розв'язання проблеми жорстокості та насилля в освітньому середовищі
1. Розв'язання проблемиРозв'язання проблеми
жорстокості тажорстокості та
насилля в освітньомунасилля в освітньому
середовищісередовищі
Новомиргородський районний ЦДЮТНовомиргородський районний ЦДЮТ
(практичний психолог – Кручак Олександра Дмитрівна)(практичний психолог – Кручак Олександра Дмитрівна)
2. Діти, які стали жертвами насилля, не хочуть говорити
про “це”. Тому, що їм боляче і страшно. Маленькі
охоронці страшних таємниць підсвідомо рахують себе
винуватцями у тому, що сталось. Як попередити біду? А
якщо так трапилось, як допомогти дитині?
Шановні дорослі! Не проходьте повз дитячі сльози. Як
часто ваша мовчазність, безсердечність і халатність
стають причиною біди! Погляньте навкруги! Можливо,
саме зараз чиясь дитина потребує вашої уваги!
3. … Дитина перед екраном телевізора з
цікавістю переглядає художній фільм, у
якому річками ллється кров, гинуть люди,
неякісний переклад згладжує різкі
висловлювання закордонних акторів.
Диктор розповідає про чергову стрілянину
в американській школі, про загибель
учнів та вчителів… Щодня потік негативу
ніби підштовхує, стимулює, навчає…
4. Результати не забарились… Всесвітня мережа ІнтернетРезультати не забарились… Всесвітня мережа Інтернет
поповнюється зйомками, зробленими на “мобілки”поповнюється зйомками, зробленими на “мобілки”
українськими школярами. Жахливі сцени насильства,українськими школярами. Жахливі сцени насильства,
приниження, знущання над “собі подібними”. “Щеприниження, знущання над “собі подібними”. “Ще
вчора були подружками, а тепер хлопця не поділили”, -вчора були подружками, а тепер хлопця не поділили”, -
звучать недолугі пояснення…звучать недолугі пояснення…
5. Чому ніхто з “глядачів” не зупинив, неЧому ніхто з “глядачів” не зупинив, не
заступився? Невже не вистачило слів у нашійзаступився? Невже не вистачило слів у нашій
прекрасній досконалійпрекрасній досконалій мові, щоб вирішитимові, щоб вирішити
конфліктну ситуацію? Чому ми не слідкуємоконфліктну ситуацію? Чому ми не слідкуємо
за словами, які іноді злітають з наших вуст уза словами, які іноді злітають з наших вуст у
гніві? Невже вихователі в дитячому садочкугніві? Невже вихователі в дитячому садочку
та вчителі у школі навчають дітлахів усім цимта вчителі у школі навчають дітлахів усім цим
“премудростям”? Звичайно ж, що ні.“премудростям”? Звичайно ж, що ні.
Насамперед за виховання, розвитокНасамперед за виховання, розвиток
відповідають батьки. Важливо, що длявідповідають батьки. Важливо, що для
повноцінності цього процесу необхідна участьповноцінності цього процесу необхідна участь
і батька, і матері. Маленькі хлопчики таі батька, і матері. Маленькі хлопчики та
дівчатка сумлінно копіюють родинні стосункидівчатка сумлінно копіюють родинні стосунки
у своїх іграх. “Відійди, мені ніколи!”, “Неу своїх іграх. “Відійди, мені ніколи!”, “Не
заважай, я зайнятий!”, “Я втомилася…”,заважай, я зайнятий!”, “Я втомилася…”,
Нехай, потім…”- вам це нічого не нагадує?Нехай, потім…”- вам це нічого не нагадує?
Діти - найдорогоцінніший скарб, завданняДіти - найдорогоцінніший скарб, завдання
батьків - зробити так, щоб дорогоцінність небатьків - зробити так, щоб дорогоцінність не
втратила свої барви.втратила свої барви.
6.
7. Що ми зазвичай
розуміємо під
насильством? Найчастіше
тільки фізичне
насильство ми вважаємо
насильством. Нам навіть
важко припустити, як
часто ми самі
демонструємо насильство
або стаємо його жертвами.
