Recomendados
Más contenido relacionado
La actualidad más candente
La actualidad más candente (20)
Similar a Медсестринство в неврології
Similar a Медсестринство в неврології (20)
Медсестринство в неврології
- 1. Історія розвитку неврології як науки. Організація неврологічної служби. Особливості роботи м/с неврологічного профілю згідно з Етичним кодексом медичної сестри України. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи. Сестринський процес. Загальна симптоматика нервових хвороб. Основні принципи обстеження, діагностики та лікування хворих неврологічного профілю. Догляд та наглядзахвориминеврологічногопрофілю Темалекції: Викладач: Анастасія Дмитрівна Шкодіна Фаховий медико-фармацевтичний коледж Полтавського державного медичного університету Полтава 2023
- 2. План лекції Історія неврології Система організації неврологічної служби в Україні Етичний кодекс медичної сестри України Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи Загальна симптоматика нервових хвороб Сестринський процес Основні принципи обстеження, діагностики, лікування, догляду та нагляд за хворими неврологічного профілю
- 3. Історія неврології Неврологія (від грец. Neuron – нерв, logos – наука) – наука про нервову систему людини в нормі та патології (анатом Томас Вілліс у середині ХVII ст). Єгипетські папіруси (більш, ніж 2 тис. р. до н.е.) - відомості про паралічі і розлади чутливості. Аюрведа (9-3 ст. до н.е.) - судомні приступи, головні болі, непритомні стани. В працях Гіпократа, Ібн-Сіна - описані клінічні прояви різноманітних неврологічних захворювань, пропонувались методи їх лікування. Гален в 200-х роках до н.е. довів існування рухових і чутливих нервів.
- 4. Історія неврології В Україні перші кафедри нервових хвороб були відкриті у Києві та Харкові у 1884 р., а потім і в Одесі та Львові в 1905 р. Кафедра нервових хвороб ПДМУ є правонаступницею кафедри нервових хвороб Харківського медичного інституту. Курс нервових хвороб було створено в 1931 році, і до 1957 року він був представлений одним викладачем, не мав клінічної бази, наочних посібників. Першим завідувачем курсу був Роман Абрамович Френкель, основним напрямком наукової діяльності якого було вивчення травматичних ушкоджень нервової системи. В 1932 році під його керівництвом вийшов підручник «Нервові хвороби».
- 5. Система організації неврологічної служби в Україні поліклінічна допомога стаціонарна допомога екстренна та невідкладна неврологічна допомога реабілітація хворих неврологічного профілю
- 7. Етичний кодекс медичної сестриУкраїни Етичний кодекс медичної сестри був прийнятий на І з'їзді медичних сестер України (1999 р.) Медичні сестри України приймають даний Етичний Кодекс, враховуючи велике значення морально-етичних норм в охороні здоров'я населення, важливу роль медичної сестри, як представника однієї медичних професій в суспільстві, а також керуючись сучасними етико-нормативними документами міжнародних медичних організацій.
- 8. Етичний кодекс медичної сестри України Частина 1. Загальні положення У житті та діяльності медичної сестри органічно поєднуються високий професіоналізм, гуманність, милосердя, глибоке розуміння громадського значення своєї роботи, комплексний всебічний догляд за пацієнтами й полегшення їхніх страждань, відновлення здоров’я та реабілітація, сприяння зміцненню здоров’я та запобіганню захворюванням, готовність цілком віддавати себе обраній професії, навіть у найтяжчих умовах. Етичний кодекс роз’яснює моральний рівень та світогляд медичної сестри, покликаний підвищувати престиж і авторитет цієї професії в суспільстві, сприяти розвиткові сестринської справи в Україні.
