9 klas khimija_lashevska_2017

ÓÄÊ 54(075.3)
Ë32
© Ëàøåâñüêà Ã.À.,
Ëàøåâñüêà À.À., 2017
© Âèäàâíèöòâî «Ãåíåçà»,
îðèãіíàë ìàêåò, 2017îðèãіíàë-ìàêåò, 2017ISBN 978 966 11 0848 5ISBN 978-966-11-0848-5
Ë32
Ëàøåâñüêà Ã.À.
Õіìіÿ : ïіäðó÷. äëÿ 9 êë. çàãàëüíîîñâіò. íàâ÷.
çàêë. / Ã.À. Ëàøåâñüêà, À.À. Ëàøåâñüêà. — Êèїâ : Ãå-
íåçà, 2017. — 264 ñ. : іë.
ISBN 978-966-11-0848-5.
Ïіäðó÷íèê ïîáóäîâàíî âіäïîâіäíî äî ïðèíöèïіâ íàóêî-
âîñòі, äîñòóïíîñòі, ïîñëіäîâíîñòі âèêëàäåííÿ íàâ÷àëüíîãî
ìàòåðіàëó òîùî. Íàâåäåíі ïіñëÿ êîæíîãî ïàðàãðàôà çàïè-
òàííÿ é çàâäàííÿ äèôåðåíöіéîâàíî çà õàðàêòåðîì íàâ÷àëü-
íîї äіÿëüíîñòі. ×èñëåííі ïðèêëàäè çàñòîñóâàííÿ õіìі÷íèõ
çíàíü ó ïîâñÿêäåííîìó æèòòі, ïîñèëàííÿ íà іíòåðíåò-äæå-
ðåëà ñïðèÿþòü çàöіêàâëåííþ ó÷íіâ õіìієþ, ôîðìóâàííþ їõ-
íіõ ïðåäìåòíèõ і êëþ÷îâèõ êîìïåòåíòíîñòåé.
ÓÄÊ 54(075.3)
Åêñïåðòè, ùî çäіéñíèëè åêñïåðòèçó ïіäðó÷íèêà ïіä ÷àñ ïðîâåäåííÿ êîí-
êóðñíîãî âіäáîðó ïðîåêòіâ ïіäðó÷íèêіâ äëÿ 9 êëàñó çàãàëüíîîñâіòíіõ íà-
â÷àëüíèõ çàêëàäіâ і çðîáèëè âèñíîâîê ïðî äîöіëüíіñòü íàäàííÿ ïіäðó÷íèêó
ãðèôà «Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè»:
Êðàñíÿíñüêà Ç.Ì., ó÷èòåëü õіìії, ó÷èòåëü-ìåòîäèñò ÑÇØ І–ІІІ ñò. № 1,
ñìò Êðèæîïіëü Âіííèöüêîї îáë.;
Áîáêîâà Î.Ñ., ìåòîäèñò âіääіëó ìåòîäèêè âèêëàäàííÿ õіìії, áіîëîãії,
åêîëîãії òà îñíîâ çäîðîâ’ÿ Êîìóíàëüíîãî âèùîãî íàâ÷àëüíîãî çàêëàäó
Êèїâñüêîї îáëàñíîї ðàäè «Àêàäåìіÿ íåïåðåðâíîї îñâіòè», ì. Áіëà Öåðêâà,
ó÷èòåëü-ìåòîäèñò.
Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè
(Íàêàç Ìіíіñòåðñòâà îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè âіä 20.03.2017 № 417)
Âèäàíî çà ðàõóíîê äåðæàâíèõ êîøòіâ.
Ïðîäàæ çàáîðîíåíî

3
Â³òàºìî âàñ, øàíîâí³ äåâ’ÿòèêëàñíèêè òà äåâ’ÿòèêëàñíèö³!
Öüîãî íàâ÷àëüíîãî ðîêó âè çàâåðøèòå îïàíóâàííÿ àçіâ õіìі÷íîї íàóêè â
îñíîâíіé øêîëі. Òîæ ïіñëÿ çàêіí÷åííÿ äåâ’ÿòîãî êëàñó çìîæåòå áіëüø-ìåíø
îá’єêòèâíî îöіíèòè, ÷è
 ñïðèÿëî âèâ÷åííÿ õіìії ïіäâèùåííþ âàøîї çàãàëüíîї åðóäèöії;
 äîïîìîãëî ëіïøå ïіçíàòè ñåáå é íàâêîëèøíіé ñâіò;
 ïîëåãøèëî âàì âèáіð îñâіòíüîãî çàêëàäó äëÿ ïîäàëüøîãî íàâ÷àííÿ.
Âè, áåçïåðå÷íî, çíàєòå, ÿê ïðàöþâàòè ç òåêñòîì ïіäðó÷íèêà, é óìієòå, çà
ïîòðåáè, çíàõîäèòè ïîÿñíåííÿ íîâèõ òåðìіíіâ ó òëóìà÷íîìó ñëîâíè÷êó òà
іíøèõ äæåðåëàõ іíôîðìàöії – äîäàòêîâіé íàâ÷àëüíіé ëіòåðàòóðі, íàóêîâî-ïî-
ïóëÿðíèõ і õóäîæíіõ âèäàííÿõ, Іíòåðíåòі òîùî.
Ïіä ÷àñ ðîáîòè ç ïіäðó÷íèêîì âàì äîïîìîæóòü óìîâíі ïîçíà÷åííÿ â íüî-
ìó – ïіêòîãðàìè. ßêі ñàìå?
У тексті параграфа:
 заплановані результати опрацювання параграфа;
визначення найважливіших понять і формулювання законів хімії;
завдання, що актуалізують опорні знання або пов’язані із застосуванням щойно
здобутих знань;
 найважливіше в параграфі.
У методичному апараті:
репродуктивні запитання, що допомагають засвоїти й відтворити знання;
продуктивні запитання та завдання, які спонукають до мислення;
орчі завдання;
посилання на інтернет-джерела: цікаві факти, відео- та анімаційні фільми з хімії;
завдання-оповідання;
стові завдання для самоконтролювання знань з теми;
домашні досліди; лабораторні досліди; практичні роботи;
навчальні проекти.
Ó ðóáðèöі «Öіêàâî і ïіçíàâàëüíî» íàâåäåíî ñòèñëó іíôîðìàöіþ äëÿ äîïèò-
ëèâèõ ó÷íіâ і ó÷åíèöü, ÿêà çàîõî÷óâàòèìå âàñ äî ïîäàëüøîãî ïіçíàííÿ.
ßê і â ïîïåðåäíі ðîêè, ïіäðó÷íèê õіìії âèêîíóâàòèìå ôóíêöії ñâîєðіäíîãî
«òðåíàæåðà», íà ÿêîìó âè çìîæåòå âïðàâëÿòèñÿ â ñïðèéìàííі òà îáðîáëåííі
іíôîðìàöії ðіçíîãî ôîðìàòó – àëãîðèòìі÷íèõ ïðèïèñіâ, òàáëè÷íèõ äàíèõ,
ãðàôіêіâ, äіàãðàì. Âèðîáëåííÿ íàâè÷îê ñïðèéìàòè іíôîðìàöіþ é ïіñëÿ íà-
ëåæíîãî îïðàöþâàííÿ çàñòîñîâóâàòè â ïðàêòè÷íіé äіÿëüíîñòі çàáåçïå÷èòü
çðîñòàííÿ âàøîї іíôîðìàöіéíîї êîìïåòåíòíîñòі. Âàì äîâåäåòüñÿ âèîêðåìëþ-
âàòè ãîëîâíå â іíôîðìàöіéíîìó ïîâіäîìëåííі, ó÷èòèñÿ ðîçóìіòè ðіçíі ôîðìà-
òè ôîðìóëþâàíü çàâäàíü, îáґðóíòîâóâàòè âëàñíі âèñëîâëåííÿ.

4
Іëþñòðàöії, íàâåäåíі â ïіäðó÷íèêó, âіäáèâàþòü íàóêîâі ôàêòè, іñòîðè÷íå ìè-
íóëå, ðåàëії ïîâñÿêäåííîãî æèòòÿ òà ìèñòåöòâà. Àíàëіç їõíüîãî çìіñòó äîïîìî-
æå îñÿãíóòè ðіçíîìàíіòíіñòü ñïîñîáіâ ïіçíàííÿ íàâêîëèøíüîãî ñâіòó òà éîãî
êðàñó. Íå îìèíàéòå óâàãîþ ïîðòðåòè ïðåäñòàâíèêіâ і ïðåäñòàâíèöü íàóêîâîї
õіìі÷íîї ñïіëüíîòè і áіîãðàôі÷íі äîâіäêè ïðî íèõ. Àäæå їõíі äîðîáêè ñòàëè öå-
ãëèíàìè â ãðàíäіîçíіé áóäіâëі ñó÷àñíîї íàóêè, ñïðèÿëè çàêëàäåííþ ôóíäàìåí-
òó äëÿ ðîçâèòêó âèñîêèõ òåõíîëîãіé. Òàáëèöі òà ñõåìè âèêîðèñòîâóéòå äëÿ
ñèñòåìàòèçàöії é óçàãàëüíåííÿ çíàíü.
Ðóáðèêà «Ïðî ãîëîâíå» äîïîìîæå âàì øâèäêî ïðèãàäàòè é óñâіäîìèòè
íàéâàæëèâіøå ç òîãî, ïðî ùî éøëîñÿ â ïàðàãðàôі, çäіéñíèòè ñàìîêîíòðîëü.
Çàâäàííÿ-îïîâіäàííÿ ïðèçíà÷åíі äëÿ òîãî, ùîá âè çìîãëè êîìïëåêñíî çà-
ñòîñóâàòè çíàííÿ ç õіìії â ñèòóàöіÿõ, ïîâ’ÿçàíèõ ç ðåàëüíèì æèòòÿì.
Ó ïіäðó÷íèêó âìіùåíî òåñòîâі çàâäàííÿ ðіçíèõ ôîðì. Âèêîíàííÿ їõ ñïðèÿ-
òèìå íå ëèøå çàêðіïëåííþ âèâ÷åíîãî, à é óäîñêîíàëåííþ âìіíü ïðàöþâàòè ç
òåñòîâèìè çàâäàííÿìè âçàãàëі. Öі âìіííÿ ïðèãîäÿòüñÿ âàì ïіä ÷àñ ïðîõî-
äæåííÿ çîâíіøíüîãî íåçàëåæíîãî îöіíþâàííÿ. Çàâäàííÿ â îñíîâíîìó òåêñòі
ïàðàãðàôіâ ñïðÿìîâàíî íà àêòóàëіçóâàííÿ íàÿâíèõ і çàêðіïëåííÿ ùîéíî çäî-
áóòèõ çíàíü, òîìó íå çàëèøàéòå їõ ïîçà óâàãîþ. Äî òîãî æ ó òàêèé ñïîñіá âè
çìіíþâàòèìåòå âèä äіÿëüíîñòі, ùî ñïðèÿòèìå ïîëіïøåííþ ñàìîïî÷óòòÿ é ïіä-
âèùåííþ ïðàöåçäàòíîñòі.
Ïіä ÷àñ ðîáîòè íàä çàâäàííÿìè ðóáðèêè «Òâîð÷à ìàéñòåðíÿ» çâàæòå íà
òå, ùî âèêîíàòè їõ óñі íàâðÿä ÷è ìîæëèâî òà é íåäîöіëüíî. Îáèðàéòå ç-ïîìіæ
íèõ òі, ùî âàì äî äóøі òà äî ñíàãè. Çàëó÷àéòå äî ñïіâïðàöі îäíîêëàñíèêіâ і
îäíîêëàñíèöü, äðóçіâ і ïîäðóã, ìîëîäøèõ øêîëÿðіâ і øêîëÿðîê, ÷ëåíіâ ðîäè-
íè, ðàäüòåñÿ ç ó÷èòåëÿìè òà â÷èòåëüêàìè. Öåé âèä ðîáîòè âіäêðèє âàì îáðії
äëÿ ñàìîâèðàæåííÿ ÿê óíіêàëüíîї òâîð÷îї îñîáèñòîñòі é ïîäàðóє ðàäіñòü
ñïіëüíîї ïðàöі. Âèêîíóéòå íàâ÷àëüíі ïðîåêòè òà äîìàøíі äîñëіäè, ïåðåëіê
ÿêèõ íàâåäåíî íàïðèêіíöі ïіäðó÷íèêà. Óñå öå ñïðèÿòèìå òîìó, ùî ñêàðáíè÷-
êà âàøîãî äîñâіäó ïîñòóïîâî íàïîâíþâàòèìåòüñÿ. Çãîäîì її âìіñò ïåðåòâîðèòüñÿ
íà ñâîєðіäíèé «ñòàðòîâèé êàïіòàë», ÿêèé äîïîìîæå âàì ñòàòè óñïіøíîþ ñàìî-
äîñòàòíüîþ ëþäèíîþ.
Ïîìіæ ïàðàãðàôіâ ïіäðó÷íèêà ïåðåâàæàþòü òàêі, äëÿ âèâ÷åííÿ ÿêèõ äî-
ñòàòíüî îäíîãî óðîêó. Äåÿêі ïàðàãðàôè âè âèâ÷àòèìåòå íà êіëüêîõ óðîêàõ –
âîíè ìіñòÿòü áіëüøå іíôîðìàöії é, âіäïîâіäíî, áіëüøó êіëüêіñòü çàâäàíü.
Çâåðíіòü óâàãó: ìàòåðіàë, ïîçíà÷åíèé *, ïîäàíî äëÿ îçíàéîìëåííÿ; âè ìîæåòå
òàêîæ îïðàöþâàòè éîãî, ÿêùî ìàòèìåòå îõîòó.
Öüîãî íàâ÷àëüíîãî ðîêó âè âäîñêîíàëèòå âìіííÿ ñêëàäàòè ïëàí åêñïåðè-
ìåíòó, âèêîíóâàòè äîñëіäè âіäïîâіäíî äî ÏÐÀÂÈË ÁÅÇÏÅÊÈ ÏІÄ ×ÀÑ ÐÎÁÎ-
ÒÈ Â ÊÀÁІÍÅÒІ ÕІÌІЇ (ïðèãàäàéòå, ÿêèõ ñàìå), îïèñóâàòè ñïîñòåðåæåííÿ òà
íà îñíîâі їõ àíàëіçó ðîáèòè âèñíîâêè. Ðîçðàõóíêîâі çàäà÷і íîâèõ òèïіâ òàêîæ
є âàæëèâèì ñêëàäíèêîì êóðñó õіìії 9-ãî êëàñó. Ïіä ÷àñ ðîçâ’ÿçóâàííÿ çàäà÷ âè
íå ëèøå âèêîðèñòîâóâàòèìåòå àëãîðèòìі÷íі ïðèïèñè ïіäðó÷íèêà, à é ðîáèòè-
ìåòå ñïðîáè ñàìîñòіéíî ñêëàäàòè їõ, øóêàòèìåòå âëàñíі íåñòàíäàðòíі ïіäõîäè.
Çìіñò, áіîãðàôі÷íі äîâіäêè é ïîðòðåòè íàóêîâöіâ, âіäîìîñòі ç ðóáðèêè «Öіêà-
âî і ïіçíàâàëüíî», ïðåäìåòíèé òà іìåííèé ïîêàæ÷èêè òîùî äîïîìîæóòü âàì
åôåêòèâíî âèêîðèñòîâóâàòè ïіäðó÷íèê ÿê äæåðåëî çíàíü, ðîçøèðèòè åðóäèöіþ.
Ïàì’ÿòàéòå, ùî ãàðìîíіéíèé ðîçâèòîê іíòåëåêòó íåìîæëèâèé áåç çíàíü
îñíîâ õіìії. Òîæ íå øêîäóéòå çóñèëü íà їõ îïàíóâàííÿ – öå äîïîìîæå âàì
ñòàòè êîíêóðåíòîñïðîìîæíèìè òà óñïіøíèìè îñîáèñòîñòÿìè.
Ìè âіðèìî ó âàñ і çè÷èìî óñïіõіâ!
Àâòîðêè

