2. Філософське поняття
“симетрія” (з грецької
- співрозмірність) бере
початок від античного
уявлення про
гармонію, змістом
якої були
урівноваження,
порядок, краса,
досконалість.
ДЦППРКБА
3. «СИМЕТРІЯ»
Загальне поняття симетрії
характеризує собою структуру
організації будь-якої системи, в
якій зберігаються визначені
властивості при виконанні
визначених перетворень.
Властивості, які зберігаються
можуть бути геометричними,
фізичними, біологічними,
хімічними, інформаційними,
тощо.
Симетрія повно відображає суть культурної
традиції класичної епохи античної Греції,
коли прекрасне возводилося в головний
принцип будови світу. Симетричними
називали правильні фігури й тіла.
ДЦППРКБА
4. Красота та гармонія зв’язані з
симетрією, це примітили ще
стародавні архітектори та
художники. Слово «Симетрія»
походить від грецького “sum metria”,
що позначає «така ж міра». Грецький
скульптор Поліклет навіть був
першим, хто використав цей термін
ще у XV столітті до н.е. В часи
Піфагора (V ст. до н.е.) поняття
симетрії було висловлено достатньо
чітко. В той же час вони змогли
підпорядкувати його аналізу і
отримати перехідні значення.
Поліклет. Доріфор.
ДЦППРКБА
5. Ось деякі з цих результатів:
1. Важні сторони симетрії: рівність, одноманітність і пропорційність.
Одноманітність – це підкорення якій-небудь математичній
закономірності. Розташовуючи рівні частини, наприклад, з чотирьох
рівнобічних трикутників можна побудувати симетричну фігуру,
наприклад, квадрат. Якщо зламати прийнятий закон одноманітності в
розташуванні трикутників, то ми вже отримаємо менш симетричну
фігуру, як кажуть математики «в пределе асиметричну».
2. Піфагорійці виділили 10 пар
протилежностей, серед них праве (D) і ліве (L).
З цього слід, що поняття правого і лівого в
теорії симетрії мають фундаментальне
значення. А сама теорія представ як вчення про
симетрію специфічних протилежностей - D і L.
Вивчення довкілля з точки зору D і L в
подальшому привело до однієї з
найважливіших проблем природознавства – це
проблема правізни і левізни.
ДЦППРКБА
8. Історично склалося так, що
дзеркальна симетрія, її ще називають
геральдичною, використовувалася
різними народами для виготовлення
предметів побуту. Перенесення
точної симетрії заставило подвоїти
зображення. Так вимоги симетрії
повністю захопили принцип
наслідувати довкілля. Потім цей
геральдичний мотив було знайдено
в Персії, в Сирії, а потім став гербом
Візантії, символізуючи спрямування
держави як на захід, так і на схід.
Герб Візантії
ДЦППРКБА
