Форми і методи роботи публічних бібліотек з юнацтвом Л. Микитюк, методист Надвірнянської ЦРБ

1. Надвірнянська центральна районна бібліотека
Організаційно-методичний відділ
Форми і методи роботи
публічних бібліотек з юнацтвом
Л. Микитюк,
методист Надвірнянської ЦРБ
2018

2. Хоча світ в цілому рухається вперед,
молодь кожного разу повинна починати
спочатку.
Й. В. Гете

3. Основні напрямки роботи бібліотек з молоддю, як центрів формування особистості:
- сприяння розвитку патріотичної і громадянської самосвідомості молоді;
- краєзнавча діяльність як один з провідних компонентів системи патріотичного виховання дітей та
юнацтва;
- правове виховання молоді;
- формування етико-естетичних ідеалів молодіжного соціуму та розвитку творчих здібностей;
- організація клубів та читацьких об’єднань – як креативної форми спілкування користувачів;
- активізація роботи бібліотек по формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
підростаючого покоління;
- екологічна освіта молоді;
- робота бібліотек для молоді з особливими потребами;
- інформаційне обслуговування молоді;
- вивчення інформаційних потреб юнацтва та молоді (соціологічні дослідження);
- використання Internet-технологій в роботі бібліотеки;
- бібліотека, як місце спілкування, місце зустрічі.

4. Головні умови успішної роботи – творчий підхід, пошук нових форм, у тому числі неочікуваних,
які б привернули увагу до книги. Більш творчого підходу потребує виставкова робота. Зацікавити
відвідувачів можуть виставки – знайомства
 «Бестселер року»,
 «Радимо прочитати»,
 «Журнали – лідери року»,
 «Черпайте з книг науку благодатну»
 «Читання – діалог поколінь»
 «Візьми книгу в ХХІ століття»
 «Книжкові мости в Європу»
 «Книги – дивовижний сад, де кожен шукає плоди на свій смак»
 «Книга об’єднує молодь»
 «Читання – свято душі»»
 Сучасна література для молодих:
 книжкові розсипи і читацькі вподобання»

5. Виставки – поради:
 «Абітурієнту ХХІ столітті»
 «Будуємо кар’єру разом»
 «Чи знаєш ти закон, який захищає молодь?»
 «Учись! Дізнавайся! Дивуйся».
Книжково-ілюстративна виставка «Нове покоління»:
 Перший розділ: Якісна освіта – вимоги часу
 Другий розділ: Молодь шукає гідну роботу.
 Третій розділ : Уміння кохати – це талант

6. Постійний діалог з молодим читачем в бібліотеці починається з
вивчення його запитів. Для цього необхідно проводити соціологічні
дослідження, анкетування, опитування, міні-інтерв’ю, експрес-
опитування, встановлювати скриньки для пропозицій тощо.
Примірні теми досліджень:
 “Книга і бібліотека у Вашому житті”,
 “Вивчення інформаційних потреб в умовах впровадження прогресивних
технологій”,
 “Освітні проблеми молоді та ступінь їх задоволення”.

7. Макро і мікросередовище впливають на розвиток людини, тому завдання
бібліотеки – створити умови для задоволення та розвиток інформаційних потреб
людей.
Одним із засобів створення таких умов є масові заходи в бібліотеці: цікаві
захоплюючі, емоційні, зорієнтовані на особистість.
Масова робота виконує свої функції:
 Сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню
кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля
 Допомагає залученню нових читачів у до бібліотеки
 Забезпечує рекламу бібліотеці , створює її імідж.
Одним з принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних
питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.

8. Необхідно урізноманітнювати роботу бібліотек по патріотичному вихованню молоді, проводити
зустрічі з учасниками АТО.
Оформити газетно-журнальні експозиції
 «АТО – зона особливої уваги»
 «Ми сотнею пішли у небо»
 «Хроніка подій у зоні АТО»
Зустрічі з учасниками АТО:
 «Шануймо героїв – земляків»
 «Герої живуть поряд з нами»
 «На захисті рідної землі»
 «Хоробрі серця»
 «Зустрічі з волонтерами»
 «Я мужній захисник своєї Батьківщини»
 «Є такий обов’язок захищати Україну»