5
Ïîâòîðåííÿ íàéâàæëèâ³øèõ ïèòàíü
êóðñó õ³ì³¿ 8 êëàñóêóðñó õ³ì³¿ 8 êëàñó
Repetitio estmater studiorum (лат.)
Науки корені – у повторенні.
§ 1. Ñêëàä ³ íàçâè îñíîâíèõ êëàñ³â
íåîðãàí³÷íèõ ñïîëóê
Під час опрацювання параграфа пригадаємо:
 що таке оксиди, основи, кислоти, солі, індикатори;
 як оксиди, основи, кислоти, солі називають за сучасною українською науковою
хімічною номенклатурою і класифікують.
Ïðèãàäàéìî âèçíà÷åííÿ îñíîâíèõ êëàñіâ íåîðãàíі÷íèõ ñïîëóê òà іíäè-
êàòîðіâ (òàáëèöÿ 1.1).
Òàáëèöÿ 1.1
Íàéâàæëèâіøі íåîðãàíі÷íі ñïîëóêè, іíäèêàòîðè
Ðå÷î-
âèíè
Âèçíà÷åííÿ Ïðèêëàäè
Îêñèäè
Ñêëàäíі ðå÷îâèíè, óòâîðåíі äâîìà åëå-
ìåíòàìè, îäíèì ç ÿêèõ є Îêñèãåí ó
ñòóïåíі îêèñíåííÿ –2
CuO – êóïðóì(ІІ) îêñèä
Al2O3 – àëþìіíіé îêñèä
CO2 – êàðáîí(IV) îêñèä
Îñíîâè
Ñêëàäíі ðå÷îâèíè, óòâîðåíі êàòіîíàìè
ìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ òà àíіîíàìè ãіä-
ðîêñèëüíèõ ãðóï. ×èñëî ãіäðîêñèëüíèõ
ãðóï ó ôîðìóëі îñíîâè äîðіâíþє âà-
ëåíòíîñòі (àáî ñòóïåíþ îêèñíåííÿ) ìå-
òàëі÷íîãî åëåìåíòà â íіé
NaOH – íàòðіé ãіäðîêñèä
Ba(OH)2– áàðіé ãіäðîêñèä

6
Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу
Ðå÷î-
âèíè
Âèçíà÷åííÿ Ïðèêëàäè
Êèñëîòè
Ñêëàäíі ðå÷îâèíè, äî ñêëàäó ÿêèõ
âõîäÿòü àòîìè Ãіäðîãåíó, ñïîëó÷åíі ç
êèñëîòíèìè çàëèøêàìè.
Âàëåíòíіñòü êèñëîòíîãî çàëèøêó äî-
ðіâíþє ÷èñëó àòîìіâ Ãіäðîãåíó â ìîëå-
êóëі êèñëîòè
HCl – õëîðèäíà êèñëîòà
H2SO4 – ñóëüôàòíà êèñëîòà
Ñîëі
Ñêëàäíі ðå÷îâèíè, éîííі ñïîëóêè.
Ñåðåäíі ñîëі ñêëàäàþòüñÿ ç êàòіîíіâ
ìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ і àíіîíіâ êèñëîò-
íèõ çàëèøêіâ
NaCl – íàòðіé õëîðèä
Ñà(NO3)2 – êàëüöіé íіòðàò
Іíäè-
êàòîðè
Іíäèêàòîðè – îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, ÿêі
çäàòíі çìіíþâàòè êîëіð çàëåæíî âіä
ñåðåäîâèùà – êèñëîãî, íåéòðàëüíîãî,
ëóæíîãî
Ëàêìóñ
Ìåòèëîâèé îðàíæåâèé
Ôåíîëôòàëåїí
Óíіâåðñàëüíèé іíäèêàòîð
Завдання. Наведіть кілька інших прикладів оксидів, основ, кислот, солей, на-
звіть їх1.
Çà ÿêèìè îçíàêàìè êëàñèôіêóþòü îêñèäè, îñíîâè, êèñëîòè, ñîëі? Ïðî-
àíàëіçóéòå ñõåìè íà ðèñóíêàõ 1.1–1.4.
Ðèñ. 1.1. Êëàñèôіêàöіÿ îêñèäіâ. Çàâäàííÿ. 1. Çà ÿêèìè îçíàêàìè íà ñõåìі êëàñè-
ôіêîâàíî îêñèäè? 2. Êëàñèôіêóéòå îêñèäè FåO, SO3, Na2O, SiO2, N2O5, BaO, P2O5,
SO2, Na2O, K2O, MnO
1Àëãîðèòìè ñêëàäàííÿ íàçâ îêñèäіâ, îñíîâ, êèñëîò, ñîëåé íàâåäåíî â äîäàòêàõ 1–4.
Ïðîäîâæåííÿ òàáëèöі

7
Ðèñ. 1.2. Êëàñèôіêàöіÿ îñíîâ. Çàâäàííÿ. 1. Çà ÿêèìè îçíàêàìè íà ñõåìі êëàñè-
ôіêîâàíî îñíîâè? 2. ßê äіçíàòèñÿ áåç âèêîíàííÿ äîñëіäіâ, ÷è ðîç÷èíÿєòüñÿ îñíîâà
ó âîäі? 3. Ïðîàíàëіçóéòå õіìі÷íі ôîðìóëè, âèáåðіòü ç їõíüîãî ïåðåëіêó ôîðìóëè
îñíîâ: Mg(OH)2, MgO, Sr(OH)2, Cu2(OH)2CO3, NaOH, CaF2, Mn(OH)2, Cr(OH)2,
RbOH, KOH. Êëàñèôіêóéòå їõ і íàçâіòü
Ðèñ. 1.3. Êëàñèôіêàöіÿ êèñëîò. Çàâäàííÿ. Çà ÿêîþ îçíàêîþ íà ñõåìі
êëàñèôіêîâàíî êèñëîòè?
Ðèñ. 1.4. Êëàñèôіêàöіÿ êèñëîò. Çàâäàííÿ. 1. Çà ÿêîþ îçíàêîþ íà ñõåìі êëàñèôіêî-
âàíî êèñëîòè? 2. ßê äіçíàòèñÿ áåç âèêîíàííÿ äîñëіäіâ, ÷è ðîç÷èíÿєòüñÿ êèñëîòà ó
âîäі? 3. Ïðîàíàëіçóéòå õіìі÷íі ôîðìóëè êèñëîò: H3PO4, HNO2, H2Se, H3AsO4,
HClO3, HClO, HBr. Êëàñèôіêóéòå їõ (îêñèãåíîâìіñíà, áåçîêñèãåíîâà, îäíîîñíîâíà,
äâîîñíîâíà, òðèîñíîâíà)

8
Цікаво і пізнавально
Тривіальні назви речовин вражають розмаїттям і загадковістю, утім, зде-
більшого не дають уявлення про хімічний склад речовин. Наприклад, НgS –
кіновар (рис. 1.5.1), ZnO – філософська вовна (рис. 1.5.2), К2СO3 – поташ,
НСl – мурієва кислота, Н2SO4 – купоросна олія, АgNO3 – ляпіс, пекельний камінь
(рис. 1.5.3), NаОН – каустична сода, МgО – палена магнезія, СаО – палене
вапно, НF – плавикова кислота тощо.
1 2
3
Ðèñ. 1.5. 1. Ê íîâàð, àáî öèíîáðà, – ìіíåðàë êëàñó ïðîñòèõ ñóëüôіäіâ, – îñíîâà
îäíієї ç íàéäðåâíіøèõ ìіíåðàëüíèõ ôàðá. Ãîëîâíèé ñêëàäíèê – ìåðêóðіé(ІІ)
ñóëüôіä. 2. Ôіëîñîôñüêà âîâíà – òàê ó äàâíèíó â àëõіìі÷íіé ñïіëüíîòі íàçèâàëè
áіëèé êëî÷÷àñòèé öèíê îêñèä – ïðîäóêò çãîðÿííÿ öèíêó. 3. Àðãåíòóì(І) íіòðàò –
àêòèâíà ðå÷îâèíà ëÿïіñíîãî îëіâöÿ, ïðèãíі÷óє æèòòєäіÿëüíіñòü ìіêðîîðãàíіçìіâ,
ïåðåøêîäæàє ðîçâèòêó çàïàëüíèõ ïðîöåñіâ ó ïîøêîäæåíèõ òêàíèíàõ
ÏÐÎ ÃÎËÎÂÍÅ
 Îêñèäè, îñíîâè, êèñëîòè, ñîëі – îñíîâíі êëàñè íåîðãàíі÷íèõ ñïîëóê.
 Îêñèäè – ñêëàäíі ðå÷îâèíè, óòâîðåíі äâîìà åëåìåíòàìè, îäíèì ç ÿêèõ
є Îêñèãåí ó ñòóïåíі îêèñíåííÿ –2. Îêñèäè êëàñèôіêóþòü íà ñîëåòâîðíі
(îñíîâíі, êèñëîòíі, àìôîòåðíі) é íåñîëåòâîðíі.
 Îñíîâè – ñêëàäíі ðå÷îâèíè, óòâîðåíі êàòіîíàìè ìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ
òà àíіîíàìè ãіäðîêñèëüíèõ ãðóï. Îñíîâè êëàñèôіêóþòü çà ðîç÷èííіñòþ
ó âîäі íà ðîç÷èííі (ëóãè) і íåðîç÷èííі îñíîâè.
 ×èñëî ãіäðîêñèëüíèõ ãðóï ó ôîðìóëі îñíîâè äîðіâíþє âàëåíòíîñòі (àáî
ñòóïåíþ îêèñíåííÿ) ìåòàëі÷íîãî åëåìåíòà â íіé.
 Êèñëîòè – ñêëàäíі ðå÷îâèíè, äî ñêëàäó ÿêèõ âõîäÿòü àòîìè Ãіäðîãåíó,
ñïîëó÷åíі ç êèñëîòíèìè çàëèøêàìè. Âàëåíòíіñòü êèñëîòíîãî çàëèøêó
äîðіâíþє ÷èñëó àòîìіâ Ãіäðîãåíó â ìîëåêóëі êèñëîòè.
 Êèñëîòè êëàñèôіêóþòü çà îñíîâíіñòþ íà îäíî-, äâî-, òðèîñíîâíі òà çà
ñêëàäîì êèñëîòíîãî çàëèøêó (îêñèãåíîâìіñíі òà áåçîêñèãåíîâі).
 Ñîëі – ñêëàäíі ðå÷îâèíè, éîííі ñïîëóêè. Ñåðåäíі ñîëі ñêëàäàþòüñÿ ç
êàòіîíіâ ìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ і àíіîíіâ êèñëîòíèõ çàëèøêіâ.
 Іíäèêàòîðè – îðãàíі÷íі ðå÷îâèíè, ÿêі çäàòíі çìіíþâàòè êîëіð çàëåæíî
âіä ñåðåäîâèùà – êèñëîãî, íåéòðàëüíîãî, ëóæíîãî.
Перевірте себе
1. Які речовини називають оксидами? Основами? Кислотами? Солями? Індикато-
рами? 2. Який ступінь окиснення Оксигену в оксидах? 3. Як класифікують оксиди,
основи, кислоти, солі? Наведіть приклади.

