2. Нетрадиційні методи корекції мовлення:
• інформаційно-компютерні технології – комп’ютерні
логопедичні ігри, завдання, презентації;
• пісочна терапія – гра з піском як спосіб розвитку дитини;
• музикотерапія – вплив музики на дитину з
терапевтичною метою;
• ізотерапія – вплив малювання на дитину з терапевтичною
метою;
• імаготерапія - театралізація. Включає в себе:
лялькотерапію, казкотерапію;
• фітотерапія – лікування за допомогою рослин;
• ароматерапія – лікування за допомогою фітокомпозицій
ароматів квітів та рослин;
• су-джок-терапія – взаємовплив окремих частин тіла за
принципом подібності.
3. • Застосування комп’ютерних технологій у роботі
логопеда
• Використання комп’ютерних технологій сьогодні є новим
етапом в освітньому процесі. Вчителі-логопеди не лише
не залишилися осторонь, але й активно включилися в
процес і продуктивно використовують ІКТ (інформаційно-
комп'ютерні технології) в своїй практиці. Комп'ютерні
технології вважаються допоміжними засобами в
логопедичній роботі, вони є дуже ефективними.
• На даний час розробляється все більше і більше
комп'ютерних логопедичних ігор, завдань, які сприяють
збагаченню словника, вдосконаленню граматичної будови
мовлення, розвитку зв'язного мовлення дітей, покращують
фонематичне сприйняття тощо. Комп'ютерні вправи, ігри
включають в структуру логопедичних занять, як
допоміжний інноваційний елемент. Між логопедом і
дитиною встановлюється тісний емоційний контакт.
Дитина відчуває себе розкутою, підвищується її
самооцінка, значно покращується результативність
роботи.
5. • Під час корекційних заняттях часто використовую
комп’ютерний слухомовний тренажер “Світ Звуків”
унікальний багатофункціональний пристрій, що
ефективно сприяє розвитку слухового сприймання
мови та мовлення дітей з порушеннями слуху та
мовлення. До складу слухомовного тренажера входять
два модулі. Перший модуль – “Cвіт звуків навколо
нас” – комп’ютерний тренажер, з розвитку та
тренування слухового сприймання, що дає
можливість розвивати слух дитини на логопедичних
занняття. Створений у вигляді гри, тренажер
допомагає дітям розвивати їх здатність спостерігати
розрізняти звуки під час цікавої пізнавальної
діяльності. Компютерний ігровий тренажер “Cвіт
звуків навколо нас” складається з 10 різних звукових
середовищ епізодів гри: 1. Вулиця. 2. Квартира. 3.
Кухня. 4.Кімната гігієни. 5. Подвір’я. 6. Ферма. 7.
Майстерня. 8. Цирк. 9. Зоопарк. 10. Пляж на морі.
6. • У кожному епізоді пропонується 10 різних звуків. При цьому можна розігрувати
декілька різних завдань, таких, як Вивчення звуків, Запам’ятовування звуків,
Розпізнавання звуків. Якщо дитина успішно проходить всі етапи першого рівня з двома
звуками складність гри автоматично збільшується – додається два нових звука.
Результат автоматично зберігається між запусками гри для того, щоб подавати матеріал
на відповідному рівні складності. Дитині легко лишатись вмотивованою щодо
подальшої гри, оскільки постійно забезпечується позитивний зворотній зв'язок та нові
випробування на шляху до фіналу.
• Другий модуль – “Видима мова” є допоміжним засобом формування та виправлення
порушень звукової сторони мовлення, унікальність якого полягає в можливості
візуалізації акустичних компонентів мовлення, аналізу власної мовленнєвої діяльності в
режимі реального часу. Робота починається з формування уміння зосереджувати увагу
на звукових подразниках, виділяти різні за акустичними ознаками звуки, співставляти,
запам’ятовувати, та індефікувати їх. З цією метою спочатку треба навчити розпізнавати
за основними акустичними ознаками – силою, тривалістю, висотою не мовленнєві
звукові подразники, а за ними і мовленнєві.
• “Світ звуків” та “Видима мова” допомагають вирішенню наступних завдань:
• Обстеження мелодико-інтонаційної сторони мовлення;
• Формування правильного мовленнєвого дихання;
• Формування та розвиток характеристик голосу: гучність, темп, діапазон, інтонування,
тривалість звучання;
• Формування первинних вимовних умінь і навичок;
• Уточнення артикуляційних укладів;
• Корекція порушень звуковимови, автоматизація та диференціація звуків;
• Розвиток слухового сприймання, фонематичних процесів;
• Формування навичок самоконтролю;
• Стимулювання позитивних емоцій, мотивації до занять та пізнавальної активності.
