8. Етіологія
Sample Footer Text
Гастрит у дітей може виникати первинно або
стати наслідком інфекційного або
соматичного захворювання. Розвинутися
гострий гастрит у дитини може через:
• переїдання;
• прийому їжі, яка не відповідає дитячому
віку;
• вживання недоброякісних продуктів.
4/18/2023 8
11. Клініка
Sample Footer Text
• Початок гострий, через кілька
годин після приймання їжі
виникає відчуття важкості в
надчеревній ямці, нудота ,
блювання, біль у животі.
Слабкість, млявість, язик
сухий з білувато - сірим
нальотом. Апетит знижений,
випорожнення нестійкі ,
температура тіла
субфебрільна.
4/18/2023 11
15. Хронічний гастрит
• хронічний дифузний або
вогнищевий запальний процес
слизової оболонки шлунка, який
супроводжується порушенням
фізіологічної регенерації епітелію
з поступовим розвитком атрофії
слизової оболонки.
16. Етіологія
Причини виникнення:
• мікроорганізм Helicobacter pylori
, шлях інфікування –
пероральний,
• автоімунний процес,
• хімічні речовини, розвивається
рефлюкс – гастрит унаслідок
закидання кишкового вмісту у
шлунок.
Чинники, що сприяють
розвитку:
• розлади харчування,
несистемне харчування,
нервове та психічне
перевантаження,
• ураження слизової шлунка
медикаментозними
препаратами,
• вживання алкоголю, паління,
• алергійні хвороби,
ендокринні захворювання
33. Ерадикація – це
знищення,
викорінення (англ.
eradication).
Sample Footer Text
• Види:
• моно, де в лікуванні застосовується прийом лише
одного засобу, зазвичай це лікарські засоби на основі
солей вісмуту або антибіотик;
• дуо, подвійна терапія (вісмутовмісна речовина плюс
антибіотик);
• триплет, як випливає з назви, це лікування трьома
засобами (вісмут, антибіотик і представник
імідазолової групи);
• квадриплет, чотирьох компонентна форма, де до
комплексу триплетної терапії додають ІСН (блокатори
утворення соляної кислоти).
4/18/2023 33
38. Форми ураження шлунку і 12
палої кишки
Sample Footer Text
Ендоскопічно:
1. еритематозний/
ексудативний
1. Нодулярний
2. З ерозіями
3. Гіпертрофічний
4. Геморагічний
5. З атрофією
6. Змішаний
4/18/2023 38
39. Форми ураження
шлунку і 12-палої
кишки
Sample Footer Text
Морфологічно:
А. За глибиною ураження:
Поверхневий
Дифузний
Б. За характером ураження:
З оцінкою ступеня важкості
Без оцінки ступеня важкості
Ступені тяжкості : норма(0), слабка(1+), середня (2+),
сильна(3+)
4/18/2023 39
40.
41.
42.
43.
44. Гелікобактерасоційований антральний гастрит
• больовий синдром –
провідний, біль у животі
неінтенсивний,
монотонний, стійкий,
виникає та посилюється
після споживання грубої їжі
• диспепсичні явища -
нестійкі, виникають печія,
нудота, кисле
відригування, нестійкі
випорожнення
• астеновегетативні явища
– головний біль,
запаморочення, емоційна
нестійкість, дратливість
45. Аутоімунний хронічний гастрит
• Локалізується на дні шлунка,
характерні атрофічні зміни
слизової оболонки.
• Больовий синдром – ниючий
інтенсивний біль у животі після їжі
• Диспепсичні явища - нудота,
блювання, відрижка тухлим, їжею
та повітрям, часті випорожнення.
46.
47.
48.
49.
50. Дослідження
Sample Footer Text
Фіброгастродуоденоскопія – найбільш
інформативний метод. Дозволяє визначити
локалізацію, поширеність процесу,
характер морфологічних змін, а також
секреторні та моторні порушення.
Капсульна ендоскопія.
Інтрагастральна рН-метрія.
УЗД органів черевної порожнини.
Електрогастрографія.
Фракційне дослідження шлункового соку
нині практично не проводиться.
Рентгенографія з барієм також не
проводиться.
4/18/2023 50
59. Дієтичне харчування
• 1-й тиждень –молоко тепле, вершки, вершкове масло і олія,
протертий сир з молоком, яйце зварене не круто, слизові рідкі каші
(вівсяна, рисова), відварене м'ясо і риба у вигляді суфле, кисіль
молочний, солодкий сік.
• 2-й тиждень – те ж саме+ парові м’ясні чи рибні котлети,
фрикадельки, пшеничні сухарі, солодкий сік.
