15. Фітопатологія – наука про хвороби рослин,
основним завданням якої є пошук шляхів
зменшення шкоди, яку патогенні організми
спричиняють сільському господарству.
17. Неінфекційні хвороби
Неінфекційні хвороби досить різноманітні. До цієї групи
належать хвороби спричинені порушенням живлення
(азотного, фосфорного, калійного), наявністю шкідливих
речовин в повітрі, воді, ґрунті, порушенням
температурного, водного, світлового режиму. Неінфекційні
хвороби ослаблюють рослини і знижують їх стійкість до
збудників інфекцій
19. Типи ураження, що спричинюють
фітопатогенні організми.
• В’янення – ураження провідної та кореневої системи.
• Гнилі – розм’якшення і руйнування тканин рослини під
впливом ферментів патогену.
• Плямистості, або некрози - відмирання частіше листкової
пластинки в місцях проникнення патогену.
• Пустули – випуклі спороношення патогену, вкриті
епідермісом або перидермою.
• Муміфікації – затвердіння та почорніння ураженого органу.
• Надмірне розростання органів рослини (кустистість).
• Утворення наростів і деформацій (скручування, курчавість,
зморшкуватість, нитковидність листя) .
20. Шляхи проникнення
фітопатогенів в рослини.
В більшості випадків вони проникають через
пошкоджену поверхню, структурні отвори, рідко через
інтактну поверхню рослини. Рани виникають під впливом
фізичних (коливання температури), механічних,
біологічних (тварини, комахи) факторів. Здатність
фітопатогенів проникати в рослину через пошкоджену
поверхню залежить не лише від їхніх біологічних
властивостей, а й від ступеню стійкості рослини
21. Інфекційні хвороби є результатом
складної взаємодії збудника з
рослиною-хазяїном.
Характер цієї взаємодії залежить від наявності
наступних умов:
чутливої до певного патогену рослини-хазяїна;
патогенного організму і достатньої кількості
інфекційного матеріалу;
контакту рослини-хазяїна та патогену при відповідних
умовах зовнішнього середовища.