1. Створення єдиного економічного
простору в регіоні ОБСЄ:
виклики та завдання для України
Ільдар Ґазізуллін
старший економіст Міжнародного
центру перспективних досліджень

2. Текст
Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed
do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna
aliqua.
Ut enim ad minim veniam, quis nostrud exercitation ullamco
laboris nisi ut aliquip ex ea commodo consequat.
Duis aute irure dolor in reprehenderit in voluptate velit esse
cillum dolore eu fugiat nulla pariatur. Excepteur sint
occaecat cupidatat non proident, sunt in culpa qui officia
deserunt mollit anim id est laborum.

3. Економічні завдання ОБСЄ
Мета ОБСЄ – створити єдиний економічний простір серед країн
– членів, іншими словами, забезпечити всі чотири економічні
свободи – вільне пересування товарів, послуг, капіталу та людей
Це, своєю чергою, має забезпечити:
– Високу продуктивність економічних процесів
– Сталий або збалансований економічний розвиток
– Запровадження принципів ринкової економіки
– Досягнення економічної рівності
ОБСЄ, передовсім, бачить свою роль у створенні платформи для
попередження або врегулювання конфліктів, зокрема
торгівельних

4. Економічні завдання ОБСЄ (2)
Україна вкрай зацікавлена у втіленні цих цілей ОБСЄ:
Зовнішня торгівля товарами та послугами є головним фактором
розвитку економіки
Зовнішні зобов'язання займають більшу частку в структурі боргу країни,
тобто і на ринку капіталу країна залежить від зовнішнього світу
Обсяги іноземних інвестицій, що надходять до України, поки
лишаються на низькому рівні порівняно з іншими країнами регіону. Хоча
саме за умови надходження інвестицій Україна може реалізувати
потенціал внутрішнього ринку і дещо зменшити вплив різких змін
кон’юнктури товарних ринків

5. Економічний контекст
Перша половина Маастрихтської стратегії на 2003-
2012 рр. визначалася високими темпами
економічного зростання в світі. Упродовж 2000-2008
років економіка України зростала в середньому на
8% в рік
У другій половині десятиліття у всіх країнах ОБСЄ
спостерігається або рецесія або різке уповільнення
темпів економічного зростання. Наприклад, Україна
дотепер ще не вийшла на докризовий рівень
виробництва (рівень 2008 року)

6. Економічний контекст (2)
Імовірно, що поточні негативні економічні тенденції
надалі обумовлюватимуть протекціоністську політику
у всіх країнах, тобто ухвалення рішень, що закривають
ринки для імпорту, надають підтримку власним
виробникам у спосіб, який викривлює умови
конкуренції
Крім того, загострюється боротьба між країнами за
інвестиції на тлі погіршення доступу до капіталу.
Інвестори ретельніше оцінюють ризики або очікують
на більші прибутки від проектів

7. Інтеграція у світову економіку:
успіхи та ризики
Вступ України до СОТ – безумовно найбільший успіх в сфері
економічної інтеграції. Водночас, Україна вступила до цієї організації
за кілька місяців до початку кризи 2008 року, що очевидно не
дозволило повністю відчути позитивні наслідки членства
Крім об’єктивної тенденції згортання світової торгівлі внаслідок
кризи, Україна суттєво погіршила відносини з членами СОТ. Тут
можна згадати такі рішення, що погіршили репутацію країни:
підвищення тарифів на так званий критичний імпорт,
повільна реформа системи надання державної допомоги,
неочікувано жорстка позиція до країн-кандидатів на членство СОТ,
провал політики захисту інтелектуальних прав власності,
порушення деяких неформальних правил СОТ та створення небажаного
прецеденту (застосування механізмів СОТ, які «не прийнято»
застосовувати)