• 3-й тиждень – те ж+білий черствий хліб, картопляне, морквяне
пюре.
• Дієтичні столи призначаються на 3-5 діб індивідуально з повільним
переходом на наступний рівень.
• Через 1 місяць – те ж + вегетаріанські супи з круп, макарони,
сметана, кефір, сир, варена дієтична ковбаса, нежирна вітчина,
компот, черствий білий хліб.
• Тривалість дієтотерапії при ХГД не менше 1 місяця, при ВХ –
близько 4-6 міс. В подальшому пацієнт дотримується звичайного
харчування.
60. Наказ 438 від 26.05.2010 р.
Sample Footer Text
• Основні принципи лікування залежать
від характеру і форми ХГ , активності
запального процесу, наявності
деструкції, фази захворювання.
При загостренні:
• Рішення питання про умови лікування
(стаціонар або поліклініка).
• Вибір режиму фізичної активності
(оберігаючий або звичайний),
використання ЛФК.
• Вибір режиму харчування.
4/18/2023 60
61. Індивідуальний підбор комплексного лікування (з урахуванням
етіології, основних патогенетичних механізмів, провідних
симптомів).
При ХГ(ХГД), асоційованому із НР-інфекцією, з вираженою
активністю процесу медикаментозну терапію починають з
використання ерадикаційної (потрійної або квадро-) терапії за
однією із загальноприйнятих схем.
Перевага віддається препаратам колоїдного субцитрату
(субсаліцилату) вісмуту у якості базисних з паралельним
призначенням антисекреторних препаратів.
62. Схеми
антигелікобактерної
терапії
( Консенсус
Маастрихт-3, 2005рік)
Sample Footer Text
Потрійна схема АГТ (оптимальна)
Де-нол+амоксицилін (чи кларитроміцин)+фуразолідон.
Де-нол+амоксицилін (чи кларитроміцин)+ІПП.
ІПП+амоксицилін (чи кларитроміцин)+фуразолідон.
ІПП (чи де-нол)+амоксицилін
(флемоксин)+кларитроміцин (чи роксітроміцин).
Квадротерапія (рідко)
Де-нол+ІПП+амоксицилін (кларитроміцин)+фуразолідон.
Де-нол +ІПП+ амоксицилін + кларитроміцин.
Усі препарати призначаються 2 рази на день.
Тривалість АГТ – 1 тиждень
4/18/2023 62
63. Сучасні схеми
лікування НР
інфекції:
Sample Footer Text
I) Однотижнева потрійна терапія з препаратом
вісмуту переважно для дітей до 12 років):
- Колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін
(рокситроміцин) або кларитроміцин (азитроміцин) +
ніфурател (фуразолідон)
- Колоїдний субцитрат вісмуту + амоксициллін
(рокситроміцин)/ кларитроміцин (азитроміцин)
+ранітидин.
4/18/2023 63
64. Сучасні схеми
лікування НР
інфекції:
Sample Footer Text
• ІІ) Однотижнева потрійна терапія з блокаторами Н+/К+
– АТФази (Аденозинтрифосфатази) переважно дітям
після 12 років:
1) Омепразол (пантопразол) + амоксициллін
(рокситроміцин) або кларитроміцин (азитроміцин) +
ніфурател(фуразолідон)
2) Омепразол (пантопразол) +
амоксициллін(рокситроміцин)/кларитроміцин
(азитроміцин) + колоїдний субцитрат вісмуту.
4/18/2023 64
65. Сучасні схеми лікування НР інфекції:
• III) Однотижнева квадротерапія (терапія посилення 2-ї ланки,
переважно дітям після 12 років):
колоїдний субцитрат вісмуту + омепразол (пантопразол) +
амоксициллін (рокситроміцин) або кларитроміцин (азитроміцин) +
ніфурател(фуразолідон)
66. Дози препаратів,
що
використовуються
в схемах
ерадикаційної
проти НР-терапії :
Sample Footer Text
• колоїдний субцитрат вісмуту – 4-8мг/кг на добу (макс.
480 мг на добу);
• амоксициллін – 25 мг/кг (макс. – 1 г на добу);
• кларитроміцин – 7,5 мг/кг (макс. – 500 мг на добу);
• рокситроміцин (суммамед) – 10 мг/кг (макс. – 1 г на
добу);
• ніфурател– 15 мг/кг;
• фуразолідон – 10 мг/кг;
• омепразол – 0,5-0,8 мг/кг (макс. - 40 мг на добу);
• пантопразол - 20-40 мг на добу
• ранітидин – 2-8 мг/кг (максимум - 300 мг на добу).
