Рішення ЄСПЛ у справі «M.С. проти України» щодо визначення місця проживання д...
Електронні докази. Автор Марина Бояринцева.
1.
2. стаття 99 КАС України (у новій редакції) Електроні докази
інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані
про обставини, що мають значення для справи
електронні документи (текстові документи, графічні
зображення,
плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо),
веб-сайти (сторінки),
текстові, мультимедійні та голосові повідомлення,
метадані, бази даних
інші дані в електронній формі
(перелік не вичерпаний)
3. стаття 5 Електронний документ
Електронний документ - документ, інформація
в якому зафіксована у вигляді електронних
даних, включаючи обов'язкові реквізити
документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових
реквізитів електронних документів
визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений,
переданий, збережений і перетворений
електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного
документа є відображення даних, які він
містить, електронними засобами або на папері
у формі, придатній для приймання його змісту
людиною.
.
4. стаття 6 Електронний підпис
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися
електронний підпис.
стаття 8 Правовий статус електронного документа та його копії
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена
виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися
виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:
1) свідоцтва про право на спадщину;
2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише
в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування
централізованого сховища оригіналів електронних документів;
3) в інших випадках, передбачених законом
Стаття 1 Визначення термінів
обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в
електронному документі, без яких він не може бути підставою для його
обліку і не матиме юридичної сили
5. Стаття 3. Правовий статус електронного
цифрового підпису
Електронний цифровий підпис за правовим
статусом прирівнюється до власноручного
підпису (печатки) у разі, якщо:
електронний цифровий підпис підтверджено з
використанням посиленого сертифіката ключа
за допомогою надійних засобів цифрового
підпису;
під час перевірки використовувався
посилений сертифікат ключа, чинний на
момент накладення електронного цифрового
підпису;
особистий ключ підписувача відповідає
відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний підпис не може бути визнаний
недійсним лише через те, що він має
електронну форму або не ґрунтується на
посиленому сертифікаті ключа.
6. Порядок застосування електронного цифрового підпису органами
державної влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями державної форми
власності визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок застосування електронного підпису, у тому числі
електронного цифрового підпису в банківській системі України та
суб'єктами переказу коштів визначається Національним банком
України.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
підприємства, установи та організації державної форми власності,
державні реєстратори прав на нерухоме майно, державні
реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань, нотаріуси для засвідчення чинності
відкритого ключа використовують лише посилений сертифікат
ключа.
Інші юридичні та фізичні особи можуть на договірних засадах
засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа,
сформованим центром сертифікації ключів, а також
використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката
ключа.
7.
8. Цей Закон визначає організаційно-правові засади
діяльності у сфері електронної комерції в Україні,
встановлює порядок вчинення електронних правочинів
із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних
систем та визначає права і обов’язки учасників відносин
у сфері електронної комерції.
Стаття 12. Підпис у сфері електронної комерції
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за
домовленістю сторін електронний правочин має бути
підписаний сторонами, моментом його підписання є
використання:
електронного підпису або електронного цифрового
підпису відповідно до Закону України "Про електронний
цифровий підпис", за умови використання засобу
електронного цифрового підпису усіма сторонами
електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором,
визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного
відтворення підпису за допомогою засобів механічного
або іншого копіювання, іншого аналога власноручного
підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають
міститися зразки відповідних аналогів власноручних
підписів.
9. Стаття 11. Порядок укладення електронного договору
6. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти
електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути
надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила
пропозицію укласти електронний договір, підписаного в
порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої
пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку,
передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції
укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко
роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку
пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.
10. Постанова ВГСУ від 06.11.2017 у справі № 909/79/17 (№ в ЄДРСР
70163864)
Статтею 32 ГПК України встановлено вичерпний перелік засобів
доказування у господарському процесі, до якого не входять електронні
докази (у вигляді електронного листування сторін), в зв'язку з чим,
апеляційним судом правомірно не було прийнято до уваги посилання
скаржника в обґрунтування своїх заперечень на електронне листування
сторін, як таке, що не є належним та допустимим доказом, а з матеріалів
справи не вбачається належним чином оформлених (письмово) листів
чи претензій з боку замовника щодо якості роботи із зазначенням
переліку конкретних зауважень чи недоліків робіт, виконаних
позивачем.