9
Застосуйте свої знання й уміння
4. Класифікуйте речовини, формули яких BaO, Al(OH)3, HClO4, HBr, H3PO4, Ca(OH)2,
CO, CuSO4, FeCl3. Назвіть їх за сучасною українською науковою хімічною номенкла-
турою.
5. Складіть хімічні формули сполук за їхніми назвами, класифікуйте ці речовини.
Хлор(VII) оксид, літій оксид, стронцій гідроксид, алюміній оксид, цинк гідроксид,
аргентум(І) хлорид, магній нітрат, нітроген(ІІ) оксид, алюміній сульфат, нітратна кисло-
та, хлоридна кислота, селенатна кислота.
ворча майстерня
Дізнайтеся, звідки походять тривіальні назви і де застосовують речовини, про
які йшлося в параграфі; підготуйте за результатами дослідження презентацію для од-
нокласників і однокласниць.
§ 2. Âëàñòèâîñò³ îñíîâíèõ êëàñ³â
íåîðãàí³÷íèõ ñïîëóê
Мало знати, потрібно застосовувати.
Й. Гете
 де оксиди, основи, кислоти, солі трапляються в природі та побуті, для чого їх за-
стосовують;
 які хімічні властивості цих сполук;
 як представники різних класів неорганічних сполук пов’язані між собою.
Îêñèäè, îñíîâè, êèñëîòè, ñîëі – íåâіäîêðåìíі ñêëàäíèêè æèòòÿ ëþäè-
íè, âàæëèâі êîìïîíåíòè äîâêіëëÿ. Îêñèäè çà çâè÷àéíèõ óìîâ1 áóâàþòü
òâåðäèìè, ÿê-îò: êâàðö SiO2, êîðóíä Àl2O3, ãåìàòèò Få2O3; ðіäêèìè, íà-
ïðèêëàä: âîäà Í2O, ìàíãàí(VII) îêñèä Mn2O7, òà ãàçóâàòèìè – âóãëåêèñ-
ëèé ãàç ÑÎ2, ñіð÷èñòèé ãàç SO2. Îêñèäè âõîäÿòü äî ñêëàäó ìіíåðàëіâ і ðóä.
Îêñèäè øèðîêî çàñòîñîâóþòü ó ïðîìèñëîâîñòі é ïîâñÿêäåííîìó æèòòі
(íàâåäіòü êіëüêà ïðèêëàäіâ, çà ïîòðåáè âèêîðèñòàéòå ðèñóíîê 2.1).
1 2 3 4
Ðèñ. 2.1. Çàñòîñóâàííÿ îêñèäіâ. 1. Ïіñîê SiO2 – ìàòåðіàë, íåçàìіííèé ó òðàäèöіé-
íîìó é ñó÷àñíîìó áóäіâíèöòâі. 2. Ó ñó÷àñíіé êîñìåòîëîãії ÿê àáðàçèâíèé ìàòåðіàë
âèêîðèñòîâóþòü ìіêðîñêîïі÷íі êðèñòàëè àëþìіíіé îêñèäó (êîðóíäó) Àl2O3. 3. Âîäà,
ãàçîâàíà êàðáîí(IV) îêñèäîì ÑÎ2, – ïðîõîëîäæóâàëüíèé íàïіé. 4. Ãåìàòèò Fe2O3 –
ïîøèðåíèé ìіíåðàë Ôåðóìó, îäíà ç íàéâàæëèâіøèõ çàëіçíèõ ðóä
1Çâè÷àéíèìè ââàæàòèìåìî òàêі óìîâè: òåìïåðàòóðà 20–25 Ñ, òèñê áëèçüêî
1 àòì.

10
Першим створив газовану воду англійський хімік Джозеф Прістлі в 1767 р.
після експериментів з газом, що виділяється під час бродіння сусла в чанах
броварні. Пізніше швед Тоберн Бергман у 1770 р. сконструював апарат для
насичування води вуглекислим газом.
Îäíàê áàãàòî ÿêі ç îêñèäіâ øêіäëèâі äëÿ çäîðîâ’ÿ ëþäèíè òà äîâêіëëÿ.
Ùîá åôåêòèâíî é áåçïå÷íî âèêîðèñòîâóâàòè öі ðå÷îâèíè, äóæå âàæëèâî
çíàòè їõíі âëàñòèâîñòі òà ôіçіîëîãі÷íó äіþ.
Îñíîâè â íàøîìó æèòòі – öå çàñîáè äëÿ ïðî÷èùåííÿ êàíàëіçàöіéíèõ
òðóá і âèäàëåííÿ æèðîâèõ çàáðóäíåíü (ìіñòÿòü íàòðіé ãіäðîêñèä), åëåìåíòè
æèâëåííÿ (ìіñòÿòü ãіäðîêñèäè Íàòðіþ, Êàëіþ, Ëіòіþ), ñêëàäíèêè áóäіâåëü-
íèõ ðîç÷èíіâ (êàëüöіé ãіäðîêñèä àáî ãàøåíå âàïíî) òîùî (ðèñ. 2.2).
1 2
Cu(OH)2
Ðèñ. 2.2. Çàñòîñóâàííÿ îñíîâ. 1. Êàëüöіé ãіäðîêñèä Ñà(ÎÍ)2 – ñêëàäíèê áóäіâåëüíèõ
і øòóêàòóðíèõ ðîç÷èíіâ. 2. Êóïðóì(ІІ) ãіäðîêñèä Cu(OH)2 – âàæëèâèé êîìïîíåíò
çàñîáó çàõèñòó ðîñëèí âіä øêіäëèâèõ ìіêðîñêîïі÷íèõ ãðèáіâ і áàêòåðіé
Íåîðãàíі÷íі êèñëîòè òàêîæ ïîøèðåíі â íàøîìó æèòòі. Òàê, øëóíêî-
âèé ñіê ìіñòèòü õëîðèäíó êèñëîòó ÍÑl. Ñóëüôàòíà êèñëîòà Í2SO4 – ñêëàä-
íèê àâòîìîáіëüíîãî àêóìóëÿòîðà. Êàðáîíàòíà Í2ÑO3 òà îðòîôîñôàòíà
Í3ÐO4 êèñëîòè – êîìïîíåíòè ñîëîäêèõ ãàçîâàíèõ íàïîїâ. Ëіêóâàëüíà âîäà
«Íàôòóñÿ» ìàє ñïåöèôі÷íèé çàïàõ ñіðêîâîäíþ – àäæå äî її ñêëàäó âõî-
äÿòü íå ëèøå êàðáîíàòíà H2CO3 і ñèëіêàòíà H2SiO3 êèñëîòè, à é ñóëüôіäíà
êèñëîòà Í2S (ðèñ. 2.3).
Ðèñ. 2.3. Ëåãåíäàðíà âîäà «Íàôòóñÿ» çàâäÿêè óíіêàëüíîìó õіìі÷íîìó ñêëàäó
çäàòíà òâîðèòè ñïðàâæíі äèâà

11
Теодор Торосевич (1789–1876) – львівський фармацевт і бальнеохімік
вірменського походження (рис. 2.4). Дослідив і описав склад лікувальних вод
майже всіх водолікарень Галичини. У 1828 р. за власною
ініціативою зробив аналіз сухого залишку солоної води,
джерела якої знаходилися поблизу поселення Стара
Сіль, що на Самбірщині. Це дало змогу щорічно добува-
ти до 17 тис. фунтів чистої магнезії (магній сульфату),
яка коштувала в ті часи 90 злотих за центнер.
Ðèñ. 2.4. Òåîäîð Òîðîñåâè÷, «õðåùåíèé áàòüêî»
ëіêóâàëüíîї âîäè «Íàôòóñÿ»
Ñîëі âàì òåæ äîáðå âіäîìі (ðèñ. 2.5): êóõîííà ñіëü (íàòðіé õëîðèä NaCl),
ïèòíà ñîäà (íàòðіé ãіäðîãåíêàðáîíàò NaHCO3), êàëüöèíîâàíà ñîäà (íàòðіé
êàðáîíàò Na2CO3), êðåéäà (êàëüöіé êàðáîíàò CaCO3), ãіðêà ñіëü (ìàãíіé
ñóëüôàò MgSO4).
1
3
5
2 4
Ðèñ. 2.5. 1. Íàòðіé õëîðèä. 2. Íàòðіé ãіäðîãåíêàðáîíàò. 3. Íàòðіé êàðáîíàò.
4. Êðåéäà. 5. Ìàãíіé ñóëüôàò
Õіìі÷íі âëàñòèâîñòі îêñèäіâ, îñíîâ, êèñëîò, ñîëåé âè ëåãêî ïðèãàäàєòå,
ÿêùî ïðîàíàëіçóєòå ñõåìè ãåíåòè÷íèõ çâ’ÿçêіâ ìіæ íèìè. Ïðèãàäàéòå:
ãåíåòè÷íèé (âіä ãð. έ) – òîé, ùî âêàçóє íà ïîõîäæåííÿ, âèíèêíåííÿ,
ïðîöåñ óòâîðåííÿ. Öåé çâ’ÿçîê ïîëÿãàє â òîìó, ùî ç ðå÷îâèí îäíîãî êëàñó
íåîðãàíі÷íèõ ñïîëóê ìîæíà îäåðæàòè ðå÷îâèíè – ïðåäñòàâíèêè іíøèõ
êëàñіâ. Îòæå, ãåíåòè÷íі çâ’ÿçêè – öå çâ’ÿçêè ìіæ ðіçíèìè êëàñàìè ñïî-
ëóê, ÿêі ґðóíòóþòüñÿ íà їõíіõ âçàєìîïåðåòâîðåííÿõ. Ãåíåòè÷íèé ðÿä
óòâîðåíèé ïðîñòîþ ðå÷îâèíîþ òà ñïîëóêàìè îäíîãî õіìі÷íîãî åëåìåíòà.
Âîíè ìàþòü єäèíå ïîõîäæåííÿ – ãåíåçèñ – і ïîâ’ÿçàíі âçàєìîïåðåòâîðåí-
íÿìè.
Завдання. З наведеного переліку виберіть формули речовин, які належать
до генетичного ряду Сульфуру: Nа, H2O, Na2SO3, АlCl3, S, Н2SO3, Na3PO4, N2,
КOН, SO2, Mg.

12
Äëÿ ìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ âèîêðåìëþþòü êіëüêà ðіçíîâèäіâ ãåíåòè÷-
íèõ ðÿäіâ.
1. Ãåíåòè÷íèé ðÿä, ñêëàäíèêîì ÿêîãî є ëóã. Öåé ðÿä ó çàãàëüíîìó âè-
ãëÿäі ìîæíà ïðåäñòàâèòè òàêèìè ïåðåòâîðåííÿìè:
метал основний оксид луг сіль
Íàïðèêëàä, ãåíåòè÷íèé ðÿä Ëіòіþ: Li  Li2O  LiOH  LiCl.
Ãåíåòè÷íîìó ðÿäó, ñêëàäíèêîì ÿêîãî є ìàëîðîç÷èííà àáî íåðîç÷èííà
îñíîâà, âіäïîâіäàє ëàíöþæîê ïåðåòâîðåíü:
метал основний оксид сіль нерозчинна основа сіль метал
Çîêðåìà, ãåíåòè÷íèé ðÿä Ôåðóìó òàêèé:
Fe  FeO  FeCl2  Fe(OH)2  FeSO4  Fe
Завдання. Складіть генетичний ряд Барію.
Äëÿ íåìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ òàêîæ ìîæíà âèîêðåìèòè äâà ðіçíîâèäè
ãåíåòè÷íèõ ðÿäіâ. Ãåíåòè÷íèé ðÿä, ëàíêîþ ÿêîãî є ðîç÷èííà îêñèãåíî-
âìіñíà êèñëîòà. Ëàíöþæîê ïåðåòâîðåíü òàêèé:
неметал кислотний оксид розчинна кислота сіль
Íàïðèêëàä: P  P2O5  H3PO4  Li3PO4.
Ãåíåòè÷íèé ðÿä, ëàíêîþ ÿêîãî є íåðîç÷èííà îêñèãåíîâìіñíà êèñëîòà.
Ëàíöþæîê ïåðåòâîðåíü òàêèé:
неметал кислотний оксид кислотний оксидсіль розчинна кислота
Íàïðèêëàä: Si  SiO2  Na2SiO3  H2SiO3  SiO2.
Îòæå, є äâà âèäè ãåíåòè÷íèõ ðÿäіâ: ðÿäè îäíîãî âèäó ïî÷èíàþòüñÿ ìåòà-
ëîì, ðÿäè äðóãîãî – íåìåòàëîì.
Íàïðèêëàä, êàëüöіé îðòîôîñôàò ìîæíà îäåðæàòè çà äîïîìîãîþ ïîñëі-
äîâíèõ ïåðåòâîðåíü ç íåìåòàëó ôîñôîðó òà ç ìåòàëó êàëüöіþ:
P P2O5 H3PO4 Ca3(PO4)2
Íåìåòàë Êèñëîòíèé Êèñëîòà Ñіëü
îêñèä
Ca CaO Ca(OH)2 Ca3(PO4)2
Ìåòàë Îñíîâíèé Îñíîâà (ëóã) Ñіëü
îêñèä
Äî òîãî æ íèçêà ìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ óòâîðþє íå ëèøå îñíîâíі, à é
àìôîòåðíі îêñèäè é ãіäðîêñèäè. Ðіçíîìàíіòíі ãåíåòè÷íі çâ’ÿçêè ìіæ
îñíîâíèìè êëàñàìè íåîðãàíі÷íèõ ñïîëóê îïèñóє ñõåìà íà ðèñóíêó 2.6.
Î2 H2Î Ca(OH)2
Î2 H2Î H3PO4

