Річний звіт ЦППР за 2012 рік. Яким був 2015 рік для України в сферах конституціоналізму, публічної адміністрації, судівництва, кримінальної юстиції та в контексті протидії корупції. Фінансові показники ЦППР, джерела фінансування.

1. ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА 2012 РІК

2. Демократія,
правовладдя,
належне урядування –
до європейських цінностей
через інституційні реформи
Зміст
Вступ ........................................................................................ 3
Про нас ..................................................................................... 5
2012 рік для…
 конституціоналізму ...................................................... 7
 публічної адміністрації ................................................ 9
 судівництва ................................................................. 11
 кримінальної юстиції ................................................. 13
 протидії корупції ........................................................ 15
Проведені заходи .................................................................. 17
Участь у робочих групах, комісіях ..................................... 18
Відібрана аналітика .............................................................. 19
Команда ................................................................................. 21
Інституційний розвиток ....................................................... 22
Фінансовий звіт ……………………………………………..23
Наші партнери та донори ..................................................... 25

3. Вступ
Якими подіями увійде в історію 2012 рік для України? Без сумніву –
фіналом чемпіонату Європи з футболу, який приймали Україна та Польща.
Ця подія мала значно ширший контекст за спортивний. Хочеться пам’ятати
та гордитися тими моментами, коли вся країна у жовто-блакитному пориві
вболівала як за нашу футбольну збірну, так і за те, щоб гідно справитися із
почесною місією бути господарями чемпіонату. І нам вдалося.
Однак все піднесення та консолідація країни під час Євро-2012 були дуже
швидко погашені неконституційним та відверто маніпулятивним Законом
«Про засади державної мовної політики», що був прийнятий в липні.
Успішно «попрацювавши» над питанням, якою мовою говорити, влада до
того ж захотіла вирішити, про що можна людям говорити, а про що – зась.
Так званий «законопроект про наклеп» був ще одним великим наступом на
конституційний порядок в Україні. На щастя, через опір громадянського
суспільства, владі не вдалось реалізувати цей намір. Та це була, мабуть,
єдина перемога громадської позиції на національному рівні в 2012 році.
Владі вдалось забезпечити собі можливість тотального контролю за кожним
громадянином у державі. У жовтні Верховна Рада прийняла Закон про
єдиний державний демографічний реєстр – безпрецедентну мегабазу даних
про усіх мешканців України, якою володітиме міліція (через міграційну
службу).
На цьому системний наступ влади на конституційний лад у 2012 році не
завершився. В листопаді Верховна Рада VI скликання в останні дні своєї
каденції ухвалила Закон «Про всеукраїнський референдум». Цей закон поза
сумнівами можна вважати «вершиною» антиконституційної практики
влади. Після вступу в силу цього закону під загрозою опиняються всі
цінності нашого суспільства, включно з державністю.
Багато залежить від того як будуть застосовані всі ці закони та як довго
вони діятимуть. Хочеться вірити, що згадані законодавчі акти увійдуть
лише в підручники з юриспруденції як приклади спроб влади
легітимізувати своє свавілля на зорі Української демократії, але не увійдуть
у підручники з історії як події, що мали подальші істотні наслідки.
У контексті політико-правового розвитку у 2012 році були і події, які слід
відзначити з позитивного боку. Це, ухвалення нового КПК, який зробив
кримінальний процес гуманнішим, та ухвалення Закону «Про
адміністративні послуги», що потенційно може дещо зменшити
бюрократію. Хоч ці акти супроводжуються багатьма «але», на наше
переконання, вони є кроком уперед у відповідних сферах.
Загальний тренд подій 2012 року підтвердив, що перегляд стратегії
діяльності ЦППР для зміщення акцентів у бік громадського моніторингу та
контролю було правильним рішенням. Нам, як і багатьом іншим
організаціями громадянського суспільства, більше доводилося працювати
на те, щоб стримувати відкат назад, аніж аналітично забезпечувати поступ
вперед у політико-правовій сфері. У 2012 році ЦППР вперше довелось
стати організатором акції протесту.
Про те, що ще ми робили у 2012 році, які події це обумовлювали, а також
про організаційні аспекти нашої діяльності – читайте у цьому звіті.
Щиро,
Ігор Коліушко,
Голова Правління ЦППР
3 | www.pravo.org.ua | 4

4. Про нас
Центр політико-правових реформ – це громадський аналітичний центр,
створений у 1996 році після прийняття Конституції України.
Наша візія
Ми бачимо Україну державою, де поважаються та дотримуються права
людини, принципи демократії (народовладдя), верховенства права
(правовладдя), належного урядування та інші європейські цінності, в якій
державна політика спрямовується на забезпечення найкращих умов для
розвитку та самореалізації особистості.
Насамперед, це означає що:
 суспільна організація спрямовується на утвердження прав та
демократичних свобод людини, забезпечення конституційного
порядку та залучення людини до управління державними справами;
 публічна адміністрація слугує потребам людини;
 система судівництва стоїть на сторожі захисту прав та свобод людини,
гарантуючи кожному право на справедливий суд;
 кримінальна юстиція виходить із принципу презумпції невинуватості
людини, гарантує право на належний захист від кримінального
переслідування.
