43

1. Дозволю собі нагадати слова француза
Сен- Жермена. ,,Увага –це ключ:
тому що куди спрямована увага
людини, туди ж йде і його енергія, і
йому самому залишається лише
додержуватися цього напрямку”.
Викладання науки сила розуму.
Людина народжується як велика можливість. Вона володіє
величезним потенціалом. Перетворити потенціал дітей на
реальність ось вже більше 25 років допомагає наука сила розуму.
Зараз, на початку ХХ1 століття сила розуму стала
повсякденною практикою, визнаною мільйонами в усьому світі :
техніці тренування розуму приділяється велика увага.
Зараз стало загальновизнаним, що регулярне застосування
прийомів сили розуму, таких як візуалізація – створення зорових
образів і позитивних установок, покращує результати у будь-якому
виді діяльності. Особливо легко сприймають науку сила розуму
діти і вони отримують з цієї техніки велику користь.
Первісне поняття візуальності стосувалося лише зорового
сприйняття предмета або явища. Потім воно виросло в поняття
почуттєвого сприйняття взагалі (слух, відчуття, зір, дотик).
Отже, проаналізувавши та узагальнивши всі відомі нам
поняття, можемо сказати, що візуалізація – це унаочнення,
створення умов для візуального спостереження; метод подання
інформації у вигляді оптичного зображення[5]
Визначення візуалізації дається у відомих педагогічних
концепціях (теоріїсхем - Р.С. Андерсон, Ф. Бартлетт; теорії
фреймів - Ч. Фолкер, М. Мінський та ін.), в яких цей феномен
тлумачиться як винесення в процесі пізнавальної діяльності з
внутрішнього плану в зовнішній план мислеобразів, форма яких
стихійно визначається механізмом асоціативної проекції. У
цьому визначенні звертають на себе увагу два аспекти: перший -
про винесення мислеобразів з внутрішнього плану в зовнішній,
другий - про стихійне визначення форми мислеобразів.
Дане визначення дозволяє розвести поняття «візуальний»,
«візуальні засоби» від понять «наочний», «наочні засоби». У
1

2. педагогічному значенні поняття «наочний» завжди
передбачається поданням готового образу, заданого ззовні. На
відміну від зорового сприйняття, яким володіють усі тварини,
людина наділена візуалізацією, відмінною особливістю якої є
винесення з внутрішнього плану в зовнішній продуктів
інтелектуально-розумової діяльності.
Різноманіття форм засобів візуалізації створило
передумови для їх раціонального використання в освіті для
активізації навчальної діяльності. Більшість дидактичних
візуальних засобів (опорні конспекти, структурно-логічні схеми,
опорні сигнали, логіко-смислові моделі та ін) розрізняються за
об'ємом представлених знань і складності роботи з ними, за
можливостями систематизації ключових понять навчальної теми
і їх деталізації (більше - менше, узагальнено - конкретно), за
оптимальною підтримкою операцій розумової та навчальної
діяльності, тобто відрізняються за смисловим (змістовним) і
особливо логічним (функціональним) компонентами
представлення знань і дій.
Завдяки підтримці і супроводу навчального процесу
системою різноманітних способів і прийомів аналізу і
відображення знань у візуальній формі, він набуває важливих
властивостей: стає більш керованим, програмованим, довільним,
проективно-модельним, а отже, об'єктивованим, прогнозованим,
що дозволяє отримувати програмовані і стійкі результати
навчання.
Функції візуалізації в навчальній діяльності
Функції візуалізації так само різноманітні. Наведемо основні:
- Допомогти створити образ словесного повідомлення або
представити повідомлення, яке дитина може буде втілити в
форму розповіді або відповіді;
- Проконтролювати повноту і характер засвоєння переданої
вчителем інформації;
- Сприяти розвитку уяви і фантазії;
- Виявити характер індивідуального сприйняття і переробки
навчальної інформації;
2

3. - Виявити або викликати певне ставлення до досліджуваного
матеріалу, окремих ситуацій, героям, їхнім вчинкам;
- Виявити ставлення до навчального матеріалу;
- Створити необхідний навчальний настрой;
- Пробудити певні почуття;
- Посилити чи послабити певний емоційний вплив або стан
дитини, зняти стрес, послабити гостроту переживань; вселити
впевненість у своїх силах;
- Підготувати до гри, відзначити успіхи і завуалювати невдачі
дитини в грі;
- Активізувати пізнавальний інтерес;
- Сконцентрувати увагу на чомусь важливому; переключити
увагу на інший об'єкт;
- Викликати певні асоціації;
- Розвинути здібності до аналізу і порівняння;
- Організувати тренування уважності і спостережливості;
- Сформувати здатність робити висновки і логічні умовиводи;
- Сформувати здатності бачити і проводити аналогії,
усвідомлювати і обґрунтовувати свою точку зору, аргументувати
свою позицію, закріплювати вивчений матеріал.
Отже, основне призначення засобів візуалізації навчання
полягає в підтримці логічних дій на всіх етапах навчальної
діяльності, в першу чергу при виконанні аналітичних операцій
(аналіз, порівняння, висновок, систематизація, виявлення зв'язків
і відносин, згортання інформації та ін.
Наші думки – реальна сила! Мої думки – реальна сила!
Думка як енергія.. Сила розуму як метод базується на тому
науковому відкритті, що все що існує навколо нас в своєму
якнайглибшому сенсі є енергією. Стіна, одяг, книги – все це в своїй
основі вібруюча енергія. Як магнітні хвилі, і т.д. (подробиці у
фізиків). Наші думки теж створені з цієї енергії і тому є силою.
Думка вічно прагне знайти форму, постійно намагається з явитися у
своєму матеріальному еквіваленті. Жевріючу на кінці скіпу швидко
крутимо в темряві, бачимо коло! Пригадайте дитинство. Наші
думки можна порівняти з іскрами від багаття. Містячи в собі суть і
3