13
Ðèñ. 2.6. Ãåíåòè÷íі çâ’ÿçêè ìіæ îñíîâíèìè êëàñàìè íåîðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí
 Îêñèäè, îñíîâè, êèñëîòè, ñîëі – íåâіäîêðåìíі ñêëàäíèêè æèòòÿ ëþäè-
íè, âàæëèâі êîìïîíåíòè äîâêіëëÿ.
 Ìіæ êëàñàìè íåîðãàíі÷íèõ ñïîëóê іñíóþòü çâ’ÿçêè, ÿêі íàçèâàþòü ãåíå-
òè÷íèìè.
 Ãåíåòè÷íі çâ’ÿçêè – öå çâ’ÿçêè ìіæ ðіçíèìè êëàñàìè ñïîëóê, ÿêі ґðóí-
òóþòüñÿ íà їõíіõ âçàєìîïåðåòâîðåííÿõ.
 Ãåíåòè÷íèé ðÿä óòâîðåíèé ïðîñòîþ ðå÷îâèíîþ òà ñïîëóêàìè îäíîãî
õіìі÷íîãî åëåìåíòà. Âîíè ìàþòü єäèíå ïîõîäæåííÿ – ãåíåçèñ – і
ïîâ’ÿçàíі âçàєìîïåðåòâîðåííÿìè.
 Є äâà âèäè ãåíåòè÷íèõ ðÿäіâ: ðÿäè îäíîãî âèäó ïî÷èíàþòüñÿ ìåòàëîì,
ðÿäè äðóãîãî – íåìåòàëîì.
1. Що означає термін «генетичний»? 2. Що таке генетичний зв’язок між класами
неорганічних сполук? 3. Які ознаки характеризують генетичний ряд? 4. Які є два основ-
ні види генетичних рядів?
5. З наведеного переліку виберіть формули речовин, які належать до генетичного
ряду магнію: Nа, H2O, MgSO4, MgCl2, S, Н2SO3, K3PO4, O2, Mg(OН)2, SO3, Mg, MgO.
6. Доберіть приклади до схем перетворень:
а) метал + неметал  сіль;
б) оснîвний оксид + кислотний оксид  сіль;
в) основа + кислота  сіль + вода;
г) сіль + кислота  сіль+ кислота;
д) метал + кисень  оснîвний оксид;
е) неметал + кисень  кислотний оксид;
ж) оснîвний оксид + вода  луг;
з) кислотний оксид + вода  кислота;
и) кислотний оксид + луг  сіль + вода;
і) оснîвний оксид + кислота  сіль + вода.

14
7. Складіть хімічні рівняння, які відповідають генетичним рядам Літію, Купруму, Силі-
цію (вони наведені в тексті параграфа) та Сульфуру, Феруму, Алюмінію (їх наведено далі):
S SO2 H2SO3 Na2SO3 SO2;
Fe FeCl2 Fe(OH)2 FeO;
Аl Al2O3 Al2(SO4)3 Al(OH)3 Na[Al(OH)4]
AlCl3 Al
8. Проаналізуйте хімічні формули речовин з наведених далі рядків, назвіть речови-
ни і класифікуйте їх:
а) CaSO3, BaO, H2SO4, Fe(OH)3, Ba, SO3, BaCl2, Ba(OH)2, HBr;
б) S, HNO3, ZnCl2, SO2, Cu(OH)2, Na2SO3, H2O, H2SO3, LiOH, CaO, HCl;
в) CuO, H3PO4, C, H2CO3, CO2, Ca(OH)2, K2CO3, CuSO4, Fe(OH)2, N2, HI;
г) SiO2, K2O, Mg(OH)2, Si, NaOH, H2SiO3, Na, AgCl, K2SiO3, HF, Al2O3.
9. Виберіть з усіх рядків (див. завдання 8) формули двоосновних кислот.
10. Виберіть з кожного рядка (див. завдання 8) формулу оснîвного оксиду. Визначте,
з якими речовинами, формули яких наведено в рядку, реагуватиме цей оксид. Складіть
відповідні хімічні рівняння. Назвіть реагенти і продукти реакцій, класифікуйте хімічні реакції.
11. Виберіть з кожного рядка (див. завдання 8) формулу нерозчинної основи. Визначте,
з якими речовинами, формули яких наведено в рядку, реагуватиме ця сполука. Складіть
відповідні хімічні рівняння. Назвіть реагенти і продукти реакцій, класифікуйте хімічні реакції.
12. Виберіть з кожного рядка (див. завдання 8) формули оксигеновмісних кислот.
Визначте, з якими речовинами, формули яких наведено в рядку, реагуватимуть ці спо-
луки. Складіть відповідні хімічні рівняння. Назвіть реагенти і продукти реакцій, класи-
фікуйте хімічні реакції.
13. Виберіть з кожного рядка (див. завдання 8) формулу безоксигенової кислоти.
Визначте, з якими речовинами, формули яких наведено в рядку, реагуватиме ця спо-
лука. Складіть відповідні хімічні рівняння. Назвіть реагенти і продукти реакцій, класи-
фікуйте хімічні реакції.
14. Виберіть з кожного рядка (див. завдання 8) формулу розчинної основи. Визна-
чте, з якими речовинами, формули яких наведено в рядку, реагуватиме ця сполука.
Складіть відповідні хімічні рівняння. Назвіть реагенти і продукти реакцій, класифікуйте
хімічні реакції.
15. Складіть рівняння хімічних реакцій, які відображають генетичні зв’язки всереди-
ні генетичних рядів Барію і Сульфуру та між представниками цих рядів.
§ 3. Õ³ì³÷íèé çâ’ÿçîê ³ áóäîâà ðå÷îâèí
 що називають хімічним зв’язком і яка його природа;
 що таке електронегативність і як вона змінюється в періодах і групах періодичної
системи хімічних елементів;
 як утворюються ковалентний та йонний зв’язки;
 чим відмінні та подібні різні типи хімічного зв’язку;
 у який спосіб описують внутрішню будову кристалів;
 для чого використовують знання про хімічний зв’язок і будову речовини;
 які є типи кристалічних ґраток;
 які особливості кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;
 як властивості речовин залежать від виду хімічного зв’язку й типу кристалічних ґраток.
1 2 3 4
1 2 3
1
7 5
2 3 4
6

15
Õіìі÷íèì çâ’ÿçêîì íàçèâàþòü ñèëè, ÿêі óòðèìóþòü àòîìè â ìîëåêóëàõ
і êðèñòàëàõ, éîíè – ó éîííèõ êðèñòàëàõ. Ïðèãàäàéòå òèïè õіìі÷íîãî
çâ’ÿçêó (ðèñ. 3.1).
овалентнийко
еполярнийне
зв’язок
овалентнийко
полярнийп
зв’язок
йонний
зв’язок
ковалентний
неполярний
зв’язок
збільшення полярного характеру зв’язкузбільшення полярного характеру зв’язку
ковалентний
полярний
зв’язок
йонний
зв’язок
1 2
Ðèñ. 3.1. 1. Ñõåìà óòâîðåííÿ ðіçíèõ òèïіâ õіìі÷íîãî çâ’ÿçêó.
2. Ñïіââіäíîøåííÿ ìіæ òèïàìè õіìі÷íîãî çâ’ÿçêó
Çâ’ÿçîê ìіæ àòîìàìè çà ðàõóíîê ñïіëüíèõ åëåêòðîííèõ ïàð íàçèâàþòü
êîâàëåíòíèì. Éîãî çîáðàæóþòü çà äîïîìîãîþ åëåêòðîííèõ і ãðàôі÷íèõ
ôîðìóë ìîëåêóë. ßêùî äâîõàòîìíà ìîëåêóëà óòâîðåíà àòîìàìè îäíîãî
íåìåòàëі÷íîãî åëåìåíòà, òî íåãàòèâíèé çàðÿä ñïіëüíîї åëåêòðîííîї ïàðè
ðîçïîäіëåíèé ìіæ íèìè ïîðіâíó. Òàêèé çâ’ÿçîê íàçèâàþòü êîâàëåíòíèì
íåïîëÿðíèì.
Åëåêòðîíåãàòèâíіñòü õіìі÷íîãî åëåìåíòà () – öå âëàñòèâіñòü éîãî àòî-
ìà ïðèòÿãóâàòè ñïіëüíі ç іíøèì àòîìîì åëåêòðîííі ïàðè.
Êîâàëåíòíèé çâ’ÿçîê, ó ÿêîìó îäíà ÷è êіëüêà ñïіëüíèõ åëåêòðîííèõ
ïàð çìіùåíі â áіê áіëüø åëåêòðîíåãàòèâíîãî àòîìà, íàçèâàþòü ïîëÿðíèì
çâ’ÿçêîì.
Çі çðîñòàííÿì ïðîòîííîãî ÷èñëà åëåêòðîíåãàòèâíіñòü õіìі÷íèõ åëåìåí-
òіâ çáіëüøóєòüñÿ â ïåðіîäàõ і çìåíøóєòüñÿ â ïіäãðóïàõ (ðèñ. 3.2).
Ðèñ. 3.2. Çìіíà åëåêòðîíåãàòèâíîñòі õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ ó ïåðіîäè÷íіé ñèñòåìі
Òèï çâ’ÿçêó çíà÷íîþ ìіðîþ çàëåæèòü âіä ðіçíèöі çíà÷åíü åëåêòðîíåãà-
òèâíîñòі  ýëåìåíòіâ, ÿêі áåðóòü ó÷àñòü ó éîãî óòâîðåííі (ðèñ. 3.3).

16
Ðèñ. 3.3. Âèçíà÷åííÿ òèïó õіìі÷íîãî çâ’ÿçêó çà ðіçíèöåþ çíà÷åíü
åëåêòðîíåãàòèâíîñòі çâ’ÿçàíèõ àòîìіâ
Êðèñòàëі÷íі ґðàòêè – ìîäåëі, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ îïèñóþòü âíóòðіøíþ
áóäîâó êðèñòàëіâ. Òî÷êè êðèñòàëі÷íèõ ґðàòîê, ó ÿêèõ ðîçòàøîâàíі ÷àñ-
òèíêè, íàçèâàþòü âóçëàìè êðèñòàëі÷íèõ ґðàòîê. Ïðèðîäà ÷àñòèíîê ó
âóçëàõ êðèñòàëі÷íèõ ґðàòîê òà ñèëè âçàєìîäії ìіæ ÷àñòèíêàìè âèçíà÷à-
þòü òèï ґðàòîê: àòîìíі, ìîëåêóëÿðíі, éîííі (ðèñ. 3.4).
1 32
Cl–
Na+
Ðèñ. 3.4. Êðèñòàëі÷íі ґðàòêè: 1 – àòîìíі (àëìàç Ñ); 2 – ìîëåêóëÿðíі (éîä І2);
3 – éîííі (ãàëіò NaCl)
Â àòîìíèõ êðèñòàëàõ àòîìè ñïîëó÷åíі êîâàëåíòíèìè íåïîëÿðíèìè
çâ’ÿçêàìè. Õàðàêòåðíèì ïðèêëàäîì òàêèõ ðå÷îâèí є àëìàç, ó êðèñòàëі÷-
íèõ ґðàòêàõ ÿêîãî âñі ùîíàéáëèæ÷і ìіæ’ÿäåðíі âіäñòàíі é óñі êóòè ìіæ
÷îòèðìà çâ’ÿçêàìè àòîìà Êàðáîíó îäíàêîâі. Ç àëìàçіâ îñîáëèâèì îãðà-
íþâàííÿì, ùî ñïåöіàëüíî âèÿâëÿє éîãî áëèñê, âèãîòîâëÿþòü äіàìàíòè –
äîðîãîöіííå êàìіííÿ. Àëìàç íå ïðîâîäèòü åëåêòðè÷íîãî ñòðóìó. Öå
íàäçâè÷àéíî ñòіéêà ôîðìà іñíóâàííÿ Êàðáîíó, ÿêà çà íàãðіâàííÿ áåç äî-
ñòóïó ïîâіòðÿ âèùå âіä òåìïåðàòóðè 1200 Ñ ïåðåõîäèòü ó ãðàôіò.
Êðèñòàëі÷íà ñòðóêòóðà ãðàôіòó çîâñіì íå ñõîæà íà ñòðóêòóðó àëìàçó.
Àòîìè Êàðáîíó â ãðàôіòі ðîçòàøîâàíі ïëîñêèìè ñіòêàìè. Íà âіäìіíó âіä
àëìàçó, ãðàôіò íåïðîçîðèé, ÷îðíîãî êîëüîðó, ìàє âèñîêó åëåêòðîïðîâіäíіñòü,
ëåãêî ðîçøàðîâóєòüñÿ. Àëìàç і ãðàôіò – àòîìíі êðèñòàëè. Âіäìіííіñòü ó áóäî-
âі çóìîâëþє âіäìіííіñòü ó ôіçè÷íèõ âëàñòèâîñòÿõ і çàñòîñóâàííі ðå÷îâèí.