- 9. Етичний кодекс медичної сестри України Частина 2. Медична сестра і пацієнт Стаття 1. Медична сестра як особистість Стаття 2. Медична сестра і право пацієнта на якісну медичну допомогу Стаття 3. Професійна компетентність — головна умова сестринської діяльності Стаття 4. Повага до прав пацієнта, гуманне ставлення до пацієнта Стаття 5. Шанування людської гідності, потреб і морально-етичних цінностей пацієнта Стаття 6. Передусім — не нашкодь! Стаття 7. Медична сестра і право пацієнта на інформацію Стаття 8. Медична сестра і право пацієнта на згоду щодо медичного втручання або відмову від нього Стаття 9. Обов’язок зберігати професійну таємницю Стаття 10. Медична сестра і хворий, що помирає Стаття 11. Медична сестра як учасник наукових досліджень і навчального процесу
- 10. Етичний кодекс медичної сестри України Частина 3. Медична сестра та її професія Стаття 12. Повага до своєї професії Стаття 13. Медична сестра і колеги Стаття 14. Медична сестра і сумнівна медична практика Частина 4. Медична сестра і суспільство Стаття 15. Моральна і правова відповідальність медичної сестри перед суспільством Стаття 16. Підтримка сестринської справи Стаття 17. Гарантії і захист законних прав медичної сестри
- 11. Етичний кодекс медичної сестри України Частина 5. Професійні медсестринські організації Стаття 18. Відповідальність професійних медсестринських організацій Стаття 19. Взаємозв’язок і співробітництво професійних медсестринських організацій Частина 6. Дія Етичного кодексу медичної сестри України, відповідальність за його порушення та порядок його перегляду Стаття 20. Дія Етичного кодексу Стаття 21. Відповідальність за порушення Етичного кодексу Стаття 22. Перегляд і трактування Етичного кодексу
- 12. Забезпечує гомеостаз організму Координує зв'язок всіх частин організму та організму загалом Здійснює зв'язок організму із зовнішнім середовищем Виступає основою вищої нервової діяльності (психічних функцій) Функції нервової системи: Нервова система забезпечує внутрішню узгодженість і взаємодію окремих частин і органів всередині організму, які дозволяють йому у взаємовідношеннях із зовнішнім середовищем проявляти себе як живу цілісну систему
- 13. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи Структурна одиниця нервової системи - нейрон, а функціональна одиниця нервової діяльності – рефлекс Напрям сигналу Кінцеві терміналі
- 14. Морфологічна класифікація нейронів В залежності від кількості відростків: • Псевдоуніполярні (розташовані в чутливих черепно-мозкових і спинномозкових вузлах) • Біполярні (розташовані в сітківці, в нюховій ділянці слизової оболонки носової порожнини; у внутрішньому вусі) • Мультиполярні (розташовані в ЦНС та у вегетативних вузлах ПНС) За функціями: • Чутливі • Вставні • Рухові Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи
- 15. Залежно від подразника розрізняють: механорецептори, терморецептори (теплові та холодові), барорецептори, хеморецептори, дистанторецептори, які сприймають подразнення на відстані (слухові, зорові, нюхові) та інші. Вхідними каналами нервової системи є сприймаючі прилади - спеціалізовані нервові закінчення (рецептори), які трансформують енергію фізичного або хімічного подразнення в енергію нервового імпульсу. В рецепторах відбувається кодування інформації для її наступної передачі. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи
- 16. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи Взалежностівід локалізації розрізняютьтаківиди рецепторів: 1) екстероцептори сприймають подразнення із зовнішнього середовища; вони розташовані в зовнішніх покривах тіла, в шкірі та слизових оболонках, в органах чуття; 2) інтероцептори отримують подразнення головним чином при змінах хімічного складу внутрішнього середовища організму і тиску в тканинах та органах; розташовані в нутрощах та судинах; 3) пропріоцептори сприймають подразнення в м'язах, сухожилках, зв'язках, фасціях, суглобових капсулах.