4. потенційну силу полум'я, вони, однак, проявляються, як швидко
зникаючі спалахи. Думки тривають якусь – то часточку секунди.
Може здатися, що самотня, нічим не підкріплена думка не може
мати великої потужності. Але повторюючись, наші думки багато
разів множаться і стають – сконцентрованою і спрямованою силою.
Знову фізика. Солдати йдуть через старий мост, дається команда –
йти не в ногу, інакше можна зруйнувати мост, враховується сумісна
сила коливання (резонанс). Чим частіше думка повторюється, тим
більше сили і енергії вона породжує резонуючи усередині нас і
притягаючи із зовнішньої реальності обставини, що відповідають
тим зоровим образам, які ми створюємо в думці. Нам тільки
потрібно спонукати наших дітей творчо і систематично працювати
над своїми думками.
Силі розуму учити дітей і дорослих потрібно точно так, як ви
учите його будь-якому іншому предмету!
1. Самі добре розберіться в матеріалі.
2. Висловлюйте його з чіткістю і ентузіазмом.
3. Виділяйте на це досить часу і зробіть матеріал цікавим,
особливо, якщо працюєте з маленькими дітьми.
4. Щоб дитина зрозуміла, як працює та або інша техніка, добре її
засвоїла потрібно прийом даної методики повторювати кілька разів.
Сила розуму – це практика, а не просто миттєва зміна
поведінки. У розвитку цього навику, як і багатьох інших,
найважливішим фактором є повторення. А потім і ви, і діти
побачите результати!
У програмі ,,Сила розуму” - 4 основних прийома:
-твердження,
-візуалізація,
-визнання успіхів,
-усунення негатива.
Позитивні твердження. Все нове –
часто добре забуте старе. Позитивні
твердження! Так це-ж звичайне
самонавіювання! ,,Добре! Все буде
добре, все буде добре! Я це точно
знаю! ” Співає Андрій Данилко. Так
воно і повинно бути. Отже, наш мозок,
подібно до комп'ютера, обробляє всю
4

5. інформацію, яку ми вносимо в нього. Наші переконання і
очікування накопичуються і закріплюються за рахунок думок і
установок, які ми прищеплюємо собі.
Позитивні твердження – короткі прості фрази, які ми
повторюємо про себе або вголос – можуть ефективно направляти
думки до певної мети! При багатократному повторенні цієї
позитивної установки протягом декількох хвилин мозок
настроюється на досягнення бажаної мети. Наприклад,
повторювати перед іспитом про себе:,,Я здам добре..., я здам добре,
я здам добре....”
Мозок настроюється на ,,гарну здачу” іспиту, перемикаючись з
тривоги на упевненість. Твердження впливають і на вчинки. У
результаті позитивного стимулювання мозку дитина (підліток)
легко проявляє готовність займатися зайву годину перед сном. Що
саме головне, він починає думати про те, щоб,,сдати добре”і чекає
найкращого від себе. Діти завжди схиляються перед чарівною
силою слов.,,Я можу зробити все, до чого прикладу свій розум”.
Бесіда з молодшими школярами:
-Навіщо ніжки? –Що роблять ручки? - Що розташоване в роті?
- Язик, рот, зубки - беруть участь у вимові слів.
У черепній коробці людини знаходиться мозок. Пояснити
дитині силу твердження найлегше, якщо порівняти мозок з
магнітофоном. Він завжди включений і записує кожну нашу думку,
яка б вона не була – весела або сумна, позитивна або негативна.
Наприклад, коли ми опиняємося в ситуації, яка нагадує нам про
колишні невдачі, мозок включає старий запис. Хоча ми не можемо
змінити неприємне минуле, ми можемо змінити свою реакцію на
схожі ситуації в сьогоденні і майбутньому.
Спонукаючи мозок за допомогою тверджень реєструвати
позитивні очікування, ми поступово затираємо старі записи
негативних думок позитивними. Дитині цікаво і приємно
(пояснити це дитині) дізнатися, що він володіє силою міняти свої
власні думки за допомогою слів і ви можете спонукати його
старатися робити це в самих різних ситуаціях. Дитина 7 років
прокинулася в поганому настрої, або школяр утомився і на групі
подовженного дня у нього поганий настрій, але на контакт йде.
Спокійно висловіть пропозицію, що, можливо, все стане не так вже
погано, якщо він змінить свої думки і свій настрій.
5

