Uroki Inf 11 7нове

1
ТЕМА VІІ. “Глобальна мережа Інтернет.”
№ Тема уроку
уроку
Заг.хар.теми. Глобальна мережа Інтернет. Сервер та робоча станція. Апаратні складові
1 та програмне забезпечення для роботи в Інтернет. Ресурси Інтернет. Адресація в
Інтернет. Протоколи передачі даних. Принципи роботи Інтернет.
Як під’єднатися до Інтернет. Провайдери. Способи під’єднання комп’ютерів. Основні
2
послуги Інтернет. Програмне забезпечення для роботи в Інтернет.
Електронна пошта в Інтернет. Електронна адреса. Створення та відправлення
3
повідомлень. Адресна книга.
Створення, відправлення та одержання електронного повідомлення.
4
Практична робота № 10. “Створення, відправлення та одержання електронного
5
повідомлення”.
Поняття про телеконференції. Групи телеконференцій. Організація і проведення
6
телеконференцій. Пошук потрібних новин та підписка на них.
Служба World Wide Web. Робота з WWW, гіпертекст. Адреса Web-сторінки. Програми-
7
броузери. Файлові ресурси в Internet. Пошук інформації в Інтернет, пошукові системи.
Поняття про мову розмітки гіпертексту HTML. Теги мови HTML.
8
Оформлення тексту в Web-документі. Засоби створення HTML-документа.
9
Теги управління зовнішнім виглядом HTML-документа.
10
Включення графіки та таблиць до Web-сторінки.
11
Створення та оздоблення найпростішої Web-сторінки.
12
Практична робота № 11. “Створення Web-документів.”
13
Проблеми безпеки та захисту інформації в глобальній мережі Інтернет.
14
Тематичне оцінювання учнів з теми 7.
15

2
Учні повинні знати:
o можливості використання основних послуг глобальної мережі;
o види програмного забезпечення, необхідного для роботи в глобальній мережі Інтернет;
o правила роботи та налагодження програм для перегляду гіпертекстових документів;
o типи та можливості використання програм для підтримки роботи електронної пошти;
o правила електронного листування;
o правила роботи з адресною книгою;
o формати, за допомогою яких можна відправляти графічну та звукову інформацію;
o особливості роботи користувачів з телеконференціями та форумами; правила спілкування
за допомогою телеконференції, форуму;
o поняття про гіпертекст і правила роботи з ним; принципи адресації в WWW; принципи та
правила здійснення пошуку інформації в Інтернеті;
o можливості та правила інтерактивного спілкування в Інтернеті;
o поняття про мову розмітки гіпертексту, основні теги для опису структури HTML-файлу,
оформлення тексту в HTML-документі, включення графіки до веб-сторінки, визначення
гіперпосилань;
o поняття про засоби створення HTML-файлів;
o принципи розміщення веб-сторінки на веб-сервері;
o принципи безпеки та захисту інформації в мережі Інтернет.

Учні повинні мати уявлення про:
o основні принципи будови та функціонування сучасних глобальних комп’ютерних мереж;
o способи підключення комп’ютерів до глобальної мережі;
o організацію інформаційного зв’язку в Інтернеті;
o доменну, ІР- та URL-адресу в Інтернеті;
o принципи функціонування мережі Інтернет;
o поняття комунікаційного протоколу;
o інформацію, необхідну для підключення до мережі Інтернет;
o принципи функціонування електронної пошти; правила створення електронної адреси;
o правила використання різноманітних сторінок кодування;
o правила організації та роботи з телеконференціями та форумами, основні групи
телеконференцій;
o правила організації інтерактивного спілкування в Інтернеті;
o правила використання файлових ресурсів в Інтернеті.
Учні повинні вміти:
o запускати на виконання програму роботи з електронною поштою, складати, редагувати та
відправляти через комп’ютерну мережу електронні повідомлення та відповідати на
електронні повідомлення; одержувати пошту, користуватися адресною книгою,
приєднувати до електронних повідомлень файли різних типів; перекодовувати
повідомлення, одержані електронною поштою; виконувати переадресацію поштових
повідомлень;
o запускати на виконання програму-броузер, переглядати гіпертекстові сторінки, працювати
з програмами броузерами, створювати закладки на потрібних веб-сторінках,
переміщуватися по сторінках у прямому і зворотному напрямках, вводити з клавіатури
адресу потрібної веб-сторінки;
o здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет, використовуючи пошукові
системи; змінювати вид кодування веб-сторінок при роботі з броузерами;
o створювати найпростіші веб-сторінки, які містять коди форматування тексту, графічні
об’єкти, гіперпосилання, списки та таблиці;
o підключатися до електронних конференцій, розміщувати там власну інформацію та читати
необхідну інформацію, переписувати інформацію, що є в різних конференціях;
підписуватися на потрібну телеконференцію; спілкуватися з іншими учасниками
телеконференцій;

3
o здійснювати пошук потрібних файлових архівів; копіювати з файл-сервера файлові архіви;
копіювати на файл-сервер файлові архіви;
o здійснювати інтерактивне спілкування в глобальній мережі Інтернет.
ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ІНФОРМАТИКИ В 11 КЛАСІ № 1 (52) ( тема VІІ )
( 2 год. на тиждень.)

ТЕМА УРОКУ. Заг.хар.теми. Глобальна мережа Інтернет. Сервер та робоча станція.
Апаратні складові та програмне забезпечення для роботи в Інтернет.
Ресурси Інтернет. Адресація в Інтернет. Протоколи передачі даних.
Принципи роботи Інтернет.

МЕТА УРОКУ:
Навчальна. Охарактеризувати нову тему, показати її роль в курсі інформатики. Вивчити
характеристики мережі Інтернет, основні терміни та означення. Ввести поняття ресурсів
Інтернет, адресації та протоколів, принципів роботи мережі.
Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння користуватися ресурсами
Інтернет, пам’ять.
Виховна. Виховувати загальнолюдські цінності, мораль та доброзичливість.

ОБЛАДНАННЯ: Комп’ютери класу. Мережа Інтернет.

НАГЛЯДНІСТЬ: Навчальний сайт “Інтернет”.
Презентація “Комп’ютерні мережі”.

ХІД УРОКУ.