9. Краєзнавча робота з юнацтвом відзначається значною кількістю форм та методів і тематичною
різноманітністю : вечори-зустрічі, ювілейні вечори, вечори-пам’яті, літературні композиції, бесіди,
перегляди літератури, експрес-інформації, презентації книг, літературно-музичні години, літературно-
краєзнавчі подорожі, Дні краєзнавства, творчі зустрічі з видатними земляками, історико-літературні
читання, усні журнали і т.д.
Культурно-просвітницькі заходи бібліотеки проводять для своїх користувачів у співпраці з усіма
зацікавленими установами й організаціями, які також здійснюють краєзнавчу роботу: краєзнавчими
музеями, школами, громадськими організаціями, ЗМІ, зокрема із районною газетою „Народна Воля”,
яка постійно висвітлює діяльність Надвірнянської районної бібліотеки та бібліотек району.

10. Для удосконалення масової роботи запозичуються
новітні форми, що раніше вважалися не бібліотечними, а
саме:
 тренінги з користувачами;
 вуличні акції – „Розпродаж бібліотечних ідей”;
 реклама послуг бібліотеки;
 виїзні читальні зали в парках, скверах (в окремі дні та
години виносяться газети, журнали),
 виставки та експозиції під назвою: „Цікаве хобі”;
 години творчого дозвілля;
 літературні флеш-моби;
 конкурси ерудитів;
 бенефіси читача;
 години народознавства: „Скарби минувшини”;
„Героїчне минуле нашого села”, „З материнської світлиці”;
 фольклорні посиденьки: „Ми із того краю, де сопілка
грає”.

11. У центрі уваги бібліотеки – правове виховання молоді. Багато молодих
людей, хоч і поінформовані про правові норми, часто не схильні їх
дотримуватися. Спільно із правоохоронними органами, службами у справах
неповнолітніх, політичними партіями та громадськими організаціями в
бібліотеках необхідно проводити:
 вечори запитань і відповідей: “Якби я знав закон”,
 юридичні діалоги: “Права, свободи, обов’язки громадянина України”,
 правові ринги: “Закон. Мораль. Совість”,
 трибуни юриста: “Діти України потребують правового захисту”,
 літературні ігри: “Піраміда законів”,
 уроки державності: “Якою є історія української Конституції”.

12. Важливе місце у громадянському вихованні мають займати заходи з популяризації
знань про права і обов’язки молодої людини, зокрема: правові лабіринти, брейн-ринги,
«круглі столи», онлайн-конференції.
Радимо проводити бесіди, вікторини, конкурсно-пізнавальні програми, літературно-
музичні зустрічі, свята національних символів - Герба, Прапора та Гімну, Дні військової
слави і приурочені до них виставки, літературні вечори, екскурсії до музеїв, знайомство з
пам'ятними місцями міста, краю, країни.
Рольові ігри:
 "Шкала цінностей і прав людини",
 "Вимірювання температури прав людини у вашому закладі", "Юридичний
волейбол",
Тренінги:
 "Третій сектор",
 "Роль громадянського суспільства у розвитку соціальних ініціатив",
Мозковий штурм:
 "Чаша ідей".

13. Усім відомо, що до підліткового злочину частіше всього призводять моральні вади. Наркоманія,
алкоголізм, жадоба до наживи – все це вірні супутники злочинності. До цієї проблеми бібліотекарі
повинні підходити дуже уважно. У межах акцій “АнтиСНІД”, “Антинаркоманія”, “Життя без
паління” за участю фахівців правоохоронних органів, наркологічних служб, органів охорони здоров’я,
рекомендуємо провести:
 ток-шоу: “Молодь проти наркоманії і СНІДу”;
 години спілкування: “Тривоги юної пори”;
 уроки співчуття: “Що б я розповів другові аби застерегти його від наркотиків” (за участю колишніх
наркоманів, волонтерів);
 профілактичні бесіди: “Серйозна розмова про тютюнопаління” (за участю лікарів наркологів).

14. Широкого розголосу мають набути такі інтерактивні форми
роботи, як: уроки-застереження “Наркомани проти наркоманії”,
діалоги-суперечки:
 “Що ж ти, хлопче, наробив, тютюн легені твої з’їв”;
уроки здоров’я:
 “Бути здоровим - до снаги”;
заняття-тренінг
 “Шляхи проникнення СНІДу”.