6. До речі, запитаєте про що говорить слово,,настрій”? Нагадує
,,настро-й”, чому? У реальній історії в даному випадку дитина
склала твердження :,,Я здатний закінчувати роботу до перерви”.
Виявляється, він, не встигав виконувати завдання до дзвінка і це
його пригноблювало. При цьому мама нагадала сину, що в
твердженні:
1. Повинно говоритися, чого він хоче, а не чого він не хоче.
2. Твердження потрібно повторювати.
3. Твердженню, треба дати якийсь – то час, щоб воно почало діяти.
Але на превеликий подив у школі він відразу приступив до
роботи, і закінчив її задовго до перерви. І найголовніше, що все
збереглося і в майбутньому. Отже повезло мамі, дитина дійсно
повірила, і настроїлася на зміну думок і настрою.
Твердження для дітей і дорослих.
У мене багато друзів.
Я сам собі гарний друг.
Я добре граю з дітьми.
Я хороший спортсмен.
Я люблю всіх.
Я умію слухати.
Я умію ставити питання.
Я повний гарних ідей.
Я дуже розумний.
У мене великі творчі здібності.
Я упевнений в собі - я справлюся.
Я вірю в себе.
Я здатний швидко бігати, добре читати і т.д., мені везе!
Я дуже гарно їжджу на велосипеді.
Я здоровий, і сильний.
Я гарно розбираюся в математиці.
Я у відмінній формі.
Кожна проблема має рішення.
Я відчуваю себе прекрасно.
Я завжди роблю правильний вибір.
Моє тіло – мій кращий друг.
Зі мною завжди трапляється тільки хороше.
Я спокійний, і розслаблений.
6

7. Я можу стати тим, ким захочу.
Твердження можна не тільки проговорювати, їх можна
написати на листі, і повісити на стіну. Корисно нагадувати дітям,
що твердження можна промовляти вголос, і про себе. Вимовляти
твердження артистично, виділяючи слова і навіть замінивши деякі
слова, наспівувать, твердити хором і т.д.
Пригадайте, яким чином нам в голову вбивається реклама, і
дійте приблизно так само з своїми твердженнями. Можливості тут
безмежні!
„Якщо ви навчите свою дитину, учня вірити, що він здатний
досягти будь-якої мети, яку поставить перед собою, вирішити будь-
яке завдання, ви досягнете великого успіху на своєму
батьківському, або вчительському поприщі і зробите дитині
неоціненну послугу”. /Брайн Трейсі/.
Не думайте, що ви повинні примушувати себе повірити в те
твердження, яке ви повторюєте. Просте повторення цієї фрази
знову і знову діє природним чином, саме собою. Але повторювати
слід якомога частіше, поки вони не стануть для учня першою
думкою, що виникає у відповідній проблемній ситуації. Наприклад:
„Я дуже гарно розбираюся в математиці”.„Я хороший математик”.
Спонукайте дитину промовляти їх знову і знову. Досить займатися
цим декілька хвилин удень. Вранці, по дорозі в школу, перед
уроками, увечері перед сном. Магія тверджень полягає у тому, що
вони діють автоматично, навіть якщо ви в них не вірите.
Спонукайте дітей займатися силою розуму. Як ми не
забуваємо нагадувати дітям чистити зуби вранці, також
наполегливо слід привчати їх до техніки сили розуму, поки вона не
стане природною частиною їхнього мислення. Починайте урок з
питання:
- Ви займалися удома твердженнями?
- Хто і якими займався удома твердженнями?
- Чиє твердження повторимо прямо зараз?
- Давайте вимовимо його разом.
Це займе не більше хвилини. На будь-якому етапі уроку для цього
можна знайти хвилинку! „Ваня, я помітила, як швидко ти сьогодні
справився із завданням. Твої твердження гарно спрацьовують!”
Інструменти сили розуму: думка, слово, образ. Думки
висловлюються. Правильно вибираючи слова, ми допомагаємо
7

8. дітям направляти думки в потрібну сторону. Образи, що будяться
словами, набагато важливіше самих слов. Запам'ятайте дуже
корисне правило: уявний образ створюється останніми почутими
учнем словами, і саме на основі цього образу, він буде діяти!
Потрібно говорити, що треба робити, а не чого не треба робити.
Певні слова викликають певні реакції. Наприклад, „Будь ласка,
розмовляйте тихіше”- дуже чітке і позитивне прохання. Фраза ж,
„Не горланьте” створює певний уявний образ. Діти продовжують
кричати, до речі, вчителі, якраз, найчастіше використовують, на
жаль, цю фразу!
Виробляйте в собі правильні мовні звички. Навчіться
правильно формувати свої вказівки. Запам'ятайте, слова ,,Любий,
йди через дорогу» вселяють дитині думку, щоб він йшов, а не біг, а
слова ,,Не біжи через дорогу” - сигнал якраз бігти, тому що ,,бігти”
є останньою інструкцією, відображеною в його мозку.,, Дітям
властиво пристосовуваться під те, що ми про них думаємо”.
Візуалізація.
Техніка візуалізації – це просто створення зорових образів
бажаних ситуацій. Уява подумки дозволяє намалювати будь-який
образ, який ми хочемо. Ви уявляєте, що вже маєте те, що хотіли б
мати, або займаєтеся тим, чим хотіли б займатися. Будьте якомога
конкретніші у своїй візуалізації – і одержуйте від цього
задоволення. Чим більш ви зосереджені, сконцентровані і творчо
настроєні, тим краще будуть ваші результати !
Те, що ваша дитина або учень регулярно уявляє, і про що
твердить собі, то звичайно трапляється. Візуалізація – це не просто
вираз бажання навчитися робити щось в майбутньому або мати.
Користуючись уявою, ви створюєте зоровий образ, і бачите, і
відчуваєте що це діється прямо зараз.. Наприклад, протягом тижня
Петрик перед іспитом або контрольною уявляв, що він спокійно
пише роботу, і одержує тільки правильні відповіді. Робив це вранці
(коли йшов у школу) і ввечері (коли лягав спати), і дійсно спокійно
і правильно виконував контрольні роботи, і здавав іспити.
Візуалізація – це дуже цікаве і корисне заняття.
Техніка ,,перемикання”. Методи виключення негативних
думок.
Погані переживання – це нормальна перша реакція на
неприємність, але ця реакція зовсім не повинна залишатися довго.
8