17
Завдання. Назвіть побутові й промислові вироби, де використовують алмаз і
графіт. Поясніть, якими властивостями цих речовин зумовлене їхнє застосу-
вання в певній сфері.
Áîð, ñèëіöіé, ãåðìàíіé, àðñåí, êâàðö òàêîæ óòâîðþþòü àòîìíі êðèñòàëè.
Âîíè äóæå ìіöíі òà òâåðäі, ïîãàíî ïðîâîäÿòü òåïëîòó é åëåêòðè÷íèé ñòðóì.
Ðå÷îâèíè, ùî ìàþòü àòîìíі êðèñòàëі÷íі ґðàòêè, ïëàâëÿòüñÿ çà âèñîêèõ
òåìïåðàòóð. Íàïðèêëàä, òåìïåðàòóðà ïëàâëåííÿ êâàðöó 1725 Ñ. Òàêі ðå-
÷îâèíè ìàéæå íåðîç÷èííі â áóäü-ÿêèõ ðîç÷èííèêàõ, ìàþòü íèçüêó ðåàê-
öіéíó çäàòíіñòü.
Ìîëåêóëÿðíі êðèñòàëі÷íі ґðàòêè ïîáóäîâàíі ç ìîëåêóë ðå÷îâèíè.
Çàçâè÷àé ó òàêèõ ðå÷îâèí íèçüêі òåìïåðàòóðè ïëàâëåííÿ é êèïіííÿ, àäæå
ìîëåêóëè ñëàáêî âçàєìîäіþòü ìіæ ñîáîþ. Ìîëåêóëÿðíі ґðàòêè ìàþòü ó
òâåðäîìó àãðåãàòíîìó ñòàíі âîäåíü Í2, àçîò N2, êèñåíü Î2, ãàëîãåíè (ôòîð,
õëîð, áðîì, éîä), ÷èìàëî îðãàíі÷íèõ ðå÷îâèí. Ó âóçëàõ êðèñòàëі÷íèõ ґðà-
òîê éîäó ìіñòÿòüñÿ ìîëåêóëè I2. Àòîìè éîäó â ìîëåêóëі çâ’ÿçàíі äîñèòü
ìіöíèìè êîâàëåíòíèìè çâ’ÿçêàìè, à ìîëåêóëè ìіæ ñîáîþ – ñëàáêèìè ñè-
ëàìè. Òîìó âæå çà íåçíà÷íîãî íàãðіâàííÿ éîä, íå ïëàâëÿ÷èñü, ïåðåõîäèòü
іç êðèñòàëі÷íîãî ñòàíó â ãàçóâàòèé (ñóáëіìóєòüñÿ), à çà îõîëîäæåííÿ ïàðà
éîäó êðèñòàëіçóєòüñÿ. Ëіä – òàêîæ ìîëåêóëÿðíèé êðèñòàë. Ìіöíіñòü ìî-
ëåêóëÿðíèõ êðèñòàëіâ çàëåæèòü âіä ðîçìіðіâ і ñêëàäíîñòі ìîëåêóë. Íà-
ïðèêëàä, êðèñòàëè ôòîðó ïëàâëÿòüñÿ çà òåìïåðàòóðè –219,6 Ñ, à éîäó – çà
+113,6 Ñ, ìåòàíó ÑÍ4 – çà –182,5 Ñ, à òðèàêîíòàíó Ñ30Í62 – çà +65,8 Ñ.
Éîííі êðèñòàëè óòâîðþþòü ñîëі íåîðãàíі÷íèõ òà îðãàíі÷íèõ êèñëîò,
ëóãè, îñíîâíі é àìôîòåðíі îêñèäè1 é ãіäðîêñèäè. ×è íå íàéòèïîâіøèé
ïðèêëàä éîííîãî êðèñòàëà – ãàëіò (íàòðіé õëîðèä).
Â óòâîðåííі éîííèõ êðèñòàëіâ áàãàòüîõ ñîëåé áåðóòü ó÷àñòü êàòіîíè
ìåòàëі÷íèõ åëåìåíòіâ і îäíî- àáî áàãàòîàòîìíі àíіîíè (ôîðìóëè áàãàòüîõ ç
íèõ íàâåäåíî â òàáëèöі «Ðîç÷èííіñòü êèñëîò, îñíîâ, àìôîòåðíèõ ãіäðî-
êñèäіâ і ñîëåé ó âîäі»). Ó éîííèõ êðèñòàëàõ çâ’ÿçêè ìіæ éîíàìè ìіöíі,
òîìó òàêі êðèñòàëè ìàþòü âèñîêі òåìïåðàòóðè ïëàâëåííÿ (801 Ñ – íàòðіé
õëîðèä, 2627 Ñ – êàëüöіé îêñèä òîùî). Çàçâè÷àé éîííі êðèñòàëè òâåðäі,
àëå êðèõêі. Їõíÿ êðèõêіñòü çóìîâëåíà òèì, ùî íàâіòü çà íåâåëèêîї äåôîð-
ìàöії êðèñòàëà êàòіîíè é àíіîíè çñóâàþòüñÿ òàê, ùî ñèëè âіäøòîâõóâàííÿ
ìіæ îäíîéìåííèìè éîíàìè ïî÷èíàþòü ïåðåâàæàòè íàä ñèëàìè ïðèòÿãàí-
íÿ ìіæ êàòіîíàìè é àíіîíàìè, òîæ êðèñòàë ðóéíóєòüñÿ.
 Õіìі÷íèì çâ’ÿçêîì íàçèâàþòü ñèëè, ÿêі óòðèìóþòü àòîìè â ìîëåêóëàõ
і àòîìíèõ êðèñòàëàõ, éîíè – ó éîííèõ êðèñòàëàõ.
 Åëåêòðîíåãàòèâíіñòü õіìі÷íîãî åëåìåíòà – öå âëàñòèâіñòü éîãî àòîìà
ïðèòÿãóâàòè ñïіëüíі ç іíøèì àòîìîì åëåêòðîííі ïàðè.
 Êîâàëåíòíèé íåïîëÿðíèé і ïîëÿðíèé òà éîííèé çâ’ÿçêè ìàþòü åëåêòðîí-
íó ïðèðîäó.
1 Òðàïëÿþòüñÿ é âèíÿòêè, íàïðèêëàä, éîííó áóäîâó ìàє ìàíãàí(VII) îêñèä.

18
 Êðèñòàëі÷íі ґðàòêè – ìîäåëі, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ îïèñóþòü âíóòðіøíþ
áóäîâó êðèñòàëіâ.
 Ïðèðîäà ÷àñòèíîê ó âóçëàõ êðèñòàëі÷íèõ ґðàòîê òà ñèëè âçàєìîäії ìіæ
÷àñòèíêàìè âèçíà÷àþòü òèï ґðàòîê: éîííі, àòîìíі, ìîëåêóëÿðíі.
 Âëàñòèâîñòі ðå÷îâèí çàëåæàòü âіä їõíüîї áóäîâè é çóìîâëþþòü çàñòîñó-
âàííÿ.
1. Яка природа хімічного зв’язку? 2. Що таке електронегативність? 3. Який зв’язок
називають ковалентним неполярним? 4. Чим ковалентний полярний зв’язок відрізня-
ється від ковалентного неполярного та йонного? 5. Як змінюється електронегативність
хімічних елементів у періодичній системі? 6. Порівняйте ковалентні зв’язки в молекулах
водню і гідроген хлориду. Чим вони подібні і чим відрізняються? 7. Що таке кристалічні
ґратки? 8. Що називають вузлами кристалічних ґраток? 9. Які є типи кристалічних ґра-
ток? 10. Які частинки знаходяться у вузлах кристалічних ґраток кожного типу?
11. Спрогнозуйте тип кристалічних ґраток у речовинах за описом їхніх властивос-
тей і застосування:
а) ванілін C8H8O3 – безбарвні леткі кристали з характерним запахом, харчова до-
бавка;
б) бор нітрид BN (боразон) за твердістю наближається до алмазу, водночас він
стійкіший до високих температур. Його використовують для виготовлення надтвердих
абразивних матеріалів;
в) бензоатну кислоту C6H5СООН уперше виділили в XVI столітті із суміші духмяних
речовин – росного ладана. Поясніть, який тип кристалічних ґраток у бензоатної кис-
лоти.
Творча майстерня
2. Складіть кросворд про хімічний зв’язок і будову речовини.

19
Òåìà 1. Ðîç÷èíè
§ 4. Ïîíÿòòÿ ïðî äèñïåðñí³ ñèñòåìè
Після опрацювання параграфа ви зможете:
 наводити приклади дисперсних систем – суспензій, емульсій, гелів, пін тощо;и
 обґрунтовувати значення дисперсних систем у природі та житті людини.и
Áіëüøà ÷àñòèíà ðå÷îâèíè Âñåñâіòó ïåðåáóâàє ó âèãëÿäі ïèëó. Êîñìі÷-
íèé ïðîñòіð, ãіäðîñôåðà é àòìîñôåðà, çåìíà êîðà òà íàäðà, ґðóíòè, æèâі
îðãàíіçìè, õàð÷îâі ïðîäóêòè, ëіêàðñüêі çàñîáè òîùî ìіñòÿòü ðå÷îâèíè â
ðîçäðіáíåíîìó, òîáòî äèñïåðñíîìó, ñòàíі. Îòæå, äèñïåðñíèé ñòàí є îñíîâ-
íèì ñòàíîì ìàòåðії.
Äèñïåðñíà ñèñòåìà – ôіçè÷íî íåîäíîðіäíà ñèñòåìà, ÿêà ñêëàäàєòü-
ñÿ ç êіëüêîõ ðå÷îâèí. Öі ðå÷îâèíè íå ðîç÷èíÿþòüñÿ îäíà â îäíіé
і íå ðåàãóþòü ìіæ ñîáîþ. Ó äèñïåðñíèõ ñèñòåìàõ îäíі ðå÷îâèíè ðîç-
ïîäіëåíі â іíøèõ.
Ïåðåëіê äèñïåðñíèõ ñèñòåì áåçìåæíèé: ìіíåðàëè òà äåÿêі ñïëàâè,
ïіíî- і ãàçîáåòîí, íàôòà, êîñìåòè÷íå ìîëî÷êî òà ãåëü äëÿ âîëîññÿ, êðåì
äëÿ âçóòòÿ é ìàðìåëàä, ïàïіð і êâàñíà ïіíà, õëіá і âåðøêîâå ìàñëî, ñìîã,
òâåðäå ðàêåòíå ïàëèâî é ëàêîôàðáîâі ìàòåðіàëè (ðèñ. 4.1).
1 32
Ðèñ. 4.1. Ïðèêëàäè äèñïåðñíèõ ñèñòåì. 1. Ïîðèñòі áåòîíè, ÿêі øèðîêî âèêîðèñòîâó-
þòü ÿê áóäіâåëüíі ìàòåðіàëè, – òâåðäі ïіíè. 2. Ìàðìåëàä – ãåëü. 3. Êîñìåòè÷íå
ìîëî÷êî – åìóëüñіÿ. Çàâäàííÿ. Âèêîðèñòîâóþ÷è ïîâñÿêäåííèé äîñâіä і çíàííÿ
ç іíøèõ ïðèðîäíè÷èõ ïðåäìåòіâ, íàâåäіòü êіëüêà ïðèêëàäіâ äèñïåðñíèõ ñèñòåì

20
Тема 1
Ñóñïåíçії є ðіçíîâèäîì íåîäíîðіäíèõ ñóìі-
øåé. Öå çàâèñі òâåðäèõ ÷àñòèíîê ó ðіäêîìó
ñåðåäîâèùі. Íàïðèêëàä, ùîá âèãîòîâèòè
âîäíó ñóñïåíçіþ ãëèíè, її ïîäðіáíþþòü íà
òîíêèé ïîðîøîê, âèñèïàþòü ó âîäó òà ðå-
òåëüíî ïåðåìіøóþòü. Ç ïîâñÿêäåííîãî äîñâі-
äó âè, íàïåâíî, çíàєòå, ùî ïîñòóïîâî
÷àñòèíêè ãëèíè ïіä äієþ ñèëè çåìíîãî òÿ-
æіííÿ îñÿäóòü íà äíî ïîñóäèíè (ðèñ. 4.2).
Öå çóìîâëåíî òèì, ùî ÷àñòèíêè ñóñïåíçіé
íå âèÿâëÿþòü áðîóíіâñüêîãî ðóõó. Ïðîöåñ
îñіäàííÿ òðèâàòèìå òèì äîâøå, ÷èì äðіáíі-
øі ÷àñòèíêè äèñïåðñíîї ôàçè.
Броунівський рух – безладний рух малих частинок, завислих у рідині або
газі. Він відбувається під дією ударів молекул навколишнього середовища.
Досліджений у 1827 р. P. Броуном (рис. 4.3), який спостерігав у мікроскоп рух
квіткового пилку, завислого у воді.
Ðèñ. 4.3. Ðîáåðò Áðîóí (1773–1858) – øîòëàíäñüêèé
áîòàíіê, âіäêðèâ áåçëàäíèé ðóõ äðіáíèõ ÷àñòèíîê ó ðі-
äèíі àáî ãàçі ïіä âïëèâîì óäàðіâ ìîëåêóë íàâêîëèø-
íüîãî ñåðåäîâèùà, ùî äіñòàâ íàçâó «áðîóíіâñüêèé
ðóõ». Ó 1828 ð. îïóáëіêóâàâ «Êîðîòêèé çâіò ïðî ñïî-
ñòåðåæåííÿ ó ìіêðîñêîï...», ó ÿêîìó îïèñàâ âіäêðèòèé
íèì ðóõ ÷àñòèíîê. Òàêîæ îïèñàâ ÿäðî ðîñëèííîї êëі-
òèíè
×àñòèíêè òâåðäîї ðå÷îâèíè, ãóñòèíà ÿêèõ áіëüøà çà ãóñòèíó ðіäèíè,
óòâîðþþòü îñàä. ßêùî æ їõíÿ ãóñòèíà ìåíøà – âîíè ñïëèâàþòü íà ïî-
âåðõíþ. ×àñòèíêè òâåðäèõ ðå÷îâèí, ÿêі íå çìî÷óþòüñÿ âîäîþ, òàêîæ
ñïëèâàþòü óãîðó. Ïðèêëàäîì òàêîї ðå÷îâèíè є ñіðêà, ãóñòèíà ÿêîї áіëüøà
çà ãóñòèíó âîäè.
Ó ïðèðîäíèõ óìîâàõ ñóñïåíçії óòâîðþþòüñÿ âíàñëіäîê ðîçìèâàííÿ
ґðóíòіâ âîäîþ, çàáðóäíåííÿ âîäîéì àòìîñôåðíèì ïèëîì. Ñóñïåíçієþ є é
ïóëüïà – ñóìіø òîíêîïîäðіáíåíîї êîðèñíîї êîïàëèíè ç âîäîþ. Ïóëüïà
óòâîðþєòüñÿ ïіä ÷àñ çäðіáíþâàííÿ ðóä ïåðåä çáàãà÷åííÿì. Áóðîâі ïðîìèâ-
íі ðіäèíè, ôàðáè, áóäіâåëüíі ðîç÷èíè – òàêîæ ñóñïåíçії. Ó ôîðìі ñóñïåí-
çіé çàñòîñîâóþòü äåÿêі äîáðèâà é îòðóòîõіìіêàòè, ñóñïåíçіÿìè є ÷èìàëî
ëіêàðñüêèõ ïðåïàðàòіâ.
Åìóëüñії –ї äèñïåðñíі ñèñòåìè, ÿêі ñêëàäàþòüñÿ ç ðіäèí, ùî íå çìіøó-
þòüñÿ. Òîáòî òàê ñàìî, ÿê і ñóñïåíçії, є íåîäíîðіäíèìè ñóìіøàìè. Âèãîòî-
âèòè åìóëüñіþ ìîæíà, íàïðèêëàä, òðèâàëèì çáîâòóâàííÿì ñóìіøі âîäè òà
îëії (ðèñ. 4.4.1). Îäíàê çãîäîì åìóëüñіÿ ðîçøàðóєòüñÿ (ðèñ. 4.4.2).
1 2
Ðèñ. 4.2. Ñóñïåíçіÿ ãëèíè
ó âîäі (1) òà її îñіäàííÿ (2)