15. Необхідно створювати на базі бібліотек пункти з психологічної та правової допомоги юнацтву,
молодіжні клуби “Дай руку, підлітку”. Унікальність таких клубів полягає в його головній меті – не
контролювати дітей і підлітків, а допомагати їм вийти з тієї ситуації, в якій вони опинилися. Доречно
провести засідання на теми:
 “Бережи честь змолоду”;
 “Безробіття, або Як можна заробити гроші, щоб не просити у батьків”;
 “Перш за все, ти – людина”;
 “Як бути милосердним”;
 “Не помились у виборі шляху”;
 “Що є любов?”, “Ми і наші права”.

16. На зустрічах за чашкою чаю можуть обговорюватися та вирішуватися нагальні проблеми: де
можна продовжити навчання, як знайти роботу, як уберегтися від наркотиків, впливу злочинного світу?
Пропонуємо провести бібліотечні тренінги на правову тематику:
 «Сімейне право. Права дитини. Здоровий спосіб життя»,
 «Чарівний трикутник»,
 «Попередження торгівлі людьми».
В рамках Всеукраїнського тижня права, який проходить в грудні місяці рекомендуємо провести
заходи:
 виставка інформаційно-правової літератури: «Влада для громад»;
 урок правознавства: «Мир і щастя – не дива, тільки знай свої права»;
 правовий лабіринт: «Як я знаю свої права»;
 година спілкування: «Права на захист»;
 правова година: «Залишайся людиною».

17. У Міжнародний день боротьби з тютюнопалінням
організуйте і проведіть акцію «Сили немає - гаси сигарету».
Біля школи, Будинку культури, магазинів можна поставити
великі червоні шухляди-урни, на яких розмістити листівки із
закликами відмовитися від паління: "Хочеш бути здоровим -
кинь палити!", "Урна для останньої сигарети у твоєму
житті". Наприкінці дня на площі біля Будинку культури ці урни
необхідно урочисто спалити.

18. Заслуговують на увагу бібліотечні проекти для молодих родин. Зокрема, "Дванадцять місяців
здоров'я", мета якого об’єднати ресурси всіх зацікавлених партнерів у формуванні основ здорового
способу життя.
В рамках проекту висвітлювати теми:
 «Сік замість сигарети й пива», інформаційне шоу
 «Не зруйнуй життя свого»,
 «Не будьте собі ворогом»,
 «СНІД: не залишитись байдужим»,
 «Шкідливі звички – вороги молодості і краси»,
 «Молодь за здоров’я, красу і радість життя»,
 Дискусія: «Пивний алкоголізм, що це таке?»,
Формувати папки накопичувачі:
 «Якщо маля занедужало…»,
 «Добрі рецепти для вашого здоров»я»,
 «Лікувальні можливості дарів природи»,

19. БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Поширенню життєво необхідної інформації серед людей з обмеженими можливостями сприятимуть "зони
ділової інформації", які можуть включати:
 інформаційні стенди чи полиці, на яких представлені матеріали про нові законодавчі документи з питань
життєдіяльності інвалідів;
 соціальні, психологічні і педагогічні заклади, які займаються проблемами людей з вадами здоров’я;
 перелік навчальних закладів, які пропонують здобуття освіти для людей з інвалідністю;
 медико-реабілітаційні центри в Україні і за кордоном; інформація про працевлаштування.
 Папки-досьє, які вміщують фактографічну інформацію: адреси, реквізити, телефони; графіки роботи
приймальних комісій, правила прийому документів; форми та терміни навчання, факультети, спеціалізації;
перелік екзаменів та терміни їх здачі; наявність підготовчих курсів; сума оплати за навчання, пільги інвалідам,
медичні та реабілітаційні заклади, протезно-ортопедичні підприємства.
 Тематичні картотеки, які сприятимуть розширенню кола знайомств між людьми, які знаходяться в
інформаційному вакуумі:
 "Люди для людей",
 "Служба взаємодопомоги",
 відомості про ліки, лікарські рослини, рецепти народної медицини.