Відтак напрямками діяльності ЦППР є:
 Конституціоналізм
 Публічна адміністрація
 Судівництво
 Кримінальна юстиція
Наскрізними для усіх цих напрямків діяльності є питання
 Прав людини
 Протидії корупції
 Європейської інтеграції
Нашою місією
є сприяння розвитку публічного права та впровадженню інституційних
реформ, здатних забезпечити утвердження демократії, верховенства права та
належного урядування в Україні.
Місія ЦППР реалізується через такі форми роботи:
1. моніторинг діяльності органів публічної влади на предмет дотримання
Конституції та законів України, зобов’язань, що випливають із членства у Раді
Європи та завдань євроінтеграції;
2. дослідження з метою розвитку правничої науки та теоретичного
обґрунтування пропонованих інституційних перетворень;
3. проектування документів публічної політики (концепції, програми,
стратегії, закони та інші нормативно-правові акти), сприяння їх ухваленню та
належному впровадженню;
4. донесення до громадськості знань щодо проблем політико-правового
розвитку України та шляхів їх вирішення, а також сприяння розвитку
учасницької демократії.
Більше про нашу діяльність Ви можете дізнатися на:
www.pravo.org.ua
facebook.com/pravo.org.ua
twitter.com/pravo_center
Зі звітом про діяльність Центру політико-правових реформ за 2011 рік Ви
можете ознайомитися на нашому сайті.
5 | www.pravo.org.ua | 6

5. 2012 рік для конституціоналізму…
… став продовженням тенденцій минулих років. У 2010 році відбулась низка
законодавчих, інституційних та кадрових змін, спрямованих на концентрацію
всієї повноти влади у руках Президента. Основною тенденцією 2011 року було
методичне «цементування» здобутої влади. Успішно впоравшись із цими
завданнями, влада створила необхідні передумови для реалізації будь-якого
задуму без врахування волі народу, забезпечення свого інтересу всупереч
інтересам суспільства та придушення будь-яких перешкод на шляху до
задуманих цілей. Тож здобутки двох попередніх років дозволили у 2012 році
вийти «на новий рівень» неконституційної практики та розпочати відкритий
наступ на суспільство.
Одним із таких неприйнятних з точки зору права, політики та суспільного
інтересу кроків було прийняття 3 липня Закону «Про засади державної мовної
політики». Оцінку цьому кроку з точки зору права ви можете знайти у
висновку Центру політико-правових реформ щодо Закону «Про засади
державної мовної політики».
Та Закон «Про всеукраїнський референдум», прийнятий 6 листопада – вже
після парламентський виборів, в останні дні сесії Верховної Ради VI скликання
– пішов іще далі. Цей антиконституційний закон поставив під реальну загрозу
всі суспільні цінності включно з державністю. З правовим аналізом цього
закону Ви можете ознайомитися у нас на сайті. Центр політико-правових
реформ та інші громадські організації виступали за ветування закону про
референдум Президентом. Та, на жаль, гарант Конституції підписав
антиконституційний закон.
Для того, щоб консолідовано протидіяти застосуванню закону, громадські
організації об’єдналися у коаліцію «За чесний референдум». Було ініційовано
відкрите конституційне подання із закликом суб’єктів права на конституційне
подання звернутися до Конституційного Суду для вирішення питання про
конституційність закону.
Щодо діяльності Конституційного Суду у 2012 році, то він дозволив саджати
за поширення інформації про політиків та чиновників. Також КС визнав
неконституційними положення антикорупційного закону, які зобов’язували
політиків, суддів та службовців декларувати видатки за 2011 рік, та прийняв
низку інших одіозних як за термінами ухвалення, так і за змістом рішень, які
цілковито його дискредитували. Новою закономірністю у діяльності
Конституційного Суду стала політична послідовність у правовій
непослідовності, і це ставить українське суспільство перед фактом, що
конституційної юстиції в Україні немає. Є лише орган, який видає на догоду
політичній владі потрібні рішення.
На фоні тотальної антиконституційної практики вищих органів державної
влади та конформізму Конституційного Суду розпочинається процес
конституційної реформи, що автоматично дає підстави сумніватися у її
легітимності.
У першому півріччі 2012 році було сформовано Конституційну Асамблею –
спеціальний допоміжний орган при Президентові, завданням якого є
підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції. ЦППР делегував
кандидатуру в члени Асамблеї - Ігоря Коліушка.
Як стало зрозуміло вже на першому робочому засіданні Конституційної
Асамблеї, продуманої методології роботи, яка б забезпечила розробку
конституційної реформи в інтересах суспільства, цей орган не має. Нашим
представником було запропоновано методологію проведення конституційної
реформи та роботи Асамблеї, яка базувалась на досвіді проведення реформ у
демократичних країнах. Та, на жаль, Асамблея не взяла до уваги цих
рекомендації, і навіть більше – не прийняла за необхідне взагалі визначити для
себе методологію роботи надалі.
