Презентація Світового банку "Міжнародний досвід в організації роботи накопичувальної системи": Частина 1: Адміністративні видатки і дизайн системи Частина 2: Оптимізація дизайну системи і роль держави у наданні послуг на другому рівні системи

1. Міжнародний досвід в
організації роботи
накопичувальної системи
Олексій Случинський
Світовий банк
10.11.2017

2. Частина 1: Адміністративні видатки
і дизайн системи

3. Ефект адміністративних
видатків на учасника системи
0.0%
1.0%
2.0%
3.0%
4.0%
5.0%
6.0%
7.0%
8.0%
середне (медіана)
Адміністративні видатки пенсійних програм під державним управлінням (усі види
систем), як частка охопленого фонду заробітної плати
Source: Sluchynsky, 2015. Defining, Measuring and Benchmarking Administrative Expenditures of Publicly mandated Pension Programs

4. Вплив дизайну системи на
адміністративні видатки
Адміністративні видатки на управління пенсійними зобов`язаннями
як частка активів чи сукупних пенсійних прав (pension obligations)
Source: Sluchynsky, 2015. Defining, Measuring and Benchmarking Administrative Expenditures of Publicly mandated Pension Programs
0.00%
0.50%
1.00%
1.50%
2.00%
2.50%
3.00%
3.50%
4.00%
4.50%
Piblic schemes Private schemes
DB external
collection
DB in-house
collection
Publicly
managed DC
Privately
managed DC
Солідарна, внески
через ПА
Солідарна, ПФ повністю чи
частково адмініструє внески
Накопичувальна,
державне управління
Накопичувальна,
приватне
управління
Державне управління Приватне управління

5. Вплив кількості учасників плану
на адміністративні видатки
Видатки на одного учасника, у порівнянні з видатками на одного
учасника у плані з 5 мільйонами учасників
Source: Sluchynsky, 2015. Defining, Measuring and Benchmarking Administrative Expenditures of Publicly mandated Pension Programs
4.94
2.61
2.08
1.62
1.38 1.27 1.21 1.17 1.14 1.11 1.09 1.08 1.06 1.05 1.04 1.04 1.03 1.02 1.02 1.01 1.01 1.00
-
1.00
2.00
3.00
4.00
5.00
6.00
Консолідація дозволила б
суттево заощаджувати на
адміністративних видатках

6. Порівняння адміністративних
видатків
Доведено:
 За умови повного стажу (35 років), комісійні 1% від
розміру пенсійних активів = 20% комісійних від
суми щомісячних внесків
Відповідно:
 Комісійні 3% від розміру пенсійних активів = 40%
комісійних від суми щомісячних внесків
(співвідношення не є лінійним)
 Тобто з кожних 100 грн нових внесків до 40 грн
можуть бути спрямовані на адміністрування!

7. Частина 2: Оптимізація
дизайну системи і роль
держави у наданні послуг
на другому рівні системи

8. Мета стратегічного
моделювання дизайну системи
 Головне і найбільш складне завдання -
розроблення комплексного пакету послуг з
примноження, збереження та управління
пенсійними активами, який є соціально і фінансово
обґрунтованим, адміністративно ефективним, та
сбалансованим по ризиках
 Накопичувальна система - це дороге благо, а може
бути й дуже дороге, якщо такий пакет послуг не
оптимізовано

9. Комплексна оптимізація:
Пакет послуг
(фінансово-соціальні
аспекти)
Адміністративні
видатки
(фінансові аспекти)
Ризики
(інституційні аспекти)

10. Потенційна роль держави у
запроваджені другого рівня
1. збір внесків
2. збір персоніфікованих даних
3. кліринг транзакцій (зведення грошей і
персоніфікованих данних, розподіл внесків по
фондах, переведення грошей між фондами)
4. зберігання інформації про індивідуальні рахунки
(персоніфікований облік інвестиційної діяльності)
5. управління пенсійними активами
6. комунікації з клієнтами (вибір фонду, зміна фонду,
річні індивідуальні рахунки тощо)