- 17. Нейрони в нервовій системі, вступаючи в контакт один з одним, утворюють ланцюги, по яких передаються (рухаються) нервові імпульси. Передача нервового імпульсу від одного нейрона до іншого відбувається в місцях їх контактів і забезпечується особливого роду утвореннями, які отримали назву міжнейронних синапсів. Синапс – це ділянка функціонального контакту між аксональною мембраною одного нейрона і ефекторною клітиною або мембраною наступного в ланцюгу нейрона. Міжнейронні синапси Аксо-соматичні Аксо-дендритичні Аксо-аксональні Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи
- 18. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи Нейротрансмітери бувають двох типів: Збуджуючі Інгібуючі В залежності від нейротрансмітера, який забезпечує передачу нервового імпульсу, хімічні синапси поділяють на: холінергічні (нейротрансмітер - ацетилхолін), адренергічні (нейротрансмітер - норадреналін), серотонінергічні (нейротрансмітер - серотонін), дофамінергічні (нейротрансмітер - дофамін), ГАМКергічні (нейротрансмітер – гамма- аміномасляна кислота), пуринергічні (нейротрансмітер - АТФ і його похідні), пептидергічні (нейротрансмітери - енкефаліни, ендорфіни та інші нейропептиди).
- 19. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи Рефлекс - реакція відповіді організму на вплив зовнішнього або внутрішнього середовища, здійснювана через нервову систему. Усі рефлекси мають свої рефлекторні дуги, які включають: рецептор; аферентну ланку; зону замикання (центр); еферентну ланку; виконавчий орган. Замикаються рефлекторні дуги в сегментарному апараті головного та спинного мозку.
- 20. Проста рефлекторна дуга утворюється з’єднанням двох нейронів – аферентного і еферентного (моносинаптична дуга). Подразнення, що сприйняв рецептор, переключається з аферентного нейрона на еферентний, а останній посилає імпульс робочому органу. Загалом між аферентними та еферентними нейронами знаходяться вставні нейрони. Такі рефлекторні дуги називають полісинаптичними, складними. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи
- 21. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи Будова нервової тканини.Сіра речовина В ЦНС розрізняють сіру речовину і білу речовину. Сіра речовина виглядає сірою, бо вона в основному складається з тіл нейронів, які містять пігмент і органели. На поверхні великого мозку і мозочка тіла нейронів утворюють безперервний шар сірої речовини, що одержав назву кори (cortex). Глибоко в спинному і головному мозку тіла нейронів об’єднуються в клітинні групи, діставши назву ядер (nuclei). Ядро є компактною групою тіл нейронів, які більш або менш схожі за будовою та функцією і розташовані в межах ЦНС. Вузол (ganglion) є подібною групою тіл нейронів, які розташовані за межами ЦНС.
- 22. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи Біла речовина складається з відростків нейронів, оточених нейроглією та мієліном. Мієлін (від грецьк. myelos – мозок) – це жирова субстанція, яка дає білий колір. Мієлін виконує по відношенню до відростків нейронів захисну (електроізолюючу) функцію. Мієлінова оболонка є продовженням плазматичної мембрани навколо частини аксона. Мієлінова оболонка складається з кратних сегментів мієліну, які є в ЦНС модифікованими подовженими відростками олігодендроцитів, а в ПНС – модифікованими відростками шваннівських клітин. Сегменти мієліну відокремлені один від одного малими сегментами, в яких оголений аксон оточений інтерстиціальним простором. Ці сегменти, які називаються вузлами (перехватами) Ранв’є, є місцем множинних натрієвих каналів. Коли мембрана аксона збуджена, згенерований електричний імпульс не може проходити через високорезистентну оболонку мієліну і виходить назовні та деполяризує аксональну мембрану на наступному вузлі, який може мати протяжність 1 мм і більше (при цьому швидкість імпульсу збільшується).