І. Загаьна характеристика теми.
Охарактеризовується тема. Висвітлюється її роль в курсі інформатики 11 класу та майбутній
професійній діяльності.

ІІ. Правила техніки безпеки в кабінеті ПЕОМ.
Поточний інструктаж з техніки безпеки в кабінеті з підписами учнів.

ІІІ. Актуалізація теми уроку.
? 1. Як ви думаєте, навіщо треба ПК з’єднувати в мережі?
? 2. Як можуть ПК розподіляти обов’язки в мережі?
? 3. Що, по вашому, потрібно для роботи в мережі Інтернет?
? 4. Навіщо потрібна адресація в мережах?

ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Історія Інтернет.
У 1960-х роках в Агенстві перспективних досліджень (Advanced Research Projects
Agency – ARPA) міністерства оборони США почалися експерименти по з'єднанню двох
комп'ютерів. З'єднувались вони з допомогою телефонних ліній.
У 1970-ті роки при підтримці ARPA були розроблені правила або протоколи переси-
лання данних між різноманітними комп’ютерними мережами. Ці протоколи мали загальну
назву – “Internet”. Вони дозволили розробити всесвітню Мережу мереж, що з’єднувала
комп’ютери будь-якого типу, незалежну від державних кордонів. Вже на кінець 70-х років
були розроблені засоби зв’язку між ARPANet та її контрагентами в інших країнах. Світ
став зв’язаним в єдине ціле павутиною комп’ютерних мереж. Першими службами Internet
стали електронна пошта та Usenet – всесвітня система груп новин.
У 1984 році була запропонована система доменних імен (DNS – Domain Name
System), що перетворювала символьні імена в IP-адреси. Для підтримки та розвитку груп

4
новин був створений протокол NNTP (Network News Transfer Protocol – протокол передачі
новин мережі). У 80-ті роки множина мереж стала широко відомою під назвою Internet та
збільшилася до неімовірних розмірів. Сотні, а потім і тисячі коледжів, дослідницьких
організацій та урядових відомств почали приєднувати свої комп’ютери до цієї всесвітньої
Мережі. На дев’яності роки, недивлячись на стрімкий розвиток, можливості Мережі
використовувалися лише для пересилання файлів та невідформатованого тексту. Яка ж
була радість користувачів комп’ютерних мереж, коли їм вдавалося відшукати потрібну ін-
формацію, отримати нову комп’ютерну програму, поспілкуватися в телеконференції з ціка-
вими людьми або надіслати електронного листа.
Роки, починаючи з 1990-го, стали відомі як десятиріччя стрімкого розвитку Internet.
Стрімкий розвиток глобальної мережі був обумовлений, з одного боку, появою графічного
броузера, а з іншого – зняттям заборони на комерційне використання Internet.
Найбільш значною подією в історії Internet стала розробка служби World Wide Web
(скорочено WWW). Автори WWW – дослідники Європейської лабораторії фізики елемен-
тарних частинок (European Particle Physics Laboratory, GERN) у Женеві, фізики Тім Бер-
нерс-Лі та Роберт Кайо. Вчені вирішили створити таку систему, котра дозволила б усім
фізикам Європи обмінюватися через Internet результатами досліджень у вигляді ілюстрова-
ного тексту, що включає зсилання на інші публікації. Зараз WWW є службою Internet, що
найбільш динамічно розвивається. Цей формат дозволяє розміщувати в одному документі
текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію.
В 1989 році Тім Бернерс - Лі із Женевської лабораторії практичної фізики (GERN)
запропонував систему, що базується на принципі гіпермедіа.
В 1991 році система була практично реалізована й отримала назву World Wide Web.
Дослівно ця назва перекладається як "Павутиння , шириною на весь світ", але її як правило
називають Всесвітнім павутинням, або Web - ситемою, або WWW.

2. Мережа Інтернет.
 Інтернет – глобальна комп’ютерна мережа, яка включає у свій склад мільйони ПК по
всьому світу та об’єднує локальні мережі різних закладів, підприємств, установ та окремі
ПК.
 Сервер – ПК, який надає свої інформаційні ресурси іншим ПК.
 Робоча станція – ПК, який користується інформацією сервера.
3. Апаратні складові та програми для роботи в Інтернет.
4. Ресурси Інтернет.
 Ресурси Інтернет – різноманітні документи, програми, довідкові дані та пристрої ПК.
5. Протоколи передачі даних.
 Протокол – це набір правил і угод для обміну інформацією між ПК.
 ТСР/ІР – набір двох мережевих протоколів, які дозволяють встановлювати зв’язок і
здійснювати обмін через мережі з різною архітектурою і ОС.
 ТСР – транспортний протокол. Визначає, як повинна передаватися інформація, ділить її
на частини-пакети та вибирає маршрут для доставки пакетів.
ІР – адресний протокол. Визначає адресу, куди треба доставити інформацію.
6. Адресація в Інтернет.
 ІР-адреса – цифрова. Наприклад: 187.43.67.34.
 DNS-адреса – доменна (словесна).
В першу чергу Internet - це комп'ютерна мережа, тому вся інформація зберігається у
вигляді файлів. Ці файли розташовані на серверах, постійно під'єднаних до ліній зв'язку,
через які і реалізується доступ до файлів. Усі файли у сукупності - це ресурси Internet.
Ресурси (файли) можуть бути різних типів: текстові, гіпертекстові, звукові, графічні,
електронні листи тощо. Усі файли не звалені до купи, а організовані в певні структури, з
яких їх легко можна отримати. Засоби "доставки" файлів визначаються спеціальними пра-
вилами, що називаються протоколами доступу.
Для кожного типу ресурса Internet є свій протокол доступу. Наприклад, з файловими
архівами працюють по протоколу FTP, а з електронними листами - по протоколах POP3 та
SMTP.