11. Приклад 1: Повна децентралізація
(Чілі на початку реформи, Угорщина)
Роботодавець 1
Роботодавець 2
Роботодавець 3
НПФ 1
НПФ 2
НПФ 3
Держава не несе майже ніякої відповідальності за
впровадження інфраструктури чи надання послуг.
Проте всі адміністративні видатки (прямі й приховані)
стають тягарем для роботодавців та учасників системи
Проект Закону #6614 ?
З часом:
Комерційна
клірінгова
система

12. Чилійська клірингова
система
 На початку існування системи не передбачалося
створення ніякої централізованої клірингової структури.
Всі внески йшли напряму від роботодавців до фондів.
 З часом стало очевидно, що це неефективно і потребує
великих адміністративних зусиль з боку роботодавців
 Незважаючи на юридичний вакуум в цьому питанні,
виникла приватна комерційна установа, яка почала
надавати послуги роботодавцям з переведення внесків по
різних пенсійних фондах. Нині ця установа надає послуги і
контролює дуже значну частку всіх подібних клірингових
транзакцій.

13. Мексиканська клірингова
система
 Як еволюція Чилійської ідеї про обмежену роль
держави, центральна клірингова установа у Мексиці
є корпоративним суб`єктом, майновими власниками
якого є усі приватні пенсійні фонди, а не держава.
 Ця організація веде облік усіх транзакцій
переміщення грошей, але не займається обліком
індивідуальних рахунків.

14. Приклад 2: Повна централізація
(Казахстан після реформи)
Роботодавець 1
Роботодавець 2
Роботодавець 3
ДПФ
Держава несе повну відповідальності за
впровадження інфраструктури та надання послуг.
Проте існують суттеві фідуціарні та політичні ризики.
Закон 2003 року?

15. Приклад 3: Комбінована модель “A”
(Польща, РФ)
Роботодавець 1
Роботодавець 2
Роботодавець 3
ДПФ
Держава відіграє провідну роль у роботі другого рівня, включаюти
розподіл внесків по НПФам, адміністрування опції "за замовченням“,
але не веде персоніфікований облік тих, хто обрав НПФи
НПФ 1
НПФ 2

16. Приклад 4: Комбінована модель “B”
(Швеція, Хорватія)
Роботодавець 1
Роботодавець 2
Роботодавець 3
Держава відіграє провідну роль у роботі другого рівня, включаючи
централізоване адміністрування персоніфікованого обліку, що
допомагає істотно заощадити на адміністративних видатках; але
не займається управлінням активів
КУА 1
КУА 2
Спеціал
ізована
агенція

17. Приклад Швеції
 збір внесків
Податкова Адміністрація
 збір персоніфікованих даних
Податкова Адміністрація (податкові декларації)
 кліринг транзакцій
Спеціалізована окрема установа:
Шведське пенсійне агентство (ШПА)
 зберігання інформації про індивідуальні рахунки
ШПА
 управління пенсійними активами
"Сліпі" управляючі фондами (не ведуть індивідуальний облік)
 комунікації з клієнтами (вибір фонду, зміна фонду, річні
індивідуальні рахунки тощо, тощо)
ШПА

18. Приклад Швеції
 Шведське пенсійне агентство (ШПА) веде всі індивідуальні
рахунки та, за вибором учасника, здійснює необхідні портфельні
інвестиції.
 Учасникам дозволяється щоденно змінювати фонди та вибирати
одночасно до п'яти фондів із зареєстрованих внутрішніх та
міжнародних фондів.
 Будь-яка фондова компанія, що має ліцензію на здійснення
підприємницької діяльності у Швеції, може брати участь у
системі, але вона повинна спершу підписати договір з ШПА, який
визначає вимоги до звітності та структуру комісійних
 Фонд для пасивних вкладників: фонд за замовчуванням був
створений для інвестування внесків, сплачених учасниками, які
не обрали жодного іншого фонду. Ці кошти інвестуються у
спеціальний портфель, який автоматично змінює рівень ризику
портфеля з віком особи.

19. Висновки по кліринговій
системі
 може бути державна чи приватна
 може бути передбачена законом чи ні
 може надавати повний чи дуже обмежений спектр послуг
 може бути “обличчям” накопичувальної системи для
учасника, а може відігравати суто адміністративну роль на
бек-енді
 може відігравати істотну роль в оптимізації
адміністративних видатків
 у будь-якому разі, це - нова структура, потужна
інформаційна система(!) і окремий штат співробітників

20. Дякую!