2. ЩО ТАКЕ АРТИКУЛЯЦІЙНА
ГІМНАСТИКА ?
Гімнастика для рук, ніг – звичне та
знайоме для нас діло. Зрозуміло для чого ми
тренуємо м’язи – щоб бути спритними,
швидкими, сильними.
А навіщо тренувати язика ?
Однією з причин порушення звуковимови
у дітей може бути недостатня рухливість
органів мовлення: язика, губ, щелеп та м’якого
піднебіння. Порушення рухливості цих органів
(малорухливість) тягне за собою нечітку,
гугняву (з носовим відтінком), шепеляву,
змазану вимову різних звуків.
3. Таким чином, важливе місце на шляху
розвитку
правильного
мовлення
повинна
займати, так звана, артикуляційна гімнастика.
Метою її є - відпрацювання правильних, чітких
рухів
органів
мовлення,
необхідних
для
правильної вимови звуків.
4. ЧОМУ ТРЕБА ЗАЙМАТИСЯ
АРТИКУЛЯЦІЙНОЮ ГІМНАСТИКОЮ ?
Завдяки своєчасним заняттям артикуляційною
гімнастикою деякі діти самі можуть навчитися
правильно говорити.
Діти з складними порушеннями звуковимови
зможуть швидше подолати дефекти мовлення,
коли з ними почне займатися логопед : їх м’язи
будуть вже підготовленими.
Артикуляційна гімнастика дуже корисна
також дітям з правильною, але в’ялою
вимовою, про них ще говорять “каша в роті”.
5. ОСНОВНІ ПРАВИЛА
АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ ГІМНАСТИКИ
Заняття мають проводитися щоденно протягом 5 – 15
хвилин перед дзеркалом (залежить від віку дитини та
посидючості).
Кожну вправу дитина має повторювати 5-10 разів.
Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого
апарату дитини мають повернутися у вихідне
положення, а потім – у стан спокою.
Слідкуйте за тим, щоб вправи виконувалися чітко,
плавно і правильно, інакше заняття немають сенсу.
Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати за тим,
щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються
в даній вправі. Шия й плечі мають бути не
напруженими.
Гімнастика не повинна набридати дитині та
спричиняти її перевтому.
6. Займаючись з дітьми 3-4 років, слідкуйте, щоб
вони засвоїли основні рухи.
До дітей 4-5 років вимоги підвищуються: рухи
мають бути більш чіткими і плавними.
У 6 – 7–літньому віці діти
виконують вправи в
швидкому
темпі
та
вміють
утримувати
положення язика деякий час без змін.
8. «Грибочок»
Посміхнутися, відкрити рот. Присмоктати язик до
піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно
відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10 разів. На відміну
від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від
піднебіння.
Якщо дитині не вдається присмоктати язика, то можна
повільно поклацати язиком, як при вправі “Коник”.
В
поклацуванні вловлюється потрібне положення язика.
9. «Млинці»
Посміхнутися, відкрити рота. Покласти широкий
язик на нижню губу. Утримувати в спокійному положені на
рахунок до 5.
В цій вправі важливо слідкувати, щоб нижня губа не
напружувалася і не загорталася на нижні зуби.
10. «СМАЧНЕ ВАРЕННЯ»
Посміхнутися, відкрити рота. Висунути широкий
язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб
рота.
Нижня губа не повинна обтягувати зуби (можна
відтягнути її вниз рукою).
11. «БАРАБАН»
Відкрити рота і, утримуючи язика за верхніми
зубами,
швидко вимовляємо: д-д-д… протягом 2-3
хвилин. При цьому кінчик язика має відскакувати від
горбиків за верхніми зубами.
Дорослий має стежити, щоб між зубами була
щілина.
12. «ЧИСТИМО ЗУБКИ»
Посміхнутися, трохи відкрити рот. Кінчик язика
за нижніми (а потім і за верхніми) зубами виконує
рухи праворуч-ліворуч, наче чистить зубки.
Нижня щелепа при цьому не рухається.
13. «ГОЙДАЛКА»
Посміхнутися, відкрити рота Тягнутися язиком
почергово спочатку до верхніх різців, потім до нижніх.
Рот при цьому не закривати. Нижня щелепа не
повинна рухатися.
16. «МАЯТНИК»
Посміхнутися, відкрити рота. Кінчик язика
переводити на рахунок «раз-два» з одного куточка
рота в іншій.
Нижня
щелепа
при
цьому
залишається
нерухомою.
17. «ЧАШЕЧКА»
Рот широко відкрити. Широкий язик підняти
угору та загорнути кінчик язика до верхніх зубів, але
не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15
с.
Нижня губа не повинна обтягувати зуби.