4/18/2023 66
73. • Інфекційний гастроентерит , він
же «харчове отруєння», він же
кишкова інфекція неясної
етіології , це захворювання, яке
характеризується раптовим
виникненням діареї і / або
блювання.
74.
75. Фактори ризику
• Погані навички гігієни і низькі соціально-санітарні умови —
наприклад, погана вода.
• Пригнічена імунна система.
• Інфекція може міститися в погано приготовленій їжі (недостатньо
обробленій високими температурами), яка зберігалася при кімнатній
температурі або в холодильнику, а також на сирих продуктах.
Недостатня термічна обробка їжі не тільки не вбиває бактерії, але
навіть може прискорити розмноження мікробів і збільшити
бактеріальне навантаження.
76. Симптоми
• раптова зміна консистенції стільця в сторону напіврідкого калу або навіть водянистої
діареї, і / або при раптовому початку блювання.
• Загальние нездужання, підвищення температури, легкий або помірний біль в животі,
нудота, слабкість і озноб.
• Несприятливим симптомом при гастроентериті є поява кривавої діареї. Гастроентерит
може швидко приводити до серйозного зневоднення, яке різко погіршує стан дитини, і
іноді може навіть загрожувати його життю.
77. Лікування
Sample Footer Text
• Оральна та парентеральна
регідратація. Уникайте пиття
великих обсягів залпом —
розтягнення шлунку підсилює
блювоту. Давайте йому по 1-3
столові ложки рідини кожні 5-10
хвилин, важливо випоювати вільною
рідиною не менше, ніж дитина
втратила з проносом і блюванням
(на добу бажано поступово випоїти
дитині 100 мл рідини на кожен
кілограм його маси тіла до хвороби);
• Антибіотикотерапія за показаннями.
4/18/2023 77
78. Гастродуоденіт
• Гастродуоденіт – це запалення
слизової оболонки шлунка,
зокрема, пілоричної його частини,
тобто на межі переходу шлунка у
дванадцятипалу кишку, із
поширенням запального процесу на
слизову оболонку дванадцятипалої
кишки.
79.
80. • При несвоєчасному та
неправильному
лікуванні
гастродуоденіту,
відбувається перехід
його гострої форми у
хронічну із
подальшою імовірною
малігнізацією процесу.
• В основі патогенезу
гастродуоденіту лежить
порушення синтезу
травних ферментів, а
також порушення
моторики кишківника,
що в сукупності
призводить до розладів
травлення.
81. • Малігнізація (лат. Malignus — шкідливий, згубний) — набуття
клітинами нормальної або патологічно зміненої тканини
організму (у тому числі доброякісної пухлини) властивостей
злоякісної пухлини.
• У основі малігнізації лежать порушення процесів
диференціювання і проліферації клітин.
82. Види
гастродуоденіту
Sample Footer Text
• Поверхневий. Запалення слизових помірне, ерозія
відсутня.
• Ерозивний. До запалення приєднується ерозія
окремих ділянок.
• Гіпертрофічний (нодулярний). Зміна структури
слизових під впливом запалення, слизові оболонки
шлунку і кишки потовщуються і розростаються.
• Атрофічний. Слизові оболонки стоншуються,
порушується робота залоз. Порушення вироблення
шлункової кислоти і ферментів.
• Змішаний. Спостерігаються ознаки різних видів
гастродуодениту.
4/18/2023 82
83. Симптоми
• поява після їжі відчуття тяжкості в шлунку;
• неприємний запах з рота і гіркуватий присмак у роті;
• почуття розпирання і тиску,метеоризм ;
• запори або пронос;погіршення апетиту; нудота і блювання;відрижка
жовчю;
• стомлюваність;слабкість;сонливість;
• біль в животі (різкий біль переймоподібного характеру у верхній
частині живота, болі виникають вночі або натщесерце і зникають після
прийому їжі).
85. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої
кишки
• хронічне рецидивне захворювання, що
характеризується розвитком виразкового
дефекту в шлунку або дванадцятипалій
кишці.
86. Поширенiсть
У структурi патологiї органiв травлення на долю виразкової хвороби
припадає 1,7 — 16%.
Розповсюдженiсть ВХ серед дитячого населення України становить 0,4 —
4,3%.
Пiк захворюваностi припадає на 9 — 11 рокiв у дiвчат i на 12 — 14 рокiв у
хлопчикiв.
Спадкова схильнiсть при виразковiй хворобi має мiсце у 45 — 75%.