20. На базі бібліотеки рекомендуємо створити Інтернет-клас, відвідувати який будуть групи
попередньо сформовані за різними ознаками (віковою, рівнем освіти, видами хвороби,
характером трудової діяльності).
Другим етапом з такими людьми буде навчання елементарними навиками роботи на
комп’ютері.
В Інтернеті існує вже досить велика кількість сайтів, присвячених різним сферам життя
інвалідів.
Також можна провести:
 інформаційну годину «Сильні прославляють Україну»,
 день відчинених дверей «Інтернет в бібліотеці»,
 вечір доброти « Велич душі людської»,
 виставку творчих робіт «Світ твоїх захоплень» .

21. Пріоритетним напрямом діяльності бібліотек на сучасному етапі є робота з виявлення та розвитку
творчих нахилів, здібностей юнацтва.
Насамперед, в напрямі групового та індивідуального інформування користувачів за темами, що їх цікавлять,
та щодо можливостей проведення дозвілля в закладах культури і громадських центрах міста. Читач може
отримати інформацію і про існуючі в місті гуртки, студії, секції, об’єднання, групи, клуби, які розвивають
творчі здібності молоді.
Працівники бібліотек мають допомагати молодим поетам, художникам, музикантам скоротити шлях до
визнання, віднайти добрих наставників в особі митців-професіоналів, знайти однолітків-однодумців, дати
змогу вийти на аудиторію. Цій меті може служити програма «Дебют», що передбачає презентації творчих
здобутків молодих талантів.
Розвиваючи інтерес молоді до художньої творчості, в бібліотеці можна відкрити «Галерею сучасного
мистецтва», де організовуватимуться вернісажі, на яких можуть презентувати свої творчі доробки як
професійні художники, так і юні аматори.

22. Профорієнтаційна робота
Профорієнтаційна робота з юнацтвом – один з важливих напрямків роботи бібліотек сьогодення. В цьому
напрямку роботи можна провести:
 огляд літератури : «Навчайся добре, а ми тобі допоможемо»
 бесіда – диспут за темою: «Успіх у майбутній професії»
 книжкова виставка – консультація: «На світі тисяча професій – одна із них твоя»
 інформ – уроки :« Куди піти навчитися?», «Який вибрати для себе шлях?», «Як цікаво та змістовно
провести своє дозвілля?», «Як не загубитися в цьому світі»
 інформаційні хвилинки: «Світ професій», «Ярмарок професій», «На зустріч мріям і майбуттю»
 година інформації : «Всі професії важливі – вибирай на смак»
 експрес виставка: «На допомогу абітурієнту».
Правильний грамотний вибір професії визначає все подальше життя
людини. Вдало обрана професія – це не тільки щасливе особисте життя, а й
велика користь для суспільства. Бібліотекам необхідно проводити
різноманітні за формою та змістом заходи, ознайомлювати учнів зі світом
професій, виховувати у молодого покоління повагу до праці.

23. КЛУБИ ТА ЧИТАЦЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ
ЯК КРЕАТИВНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ
КОРИСТУВАЧІВ
Створенню довірливої, невимушеної атмосфери у клубі сприятимуть такі форми спілкування, як:
 „Секретна скринька відвертості”,
 „Пошта довіри”,
 „Конверт дружніх запитань і чесних відповідей”.
Молодь охоче пограє в економічні ігри
 „ У бізнес-класі”:
 „Своя справа”,
 „Гроші – поганий хазяїн або гарний слуга”,
 „Профі без міфів”.
Темами розмов „за круглим столом з гострими кутами” можуть
стати, наприклад, такі:
 „Батьки теж люди”,
 „Щасливий той, хто має щастя в дома”,
 „Модний – стильний або стильний – модний?”,
 „Хто не знає минулого – повторить його знову”,
 „Чи легко бути добрим?”,
 „Цей оманливий світ гламуру”,
 „Епідемія лихослів’я”.