8. Виявляється, насильство
— це ще й:
• погрожування нанесенням собі або іншому тілесних
ушкоджень;
• невиразні погрози типу: «Ти у мене дограєшся!»;
• погрози піти, забрати дітей, не давати грошей, подати
на розлучення, розповісти щось;
• заподіяння шкоди домашнім тваринам (щоб
помститися партнеру);
• ламання та знищування особистих речей;
• уживання лайливих слів;
• принижування, ображання, постійне підкреслювання
недоліків;
• контролювання, обмежування у спілкуванні, стеження;
• заборона лягати спати або насильне пробудження;
• звинувачування у всіх проблемах;
• критика думок, почуттів, дій;
• ігнорування.
9. Насильством щодо дітей,
крім цього, вважається:
нехтування дитини;
нехтування обов'язків стосовно
дитини;
відсутність у сім'ї доброзичливої
атмосфери (психологічне
ізолювання);
недостатнє забезпечення дитини
доглядом та опікою;
втягування дитини у з'ясовування
стосунків між батьками і
використовування її з метою
шантажу;
недостатнє задоволення потреб
дитини в їжі, одязі, освіті, медичній
допомозі за умови, що батьки
матеріально спроможні зробити це;
вживання алкогольних напоїв
(наркотиків) до втрати
самоконтролю;
нездатність забезпечити дитині
необхідну підтримку, увагу,
прихильність.
10. Види домашнього насилляВиди домашнього насилля
Психологічне Фізичне
•висміювання;
•переслідування;
•словесна образа (погроза);
•примушування;
•залякування;
•психологічний тиск;
•ворожість;
•формування почуття провини;
•інше
•биття рукою;
•іншими предметами;
•шльопання;
•штовхання;
•викручування рук;
•будь-яке рукоприкладство
Сексуальне Економічне
протиправне посягання однієї людини
на статеву недоторканість іншої, дії
сексуального характеру щодо
неповнолітніх
умисне позбавлення однією людиною
іншої житла, одягу, майна чи коштів
11. НАСИЛЛЯ НА ВУЛИЦІ
1. Фізичне насилля:
грабіж, розбій, побиття,
проституція, примусова
праця (збирання і здача
металобрухту,
макулатури, порожні
пляшки, миття машин,
праця вантажниками).
2. Моральне насилля:
образи, приниження честі
та гідності.
3. Злочини проти
власності: грабіж,
вимагання.
4. Сексуальне насилля:
проституція,
зґвалтування,
розбещення.
12. Шляхи подолання (Як себе поводити):
· Не ходити самому по вулицях в вечірній та нічний час,
· Не спілкуватися із незнайомими особами,
· Не виставляти на показ коштовні речі (прикраси, мобільні
телефони, гроші),
· Не вживати алкогольні, наркотичні засоби (це призводить до
втрати самоконтролю),
· Не провокувати своєю поведінкою інших (викликаючі одяг та
поведінка),
· У випадку працевлаштування, вимагай від працедавців
дотримання норм трудового законодавства щодо неповнолітніх
( укладення трудового договору у письмовій формі із
зазначенням умов праці),
· Якщо на твоїх очах відбувається правопорушення, дуже
важливо не бути втягнутим у нього щоб не стати жертвою або
співучасником,
· Якщо ти став свідком правопорушення, варто обов’язково
звернутись до правоохоронних органів і надати їм інформацію
про це. Таким чином ти убережеш себе й інших людей від того,
щоб не стати жертвою.
13. НАСИЛЛЯ В СІМЇ
Насиллям в сім’ї є:
Знущання над дитиною; Нанесення
побоїв; Завдання шкоди здоров’ю;
Залякування дитини; Порушення її
статевої недоторканості;
Навіювання страху; Перебивання
дитини під час розмови; Ізоляція
дитини; Контроль (обмеження)
доступу до спілкування з
ровесниками; Ігнорування дитини;
Незадоволення основних потреб;
Використання дитини як засіб
економічного торгу; Погроза
залишити дитину; Погроза
фізичною розправою; Поводження
з дитиною як з прислугою; Відмови
в поінформуванні про важливі
рішення сім’ї.
