1. Thomas Samuel Kuhn 18 липня 1922 - 17 червня 1996

2. американськийфілософіісторик науки, один злідерівсучасноїпостпозитивістськоїфілософії науки. На відмінувідлогічногопозитивізму, щозаймавсяаналізомформально-логічних структур науковихтеорій, Кун одним з перших у західнійфілософіїакцентувавзначенняісторіїприродознавства як єдиногоджереласправжньоїфілософії науки.

3. Аналізуючиісторію науки, Куна говорить про можливостівиділеннянаступнихстадійїїрозвитку: допарадигмальна наука, нормальна наука (парадигмальна), екстраординарнанаука (позапарадигмальна, науковареволюція). У допарадигмальнийперіод наука являє собою еклектичнепоєднаннярізнихальтернативнихгіпотезіконкуруючихнауковихспівтовариств, кожнезяких, відштовхуючисьвідпевнихфактів, створюєсвоїмоделі без особливоїапеляції до яких-небудьзовнішніхіспільних для всіхавторитетів. Однакзгодомвідбуваєтьсявисування на перший план якоїсьоднієїтеорії, щопочинаєінтерпретуватися як зразоквирішення проблем іутворюєтеоретичнуіметодологічну основу новоїпарадигмальної науки.

4. Парадигма (дисциплінарнаматриця) виступає як сукупністьзнань, методівіцінностей, беззастережноподілюваних членами науковогоспівтовариства. Вона обумовлює спектр значимихнаукових проблем іможливіспособиїхрозв’язання, одночасноіґноруючитіфактиітеорії, щоз нею не узгоджуються. У рамках нормальної науки прогресздійснюється за допомогою кумулятивного накопиченнязнань, теоретичного йекспериментальногоудосконаленнявихіднихпрограмних установок.

5. Томас Кун називає "нормальную наукою" таку науку, яка спирається на ранішевстановлені та нібинепохитнінауковідосягнення. Такідосягненняє основою подальшогорозвиткуцієї науки. "Нормальну науку" Кун пов'язуєзтерміном "парадигма". Парадигма - цеієопорні для науки досягнення, "модель" науки. Специфікою "нормальної науки" є не очікування нею явищ, існуванняяких парадигма не припускає. Але все ж, такіявищавиникають. Кун називаєїханомаліями. Рушійною силою "нормальної науки" єусвідомлення факту існуванняаномалії. Цепризводить до розширеннясферидослідження. Процесцьогорозширеннязакінчуєтьсятоді, коли аномаліїстаютьочікуваними. Так утворюється нова парадигмальнатеорія. Коли "нормальна наука" усвідомлюєаномалію не як елементсвоєїпарадигмиз'являєтьсяекстраординарна наука. Правила попередньоїпарадигмистають все більшневизначеними, таким чином утворюється нова парадигма. На початку свогоіснування вона має малу кількістьприхильників, алез часов, зотриманнямновихдоказівірезультатівдосліджень, вона захоплює все більшукілкістьвчених. В резултатізостаєтьсямаленькакупкаприбічниківстароїпарадигми. Процеспочинаєтьсязнову...

6. Процесприйняттяновоїпарадигми, на думку Куна, являє собою своєріднепереключеннягештальта на принциповоіншу систему світобачення, зісвоїми образами, принципами, мовою, неперекладнимиінепорівняннимизіншимизмістовними моделями імовами. Видимістькумулятивноїнаступності в розвиткузнаннязабезпечуєтьсяпроцесомфаховоїосвітиіпідручниками, щоінтерпретуютьісторію науки відповідно до установок, заданимипануючою парадигмою. У силу цьогодосить проблематично говорити про дійснийпрогрес в історіїприродознавства. Удосконаленняіприрістзнаннявідрізняєтількиперіодинормальної науки, кожнийзякихформуєунікальнерозуміннясвіту, що не володієособливимиперевагами в порівняннізіншими. К. волієговорити не стільки про прогрес, скількипроеволюції (на зразокбіологічної), у рамках якоїкоженорганізмзаймає свою нішуіволодієсвоїмиадаптаційнимиможливостями.

7. Концепція К. уплинула на сучаснуфілософію науки. Обґрунтовані ним історико-еволюціоністськийпідхід, антикумулятивізм, ідея про соціокультурнуобумовленістьнауковогопізнання (екстерналізм), впровадженіпоняттяпарадигмиінауковоїреволюціїзначноюміроюсприялиподоланнюнеопозитивістськоїтрадиції у філософії науки йоформленнюпостпозитивізму, соціологіїіпсихологіїнауки.