24. Тут має бути цікаво і тим, хто ковтає книжку за книжкою, і тим, кого більше приваблює активне
«позалітературне» життя клубу, але непомітно для себе вони починають тягнутись до книжок.
Клуби за інтересами для юнацтва:
•клуб «Радість спілкування» - для розкриття й реалізації духовного й творчого потенціалу дітей з
обмеженими можливостями; Школа рукоділля - для любителів творчості: моделювання з паперу,
поробки з природних матеріалів, початкове бісероплетіння, в’язання;
•клуб «Джерело мудрості» - для розкриття й реалізації духовного і творчого потенціалу молодих
користувачів бібліотеки;
•кіноклуб «ФріДом», основними завданнями якого є перегляди і колективне обговорення фільмів,
вивчення кіномистецтва, дружнє спілкування за чашкою чаю; англійський розмовний клуб - для
молоді, яка займаються вивченням англійської мови;
•«Веселка» - сприяє всебічному розвитку особистості підлітків;
•«Здоров'я» - популяризує здоровий спосіб життя, ознайомлює з методиками лікування традиційної та
нетрадиційної медицини; клуб молодої сім’ї ;

25.  клуб молодої сім’ї «Сім Я» - сприяє розвитку інституту родини, сімейної культури;
 «Співрозмовник» - для активного дозвілля молоді; юридичний всеобуч - сприяє формуванню правової
свідомості молодої людини;
 «Єва» - для дівчаток (психологія шлюбу, фінансові питання сім’ї, практика фен-шуя, ознайомлення з різними
видами рукоділля);
 «Натхнення» - сприяє естетичному розвитку особистості; клуб поколінь
 «Пам’ять» - сприяє патріотичному вихованню молоді;
 «Родина» - сприяє розвитку інституту родини, сімейної культури;
 «Здоров’я та духовність» - сприяє здоровому способу життя дітей та молоді, популяризації духовних цінностей
людства;
 літературно-музична світлиця «Книгограй» - сприяє збереженню та популяризації рідного слова, народної пісні;
 «Книголюб» - сприяє розвитку інтересів та любові до читання;
 «Права молоді – турбота держави» - для любителів Феміди; мистецька світлиця - сприяє формуванню
поважного ставлення до історії і культури свого краю; бізнес-школа для підлітків “Мільйон – це просто».

26. Екологічне виховання
Активно використовуйте для молоді нетрадиційні форми популяризації книги на екологічну
тематику:
 брейн-ринги, пізнавальні ігри “Зоряний час”,
 інтелектуальне шоу “Екологія життя, екологія душі”,
 прес-репортажі “Дзвони сьогодення”, презентації книг місцевих авторів, виставки-репортажі,
панорами, застереження, вікторини, діалоги на теми:
 “Екологічний барометр: події, факти, проблеми”, “Екологія: дзвони сьогодення”,
 “Землянам – чисту планету”,
 “Живої природи душа промовляє”.

27. Допоможуть бібліотекареві в популяризації та розповсюдженні знань з даної тематики книжкові виставки,
перегляди літератури:
 “Гіркий подих чорного полину”,
 “Пам´ять Чорнобиля – пам´ять болю”,
 “Під чорним крилом біди”;
виставки-диспути:
 “Людина і природа: гармонія і конфлікт”,
 “Чорнобиль: міфи і реалії”;
виставки-роздуми:
 “Малі дози – велика біда”,
 “Чорнобиль: біль, пам´ять, пересторога”,
 ”Чорнобиль: гіркий спомин і вічний біль”,
 “ЧАЕС – рана і біль планети”,
 “Чорнобиль: стихія чи розплата”, огляди, бесіди:
 “Чорнобиль. Історія продовжується”,
 “Чорнобиль: без грифа “таємно”,
 “Відлуння Чорнобиля”,
 “Демон мирного атому”,
 “Лезо Чорнобиля”,
 ”Біль наш довічний”.

28. Естетичне виховання
Могутній засіб виховання почуття прекрасного - музика. Без музики важко
переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це
переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури. Але
постійне звертання до неї дає змогу збагачуватись духовно, надихатися творчо.
І тут на допомогу прийдуть заходи, які можна провести у бібліотеці. Цикл
заходів “Знайомство з музичним мистецтвом України»: усний журнал
“Українська пісня, вимита сльозами”; свято української народної пісні;
літературно-музичний вечір “Шевченківське поетичне слово і музика”;
засідання в літературно-музичній вітальні “З любов’ю до рідного села”
(присвячена пісням про рідне місто, село…), на яку запрошуються автори
пісень, композитори, поети...; літературно-мистецький альманах “Світова слава
української пісні”; літературно-фольклорний вечір “Берегиня пісні” (Ніна
Матвієнко).

