Традиції святкування українських свят

2. НОВИЙ РІК
• Новий рік – одне з найдавніших
і найпопулярніших календарних
свят. Це, мабуть, єдина подія,
яку протягом століть щорічно
відзначають у всіх країнах і на
всіх континентах, яке знають,
люблять і яке з нетерпінням
чекають люди. Свято настає в
момент переходу останнього
дня року в перший день
наступного року.

3. СВЯТ-ВЕЧІР
Свято святкується 6 січня.
Із Святвечором
пов'язаний обряд приготування
першої куті, її називали багатою,
оскільки крім неї готували одинадцять
пісних страв, серед яких обов'язково
мали бути борщ, риба, гриби, вареники
з капустою, узвар. Кутю традиційно
готували з пшеничних або
ячмінних зерен. Під час цієї особливої
вечері члени родини, на знак миру і
єдності, діляться одне з одним
шматочком прісного хліба.

4. КОЛЯДУВАННЯ
• Давній звичай зимових обходів
із виконанням величально-
поздоровчих пісень (колядок) і
речитативних формул . Група
чоловіків, дітей заходила на
подвір'я кожної хати, славили
господарів, бажала їм здоров'я,
щастя, щедрого врожаю,
достатку, за що отримувала
певну винагороду. В основі цих
обходів лежала магічна ідея
"першого дня", згідно з якою
побажання, висловлені на
новорічні свята, мали стати
реальністю.

5. ЩЕДРУВАННЯ
Щедрування святкується
13 січня на передоні Старого
нового року . Давній український
звичай новорічних обходів, під час
яких групи щедрувальників
піснями славлять господарів,
бажають їм здоров'я і достатку,
за що отримують винагороду.
Щедрування супроводжується
магічними діями, музикою,
піснями, танцями, обрядовими
іграми в масках. На більшій
території України щедрують
лише дівчата.

6. ЗАСІВАННЯ
Засівають в ніч з 13 на 14
січня. Давньослов'янський
новорічний звичай.
У перший день нового року
дорослі й діти, переважно
чоловічої статі, ходили від
хати до хати, символічно
засіваючи хлібні зерна і
бажаючи господарям
щастя, здоров'я, щедрого
врожаю.

7. ВОДОХРЕЩЕННЯ
Народний варіант
християнського свята
Богоявлення. Відзначається
19 січня. Xрещення увібрало в
себе багато язичницьких і
християнських обрядів,
центральне місце серед яких
займали обряди, пов'язані з
водою. У цей день Іоан
Хреститель хрестив Ісуса
Христа у річці Йордан.

8. МАСЛЯНА
• Святкується в останню
неділю перед Великим
постом. Одна з традицій
Масляної — поїдання
млинці з різними
начинками.
• На Масляну як і раніше,
спалюють опудало
масниці, яке роблять з
соломи і вдягають у
перший день святкового
тижня, а в останній день
його спалюють.

9. ВЕЛИКДЕНЬ
• Найвизначніше
християнське свято на
честь воскресіння Ісуса
Христа. Відзначається у
першу неділю після
весняного рівнодення і
повного місяця, обов'язково
окремо від іудейської
Пасхи.

10. БЛАГОВІЩЕННЯ
• Важлива віха
землеробського календаря
українців. До цьою свята
(25 березня за ст. ст.)
7 квітня лелеки зазвичай
прилітали з вирію та
починали вити гнізда.
Існувало повір'я, що на
Благовіщення відкривалася
земля і з неї виповзали
змії, вужі та інші плазуни.

11. КУПАЛА
• Івана Купала, Купайла —
традиційне українське свято, яке
відзначали 24 червня (за
старим календарем) , 7 липня.
Святкування розпочиналося в
заздалегідь у домовлених місцях,
переважно біля річок. Дівчата
плетуть вінки з польових квітів й
перед заходом сонця збираються біля
річок. Головні атрибути свята —
це Купало й Марена .Купала
виготовляють із соломи,
прикрашаючи його стрічками і
намистом, в інших регіонах —
замість солом'яного опудала
садовлять дитя, яке виконує роль
Івана Купала..

12. МАКОВІЯ
14 серпня у церквах святять воду,
квіти й мак.
На Маковія кожний мав букет
квітів, в якому обов'язково присутні
великі достиглі голівки маку. Такий
букет називається «маковійчик» і в
ньому можуть бути і чорнобривці,
і жоржини, і айстри, і гвоздики,
і барвінок, а також різні трави (які в
народі називають зіллям,
зіллячком): волошки, м'ята, чебрець,
любисток .
• Після освячення букет квітів та
голівки маку кладуть за образи і
зберігають до весни. Весною мак
розсівали на городі.

13. СПАС А, ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ
Це свято святкується 19 серпня
Народними назвами цього свята
є Спас, Другий Спас або Яблучний
Спас. Крім яблук, у цей день на
церковну паперть приносять й інші
плоди врожаю: горох, картоплю,
огірки, жито, ячмінь тощо. Все це
священик повинен після обідні
благословити і прочитати над ним
молитву, за що вдячні прихожани
наділяють його так званими
начатками — потроху від кожного
сорту з принесених плодів. Освячення
у цей день винограду і різних фруктів
та овочів символізує розквіт і
плодючість усього створеного у
безкінечному царстві життя.

14. ПОКРОВИ 14 ЖОВТНЯ
• Християнське свято Покрова
святої Богородиці, запроваджене у
Візантії на згадку про чудесне
визволення Константинополя від
сарацинів. Серед українців, які
століттями постійно страждали
від чужоземних набігів, ця легенда
набула особливої популярності.
Божу матір (її називали у тому
числі й Покровою) вважали своєю
покровителькою запорізькі
козаки. Щорічно 1 жовтня (за
старим стилем) з великою
урочистістю вони відзначали це
свято на Січі у своєму головному
храмі св. Покрови.