При загостреннi ВХ звичайно виявляється рецидивуюча виразка (гостра
ерозiя), найчастiше асоцiйована з Helicobacter Pylori (НР) - (HP + ВХШ — 68
— 70% випадкiв, НР+ ВХ ДПК — 88 — 98% випадкiв).
У бiльшостi випадкiв у дiтей зустрiчається ВХ ДПК — 82 — 87%, на ВХШ
припадає 11 — 13%, сполучена форма — ВХШ i ДПК — 4 — 6% випадкiв.
87. Етіопатогенез
Sample Footer Text
• Виразкова хвороба обумовлена порушенням
рiвноваги мiж факторами «агресiї» i факторами
«захисту» слизової оболонки гастродуоденальної
зони, завжди з перевагою агресивних компонентiв
(агресивна дiя кислотно—пептичного, рефлюксного,
iнфекцiйного й iнших ульцерогенних факторiв при
зниженнi резистентностi слизової оболонки шлунку i
дванадцятипалої кишки у результатi запалення,
метаплазiї, атрофiї, частiше обумовлених
контамiнацiєю HP).
4/18/2023 87
88. Чинники, що сприяють розвитку виразкової
хвороби
• емоційне навантаження,
• травми та захворювання ЦНС,
• нерегулярне та нераціональне
харчування,
• патологія інших відділів травної
системи,
• токсичний вплив вогнищ хронічної
інфекції
92. Роль інфекції H. pylori та соляної
кислоти в патогенезі виразкової
хвороби
Клітини епітелію
Слиз
Просвіт шлунку
HCl
93. 93
Ваги Шиайа - співвідношення основних протективних і агресивних
факторів, що визначають можливість виразкоутворення
Захисні фактори
Слизово-бікарбонатний бар‘єр
Достатній кровоток
Регенерація епітелію
Імунологічний захист
Простагландини
Антродуоденальний кислотний тормоз
Немає виразки Виразка
Фактори агресії
Гіперподукція соляної кислоти та
пепсина
Порушення моторики
Лікарські засоби
Helicobacter pylori
Гіперпродукція гастрина
Гіперплазія фундальної слизової
Травматизація гастродуоденальної
слизової
Нейроендокринна регуляція
Генетичні фактори
94. Скарги
Sample Footer Text
• біль натще (голодний біль), рідше — через 2—3
год після їди
• Відрижка, печія, нудота, рідше блювання.
• Температура тіла нерідко субфебрильна, запор
• Діти і підлітки з виразковою хворобою
емоціонально нестійкі. Відмічають розлад сну,
підвищену стомлюваність, зниження пам’яті.
• При виразковій хворобі шлунку нерідко буває
відставання в масі тіла.
4/18/2023 94
95. Виразкова хвороба пілородуоденальної
локалізації
• біль натще (голодний біль) та
нічний, або пізній (через 2 год
після їди). Локалізується біль
трохи вище і праворуч від пупка,
має інтенсивний характер,
відрізняється стійкістю та
тривалістю.
• печія (відчуття паління в
епігастральній ділянці і за
грудиною)
• відригування після їди, частіше
кислим, рідше повітрям або
з’їденою їжею
• нудота найчастіше передує
блюванню
• блювання виникає нечасто,
спостерігається через 2-2,5 год
після їди
• закріп, апетит звичайно не
знижується
96. Скарги при ВХШ: біль (частіше ниючий) за
мечоподібним відростком і в епігастральній області
через 0,5-1,5 години після прийому їжі, блювання,
зниження апетиту до анорексії, нудота, печія.
Скарги при ВХ ДПК: інтенсивний (ниючий і
нападоподібний) біль у верхній половині живота,
пілородуоденальний зоні натщесерце або пізній (через
2-3 години після їжі); нічні болі у 50-60% хворих,
мойніганівський ритм болі (голод - біль - прийом їжі -
світлий проміжок - голод - біль і т.д.)., нерідко
ірадіація (у спину, у поперек), вісцеральні болі; печія,
відрижка кислим, блювання (частіше однократне),
схильність до закрепів, головний біль, емоційна
лабільність.
97. Диференцiйна дiагностика ВХ шлунка та ДПК
Виразкова хвороба шлунку Виразкова хвороба ДПК
Бiль:
ниючий;
у верхнiй половинi живота,
за грудиною;
зразу пiсля їжі;
рiдко – нiчнi болi.
Бiль:
годнi, нiчнi, iнтенсивнi болi;
у верхньому правому квадратi
живота;
iррадiюють у спину, хребет.
Диспептичний синдром:
нудота;
вiдрижка;
печiя;
гiркота в ротi;
зниження апетиту до
анорексiї;
метеоризм.
Диспептичний синдром:
печiя;
гiркота в ротi;
нудота.
Пальпаторно:
локальна болючiсть в
епiгастрiї;
нечасто–в пiлородуоденальнiй
зонi;
ознаки локальної напруги
м’язiв.
Пальпаторно:
завжди має мiсце локальна
напруга м’язiв;
болi в епiгастрiї;
позитивний симптом Менделя.
100. Ускладнення ВХШ
Ускладнення Характеристика
Кровотеча Виникає у 10-15% хворих. Характерним є раптове
зникнення больового синдрому-с-м Бергмана.
Мелена. Гематемезис .
Перфорація виразки Виникає у 5- 15% хворих, частіше у хлопців. Сприяючі
фактори: фізичне напруження, прийом алкоголю.
Періоди: больовий шок, уявне благополуччя, перитонит
Пенетрація виразки Виникає стійкий біль з іррадіацією, не пов’язаний з
прийомами їжі. Визначається локальна болючість,
можливе виникнення інфільтрату
Пілоростеноз Формується після рубцювання виразок. Клінічно
виділяють стадії: компенсації, субкомпенсації,
декомпенсації.
101. Лабораторнi та iнструментальнi методи дослiдження.
- ЗАК, ЗАС.
- Визначення групи кровi i резус—фактору.
- Аналiз калу на скриту кров (р-я Грегерсена).
- Протеїнограма.
- ЕФГС з прицiльною бiопсiєю слизової оболонки шлунку i ДПК.
- Гiстологiчне i цитологiчне дослiдження бiоптатiв.
-Проведення уреазного та дихального тестiв для виявлення HP.
-УЗД органiв черевної порожнини.
109. Стадiя бiлого рубця. При повному загоєннi лiнiйною виразки
залишився лiнiйний, бiлий рубець.
110. Діагностика
Sample Footer Text
1. Ендоскопія
2. Тести, що виявляють інфікування H. pylori
1) інвазивні методи (такі, що вимагають виконання
ендоскопії):
а) уреазний тест
б) гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки
в) культивування бактерій;
2) неінвазивні методи:
а) дихальні тести
б) тест, що виявляє антигени H. pylori у калі
в) серологічні тести
4/18/2023 110
115. 115
Різниця між виразкою дванадцатипалої кишки та виразкою шлунку
Ознака Виразка дванадцятипалої
кишки
Виразка шлунку
Частота зустрічаємості у
дітей
81 % 13 %
Пол У хлопчиків значно
частіше
Між хлопчиками та
дівчатами різниці немає
Сімейна спадковість В 2 рази частіше, ніж при
виразці шлунку
Не споcтерігається
Група крові Особливо часто 0(I)
група
Зв’язку немає
Кількість обкладочних
клітин
Значно збільшена Зменшена
Перебіг та загострення Строго періодичний та
сезонний (осінньо-
весняний)
Періодичність та
сезонність не завжди
Интенсивність болі Дуже сильна, ріжуча,
нападоподібна, колюча
Різної інтенсивності,
часто неінтенсивні
116. 116
Характер болю Голодні, нічні, пізні (через 1,5-2
часа після їжі)
Після їжі
Локалізація болю Праворуч від середньої лінії
живота
Ліворуч від середньої лінії
живота
Засоби, що полегшують біль Їжа та лужні розчини Лужні розчини та блювання
Диспепсичні розлади Виражені Відсутні або незначні
Моторика шлунку Посилена (швидке спорожнення,
спазми)
Квола або в нормі
Кислотність Підвищена Знижена або в нормі
Базальна секреція Підвищена Не змінена
Нічна секреція Підвищена Не змінена
117. Лікування
- Проводити стаціонарне лікування з ліжковим
режимом.
- Застосовувати щадну дієту, їжу давати
невеликими порціями 5 - 6 разів на добу.
118.
119. Лікування
Sample Footer Text
• - антибактеріальна терапія – де – нол, трибенол,
метронідазол, оксаплацин, перфлоксацин, норфлоксацин,
сукральфат.
• препарати для активації репаративних процесів слизової
оболонки шлунка: солкосерил, У дітей старшого віку
використовують гастробамат або мепробамат, що мають
седативну, холінолітичну та гангліоблокувальну дію.
• препарати антисекреторної дії :
• селективний антихолінергічний препарат – гастроцепін, що
гальмує секрецію,
• інгібітори пепсину – амілопектин, амілосульфат, камілозид,
• антациди - вікалін, вікаїр, альмагель або альмагель А,
фосфалюгель, пее – хоо, маалокс.
• - слизоутворювальні препарати для захисту слизової
оболонки шлунка - емпрастил, ріопрастил.
4/18/2023 119
120.
121. Лікування
У ВІЦІ ДО 5 РОКІВ У ВІЦІ ВІД 5 ДО 15 РОКІВ
• Метронідазол
( тінідазол) - 20 мг на 1 кг
маси тіла на добу в 3
прийоми – 10 днів
• Амоксіцилін – 130 мг на 1
кг на добу в 3 прийоми – 10
днів
• Метронідазол
( тінідазол) - 20 мг на 1 кг маси
тіла на добу в 3 прийоми – 10
днів
• Амоксіцилін – 130 мг на 1 кг
на добу в 3 прийоми – 10 днів
• Де – нол по 0,12 г 3 рази на
добу – 10 днів
122. Лікування
ПРИ НАЯВНОСТІ
АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ НА
АНТИБІОТИКИ
ПЕНІЦИЛІНОВОГО РЯДУ
ПРИ ЗАГОСТРЕННІ
ВИРАЗКИ
• Метронідазол
( тінідазол) - 20 мг на 1 кг
маси тіла на добу в 2
прийоми – 10 днів
• Рокситроміцин (рулід) – 10
мг на 1 кг на добу в 2
прийоми – 10 днів
• Метронідазол ( тінідазол) - 20
мг на 1 кг маси тіла на добу в 2
прийоми – 10 днів
• Кларитроміцин (клацид)– 10
мг на 1 кг на добу в 2 прийоми
– 10 днів
• Де – нол – по 0,12 г 3 рази на
прийом – 10 днів
• Омепразол (лосек) – по 20 мг 2
рази на добу – 10 днів
123. Сучаснi схеми лiкування HP—iнфекцiї у дiтей.
А. Однотижнева потрiйна терапiя з препаратом вiсмуту:
1) колоїдний субцитрат вiсмуту + амоксицилiн + фуразолiдон;
2) колоїдний субцитрат вiсмуту + амоксицилiн + кларитромiцин .
Б. 1-тижнева потрiйна терапiя з блокаторами Н+/К+ - АТФази:
1) омепразол + амоксицилiн + фуразолiдон*;
2) омепразол + амоксицилiн + кларитромiцин.
В. Однотижнева квадротерапiя: колоїдний субцитрат вiсмуту + омепразол + амоксицилiн + фуразолiдон (макмирор).
Усi препарати призначають 2 рази на день (вранцi та ввечерi) протягом 7 днiв.
* Фуразолiдон призначають протягом 5 днiв. Азитромiцин — 1 раз на день протягом трьох останнiх днiв тижневого курсу.
Дози препаратiв, що використовуються в схемах ерадикацiйної антиНР—терапiї у дiтей:
- колоїдний субцитрат вiсмуту (де—нол) — 4 мг/кг на добу;
- амоксицилін (флемоксин—солютаб) — 25 мг/кг (максимум —1г на добу);
- кларитромiцин (клацид) — 7,5 мг/кг (максимум — 500 мг на добу);
- рокситромiцин (суммамед)— 10 мг/кг (максимум— 1 г на добу);
- фуразолiдон — 20 мг/кг;
- нiфуратель (макмирор) — 15 мг/кг;
- омепразол (лосек макс) — 0,5 мг/кг.
124. Квадротерапiя (курс лiкування 7 днiв)
Де-нол по 120-240 мг 3 рази на день
Амоксицилiн (флемоксин) по 250-500 мг 2 р. на день
Метронiдазол по 250-500 мг 2 рази на день.
Кларитромiцин (еритромiцин) по 250 мг 2 р. на день.
Пiсля проведення ерадикацiйної антиНР—терапiї
продовжують комплексне лiкування ХГ (ХГД) залежно вiд
характеру кислотоутворюючої ф-цiї шлунку.
Паралельно або вiдразу по закiнченнi ерадикацiйного
лiкування призначається антисекреторна терапiя. До
антисекреторних препаратiв належать : блокатори H2—
рецепторiв, М—холiнолiтики, блокатори Н+/К+ — АТФази.
125. Лікування
1. Перевага вiддається селективним блокаторам H2—
рецепторiв гiстамiну 2—4 поколiння:
- ранiтидин дiтям до 12 р. призначають 75 мг 2-3 р. на
добу, пiсля 12 р. по 150 мг 2-3 рази на добу.
- фамотидин (квамател, ульфамiд, фамоцид) – дiтям до 12 р.
призначають по 20 мг 1 р. на добу перед сном, пiсля 12 р.
20-40 мг 1 р. перед сном (о 18-20год.);
- нiзатидин (аксид, галiтидин, нiзатин) – дiтям пiсля 12 р. по
1- 2 таблетцi 1 р. на нiч;
- роксатидин (роксатин) - дiтям пiсля 12 р. 1-2 таблетцi 1 раз
на нiч. Тривалiсть курсу 4-6 тижнiв.
126. Селективні М-холінолітики
- гастроцепiн
- Блокатори Н+/К+
— АТФази використовуються пiсля 12 рокiв:
- омепразол — 10 — 40 мг/добу, зранку перед снiданком;
- пантопразол 20 — 40 мг на добу, зранку перед снiданком;
- ланзопразол — 15 — 30 мг на добу, зранку перед снiданком;
- рабепразол (парiєт) — 10 — 20 мг на добу, зранку перед снiданком.
Тривалiсть курсу 3 — 4 тижнi з поступовим скасуванням або призначенням
пiдтримуючої дози (до 6 — 8 тижнiв).
Пiсля скасування антиНР—терапiї i зниження дози антисекреторних
препаратiв на термiн 3 — 4 тижнi призначають:
127. - комплекснi антациди (маалокс, альмагель, фосфалюгель,
гелюксил та iн.)
Слiд зауважити, що антациднi препарати не використовуються
разом iз препаратами вiсмута, лише при вiдмiнi останнiх.
- цитопротектори: сукральфат (вентер) , сукрат гель, лiквiритон,
бiогастрон (дуогастрон, вентроксол) , цитотек (мiзопростол,
енпростил), даларгiн
- репаранти (облiпихова олiя, тиквеол, спiрулiна, аекол, препарат
прополiсу, алое);
- iмунокоректори рослинного походження.
- прокiнетики при порушеннi моторики (рефлюкси, дуоденостаз)
: мотилiум (домперидон), цизаприд (кордiнакс, препульсид)
- простагландини – цитотек
128. Симптоматичне лiкування: седативнi препарати (персен, седасен, фiтосед новопасит);
антистресорнi препарати (сибазон) ; спазмолiтики (платифiлiн, но-шпа, бускопан) . Середнiй
курс медикаментозного лiкування загострення ВХ ДПК — 4 — 6 тижнiв, ВХШ — 6 — 8
тижнiв.
Контроль ерадикацiї НР проводиться через 5-6 тижнiв пiсля закiнчення ерадикацiйної
терапiї не менше нiж двома методами (гiстологiчним, бактерiологiчним, гiстохiмiчним,
уреазним). Цитологiчний i iмуноферментний методи для контролю за ерадикацiєю НР не
використовуються. У випадку вiдсутностi позитивного ефекту вiд проведеної терапiї
проводять повторну антихелiкобактерну терапiю одно- або двотижневого курсу потрiйної
терапiї зi змiною антибактерiальних засобiв або квадротерапiєю. Якщо пiсля двох схем
видiляється НР, необхiдно провести бактерiологiчний посiв бiоптатiв слизової оболонки
шлунку з визначенням чутливостi збудника до антибiотикiв. У випадках алергiї на
пенiцилiни використовуються макролiди (кларитромiцин, рокситромiцин, азитромiцин).
Масивна антибактерiальна терапiя при виразковiй хворобi вимагає одночасного
використання пробiотикiв (бiфiлакт, лiнекс, хiлак, екстралак, симбiтер, лактовiт, бiфi-форм).
129. Лікування
Питання про призначення пiдтримуючої терапiї,
кратнiсть, обсяг i час проведення протирецидивних
курсiв лiкування вирiшується iндивiдуально.
З немедикаментозних методiв лiкування у фазi
загострення використовують iндуктотерапiю,
мiкрохвильову терапiю, дiадинамотерапiю,
електрофорез зi спазмолiтиками, новокаїном; при
стиханнi загострення (ремiсiї) — магнiтотерапiю,
електросон, теплолiкування (парафiновi й
озокеритовi аплiкацiї та iн.), бальнеотерапiю,
фiтотерапiю, МРТ, рефлексотерапiю.
130. 130
Ерадикація HELICOBACTER PYLORI сприяє регресії запально -
дистрофічних змін та відновлення захисних властивостей слизової
оболонки шлунку.