9. Коли дитина зустрічається з труднощами, поясніть їй, що в розумі є
невидимий перемикач між негативними (поганими) і позитивними
(гарними) думками. І негативні емоції перемикаються в позитивні
думки і енергію. Нагадайте жартівливо в потрібний момент,,
Принцеса перемикайся! ”.
Не говоріть учню ,,Не хвилюйся”, тому що ви самі і викликаєте
у нього в думках образ занепокоєння. ,, Ні ” будь-якому негативу і
запереченню на уроках і в житті. Ви не можете одночасно
турбуватися, і відшукувати в пам'яті правильні відповіді. І дорослі і
діти можуть навчитися проганяти страхи і тривоги за допомогою
візуалізації обставини, в якій у вас все виходить швидко і за
планом. Назвіть свою візуалізацію ( уявний образ ),, фільм, де я
така успішна! ”, або по – іншому.
Негативні думки подібні бур'янам в городі! Викорінювання
негативу. Тривоги дуже часто стають пророцтвами, що
самореалізовуються : вони притягають у наше життя саме те, чого
ми найбільше боїмося. Така жорстока реальність негативного,
негативного мислення. Якщо ви тримаєтеся думками за негативний
досвід, це неминуче сильно зменшує ваші енергетичні запаси. Тому
так важливо уміти викорінювати в собі негативні думки. Позитивне
мислення завжди краще! Разом з дітьми засвойте істину :
Ваш розум – ваш кращий друг. Розум дитини – його
кращий друг.
Дітей переповнюють швидкоплинні емоції. Емоції – це
душевне переживання, відчуття – радості, гніву, страх, збудження.
Емоції подібні морським хвилям, вгору і відразу різко вниз. Нам
потрібно навчитися триматися на такій хвилі, а не бути
проковтнутими нею. Потрібно пам'ятати, що навіть за
наймогутнішою хвилею усередині нас завжди іде хвилина спокою і
безтурботності. Треба навчити дитину робити відмінність між
емоціями, думками і вчинками. За допомогою порад і спонукання
потрібно допомогти дитині зрозуміти, що вона в змозі вибирати
якими думками і відчуттями зустрічати різні життєві утруднення і
розчарування, а також успіхи. Спонукайте дітей повторювати :,, У
мене є вибір:
1 Я можу дозволити цій ситуації зломити мене.
2 Я можу випробувати гнів, печаль, страх, бажання помститися.
3 Але не зобов'язаний ( або не буду ) робити це.”
9

10. Була помилка, вона мене навчила, тому я можу відчувати себе
по-іншому, бути упевненим у собі і спокійним. Будь-які події
надають мені подібний вибір. Наше життя є завжди результат
нашого вибору.
Жодних проблем. ...Тільки можливості. Маленькі діти до 10
років володіють унікальною здатністю приймати на віру будь-
які ,,истини”, що говорять їм досить упевненим тоном. Принцип,,Є
бажання плюс візуалізація – у вас тисяча можливостей, немає
бажання – тисяча причин”. Головне переконання, яке потрібно
якомога раніше прищепити дітям :,,Такого слова, як проблема,
просто немає; є тільки сприятливі можливості”. Чи правда це ? Але
ми вже прийняли навчання,,Сила розуму”, а тому: це правда, якщо
ви вірите в неї! Діти раді усвідомлювати, що для кожної проблеми,
з якою вони зіштовхнуться, є рішення. І особливо цікаво шукати
рішення там, де здавалося б, їх не повинно бути.,,Песиміст бачить
утруднення в кожній сприятливій можливості. Оптиміст бачить
сприятливі можливості в кожному утрудненні”./Уїнстон Черчилль/.
У всякої проблеми є світла сторона : можливість її вирішити.
Позитивні твердження:
Я завжди ухвалюю правильні рішення.
Я творча особистість.
Кожна проблема має рішення
Існує безліч рішень.
Наділяйте дитину відповідальністю, і вона виконає необхідну
роботу. Але головне будьте терплячі. Адже не можна ж навчитися
грати на музичному інструменті за пару уроків. Те ж відноситься і
до сили розуму. Найефективніший спосіб учити дітей – стати
зразком для наслідування. Підхід,, Роби те, що я говорю, а не те, що
я роблю сам ” приречений на провал.,, Діти не дуже уважно
слухають дорослих, але не упускають нічого в наслідуванні їм.
/Джеймс Болдуїн /.
Тому ми самі повинні бути тим, ким хочемо бачити своїх дітей.
Іншого шляху немає. Ганді сказав :,,Ми самі повинні бути тією
змінною, яку хочемо бачити в навколишньому світі”.
Визнання успіхів. Як і всім, нам, підбадьорювання дітям
дуже допомагає. Будь-яке свідоцтво успіху – привід визнати, і
прославити (навіть так) зусилля дитини. Діти відчувають підтримку
і із захопленням працюють далі. Дитину завжди знайдеться за що
10