14. Щоб такого не було
(рекомендації учнів своїм одноліткам):
· Твої права в сім’ї в нашій державі захищають
Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України;
· Будь поінформованим та нагадуй батькам про
існування твоїх прав (права дитини є такими ж як і права
дорослих, які є закріпленими в ІІ розділі Конституції
України);
· Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;
· Не соромся звертатися за допомогою до
кваліфікованих спеціалістів, вчителів, психологів,
працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах
неповнолітніх;
· З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд
щодо порушень твоїх прав батьками
15. Рекомендації для батьків:Рекомендації для батьків:
· Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без· Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без
нагляду.нагляду.
· Підтримуйте сімейний розклад дитини,· Підтримуйте сімейний розклад дитини,
· Слідкуйте за дитиною,· Слідкуйте за дитиною,
· Будьте послідовним,· Будьте послідовним,
· Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного,· Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного,
· Давайте настанови, а не покарання,· Давайте настанови, а не покарання,
· Приділяйте дитині свій час і увагу,· Приділяйте дитині свій час і увагу,
· Беріть участь вжитті дитини: ігри, шкільні заходи,· Беріть участь вжитті дитини: ігри, шкільні заходи,
· Залучайте дітей до своїх заходів.· Залучайте дітей до своїх заходів.
· Заохочення і підтримка:· Заохочення і підтримка:
· Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво,· Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво,
· Будьте позитивними,· Будьте позитивними,
· Навчайте їх необхідних навичок,· Навчайте їх необхідних навичок,
· Якщо дитина вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої· Якщо дитина вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої
особи - “Мені важко коли хтось заважає».особи - “Мені важко коли хтось заважає».
· Довіряйте дітям.· Довіряйте дітям.
· Визнавайте право її на особисте життя.· Визнавайте право її на особисте життя.
· Поважайте почуття інших батьків.· Поважайте почуття інших батьків.
· Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.· Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.
16. НАСИЛЛЯ В ШКОЛІНАСИЛЛЯ В ШКОЛІ
Насиллям в школі є:Насиллям в школі є: побиттяпобиття
старшокласниками молодших учнів,старшокласниками молодших учнів,
побиття вчителями учнів (вчителіпобиття вчителями учнів (вчителі
дають під затильники, тягнуть задають під затильники, тягнуть за
вуха, б’ють по голові та пальцяхвуха, б’ють по голові та пальцях
лінійками, указками, книжкамилінійками, указками, книжками
тощо), сексуальне (порушення їїтощо), сексуальне (порушення її
статевої недоторканості й статевоїстатевої недоторканості й статевої
свободи, розбещення); приниженнясвободи, розбещення); приниження
(вчителі перекручують прізвища,(вчителі перекручують прізвища,
розголошують особисту інформаціюрозголошують особисту інформацію
про учнів, крик на учнів, неприємніпро учнів, крик на учнів, неприємні
прізвиська, образи (вчителіпрізвиська, образи (вчителі
вживають нецензурну лексику,вживають нецензурну лексику,
називають дітей дебілами,називають дітей дебілами,
придурками, козлами, негідниками,придурками, козлами, негідниками,
недоумками, ідіотами, тощо),недоумками, ідіотами, тощо),
зневажання фізіологічних потребзневажання фізіологічних потреб
учня (вчителі не випускають учнів вучня (вчителі не випускають учнів в
туалет під час уроків, ігноруютьтуалет під час уроків, ігнорують
погане самопочуття учнів),погане самопочуття учнів),
затримання на перервах;затримання на перервах;
залякування і шантаж.залякування і шантаж.
17. До форм шкільного насильстваДо форм шкільного насильства
належать:належать:
Фізичне насильство —Фізичне насильство — коли б'ють, штовхають, смиколи б'ють, штовхають, сми
кають, відбирають гроші, забирають чи псують речі.кають, відбирають гроші, забирають чи псують речі.
