Презентація для Круглого столу "Розвиток велоінфраструктури Полтави", 25 березня 2015 р. Захід проведено в рамках проекту "Полтава велосипедна", що реалізується ГО "СІТІ ЛАБ" та ГО "ВелоПолтава"

1. Круглий стіл
«Розвиток велоінфраструктури
міста Полтави»
Полтава, 25 березня 2015 р.

2. Транспортна піраміда міста

3. ЩО ДАЄ МІСТАМ
ВЕЛОСИПЕДИЗАЦІЯ?

4. 1. Міста стають безпечнішими і
зручнішими для життя
Різко зменшується кількість ДТП за участю велосипедистів. Водії
автомобілів стають більш уважними і значно серйозніше
сприймають велосипед як транспортний засіб. Зниження витрат
у зв'язку зі скороченням кількості аварій на дорогах
розраховується як відношення вигоди до витрат на реалізацію
інфраструктурного рішення.
• Голландське дослідження економічної вигоди велоруху
показало, що співвідношення вигоди до витрат становить 9:1
при обмеженні швидкості на міських дорогах, що знижує ризик
дорожніх пригод на 50%; 9:1 при організації відокремлених від
руху велодоріжок; і 12:1 при наданні переваги руху
велосипедистам на перехрестях, що підвищує безпеку
велосипедистів та інших учасників руху (The Economic Significance of Cycling).

5. Вплив на рівень імовірності
аварій за участі велосипедистів
• Дослідження, проведене в 115 містах США та 15 містах
Європи, показало, що зі збільшенням числа велосипедистів на
дорогах знижується ймовірність аварій за участю автомобілів і
велосипедистів (Jacobsen 2003). Так, в Копенгагені число
велосипедистів, які отримали серйозні травми, знизилося
на 48% з 1996 по 2010 рік (European Commission Statistic, 2013 в Bike & Walk Alliance 2014).

6. 2. Міста стають чистішими, а
мешканці – здоровішими
Фізична активність протягом 30 хвилин щодня дозволяє знизити
ризик серцево-судинних захворювань, діабету і надмірної ваги на
50% і знижує ризик високого тиску на 30% (The Economic Significance of Cycling).
• 2012, Велика Британія, вчені Rabl і de Nazelle. Економія від
використання велосипеда як транспортного засобу (5 км в одну
сторону, 5 днів на тиждень, 46 тижнів) становить 1300 євро на
людину в рік.
• 2010, Норвегія, Reiter. Економічна вигода для здоров'я в
результаті скорочення медичних витрат становить 0,15 євро на
кілометр шляху на велосипеді.
• 2010, Нова Зеландія, NZTA (Департамент транспорту).
Економічна вигода для здоров'я від ходьби або поїздок на
велосипеді в 2008 році склала 1,92 дол. США за милю (1.6 км)

7. Вплив велопоїздок на стан здоров’я
людини та працездатність
• 2011, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) розробила
інструмент «Економічна оцінка впливу на здоров'я» (Health
Economic Assessment Tool (HEAT). Цей інструмент враховує як
позитивний вплив поїздок на велосипеді, так і негативні фактори
(наприклад, забрудненість повітря і шум), а також дозволяє оцінити
кількість збережених життів. Цей інструмент ВООЗ застосували в
Австрії для оцінки економічного ефекту від досягнення національної
мети - 10% усіх поїздок на велосипеді до 2015 року повинні
відбуватися на велосипеді. Щорічна вигода складе 811 млн. євро і
824 збережених життів (Eder 2011).
• WHO 2011, Belter та ін. 2013, Пльзен (Чехія). Дослідження, проведене з
використанням інструменту ВООЗ, показало, що підвищення числа
велосипедистів на 2% за умови, що інфраструктура буде поліпшена і
велосипедисти будуть здійснювати поїздки 2 рази на день (наприклад,
на роботу і з роботи), дозволить заощадити 882 000 євро на рік
(дослідження проведено з репрезентативною вибіркою з 764 осіб).

8. Вплив велопоїздок на стан здоров’я
людини та працездатність
• 2009, 2013, Велика Британія, Hendriksen; Belter та ін., Департамент
транспорту Великобританії (The UK Traffic Advisory Unit). Компанії, які
встановили або поліпшили велопарковки, отримали відношення
витрат до прибутку 1,33:6,50 за рахунок підвищення продуктивності
співробітників.
• Аналіз стану здоров’я 30604 осіб в Копенгагені показав, що у тих, хто
добирався до роботи на велосипеді, ризик смерті в період
дослідження був на 40% нижчий, ніж в учасників, які цього не робили.
Городяни, що їздять на роботу на велосипеді, пропускають роботу з
причини хвороби рідше, ніж ті, хто пересувається на інших видах
транспорту.
• У звіті експертів Лондонської школи економіки дається оцінка деяких
побічних позитивних ефектів, які дає британській економіці велосипед.
Середньостатистичний водій велосипеда перебуває на лікарняному
7,4 днів в році, а звичайний мешканець – 8,7 днів. Таким чином,
велосипедисти збільшують ВВП країни приблизно на 128 млн. фунтів
на рік.

9. 3. Міста економлять кошти…
Велосипедна інфраструктура вимагає значно менших витрат зі
створення та утримання інфраструктури, ніж автомобільна в
розрахунку на одного мешканця.
Вартість будівництва 1 км автодороги 1 категорії (від 4 до 8 смуг
руху, 28,5 — 43,5 м) = 40-50 млн.грн/ $5,6 млн. (2013)
Вартість будівництва 1 км велодоріжки 1 категорії (двосторонні
велодоріжки з двох боків вулиці (вартість з одного боку вулиці,
ширина 2,5 м) = 1,5 млн. грн (2014)

10. …та економічно розвиваються
• Згідно з дослідженням Державного університету Сан-
Франциско, 66% магазинів на Веленсія-Стріт у Сан-Франциско
повідомили про процвітання бізнесу, що сталося після того, як
місто скоротило ширину смуг для руху автомобілів,
розширивши тротуари і додавши велодоріжки.
• Австралійське дослідження 2008 року показало, що стоянка
для велосипедів, розміщена на одному квадратному метрі, за
одну годину принесла компанії в 3 рази більше прибутку, ніж
парковка для авто.

11. 4. Соціальна інтеграція, особиста
мобільність
• Велосипед є економічно доступним усім верствам
населення.
• Велосипед є швидшим ніж автомобіль на коротких
міських дистанціях (до 3 км). У Європі 30%
маршрутів, які долаються автомобілем, є
коротшими за 3 км, а 50% є коротшими за 5 км.

12. 5. Місто стає туристично
привабливим
• Велосипед може бути окремим засобом
пересування туристів, що стане можливим лише
за умови наявності відповідної інфраструктури.
• Основною складовою, що негативно впливає на
комфортне перебування мешканців та гостей
міста, є незадовільний екологічний стан вулиць.
Пересування великої кількості транспорту у зоні
екскурсійного обслуговування негативно впливає
на якість туристичних послуг, самопочуття
відвідувачів.

14. РОЗВИТОК ВЕЛОРУХУ.
ДОСВІД УКРАЇНСЬКИХ МІСТ

15. Львів
• Затвердив Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури у
2011 році спільно з німецькими експертами. Документ
передбачає створення у місті майже 240 кілометрів
велосипедних маршрутів до 2020 року.
• В кінці 2014 року у Львові було збудовано
40 км велодоріжок, обладнано 600 місць для зручного
паркування велосипедів.
• У Львівській міськраді є радник міського голови з питань
розвитку велоінфраструктури.

19. Київ
• Міська цільова програма облаштування та розвитку
велосипедної інфраструктури у місті Києві на 2015-2019 роки
винесена на обговорення громадськості у середині 2014 року.
Вона передбачає облаштування в столиці 46 магістральних, 18
підвізних та 15 рекреаційних веломаршрутів загальною
протяжністю 550 кілометрів до 2019 року.
• На даний момент в Києві вже збудовано кілька фрагментів
велосипедної мережі (вул. Здолбунівська, Дніпровська
набережна, просп. Бажана) загальною довжиною 10 км.
• Позицію про створення велосипедної інфраструктури було
включено в Стратегію розвитку Києва до 2025 року.
• З листопада 2014 року у Києві призначено радника мера з
питань розвитку велосипедної інфраструктури.

21. Вінниця
• У 2013-му Вінницька міськрада ухвалила міську програму
розвитку велосипедного руху у м. Вінниці до 2020 року. На
кінець 2014 року вже збудовано майже 11 кілометрів
велосипедних доріжок по основних транспортних магістралях
міста, обладнано більше 32 велосипедних парковок на 79
паркомісць.
• Створено робочу групу, до складу якої увійшли представники
відповідних департаментів та комітету по фізичній культурі та
спорту міської ради, Державтоінспекції міста та активні
велосипедисти. Ця група протягом двох тижнів досліджувала
вулиці міста на предмет можливості облаштування
велосипедних доріжок: обстежено стан асфальтного покриття,
наявність пандусів, протяжність майбутніх велосипедних
доріжок.