8. • Навчально-програмний комплекс “Адаптація-Лого”
призначений для корекції мовленнєвих порушень молодших
школярів як в умовах шкільного навчання, так і позаурочний
час.
• Послідовність виконання мовленнєвих вправ у навчально-
програмному комплексі “Адаптація-Лого” визначається за
принципом “від просто до складного”. Учень навчається чути
та розпізнавати той чи інший звук спочатку у природному
оточенні різноманітних звуків, потім знайомиться з його
вимовою та правильним положенням мовленнєвих органів під
час його вимови, вчиться вимовляти відкриті та закриті склади
з цим звуком. Далі вимова звуку закріплюється у словах,
словосполученнях та реченнях. Екран кожного завдання
оформлений таким чином, що учень під час роботи з
програмою може спостерігати за допомогою артикуляційного
профілю положення мовленнєвих органів при вимові того чи
іншого звуку у динаміці та співставляти його з буквенним
позначенням (друковане та прописом). Існують ще інші
комп’ютерні програми такі як: “Вундеркінд”, “Самоучка”,
Інтерактивні Анімовані Презентації, дидактичні ігри, які
залюбки використовую на своїх заняттях.
9. • Використання ІКТ під час проведення логопедичних
занять допомагає цікавіше і переконливіше подавати
матеріал. Учні з великою цікавістю виконують
запропоновані завдання, працюючи самостійно або в
парах. Використання ІКТ у логопедичній роботі допомагає
оптимізувати, індивідуалізувати процес навчання,
розширює можливості роботи з наочним матеріалом, що
сприяє успішному досягненню поставленої мети.
• Але комп'ютери потрібно використовувати в міру,
обережно. Існує ймовірність, що, захопившись
застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від
розвиваючого навчання до наочно-ілюстративних методів.
Тому, готуючись до уроку з використанням ІКТ, учитель
не повинен забувати, що це урок, а значить дотримуватися
основних дидактичних принципів: систематичності та
послідовності, доступності, диференційованого підходу та
інших. При цьому комп’ютер не замінює вчителя, а тільки
доповнює його.
10. • Пісочна терапія у корекційній роботі з дітьми
• Сьогодні дуже популярним став метод sandplay, що з
англійської дослівно означає “пісочна гра”.
Терапевтичний ефект гри з піском описав
швейцарський психолог і філософ Карл Густав Юнг.
«Дитина будує і руйнує зроблене ним і знову будує»,
– ця нехитра дія говорить про те, що на зміну старому
завжди приходить нове. Багато років проживаючи цю
таємницю дитина досягає стану рівноваги, її покидає
тривога і страх, стабілізується емоційний стан,
розвивається увага, пам'ять, що є дуже важливим для
дітей з мовленнєвими порушеннями. Власне, це той
метод, завдяки якому дитина з піску і невеличких
фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ
у мініатюрі. Граючись, вона виражає на піску те, що
спонтанно виникає у її свідомості. Дужне цікавий вид
роботи для дітей – малювання на піску. Це непросто
розвага, гра, вміння відтворити навколишній світ.
11.
12. • Ігри з піском:
• розвивають тактильно-кінетичну чуттєвість і дрібну
моторику рук;
• стабілізують емоційний стан, забираючи негативну
енергію, долають страхи;
• долають комплекс «поганого художника»;
• вдосконалюють зорово-просторову орієнтацію,
мовленнєві можливості;
• сприяють розширенню словникового запасу;
• допомагають засвоїти навички звуко-складового
аналізу та синтезу;
• дозволяють розвивати фонематичний слух і
сприйняття;
• сприяють розвитку зв'язного мовлення, лексико-
граматичних уявлень;
• допомагають при вивченні букв, засвоєнні навичок
читання і письма.
13. • Наприклад: діти пишуть букви на піску, які
вивчили або які диференцюють, перетворюють
Л на А, Н на И, М на Л; при вивченні теми
«Наголос» пишуть наголошену букву або учень
вимовляє написане на піску слово, інтонаційно
виділяє наголошений звук. «Чарівною
паличкою» він торкається букви, залишаючи над
нею слід наголосу. Дуже подобається дітям
знаходити у піску букви і складати з них слова,
писати буквені, цифрові, графічні диктанти
тощо. За допомогою піску можна розвивати
дрібну моторику пальців рук.