5
Стек протоколів, які застосовуються в Internet, називається TCP/IP. Усі протоколи
Internet поділяються на чотири рівня.
Перший рівень - прикладний. Він з'єднує протоколи, що призначані для передачі да-
них різноманітних форматів. У прикладний рівень включені наступні протоколи:

• HTTP (Hypertext Transfer Protocol - протокол передачі гіпертекстової ін-
формації). Це протокол, що використовується в Cвітовій Павутині - World
Wide Web. Докладніше про протокол HTTP…
• FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів). Цей протокол при-
значений для пересилання файлів, як правило бінарних, але можно і тексто-
вих. Докладніше про протокол FTP...
• SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передачі пошти). З
допомогою цього протокола відбувається надсилання електронної пошти.
• POP (Post Office Protocol - протокол поштового відділення). Це протокол
для зберігання та отримання пошти.
• NNTP (Net News Transport Protocol - протокол передачі мережних новин).
Цей протокол працює в службах новин.
• Telnet - це проста емуляція роботи з сервером. Докладніше про протокол
Telnet…

Другий рівень стека TCP/IP - транспортний. На цьому рівні відбувається встановлен-
ня зв'язку між серверами Internet, розбиття усієї інформації на пакети та супроводження
кожного пакета розпізнавальним заголовком. У нього включені протоколи: TCP
(Transmission Control Protocol - протокол керування передачею) та UDP (User Datagram
Protocol - протокол датаграм користувача) - це альтернативний протокол, аналогічний за
значенням TCP. Протокол UDP поступається у надійності TCP (відсутні засоби перевірки
помилок та вторинного запиту втрачених пакетів), але натомість з його допомогою можна
організувати постійний потік даних з мінімальними затримками, хоча і з деякими втрата-
ми. Використання цього протоколу виправдано при передачі живого звуку.
Третій рівень - міжмережний. Протокол цього рівня - IP (Internet Protocol - протокол
Internet). Єдине призначення IP - розрахувати найбільш оптимальний шлях транспортуван-
ня, розбити пакети TCP на ще меньші та доставити їх за призначенням.
Четвертий рівень - мережний. Він включає в себе набір протоколів, котрі застосову-
ються в локальних мережах

7. Принципи роботи Інтернет.

V. Закріплення вивченого.
Повторення з учнями основних відомостей нового матеріалу.

VІ. Аналіз та підсумки уроку.
Підводяться підсумки уроку та вивченого матеріалу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Конспект.

6


ТЕМА УРОКУ. Як під’єднатися до Інтернет. Провайдери. Способи під’єднання
комп’ютерів. Основні послуги Інтернет. Програмне забезпечення для
роботи в Інтернет.

Навчальна. Вивчити основні методи та способи під’єднання до мережі Інтернет.
Ознайоммити учнів із основними послугами мережі та програмним забезпеченням для
роботи в мережі.
Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння користуватися ресурсами
Інтернет, пам’ять.
Виховна. Виховувати культуру поведінки у суспільстві.



ХІД УРОКУ.

І. Вступна частина.
1. Оголошення теми та мети уроку, його ролі в даній темі та курсі інформатики в цілому.
2. Постановка перед дітьми цілі та розкриття методів її досягнення на уроці

ІІ. Актуалізація теми уроку.
? 1. Як ви думаєте, хто займається підключенням людей до Інтернету?
? 2. Чому робота з мережею платна?
? 3. Як, по вашому, можна з’єднати ПК в мережу?
? 4. Чи потрібні якісь програми для роботи в мережі?

ІІІ. Перевірка вивчення матеріалу.
Фронтальне опитування учнів по минулому уроку.

1. Підключення до Інтернету.
o Провайдери.
o Дії при підключенні до Інтернету.
o Способи підключення.
2. Основні послуги мережі Інтернет.
o Електронна пошта.
o Групи новин (телеконференції).
o Файлові архіви.
o Інтерактивне спілкування.
o WWW.
Крім Всесвітньої павутини до складу мережі Internet входять наступні компоненти.

• Електронна пошта (e-mail) - система пересилання електронної кореспонденції.
• Телеконференції (UseNet) - система обміну інформацією з великою кількістю ко-
ристувачів (новини).

7
• Файлові сервери (FTP) - сервери, котрі зберігають файли доступні для користу-
вачів, які під'єднуються до серверів.
• Системи спілкування в реальному часі (chat, ICQ) - спеціалізовані засоби, що
дозволяють організовувати спілкування користувачів з допомогою передачі тексту,
звуку та зображення по каналах комп'ютерного зв'язку.

3. Програмне забезпечення для роботи в Інтернеті.




8


ТЕМА УРОКУ. Електронна пошта в Інтернет. Електронна адреса. Створення та
відправлення повідомлень. Адресна книга.

Навчальна. Ознайомити учнів із електронною поштою. Навчити користуватися
електронними адресами в Інтернеті, створювати та відправляти повідомлення,
користуватися адресною книгою.
Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння працювати з електронною
поштою, адресною книгою та програмами для роботи з поштою, пам’ять.
Виховна. Виховувати культуру мови та спілкування.


Презентація “Електронна пошта”.

ХІД УРОКУ.


? 1. Як ви думаєте, чим електронна пошта краща за звичайну?
? 2. Чому електронна пошта частіше всіх послуг використовується людьми?
На цьому уроці ми познайомимося ще з одним із сервисов Інтернету. Це електронна пошта.
Електронна пошта (e-mail) — найбільш розповсюджений сервіс Інтернету, тому що вона є
історично першою інформаційною послугою комп'ютерних мереж і не вимагає обов'язкової
наявності високошвидкісних і якісних ліній зв'язку.


1. Загальні поняття.
2. Принципи функціонування.
3. Поштові протоколи.
4. Електронна адреса.
5. Знайомство з програмою Outlook Express.
6. Створення та відправлення повідомлення.
7. Користування адресною книгою.




9


ТЕМА УРОКУ. Створення, відправлення та одержання електронного повідомлення.

Навчальна. Надання учням навичок створення, відправлення та одержання електрон-
ного повідомлення.
поштою, адресною книгою та програмами для роботи з поштою, пам’ять.Розвивати
культуру спілкування в Інтернеті.
Виховна. Виховувати любов до своєї країни. Виховувати в учнів увагу при роботі в
комп'ютерному класі.



ХІД УРОКУ.


? 1. Як ви думаєте, чим електронна пошта краща за звичайну?
? 2. Чому електронна пошта частіше всіх послуг використовується людьми?
1) Що таке електронна пошта?
2) Як відкрити поштову скриньку в Інтернеі?
3) 3 яких частин складається електронна адреса?
4) Що таке поштовий сервер? Які поштові сервери вам відомі?
5) Які поштові програми ви знаєте?
6) Що таке адресна книга?
7) Як створити новий запис в адресній книзі?
8) Чи можна створювати групи адрес в адресній книзі?
9) Які стандартні папки має поштова програма?