- 23. Відростки нейронів об’єднуються в нервові волокна. Нервові волокна в ЦНС утворюють шляхи або пучки; в ПНС – нерви. Залежно від того, чи містять нервові волокна шар мієліну, вони поділяються на мієлінові та безмієлінові. Перші переважають у соматичній, а другі – у вегетативній частині нервової системи. Термінальні розгалуження мієлінових нервових волокон втрачають мієлінову оболонку. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи
- 24. Нейроглія (neuroglia) Нейроглі́ я — сукупність нервових клітин, що поряд з нейронами формують нервову тканину. Функції нейроглії: підтримання гомеостатичного середовища існування нейронів, модуляція рівню збудливості нейронів, модуляція роботи синапсів шляхом контролю зворотного захвату нейромедіатора з синаптичної щілини, формування підтримуючої структури на деяких стадіях розвитку нейронів та протидія ушкодженню нейронів, тобто захисна функція (а подеколи і сприяння відновленню після ушкодження). Серед гліальних клітин мозку виділяють: • епендимну глію; • макроглію; • мікроглію. Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи
- 25. Топографічний поділ НС Нервова система Центральна нервова система Спинний мозок Головний мозок Периферична нервова система Нерви Нервові вузли Рецептори
- 26. Функціональний поділ НС Нервова система Соматична нервова система Іннервує органи соми (скелет, посмуговані м'язи, шкіру), забезпечуючи зв'язок організму із зовнішнім середовищем Центральний відділ: •Головний мозок •Спинний мозок Периферичний відділ: ЧМН (12) СМН (31) Вегетативна (автономна) нервова система Іннервує нутрощі, залози, гладенькі м'язи, судини і серце, регулює обмінні процеси в усіх органах і тканинах Надсегментарний рівень Ретикулярна формація, гіпоталамус, таламус, амігдала, гіппокамп Сегментарний рівень Симпатична НС Бокові рога С8 - L2 Truncus sympathicus (2) Ганглії, сплетення, нерви Парасимпатична НС Ядра середнього та довгастого мозку Ганглії, сплетення, нерви
- 30. Загальна симптоматика нервових хвороб Параліч/ плегія – повна втрата довільних рухів Парез – часткова втрата рухової діяльності (зменшення обсягу та м’язової сили) Монопарез/моноплегія – порушення рухів в одній кінцівці Парапарез/параплегія – порушення рухів у двох кінцівках (2 руки або 2 ноги) Трипарез/триплегія – порушення рухів в трьох кінцівках Тетрапарез/тетраплегія – порушення рухів в чотирьох кінцівках Геміпарез/геміплегія – порушення рухів в половині тіла Рухові розлади
- 31. Загальна симптоматика нервових хвороб Центральний (спастичний) Периферичний (млявий) • Спастичний гіпертонус м’язів (симптом складеного ножа або зубчастого колеса) • Гіперрефлексія • Наявність патологічних рефлексів (на стопах згинальні та розгинальні, на кистях згинальні) • Зниження або втрата м’язового тонусу (гіпотонія або атонія) • Зниження або відсутність рефлексів (гіпорефлексія або арефлексія) • Атрофія м’язів
- 33. Класифікація чутливості: 1. Поверхнева: больова температурна тактильна 2. Глибока: м'язово-суглобова вібраційна тиску і маси 3. Складна: двомірно-просторова дискримінаційна стереогностична Загальна симптоматика нервових хвороб
- 35. Суб’єктивні: болі, парестезії (відчуття повзання мурашок, холоду, жару, затерпання, поколювання, що виникають без впливу подразнення) Об’єктивні: Анестезія – повна втрата одного або кількох видів чутливості. Наприклад: аналгезія – втрата больової чутливості; терманестезія – втрата температурної чутливості; батіанестезія – втрата глибокої м’язово- суглобової чутливості Гіпестезія – зниження чутливості Гіперестезія – підвищення чутливості Дизестезія – спотворення чутливості ( тепло відчувається хворим як холод, дотик – як біль) Розлади чутливості Загальна симптоматика нервових хвороб
- 36. В залежності від локалізації осередку ураження в нервовій системі розрізняють три типи розладів чутливості: – периферичний (невральний, поліневритичний, корінцевий), – спінальний (провідниковий, сегментарний) – центральний (провідниковий, кірковий). Загальна симптоматика нервових хвороб