На засіданні 6 грудня членом Асамблеї від ЦППР було ініційовано проект
звернення до Президента з пропозицією внести законопроект про скасування
Закону «Про всеукраїнський референдум». Крім того, було запропоновано
призупинити роботу Асамблеї на час, поки в правовій системі України
залишатиметься чинним закон, який встановлює неконституційний порядок
зміни Конституції, а відтак продовжувати конституційну реформу є
неприпустимо. Однак Асамблея ухилилася від розгляду цього звернення.
Це продемонструвало неготовність правничої еліти, яка
зібралась у її складі, відстоювати конституційний
порядок, а також те, що Асамблея може бути
використана для проведення конституційної реформи в
неконституційний спосіб.
Станом на початок 2013 року є всі підстави висловити
припущення, що Асамблея створювалась радше з
метою створення видимості легітимного процесу
конституційної реформи. Хочеться вірити, що
діяльність Асамблеї у 2013 році спростує це
припущення.
Вийшла друком у 2012 році
7 | www.pravo.org.ua | 8

6. 2012 рік для публічної адміністрації…
У 2012 році систему урядування в Україні і надалі можна охарактеризувати як
гіперцентралізовану, непрозору та з низькою професійною спроможністю.
Зрощення бізнес-інтересів і влади, командний радянський стиль керування
роблять ще примарнішою ймовірність проведення системних реформ в
інтересах суспільства. Деякі зрушення з позитивними елементами
зустрічаються швидше як виняток.
Зокрема, у 2012 році Україна зробила важливий крок для реформи сфери
надання адміністративних послуг. Було ухвалено та після подвійного
президентського вето введено в дію Закон «Про адміністративні послуги».
Експерти ЦППР брали участь у робочій групі Мін’юсту з його підготовки та
парламентського доопрацювання.
Серед основних позитивів закону: норми про утворення центрів надання
адміністративних послуг (ЦНАП), які з 2014 року стають обов’язковими для
усіх міст обласного значення та районів, вимоги щодо впорядкування
внутрішніх процедур надання адміністративних послуг тощо. За умови
належного застосування закон може суттєво полегшити життя кожного
громадянина (починаючи від отримання різних довідок і закінчуючи
паспортами, дозволами).
ЦППР у 2012 році надавав інформаційну та консультативну підтримку органам
місцевого самоврядування щодо реформи адмінпослуг. Зокрема, впродовж
року співпраці із Центром досліджень місцевого самоврядування та Фондом
ім. Фрідріха Науманна було проведено тренінги у Черкасах, Кременчуку,
Рівному та Хмельницькому, а також конференцію «Нове законодавство про
адміністративні послуги та кращі практики» для понад 100 учасників з усієї
України (у партнерстві з PRISM).
Восени-взимку 2012 року експерти ЦППР здійснювали роботу із
впорядкування Реєстру адміністративних послуг, в тому числі для формування
типових переліків адміністративних послуг. Ця робота виконувалась у рамках
Проекту розробки та впровадження публічної політики (PRISM) на замовлення
Мінекономрозвитку.
Експерти ЦППР також брали участь у підготовці окремих документів, що
регламентують роботу ЦНАП, зокрема, проекту Примірного Регламенту
ЦНАП, Переліку адміністративних послуг органів виконавчої влади, що мають
надаватися через ЦНАП тощо.
Великий негативний вплив не лише на сферу адмінпослуг, а й на дотримання
прав людини мало ухвалення Закону «Про Єдиний державний демографічний
реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують
особу чи її спеціальний статус». Під виглядом ініціативи із запровадження
біометричних паспортів (на виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС
візового режиму для України) влада зробила крок до посилення контролю за
громадянами шляхом запровадження збору
невиправдано значного обсягу інформації про
них та створення нової мега-бази даних про
усіх мешканців України. Така база даних є
неприйнятною для демократичної країни з
огляду на захист приватності.
Також у цьому законі є забагато обтяжливих
для громадян нововведень (дорогий у
виготовленні та використанні «внутрішній»
паспорт, нове посвідчення водія тощо),
неврегульовані вимоги щодо процедур видачі
цих документів, розмірів їх оплати та ін.
ЦППР витратив багато зусиль на протидію
прийняттю цього закону, включно із організацією акції протесту, що взагалі є
нетиповим для аналітичного центру.
Однак проявлена суспільством протидія була надто слабкою у порівнянні з
тим, наскільки великий владний та бізнесовий інтерес становив цей закон. Тож
«паспортна афера» в масштабах всієї держави, дотична до кожного
громадянина, з набранням чинності цим законом була розпочата.
У 2012 році за фінансової підтримки DESPRO було видано колективну
монографію «Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та
перспективи України» та науково-практичний посібник «Адміністративні
послуги».
В середині року ЦППР на замовлення Мінрегіонбуду та за фінансування GIZ,
здійснив дослідження чинного нормативного регулювання та бажаної
децентралізації в основних сферах суспільного життя: адміністративні
послуги, безпека й правопорядок (питання нагляду й контролю), а також у
медицині, освіті, соціальній сфері.
Також у 2012 році було проведено низку лекцій та виступів, де було
презентовано бачення ідеальної моделі організації публічної адміністрації,
умови її ефективного функціонування та методи досягнення цієї моделі, що
були напрацьовані на основі узагальнення та систематизації знань ЦППР у цій
сфері.