2. Створення електронного повідомлення та відправлення його.
Для створення електронного повідомлення необхідно вибрати команду
Сообщение/Создать або скористатися відповідною кнопкою панелі інструментів. Після чого
на екрані відображається діалогове вікно для створення повідомлення, до якого користувачеві
необхідно:
1. Ввести адресу адресата до поля Кому.
2. Ввести адресу одержувача, якому відправляється копія, до поля Копия (якщо існує
необхідність у відправленні копії повідомлення).
3. Заповнити поле Тема.
4. Ввести текст повідомлення. Електронне повідомлення може мати такі основні
характеристики:

10
• важливість;
• адреса одержувача;
• адреса власника копії повідомлення;
• адреса власника прихованої копії;
• тема повідомлення;
• назва та формат файлу, що приєднується до повідомлення;
• вміст повідомлення;
• підпис.
Призначення основних полів діалогового вікна при відправленні електронного повідом-
лення відображено в таблиці. Дозволяється створювати повідомлення, використовуючи
спеціально створені для цього шаблони. Перелік стандартних шаблонів зберігається у списку
кнопки Создать с або до них можна звернутися за допомогою вказівки Сообщение/'Создать.
3. Читання повідомлень.
4. Відповідь на повідомлення.
5. Приєднання до електронного листа іншої інформації.
6. Практична робота по створенню та відправленню повідомлень.

Повторення з учнями основних відомостей та навичок нового матеріалу.


ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Вивчити конспект.

11


ТЕМА УРОКУ. Практична робота № 10
“Створення, відправлення та одержання електронного повідомлення”.

Навчальна. Закріпити навички роботи учнів з електронною поштою та програмою для
роботи з електронною поштою. Перевірити та оцінити практичні уміння учнів створювати
електронні повідомлення та відправляти їх.
Розвиваюча. Розвивати творчі здібності учнів, практичні навички роботи з ЕОМ,
клавіатурою та мишею. Логічне мислення, пам’ять.
Виховна. Виховувати самостійність та відповідальність.

ОБЛАДНАННЯ: Комп’ютери класу. Необхідне програмне забезпечення.

НАГЛЯДНІСТЬ: Папки із практичними завданнями для 11 кл.

ХІД УРОКУ.

2. Постановка перед дітьми цілі та розкриття методів її досягнення на уроці.

1. Інструктаж з Т.Б.
2. Пояснення принципів проведення практичної роботи та оцінювання результатів.
3. Актуалізація ролі даного уроку в темі та курсі інформатики 11 кл.

ІІІ. Проведення практичної роботи.
Практична робота №10 із збірника практичних робіт по інформатиці для 11 кл. (автор
Бройченко А.Г.)

ІV. Підведення підсумків уроку.
Підводяться підсумки практичної роботи, оголошуються та ставляться в журнал оцінки.

V. Аналіз та підсумки уроку.
Аналізуємо, чи досягнуто поставлену на початку уроку мету. Чи навчилися того, що
планували.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Повторити матеріал з конспекту.

12

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11–10.

ТЕМА. Створення, відправлення та одержання електронного повідомлення.

МЕТА. Поглибити знання та практичнi навички роботи з програмою Outlook Express. Навчитися
створювати та відправляти електронні повідомлення, отримувати та переглядати
повідомлення. Перевірити та оцінити навички роботи учнів з E-mail. Розвивати навички
роботи з мережевими програмами.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ЗАВДАННЯ 1: запустити програму Outlook Express. Зробити дію 1.

ЗАВДАННЯ 2: створити повідомлення з текстом 1 і відправити його за адресою 2.

ЗАВДАННЯ 3: переглянути повідомлення 1 та вкладений файл 2.

ЗАВДАННЯ 4: розіслати повідомлення 1 на комп’ютери 2.

ЗАВДАННЯ 5: створити повідомлення з текстом 1 і відправити його на всі інші комп’ютери
класу (їхні адреси взяти із адресної книги).

ЗАВДАННЯ 6: переслати всі свої електронні листи на комп’ютер учителя.

Вар.

№ І ІІ ІІІ ІV
завд.
1) отримати 1) отримати 1) отримати 1) отримати
1 повідомлення із повідомлення із повідомлення із повідомлення із
своєї поштової своєї поштової своєї поштової своєї поштової
скриньки скриньки скриньки скриньки
1) “ПРИВІТ 1) “ЗДОРОВ 1) “ОСЬ МОЕ 1) “Я ВАМ ПИШУ
2 ОДНОКЛАСНИКУ, ТОВАРИШУ, ЯК ПЕРШЕ ЛИСТА, А ВИ МЕНІ
Я ПИШУ ТОБІ СПРАВИ У ТЕБЕ” ЕЛЕКТРОННЕ ВІДПОВІСТЕ”
ЛИСТА” 2)shkola@comp4.edu. ПОСЛАННЯ” 2)shkola@comp2.edu.
2)shkola@comp3.edu. ua 2)shkola@comp1.edu. ua
ua ua

1) Uchitel-1 1) Uchitel-2 1) Uchitel-3 1) Uchitel-4
3 2) VLOG1.DOC 2) VLOG3.DOC 2) VLOG2.DOC 2) VLOG3.DOC
1) “ПРИВІТ” 1) “САЛЮТ” 1) “ЗДОРОВО” 1) “ДОБРИЙ ДЕНЬ”
4 2) №2, №3 2) №1, №4 2) №5, №6 2) №7, №8

1) ваше прізвище та 1) ваша домашня 1) назва вашого 1) назва вашої
5 ініціали адреса улюбленого фільму улюбленої страви

13


ТЕМА УРОКУ. Поняття про телеконференції. Групи телеконференцій. Організація і
проведення телеконференцій. Пошук потрібних новин та підписка на них.

Навчальна. Ввести поняття телеконференції. Навчити учнів працювати з
телеконференціями. Вивчити способи організації і проведення телеконференцій, пошуку
потрібних новин та підписки на них.
поштою, адресною книгою та програмами для роботи з поштою, пам’ять. Розвивати
навички роботи з клавіатурою.
Виховна. Виховувати та пропагувати здоровий спосіб життя.