11. похвалити, що дозволяє,, вписати ” у мозок дитини позитивне і
довговічне відчуття власної гідності. Підкріплюючи це відчуття на
всіх етапах життя дитини, ми допомагаємо розвитку в ньому такого
самосприйняття, яке дозволить подолати будь-які перешкоди на
життєвому шляху, з гідністю пережити будь-яку критику і
неприємності. Все, чим ми є – це результат того, що ми подумали!
Просто прійміте це на віру і використовуйте! І ще. Існує
непорушний закон розуму – ми примножуємо те, що вихваляємо.
Але ви тільки наставник. Ваша мета в тому, щоб учні
усвідомили силу своїх думок ! Щоб новий образ мислення став для
них другою натурою, і тоді вони освоять навики, які стануть в
нагоді їм у всіх життєвих випробуваннях.
І просто в подарунок вам шведське прислів'я :
„ Менше бійтеся, більше сподівайтеся:
менше їжте, більше жуйте:
менше скаржтеся, більше дихаєте:
менше базікайте, більше говорьте:
менше зненависті, більше любові:
І тоді з вами буде добро”.
Робота над проблемою
Тема : ,, Роль гри і тренінгу в розвитку уваги,
уявлення і креативності молодших школярів на
уроках математики і читання”
,, Мій урок повинен одухотворяти
мого вихованця сміливістю,
необхідною для того, щоб пливт в
океані знань”./ В. Сухомлинський/
Освіта-означає створення себе, свого образу, свого ,, я ”.
Отже, головне в педагогіці - це людина, дитина, її бажання,
прагнення, запити.
У нашій державі
розробляється принципово нова концепція навчання і розвитку
особистості, яка грунтуеться на ідеях гуманізації та
демократизації освіти.
11

12. У школі, як і в суспільстві, сьогодні відбуваються значні
зміни, переглядаються цілі діяльності, оновлюється зміст освіти,
впроваджуються нові педагогічні технології.
Глибоких змін в становленні національної освіти потребує
прогресивний розвиток українського суспільства. Згідно Закону
України ,, Про Освіту ”, одним з принципів її розбудови є
створення умов для повної реалізації здібностей, таланту,
всебічного розвитку кожної людини, гуманізм, демократизм,
пріоритетність загальнолюдських цінностей. Тому особливу
актуальність набуває проблема розробки та створення
розвиваючих освітніх програм, які б відповідали принципам
єдності і наступності системи освіти, а також безперервності і
різноманітності.
,,Знання – це скарб, який завжди знаходиться при його
власнику ”,- говорить східне прислів’я. Це свідчить про те, як
високо цінує людство знання. А набувають цей скарб, як відомо.
В процесі навчання. Тому забезпечення учнів міцними
знаннями, розвиток самостійного мислення є одним з головних
завдань сучасної школи. Міцні знання - це знання глибоко
усвідомленні, в істинності яких учень впевнений, це ті знання,
які складають основу для свідомого оволодіння новими
знаннями.
Шестирічні діти мріють про школу. І мрія ця – завжди
приємна. Педагогічний досвід показує, що саме від того, як
складаються взаємини школяра з першим учителем, чи зустріне
дитина підтримку, довір‘я, зацікавленість – і тому перший
учитель, це так би мовити, доля учня.
Тому, основною психолого-педагогічною метою вчителя є :
допомогти кожній дитині стати школярем, позитивно ставитись
до нових обов’язків, переживати радість від власних успіхів,
бути старанним тощо. Учитель повинен враховувати
особистісну позицію кожного учня, його індивідуальні
можливості, спиратися на них, створювати умови для їх
розвитку.
І, керуючись працями видатних педагогів і психологів, які
стверджують гуманістичні, демократичні принципи
12

13. спілкування з дітьми. Я.А.Коменського, К.Д.Ушинського,
В.О.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі, С.М.Лисенкової, я у своїй
роботі з дітьми обрала саме цей стиль. Гуманістичний,
демократичний стиль керівництва навчально - виховним
процесом означає любов і увагу до кожної дитини з боку
вчителя, повагу до її гідності, створення відповідних умов щодо
стану здоров’я, віку, потреб, інтересів, рівня розвитку, статті.
Такий стиль спілкування дає змогу учневі обрати активну
позицію : вчитель сприймає дитину такою, якою вона є, прагне
створити у класі атмосферу співпраці, вчить кожну дитину
керувати своєю поведінкою.
Я працюю вчителем початкових класів дев’ятнадцять років.
Використовуючи досягнення сучасної педагогічної науки і
практики, намагаюсь добиватися успіхів у розвитку особистості
своїх вихованців. Слово учителя має велике значення. Воно
узагальнює, відбувається перехід від сприйняття до мислення,
формується основа для подальшої інтелектуальної діяльності.
Мої стосунки з дітьми починаються зі слова. Тому діалог, живе
спілкування, опора на естетичне в житті дітей – це фундамент,
на якому росте, розвивається мій учень. Розвиваючи мовлення, я
намагаюсь спонукати учнів мислити, знаходити способи
вирішення проблем, демонструє варіативність підходу до їх
вирішення, вчить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою
думку. Учні з перших кроків в опануванні знань шукають спосіб
дій, вчаться користуватися ним, і користуються успішно, доки не
постане перед ними нова проблема ... І знову починається
пошук.
Учитель постає не як знавець всього на світі, він повинен
вести себе так, щоб у дітей створилось враження, начебто він
теж не знає, як справитись з тим чи іншим завданням,
вислуховує різні пропозиції щодо вирішення якоїсь проблеми,
демонструє дітям уміння вести суперечку коректно, слухати та
оцінювати думку іншої людини.
В сучасних умовах, як ніколи раніше, учителеві необхідно
будувати роботу так, щоб дитина знаходила задоволення від
навчання, зростала з дня в день.
13

14. Дитина приходить до школи зі своїми власними інтересами
й потребами. І головне завдання вчителя, я вважаю, з перших
днів навчання формувати інтелектуальну, творчу, ініціативну
особистість, здатну до самостійного вирішення проблем, до
саморозвитку й самореалізації. При цьому намагаюсь в роботі не
відступати від принципів, які вибрала для себе 19 років тому, ще
тільки починаючи працювати :
- завжди, при будь – яких обставинах, дитину треба
любити ;
- якомога глибше намагатися знати духовний світ
кожної дитини ;
- вірити в дитину ;
- розуміти дитину, намагатися поставити себе на її
місце, побачити світ її очима ;
- поважати її як особистість.
Кожному вчителеві треба прагнути до духовної спільності з
учнями, знаходити шляхи залучення їх до педагогічного процесу
як рівноправних учасників. Тому у своїй роботі я намагаюсь
відійти від досвіду авторитарного спілкування з дітьми, а
застосовую на практиці новий досвід, заснований на ідеї
співробітництва, на принципах гуманного підходу до дитини.
Своїм основним завданням я вважаю підтримувати інтерес до
навчання в школі. Зацікавленість мобілізує увагу дітей. Інтерес є
дійовим засобом підвищення якості знань. Де вчитель зумів
прищепити дітям інтерес до навчання, захоплення одним
предметом чи всіма, там і кращі успіхи. Організуючі проблемне
навчання, прагну поставити учнів в позицію маленьких
винахідників, дослідників, що самостійно добувають собі
знання. Відкриття, які учні роблять при цьому, незначні, в науці
давно відомі. Але дітям вони дають інтелектуальне задоволення,
справжню насолоду, піднесеність. Чим більше
створюватиметься для учнів проблемних ситуацій, які вони
спроможні подолати, тим частіше вони переживатимуть радість
відкриття, тим інтенсивніше у них розвиватиметься інтерес до
знань, науки, школи.
14

15. Для підтримування інтересу дітей, активності їхнього
мислення і вольових зусиль багато важить, як учитель володіє
різними видами заохочення. Так, я завжди відзначаю не тільки
тих, хто старанно працював, акуратно написав у зошиті, дібрав
вдалий приклад, а і придумав цікаве запитання до прочитаного,
знайшов свій спосіб перевірки зробленого. Інколи досить
покласти руку на голівку дитини, і очі малюка засвітяться
довірливими іскорками, вірою в свої сили. В кінці кожного
робочого тижня відбираються дитячі фотокартки до стенду
,,Дошка пошани” в нашому ,, Класному куточку” . Кого
відзначити, вирішують самі учні, і це допомагає мені виховувати
в дітей почуття радості за успіхи товаришів, доброзичливий тон
спілкування. Але і кожного дня найменший успіх дитини не
залишаю непоміченим. Для заохочення завжди використовую
похвалу перед учнями класу, повідомляю батьків про успіхи
дитини, похвальні записи в щоденник, наголошую на хороших
вчинках дітей. Постійне заохочення, похвала закріплюють у
дітей потребу робити добро, і це стає нормою поведінки,
навчання. Оптимізуючи роботу з дітьми, закономірно досліджую
і причини, і серйозні проблеми на уроках. І це спонукає вчителя
до вирішення цих проблем. Наприклад, чимало школярів не
люблять читати, попри всі зусилля батьків і вчителів, у них не
сформувався читацький інтерес, бо, виявляється, для них сам
процес читання важкий, нудний, а тому, звісно, й нецікавий.
Тому необхідно залучати учнів до читання, до художнього
твору, використовуючи притаманну дітям схильність до гри,
вигадки, фантазування, тобто до творчого самовиявлення. В
своєму класі пропоную дітям ігри, в яких вони приймають
активну діяльність : ,, Добери рими”, ,,Докажи словечко”,
,,Закінчи рядок” , ,,Ось тобі зав’язка – і хай буде казка” - про
шкільне життя, явища природи, квіти, рослини, домашніх та
диких тварин, а то й власні пригоди, бувальщини та
побрехеньки. Ці уроки, що здебільшого і переростають в
позаурочні заходи, діти чекають з нетерпінням, готуються до
них заздалегідь, залучаючи до підготовки іноді всю сім‘ю.
Пробуючи свої сили у літературній творчості дитина оволодіває
15