29. Естетичне виховання
Знайомство з творчістю композиторів-класиків можна проводити
під час музичних годин-портретів.
Прищеплюючи молоді кращі естетичні смаки, виховуючи любов до
прекрасного, можна у цікавій формі подати історію вальсу, романсу.
Це може бути:
музичний вечір:
 “Вічно юний і прекрасний” (вальс);
літературно-музична вітальня:
 “Неповторні звуки романсу - поезія душі і краси”;
вечір українського романсу:
 “Хвилюючі миті романсу пливуть у рідних голосах”;
літературно-музичний вечір:
 “Коли пісні мого краю живуть” (пісні про місто, село у виконанні
співаків-земляків).

30. Сучасна популярна естрадна музика має свою специфічну мову, оригінальний виконавчий
стиль. За жанрами це - джаз, рок-музика, авторська (бардівська) пісня, традиційна естрадна
музика, поп-музика.
Найбільш цікавими для молоді можуть бути такі заходи, як:
 бібліотечний плакат “Естрадна мозаїка”;
 музичний брейн-ринг “Музи молодих”;
 пісенний вернісаж “В полоні у пісень”;
 музичний журнал “Театр музики і поезії” (сучасна естрадна пісня);
урок-мандрівка “Рок вчора і сьогодні”;
 виставка-досьє “Кумири молодих” або “Кумири XXI століття”.
Для студентської аудиторії можна організувати літературно-музичну вітальню, в якій будуть
проводитися прем’єри книг, диспути, зустрічі з різними діячами мистецтва, тематичні вечори,
музичні вікторини...

31. Останнім часом в бібліотеках широке поширення набула така активна форма
роботи з читачами як акції. Акція – це комплексний захід, тривалість якого залежить
від поставлених завдань. Актуальними на теперішній час є такі акції:
Піар-акції:
 «Бібліотека – поруч»
 «Нехай людей, які читають, буде більше»
 «Молодь за здоровий спосіб життя»
 «Життя без паління»
 «Модне читання»
 «Ці книги читають всі! Про них говорить і дискутує світ. Приєднуйтеся!»
 «Бути здоровим – це стильно!»
 «У бібліотеку за здоров'ям»
 «STOP – стрес: гостра приправа до сучасного життя»
 «Літо, книга, я – друзі»
«Радимо прочитати: це цікаво»:
 «Прочитай і дізнаєшся»
 «Браво, книга краєзнавча»
 «Увага - у нас нові надходження»
 «Збережи річку – посади вербичку»
 Патріотична акція: «Герої ХХІ століття»
 Шануємо живих – пам’ятаємо про померлих»
 «Воїнам АТО»

32. Деякі з названих форм роботи з книгою не мають сталої
методики, народжені фантазією, бажанням бібліотекаря
стимулювати самостійний вибір книги читачем, викликати у
молоді бажання читати, здобувати знання за допомогою
використання новітніх технологій. Бажаємо не зупинятися на
досягнутому, поповнювати скарбничку форм і методів роботи
з книгою, поєднуючи традиційні та інноваційні методи.

33. Список використаної літератури:
Лобзова В. Обласна патріотична Акція «Герої ХХІ століття»: шануємо живих, пам’ятаємо
про полеглих / В. Лобзова // Біб. планета. -2017. - №4. – С. 7-9.
Медведська М. Харківська обласна бібліотека для юнацтва як комплексний
соціокультурний центр / М. Медведська // Бібліосвіт. – 2017. -№3. - С. 28-35
Воронцовська І. Через знання – до здорового способу життя… / І. Воронцовська// Біб.
форум. -2016. - №4. – с. 34.
Лізановська Л. бібліотека запрошує обдаровану молодь / Л. Лізановська // Біб. форум. –
2016. - №4. – с. 34-35.
Рабаданова Л. Діяльність бібліотек для юнацтва та молоді по реалізації цілей сталого
розвитку в Україні / Л.Рабаданова // Біб. форум. – 2017. - №2. – с. 31.
Борзенко Н. Роль бібліотек у формуванні екологічного світогляду та активної життєвої
позиції молоді / Н. Борзенко // Біб. форум. – 2017. – с. 20-21.
Андрущенко Т. Виховна функція мистецтва в освітньому просторі: [естетичне виховання] /
Т. Андрущенко // Рідна школа. – 2017. – № 1-2. – с. 8-12.

34. Дякую за увагу!