ХІД УРОКУ.


? 1. Що таке конференція?
? 2. Для чого проводяться конференції?


Телеконференції, або групи новин, - це дискусійні групи, учасники яких обмінюються
один з одним своїми знаннями, враженнями, проблемами. Обмінюючись електронними по-
відомленнями, користувачі отримують допомогу, задають питання, відповідають на них і
навіть обмінюються графічними та іншими файлами. У Internet існує понад 45 тисяч різно-
манітних груп новин, учасники яких обговорюють питання політики, потічні події, про-
грамне забезпечення, "розмовляють" про автомобілі, домашніх тварин, кінофільми і т.д.
Ця система у більшості схожа на електронну пошту, але надіслані до групи новин по-
відомлення стають доступні всім, хто має до неї доступ.
Щоб отримати доступ до груп новин, необхідно мати спеціальну програму, відому як
програма для читання (або просмотру) груп новин. З її допомогою Ви встановлюєте зв'язок
із сервером новин, підписуєтесь на улюблені групи новин і продивляєтесь повідомлення,
що надіслали інші учасники. Ви можете відповісти їм або почати нову дискусію, надіслав-
ши своє питання або нове повідомлення.
У більшості випадків для доступу до системи телеконференцій можна використовува-
ти поштову програму, що підтримує роботу з протоколом доставки пошти (NNTP). Якщо
Ви користуєтесь програмними пакетами Internet Explorer або Netscape 6, то у Вашому роз-
порядженні вже є програми для роботи з групами новин - Outlook Express та Mail відповід-
но.

14
2. Принципи функціонування.
Після настройки своєї програми для роботи із сервером новин, Вам слід завантажити
з нього список доступних груп новин. Більшість програм автоматично пропонують зроби-
ти це при першому звертанні до створеного облікового запису новин.
Із завантаженого списку Ви можете обрати групи новин, на які Ви хотіли б підпи-
сатися. Підписання на групу новин означає, що при встановленні зв'язку з сервером на Ваш
комп'ютер будуть завантажуватись повідомлення, надіслані в цю групу.
Для полегшення пошуку потрібної групи, програми читання новин обладнані функ-
ціями пошуку та сортування заголовків груп, а власне групи мають короткі описи, які мо-
жуть бути завантаженими разом із списком їх назв.
Більшість груп новин призначені для обміну інформацією з конкретних тем. У
більшості випадків всі повідомлення, надіслані до групи, перечитуються спеціальною лю-
диною, яка визначає, чи варті вони того, щоб бути виставленими на всезагальний огляд.
Переглядаючи список груп новин, Ви можете приблизно судити про їхню тематику
по заголовках. Назва будь-якої групи починається зпрефікса. Якщо використаний префікс
sci - група орієнтована на наукові теми, soc - соціальні науки та дисципліни, alt - тема не
потрапляє до "стандандартних рамок" і т.д. У більшості випадків із префікса і наступної
назви зміст групи можна визначити достатньо точно. Наприклад, група alt.cd-rom орієнто-
вана на обговорення характеристик різноманітних моделей накопичувачів на компакт-дис-
ках і проблем їх експлуатації
Читання повідомлень
При з'єднанні з сервером новин програма зчитує з нього заголовки повідомлень. У за-
лежності від налаштунків, зчитуються заголовки усіх повідомлень, що знаходяться на сер-
вері, або ж лише нових, раніше не отриманих повідомлень. Повідомлення новин можуть іс-
нувати окремо від заголовків. Це дозволяє завантажити на комп'ютер лише заголовки по-
відомлень (кількість яких може бути дуже великою), а потім довантажити зміст повідом-
лень, що Вас зацікавили.
Читання повідомлень із груп новин у більшості випадків не відрізняється від читання
звичайного електронного листа. Єдина відмінність полягає у тому, що замість адреси від-
правника вказується його ім'я та назва групи новин, з якої прийшло повідомлення.
Надсилання відповідей і нових повідомлень
Надіслати відповідь чи нове повідомлення так само легко, як надіслати електронний
лист. Ви натискаєте на кнопку, за допомогою якої можна надіслати нове повідомлення чи
відповідь, вказавши заголовок свого повідомлення, після чого набираєте власне текст свого
повідомлення, а далі натискаєте кнопку Send (Надіслати). Однак надсилати повідомлення
можна по-різному.
Ви надсилаєте відповідь чи нове повідомлення до групи новин, в результаті чого воно
з'являється у списку інших статей, а значить, будь-який користувач групи новин може про-
читати його.
Ви надсилаєте повідомлення у приватному порядку, тобто просто надсилаєте зви-
чайного електронного листа тій людині, чия стаття Вас зацікавила. Ваше повідомлення от-
римає автор оригінального повідомлення. У деяких випадках автори статей вказують, щоб
відповіді надсилали лише по електронній пошті.
Ви можете скористатись комбінацією цих способів - надіслати відповідь і до групи
новин, і власне автору. У цьому випадку всі бажаючі зможуть ознайомитись з Вашим
поглядом, а автор початкового повідомлення позбавиться необхідності шукати Ваше по-
відомлення серед сотень інших, що були надіслані до цієї ж групи новин.
3. Пошук новин та підписка на них.



15

ТЕМА УРОКУ. Служба World Wide Web. Робота з WWW, гіпертекст. Адреса Web-сторінки.
Програми-броузери. Файлові ресурси в Internet. Пошук інформації в
Інтернет, пошукові системи.
Навчальна. Ввести поняття WWW та гіпертексту. Навчити учнів працювати з WWW та
програмами-браузерами. Вивчити способи пересування по веб-сторінках та методи пошуку
інформації в мережі Інтернет.
Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння працювати з програмою-
браузером, пам’ять. Розвивати навички роботи з клавіатурою.
Виховна. Виховувати культуру поведінки та здоровий моральний дух.



ХІД УРОКУ.


? 1. Що ви знаєте про службу WWW?
? 2. Для чого потрібна служба WWW?


