урок

1. Тема Радіоактивна безпека
Мета:
Навчальна: Розглянути основні правила радіаційної безпеки; з’ясувати природу
впливу радіації на навколишнє середовище; ознайомитися з алгоритмом дій та
засобами захисту при радіаційній небезпеці;
Розвиваюча: усвідомити актуальність проблеми радіоактивного забруднення,
розвивати творчу аткивність пізнавальні інтереси учнів, уміння формувати висновки;
Виховна: виховувати дбайливе ставлення до власного здоров'я, необхідність
дотримуватися норм здорового способу життя.
Обладнання: м/м презентація, відеосюжети ,Опорні конспекти,
пам'ятки,роздатковий матеріал для роботи в групах, сигнальні картки,
Поняття і терміни: радіоактивність, радіація, випромінювання, радіопротектори.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Учні повинні мати уявлення про:
> вплив іонізуючого випромінювання на індивідуальний розвиток живих
організмів;
> використання джерел іонізуючого випромінювання
> внесок видатних учених у розробку даного питання;
> алгоритм дій в разі виникнення радіаційної небезпеки
Хід уроку
I.Організаційний етап (Привітання, перевірка готовності до уроку)
Вчитель Доброго дня! Шановні учні !
У нас на уроці присутні почесні гості, ми щиро раді вітати Вас !
II. Актуалізація опорних знань.
Учитель. Кожен з нас розуміє що ми живемо у складний час, де постійно
виникають небезпеки, які пов’язані з природними катаклізмами, аваріями та
катастрофами, що нерідко призводить до загибелі людей.
• Безпека людини - це невід’ємна складова частина стратегічного
напрямку розвитку людства визначеного ООН
• За техногенним навантаженням Україна є одним з найбільш критичних
регіонів Європи.
• Ми з вами проживаємо в місті де розміщений важливий стратегічний
об’єкт ХАЕС
• Як Ви вважаєте, яку потенційну небезпеку може нести будь - яка
позаштатна ситуація на даному об’єкті? - (прогнозована відповідь
радіоактивне забруднення території
• Що таке надзвичайна ситуація? (прогнозована відповідь) Надзвичайна
ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті
або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією,
епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що
призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель.29 років тому 26 квітня 1986 року в Україні сталася така надзвичайна
ситуація. Давайте подивимось які наслідки вона спричинила перглянувши даний
фільм.
Перегляд фрагменту відеофільму «Чорнобильська катастрофа»

2. Вчитель: Отже як бачимо з даного відеосюжету основна шкода аварії на
Чорнобильській АЕС це радіооактивне забруднення території та негативний впли
на здоров'я людини.
Повідомлення теми та мети уроку.
Тому темою сьогоднішнього уроку є «Радіаційна безпека»
І сьогодні на уроці ми розглянемо питання про радіоактивінсть, розглянемо
наслідки радіооактивного забруднення, вивчимо алгоритм практичних дій у разі
виникнення надзвичайної ситуації в місті, а саме радіаційної небепеки
IV. Вивчення нового матеріалу.
Теоретичний блок
Учитель (розповідь з елементами бесіди)
1. Дослідження радіоактивності.
Радіація існувала завжди. Але на жаль людина не може побачити, покуштувати
на смак чи якось інакше відчути радіацію. Ось чому її небезпека частково полягає в
тому, що люди не відчувають, коли зазнають опромінення і не мають уявлення, яку
дозу радіації отримують. Радіоактивні елементи входили до складу Землі з початку її
існування і продовжують бути присутніми дотепер. Однак саме явище
радіоактивності було відкрито всього сто років тому. Так початком практичного
використання людиною штучних джерел йонізуючого випромінювання стало
відкриття рентгенівських променів у 1895 році В. Рентгеном. І сьогодні з усіх
джерел йонізуючої радіації для більшості людей найбільшу роль відіграють джерела
рентгенівського випромінювання, які використовуються у медицині. У 1896 —
відкриття Анрі Беккерелем природної радіоактивності урану; французький вчений
Анрі Беккерель випадково знайшов, що після тривалого близького
місцезнаходження біля шматка мінералу, що містить уран, на фотографічних
пластинках після проявлення з'явилися сліди випромінювання. Пізніше цим явищем
зацікавилися Марія Кюрі і її чоловік Пьєр Кюрі. У 1898 році вони знайшли, що в
результаті випромінювання уран перетворюється в інші елементи, які молоді вчені
назвали полонієм і радієм та дали визначення терміну радіоактивність.
Одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання в СІ – зіверт (Зв). Цю
одиницю названо на честь шведського вченого P. M. Зіверта, засновника науки про
захист від радіаційного випромінювання, дослідника в галузі дозиметрії та
радіаційної безпеки. За ініціативою Р. Зіверта була створена мережа станцій
спостереження за радіоактивним забрудненням довкілля
Що ж таке радіооактивність? Радіоактивність -–перетворення атомних ядер в
інші ядра, що супроводжується випусканням різних частинок і електромагнітного
випромінювання. При розпаді нестабільного ядра – радіонукліда – з нього вилітають
з великою швидкістю одна або декілька частинок високої енергії. Потік цих
частинок називають радіоактивним випромінюванням або просто радіацією.
Вивчаючи хімію та фізику Ви вже дізналися що до складу атома входять три
типи елементарних чатинок: негативно заряджені електрони, які рухаються по
орбіталях навколо ядра, яке являє собою сукупність щільно зчеплених позитивно
заряджених протонів і електрично нейтральних нейтронів. Саме вони й зумовлюють
іонізуюче випромінювання або радіацію.
Проблемне завдання для учнів. Що ж таке іонізуюче випромінювання. Які є його
види та який їх вплив? Окремі учні класу заздалегідь отримали завдання
підготувати повідомлення про природне та штучне іонізуюче випромінювання.
Давайте послухаємо наших однокласників.

3. - Учень 1 Іонізуюче випромінення – це потік заряджених та нейтральних
часток, а також електромагнітних хвиль, які при проходженні через речовини
перетворюють нейтральні, стійкі атоми та молекули у електрично заряджені та
нестійкі частки.
У 1899 році Е. Резерфорд відкрив альфа- і бета-промені і визначив їхню
природу.
Більшість нуклідів (ядра всіх ізотопів хімічних елементів) нестабільні і постійно
перетворюються в інші нукліди. Ланцюжок перетворень супроводжується
випромінюваннями: у спрощеному виді, випущення ядром двох протонів і двох
нейтронів (a-частки) називають a-випромінюванням, випущення електрона – b-
випромінюванням, причому обидва ці процеси відбуваються з виділенням енергії.
Іноді додатково відбувається викид чистої енергії, названий γ -випромінюванням.
Альфа(а)-випромінювання являє собою потік ядер гелію, що мають великою
швидкістю. За рахунок своєї великої маси при взаємодії з речовиною альфа-частинки
швидко втрачають свою енергію. Це пояснює їх низьку проникаючу здатність
(можна зупинити аркушем паперу) і високу питому іонізацію: при русі у повітрі
альфа-частинка на 1 см свого шляху утворює кілька десятків тисяч пар заряджених
частинок - іонів.
Бета-випромінювання являє собою потік електронів або позитронів, що
виникають при радіоактивному розпаді. Маса бета-частинок в кілька десятків тисяч
разів менша маси альфа-частинок. Проникаюча здатність бета-частинок вища, ніж
альфа-частинок (через менші масу і заряд). Наприклад, для повного поглинання
потоку бета-частинок потрібен захисний шар алюмінію товщиною 3,5 мм
Гамма-випромінювання (γ-випромінювання являє собою електромагнітне
випромінювання з високою енергією і з малою довжиною хвилі1
. Воно випускається
при ядерних перетворення або взаємодії частинок. Висока енергія (0,01-3МэВ) і мала
довжина хвилі обумовлює велику проникаючу здатність гамма-випромінювання. Це
випромінювання володіє меншою іонізуючою здатністю, ніж альфа - і бета-
випромінювання.