Фізичне насильство може застосовуватисяФізичне насильство може застосовуватися
безпосередньо (коли людина сама це робить) абобезпосередньо (коли людина сама це робить) або
посередньо (коли намовляє інших це робити).посередньо (коли намовляє інших це робити).
Словесне і безслівне насильствоСловесне і безслівне насильство—докучання,—докучання,
передражнювання, глузування, висміювання, обрапередражнювання, глузування, висміювання, обра
жання, осоромлення, погрожування, розповсюдженжання, осоромлення, погрожування, розповсюджен
ня пліток і наклепів (особисто чи в мережі Інтернет),ня пліток і наклепів (особисто чи в мережі Інтернет),
демонстрація непорядних жестів. Цей вид агресії тадемонстрація непорядних жестів. Цей вид агресії та
насильства також може мати посередню форму,насильства також може мати посередню форму,
наприклад, коли людина намовляє інших скривдити,наприклад, коли людина намовляє інших скривдити,
висміяти або виключити когось із числа своєї групи.висміяти або виключити когось із числа своєї групи.
18. Психологія жертви, виконавця йПсихологія жертви, виконавця й
свідкасвідка шкільного насильствашкільного насильства
Насильство - тривале явище, яке завжди зумовлює глибокуНасильство - тривале явище, яке завжди зумовлює глибоку
й стійку психічну травму. Працюючи над проблемоюй стійку психічну травму. Працюючи над проблемою
насильства, ми найбільше думаємо про шкоду, якоїнасильства, ми найбільше думаємо про шкоду, якої
зазнають його жертви, але треба не забувати про те, щозазнають його жертви, але треба не забувати про те, що
наслідки насильства відчувають усі його учасники. Триваленаслідки насильства відчувають усі його учасники. Тривале
перебування в ситуації, у якій чиниться насильство,перебування в ситуації, у якій чиниться насильство,
пов'язане з переживанням людиною сильних, важкихпов'язане з переживанням людиною сильних, важких
емоцій, що впливає на спосіб мислення, а також певноюемоцій, що впливає на спосіб мислення, а також певною
мірою визначає стосунки з навколишнім світом. Насильствомірою визначає стосунки з навколишнім світом. Насильство
залишає по собі багато стійких травм, які в учасниківзалишає по собі багато стійких травм, які в учасників
насильства — жертв, виконавців і свідків — залишаютьсянасильства — жертв, виконавців і свідків — залишаються
навіть через багато років.навіть через багато років.
19. Жертви насильстваЖертви насильства переживають почуття приниження,переживають почуття приниження,
страх, розпач і сум. Вони почуваються самотніми,страх, розпач і сум. Вони почуваються самотніми,
безпорадними й безсилими, соромляться того, що їх спіткало,безпорадними й безсилими, соромляться того, що їх спіткало,
відчувають провину за те, що не можуть із цим упоратися.відчувають провину за те, що не можуть із цим упоратися.
Водночас цей стан супроводжується злістю, жалем, а частоВодночас цей стан супроводжується злістю, жалем, а часто
ненавистю до виконавців насильства, до свідків, які нененавистю до виконавців насильства, до свідків, які не
приходять на допомогу. У школі ці емоції негативно впливаютьприходять на допомогу. У школі ці емоції негативно впливають
на здатність учня зосереджуватися, а в результаті — і нана здатність учня зосереджуватися, а в результаті — і на
результати навчання.результати навчання.