• Використання пісочної терапії дає позитивні
результати:
• підвищується інтерес до логопедичних занять;
• діти відчувають себе успішними;
• на занятті немає місця монотонності, діти не
нудьгують.
14. • Музикотерапія.
• Останнім часом все більше і більше
використовується у логопедичній роботі музикотерапія.
Музикотерапія – це ліки, які слухають. Про те, що
музика здатна змінити душевний і фізичний стан
людини, знали ще в Давній Греції та інших країнах.
Скрипка і фортепіано заспокоюють нервову систему; а
флейта має розслаблюючу дію. Самий значний ефект
від музики – це профілактика та лікування нервово-
психічних захворювань. Легка спокійна музика
датського композитора і музиканта Франсиса Гойи
заспокійливо діє на нервову систему, приводить до
рівноваги процеси збудження і гальмування. Слухаючи
цю музику ніхто не дозволяв собі голосно кричати і
пустувати.
•
15. • Найбільш важливими для дітей з
мовленнєвими порушеннями є тренування
спостережливості, розвиток відчуття темпу,
ритму і часу, мислиннєвих здатностей і фантазії,
вербальних і невербальних комунікативних
навичок, виховання вольових якостей, витримки
і здатності стримувати афекти, розвиток
загальної тонкої моторики й артикуляційної
моторики.
• Музична ритміка широко використовується
при лікуванні рухових і мовленнєвих розладів
(тиків, заїкуванні, порушенні координації,
розторможеності, моторних стереотипів),
корекції недостатнього психомоторного
розвитку, почуття ритму, мовленнєвого дихання.
16. • Музику потрібно використовувати під час виконання
самостійної роботи, коли відсутнє мовленнєве
спілкування. Виключенням є мелочитання (читання під
музику) дітей із заїкуванням.
• Музикотерапевтичний напрям роботи сприяє
покращенню загального емоційного стану дітей;
покращенню виконання якості рухів (розвиваються
виразність, ритмічність, координація, плавність); корекції і
розвитку відчуттів, сприйняття, уявлень; стимуляції
мовленнєвої функції; нормалізації просодичної сторони
мовлення (темпу, тембру, ритму, виразності інтонації).
• Для прослуховування береться лише той твір, що
подобається абсолютно усім дітям. Краще
використовувати музичні п’єси, які знайомі дітям. Вони не
повинні привертати їх увагу своєю новизною, відволікати
від головного. Тривалість прослуховування повинна
складати не більше 10 хвилин протягом усього заняття. Як
правило, це лише один музичний твір.
17. • Ізотерапія.
• Терапевтичний вплив зображувальної творчості на
дитину складається з багатьох факторів. Створення
приємної і затишної атмосфери приносить
задоволення і підвищує самооцінку. Сам процес
роботи вимагає від дитини відповідального мислення
та дії. Активізується фантазія, розвивається терпіння
та спокій. Дитина вчиться продуктивно
використовувати, контролювати і керувати своїми
моторними імпульсами; розвивається сприймання,
моторика, мислення, концентрація. Творча робота
підвищує мотивацію, гарантує визнання з боку
оточуючих, формує самоствердження і
самосвідомість. Перші переживання успіху
розвивають у дитини впевненість у собі.
18. • Казкотерапія.
• Казкотерапія – метод, який використовує казку для
інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей,
удосконалення взаємодії з оточуючим світом. Казкотерапія
– спосіб передачі знань про життя. Прийом, який розвиває
фантазію, уяву дітей, вміння розповідати казки. Дітям
пропонується розповісти казку від першої особи або від
імені осіб, які беруть або не беруть участь у казці.
Розповіді дітей створюють позитивний настрій.
• Таким чином, робота в рамках казкотерапії, особливо з
використанням елементів лялькотерапії та театральної
драматизації, сприяє автоматизації звуковимови та
розвитку зв’язного мовлення. Розвивається слухо-
мовленнєва увага та пам'ять. Дитина вчиться дохідливо і
правильно формулювати свої думки.
19. • Фітотерапія.
• Фітотерапія завжди використовувалася у логопедичній
роботі. Фітотерапія – лікування за допомогою лікарських
рослин. Вона має глибоке коріння як в нашій країні, так і за
кордоном. Ще в ХІ ст. до н. е. вавилонці широко
використовували рослини в лікарських цілях.