У зв'язку з цим колегія суддів відхиляє посилання заявника на те, що
зауваження до якості роботи надсилалися позивачу шляхом
електронного листування, але жодних дій щодо виправлення недоліків
не вчинялося.
11. (1) сторони вже мають широку практику використання такої форми договорів і
листування щодо майбутнього договору здійснюється з погоджених e-mail адрес
працівників (тобто вони чітко ідентифікуються за іменами та доменом для
поштових адрес, що належить компанії);
(2) сторони не просто уклали договір по електронній пошті, але й вели
переговори/переписку по e-mail з метою узгодження всіх істотних умов,
вчинили фактичні дії по виконанню досягнутих домовленостей (Постанова ВГСУ
від 22.08.2012 р. у справі №5015/5742/11, Постанова ВГСУ від 19.10.2016 р. у
справі №914/1233/15);
(3) документи від імені сторін підписують уповноважені особи (Постанова ВГСУ
від 04.04.2016 р. у справі №904/10393/14);
(4) в листуванні сторони дійшли згоди щодо складу, вартості, обсягу
робіт/послуг/товару, строків виконання тощо і відсутні неузгодженість та/або
невизначеність щодо вказаних умов («…договір укладено з дотриманням вимого
діючого законодавства, у спрощений спосіб, шляхом обміну електронними
листами, сторонами досягнуто згоди по всіх його істотних умовах…» Постанова
ВГСУ від 31.03.2016 р. у справі №922/5636/15);
(5) сторони здійснили обмін сканованими копіями підписаних та скріплених
печаткою сторін документами (Постанова ВГСУ від 27.06.2012 р. у справі
№2/5005/10055/2011).
12. (1) з електронного листування сторін не випливає остаточної та однозначної
узгодженості всіх істотних умов договору, на текстах документів відсутні підписи
сторін («…позивачем не доведено, у яких саме зобов’язальних правовідносинах
перебувають сторони у справі, яке саме зобов’язання мав виконати відповідач, і у
який саме строк це зобов’язання мало бути ним виконане…» Постанова ВГСУ від
28.04.2015 р. у справі №912/3329/14);
(2) для визнання договору укладеним необхідно встановити факт ведення
переписки особою, що є законним представником відповідної сторони, тобто
уповноваженої на укладення договору, що вказані в електронних документах
реквізити є дійсними та відповідають офіційним реквізитам сторони (Постанова
ВГСУ від 22.09.2016 р. у справі №910/30056/15);
(3) необхідне досягнення домовленості між учасниками електронної взаємодії
про можливість укладення договорів в електронній формі чи шляхом обміну
електронними листами, електронні поштові адреси мають дійсно належать
сторонам (Постанова ВГСУ від 27.07.2016 р. у справі №914/3549/15);
(4) по вкладенням в електронний лист неможливо однозначно встановити, що
приєднаний файл містить узгоджений текст договору, відтак, ускладнюється
доведення факту отримання іншою стороною тексту договору (Постанова ВГСУ
від 05.12.2016 р. у справі №904/118/16, Постанова ВГСУ від 17.01.2017 р. у справі
№924/473/16).
13. Цивільна справа № 509/2305/16-ц від 17.10.2016
Відмовляючи у позові в частині присудження аліментів за
минулий час суд вказав, що вважає неналежним та
недопустимим доказом вжиття заходів щодо одержання
аліментів з відповідача посилання позивача на
роздруківки скан-копій сторінок соціальної мережі
«Однокласники», оскільки в соціальних мережах будь-яка
людина може зареєструватись за будь-яким прізвищем,
ім’ям, по батькові та вона ніякій ідентифікації не підлягає.
Відповідно до інструкцій з діловодства в судах
(господарських, адміністративних) – документи, отримані
електронною поштою без електронного цифрового
підпису або каналами факсимільного зв’язку, не належать
до офіційних.
14. Цифровой идентификатор объекта (ЦИО, digital object
identifier, DOI, Digital Identifier of an Object)
стандарт обозначения представленной в сети информации
об объекте (обычно, но не обязательно, в электронном
документе или цифровом объекте).