23. Міста, що вже розробили
велоконцепції
Чернігів, Тернопіль, Луцьк, Одеса, Ужгород, Рівне,
Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Донецьк,
Сімферополь, Харків (центральна частина міста),
Рожище (Волинська обл.), Ялта, Кривий Ріг, Біла
Церква, Канів, Нововолинськ, Євпаторія, Долина,
Ковель.

24. Намір розробити велоконцепцію
оголосили:
Миргород, Миколаїв, Харків (для всього міста),
Житомир, Черкаси, Чернівці
…і Полтава :)

25. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ
ВЕЛОІНФРАСТРУКТУРИ: ЩО ЦЕ?

26. Структура Концепції
• Загальні засади реалізації проекту
велосипедної інфраструктури в місті (мета,
завдання, принципи, термін виконання).
Характеристика велосипедної інфраструктури
(тлумачення основних понять, що вживаються
в документі).
• Обґрунтування доцільності. Очікувані
результати.
• Опис пропонованої схеми маршрутів.
Етапність реалізації. Технічні пропозиції.
Кошторис (не обов’язково).
• План першочергових дій.

27. СХЕМА РОБОТИ НАД
КОНЦЕПЦІЄЮ

28. 1.Попереднє планування роботи
Визначення території
планування. Визначення
теперішнього стану
планування мережі.

29. 2. Вимоги до мережі
Визначення точок
відправлення та
призначення руху
велосипедистів.
Створення мережі прямих
«повітряних» ліній.

30. 3. Аналіз існуючої ситуації
• Перевірка якості наявних
ділянок і перехресть та
заплановані зміни.
• Наявний попит на
ділянках і перехрестях (з
підрахунків).
• Інтенсивність сполучень
«пункт відправлення -
пункт призначення» (з
опитувань, моделювань).

31. 4.Створення концепції веломережі
• Перенесення мережі
прямих ліній на реальні
вулиці та дороги.
• Визначення категорій
веломаршрутів у
мережі.
• Узгодження з
концепціями суміжних
мереж.

32. 5.Визначення супутніх та
інформаційних заходів
Створення плану мережі
велосипедних парковок,
системи велосипедних
дороговказів, плану
промо-заходів та роботи з
громадськістю.

33. 6.Створення плану дій
Рішення для подолання
недоліків та прогалин у
мережі, план заходів,
список пріоритетів,
терміни реалізації,
фінансова частина.

34. 7. Оцінка і прийняття рішень

35. 8. Втілення і контроль
ефективності

36. «ПОЛТАВА ВЕЛОСИПЕДНА»
Спільний проект ГО «СІТІ ЛАБ» та ГО «ВелоПолтава»

37. Мета
• залучити громаду міста Полтави до
розробки та обговорення Концепції;
• налагодити співпрацю з місцевою
владою;
• збільшити кількість активних
велосипедистів шляхом популяризації
велосипеда як зручного та безпечного
щоденного транспортного засобу

38. Механізм співпраці

39. ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО
ДОЛУЧИЛИСЬ ДО ПРОЕКТУ

40. ГО “СІТІ ЛАБ”
Роль в проекті: загальна координація та реалізація проекту
Організація створена та зареєстрована у 2014 році.
Місія організації:
сприяти сталому розвитку Полтави та інших міст України, підвищувати
рівень комфорту в них.
Цілі:
• Розробка і реалізація конкретних проектів у сфері міського
планування, благоустрою міста.
• Створення ефективних механізмів для взаємодії мешканців міста,
місцевих органів влади, громадських організацій, бізнесу, а також
експертів в області міського розвитку.
• Поширення та популяризація прогресивних ідей в сферах міського
планування, організації соціально-культурного життя, сучасних
технологій, освіти.

41. ГО “ВелоПолтава”
Роль в проекті: партнерська, інформаційна підтримка
Зареєстрована як громадська організація у 2012 році, але фактично
активісти працюють з 2009.
Метою діяльності є захист законних соціальних, економічних, творчих та
інших інтересів своїх членів, популяризації велоруху та велоспорту, а
також розвиток велоінфраструктури, спрямованої на підтримку та
розвиток велотранспортного руху в містах області.