Учень 2 Розвиток життя на землі завжди відбувається за наявності природного
радіаційного фону. За сучасними уявленнями без участі природного радіаційного
фону не було б життя на Землі. Досліди показали, що якщо практично повністю
захистити рослини від зовнішнього іонізуючого випромінювання, то їхній розвиток
сповільнюється. Подібні результати одержані і в дослідах з тваринами. Тому можна
стверджувати, що дози опромінення, які відповідають природному фону іонізуючого
випромінювання, не є небезпечними для живих організмів.
Але це не стосується великих доз опромінення. При великих дозах радіація
може руйнувати клітини, ушкоджувати тканини органів і бути причиною швидкої
загибелі організму.
Вплив радіації на організм може бути різним, але майже завжди він негативний.
У малих дозах радіаційне випромінювання може стати каталізатором процесів, що
приводять до раку, чи до генетичних порушень, а у великих дозах часто приводить
до повної чи часткової загибелі організму внаслідок руйнування клітин тканин.
Вчитель Отже із повідомлення ми повинні зрозмути, що Іонізуюче
випромінення або радіація – це потік заряджених та нейтральних часток, а також
електромагнітних хвиль, які при проходженні через речовини перетворюють
нейтральні, стійкі атоми та молекули у електрично заряджені та нестійкі частки. α-
випромінювання добре затримуються навіть аркушем паперу і практично не здатне

4. проникати крізь шкіру людини. Через це воно практично є безпечним, якщо тільки α-
радіоактивні пилинки не потрапляють всередину організму людини через відкриту
рану, з їжею або з повітрям. Потрапивши всередину живого організму, α-
випромінювання наносить йому величезну шкоду. У наших незахищених внутрішніх
органах за свій короткий шлях альфа-частинки встигають зруйнувати найближчі
клітини і завдати їм непоправної шкоди. Якщо клітина, яку зачепила альфа-частинка,
виживе, часто виникають ракові новоутворення. Можна сказати, що всередині
нашого організму альфа-промені закладають бомбу сповільненої дії.
Внаслідок порівняно малої маси β-частинки під час проходження крізь
речовину можуть відхилятися на значний кут. Їх траєкторії у речовині дуже
покручені, для них не існує певної довжини вільного пробігу. Проте сумарна
товщина шару, на яку β-частинка проникає в речовину, в десятки разів перевищує
пробіг альфа-частинок. β-випромінювання проникає в тіла глибше, але завдає
меншої шкоди, оскільки легше проходить крізь речовину. Його дія розподіляється на
багато клітин, тому наслідки для кожної окремої клітини незначні.
Оскільки γ-випромінювання має величезну енергію, воно може завдати великої
шкоди живим організмам. Проникаючи в тіло, воно пошкоджує клітини, а в багатьох
випадках – і генетичну інформацію.
Вчитель: Отже оскільки радіоактивне випромінювання шкідливо впливає на
живі клітини, то, зрозуміло, потрібно організувати захист від нього. Тому необхідно
мати конкретні відомості про дію радіоактивного випромінювання і радіоактивних
опадів на людину і навколишнє середовище. З цією метою Генеральна Асамблея
ООН у грудні 1955 р. заснувала Науковий комітет із дії атомної радіації (НКДАР)
для оцінки у світовому масштабі доз опромінення, їх ефекту та зв'язаного з ним
ризику.
З урахуванням проведених досліджень, було встановлено гранично допустимі
дози опромінення. Для населення будь-якого віку, незалежно від місця проживання,
гранично допустима доза опромінення встановлена близько 2 мЗв на рік, тобто
дорівнює приблизно дозі природного фону.
Великою дозою опромінення можна вважати 0,5-1 Зв, коли виникають перші
ознаки гострого ураження організму людини. За такої еквівалентної дози, яка є
граничною при одноразовому опроміненні, починаються порушення в роботі
кровотворної системи людини. За еквівалентних доз опромінення всього тіла 3-5 Зв
більшість людей помирає протягом 1-2 місяців, оскільки в цьому випадку
уражається кістковий мозок, що призводить до різкого зниження числа лейкоцитів у
крові. Тому люди, які підлягають штучному йонізуючому опроміненню, особливо це
стосується лікарів-ренттенологів, працівників атомних електростанцій, учених і
технічного персоналу, які працюють в галузі ядерної фізики, повинні знати гранично
допустимі дози опромінення.