Информация, содержащаяся в DOI электронного документа,
содержит указатель его местонахождения (например, URL),
его имя (название), прочие идентификаторы объекта
(например, ISBN для электронного образа книги) и
ассоциированный с объектом набор описывающих его
данных (метаданных) в структурированном и расширяемом
виде.
DOI имеет некоторые общие черты со стандартом PURL:
наличие указателя местонахождения объекта и его имени
(названия).
DOI принят в англоязычной научной среде для обмена
данными между учёными. По сути, DOI — это путь к
документу в общем информационно-виртуальном
пространстве (как правило, в Интернете), для получения
необходимой информации.
15. Идентификатор цифрового объекта представляет собой уникальную
строку букв и цифр, состоящую из двух частей: префикс и суффикс.
Например,
10.1000/182,
где
10.1000 — префикс, или идентификатор издателя, составленный из
признака идентификатора (10) и строки, указывающей на издателя
(1000);
182 — суффикс, идентификатор объекта, указывающий на
конкретный объект.
Префиксы издателей распределяются регистрационными
агентствами (DOI Registration Agency), такими как CrossRef[en] и
DataCite[en] . Суффикс формируется издателем, и должен быть
уникальным у данного издателя. Идентификатор цифрового объекта
может объединить существующие идентификаторы, такие как ISBN,
International Standard Serial Number или SICI.
Идентификатор цифрового объекта регистронезависим.
16. Криптовалюта – это зашифрованная информация, скопировать
которую невозможно. Криптовалюта эмитируется
непосредственно в сети и никак не связана с любой валютой или
государственной валютной системой.
17. В апреле этого года правительство Японии официально
признало биткоин платежным средством, которое
выполняет функцию валюты. В то же время, официальной
денежной единицей осталась только иена.
Еще одна страна – Южная Корея – заявила о намерении
легализовать криптовалюту.
В начале августа 2017 в НБУ заявили, что отсутствие в мире
единого подхода к определению правового статуса самой
распространенной криптовалюты – биткоина – затрудняет
решение этой проблемы в Украине.
По данным блога Visual Capitalist, по состоянию на начало
сентября 2017, объем криптовалют в мире оценивался в
$146,2 млрд. Львиная доля (47%) приходилась на
биткоины, а 19% занимал Ethereum.
В августе этого года стало известно, что одно из киевских
кафе начало принимать оплату в биткоинах.
18. Стаття 715 ЦК України
Договір міни
1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін
зобов'язується передати другій стороні у власність
один товар в обмін на інший товар.
2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того
товару, який він передає в обмін, і покупцем товару,
який він одержує взамін.
3. Договором може бути встановлена доплата за товар
більшої вартості, що обмінюється на товар меншої
вартості.
4. Право власності на обмінювані товари переходить
до сторін одночасно після виконання зобов'язань
щодо передання майна обома сторонами, якщо інше
не встановлено договором або законом.
5. Договором може бути встановлений обмін майна на
роботи (послуги).
19. Проект Закону про обіг криптовалюти в Україні
Номер, дата реєстрації:
7183 від 06.10.2017
Сесія реєстрації:
7 сесія VIII скликання
Редакція законопроекту:
Основний
Рубрика законопроекту:
Економічна політика
Суб'єкт права законодавчої ініціативи:
Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:
Єфремова Ірина Олексіївна (VIII скликання)
Денісова Людмила Леонтіївна (VIII скликання)
Котвіцький Ігор Олександрович (VIII скликання)
Рибак Іван Петрович (VIII скликання)
Войцеховська Світлана Михайлівна (VIII скликання)
20. Проект Закону про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в
Україні
Номер, дата реєстрації:
7183-1 від 10.10.2017
Сесія реєстрації:
7 сесія VIII скликання
Редакція законопроекту:
Альтернативний
Рубрика законопроекту:
Економічна політика
Суб'єкт права законодавчої ініціативи:
Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:
Рибалка Сергій Вікторович (VIII скликання)
Авторський колектив
Головний комітет:
Довбенко М.В. Комітет з питань фінансової політики і банківської
діяльності
Інші комітети: