Презентація до курсу "Біорізноманіття грибів з основами мікосозології", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
оцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptx
5_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Міжнародна практика у царині охорони грибів
1. Міко-созо-логія:
• Наука про охорону грибів
• За аналогією до терміну
“фітосозологія”
Созологія – найкоректніший аналог
поняття “Conservation Biology”
3. Ключові поняття:
• Конвенція – (лат. conventio — договір,
угода) – різновид міжнародного договору
• Ратифікація – (лат. ratificatio від ratus -
вирішений, затверджений + facere -
робити) затвердження верховним органом
державної влади міжнародного договору,
який з цього моменту набирає юридичної
сили для даної держави.
4. Державний лад України
законодавча виконавча судова
Верховна Рада
України
Кабінет Міністрів
України
Верховний суд
України
Президент України
6. Конвенція про охорону дикої
флори та фауни і природних
середовищ існування в Європі
• Міжнародна співпраця в галузі збереження флори та
фауни;
• Перелік видів рослин та тварин, що знаходяться під
загрозою зникнення;
• Перелік заборонених способів експлуатації тварин та
рослин;
• Перелік зникаючих середовищ існування (з них в Україні
наявні 32 типи);
• Гриби не входять до жодного з додатків конвенції
Берн, 1979
7. Конвенція про охорону
біологічного різноманіття
• Дає офіційні визначення поняттям “біологічне
різноманіття”, “екосистема” та іншим;
• Відповідальність країн за наслідки діяльності, що
завдає шкоди навколишньому середовищу інших
країн;
• Зобов’язує країни-учасниці проводити на своїй
території дослідження та розробляти програми
підтримання біорізноманіття;
• Країни провадять господарчу діяльність на
власний розсуд.
Ріо-де-Жанейро, 1992
8. Всеєвропейська стратегія збереження
біологічного та ландшафтного
різноманіття
• “Збереження, зміцнення та відновлення ключових
екосистем, середовищ існування, видів та
елементів ландшафтів шляхом створення
Загальноєвропейської екологічної мережі та
ефективного управління нею.”
• Необхідність консолідації країн Європи з метою
збереження біологічного різноманіття
• Спільна відповідальність країн-учасниць
Софія, 1995
11. IUCN Red List
• Охоплює всі біологічні види
• Види розподілені за категоріями
• Приналежність до певної категорії
визначається за критеріями
• Критерії носять переважно
кількісний характер
14. Червоний список
(Red List)
Червона книга
(Red Data Book)
• Не має сили закону
• Є переліком рідкісних та
загрожуваних видів, що
часом поділені за
категоріями
• Містить доволі велику
кількість видів
• Поширена практика у
країнах Європи
• Є офіційним документом
• Наводить відомості про
поширення та
особливості
• Містить переважно
небагато видів
• Властива країнам
колишнього соцтабору
15. Червоний список Японії – 88 видів грибів
Червоний список Фінляндії – 485 видів грибів
Червоний список Чехії – 905 видів грибів
Червоний список Німеччини – 992 видів грибів
Червоний список Польщі – 1081 видів грибів
Червоний список Нідерландів – 1655 видів
грибів…
19. Sarcosoma globosum (Schmidel) Casp.
Near Threatened
Асоційований з
Європейськими
старовіковими лісами.
Потерпає від скорочення
площ лісів та
лісогосподарської
діяльності
Поміщений до категорії
NT оскільки трішки не
дотяг до категорії VU за
критеріями A2c+3c+4c .
20. Agaricus pattersoniae Peck
Vulnerable C2a(i)
Асоційований з угрупованнями
кипарису монтерейського
(Cupressus macrocarpa) — ендеміка
Каліфорнії, що потерпає від раку
(Seiridium cardinale (Xylariales))
Кількість відомих локалітетів менше
50;
Кількість дорослих особин менша
1,000, кожн з субпопуляцій має
менш ніж 500 особин. Близький до
критерію A3c for VU
Кількість локалітетів зменшується
та ймовірно зменшиться на чверть
впродовж наступних 20 років
http://www.iucnredlist.org/details/75093504/0
22. The Global Fungal Red List Initiative
● Виникла у 2013 р.
● Веб-ресурс для пропонування важливих для
збереження грибів
● Розробка документації для IUCN Red List
23. X Конгрес європейських мікологів
Таллін, 1985
Засновано Європейську раду з охорони
грибів (European Council for the
Conservation of Fungi, ECCF)
24. ECCF
• Складається з представників країн-
учасниць
• Керується Виконавчою радою, що
переобирається на кожному Конгресі
Європейських мікологів
• Бере участь у формуванні міжнародних та
національних природоохоронних програм
• Бере участь у розробці Червоного списку
Європи
25. Основні завдання ECCF
• Координація мікологічних досліджень
країн Європи
• Встановлення контактів із
національними природоохоронними
організаціями задля розробки локальних
програм з охорони грибів
• Сприяння заходам щодо охорони
територій, цінних з мікологічної точки зору
28. Запропоговано понад 650 видів
грибів-макроміцетів для включення
у Європейський червоний список
29. ECCF сьогодні
• Подає пропозиції щодо розширення
“грибної” частини Європейського
Червоного списку
• Координує деякі національні програми,
присвячені охороні грибів та їх біотопів
• “33 загрожувані види грибів Європи” –
обґрунтування включення деяких видів
грибів до Додатку 1 Бернської конвенції
30.
31. Деякі проекти ECCF
• Ascomycete Conservation
• Red List for Microfungi
• Mildew, Mould and Myxomycete
Conservation
• Rust and Smut Conservation
32. Україна в ECCF
Чинний секретар організації – Віра
Павлівна Гайова (Інститут ботаніки
НАНУ)
“Перелік потенційно
рідкісних, загрожуваних та
недостатньо досліджених
грибів України”
Червона книга України
(ботанічна частина)
33. Серпень 2010 – створено Міжнародне
товариство зі збереження грибів
(International Society for Fungal
Conservation)
• Засновник – Девід Мінтер
• Міжнародний аналог ECCF
34.
35. Великобританія
UK Biodiversity Action Plan, 1993
Спеціальні регіональні
плани, спеціальні плани
щодо окремих видів та
угруповань
Red Data List of Threatened British Fungi
38. Спроби адаптації критеріїв IUCN
до грибів
Британський досвід
Ключовий показник — кількість квадратів 10 Х 10 км, на
яких було виявлено вид впродовж певного періоду
Джерела даних — бази даних, гербарії, колекції,....
39. Heikki Kotiranta
● Недискретні організми
● Варіабельна тривалість
життя
● Значні відмінності в
життєвих стратегіях
Спроби адаптації критеріїв IUCN
до грибів
Фінський досвід
41. Time of evaluation (3 генерації)
• 50 років – мікоризні гриби
• 20 років – підстилкові та гумусові
сапротрофи
• 10 років – сапротрофи на нетривких
субстратах (напр., копротрофні гриби)
42. Time of evaluation for wood-
inhabiting fungi (3 генерації)
• 50 років – дуб, сосна, модрина
• 30 років – ялина, ялиця, в’яз, липа,
клен, тополі, великі верби
• 20 років – вільха, береза, ліщина,
груша, слива, верба
43. Population size
Обчислена кількість IUCN-особин = кількість локалітетів × 20
× Індекс вірогідності виявлення
20 = 2 генети, що розпадаються на 10 рамет кожна
Wood-inhabiting: 4-8 IUCN-особин / локалітет
Індекс вірогідності виявлення: від 3 до 600 залежно
від розміру та помітності плодових тіл