- 37. Типи чутливих порушень Загальна симптоматика нервових хвороб а – невритичний тип; б - сегментарний тип; в - порушення чутливості при ураженні таламуса; г - поліневритичний тип
- 38. Симптоми ураження мозочка Загальна симптоматика нервових хвороб Порушення рівноваги – мозочкова атаксія (хода п’яної людини) Порушення координації Ністагм – ритмічні посмикування очних яблук при відведенні погляду вбік Скандована мова Зміна почерку макрографія Знижений м’язовий тонус
- 39. Екстрапірамідна система Загальна симптоматика нервових хвороб Терміном екстрапірамідна система визначаються моторні шляхи, які не проходять через піраміди довгастого мозку. Екстрапірамідна система, яка складається із еферентних нервових шляхів, починається в премоторній і моторній ділянках півкуль головного мозку Палідарний відділ: бліда куля, чорна речовина, червоні й мигдалеподібні ядра, ядра Даркшевича, чотиригорбикові тіла, нижні оливи, ретикулярна формація середнього мозку Стріарний відділ: хвостате ядро і лушпина
- 40. Підвищення м’язового тонусу (ригідність) Зменшення рухів (брадікінезія, гіпокінезія) Тремор нижньої щелепи, голови, кистей Човгаюча хода дрібними кроками, відсутній співдружній помах рук Мова тиха, монотонна, позбавлена інтонацій, затихаюча Обличчя маскоподібне, без емоцій Мікрографія Вегетативні реакції – сальність шкіри, волосся, гіперсалівація, брадикардія тощо Психічні порушення – сповільнене мислення, схильність до депресій, зниження пам’яті Палідарний синдром, акінетико-ригідний синдром, синдром паркінсонізму Загальна симптоматика нервових хвороб
- 41. Гіперкінези – мимовільні насильницькі неконтрольовані рухи на фоні зниженого м’язового тонусу Тремор – ритмічний гіперкінез у вигляді тремтіння кінцівок, голови, що посилюється під впливом емоцій та довільних рухів Хорея – неритмічні, нестереотипні рухи, які нагадують довільні. Пацієнт гримасує, повертає/нахиляє голову, змахує руками, згинає/розгинає кінцівки тощо Міоклонія – швидкі скорочення певної групи м’язів Тік – швидкі стереотипно-повторювальні сіпання м’язів обличчя та шиї Атетоз або руховий спазм – черв’якоподібні безперервні скорочення пальців кистей і стоп Стріарний синдром, гіперкінетично- гіпотонічний Загальна симптоматика нервових хвороб
- 42. Ригідність м’язів потилиці – опір при спробі лікаря нахилити голову хворого (доторкнутися підборіддям до грудини) Симптом Керніга – опір при спробі розігнути в колінному суглобі ногу, попередньо зігнуту під прямим кутом в кульшовому і колінному суглобах Симптоми Брудзінського – верхній (згинання ніг в колінних і кульшових суглобах при перевірці ригідності м’язів потилиці), нижній (згинання однієї ноги при перевірці симптому Керніга на другій) Менінгеальний синдром Загальна симптоматика нервових хвороб
- 43. Моторна афазія (центр Брока, лобна доля) характеризується втратою здатності говорити. Хворі чують і розуміють звернену до них мову, але самі говорити не можуть. Моторна афазія зазвичай поєднується з аграфією – неможливістю писати Сенсорна афазія (центр Верніке, скронева доля) являє собою втрату здатності розуміти слова, звернену мову, але говорити хворі можуть. При сенсорній афазії страждає читання і письмо (алексія і аграфія) Амнестична афазія (скронево-тім’яно-потилична ділянка) характеризується забуванням слів і труднощами у використанні складних граматичних структур. Хворі не пам’ятають назву предметів, але знають як їх використовувати і можуть їх описати Порушення мовлення Загальна симптоматика нервових хвороб
- 44. І – нюховий нерв (аносмія, гіпоосмія, гіперосмія, нюхові галюцинації) ІІ – зоровий нерв (повна сліпота на одне око – амавроз0, зниження гостроти зору - амбліопія, випадіння зору (анопсія), скотома) ІІІ – окоруховий нерв (птоз, розбіжна косоокість, диплопія, мідріаз, порушення акомодації) ІV – блоковий нерв (двоїння при погляді вниз, косоокість) V – трійчастий нерв (біль і порушення чутливості обличчя, порушується функція жувальних м’язів) VI – відвідний нерв (збіжна косоокість, двоїння при погляді в бік ураження) Загальна симптоматика нервових хвороб Симптоми ураження черепно-мозкових нервів
- 45. VII– лицевий нерв (периферійний параліч м’язів лиця, може супроводжуватися сухістю ока, зниженням або втратою смаку на передніх 2/3 язика) VIII – присінково-завитковий нерв (розлади слуху, нудота, блювання, запаморочення, атаксія) ІХ – язикоглотковий нерв (відхилення язичка в здорову сторону, зниження піднебінного та глоткового рефлексів, порушення ковтання (дисфагія), зниження або відсутність смакових відчуттів на задній третині язика, біль в ділянці кореня язика) Загальна симптоматика нервових хвороб Симптоми ураження черепно-мозкових нервів
- 46. Х – блукаючий нерв (утруднене ковтання (дисфагія), хриплий голос (дисфонія), знижується глотковий рефлекс, виникають вегетативні розлади (падінняАТ, тахікардія, пітливість, почервоніння шкіри) ХІ – додатковий нерв (опущений плечовий пояс, лопатка відстає від хребта, хворий не може повернути голову в здорову сторону, підняти випростану руку вище горизонтального рівня) ХІІ – під’язиковий нерв (при висовуванні з порожнини рота язик відхиляється в здорову сторону, м’язи на стороні ураження стоншені, язик складчастий, дизартрія (погано модульована мова), фібрилярні посмикування м’язів) Загальна симптоматика нервових хвороб Симптоми ураження черепно-мозкових нервів
- 47. Сестринський процес Сестринський процес – це термін, який застосовується до системи характерних видів сестринського втручання в сфері охорони здоров’я окремих людей, їхніх сімей і груп населення. Конкретно він розуміє використання наукових методів визначення медико-санітарних потреб пацієнта і суспільства і на цій основі добір тих із них, які можуть бути найбільше ефективно задоволені за допомогою сестринського догляду.
- 48. Сестринський процес Етап 1. Оцінка потреб людини і необхідних для сестринського догляду ресурсів: 1. Збір необхідної інформації. 2. Аналіз зібраної інформації. 3. Визначення явних і потенційних проблем пацієнта і його потреби в догляді. Етап 2. Медсестринська діагностика: 1. Обробка одержаних даних. 2. Встановлення сестринського діагнозу. 3. Підтвердження діагнозу. 4. Документація діагнозу.
- 49. Сестринський процес Етап 3. Планування роботи із задоволення потреб: 1. Встановлення мети і завдань догляду. 2. Визначення типів сестринських втручань, які необхідні людині для задоволення кожної з потреб. 3. Обговорення з нею плану догляду. 4. Знайомство інших із планом догляду. Етап 4. Реалізація запланованого сестринського догляду (план сестринського догляду): 1. Координацію роботи і надання сестринського догляду відповідно до узгодженого плану. 2. Координування догляду з врахуванням будь-якого наданого, але не запланованого догляду, або запланованого, але не наданого догляду.
- 50. Сестринський процес Етап 5. Оцінка результатів і зворотний зв’язок: 1. Порівняння досягнутого прогресу із запланованими результатами догляду. 2. Оцінку ефективності запланованого сестринського втручання. 3. Подальшу оцінку і планування, якщо очікувані результати не були досягнуті. 4. Критичний аналіз всіх стадій цього процесу і внесення необхідних поправок.
- 51. Основні принципи обстеження, діагностики, лікування, догляду та нагляд за хворими неврологічного профілю Неврологічний сестринський хворий догляд Догляд за хворим - це комплекс заходів, направлених на підтримку і відновлення сил хворого і створення для нього умов і, обстановки, сприяючих сприятливому перебігу хвороби, запобіганню ускладненням і більш швидкому видужанню. Він включає гігієнічний зміст приміщення, в якому знаходиться хворий, підтримка належного гігієнічного стану самого хворого, облаштування і обладнання зручної постелі, турботу про чистоту одягу хворого, організацію хаорчування хворого, надання йому допомоги при їді, при туалеті, фізіологічних відправленнях і різного роду хворобливих станах, виникаючих в процесі хвороби (блювота, затримка сечі, стільця і газів і т. д.).