42. ГО «Асоціація велосипедистів
Києва»
Роль в проекті: експертна та інформаційна підтримка
Громадська організація, що займається розвитком велоруху та
велоінфраструктури в м. Києві та околицях (працює з 2009 року).

43. Короткий календар проекту
Березень: Круглий стіл, створення Робочої групи
Квітень: підрахунок велосипедистів на перехрестях,
воркшоп №1 (чернетка Концепції), воркшоп №2
(доопрацювання)
Травень-червень: публічна презентація концепції,
громадське обговорення, внесення правок
Червень-вересень: затвердження концепції на сесії
міськради, початок підготовки міської програми
розвитку велоруху
Травень-вересень: Велошкола (10 занять)

44. ПОПЕРЕДНЯ РОБОТА
ВЕЛОСПІЛЬНОТИ МІСТА

45. Масові заходи
• відкриття/закриття
велосезону;
• Велодень (з 2008 р.);
• тематичні
велопаради;
• спортивні
велозмагання.
15
60
100
260
300
150
600
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Кількість учасників полтавського Велодня

48. Велодень 2014

49. Розробка історичного
веломаршруту
• Корпусний парк — вул. Жовтнева — алея
Гоголівських персонажів — парк Перемоги —
Краєзнавчий музей — садиба Івана Котляревського
— Біла Альтанка — музей Полтавської битви
• Дата пробного проїзду: 18 березня 2011 р.
• Учасники: ініціативна велогрупа з 30 осіб

54. Варіант 1 (розробка: Ліна Гасенко)
Виробничі веломаршрути
Екскурсійній веломаршрути
Рекреаційні веломаршрути

55. Варіант 2 (воркшоп «Комфортне
місто», розробник: Максим Лисогора)

58. ПЕРШОЧЕРГОВІ ДІЇ

59. Менеджмент
1. Створити Робочу групу з питань розвитку велотранспорту.
2. Включити представника велосипедної спільноти в Громадську
раду при Полтавському міському голові та в архітектурно-
містобудівну раду.
3. Інтегрувати схему велосипедних шляхів до загального
транспортного планування, планів стратегічного розвитку або
подібних документів (Стратегія розвитку міста, Плани зонування
територій, Програма соціально-економічного розвитку міста та
ін.). Внести необхідні зміни в нормативно-законодавчі акти на рівні
міста

60. 4. Забезпечити контроль за виконанням положень Концепції
під час розробки проектів будівництва. На шляхах, де
передбачені велосипедні маршрути згідно Концепції, обов’язково
передбачати велосипедну інфраструктуру перед проведенням
капітальної реконструкції, ремонту, розширення вулиць на етапі
подання технічного завдання проектній організації. Під час
надання дозволів на спорудження великих об’єктів зі значними
потоками людей рекомендувати забудовнику створювати
елементи велосипедної інфраструктури.
5. Спростити механізм отримання дозволів на встановлення
велосипедних стоянок. Схема велосипедних шляхів та
наявність інших елементів велосипедної інфраструктури має
враховуватись та передбачатись під час розробки плану
зонування території та детального планування території міста;
6. Забезпечити розробку програм для послідовного та етапного
виконання положень Концепції та виконання заходів, які
сприятимуть кращому і швидшому розвитку велосипедної
інфраструктури в місті Полтава.

61. Інфраструктура
1. Визначити найскладніші перешкоди для руху велосипедистів
(перехрестя, мости, розв’язки), сформувати пропозиції щодо
способів облаштування на цих ділянках велосипедної
інфраструктури.
2. Розробити детальний план облаштування велосипедної
інфраструктури в центрі міста.
3. З’єднати велосипедними маршрутами найбільш густозаселені
мікрорайони міста (Алмазний, Левада, Сади/Огнівка, Половки,
Браїлки) та центр.

62. Популяризація
1. Підтримати традицію проведення масових велопробігів під час
відзначення Всеукраїнського Велодня, Дня міста та Дня
Незалежності України.
2. Створити на сайті міськради у розділі «Городянам» підрозділ
«Полтава велосипедна» з інформацією та новинами проекту.
3. Розробити рекомендації для загальноосвітніх шкіл міста щодо
проведення навчань з правил дорожнього руху для
велосипедистів-початківців для безпечного пересування вулицями
міста.

63. Дякую за увагу!
Контакти:
Садовнікова Ірина
(066) 81 666 21
irasadovnikova@gmail.com