Презентація до виступу на Літньому таборі електронної демократії. Розповідь про ризики та фактичні проблеми, з якими зіштовхнулась Громадська спілка "Екологічна рада Криворіжжя" в своїй діяльності. Проблеми розуміння "екології", проблеми неадекватності даних екологічного моніторингу, проблеми нестачі інформації, ризики отримати невідповідні дані або не отримати їх взагалі..

1. РИЗИКИ
ПРОБЛЕМИ
РЕЗУЛЬТАТИ
Василенко Євген
datastory.org.ua
82geka@gmail.com

2. 2Екологічні дані ≠ відкриті дані
●
Складність отримання інформації (первинних
даних)
●
Плутанина в документах
●
Нерозуміння зі сторони як громадян так і
чиновників
●
"Навіщо вам потрібні первинні дані?" - "Вам що —
нема чого робити??!"
●
Низький рівень екологічної освіти громадян —
бояться тільки міфічної "РАДІАЦІЇ"
●
Відсутність комплексного розуміння проблеми
●
Нестача інформації, неадекватність інформації
●
Неможливість адекватного стороннього
(незалежного) контролю за станом
навколишнього середовища

3. Мережа моніторингу в південній частині Кривого Рогу 3
●
4 автоматизованих пости на балансі
міста
●
3 автоматизированих пости на балансі
«АрселорМіттал Кривий Ріг»
●
5 постів — Лабораторія спостереження
за забрудненням атмосферного повітря
Кривий Ріг
●
1 пост — Держсанепідемслужба
●
1 пост — Південний ГЗК
●
2 пости — Північний ГЗК
●
1 пост — Центральний ГЗК
●
1 пост — Інгулецький ГЗК
●
4 пости — «Кривбасзалізорудком»
●
2 пости - «Євраз Суха Балка»
●
1 пост — Криворізький завод гірничого
обладнання
●
1 пост — ГП «Криворізька
теплоцентраль»
●
Загалом: 7 автоматизованих постів
19 неавтоматизованих постів
[дані — Криворізький міськвиконком]

4. 4Подібна аналітика можлива лише на первинних даних
Численні
перевищення
добових
граничних
концентрацій
діоксиду сірки!
Відповідь ДСНС: «...описаний інцідент
підпадає під визначення ''надзвичайна
ситуація техногенного характеру''...»

5. 5Активісти + місцеві депутати + народні депутати
●
Первинні неусереднені дані
моніторингу якості повітря
Гідрометеоцентром України
●
Дані розріджені — лише по 2-4
вимірювання на добу, проте їх багато
●
Ці дані є офіційним підґрунтям для
обчислення Індексу забруднення
атмосфери. Жодні дані з інших
джерел не використовуються
●
Проблема формальдегіду — скільки?,
коли?, звідки?, чому?

6. Адекватність даних? 6
●
Два пости різних суб’єктів
моніторингу розташовані на відстані
200 метрів один від одного
●
Пост "Подлєпи-41" — належіть ПАТ
"АрселорМіттал Кривий Ріг".
Автоматизований моніторинг (72
проби на добу)
●
Пост "ПСЗ №6" належить ЛСЗА
Кривий Ріг (Гідрометеоцентр)
●
Різниця середньомісячних показників
концентрації пилу — від 1,2 до 12
разів!

7. 7"Народна система моніторингу"
●
Один з прикладів - пристрої на базі
процесору Arduino. Розробка Fab Lab
Barcelona
●
Для платформи Arduino випускається
широка лінійка газоаналізаторів та
інших датчиків: оксиди азоту та
вуглецю, альдегіди та спирти, пил,
рівень шуму та освітленості,
метеорологічні параметри (тиск,
температура, вологість повітря) і
багато чого іншого
●
Можливість передавання даних
мережею Інтернет до єдиного
сховища
●
Це будуть справжні OpenData
екологічного моніторингу
●
Проблеми такого підходу? -
"сертифікація, стандартизація,
метрологія" та інші регуляторні
процедури
●
Великий плюс такого підходу —
дешевизна та масовість. Це дозволяє
дуже швидко розбудувати мережу і
"зорієнтуватись на місцевості"

8. 8EcoCitizens — вільний доступ та оперативність
Створення веб- та мобільних
інтерфейсів, надання доступу всім
бажаючим, сповіщення про
інциденти, аналітика

9. "А ваші датчики без сертифікації! Вони будуть брехати!" 9
В Україні багато чого "сертифіковано
та стандартизовано". Проте, ми на
власному досвіді пересвідчились в
реальних результатах всіх цих
процедур...

10. 10
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!
«Екологічна рада Криворіжжя»
ecorada.org
ecorada.kr@gmail.com
Василенко Євген
datastory.org.ua
82geka@gmail.com
CC BY-SA 4.0