9 | www.pravo.org.ua | 10

7. 2012 рік для судівництва
Правосуддя у 2012 році не стало більш доступним та прозорим, значно
посилився політичний вплив на суддів. За таких умов рівень довіри населення
до судової влади залишається на стабільно низькому рівні – повністю
підтримують діяльність суду близько 5% українців, в той час як приблизно
60% не підтримують взагалі (дані опитування Центру Разумкова).
Влада продовжила реалізувати механізм добору «потрібних» суддів та
зведення рахунків з нелояльними суддями. Переведення суддів відбувалося без
конкурсу або навіть з ігноруванням результатів первинного добору.
Закономірністю стало переведення до столичних судів значної кількості суддів
із Донбасу, внаслідок чого там утворилася найбільша кількість вакантних
посад.
Інколи дисциплінарна процедура прокуратури використовувалася для
покарання суддів за виправдувальні вироки або за відмову брати людину під
арешт. Водночас органи суддівського самоврядування, контрольовані
політичною владою, виявилися неспроможними реалізовувати свою функцію
захисту незалежності суддів. Така практика є однією з причин зменшення
кількості виправдувальних вироків (0,17%) та широкого застосування
ув’язнення на етапі досудового слідства.
Лояльність до політичної влади проявляє Конституційний Суд, який
ухвалював лише вигідні для неї рішення, часто всупереч своїм попереднім
позиціям.
Через невиконання протягом двох років пілотного рішення у справі «Іванов
проти України» щодо вжиття загальних заходів для вирішення проблеми
невиконання рішень національних судів Європейський суд з прав людини
змушений був повернутися до вирішення тисяч справ, у яких піднімається та ж
проблема – невиконання рішень національних судів.
Начебто з метою подолання судової тяганини було скорочено процесуальні
строки. При значному навантаженні на суддів необхідність дотримання цих
строків призвела до численних порушень процесуальних прав сторін та
поверхового вирішення справ.
З'явилися серйозні важелі для політичного тиску на суддів. Незважаючи на
формальне обмеження президента і парламенту в участі у формуванні
суддівського корпусу, центр ухвалення рішень перемістився до
підконтрольних політичній владі Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної
комісії суддів.
Про залежність суддів свідчить широке використання судів у заборонах
мітингів та демонстрацій, ухваленні інших вигідних для політичної влади
рішень, а також використання судів, прокуратури, служби безпеки і міліції – у
кримінальних переслідуваннях опозиції та правозахисників.
Наша діяльність у сфері судівництва протягом 2012 року зводилася переважно
до моніторингових заходів, які підтвердили справжню мету «реформаторів» –
зробити суддів залежними і
керованими з одного центру.
Для виправлення цієї ситуації
ми зосередили свою увагу також
на законопроектній діяльності,
зокрема в рамках Комісії зі
зміцнення демократії і
верховенства права. Відповідні
законопроекти отримали
переважно позитивні висновки
Венеціанської комісії, але так і
залишилися законопроектами.
Серед головних напрацювань ЦППР у сфері судівництва протягом 2012 року
варто згадати такі:
 Участь у робочій групі з доопрацювання проекту Закону «Про свободу
мирних зібрань» у парламенті минулого скликання;
 Моніторинг і аналіз судових рішень про заборону мирних зібрань,
опублікування статей з відповідної проблематики;
 Моніторинг притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і
звільнення їх з посад;
 Рейтинг судових рішень, найбільш знакових для захисту прав людини;
 Розроблення законопроектів щодо вдосконалення судоустрою і
судочинства з метою забезпечення права на справедливий суд;
 Підготовка посібника для суддів «Мистецтво написання судових рішень»;
 Підготовка глави про «Право на справедливий суд» для щорічної доповіді
про права людини в Україні Української Гельсінської спілки з прав людини;
 Підготовка посібника «Що треба знати службовцям місцевого
самоврядування про суди».
11 | www.pravo.org.ua | 12

8. 2012 рік для кримінальної юстиції
Знаковою подією у сфері кримінальної юстиції у 2012 році стало прийняття та
вступ в дію нового Кримінального процесуального кодексу.
До прийняття КПК механізми розслідування злочинів і притягнення осіб до
кримінальної відповідальності залишалися довгий час інквізиційними і
передбачали в першу чергу захист інтересів держави. Роль сторони захисту
була незначною, чим порушувалися засади рівності сторін і змагальності.
Написання нового КПК розпочалося на початку 2006 року одночасно з
підготовкою Концепції державної політики у сфері кримінальної юстиції та
забезпечення правопорядку в Україні за ініціативою Національної комісії зі
зміцнення демократії та утвердження верховенства права. До складу робочої
групи увійшли два експерти ЦППР Олександр Банчук і Роман Куйбіда. Новий
КПК набрав чинності 20 листопада 2012 року.
Дієвість механізмів кримінального провадження також значною мірою
залежить від функціонування в суспільстві незалежної адвокатури та системи
правової допомоги. Експерти ЦППР довгий час пропагували теорію вільних
професій і професійного самоврядування як основи вільних професій, брали
участь в підготовці нового Закону про адвокатуру, який нарешті був ухвалений
у 2012 році.
Крім того, напрацюваннями ЦППР у сфері
кримінальної юстиції протягом 2012 року
стали:
 Завершення підготовки проекту Закону
про прокуратуру і передання його на
розгляд Президента України Комісією зі
зміцнення демократії та утвердження
верховенства права (12-13 жовтня був
оприлюднений схвальний висновок
Венеціанської комісії на проект Закону про
прокуратуру);
 Проведення міжнародної конференції
"Реформування прокуратури: європейські
стандарти і зарубіжний досвід" (17 травня);
 Публікація дослідження "Статус органів
публічного обвинувачення" (травень 2012
р.)
 Публікація дослідження "Запобігання і протидія корупції в органах
місцевого самоврядування";
 Підготовка коментаря до нового КПК та початок моніторингу
впровадження нового КПК.
Експерти ЦППР Ігор Коліушко, Микола Хавронюк та Олександр Банчук були
включені до робочої групи з питань реформування законодавства про
адміністративні правопорушення та запровадження інституту кримінальних
проступків (Розпорядження Президента No. 98/2012-рп від 30 травня 2012
року);
Завданнями Центру політико-правових реформ у сфері кримінальної юстиції є
сприяння ухваленню нового Закону про прокуратуру, який повинен її
перетворити на державний орган у системі правосуддя, обмежити
повноваження виключно сферою кримінальної юстиції, а статус прокурорів
максимально прирівняти до статусу суддів.
Також ми плануємо підготувати дослідження про статус поліції в зарубіжних
країнах, розробити новий законопроект про поліцію та напрацювати
концепцію створення місцевої поліції.
Інші завдання ЦППР у цій сфері – це адвокація запровадження повноцінного
суду присяжних в Україні і підготовка законопроекту про Державне бюро
розслідувань.
Вийшла друком у 2012 році
13 | www.pravo.org.ua | 14

9. 2012 рік для протидії корупції
У 2012 році влада створювала сприятливі умови для процвітання корупції під
своїм контролем і навіть не намагалась робити вигляд, що бореться з
корупцією. Навпаки, почався «відступ по всіх фронтах».
Для початку були визнані такими, що не відповідають Конституції України,
окремі положення Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
Конституційний Суд України своїм рішенням від 13 березня 2012 року № 6-
рп/2012 переніс декларування витрат на рік вперед, а також дозволив
відповідним суб’єктам відповідальності за корупційні правопорушення брати
участь у підприємницькій діяльності у формі участі у загальних зборах
підприємства або іншої організації, що має на меті одержання прибутку.
Оскільки за наслідками 2011 року виявилось, що на здійснення державних
закупівель товарів, робіт і послуг за рік було витрачено понад 135 млрд. грн.,
то найодіознішою і безперечною «подією року» в антикорупційному
регулюванні стали зміни до Закону «Про здійснення державних закупівель»,
які дозволили б полегшити «дерибан» бюджету.
Усього законів про внесення таких змін у 2012 р. було прийнято вісімнадцять.
Переважно вони стосувались розширення переліку випадків, на які дія Закону
«Про здійснення державних закупівель» не поширюється, та випадків, коли як
виняток застосовується процедура закупівлі в одного учасника. Крім того,
прийнято Закон «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах
господарської діяльності».
Фінансування виборчої кампанії-2012, як і раніше, залишилось у цілому
непрозорим. Отже, фінансово-промислові групи після чергових
парламентських виборів продовжують впливати на державну політику через
«народних обранців».
Державна програма протидії корупції на 2011–2015 роки не виконувалась.
Національний антикорупційний комітет при Президентові України протягом
2012 року намагався залишатися найнепомітнішою державною інституцією.
Адміністративно-процедурний кодекс не прийнято, практику довільного
призначення на керівні посади державної служби збережено.
«Удосконалення» основного антикорупційного закону «Про засади
запобігання і протидії корупції» торкнулось лише двох моментів.
По-перше, до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції
законом від 13 березня 2012 року віднесені підрозділи внутрішньої безпеки
митних органів. Пролобіювавши ці зміни, керівництво державної митної
служби тим самим продемонструвало, що воно нічим не гірше державної
податкової служби і не дозволить нікому іншому виносити сміття з власного
відомства.
По-друге, законом від 5 липня 2012 року до суб’єктів відповідальності за
корупційні правопорушення були віднесені рядові податкової міліції – не
інакше, як для збільшення статистичних показників «боротьби».
Зрозуміло, що внаслідок такої антикорупційної політики ні бізнес-середовище,
ні пересічні громадяни жодних покращень в антикорупційній сфері не відчули.
У 2012 р. Україна посіла 144 місце зі 182 у рейтингу Transparency International,
що визначає індекс сприяння корупції. У рейтингу Світового банку Doing
Business, який визначає індекс легкості ведення бізнесу, в України – 137 місце
зі 183 країн (але покращення відбулось переважно за рахунок усунення
бюрократичних процедур для створення підприємств, при цьому у сфері
отримання дозволів на будівництво Україна
перемістилась на останнє, 183-тє місце).