ПРЕПАРАТИ З АНТИГЕЛІКОБАКТЕРНОЮ АКТИВНІСТЮ – фуразолідон,
кларитроміцин, амоксицилін, колоїдний субцитрат вісмуту.
ЗРАЗКИ ЕРАДИКАЦІЙНИХ СХЕМ (дітям старше 12 років)
Омепразол + кларитроміцин + фуразолідон
Омепразол + амоксицилін + кларитроміцин
Омепрозол + колоїдний субцитрат вісмуту + фуразолідон+ амоксицилін
КОМБІНОВАНІ АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ
Гастростат (колоїдний субцитрат вісмуту + тетрациклін ) – дітям старше 6 років
Пілорид (ранітидин + вісмуту цитрат)
Терапію за схемами продовжують протягом 7 днів, потім залишають тільки
антисекреторну терапію.
131. 131
АНТИСЕКРЕТОРНІ ПРЕПАРАТИ
• Селективні М-холінолітики (пірензепин,
гастроцепін)
• Блокатори Н2-рецепторів гістамину
(ранітидин, фамотидин)
• Інгібітори протонної помпи – блокатори
Н+/К+АТФази парієтальної клітини
(омепразол) – дітям старше 12 р.
135. Тривалість стаціонарного лікування
при ВХ ДПК — 28 днiв,
при ВХШ — 30 — 35 днiв,
при важкому перебiгу — до 6 — 8 тижнiв.
При репарацiї виразки (фаза неповної ремiсiї) лiкування продовжують в амбулаторно—
полiклiнiчних умовах. У фазi ремiсiї показане санаторно—курортне лiкування.
136. 136
Диспансеризація
• Спостереження сімейного лікаря 2-4 рази на рік,
залежно від особливостей перебігу хвороби.
• При відсутності загострення - ФГДС 1 раз на рік, а
також при неефективності терапії "на вимогу" в період
загострення.
• Дослідження шлункової секреції методом рН-метрії 1
раз на рік.
• Аналіз калу на приховану кров 1 раз в 6 міс.
137. Диспансеризація
Термін диспансерного нагляду –3- 5 років.
Протирецидивне лікування 2 рази на рік (осінь, весна)
Санаторно-курортне лікування через 6міс.-1рік від початку ремісії в санаторіях
гастроентерологічного профілю (Сатанів, Миргород, Моршин)
138.
139. Диспансерний нагляд.
З облiку не знiмають (можливе зняття з облiку
через 5 рокiв стiйкої ремiсiї, пiсля стацiонарного
обстеження). Педiатр оглядає не менше 4 — 6
разiв на рiк, гастроентеролог — 3 — 4 рази на рiк
(або частiше при необхiдностi), ФГДС-контроль — 2
рази на рiк або iндивiдуально. Огляд спецiалiстiв
(отоларинголог, стоматолог, невропатолог та iн.) —
1 раз на рiк.
140. Протирецидивне лікування
При сприятливому перебігу - в умовах полiклiнiки або денного стацiонару
— 2 — 3 рази на рiк (наприкiнцi зими, лiта та восени). Обсяг i тривалiсть
протирецидивного лiкування визначаються iндивiдуально. Поряд з
призначеними режимом та дiєтою , намiчають комплексне медикаментозне
та немедикаментозне лiкування. Використовують антисекреторнi
препарати, антациди, цитопротектори, репаранти, седатики,
iмунокоректори, адаптогени, вiтамiни, тощо. Поряд iз застосуванням
фiзiотерапевтичних методiв показане лiкування мiнеральними водами,
фiтотерапiя, ЛФК, психотерапiя.
Санаторно—курортне лiкування показане лише при досягненнi стiйкої
ремiсiї (через 4 — 6 мiсяцiв пiсля стацiонарного лiкування) в санаторiях
гастроентерологiчного профiлю.
141. Неспецифічний виразковий коліт
• запальне деструктивне
ураження товстої кишки,
яке характеризується
рецидивуючим перебігом і
нерідко призводить до
розвитку ускладнень.
142. Неспецифічний виразковий коліт
Головними чинниками є:
• різна гастроентерологічна
патологія, нераціональне
застосування а/б
• природжена патологія,
аномалії розвитку кишок,
дієтичні порушення
• інфекційні захворювання,
порушення нервової
регуляції кишок
• агресивність збудника,
пізно розпочате і
нераціональне лікування.
Клінічні прояви
• стійкий больовий
абдомінальний синдром
• закрепи, метеоризм
• домішки слизу в калі
• нудота, блювання
• головний біль, підвищена
втомлюваність
• ендоскопічно –
запальний процес у
кишці має сегментарний
характер