2. Попит споживачів
• Велика кількість конкурентів;
• Постійне оновлення пропозиції;
• Впровадження нових технологій;
• Постійні зміни споживчих вподобань, тощо.
3. Виробнича програма – це
сукупність завдань з виробництва продукції і її
відвантаження споживачам у розгорнутій
номенклатурі та асортименті, котра відповідає
зазначеній якості, встановленим термінам згідно
з договорами поставок.
4. До маркетингових досліджень
з приводу розробки виробничої програми
відносяться:
• Дослідження та визначення поведінки споживачів, товарів чи
послуг підприємства на ринку;
• Визначення можливостей підприємства на ринку;
• Оцінка попиту на товари чи послуги, котрі випускає чи надає
дане підприємство;
• Проведення аналізу і вибір форм і каналів збуту продукції;
• Оцінка методів ціноутворення на підприємстві;
• Вибір способів щодо входу товарів чи послуг на ринок;
• Аналіз конкурентів;
• Прийняття рішення щодо вибору сегменту ринку.
5. Виробнича програма розробляється в
такій послідовності:
• Визначається номенклатура та асортимент продукції;
• Встановлюються обсяги реалізації продукції у натуральному виразі
згідно з укладеними договорами;
• Згідно з обсягами реалізації продукції, складається план виробництва
по кожному виду продукції в натуральному вираженні;
• Обсяги виробництва за окремими видами продукції обґрунтовуються
розрахунком фактичної виробничої потужності на момент розрахунку
і в разі її нестачі приймаються рішення по необхідності введення у
дію нових;
• Згідно з обсягами виробництва і реалізації продукції в натуральних
показниках розраховуються вартісні показники;
• Розробляється графік відвантаження продукції згідно до термінів
визначених договорами.
6. Методика оцінки зовнішнього макросередовища
підприємства
Недоліки методики: Переваги методики:
Оцінка зовнішнього середовища
підприємства складне завдання, адже
потребує формування масштабної
інформаційної бази, на створення якої
підприємству необхідно витратити
значну кількість фінансових і
трудових ресурсів;
Дозволяє підприємству уникнути
проблем через нестачу інформації;
Неможливість кількісного виміру
більшості показників. Тому необхідно
використовувати методи якісних
оцінок, котрі характеризуються
певним рівнем суб’єктивності.
Дозволяє оцінити вплив основних
макрофакторів на діяльність
підприємства;
Розробляються рекомендації щодо
виробничої поведінки підприємства
залежно від стану зовнішнього
оточення.
7. Загальна математична модель профілю зовнішнього
середовища має такий вигляд:
де ЗСmakro – зображення зовнішнього макросередовища; Fj – j-й фактор
зовнішнього макросередовища; j – індекс макрофакторів (F1 – політико-
правові фактори, F2 – господарсько-економічні, F3 – науково-технічні, F4 –
природно-географічні, F5 – культурно-демографічні, F6 – міжнародні фактори).
6
ЗСmakro = ∑ Fj = F1+F2+F3+F4+F5+F6 ,
j=1
При цьому кожен фактор Fj розраховується за такою
формулою:
Fj = Уj * КВфj,
де Уj – узагальнена оцінка макрофактора (бали); КВфj – коефіцієнт
вагомості фактора (політико-правові фактори – 0,2; природно-географічні –
0,1; господарсько-економічні – 0,3; науково-технічні – 0,2; культурно-
демографічні – 0,05; міжнародні фактори – 0,15 )
8. Оціночна шкала стану зовнішнього
макросеридовища підприємства:
Значення показника (бали) Особливості формування виробничої
програми
0-15
Негативний
Виробнича програма «антикризова»
16-30
Швидше негативний
Виробнича програма «стабілізаційна»
31-45
Нейтральний з нахилом до негативного
Виробнича програма «класична»
46-65
Нейтральний
Виробнича програма «ліберальна»
66-70
Нейтральний з нахилом до позитивного
Виробнича програма «адаптивна»
71-85
Швидше позитивний
Виробнича програма «наступальна»
86-100
Позитивний
Виробнича програма «радикальна»