Вітчизняна аудіовізуальна продукція – шлях до зміцнення національної ідентичності?
«Підтримка вітчизняного виробника аудіовізуальної та кінопродукції: кращі європейські практики та шляхи розвитку в Україні» - круглий стіл на таку тему відбувся 17 лютого за ініціативи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в рамках спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Представники органів державної влади, кіноіндустрії, студій-виробників та громадськості обговорювали можливі механізми сприяння виробництву української кіно- і телепродукції. В ході заходу експертки Ради Європи з Великобританії та Словенії представили європейський досвід та практику підтримки національної аудіовізуальної та телепродукції.
Вітчизняна аудіовізуальна продукція – шлях до зміцнення національної ідентичності?
1. ДОСВІД СЛОВЕНІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ
Вітчизняна аудіовізуальна
продукція – шлях до зміцнення
національної ідентичності?
2. Різні механізми державного захисту державної підтримки
виробництва аудіовізуальної та кінематографічної
продукції в Словенії
Словенія покращує та захищає національну аудіовізуальну та
кінематографічну продукцію наступним чином:
•Співфінансування виробництва вітчизняної продукції через Словенський
центр кінематографу,
•Співфінансування виробництва вітчизняної продукції через RTV Slovenia
(суспільний мовник),
•шляхом регулювання квот на суспільне та комерційне телебачення.
Установою, яка в цілому контролює вітчизняні квоти на ринку аудіовізуальної
продукції, є AKOS, Агенція з питань комунікаційних мереж та послуг
Республіки Словенія, яка контролює виконання квот та показ реклами на
суспільному та комерційному телебаченні.
3. Квоти на RTV Slovenia є наступними:
•25% словенської аудіовізуальної продукції,
•¼ словенської аудіовізуальної продукції має бути виробленою незалежними
продакшнами
Щоденно:
•20% щоденних ефірних програм мають бути вітчизняною словенською продукцією
•щонайменше 50% щоденних ефірних програм мають бути європейськими,
•щонайменше 10% вищезазначених програм мають бути вироблені незалежними
продакшнами, з яких мінімум половина має бути новою продукцією
В прайм-тайм (18:00 – 22:00):
•60 хвилин ефіру має займати вітчизняна продукція
•якщо це повтор, то враховується лише перший показ
4. Аналіз ефективності механізмів державної підтримки та
рекомендації для України
Словенська система добре діє стосовно вітчизняної радіотелевізійної
продукції, але вона не має бути такою жорсткою, оскільки іноді дуже важко
дотримуватися квот. Система має бути:
•простою та чітко визначеною з точки зору жанрів та якості програм,
•більш чітко визначеною з точки зору фінансування, ніж словенська,
•система має сприяти міжнародному співробітництву.
5. Щодо телебачення, то держава повинна забезпечити надійний фундамент
для функціонування суспільного мовлення, оскільки комерційні телеканали
мають значний вплив та дуже швидко стають політично впливовими.
Стосовно Центру кінематографу, то в цьому випадку дуже важливими є
фактори фінансування та управління. Політичний контроль має бути
замінено контролем громадянського суспільства.
В обох випадках всі тендери, результати тендерів і остаточні фінансові звіти
повинні оголошуватися публічно та мають час від часу перевірятися
міжнародними організаціями.
6. Дотримання вимог законодавства з питань захисту
авторських прав на ТБ
Словенська система захисту авторських прав є складною, наскільки це
можливо. Дотримання вимог захисту авторських прав на телебаченні є
причиною великою кількості проблем, коли мова йде про телевізійну
продукцію, особливо, коли справа доходить до використання музики
несловенського виробництва та використання відео- або
фотоматеріалів несловенського походження. Основною причиною є
низький рівень очікуваного прибутку.
7. Захист дитячого мовлення в Словенії
Трансляція потенційно шкідливого контенту є можливою, якщо такі передачі
марковані належним чином та демонструються у належний час, коли діти та
неповнолітні за нормальних умов не мають доступу до них:
-контент, який не призначено для перегляду дітьми та підлітками до 12
років, може транслюватися лише після 21 години,
-контент, який не призначено для перегляду дітьми та підлітками до 15
років, може транслюватися лише після 22 години,
-а контент, який не призначено для перегляду дітьми та підлітками до 18
років, може транслюватися лише після 24 години – але такий контент
може транслюватися лише до 5 години ранку.
8. •Мовники зобов'язані маркувати потенційного шкідливий контент
випущений з відповідними акустичним та візуальним попередженням,
під час демонстрації такого контенту має постійно демонструватися
відповідний візуальний символ (міністр, відповідальний за медіа,
нормативно-правові акти встановлюють акустичне та візуальне
попередження, візуальний символ та спосіб розміщення) (візуальний
приклад)
9. Також при наданні аудіовізуальних медіа-послуг потрібно забезпечити
можливість захисту дітей та неповнолітніх шляхом використання
акустичного маркування контенту, який не призначено для дітей та
підлітків.
З метою захисту дітей ТБ Словенії розробило серію джинглів (музичних
заставок) для маркування дитячих програм – діти можуть побачити їх
перед та після демонстрації дитячої програми. (візуальний приклад)
10. Висновок
Словенія має високий рівень захисту вітчизняної
продукції, оскільки це надзвичайно важливо для
національної ідентичності. (візуальний приклад)
Ми були б вдячні, якби ви змогли надати наступну інформацію:
· різні механізми державного захисту національної аудіовізуальної та кінематографічної продукції в Словенії;
· аналіз ефективності механізмів державної підтримки та рекомендації для України;
· дотримання вимог законодавства з питань захисту авторських прав на ТБ;
· захист телевізійних передач для дітей в Словенії.