21
Розчини
Åìóëüñіÿìè є ÷èìàëî êîñìåòè÷íèõ çàñîáіâ, ëіêàðñüêèõ ïðåïàðàòіâ. Åìóëü-
ñії âèêîðèñòîâóþòü íà âèðîáíèöòâі ïіä ÷àñ øëіôóâàííÿ, ñâåðäëіííÿ òà ðіçàí-
íÿ ìåòàëіâ, ïëàñòìàñ, êåðàìіêè òîùî. Ó ôîðìі åìóëüñіé çàñòîñîâóþòü çàñîáè
áîðîòüáè ç áóð’ÿíàìè òà øêіäíèêàìè ñіëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð.
Завдання. Поясніть, чому в інструкціях до лікарських засобів у формі суспензій
та емульсій завжди зазначено: «Перед уживанням збовтати!».
Ïіíè – äèñïåðñíі ñèñòåìè, ó ÿêèõ áóëüáàøêè ãàçó ðîçïîäіëåíі â ðіäêî-
ìó àáî òâåðäîìó ñåðåäîâèùі (ðèñ. 4.5). Ïіíè øèðîêî çàñòîñîâóþòü ó áàãà-
òüîõ ãàëóçÿõ ïðîìèñëîâîñòі òà â ïîáóòі. Ïіííі ìèéíі òà êîñìåòè÷íі çàñîáè,
õіìіêàòè äëÿ ÷èùåííÿ ìåáëіâ, êèëèìіâ, êîíäèòåðñüêі ïіíè, ìóñè, áіñê-
âіòè, äèòÿ÷і ðîçâàãè і âå÷іðêè äëÿ äîðîñëèõ ç âèêîðèñòàííÿì ïіí – îñü àæ
íіÿê íå ïîâíèé ïåðåëіê çàñòîñóâàííÿ öèõ äèñïåðñíèõ ñèñòåì ó ïîáóòі.
Òàêîæ âîíè ïîòðіáíі äëÿ ãàñіííÿ ïîæåæ, ãіäðî- òà çâóêîіçîëþâàííÿ, óòå-
ïëåííÿ â áóäіâíèöòâі, çáàãà÷åííÿ êîðèñíèõ êîïàëèí òîùî.
Àåðîçîëі – äèñïåðñíі ñèñòåìè, ó ÿêèõ ÷àñòèíêè òâåðäîї àáî ðіäêîї ðå÷î-
âèíè ðîçïîðîøåíі â ãàçі, çàçâè÷àé – ïîâіòðі. Äèì, ñìîã, ïèë – òâåðäîòіëі
àåðîçîëі, ó ÿêèõ òâåðäі ÷àñòèíêè ðîçïîðîøåíі â ãàçі. Òóìàí, ìðÿêà – òà-
êîæ àåðîçîëі. Éäåòüñÿ ïðî ãàç, ó ÿêîìó ðîçïîäіëåíі êðàïëèíêè ðіäèíè.
Ñóñïåíçії, åìóëüñії, ðіäêі ïіíè – íåîäíîðіäíі ñóìіøі. Âîíè íåñòіéêі é
çãîäîì ðóéíóþòüñÿ: ñóñïåíçії òà ïіíè îñіäàþòü, åìóëüñії ðîçøàðîâóþòüñÿ.
Ùîá çáåðåãòè ñïîæèâ÷і âëàñòèâîñòі òîâàðіâ, ÿêі ìіñòÿòü öі ãðóáîäèñïåðñíі
ñèñòåìè, äî їõíüîãî ñêëàäó ââîäÿòü ðіçíîìàíіòíі åìóëüãàòîðè òà ñòàáіëі-
çàòîðè ïіíè. Ïðèðîäíі åìóëüãàòîðè, íàïðèêëàä ÿє÷íèé áіëîê і æîâòîê,
òðàäèöіéíî âèêîðèñòîâóþòü ó õàð÷îâèõ ïðîäóêòàõ. Íèíі äî ñêëàäó ìàðãà-
ðèíó, ìîðîçèâà, çáèòèõ âåðøêіâ, ìàéîíåçó òîùî òàêîæ âõîäÿòü іíøі
åìóëüãàòîðè òà ñòàáіëіçàòîðè ïіíè.
Ïîêàçîâî, ùî ìàëі ðîçìіðè ðîçïîðîøåíèõ ÷àñòèíîê òâåðäîї ðå÷îâèíè
àáî ðіäèíè çóìîâëþþòü íåâåëèêó øâèäêіñòü їõíüîãî îñіäàííÿ. Òîæ àåðî-
çîëі ïîðіâíÿíî ñòàáіëüíі â ïîëі çåìíîãî òÿæіííÿ.
Завдання. Дізнайтеся, що таке Е-числа, якими Е-числами позначають емуль-
гатори.
Ðèñ. 4.4. 1. Îëіéíî-âîäíà åìóëü-
ñіÿ. 2. Ðîçøàðóâàííÿ åìóëüñії
Ðèñ. 4.5. Ðіäêà (1) і òâåðäà (2) ïіíè. ßêå äîáðî
óìèòèñÿ ç ìèëîì, âèòåðòèñÿ ÷èñòèì ïîëîò-
íÿíèì ðóøíèêîì, óçÿòè äî ðóê ïàõó÷èé îêðà-
єöü íіçäðþâàòîãî ÷îðíîãî õëіáà… Ìèõàéëî
Ñòåëüìàõ. «Âåëèêà ðіäíÿ». Çàâäàííÿ. Íàâåäіòü
êіëüêà ïðèêëàäіâ ïіí, âіäîìèõ âàì ç ïîâñÿêäåí-
íîãî æèòòÿ
11 22

22
Тема 1
Ïðî òàêі ðіçíîâèäè äèñïåðñíèõ ñèñòåì, ÿê іñòèííі òà êîëîїäíі ðîç÷èíè,
âè äіçíàєòåñÿ ç íàñòóïíîãî ïàðàãðàôà.
 Îñíîâíèé ñòàí, ó ÿêîìó ïåðåáóâàє ìàòåðіÿ, – äèñïåðñíèé.
 Ñóñïåíçії, åìóëüñії, ðіäêі ïіíè – íåîäíîðіäíі ñóìіøі, ãðóáîäèñïåðñíі
ñèñòåìè. Âîíè íåñòіéêі é çãîäîì ðóéíóþòüñÿ.
 Àåðîçîëі – äèñïåðñíі ñèñòåìè, ó ÿêèõ ÷àñòèíêè òâåðäîї àáî ðіäêîї ðå÷î-
âèíè ðîçïîðîøåíі â ãàçі, çàçâè÷àé – ïîâіòðі.
1. Наведіть приклади дисперсних систем, які трапляються в повсякденному житті.
2. Що таке суспензія? Емульсія? Піна? Аерозоль? 3. Як у природних умовах утворюють-
ся суспензії? 4. Де використовують емульсії? 5. Для чого використовують рідкі й тверді
піни? 6. Для чого використовують емульгатори та стабілізатори піни? 7. Які природні
емульгатори вам відомі? 8. Чому аерозолі порівняно стійкі в полі земного тяжіння?
9. Установіть відповідність між дисперсними системами та об’єктами.
1 Піна А Сік кульбаби
2 Гель Б Косметичний лак із блискітками
3 Емульсія В Малинове желе
4 Суспензія Г Оцет
5 Аерозоль Д Пемза
Е Дим багаття
10. Визначте, про які дисперсні системи йдеться:
а) «Ніч. Весна. Гримить повінь. І тікають мутні водиу д в невідому даль» (Микола Хви-
льовий. «Арабески»); б) «Потім дівчинка кинула проса курям, зварила кисіль з бузини
та яблук...» (Олесь Донченко «Лісничиха»); в) «Після того було молоко, білий пахучий
напій пінивсь у склянці…» (Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»); г) «У неділю вран-
ці-рано поле вкрилося туманом...» (Тарас Шевченко. «Наймичка»).
11. Визначте, які явища описано в уривках літературних творів:
а) «…коли наповнену пляшку уже замінили іншою, відставивши її вбік, відвар роз-д р р
ділявся на дві різні рідинид д р р д : внизуу відстоювалась квіткова чи трав’яна водар д , а зверхур у
плавав товстий шар оліїр » (Патрік Зюскінд. «Парфуми»); б) «…у піні утворилися дрібніу р др
дірочкид р : це впали сльози пані Палівцової, коли вона несла пиво Швейкові» (Ярослав
Гашек. «Пригоди бравого вояка Швейка»); в) «...навкруги в повітрі здіймається сяюча
куряваур розбитої в пилюку, в проміння води!» (Олесь Гончар. «Людина і зброя»);
г) «Осіла куряваур доріг на грані веж і на руїни...» (Герась Соколенко. «Дивлюсь на куче-
рі твої...»).
Творча майстерня
12. Складіть узагальнювальну ілюстровану схему «Однорідні й неоднорідні суміші
та способи їхнього розділення».
13. Підготуйте презентацію «Дисперсні системи в мистецьких творах – літератур-
них і образотворчих».
14. Дізнайтеся назву дисперсної системи, яка щонайменше 15 разів потрапляла до
«Книги рекордів Гіннеса» через низку унікальних властивостей. Підготуйте стислі по-
відомлення про неї.

23
Розчини
Дізнайтеся більше
https://www.youtube.com/watch?v1pRdKf1DQB4
https://www.youtube.com/watch?vSpq34lsvA2U
https://www.youtube.com/watch?vbhABPDvhnpQ
https://www.youtube.com/watch?vUZsvNWjVRao
https://www.youtube.com/watch?vSOrV4hcmfHk
https://www.youtube.com/watch?vGvs3hnMR1l8
https://www.youtube.com/watch?v0Dfg7T7CYik
§ 5. ²ñòèíí³ òà êîëî¿äí³ ðîç÷èíè
 наводити приклади істинних і колоїдних розчинів; розрізняти їх;и
 обґрунтовувати значення істинних і колоїдних розчинів у природі та житті людини.и
Ç êóðñіâ õіìії 7 і 8 êëàñіâ âè âæå ìàєòå óÿâëåííÿ ïðî ðîç÷èíè ÿê îäíî-
ðіäíі ñóìіøі. І, çâіñíî, ïàì’ÿòàєòå, ùî ðîç÷èí – îäíîðіäíà ñèñòåìà, ÿêà
ñêëàäàєòüñÿ ç äâîõ àáî áіëüøå êîìïîíåíòіâ. Óçàãàëüíіìî, ùî âæå âіäîìî
âàì ïðî êîìïîíåíòè ðîç÷èíіâ.
Ðîç÷èí óòâîðåíèé íå ìåíø íіæ äâîìà êîìïîíåíòàìè, îäèí ç ÿêèõ –
ðîç÷èííèê, à іíøі – ðîç÷èíåíі â íüîìó. Íàïðèêëàä, ó ñòîëîâîìó îöòі âîäà –
ðîç÷èííèê, à åòàíîâà êèñëîòà – ðîç÷èíåíà ðå÷îâèíà. Çàçâè÷àé, ðîç÷èííèêîì
óâàæàþòü òîé êîìïîíåíò, ÿêèé ó ÷èñòîìó âèãëÿäі іñíóє â òîìó ñàìîìó
àãðåãàòíîìó ñòàíі, ùî é ðîç÷èí. ßêùî êîìïîíåíòè ðîç÷èíó ïåðåáóâàþòü
â îäíîìó àãðåãàòíîìó ñòàíі, òî ðîç÷èííèê – êîìïîíåíò, ìàñà ÿêîãî â ðîç-
÷èíі íàéáіëüøà. Çàïàì’ÿòàéòå, âîäó òðàäèöіéíî ââàæàþòü ðîç÷èííèêîì
íàâіòü òîäі, êîëè її ìàñà çíà÷íî ìåíøà çà ìàñó ðîç÷èíåíîї ðå÷îâèíè.
Іñíóþòü ðîç÷èíè â ðіçíèõ àãðåãàòíèõ ñòàíàõ – ðіäêі, òâåðäі, ãàçóâàòі.
Ñòîëîâèé îöåò, ìіíåðàëüíà âîäà, öóêðîâèé ñèðîï, ñïëàâ çîëîòà çі ñðіáëîì,
àçîòî-êèñíåâà ñóìіø – ðîç÷èíè, ÿêі íàçèâàþòü іñòèííèìè (ðèñ. 5.1).
1 32
Ðèñ. 5.1. Ïðèêëàäè іñòèííèõ ðîç÷èíіâ. 1. Ìіíåðàëüíà âîäà – іñòèííèé ðîç÷èí
ñîëåé і âóãëåêèñëîãî ãàçó. 2. Áðîøêà ç åëåêòðóìó – ñðіáíî-çîëîòîãî ñïëàâó. Äàâíÿ
Ãðåöіÿ, 625–600 ðð. äî í. å. Åëåêòðóì – òâåðäèé ðîç÷èí. 3. Òðèìіêñ – êèñíåâî-
àçîòíî-ãåëієâà ñóìіø – ðîç÷èí, êîìïîíåíòè ÿêîãî є ãàçàìè
Êîëîїäíі ðîç÷èíè (äàâíüîãðåö. ό – êëåé + ἶ – âèãëÿä; êëåєïî-
äіáíі) çà ðîçìіðîì ÷àñòèíîê ïîñіäàþòü ïðîìіæíå ìіñöå ìіæ іñòèííèìè
ðîç÷èíàìè òà íåîäíîðіäíèìè ñóìіøàìè. Ðîçìіðè òâåðäèõ ÷àñòèíîê ó öèõ
äèñïåðñíèõ ñèñòåìàõ – âіä 1 äî 100 íì.
Êîëîїäíі ðîç÷èíè ïîøèðåíіøі çà іñòèííі. Öèòîïëàçìà æèâèõ êëіòèí,
êðîâ, ñîêè ðîñëèí – áàãàòîêîìïîíåíòíі êîëîїäíі ñèñòåìè. ×èíáàðñòâî,

