1. Вчитель інформатики
ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №9-ДНЗ
Целуйко Г.М

2. Медіакультура — сукупність інформаційно
комунікаційних засобів, що
функціонують у суспільстві, знакових
систем, елементів культури комунікації,
пошуку, збирання, виробництва і
передачі інформації, а також культури її
сприймання соціальними групами та
соціумом у цілому.

3. Серед завдань визначальними постають:
розвиток здатності до сприйняття,
"декодування", оцінювання, розуміння й
аналізу медіатекстів;
розширення кола знань соціальних, культурних,
політичних, етичних, естетичних емоційних та
економічних значень медіатекстів;
 формування в аудиторії здатності до
критичного мислення;

4. утвердження комунікативних здібностей
особистості;
навчання людини самовираженню за
допомогою медіа.
До таких завдань додаються ідентифікації,
інтерпретації медіатекстів, експериментування з
різними способами технічного використання
медіа та створення медіапродуктів, текстів.

5. Навіщо школярам предмет з
медіакультури?

6. Літня школа з медіаосвіти для вчителів
загальноосвітніх шкіл
З 10 по 22 серпня 2013 року в м. Києві
працювала Літня школа з медіаосвіти для
вчителів загальноосвітніх шкіл та викладачів
педагогічних коледжів, училищ та
індустріально-педагогічних технікумів.
Захід організував Інститут інноваційних
технологій і змісту освіти МОН України в
партнерстві з Академією української преси за
підтримки Міжнародного фонду
«Відродження».

7. В роботі Літньої школи взяли участь
педагогічні працівники навчальних закладів
Київської, Харківської, Полтавської
Луганської, Запорізької, Дніпропетровської,
Чернігівської, Миколаївської, Херсонської,
Донецької, Волинської, Тернопільської,
Черкаської, Вінницької, Закарпатської
областей, Автономної Республіки Крим та м.
Києва.

9. Любов Найдьонова,
заступник директора з
наукової роботи Інституту
соціальної та політичної
психології НАПН України,
завідувач лабораторії
психології масової
комунікації та медіаосвіти

10. «Ця картинка є
ідеологемою того, на
чому буде
концентруватися освіта у
старшому віці. Вона
показує особливість медіа.
Світ ми досліджуємо
кожен у свій спосіб, а медіа
начебто і показує цей світ,
але багато реальності
втрачається - світ у
медіа плаский».

11. Отже, дітям потрібно дати розуміння
складності світу і того, що різні суб’єкти по-
різному його сприймають. А з
десятикласниками психологи радять
говорити як з дорослими, враховуючи їх
невеликий соціальний досвід. І звичайно,
медіаосвітні уроки мають бути спрямовані на
запобігання ризикам, які притаманні підліткам
15-16 років.
Що ж це за ризики?

12. 1. Копіювання моделей стосунків, які вони
бачать по телебаченню.
2. Ризик спрощеного розуміння подій, саме
через брак соціального досвіду.

13. Медіаграмотність чи
медіакультура?
«Медіаграмотність - це в першу
чергу вміння щось зробити, вміння
розкодувати інформацію. А
медіакультура включає ціннісний
компонент: я вмію це робити, але
чи буду я це робити?».

14. Одне із завдань медіаосвіти для
старшокласників – звертатися до них як до
майбутніх батьків.
«Діти не будуть медіаграмотними, поки
не прийде нове покоління батьків, на яке ми
зараз можемо впливати.

15. 1.Знерухомлення.
2.Гіперактивність та розлад уваги.
3.Мовні порушення.
Якщо усвідомлювати ці ризики, добирати
відповідну медіапродукцію, обмежувати
час перегляду, то негативний вплив можна
мінімізувати – однак ще за однієї важливої
умови.

16. Ця умова – спілкування з дитиною,
спільний перегляд телебачення та
обговорення програм. Якщо діти дивляться
телебачення і не розмовляють з батьками, не
мають можливості отримати додаткові
роз’яснення, то в них відбувається затримка
морального розвитку. Причина в тому, що у
молодшому віці вони ще не можуть
самостійно визначити своє ставлення - що
погано, а що добре, а повторюють оцінки за
батьками, тому побачені сюжети треба
проговорювати.

17. Довідка:
З 2010 року діє «Концепція впровадження
медіаосвіти в Україні». Головна ідея
концепції – сприяння становленню ефективної
системи медіаосвіти в Україні, яка б
забезпечила загальну підготовку дітей та
молоді до безпечної та ефективної взаємодії
із сучасною медіасистемою. Концепція включає:
експериментальний етап (2010–2013),
поступове вкорінення медіаосвіти та
стандартизацію вимог до медіаосвіти (2014–
2016), подальший розвиток медіаосвіти та
завершення масового запровадження (2017–
2020).

18. Задля втілення у життя ідеї медіаосвіти
Академія української преси спільно з
партнерами (Інститут інноваційних
технологій та змісту освіти МОН
України, Інститут соціальної та політичної
психології Національної академії педагогічних
наук України тощо та за підтримки
Міжнародного фонду «Відродження» і
програми «У-медіа» ) реалізує низку проектів
– наприклад, видано перший підручник на цю
тему «Медіаосвіта та
медіаграмотність», а також останніми
роками проводяться Літні та зимові школи
для вчителів і викладачів.

20. В молодшому та в старшому віці, головним
компонентом медіаосвіти для дітей
залишається комунікація. У підлітковому віці
це обговорення цікавих продуктів з
ровесниками. Для маленьких дітей
головними співрозмовниками мають бути
батьки – і мова йде не тільки про
телебачення: граючись із сучасними
гаджетами, дітям також корисно відчувати
підтримку та допомогу батьків.

21. У разі, якщо в сім’ї не дивляться телевізор,
то дитина потребує спеціальної психологічної
підготовки – адже у колективі (дитячому
садочку чи школі) обов’язково виникне
ситуація «всі дивляться цей мультик, крім
мене». Щоб протистояти можливим
насмішкам чи витісненню з
колективу, дитина повинна бути
підготовлена до такої реакції і бути
впевненою у собі.