16. умінням ,,вживатися ” в образ, співпереживати, використовувати
виражальні засоби : формується потреба глибоко, емоційно
сприймати художній твір. Спочатку свій, а потім іншого автора.
Через власні ,,муки творчості” учень відчує і працю майстра,
його вміння і можливості. Для мене і моїх учнів такі уроки
творчості – це ,, відкривання себе ”, свято мовлення, пізнання
справжнього духовного піднесення, нового світу та взаємин з
іншими людьми.
Окремим уроком у розкладі мого класу стоїть урок
розвитку техніки читання. На таких уроках використовую
систему рекомендацій технологічних прийомів навчання
читання В.Зайцева. Він узагальнив все цінне, що стосується
читання в початкових: класах. На кожному уроці навичок
читання використовую зорові диктанти за методикою
І.Федоренка. Такі диктанти спонукають дітей зосередитися,
прочитати уважно й швидко, а потім відтворити прочитане.
Подобаються дітям і різні ігри. Такі, як, ,,Добери слово ” -
дібрати до слів – предметів по 2 – 3 слова ознаки або дії ялинка
– гарна, струнка, зелена. ,, Яке слово довше ” - зима – весна .
,,Хто більше складе слів ? ” – журналіст, журнал, ружа, рута,
стан, лан, ліра, ліс, луна, стіл...
Завдання – жарт
з с я можу покататися ( санки )
з л людей по групувати ( ланки )
з б людей я піднімаю ( ранки )
з г до хати добудова ( ганки )
з т машина я військова ( танки ).
Гра ,, Будь уважним ” .
Я швидко показую малюнки звірів. Учні запам’ятовують, у
якому порядку вони бачили їх і називають білка, заєць, вовк,
їжак.
- Як ці слова можна назвати одним словом? На які питання вони
відповідають? Хто зайвий?
Чому? ( Вовк – бо він хижий.)
За зірки сховалось небо
Перестав усе як треба
16

17. Засобакали гавки Зажабкакали кваки
Закицькали нявки Закізкали меки
Закачкали кряки Забаранили беки
Розглянь таблицю. Знайди слова – предмети. На які групи їх
можна поділити.
Б Г В Ш Б Г
Д Р У К А Р
Ж Е Л О З А
О Б И Л І В
Л Л Ц Я К І
А Я Я Р А Й
Музичні слова: помідори , доля, доміно .
Використовую таблиці на розширення кута зору, на розвиток
антиципації. Дуже допомагає в роботі добірка вправ для
розвитку навички читання молодших школярів. ,,Посієш
вчасно”..., автором якої є В.О.Науменко. На уроках читання
завжди намагаюсь поєднувати роботу з текстом з
різноманітними вправами на розвиток навичок читання,
багаторазове читання, читання в темпі скоромовки та інші. Крім
цього на уроках читання формую навички розуміння
прочитаного. Для поліпшення розуміння прочитаного проводжу
різні форми словникової роботи, а саме : гра ,, Аукціон ”- хто
запам’ятав найбільше нових слів.
Дидактична гра,,Впіймай рибку ”. На дошці зліва написано
нові слова, справа – синоніми до них. Завдання : з’єднати лінією
пари. Дидактична гра,,Найкращий фотограф”.Необхідно якомога
точніше запам’ятати речення – пояснення нового слова. Така
словникова робота корисна і потрібна. Проводжу її
систематично, тренуючи дітей свідомо читати й сприймати
твори.
Так само, як уміння читати, обчислювати, писати, постійного
вправлення потребують розумові здібності. На будь – якому
уроці намагаюсь знайти кілька хвилин, щоб розвивати розум
дітей у гнучкості і швидкості розумових процесів. Наприклад,
вправи на добір ознак предмета, його визначення,
конструювання, комбінування, доповнення і т. д. Завдяки таким
17