1. Виникнення WWW.
Найбільш значною подією в історії Internet стала розробка служби World Wide Web
(скорочено WWW). Автори WWW – дослідники Європейської лабораторії фізики
елементарних частинок (European Particle Physics Laboratory, GERN) у Женеві, фізики Тім
Бернерс-Лі та Роберт Кайо. Вчені вирішили створити таку систему, котра дозволила б усім
фізикам Європи обмінюватися через Internet результатами досліджень у вигляді
ілюстрованого тексту, що включає зсилання на інші публікації. Зараз WWW є службою
Internet, що найбільш динамічно розвивається. Цей формат дозволяє розміщувати в одному
документі текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію.
В 1989 році Тім Бернерс - Лі із Женевської лабораторії практичної фізики (GERN)
запропонував систему, що базується на принципі гіпермедіа.
В 1991 році система була практично реалізована й отримала назву World Wide Web.
Дослівно ця назва перекладається як "Павутиння , шириною на весь світ", але її як правило
називають Всесвітнім павутинням, або Web - ситемою, або WWW.
2. Гіпертекст.
Для пропозиції своїх ресурсів досить великій аудіторії користувачів мережа Web
спирається на такі механізми:
Єдина система найменувань, за якими ресурси можуть бути знайдені в мережі,
основана на так званих адресах URL (Uniform Resource Locator - уніфікований показник ін-
формаційного ресурсу);

16
Протокол для організації доступу до іменованих ресурсів за допомогою мережі, в
якості якого виступає протокол НТТР (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі
гіпертекстових файлів);
Гіпертекст, який полегшує навігацію по ресурсах, для створення якого використо-
вується мова HTML (HyperText Markup Language - мова розмітки гіпертексту).

3. Пошук інформації.
У Мережі пошук забезпечують спеціальні пошукові служби. Уміння користуватися
ними, власне кажучи, і складає уміння користуватися Internet. Усі пошукові системи
Internet засновані на гіперпосиланнях. Звертаючись до пошукової служби, ми формулюємо
запит, у якому формально описуємо те, що хочемо знайти. Провівши потрібні операції,
служба формує Web-документ, що складається з гіперпосилань, що ведуть до ресурсів
Internet, які відповідають нашому запиту. Яким з цих гіперпосилань ми скористаємося -
справа наша.
Пошукові каталоги схожі на предметні каталоги суспільних бібліотек. На почат-
ковій сторінці пошукового каталогу ми обираємо тему, яка нас цікавить, далі у рамках
теми обираємо категорію, потім підкатегорію, і так далі, поки не отримаємо конкретний
список Web-ресурсів, рекомендованих для перегляду. Найбільшим пошуковим каталогом
світу сьогодні вважається пошукова система Yahoo! (www.yahoo.com) Вона надає приблиз-
но 1 млн. посилань до ресурсів Internet, тобто охоплює тисячну частину всього Web-про-
стору.
Коли розмір World Wide Web збільшився від декількох десятків сайтів до сотень
мільйонів, стало зрозуміло, що людина не в змозі самостійно переглядати таку кількість
сайтів, тим більше знаходити нові. Тому почалися розробки програм, що здатні
подорожувати по Web-вузлах Internet, переглядати Web-сторінки і копіювати їхній зміст на
центральний сервер пошукової системи. Такі програми називають "черв'яками",
"павуками", "пошуковими роботами" (скорочено "ботами"), "пошуковими машинами",
"краулерами" і т.п. Різноманіття назв зв'язане з тим, що кожна пошукова система створює
свою власну, неповторну програму і дає їй своє ім'я, що згодом стає загальним.

Російські та українські пошукові системи

МЕТА http://www.meta.ua

Aport http://www.aport.ru

Rambler http://www.rambler.ru

Яndex http://www.yandex.ru





17

ТЕМА УРОКУ. Поняття про мову розмітки гіпертексту HTML. Теги мови HTML.

Навчальна. Ввести поняття мови HTML. Навчити учнів створювати найпростіші веб-
сторінки. Вивчити основні теги для створення структури веб-сторінок.
Розвиваюча. Розвивати практичні навички роботи з ПК, уміння працювати з текстовим
редактором, пам’ять. Розвивати навички роботи з клавіатурою.
Виховна. Виховувати естетичний смак та почуття гарного.



ХІД УРОКУ.


? 1. Що, по-вашому, необхідно для створення веб-сторінок?
? 2. За допомогою чого можна створювати веб-сторінки?


1. Історія появи HTML.
Так як документи повинні передаватися між комп'ютерами в Мережі, Бернерс-Лі на
базі існуючої мови SGML (Standart Generalized Markup Language - стандартна узагальнена
мова розмітки) розробив мову HTML (HyperText Markup Language - гіпертекстова мова
розмітки). Мові HTML притаманні перелічені нижче характеристики:
Простота. Так як мова SGML, на базі котрої була створена HTML, відрізнялася вели-
кою складністю, Бернерс-Лі взяв за основу невелику підмножину дескрипторів цієї мови та
відмовився від підтримки стилів документу. Частково велика швидкість розвитку Web була
обумовлена простотою HTML, що дозволяло достатньо швидко створювати документи та
розташовувати їх на серверах.
Універсальність. HTML та мови, створені на його основі, можуть відібражатись прак-
тично на будь-якому комп'ютері, а також на багатьох спеціалізованих пристроях.
Сумісність знизу. Розробляючи просту систему для використання в Internet, Бернерс-
Лі усвідомлював, що з часом будуть здійснені спроби розширення мови HTML. Щоб забес-
печити умови вільного росту системи, він сформулював наступне правило: "Нові версії
мови не повинні суперечити його попереднім реалізаціям". У зв'язку з цим ріст World Wide
Web не передбачав обов'язкові оновлення цієї системи. Нові версії HTML були лише роз-
ширеннями старих версій.
Будь-який броузер, що виконується на будь-якому комп'ютері, повинен забеспечувати
однакову інтерпретацію базового набору дескрипторів. Високорівневі робочі станції мо-
жуть відібражати на кольорових дисплеях високоякісні документи, в той же час на простих
терміналах з обмеженими можливостями може бути реалізована підтримка деякої підмно-
жини мови HTML. В результаті організація обміну електронними документами, створенни-
ми мовою HTML, не складає труднощів.