Спосіб мислення жертв насильства обумовлюється їхнімСпосіб мислення жертв насильства обумовлюється їхнім
досвідом. Вони найчастіше мають дуже погану думку продосвідом. Вони найчастіше мають дуже погану думку про
себе: «я нічого не вартий», «я сам винен», «ніщо мені ніколисебе: «я нічого не вартий», «я сам винен», «ніщо мені ніколи
не вдається», «я не можу з цим упоратися». Оточуючих вонине вдається», «я не можу з цим упоратися». Оточуючих вони
сприймають як вороже чи байдуже середовище: «усі протисприймають як вороже чи байдуже середовище: «усі проти
мене», «ніхто мені не допоможе», «нікому немає діла до того,мене», «ніхто мені не допоможе», «нікому немає діла до того,
що зі мною відбувається». Такий спосіб мислення маєщо зі мною відбувається». Такий спосіб мислення має
тенденцію закріплюватися й впливати на поведінку жертви татенденцію закріплюватися й впливати на поведінку жертви та
її взаємини з оточенням, на її майбутнє.її взаємини з оточенням, на її майбутнє.
20. Розпізнання жертв шкільного насильства:
над такою дитиною часто посміюються, її
осоромлюють, принижують, залякують, змушують
виконувати завдання замість інших, дають їй
неприємні прізвиська;
така дитина може часто шукати свої речі, сховані,
розкидані або знищені однолітками;
має виразні сліди застосування проти себе сили —
подряпини, синці, розірване вбрання;
часто плаче або виглядає сумною, нещасливою;
може проявляти несподівану зміну настрою — від
журби до нервовості або несподіваних вибухів злості;
дитина ізольована: коли відбувається поділ на групи,
вона залишається осторонь і приєднується до когось
уже останньою;
не наважується голосно відповідати на уроках;
втрачає інтерес до навчання, її оцінки погіршуються;
запізнюється на уроки або починає ходити до школи
іншим шляхом, пропускає заняття, тікає з них;
під час перерви тримається осторонь або старається
бути поближче до вчителя;
не бере участі в позакласних заходах;
не має друзів;
скаржиться на частий головний біль, розлади
травлення, має проблеми зі сном, кричить або плаче
вночі;
вимагає від батьків, аби давали їй більше грошей.
21. Тривале перебування в ситуації
насильства впливає на спосіб
мислення дітей, а також
значною мірою визначає їхні
стосунки з навколишнім світом.
22. Проблеми насильства у школіПроблеми насильства у школі
набуває серйозного характеру, аленабуває серйозного характеру, але
при рішенні таких проблем мипри рішенні таких проблем ми
повинні опиратись на гуманністьповинні опиратись на гуманність
та поміркованість.та поміркованість.
23. У допомозі вирішення цієїУ допомозі вирішення цієї
проблеми пропоную такі методи:проблеми пропоную такі методи:
1.1. Запровадження пропагандистко-виховної роботи:Запровадження пропагандистко-виховної роботи:
робота з учнями школи та виховним колективом, щоробота з учнями школи та виховним колективом, що
включає роз’яснення їм їхніх прав та обов’язків; вихованнявключає роз’яснення їм їхніх прав та обов’язків; виховання
справедливості, доброти та відчуття поваги у дітей яксправедливості, доброти та відчуття поваги у дітей як
молодших так і старших класів; робота шкільногомолодших так і старших класів; робота шкільного
психолога.психолога.
2. Створення шкільних та міських органів, де проводилися2. Створення шкільних та міських органів, де проводилися
б засідання та бесіди, а також дипломатичним шляхомб засідання та бесіди, а також дипломатичним шляхом
вирішувалися конфлікти між учнями та вчителями.вирішувалися конфлікти між учнями та вчителями.
3. Проводження різноманітних акцій «Захист прав і свобод3. Проводження різноманітних акцій «Захист прав і свобод
дитини», «Дитина – надія майбутнього суспільства»дитини», «Дитина – надія майбутнього суспільства»
тощо. Дані шляхи допоможуть при вирішенні конфліктівтощо. Дані шляхи допоможуть при вирішенні конфліктів
між учнями та виховним колективом, значно знизятьміж учнями та виховним колективом, значно знизять
рівень насильства у школі, а також у подальшомурівень насильства у школі, а також у подальшому
позитивно вплинуть на виховання нашого юногопозитивно вплинуть на виховання нашого юного
покоління, оскільки окрім безліч інших факторів, школа єпокоління, оскільки окрім безліч інших факторів, школа є
одним із найважливіших чинників, що впливають наодним із найважливіших чинників, що впливають на
виховання дитини.виховання дитини.