24
Тема 1
ôàðáóâàííÿ, âèðîáíèöòâî øòó÷íèõ âîëî-
êîí, âèãîòîâëåííÿ êëåїâ, ëàêіâ, ïëіâîê,
÷îðíèëà ïîâ’ÿçàíі ç âèêîðèñòàííÿì êîëî-
їäíèõ ðç÷èíіâ. Êîëîїäíі ñèñòåìè ґðóíòіâ
çàáåçïå÷óþòü їõíþ ðîäþ÷іñòü. Äîáóâàííÿ
é çàñòîñóâàííÿ ðіäêèõ êîëîїäíèõ ðîç÷è-
íіâ çîëîòà îïèñàíî â êèòàéñüêèõ êíèæ-
êàõ ç ìåäèöèíè (І ñò. äî í. å.), íàóêîâèõ
ïðàöÿõ Ïàðàöåëüñà. Ïðåïàðàòè-êîëîїäè
íà îñíîâі ñðіáëà, çîëîòà, ïëàòèíè âèêî-
ðèñòîâóþòü ó ìåäèöèíі ÿê äåçіíôіêóâàëü-
íі çàñîáè òà ìàðêåðè (âèçíà÷íèêè)
íåáåçïå÷íèõ õâîðîá.
Ïîðіâíÿíî ç åìóëüñіÿìè, ñóñïåíçіÿ-
ìè, ïіíàìè êîëîїäíі ðîç÷èíè є âіäíîñíî
ñòіéêèìè. Ïðè÷èíè öüîãî – áðîóíіâñüêèé ðóõ òâåðäèõ ÷àñòèíîê, ðîçïîðîøå-
íèõ ó ðіäèíі, òà åëåêòðè÷íі ÿâèùà íà їõíіé ïîâåðõíі. Àäæå öі ÷àñòèíêè çà-
ðÿäæåíі îäíàêîâî, òîìó é âіäøòîâõóþòüñÿ îäíà âіä îäíîї. Òîæ êîëîїäíі
ðîç÷èíè íå ìîæíà ðîçäіëèòè íà ñêëàäíèêè àíі ôіëüòðóâàííÿì, àíі öåíòðèôó-
ãóâàííÿì. Îäíàê ïіä âïëèâîì ðіçíèõ ÷èííèêіâ – ïîòóæíèõ ìåõàíі÷íèõ âі-
áðàöіé, çìіíè òåìïåðàòóðè, âçàєìîäії ç äåÿêèìè éîíàìè – òâåðäі ÷àñòèíêè
êîëîїäíèõ ðîç÷èíіâ ìîæóòü ñïîëó÷àòèñÿ â áіëüøі çà ðîçìіðîì (ðèñ. 5.2).
Ультрацентрифугування – метод розділення й дослідження частинок
розміром менше за 100 нм (колоїдні системи, молекули білків тощо) під дією
відцентрових сил. Ідею ультрацентрифугування запропонував вітчизняний
учений А.В. Думанський (рис. 5.3) у 1913 р., однак розроблення сучасної тео-
рії седиментаційного аналізу стало можливим лише після створення в 1926 р.
високошвидкісної ультрацентрифуги.
Ðèñ. 5.3. 1. Äóìàíñüêèé Àíòîí Âîëîäèìèðîâè÷ (1880–1967). Îäèí іç çàñíîâ-
íèêіâ êîëîїäíîї õіìії. Ïîõîäèâ іç çàêàðïàòñüêèõ óêðàїíöіâ. Çàñíîâíèê і
ðåäàêòîð (ç 1935 ð.) «Êîëîїäíîãî æóðíàëó». Ðîçêðèâ çíà÷åííÿ âîäîðîç÷èí-
íèõ êîëîїäіâ ó õëіáîïå÷åííі, öóêðîâàðіííі, âèíîðîáñòâі, ó êîíäèòåðñüêî-
ìó, ïèâîâàðíîìó, äðіæäæîâîìó і êðîõìàëüíî-ïàòîêîâîìó âèðîáíèöòâàõ,
ñòâîðèâ íàóêîâèé íàïðÿì ïðèêëàäíîї êîëîїäíîї õіìії â õàð÷îâіé òåõíîëîãії.
2. Ç íàãîäè âіäçíà÷åííÿ 100-ðі÷÷ÿ âіä äíÿ íàðîäæåííÿ À.Â. Äóìàíñüêîãî
éîãî іì’ÿ ïðèñâîєíî Іíñòèòóòó êîëîїäíîї õіìії і õіìії âîäè ÀÍ ÓÐÑÐ (1980)
1 2
Ðèñ. 5.2. Êîëîїäíèé ðîç÷èí
ôåðóì(ІІІ) ãіäðîêñèäó (1), éîãî
çñіäàííÿ ïіä äієþ âîäíîãî ðîç÷èíó
íàòðіé õëîðèäó (2) é îñàäæåííÿ (3)
1 32

25
Розчини
ßê ðîçðіçíèòè іñòèííі é êîëîїäíі ðîç÷èíè? Êîëîїäíèì ðîç÷èíàì, íà
âіäìіíó âіä іñòèííèõ, âëàñòèâèé åôåêò Òіíäàëÿ (ðèñ. 5.4.1). Éîãî âèÿâè âè
íåîäíîðàçîâî ñïîñòåðіãàëè â ïîâñÿêäåííîìó æèòòі (ðèñ. 5.4.2). Åôåêò Òіí-
äàëÿ âèíèêàє ïіä ÷àñ ïðîõîäæåííÿ êðіçü êîëîїäíèé ðîç÷èí ïó÷êà ñâіòëà
(íàïðèêëàä, âіä çâè÷àéíîї ëàçåðíîї óêàçêè). Ïðîìіíü ñâіòëà ðîçñіþєòüñÿ
ïіä ÷àñ ïðîõîäæåííÿ êðіçü êîëîїäíèé ðîç÷èí, òîæ éîãî øëÿõ ñòàє âèäè-
ìèì (ðèñ. 5.4.3).
Дифракційне розсіювання світла вперше помітив М.В. Ломоносов. Пізніше,
у 1857 р., це явище спостерігав М. Фарадей у колоїдних розчинах золота.
Найбільш детально це явище для рідких і газових середовищ вивчив Д. Тін-
даль (1868).
Íà åôåêòі Òіíäàëÿ ґðóíòóþòüñÿ øèðîêî çàñòîñîâàíі â íàóêîâèõ äî-
ñëіäæåííÿõ і íà âèðîáíèöòâі ìåòîäè âèÿâëåííÿ, âèçíà÷åííÿ ðîçìіðó é
êîíöåíòðàöії êîëîїäíèõ ÷àñòèíîê. Íàïðèêëàä, óëüòðàìіêðîñêîïіþ âè-
êîðèñòîâóþòü äëÿ äîñëіäæåííÿ äèñïåðñíèõ ñèñòåì, êîíòðîëþ ÷èñòîòè
àòìîñôåðíîãî ïîâіòðÿ, âîäè, ñòóïåíÿ çàáðóäíåííÿ îïòè÷íî ïðîçîðèõ ñå-
ðåäîâèù ñòîðîííіìè âêëþ÷åííÿìè. Îïòè÷íèé äèìîâèé ñèãíàëіçàòîð âè-
çíà÷àє íà ðàííіé ñòàäії ÿê ïðèõîâàíі, òàê і âіäêðèòі ïîæåæі ç âèäіëåííÿì
äèìó. Ïðèíöèï äії öüîãî ïðèëàäó òàêîæ ґðóíòóєòüñÿ íà åôåêòі Òіíäàëÿ.
Молоко – складна дисперсна система. Головні її компоненти – вода, жир,
білок казеїн, молочний цукор, мінеральні солі. Жир перебуває у вигляді емуль-
сії, казеїн – у вигляді колоїдного розчину, молочний цукор і мінеральні солі –
у вигляді істинних розчинів.
Ðèñ. 5.4. 1. Òіíäàëü Äæîí (1820–1893) – àíãëіéñüêèé ôіçèê, ÷ëåí Ëîíäîíñüêîãî
êîðîëіâñüêîãî òîâàðèñòâà, ïðîôåñîð Êîðîëіâñüêîãî іíñòèòóòó â Ëîíäîíі. Îñíîâíі
éîãî ïðàöі ïðèñâÿ÷åíі ìàãíåòèçìó, àêóñòèöі, ïîãëèíàííþ òåïëîâîãî âèïðîìіíþ-
âàííÿ ãàçàìè é ïàðàìè, ðîçñіþâàííþ ñâіòëà â ìóòíèõ ñåðåäîâèùàõ. Âèâ÷àâ áóäîâó
é ðóõ ëüîäîâèêіâ ó Àëüïàõ. Àâòîð íàóêîâî-ïîïóëÿðíèõ êíèæîê, ïåðåêëàäåíèõ
áàãàòüìà ìîâàìè. 2. Åôåêò Òіíäàëÿ çóìîâëåíèé íàÿâíіñòþ â ïîâіòðі çàâèñі äðіáíèõ
ïîðîøèíîê, ÿêі çäàòíі ðîçñіþâàòè ñâіòëî. 3. Ïðîõîäæåííÿ ïó÷êà ñâіòëà êðіçü
іñòèííèé (à) і êîëîїäíèé (á) ðîç÷èíè
1 3 а б2

26
Тема 1
 Ðîç÷èíè – îäíîðіäíі ñóìіøі, ãîìîãåííі ñèñòåìè.
 Ðîç÷èííèêîì óâàæàþòü òîé êîìïîíåíò, ÿêèé ó ÷èñòîìó âèãëÿäі іñíóє â
òîìó ñàìîìó àãðåãàòíîìó ñòàíі, ùî é ðîç÷èí.
 ßêùî êîìïîíåíòè ðîç÷èíó ïåðåáóâàþòü â îäíîìó àãðåãàòíîìó ñòàíі, òî
ðîç÷èííèê – êîìïîíåíò, ìàñà ÿêîãî â ðîç÷èíі íàéáіëüøà.
 Âîäó òðàäèöіéíî ââàæàþòü ðîç÷èííèêîì íàâіòü òîäі, êîëè її ìàñà çíà÷-
íî ìåíøà çà ìàñó ðîç÷èíåíîї ðå÷îâèíè.
 Іñíóþòü ðіäêі, òâåðäі, ãàçóâàòі ðîç÷èíè.
 Êîëîїäíі ðîç÷èíè çà ðîçìіðîì ÷àñòèíîê ïîñіäàþòü ïðîìіæíå ìіñöå ìіæ
іñòèííèìè ðîç÷èíàìè òà ñóñïåíçіÿìè, åìóëüñіÿìè òîùî.
 Êîëîїäíèì ðîç÷èíàì, íà âіäìіíó âіä іñòèííèõ, âëàñòèâèé åôåêò Òіíäàëÿ.
1. Якими сумішами є розчини? 2. Наведіть приклади рідких, твердих, газуватих роз-
чинів. 3. Наведіть приклади колоїдних розчинів. 4. Чим відрізняються колоїдні розчини
від істинних розчинів і неоднорідних сумішей? 5. Як можна досягти сполучення твер-
дих частинок колоїдних розчинів у більші за розміром? 6. Як відрізнити колоїдний роз-
чин від істинного? 7. Де в повсякденному житті вам траплявся ефект Тіндаля? 8. Яке
значення колоїдних розчинів у житті людини? 9. Де використовують ефект Тіндаля?
10. Розташуйте за зростанням розміру твер-
дих частинок суспензії, істинні розчини, колоїдні
розчини.
11. Розташуйте за стійкістю до осадження сус-
пензії, істинні розчини, колоїдні розчини.
12. Назвіть фізичний ефект, описаний Михай-
лом Коцюбинським у творі «Коні не винні»: «В ве-
неціанське вікно лилося сонце широким потоком,
в сизій муті його крутились пилинки...».
13. Який розчин зображено на рисунку 5.5? Іс-
тинний чи колоїдний? Обґрунтуйте свою думку.
*14. Заповніть таблицю1, використавши такі
визначення: 1. «Стійкі системи»; 2. «Нестійкі системи»; 3. «Відносно стійкі системи,
із часом руйнуються»; 4. «Частинки розчиненої речовини можна побачити за допомо-
гою ультрамікроскопа»; 5. «Частинки твердої речовини можна побачити не лише за
допомогою мікроскопа, а навіть простим оком»; 6. «Частинки розчиненої речовини
не можна побачити навіть за допомогою ультрамікроскопа»; 7. «Частинки проходять
крізь ультрафільтр»; 8. «Тверді частинки затримуються фільтрувальним папером»;
9. «Тверді частинки затримуються ультрафільтром і не затримуються звичайним
фільтрувальним папером».
Суспензії Колоїдні розчини Істинні розчини
1 Çàïèøіòü äî її êîìіðîê öèôðè, ÿêèìè ïîçíà÷åíî ðå÷åííÿ, àáî, çà áàæàííÿ,
ðå÷åííÿ ïîâíіñòþ.
Ðèñ. 5.5