18
На перший погляд може здатися, що мова HTML грає лише допоміжну і незначну
роль в загальнім наборі засобів, які забезпечують функціонування Web, але таке враження
є оманою. Насправді, мова HTML - це базовий засіб, на якому засновано стрімкий і бурх-
ливий розвиток Internet в останні роки.
Мова HTML виникла в результаті тривалого процесу розвитку гіперстекстових інфор-
маційних систем. Ідея цих систем була запропонована В.Бушем в пропозиції по створенню
електормеханічної інформаційної системи Memex.
Ідея гіпертекстової інформаційної системи складається з того, що користувач має мож-
ливість продивлятися документи (сторінки тексту) у тому порядку, який йому більш подо-
бається, а не послідовно, як це робиться при читанні книг. Тому термін "гіпертекст" мож-
на визначити як нелінійний текст. Це досягається шляхом створення спеціального механіз-
му для зв'язку з різноманітними сторінками тексту за допомогою гіпертектового посилан-
ня, тобто в звичайному тексті є "лінійні" посилання по типу "наступний-попередній", а у
гіпертексті можна побудувати скільки завгодно інших посилань. Прикладами гіпертексту є
енциклопедії, в яких текст кожної статті вміщує в собі посилання на інші статті, а ті, в
свою чергу, на якісь інші.
Гіпертекстові системи являють собою дуже зручні засоби зберігання та зв'язку різної
інформаціі, яка використовується на багатьох комп'ютерах, з'єднаних у мережу. Посилання
бувають статистичними, дінамічними, асоційованими, можуть вказувати на документ в
цілому, чи бути контекстними, тобто вказувати тільки на окрему частину документу.
Подальший розвиток цього підходу веде до розширення поняття гіпертексту за рахунок
включення в нього інших інформаційних ресурсів, наприклад, графікі, аудіо- та відеоін-
формації - до понять гіпермедіа.
Важливим моментом, який вплинув на долю HTML, став вибір як основи гіпертексто-
вой бази даних звичайного текстового файлу, який зберігається засобами файлової системи
операційного середовища комп'ютера.
Таким чином, гіпертекстова база даних в концепції Web - це набір текстових файлів,
розмічених засобами мови HTML, який визначає форму подання інформації (розмітка) та
структуру зв'язків ціх файлів (гіпертекстові посилання).
Після появи засобів підтримки графіки основні концепції мови HTML були переінак-
шені. У 1993 р. був реалізований перший броузер з графічним інтерфейсом. Цей броузер
під назвою Mosaic був розроблений NCSA (National Center for Supercomputing Applications
- національний центр суперкомп'ютерних додатків) та розповсюджувався безкоштовно.
Поява сервера Mosaic стало стимулом до подальшого розвитку Web. Значення Mosaic важ-
ко переоцінити, тому що закладені в ньому ідеї знаходяться в основі сучасного браузера
Internet Explorer фірми Microsoft.
2. Версії HTML.
Підтримку специфікацій мови розмітки HTML, які відповідають цим версіям, здійснює
консорціум W3С - некомерційна організація Internet, заснована у 1994 році для розробки
стандартів інструментів World Wide Web. Її очолює творець Web Тім Бернерс-Лі, а в число
учасників входять близько 165 організацій, серед яких фірми Microsoft та Netscape.
HTML 2.0 (листопад 1995 року) був розроблений під егідою групи IETF (Internet
Engeneering Task Force - проблемна група проектування Internet) з метою формалізації
практики, яка склалась на кінець 1994 року. Наступна версія HTML+ та HTML 3.0 були
значно більш досконалими версіями HTML.
Зусилля творчих груп консорціуму W3С по формалізації практичних наробок у 1996
році призвели до створення HTML 3.2 (січень 1997 р.). У ній були передбачені додаткові
елементи, призначені для створення аплетів, включення документів, визначення нижніх та
верхніх індексів, а також реалізовано обрамлення зображень текстом.
Нова версія HTML 4.0 (грудень 1997 року) і наступна виправлена версія HTML 4.01
(грудень 1999 року) розширюють мову HTML 3.2, додаючи механізми для використання
таблиць стилів документу, сценаріїв, рамок, вкладених об'єктів. Серед нововведень можна
назвати такі, як:

19
• Інтернаціоналізація. У розробці HTML 4 приймали участь експерти по ін-
тернаціоналізації з тим, щоб документи можливо було створювати на будь-
якій мові і легко передавати по всьому світові. Нині HTML надає підтримку
різних мов в документі.
• Таблиці. В HTML 4 авторам документів дається більший контроль над
структурою і версткою таблиць. Web-дизайнери зможуть вказати ту ширину
колонки, яка потрібна, що дозволить броузерам відображати дані частково
(як вони поступають), замість того, щоб чекати, поки вся таблиця буде заван-
тажена для подальшого огляду.
• Складені документи. Мова HTML 4 пропонує стандартний механізм для
внесення в документи зображення, відео, звука, математичних формул,
спеціалізованих програмних доповнень та інших об'єктів.
• Таблиці стилів. Таблиці стилів спрощують розмітку HTML-документів і да-
ють як авторам, так і користувачам можливість керувати оформленням доку-
ментів. До появи таблиць стилів у авторів був обмежений контроль за відтво-
ренням документа. Консорциум W3С планує поступовий перехід до таблиць
стилів замість застарілих засобів форматування.
• Сценарії. Використовуючи сценарії, автори мають можливість створювати
"інтелектуальні Web-сторінки", які реагують на інформацію, що додає кори-
стувач, змінюючи вигляд і вміст HTML-документа. Сценарії дозволяють
створювати динамічні сторінки, а також використовувати HTML як засіб для
побудови мережевих додатків.

3. Структурні теги.

Створення учнями власних веб-сторінок з використанням вивчених тегів.



20

ТЕМА УРОКУ. Оформлення тексту в Web-документі. Засоби створення HTML-документа.

Навчальна. Навчити учнів оформляти найпростіші веб-сторінки, форматувати їх вміст.
Вивчити основні теги для форматування структури веб-сторінок. Ознайомити з
програмами для створення веб-сторінок.
Виховна. Виховувати почуття відповідальності за вчинки та слова.


НАГЛЯДНІСТЬ:

ХІД УРОКУ.