8. Регіональна та суб-регіональна
інтеграція: успіхи
Україна досягла відносно помітного прогресу у регіональні інтеграції
на заході, і на сході:
– Україна завершила переговори щодо створення Угоди про
Асоціацію з ЄС, яка включає як компонент Зону вільної торгівлі.
Угода передбачає дуже глибоку економічну інтеграцію. Крім того,
Україна є членом Східного партнерства, яке передбачає утворення
єдиної зони вільної торгівлі між країнами членами
– Київ приєднався до оновленої Зони вільної торгівлі з низкою країн
СНД, що передбачає застосування ефективного механізму
врегулювання торгівельних суперечок. Крім того, Україна шукає
можливості співпраці з Митним союзом
Менш помітним є прогрес щодо суб-регіональних партнерств,
зокрема між прикордонними територіями України та таких країн як
Румунія, Польща, Угорщина та Росія

9. Регіональна та суб-регіональна
інтеграція: ризики
Україна має такі ризики
– Накладання санкцій з боку СОТ за
одноосібну політику захисту власних
ринків
– Можливе згортання торгівлі (trade
diversion) внаслідок входження в один з
регіональних інтеграційних союзів (до ЗВТ
з ЄС чи до Митного союзу)

10. Економічні інтереси України у
найближчі десять років: торгівля
Сировинні товари лишатимуться важливим елементом торгівлі
країни ще тривалий час. Йдеться не лише про чорні метали чи
добрива, але і про продукцію сільського господарства та харчової
промисловості, яка стає дедалі важливішою у структурі торгівлі та
економіки країни. Саме ця продукція є чутливою і саме навколо неї
виникають торгівельні конфлікти
Тому, питання стандартизації нехарчової та харчової продукції,
ефективний державний нагляд у цій сфері є важливими для України
Для збільшення обсягів торгівлі високотехнологічною продукцією,
де країна має певні перспективи (наприклад, у сфері ІТ чи у
авіабудуванні) Україна має створити дієву систему захисту
інтелектуальних прав захисту

11. Економічні інтереси України у
найближчі десять років: інвестиції
Україна має певні переваги для розміщення чи навіть
переміщення промислового виробництва з деяких країн ОБСЄ.
Передовсім – через меншу вартість сили в країні. Утім,
Україна має низьку продуктивність праці, зокрема через брак
застосування новітніх технологій
Часто можна почути про ризик, що в Україні будуть
розвиватися енергомісткі галузі (не через низьку вартість
енергії – бо у деякі періоди вартість енергії в Україні вища є
рівень у ЄС) а через поблажливу до забруднювачів екологічну
політику
Наразі інтерес іноземних інвесторів спрямований головно у
розвиток сировинних галузей – сільське господарство та
видобуток вуглеводнів. Розвиток цих галузей має суттєві
соціальні та екологічні ризики, які можна передбачити,
застосувавши досвід країн ОБСЄ

12. Рекомендації для України
Підвищення конкурентоспроможності економіки
України є пріоритетом політики країни, про що
заявив Президент
Угода про Асоціацію є таким інструментом, який
може трансформувати низькоефективну економіку
країни через дотримання європейських стандартів
та регулювань. Це дозволить подолати ті бар’єри та
обмеження для входження українських товарів на
ринки країн ЄС та інших вибагливих ринків. Україні
не треба чекати на офіційне підписання Угоди про
Асоціацію, а вже почати виконувати вимоги угоди

13. Рекомендації для України (2)
Процес адаптації єдиних міжнародних (як правило
європейських) правил торгівлі та ведення бізнесу в
регіоні країн ОБСЄ триватиме. Країни Митного
союзу теж застосовуватимуть ці стандарти, про що
свідчить вступ Росії до СОТ та відчутний прогрес у
економічній співпраці Росії та ЄС, навіть у таких
чутливих секторах як сільське господарство. Таким
чином, і правила СОТ і принципи закладені в Угоду
про зону вільної торгівлі між ЄС та Україною можуть
стати чинником пожвавлення торгівлі та інвестицій у
всьому регіоні країн ОБСЄ