Гранично допустимою дозою опромінення осіб, професія яких пов'язана з
використанням джерел йонізуючої радіації, є 50 мЗв на рік.
Допустимий рівень разового аварійного опромінення для населення складає 0,1
Зв. Це приблизно дорівнює дозі фонового опромінення людини за все життя.
Гранично допустимою дозою систематичного опромінення населення від
природних і штучних джерел є еквівалентна доза 5 мЗв на рік. Давайте порахуємо
допустиму дозу опромінення населення впродовж усього життя людини (в
середньому 70 років): 5мЗв/рік ∙ 70 років = 350 мЗв = 35 бер.

5. Вчитель: отже для того щоб захистити населення , що проживає на території
можливого радіоактивного забруднення необхідно знати алгоритм практичних дій
поведінки при радіоактивній небезпеці. Увага на екран.
Показ відео фрагменту «Дії населення у разі виникнення надзвичайних
ситуацій»
V. Практичний блок
• Обговорення відео сюжету «Як діяти під час НС».
1. Який сигнал подається при виникненні надзвичайної ситуації? –
«Увага всім» (три дзвінки, гудки, сирени)
2. Які дії потрібно виконати, після отримання сигналу «Увага всім»:
Вдома? (орієнтовна відповідь)
1. увімкнути телебачення або радіоприймач і прослухати інформацію що
сталося, коли і як діяти населенню
2. Почувши розпорядження про евакуацію візьміть із собою екстренний
рюкзак, куди покласти гроші, документи, запас продуктів та води на 2-3
дні, аптечку, та найнеобхідніші речі.
3. Йти до збірно евакуаційного пункту за вказано адресою.
В школі? (орієнтовна відповідь)
1.Зібрати всі свої речі;
2. За сигналом учителя покинути школу;
3. За сигналом учителя рухатися до місця збору чи укриття.
На відкритій місцевості? (орієнтовна відповідь)
1.Визначте напрямок вітру і йдіть перпендикулярно до нього.
2. Уникайте низин. Отруйні речовини здебільшого важчі за повітря й
накопичуються саме у низинах
3. Не збирайте і не їжте ягоди, фрукти.
4. Коли вийдете з небезпечної зони, зніміть одяг та покладіть його у
поліетиленовий пакет, який щільно закрийте.
5. Ретельно помийтеся під душем.
Якщо ви вдома, але не почули сирену і не почули оголошень про
евакуацію.
1. Щільно зачиніть вікна, двері.
2. Щілини та вентиляційні отвори заткніть ганчір'ям, іншим підручним
матеріалом
3. Зробіть вдома запас питної води, поки не відключили
водопостачання.
4. Харчуйтеся консервами , що є вдома.
5. На вхідних дверях прикріпіть повідомлення, що у квартирі хтось є.
6. Сповістити телефоном ( 101) рятувальні служби про місце свого
перебування
Вчитель (Розповідь з використанням наочності та мультимедійної презентації)
В умовах надзвичайних ситуацій мирного часу, виникнення аварій, катастроф,
стихійного лиха, а також застосування ворогом зброї масового ураження необхідно
знати і вміти застосовувати засоби індивідуального захисту

6. Своєчасне і вміле їх використання забезпечує надійний захист від отруйних,
сильнодіючих отруйних речовин (ОР, СДОР), світлового випромінювання, ядерного
вибуху, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів та інших шкідливих речовин.
До засобів індивідуального захисту органів дихання фільтруючого типу
відносяться фільтруючі протигази ГП-5, ГП-7, респіратори, ватно-марлеві пов'язки.
• А зараз ми попрацюємо, об'єднавшись в групи. Кожна група отримує завдання
виготовити ватномарлеву пов'язку і надягнути її і розв'язати ситуаційну задачу.
Кожна група обирає спікера який розподіля обов'язки сленів групи. Час роботи 3
хв. Перед початком роботи нагадую вам про техніку безпеки під роботи з
ріжучими предметами.