• Лікарські рослини – ефективний засіб під час лікування
різноманітних мовленнєвих порушень. Їх вживають для
відновлення інтелектуальної та фізичної працездатності,
усунення втомлюваності, в’ялості, астенічного синдрому,
профілактики порушень мозкового кровообігу, розладів пам'яті,
нервозності, відновлення м’язового тонусу.
• При неврозоподібному заїканні використовуються збір
лікарських рослин, що мають протисудомну і заспокійливу дію.
В результаті комплексної корекційної роботи за допомогою
лікарських трав вдається не лише нормалізувати сон дітей, зняти
втому, дратівливість, підвищити працездатність, пам'ять, увагу, а
й покращити загальний стан дітей з мовленнєвими
порушеннями.
20. • Аромотерапія.
• Гідне місце в лікувальній педагогіці необхідно
відводити ароматерапії. Народний досвід і
дослідження вчених довели, що запахи здатні керувати
настроєм і працездатністю. Фізіолог Д. І. Шатенштейн
у 1939 р. вперше науково обґрунтував та
експериментально довів, що деякі нюхові подразники
впливають на багато функцій і особливо на
працездатність.
• Ефірні масла базиліку, коріандру, дягеля, з кожури
лимону, майорана, петрушки, евкаліпту тонізують, а
фітокомпозиції з базиліку, майорана, коріандру,
розмарину, м’яти, лаванди, тим'яну і вербени
створюють аромати, що добре заспокоюють
перезбуджену нервову систему. Це потрібно
застосовувати в роботі з гіперактивними дітьми.
21. • Су-джок терапія.
• Динамічна електронейростимуляція при мовленнєвих
порушеннях.
• Розглянемо деякі інноваційні технології, які доцільно
використовувати.
• В роботі з дітьми, які мають важкі мовленнєві порушення,
останнім часом використовується су-джок терапія. Розроблена
вона в Японії. На кістях рук і стопах ніг знаходиться основна
система всіх внутрішніх органів і відповідних частин тіла. Руки
і стопи – це в мініатюрі людина. Вухо нагадує ембріон людини.
Визначивши необхідні точки на руках і ногах, можна лікувати
хворий орган. Японський вчений Йосиро Цуцумі розробив
систему вправ для самомасажу рук. Масаж великого пальця
підвищує активність мозку. Подушечки пальців можна
розтирати кульками, грецькими горіхами, шестигранними
олівцями тощо.
• Стимулювати мовленнєві точки можна апаратом «Денас»
(динамічна електронейростимуляція). Існує спеціально
розроблена методика роботи апаратом «Денас» для дітей з
мовленнєвими порушеннями.
22. • Відомо, що дуже важко усувати мовленнєві вади,
які пов’язані з дизфункціями м’язів мовленнєвого
апарату або їх провідністю: дизартрією, моторною
алалією. Робота з таким діагнозом потребує багато
часу. Апарати «Денас»-терапії значно полегшують
цей процес. «Денас» дозволяє зменшити або зняти
свастику м’язів мовленнєвого апарату.
• З впевненістю можна сказати, що використання
«Денас»-терапії допомагає логопеду якісно та
швидко усувати вади мовлення. Добре було б мати
апарати «Денас» в дитячих учбових закладах.
23. • Лего-технології.
• Враховуючи те, що основними видами у молодшому
шкільному віці є ігрова і конструктивна діяльність, велике
значення має використання таких педагогічних технологій, які
мають яскраво виражений моделюючий характер. Вони дають
можливість формувати поруч з мовленнєвими і немовленнєві види
діяльності. Тому застосування лего-технологій, орієнтованих на
розвиток дрібної моторики, є важливим у логопедичній роботі. При
використанні конструктора «Лего» у дитини виходять гарні,
привабливі конструкції незалежно від її навичок. Дитина відчуває
себе успішною.
• За допомогою лего-конструктора можна працювати над
лексичними, граматичними темами (скільки вікон, ягідок на кущах
і т. д.). Лего-терапія виховує увагу, посидючість, акуратність,
точність у виконанні конструкцій.
• Використання нетрадиційних прийомів, технологій підвищує
інтерес дітей до мовлення, допомагає в ігровій формі краще
засвоїти матеріал. Чим різноманітнішими будуть прийоми
логопедичного впливу на дітей, тим більш успішним буде
формування у них мовлення.