- 52. Основні принципи обстеження, діагностики, лікування, догляду та нагляд за хворими неврологічного профілю Основними проблемами пацієнта можуть бути: порушення свідомості; головний біль; нудота, блювота; дефіцит самообслуговування (суворий постільний режим, парези, паралічі); порушення мочеотделения і дефекації; стан епілептичного нападу; неспокій з приводу захворювання і його наслідків, депресія, порушення сну, підвищена дратівливість, неспокій з приводу нестійкості загального стану; рідкий стілець; невмотивована відмова від прийому ліків; слабість і т. д.
- 53. Основні принципи обстеження, діагностики, лікування, догляду та нагляд за хворими неврологічного профілю Догляд за неврологічними хворими вимагає особливої уваги і суворого виконання правил загального догляду, так як при деяких захворюваннях нервової системи хворі можуть перебувати в дуже важкому стані, нерідко у них відзначаються тривалі розлади свідомості. Дуже відповідальним буває догляд при гострому порушенні мозкового кровообігу. Сторонньої підтримки особливо потребують хворі з паралічами кінцівок. Хворі зазвичай бувають пригнічені своєю безпорадністю, і раннє їх включення в активний руховий режим забезпечує кращий результат хвороби. Особливі труднощі зустрічаються при догляді за хворими з афазією.
- 54. Основні принципи обстеження, діагностики, лікування, догляду та нагляд за хворими неврологічного профілю Доглядаючи за хворими з судомними нападами необхідно відзначити і повідомити лікаря про особливості нападу судом: з яких м'язів почалися судоми, їх поширення, характер, силу, тривалість; необхідно прослідкувати, чи спостерігалися втрата свідомості, прикушення мови, піна з рота, мимовільне сечовипускання і дефекація, визначити реакцію зіниць на світло. У хворих з гострими інфекційними захворюваннями нервової системи, а також при закритій черепно-мозковій травмі нерідко виникають психічні порушення. В цей період вони потребують постільному режимі, максимальному спокої, щадить дієті. При порушенні ковтання призначаються живильні клізми, харчування допомогою введеного через ніс зонда. При порушенні дихання проводиться відсмоктування мокротиння і слизу.
- 55. Особливе місце в лікуванні неврологічних хворих займає психотерапія. Хороші результати одужання досягаються при активній установці хворого на швидке одужання. Формування такої установки можливо при постійному позитивному впливі доглядаючого персоналу. В неврологічних стаціонарах проводять складні діагностичні процедури (спинномозкова пункція, ангіографія, вентрикулографія), які вимагають спеціальної підготовки хворого. Основні принципи обстеження, діагностики, лікування, догляду та нагляд за хворими неврологічного профілю
- 56. Питання для обговорення На які відділи поділяється нервова система і що вони включають? Які види порушення чутливості існують? Які розлади моторної сфери можуть розвиватися? Назвіть основні етапи сестринського процесу? Які особливості догляду за неврологічними хворими? Роль медичної сестри при догляді за пацієнтом з судомами?
- 57. Використані джерела Медсестринство в неврології: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) /Т.І. Кареліна, Н.М. Касевич. — 2-е вид., випр. (2013 р.) Неврологія: підручник / І.А. Григорова, Л.І. Соколова, Р.Д. Герасимчук та ін. — 3-є видання (2020 р.) Медсестринство в неврології: навчальний посібник / М. Б. Шегедин (2010 р.) https://www.khanacademy.org/ https://www.osmosis.org/ https://www.kenhub.com/ https://nurseslabs.com/nervous-system/
- 58. Рекомендована література Основна Медсестринство в неврології: Підручник /Т.І. Кареліна, Н.М. Касевич. — К.: Медицина, 2010. — 296 с. Шегедин М.Б., Заставна Н.А., Кокот Н.В. Медсестринство в неврології. — Нова книга, 2010. Додаткова Віничук С.М., Прокопів М.М. Гострий ішемічний інсульт. – Київ: Наукова думка. – 2006. – 286с. Литвиненко Н.В. Обстеження пацієнта в клініці нервових хвороб. Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації / Н.В. Литвиненко, А.М. Кривчун, К.А.Таряник. - Полтава, 2018. – 149 с