27
Розчини
15. Використайте лазерну указку, щоб дослідити, істинними розчинами чи колоїд-
ними системами є: рідкий кисіль, мінеральна вода, столовий оцет, газована вода,
фруктовий сік, гарячі та холодні чай і кава, солодкі газовані напої тощо. За результата-
ми дослідження підготуйте презентацію.
16. Дізнайтеся: а) який препарат називають «шумерським сріблом» та для чого
його використовують; б) що таке нанодисперсії, де їх застосовують. За результатами
дослідження підготуйте презентацію.
https://www.youtube.com/watch?v4CKz5wwB2BQ
https://www.youtube.com/watch?vpCrD2Zs9Ipg
§ 6. Áóäîâà ìîëåêóëè âîäè,
ïîíÿòòÿ ïðî âîäíåâèé çâ’ÿçîê
 описати будову молекули води;
 пояснити утворення водневого зв’язку.и
Âîäà ÿê ðîç÷èííèê ìàє íåïåðåñі÷íå çíà÷åííÿ.
Çäàòíіñòü âîäè ðîç÷èíÿòè íàéðіçíîìàíіòíіøі ðå÷î-
âèíè òà її іíøі óíіêàëüíі âëàñòèâîñòі çóìîâëåíі íà-
ñàìïåðåä õіìі÷íèì ñêëàäîì і áóäîâîþ ìîëåêóëè öієї
ñïîëóêè. Òîæ ðîçãëÿíüìî îñîáëèâîñòі áóäîâè ìîëå-
êóëè âîäè (ðèñ. 6.1). Âàì äîáðå âіäîìî, ùî äî її
ñêëàäó âõîäÿòü äâà àòîìè Ãіäðîãåíó é àòîì Îêñèãåíó.
Ç êóðñó õіìії 8 êëàñó âè çíàєòå, ùî åëåêòðîíåãà-
òèâíіñòü Îêñèãåíó çíà÷íî áіëüøà çà åëåêòðîíåãà-
òèâíіñòü Ãіäðîãåíó. Òîìó óòâîðåíі çà ðàõóíîê
ñïіëüíèõ åëåêòðîííèõ ïàð çâ’ÿçêè Î–Í ó ìîëåêóëі
âîäè êîâàëåíòíі ïîëÿðíі. Âîíè ðîçìіùåíі ïіä êóòîì
104,5, і öå çóìîâëþє àñèìåòðè÷íіñòü ñòðóêòóðè é âèíèêíåííÿ äèïîëÿ.
Ùî òàêå äèïîëü і çà ÿêèõ óìîâ ìîëåêóëà є äèïîëåì? Äèïîëü – ñèñòåìà ç
äâîõ çàðÿäіâ, ïðîòèëåæíèõ çà çíàêîì і îäíàêîâèõ çà âåëè÷èíîþ (ðèñ. 6.2).
1 32
Ðèñ. 6.2. 1. Ñõåìàòè÷íå çîáðàæåííÿ äèïîëÿ. 2. Ìîëåêóëà àìîíіàêó.
3. Ìîëåêóëà êàðáîí(ІV) îêñèäó
Ðèñ. 6.1. Áóäîâà
ìîëåêóëè âîäè

28
Тема 1
Çà äîïîìîãîþ ïðîñòîãî äîñëіäó ìîæíà ïåðå-
ñâіä÷èòèñü ó òîìó, ùî ìîëåêóëè âîäè ïîëÿðíі:
òîíêà âîäÿíà öіâêà ïðèòÿãóєòüñÿ äî ïëàñòìà-
ñîâèõ âèðîáіâ, íàåëåêòðèçîâàíèõ òåðòÿì
(ðèñ. 6.3).
Ïіä âïëèâîì äèïîëіâ âîäè íà ïîâåðõíі ðå÷î-
âèí, çàíóðåíèõ ó íåї, ìіæàòîìíі é ìіæìîëåêó-
ëÿðíі ñèëè ñëàáøàþòü ó 80 ðàçіâ. Òàêà âèñîêà
äіåëåêòðè÷íà ïðîíèêíіñòü ç óñіõ âіäîìèõ ðå÷î-
âèí âëàñòèâà ëèøå âîäі. Öèì ïîÿñíþþòü її
çäàòíіñòü áóòè óíіâåðñàëüíèì ðîç÷èííèêîì.
Àñèìåòðè÷íіñòü ðîçïîäіëó åëåêòðè÷íèõ çà-
ðÿäіâ ó ìîëåêóëàõ âîäè є ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ
ìіæ íèìè âîäíåâèõ çâ’ÿçêіâ (ðèñ. 6.4).
Âîäíåâèé çâ’ÿçîê – ñëàáêèé çâ’ÿçîê. Âіí
óòâîðþєòüñÿ ìiæ àòîìîì Ãіäðîãåíó, ç’єäíàíèì
õіìi÷íèì çâ’ÿçêîì ç åëåêòðîíåãàòèâíèì àòîìîì, òà iíøèì åëåêòðîíåãà-
òèâíèì àòîìîì. Îáèäâà åëåêòðîíåãàòèâíèõ àòîìè çäåáіëüøîãî є àòîìàìè
õіìі÷íèõ åëåìåíòіâ äðóãîãî òà òðåòüîãî ïåðiîäіâ ïåðіîäè÷íîї ñèñòåìè, çî-
êðåìà Íіòðîãåíó, Îêñèãåíó, Ôëóîðó. Ïåðåâàæíî âîäíåâèé çâ’ÿçîê – öå
åëåêòðîñòàòè÷íà âçàєìîäіÿ. Її ïіäñèëþþòü ìàëèé ðîçìіð àòîìіâ Ãіäðîãåíó,
ùî âìîæëèâëþє çáëèæåííÿ äèïîëіâ, ÿêі âçàєìîäіþòü. Âîäíåâі çâ’ÿçêè є
ïðè÷èíîþ àíîìàëüíî âèñîêèõ (ïîðіâíÿíî ç ëåòêèìè ñïîëóêàìè іíøèõ
åëåìåíòіâ VІÀ ïіäãðóïè ïåðіîäè÷íîї ñèñòåìè) òåìïåðàòóð êèïіííÿ òà
ïëàâëåííÿ âîäè.
Çàâäÿêè âîäíåâèì çâ’ÿçêàì ìіæ ìîëåêóëàìè âîäà âèÿâëÿє óíіêàëüíі
âëàñòèâîñòі. Öі ìіæìîëåêóëÿðíі çâ’ÿçêè ñòàáіëіçóþòü íåùіëüíó êðèñòà-
ëі÷íó ñòðóêòóðó ëüîäó (ðèñ. 6.5).
Ðèñ. 6.4. Âîäíåâі çâ’ÿçêè
ìіæ ìîëåêóëàìè âîäè
ïîçíà÷åíі ïóíêòèðîì
1 2
Ðèñ. 6.5. 1. Âîäíåâі çâ’ÿçêè ó êðèñòàëі÷íіé ñòðóêòóðі
ëüîäó. 2. Ñíіæèíêè ñêëàäàþòüñÿ ç êðèñòàëèêіâ ëüîäó.
Çàâäàííÿ. Âèñëîâіòü ïðèïóùåííÿ ùîäî ïðè÷èí òîãî,
÷îìó â áóäü-ÿêîї ñíіæèíêè ñàìå øіñòü ïðîìåíіâ
×åðåç îñîáëèâîñòі áóäîâè êðèñòàëіâ ëüîäó éîãî ãóñòèíà ìåíøà çà ãóñòè-
íó âîäè â ðіäêîìó àãðåãàòíîìó ñòàíі. Öÿ âëàñòèâіñòü çàïîáіãàє ïðîìåðçàí-
íþ âîäîéì.
Ðèñ. 6.3. Öіâêà âîäè ïðèòÿ-
ãóєòüñÿ äî íàåëåêòðèçîâà-
íîãî ïðåäìåòà. Çàâäàííÿ.
Ïåðåâіðòå öþ іíôîðìàöіþ
åêñïåðèìåíòàëüíî

29
Розчини
Поняття й термін «водневий зв’язок» увели В. Латимер і Р. Родебуш у
1920 р. для того, щоб пояснити високі температури кипіння води, спиртів, рід-
кого гідроген флуориду та деяких інших сполук.
Ïіä ÷àñ ïîäàëüøîãî âèâ÷åííÿ õіìії òà áіîëîãії âè äіçíàєòåñÿ, ùî óòâîðåí-
íÿ âîäíåâèõ çâ’ÿçêіâ ïðèòàìàííå é іíøèì ðå÷îâèíàì – ÿê íåîðãàíі÷íèì,
òàê і îðãàíі÷íèì. Âîíè ìîæóòü óòâîðþâàòèñÿ ìіæ ìîëåêóëàìè ðіçíèõ ðå÷î-
âèí. Ïåðåáіã áàãàòüîõ áіîëîãі÷íèõ ïðîöåñіâ òà іñíóâàííÿ æèâèõ îðãàíіçìіâ
ìîæëèâі ñàìå çàâäÿêè óòâîðåííþ é ðóéíóâàííþ âîäíåâèõ çâ’ÿçêіâ.
Âîäíåâі çâ’ÿçêè, òàê ñàìî ÿê і åëåêòðîñòàòè÷íà âçàєìîäіÿ ìіæ äèïîëÿ-
ìè âîäè òà éîíàìè ó âóçëàõ êðèñòàëі÷íèõ ґðàòîê, âіäіãðàþòü íåàáèÿêó
ðîëü ó ïðîöåñі ðîç÷èíåííÿ ðå÷îâèí. Äîêëàäíіøå ïðî öå âè äіçíàєòåñÿ ç
íàñòóïíîãî ïàðàãðàôà.
 Äèïîëü – ñèñòåìà ç äâîõ çàðÿäіâ, ïðîòèëåæíèõ çà çíàêîì і îäíàêîâèõ
çà âåëè÷èíîþ.
 Àñèìåòðè÷íіñòü ðîçïîäіëó åëåêòðè÷íèõ çàðÿäіâ ó ìîëåêóëàõ âîäè є
ïðè÷èíîþ óòâîðåííÿ ìіæ íèìè âîäíåâèõ çâ’ÿçêіâ.
 Âîäíåâі çâ’ÿçêè є ïðè÷èíîþ àíîìàëüíî âèñîêèõ (ïîðіâíÿíî ç ëåòêèìè
ñïîëóêàìè іíøèõ åëåìåíòіâ VІÀ ïіäãðóïè ïåðіîäè÷íîї ñèñòåìè) òåìïå-
ðàòóð êèïіííÿ òà ïëàâëåííÿ âîäè.
 Ïåðåáіã áàãàòüîõ áіîëîãі÷íèõ ïðîöåñіâ òà іñíóâàííÿ æèâèõ îðãàíіçìіâ
ìîæëèâі ñàìå çàâäÿêè óòâîðåííþ é ðóéíóâàííþ âîäíåâèõ çâ’ÿçêіâ.
1. Який склад молекули води? 2. До якого типу належать зв’язки О–Н у молекулі води?
3. Що таке диполь? 4. За яких умов молекула є диполем? 5. Як перевірити експеримен-
тально, що молекула води полярна? 6. Чим поясню-
ють здатність води бути універсальним розчин-
ником? 7. Що є причиною виникнення між молекула-
ми води водневих зв’язків? 8. Що є причиною ано-
мально високих (порівняно з леткими сполуками
інших елементів VІА підгрупи періодичної системи)
температур кипіння та плавлення води?
9. Визначте, якою цифрою на рисунку 6.6 позначено водневий
зв’язок. Чим зумовлена можливість його утворення?
10. Поясніть можливість утворення водневих зв’язків між молеку-
лами води й амоніаку (рис. 6.7).
Підготуйте презентацію «Водневі зв’язки в живих організмах».
https://www.youtube.com/watch?vaH2IbYs_XjY
https://www.youtube.com/watch?vlkl5cbfqFRM
https://www.youtube.com/watch?vLGwyBeuVjhU
Ðèñ. 6.6
H––Cl H––Cl
1 2
Ðèñ. 6.7
H
H
H
H H
N
O

9 klas khimija_lashevska_2017

Recomendados

Recomendados

Más contenido relacionado

La actualidad más candente

La actualidad más candente (11)

Similar a 9 klas khimija_lashevska_2017

Similar a 9 klas khimija_lashevska_2017 (20)

Más de Svinka Pepa

Más de Svinka Pepa (20)

9 klas khimija_lashevska_2017