Центр політико-правових реформ здійснив
низку заходів, щоб вплинути на ситуацію.
Так, директор ЦППР з наукового розвитку
Микола Хавронюк підготував і випустив
Науково-практичний коментар до Закону
України «Про засади запобігання і протидії
корупції», а також ряд наукових і
публіцистичних статей антикорупційної
тематики, проводив відповідні лекції для
керівних працівників апарату Кабінету
Міністрів України, керівників управлінь і
відділів прокуратури по нагляду за
додержанням законів спеціальними
підрозділами та іншими органами, які ведуть
боротьбу з організованою злочинністю, членів
громадських організацій.
Також Микола Хавронюк взяв участь у підготовці «Методології проведення
громадської антикорупційної експертизи», а Олександр Банчук підготував
практичний посібник «Запобігання і протидія корупції в органах місцевого
самоврядування».
15 | www.pravo.org.ua | 16

10. Проведені заходи
2012 рік ЦППР провів низку
публічних заходів, а також взяв
участь у десятках заходів інших
організацій та установ як в
Україні так і закордоном
(Бельгія, Казахстан, Киргизстан,
Китай, Литва, Німеччина,
Румунія, Франція, Швеція та інші
країни).
Так, ЦППР було організовано дві
національні конференції у Києві
«Судовий захист прав і свобод
осіб від порушень з боку вищих
органів влади (Парламенту,
Президента, Уряду)» у січні та
«Нове законодавство про
адміністративні послуги та кращі практики» у листопаді.
Тематика покращення якості надання адміністративних послуг та організації
Центрів надання адміністративних послуг стала предметом багатьох тренінгів
та семінарів, проведених експертами ЦППР з публічної адміністрації у різних
містах України: Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Луганськ, Кременчук,
Рівне, Сімферополь,
Хмельницький, Черкаси та в
інших містах.
У Кам’янці-Подільському був
проведений семінар-тренінг для
суддів та помічників суддів
«Мистецтво написання судових
рішень».
Також експерти ЦППР взяли
участь у низці прес-конференцій.
Участь у робочих групах, комісіях
 Конституційна Асамблея (Ігор Коліушко)
 Науково-консультативна ради при Верховному Суді України (Микола
Хавронюк, голова Ради)
 Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства при
Президентові України (Віктор Тимощук, вийшов у серпні зі складу Ради у
зв’язку з підписанням Президентом шкідливого для розвитку громадянського
суспільства закону «Про засади державної мовної політики»)
 Робоча група з питань розроблення системних пропозицій стосовно
удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні та
проекту Державної програми всебічного розвитку і функціонування
української мови (Роман Куйбіда)
 Робоча група з питань реформування законодавства про
адміністративні правопорушення та запровадження інституту кримінальних
проступків (Олександр Банчук, Ігор Коліушко, Микола Хавронюк)
 Робоча група Комітету Верховної Ради України з питань державного
будівництва та місцевого самоврядування з опрацювання проекту Закону
України «Про адміністративні послуги» до розгляду у другому читанні (Ігор
Коліушко, Віктор Тимощук)
 Громадська експертна рада при Комітеті Верховної Ради України з
питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Микола
Хавронюк)
 Робоча група з доопрацювання проекту Закону «Про свободу мирних
зібрань» (Роман Куйбіда)
 Громадська робоча група з доопрацювання проекту Закону «Про
громадські об’єднання» (Ігор Коліушко, Дмитро Український)
Микола Хавронюк виступає з доповіддю на
Четвертому міжнародному форумі з
проблем злочинності та кримінального
права у Пекіні, 3 грудня
Роман Куйбіда проводить тренінг для суддів
та помічників суддів із написання судових
рішень, Кам’янець-Подільський, 7 грудня
17 | www.pravo.org.ua | 18

11. Відібрана аналітика
Роман Куйбіда, Максим Середа. Мирні зібрання: рік заборон // Юридичний
вісник України, №1-2
Віктор Тимощук, Олексій Курінний. Новий закон про державну службу:
новели та проблеми // «Юридичний вісник України», № 5
Роман Куйбіда. Рада суддів зробила ведмежу послугу судам і суспільству //
pravo.org.ua
Микола Хавронюк. Почнемо антикорупційні експертизи… з антикорупційного
закону // Юридичний вісник України, № 7 - 8
Ігор Коліушко, Віктор Тимощук. Про чиновників та їхні пільги // Українська
правда, 28 лютого
Микола Хавронюк, Віктор Тимощук. Корупція у парламенті. Коментар ЦППР
Микола Хавронюк. Дрімуче невігластво влади – виклик суспільству //
Українська правда, 14 березня
Микола Хавронюк. «Проблема Т.» і законні засоби її вирішення // "Дзеркало
тижня" від 23 березня 2012 р
Ігор Коліушко, Юлія Кириченко. Знову рішення Конституційного Суду
України вимагають переосмислення теорії права // pravo.org.ua
Віктор Тимощук, Євген Школьний. Документи, що посвідчують особу: нові
назви – старі проблеми // Юридичний Вісник України, № 12
Микола Хавронюк. Про Херсон, Донецьк, листівки й ведмежі послуги
президенту // Українська правда, 2 квітня
Ігор Коліушко, Ярина Журба. Конституційна реформа. Пролог // Українська
правда, 12 квітня
Микола Хавронюк. Прокуратура по-німецьки: закону немає, а орднунг є //
pravo.org.ua
Роман Куйбіда. Сім ознак занепаду правосуддя після судової реформи 2010 р.