18. вправам покваплюється урок, у дітей виробляється смак до
напруженої розумової роботи. Вправаи для розумової
гімнастики можуть бути, наприклад, такі: відгадування загадок
про добре знайомі об’єкти і складання власних за аналогією.
Називання ознак і дій якогось предмета і виділення серед них
суттєвих, тобто тих, що дають змогу розпізнати його у будь –
яких умовах. Вправи на конструювання навчальних текстів на
уроках розвитку мовлення, природознавства, читання,
навколишнього світу. Розвивальна цінність таких вправ полягає
в тому, що учневі для створення текстів треба бачити об’єкт у
цілому, розуміти зв’язки між реченнями й окремими словами,
диференціювати суттєві та не суттєві ознаки описуваного
поняття. Вправи на виключення зайвого, виняткового корисні
для формування в учнів умінь різнобічного аналізу, виділення
головних ознак поняття. Наприклад, дуже подобаються дітям
такі завдання на уроках математики. Знайти зайве число у
кожному ряду чисел :
28 , 7 , 42 , 32 ;
21 , 22 , 9 , 23 , 24 ;
81 , 72 , 73 , 27 , 63 .
Виконуючи такі розвивальні завдання протягом усіх років
початкового навчання на різному предметному змісті, кожна
дитина поступово набуває досвіду активної розумової
діяльності. Я вважаю, що школа покликана виховувати творчі
особистості, тобто людей, котрі вміють мислити. На моїх уроках
діти міркують вголос.
У своїй роботі намагаюсь не залишати поза уваги розвиток
мислення дітей. По суті ж бо в цей час у дитини формуються всі
основні компоненти розумової діяльності. Граматичні категорії
мови, морфологічний та фонетичний аналіз слів – це світ
настільки, далекий від природних потреб дитини, що викликати
інтерес до вивчення мови досить важко. Щоб це не було
набридлим і сухим, використовую цікаві форми опанування
матеріалу.
На уроці мови дітям дуже подобається хвилинка ерудита та
диктант - ,,сито”, хвилинки розумової гімнастики, поетичні
18

19. хвилинки. Практикую також блочну систему викладання нового
матеріалу, яка підвищує результативність у 2 – 3 рази. Таке
опрацювання нового матеріалу гарантує багаторазову
повторюваність теоретичного матеріалу щоразу в новій якості,
що сприяє тривалості збереження в пам’яті вивченого.
Пріоритетом у моїй роботі з дітьми на уроках математики є
розвиток логічного мислення й математичного мовлення. З цією
метою в уроки постійно включаю завдання, в яких послідовно
розвиваються увага, пом ять, мова, прийоми розумових дій.
Навчання ведеться на високому рівні важкості, тобто в зоні
найближчого розвитку дитини, коли учбовий процес
систематично дає поживок для напруженої розумової роботи.
Всім дітям підбираю такі завдання, щоб майже на кожному
уроці учні пізнавали радість відкриття. Вправи на розвиток
прийомів розумових дій та інших характеристик загального
розвитку систематично включаю в уроки. Даю творчі домашні
завдання. В них діти, як правило, виступають не як виконавці, а
як творці. Залучаю учнів до роботи з додатковою літературою.
Проводжу інтегровані уроки, в яких кожна дитина має
можливість проявити творчість, ініціативу, винахідливість. Всі
ці методи роботи допомагають учням отримувати міцні знання.
По-справжньому міцні знання –це не сума того що завчено і
запам’яталось. Найбільш глибокі ті знання і навички, засвоєння
яких супроводжувалось активними діями з розвитком
пізнавальних сил дитини. І ні в якому разі не можна допускати,
щоб згас вогник природної допитливості, притаманний кожній
юній особистості. А горітиме цей вогник лише доти, доки
,,горітиме сам учитель”.
Сьогодні, як ніколи, вчителю необхідно бути
оптимістом, тобто вірити в свою педагогіку, вірити
перетворюючу силу навчання й виховання. Мова йде не про той
оптимізм, коли склавши руки, вчитель з надією чекає коли
дитина стане розумнішою, буде проявляти потяг до знань,
творчості. Мова йде про діяльний оптимізм, коли педагог
глибоко вникає в індивідуальність, внутрішній світ дитини і в
залежності від цього шукає методичні шляхи його перетворення
19

20. – виховання, навчання, щодня народжується все нові й нові ідеї.
Це прекрасно й незвичайно. Творчість учителя породжує
творчість учня. Творчий підхід до кожного уроку, бачення
навчальних завдань, бачення конкретного класу, для якого
готується урок, любов до дитини і віра в неї, любов до своєї
справи дають змогу мені знаходити дедалі нові й нові завдання,
що зацікавлюють дітей, викликають позитивні емоції,
стимулюють діяльність, пошук, сприяють формуванню
справжнього школяра.
20

21. Література
1. АлексюкА.М. Методи навчання і методи учіння. –К.:
Знання, 1980.
2. Баєв Б.Ф. Психологія внутрішнього мовлення :-К.:
Радянська школа, 1966.
3. Бородай А.А. Нестандартний урок.- Дніпропетровськ, 1993.
4. Вашуленко М.С., Дмитренко Л.І. Нетрадиційні уроки
мовлення та мислення молодших школярів //ПШ.- 1993.
5. Дорошенко О.А. Нестандартні навчальні диктанти //ПШ.-
2004.
6. Махмутов М.І. Сучасний урок.- М, 1985.
7. Михайлов О.Л. Найважливіше творчий пошук //УМЛШ.-
1990.
8. Ночвінова О.І. Нестандартні форми роботи педагога //ПШ.
-2002.
9. Бех Г.Л. Наукове розуміння особистості як основа
ефективності і виховного процесу.- К., 2001.
10. Вакуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й
читання. –К.,2002.
21