? 1. Що таке форматування тексту?
? 2. Для чого потрібне форматування веб-сторінки?


1. Теги для оформлення тексту в веб-документі.
• Теги вставляння абзаців та переходу на наступний рядок: <P>--</P>, <BR>.
• Теги вирівнювання тексту: <P ALIGN=center, left, right, justify>.
• Теги зміни розміру шрифту:
<H4> текст </H4> (можна використовувати цифри від 1 до 6).
<Big> текст </Big> - збільшити розмір на 1 пункт.
<Small> Текст </Small>- зменшити розмір на 1 пункт.
Font size="параметр"> Текст </Font> - вказати розмір шрифта (1-6) або
збільшити чи зменшити шрифт (+1, +2…, -1, -2…).
• Теги зміни кольору тексту та фону:
<font color="колір"> Форматований текст! </font>
Кольори:
Колір Написання Цифровий код
Білий White #FFFFFF
Чорний Black #000000
Зелений Green #008000
Світло-зелений Lime #00FF00
Сірий Gray #808080
Світло-сірий Silver #C0C0C0
Жовтий Yellow #FFFF00
Темно-бордовий Maroon #800000
Синій Blue #0000FF

21
Темно-синій Navy #000080
Блакитний Aqua #00FFFF
Ізумрудний Teal #008080
Червоний Red #FF0000
Пурпуровий Purple #800080
Розовий Fuchsia #FF00FF
Оливковий Olive #808000

<body bgcolor="колір">
<body background="ваш_фон.jpg">
• Теги зміни вигляду шрифту:
<b> Напівжирний текст </b> або <Strong>
<i> Нахилений текст </i> або <Em>
<u> Підкреслений текст </u>

2. Програми для створення веб-документів.
• InStyle;
• Word;
• Блокнот;
• MS FrontPage.




22

ТЕМА УРОКУ. Теги управління зовнішнім виглядом HTML-документа.

Навчальна. Навчити учнів змінювати зовнішній вигляд найпростішої веб-сторінки.
Вивчити основні теги для зміни вигляду веб-сторінок.
Виховна. Виховувати уміння володіти собою та грамотно висловлювати свою думку.



ХІД УРОКУ.


? 1. Які за зовнішнім виглядом бувають веб-сторінки?
? 2. Для чого потрібні різні види веб-сторінок?


1. Вставляння гіперпосилань.
<a href="prf.html">мои фотографии</a>
2. Вставляння ліній.
<Hr align="right"> (center или left)
<Hr width="30%"> (ширина линии в процентах/пикселях)
<Hr size="6"> (толщина линии)
<Hr NoShade> (отмена объемности)
<Hr color="cc0000"> (цвет линии, только в IE)
3. Вставляння бігучого рядка.
<marquee height="10" width="270" bgcolor="#99CCFF">
Текст
</marquee>
4. Розбиття сторінки на фрейми.
1-й файл.
<html>
<head>
<title>Хождение по фреймам</title>
</head>
<frameset rows="100,*,150">
<frame src="logo.html">
<frame src="content.html">
<frame src="menu.html">
</frameset>
</html>

23



24

ТЕМА УРОКУ. Включення графіки та таблиць до Web-сторінки.

Навчальна. Навчити учнів вставляти таблиці та графіку до найпростішої веб-сторінки.
Вивчити основні теги для вставляння таблиць та графіки до веб-сторінок.
Виховна. Попередня професійна орієнтація учнів.



ХІД УРОКУ.


? 1. Для чого використовують таблиці у документах?
? 2. Для чого потрібна графіка у веб-сторінках?
? 3. В чому переваги представлення інформації в виді таблиць?


1. Встановлення графічного фону сторінки.
<body bgcolor="колір">
<body background="ваш_фон.jpg">
2. Додавання графіки на веб-сторінку.
<img src="шлях та назва графічного файла" align="left">
текст може розташовуватись внизу картинки (1), посередині - (2), або вгорі - (3):
(1) - <img src="pr1.png" align="bottom">
(2) - <img src="pr1.png" align="middle">
(3) - <img src="pr1.png" align="top">
3. Додавання списків.
• Створення маркованого списку.
<UL type="параметр">
• Текст один <Li> Текст один </Li>
• Текст другий <Li> Текст другий </Li>
• Текст третій <Li> Текст третій </Li>
• Текст четвертий <Li> Текст четвертий </Li>
</UL>

Параметр:
Disc – •
Circle – ◦
Square – ■

25

• Створення нумерованого списку.
<OL type="параметр"> Start="значення"
1. Текст один <Li> Текст один </Li>
2. Текст другий <Li> Текст другий </Li>
3. Текст третій <Li> Текст третій </Li>
4. Текст четвертий <Li> Текст четвертий </Li>
</ОL>

Параметр: "1", "І", "і", "А", "а".
Значення: з якого числа почати рахувати

• Створення багаторівневого списку
<DL>
1. Текст один <Dt> Текст один
1.а. Текст-1а <DD> Текст-1а
1.б. Текст-1б <DD> Текст-1б
2. Текст другий <Dt> Текст другий
2.а. Текст-2а <DD> Текст-2а
2.б. Текст-2б <DD> Текст-2б
</DL>

4. Додавання таблиць.
• Таблиця задається тегом: <table> … </table>
Таблиця складається із рядків та стовпців, тому потрібно вказати їх.
<tr></tr> - рядок таблиці
<td></td> - стовпчик (чарунка) таблиці
<table>
<tr> - рядок 1
<td></td> - стовбець 1 (1х1)
</tr>
<tr> - рядок 2
</tr>
</table>
• Задання розмірів чарунок таблиці.
height="35" – висота width="50" - ширина
Приклад:
<table>
<tr>
<td height="35" width="50" > 1x1 </td>
<td width="50" > 1x2 </td>
<td width="50" > 1x3 </td>
</tr>
<tr>
<td height="35" width="50" > 2x1 </td>
<td width="50"> 2x2 </td>
<td width="50"> 2x3 </td>
</tr>
</table>

Uroki Inf 11 7нове

Recomendados

Recomendados

Más contenido relacionado

La actualidad más candente

La actualidad más candente (19)

Similar a Uroki Inf 11 7нове

Similar a Uroki Inf 11 7нове (20)

Uroki Inf 11 7нове