// Юридичний вісник України, №18-19
Роман Куйбіда. Судді-корупціонери можуть спати спокійно – їхні декларації
про доходи і видатки ніхто не побачить // pravo.org.ua
Ярина Журба. Україні потрібна конституційна реформа. Але справді реформа.
І справді конституційна // pravo.org.ua
Роман Куйбіда. Проект №2450 (new edition) – чи зміниться ставлення органів
влади до свободи мирних зібрань? // pravo.org.ua
Тетяна Печончик. Реформа прокуратури: рівняння з кількома невідомими //
Дзеркало тижня, № 22, 15 — 22 червня 2012 року
Максим Середа. Євро-2012, імідж влади та… біотуалети, або як суди
розуміють свободу мирних зібрань // pravo.org.ua
Микола Хавронюк. З чого складається держава? / Дзеркало тижня, № 24
Роман Куйбіда. Політично послідовний у правовій непослідовності – нова
закономірність від Конституційного Суду // pravo.org.ua
Роман Куйбіда, Максим Середа. Свобода мирних зібрань в Україні – вимір
адміністративних судів. Аналітичний огляд судової практики за 2009-2011
роки // pravo.org.ua
Микола Хавронюк. «ПРАВОПРОКУРОРРЯ», або деякі проблеми угоди про
визнання винуватості // pravo.org.ua
Максим Середа, Тетяна Печончик. Страшне перо не в гусака, або як суди
забороняють мітинги / Українська правда, 19 липня
Віктор Тимощук. Паспортні війни продовжуються: програють громадяни? //
pravo.org.ua
Віктор Тимощук. Далі про паспорти: 10 запитань депутату Грицаку /
Українська правда, 10 жовтня
Віктор Тимощук. Новий закон про паспорти: держава знатиме про вас все //
pravo.org.ua
Ігор Коліушко. Старт чи фальстарт конституційної реформи / Дзеркало тижня,
№ 36
Віктор Тимощук. Дещо із зарубіжного досвіду паспортизації // pravo.org.ua
Віктор Тимощук. Закон про біометричні паспорти: ласкаво просимо до
«собачої будки»? / Українська правда, 20 листопада
Юлія Кириченко, Ігор Коліушко. Парламентські вибори програли – не біда,
позбавимо парламент повноважень / Дзеркало тижня, № 40
Ярина Журба. Референдум як інструмент узурпації влади / Українська правда,
28 листопада
Олександр Банчук, Грехем Тейлор. «Prosecution v. Prokuratura»: європейський
досвід найменування органів обвинувачення // pravo.org.ua
19 | www.pravo.org.ua | 20

12. Команда
У 2012 році команда ЦППР ще посилилась. До нас
приєдналось 4 нових Фахівці!
Микола Хавронюк – доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України – став у 2012 році експертом та
директором з наукового розвитку Центру політико-правових
реформ. Тепер ми можемо вчитись не лише із наукових робіт
Миколи Івановича, а й у нього особисто.
Ще більше Могилянського вільного духу та нових ідей
щодо реформування публічної адміністрації стало у нашій
команді з приєднанням до неї Надії Добрянської, якій
знадобилось аж три роки роботи у комерційному секторі,
щоб поклик творчості та небайдужості
привів її у ЦППР.
Вже скоро ніхто не матиме підстав сказати
в наш бік «уміла приготувати, та не вміла подати», адже за
інформаційну політику ЦППР взялась Тетяна Печончик.
Своєю енергією та професіоналізмом вона
додала тонусу не одній громадській
організації в Україні. На черзі – наша.
Хоча Україна у 2012 не зробила великих
успіхів у політичному зближенні з Європою, у ЦППР
євроінтеграційні процеси відбулись, адже частиною нашої
команди став Грехем Тейлор, привізши знання з усіх
куточків світу, де навчався, та професійний досвід із
Швеції.
Вітаємо у команді ЦППР!
Маємо за честь працювати разом!
З детальною інформацією про «старіших» членів нашої команди Ви можете
ознайомитися на нашому сайті. А це: Ігор Коліушко – експерт з публічного
права та адміністрації, голова Правління, Віктор Тимощук – експерт з
публічної адміністрації, заступник голови Правління, Роман Куйбіда – експерт
з питань судівництва, заступник голови Правління, Олександр Банчук –
експерт з адміністративно-деліктного права та кримінальної юстиції, член
Правління, Наталка Александрова – науковий редактор проектів ЦППР,
Андрій Школик – експерт з питань адміністративного права та керівник
Львівського відділення ЦППР, Юлія Кириченко – експерт з конституційного
права, Дмитро Український – експерт з питань правового регулювання
громадських організацій та професійного самоврядування, Мар’яна Демкова –
експерт з інформаційного права та електронного урядування, Тетяна Руда –
експерт з питань судівництва, Ярина Журба – експерт з конституційного права,
Олексій Курінний – експерт із адміністративного права, Наталка Хлібороб –
експерт з адміністративного права та судочинства, Артем Шаіпов – експерт із
адміністративно-правового регулювання земельних та екологічних відносин,
Петро Залізняк – експерт із адміністративно-правового регулювання земельних
та екологічних відносин, Євген Школьний – помічник експерта з публічної
адміністрації, Максим Середа – помічник експерта з питань судівництва.