Робота в групах
Завдання 1 групі:
Що заборонено людям під час перебування на забрудненій території?
Очікувана відповідь:
• Знімати на відкритій території засоби індивідуального захисту.
• Пити та вживати їжу на відкритій території
• Підіймати пил і рухатися по високій траві або кущах.
• Сідати без потреби.
• Купатися у відкритих водоймах, роздягатися.
• Збирати ягоди, квіти, гриби в лісі.
• Пити воду з відкритих колодязів.
Завдання 2 групі:
Що потрібно зробити після повернення з вулиці, яка забруднена радіоактивними
речовинами?
Очікувана відповідь:
• Обмити або обтерти мокрою ганчіркою взуття.
• Верхній одяг витрусити й почистити вологою щіткою.
• Обличчя, руки, шию ретельно вимити, рот прополоскати 0,5% розчином
питної соди.
• В усіх приміщеннях, де є люди, щоденно проводити вологе прибирання із
застосуванням мийних засобів.
Завдання 3 групі:
Організація харчування на радіоактивно забрудненій території
Очікувана відповідь
а) ретельно вимити посуд;
б) перед приготуванням їжі вимочити м'ясо й обчищені коренеплоди 1-2 години;
в) не використовувати в їжу кістки, голову;
г) вилучити із раціону м'ясо-кісткові бульони.
• Вчитель (Розповідь з використанням наочності та мультимедійної
презентації). Крім індивідуальних засобів захисту ми повинні знати як
користуватись індивідуальною аптечкою при радіаційній небезпеці.
Аптечка індивідуальна АІ-2 – призначена, для надання первинної самостійної і
взаємної медичної допомоги при ураженнях радіацією, отруйними хімічними
речовинами, для попередження деяких видів інфекційних захворювань.

7. Аптечка являє собою жорсткий герметичний футляр, що запобігає вміст від
деформації і попадання вологи, яскравою маркований, що дозволяє швидко виявити
аптечку серед інших предметів і речей.
Склад аптечки АІ-2:
1. Протирадіаційний засіб (Йодистий калій);
2. Протирадіаційний засіб (Цістамін);
3. Протибактериальний засіб (Тетрациклін);
4.Протиблювотний засіб (Етаперазін);
5. Противобактериальний засіб (Сульфадиметоксин).
6. Знеболювальний засіб
До аптечки АІ-2 повинні додаватися рекомендації щодо застосування препаратів.
Важливий момент-термін придатності. Вони становить 3 роки, на що дуже важливо
звернути увагу при покупці.
Аптечка компактна і зручна в зверненні. Хоча спочатку вона розроблена, для
застосування в бойових і аварійних умовах, Аптечка АІ-2 в техногенному місті –
завжди може стане в нагоді, для надання першої долікарської медичної допомоги.
Після застосування обов’язково потрібно звернутися до лікаря.
3. Повідомлення учнів «Радіопротекорні властивості продуктів харчування»
VІ. Заключна частина
Узагальнення та систематизація знань.
4. Інтерактивна вправа «Злови помилку» (метод ПРЕС)
1. Якщо ви почули сигнал «Увага всім» то необхідно негайно вийти на
вулицю? – Ні, тому що необхідно ввімкнути телевізор або радіоприймач,
щоб дізнатись що сталось і порядок дій
2. В рятувальний рюкзак необхідно покласти: гроші, документи, запас їжі,
одяг та ліки.? – Так, тому що це речі першої необхідності.
3. Якщо Ви почули сигнал «Увага всім» в школі то необхідно швидко бігти
додому? - Ні потрібно чітко виконувати вказівки начальника цивільного
захисту школи і організовано, під керівництвом вчителя здійснити
евакуацію з приміщення згідно плану евакуації.
• Робота з пам’ятками дій у надзвичайних ситуаціях.
VІІ. Підсумок уроку
1. Складання сенканів до слова радіація або опромінення
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
«Сьогодні на уроці я дізналась …..»
3. Виставлення оцінок
4. Домашнє завдання: Підготувати повідомлення про променеву хворобу