Інституційний розвиток
У 2012 році ми завзято взялись проводити реформи у самому Центрі політико-
правових реформ. Адже будь-яка інституція, щоб бути ефективною, потребує
час від часу перегляду своїх практик та модернізації.
Будучи впевненими у своїй аналітичній спроможності, ми взялись за
посилення нашої комунікаційної та організаційної спроможності.
Ми оновили наш веб-сайт www.pravo.org.ua. З вересня 2012 він став набагато
функціональнішим та виглядає по-іншому.
2012 рік став для нас проривом у соціальні мережі. Там
з’явилися сторінки ЦППР. Тож тепер Ви можете
спілкуватись з нами також через Facebook та Twitter.
ЦППР став учасником програми UNITER для
ключових організацій громадянського суспільства з
підготовки до міжнародного аудиту. Найбільше уваги
було зосереджено на удосконаленні планування та управлінських процедур. У
2013 році ми плануємо пройти міжнародний аудит.
Експерти ЦППР взяли участь у кількох семінарах для отримання спеціальних
знань, необхідних для забезпечення інституційного розвитку нашої організації.
У 2012 році діяльність, спрямована на посилення нашої інституційної
спроможності, лише стартувала. Ми маємо твердий намір продовжувати
розпочаті реформи у 2013 році.
21 | www.pravo.org.ua | 22

13. Фінансовий звіт
Фінансування
Джерела фінансування Розмір, грн.
Гранти, отримані ЦППР 1 502 209
Програма Матра Міністерства закордонних
справ Нідерландів
947 280
Міжнародний фонд
«Відродження»
453 757
ІСАР «Єднання» 59 967
Європейська Комісія 41 205
Благодійні внески 524 030
Всього 2 026 239
Фінансування діяльності ЦППР, яке
адмініструвалося партнерськими організаціями, та
доходи, отримані експертами ЦППР в рамках
коаліційних (партнерських) проектів
498 069
Фінансування разом 2 524 308
Видатки *
Категорії видатків Розмір, грн.
Оплата праці 1 566 156
Гонорари експертам ЦППР та залученим
експертам
1 388 660
Зарплати за адміністративну роботу 177 496
Видання публікацій** 55 840
Публічні заходи** 75 409
Офіс, обладнання та інші витрати 218 382
Оренда офісу 188 450
Комунікаційні та інформаційні сервіси
(телефон, Інтернет, Ліга-закон, хостинг)
10 372
Закупівля нового обладнання 8 935
Витратні матеріали (картриджі, папір,
канцелярія)
5 456
Інше (банківські послуги, комунальні
платежі та ін.)
5 169
Витрати на аудиторсько-консалтингові
послуги та інші потреби інституційного
розвитку ЦППР
59 967
Видатки разом 1 975 754
* Перевищення доходів над видатками обумовлене перерахуванням у 2012 році 95 % суми гранту Програми Матра МЗС Нідерландів, у тому числі на
покриття видатків, які здійснюватимуться у 2013 році
** У фінансову звіті не відображено кошти на публічні заходи та видання публікацій, які адмініструвалися напряму нашими партнерськими та донорськими
організаціями (FFN, DESPRO та ін.)
23 | www.pravo.org.ua | 24

14. Наші партнери та донори
Міжнародний фонд
«Відродження»
Фонд «Демократичні
ініціативи імені Ілька
Кучеріва»
Партнерство Новий
Громадянин
Представництво
Європейського Союзу в
Україні
Центр Разумкова
Центр інформації про права
людини
Координатор проектів ОБСЄ в
Україні
Інститут економічних
досліджень та політичних
консультацій
Центр досліджень місцевого
самоврядування (Львів)
Програма Матра
Міністерства закордонних
справ Нідерландів
Інститут громадянського
суспільства
Німецький Фонд міжнародного
правового співробітництва
Фонд Фрідріха Науманна за
Свободу
Український незалежний
центр політичних
досліджень
Національний інститут
стратегічних досліджень
Німецьке товариство
міжнародного співробітництва
Лабораторія законодавчих
ініціатив
Асоціація з міжнародних
відносин (Чехія)
Швейцарсько-український
проект «Підтримка
децентралізації в Україні»
Громадянська мережа
«ОПОРА»
Ініціативний центр сприяння
активності та розвитку
громадського почину
«Єднання»
Проект «Об’єднуємося заради
реформ» (UNITER)
Українська Гельсінська
спілка з прав людини
Аудиторсько-консалтингова
група «Компас»
Дякуємо щиро за співпрацю та підтримку!
25 | www.pravo.org.ua | 26