24.
25. Куди звернутися людині, яка
зазнала насильства в сім'ї?
Особа, яка постраждала від насильства в
родині, може звернутися до:
- управлінь та відділів у справах сім’ї,
молоді та спорту обласних та районних
державних адміністрацій;
- відповідних підрозділів органів
внутрішніх справ - дільничних інспекторів
міліції, а якщо це стосується дитини, то -
до кримінальної міліції у справах дітей;
- центрів соціальних служб для сім’ї, дітей
та молоді;
- центрів соціально-психологічної допомоги;
- центрів медико-соціальної реабілітації
жертв насильства в сім’ї;
- неурядових організацій, які працюють у
сфері запобігання насильству в сім’ї;
26. Ти знаєш, що тиТи знаєш, що ти —— людина.людина.
Ти знаєш про це чи ні?Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твояУсмішка твоя —— єдина,єдина,
Мука твояМука твоя —— єдина,єдина,
Очі твоїОчі твої —— одні.одні.
Більше тебе не буде.Більше тебе не буде.
Завтра на цій земліЗавтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть людиІнші кохатимуть люди ——
Добрі, ласкаві й злі.Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебеСьогодні усе для тебе ——
Озера, гаї, степи.Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,І жити спішити треба,
Кохати спішити требаКохати спішити треба ——
Гляди ж не проспи!Гляди ж не проспи!
Бо ти на земліБо ти на землі —— людина,людина,
І хочеш того чи ніІ хочеш того чи ні ——
Усмішка твояУсмішка твоя —— єдина,єдина,
Мука твояМука твоя —— єдина,єдина,
Очі твоїОчі твої —— одні.одні.
В. СимоненкоВ. Симоненко
27. Використана література:
• 1. Берковец Л. Агрессия : причины, последствия и контроль.-Спб.:прайм-Еврознак, 2001.( Секреты психологии)
2. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия-Спб.:Питер, 1997 (серия «Мастера психологии»)
3. Дэвид Фримен «Техники семейной психотерапии» – Спб.:Питер, 2001 (серия «Практикум по психотерапии»)
4. Психология человеческой агрессивности /Сост. К.В.Сельченок.-Мн.: Харвест, М.:АСТ, 2001 (Библиотека практического
психолога)
5. Руководство по предотвращению насилия над детьми / Под ред. Н.К.Асановой.-М.: Владос, 1997.
6. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса.-Спб.: Питер, 2001.-(серия «Практикум по
психологии»)
7. Черепанова Е.М. Психологический стресс, помоги себе и ребенку.-М.: Академия, 1997.
8. Черников А.Н. «Интегративный подход в диагностике»- М.:1997.
9. Эйдемиллер Э.Г., Александрова Н.В., Юстицкис В. Семейная психотерапия- спб.: Питер, 2000. ( серия «Хрестоматия по
психологии»).
10. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию
субьективности. Учебное пособие для вузов.-М.: Школа-Пресс, 1995. – 384с.
11. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь – справочник по психодиагностике – СПб.: Питер Ком, 1999. – 598 с.: (Серия «Мастера
психологии»)
12. Циркин С.Ю. (общая редакция) Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста – СПб.:
Издательство «Питер», 1999. – 752 с.
13. Словарь практического психолога/Сост. С.Ю.Головин. – Минск: Харвест, 1998. –800 с.
14. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие – М.: ИНФРА-М,1997. – 256 с.
15. Ушаков ГГ.К. Пограничные нервно-психические расстройства. М.,1984
28. КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
Женский Фонд Развития ООН
http://www.unifemcis.org/
"Сообща покончим с насилием в отношении
женщин".
Компания Генерального секретаря ОН
http://www.un.org/russian/women/endviolence/ind
"Жизнь без насилия"
Региональная информационная Кампания в
страная СНГ и Литве
http://www.nasilie.net/main.php?lang=ru
Міністерство України у справах сім’ї, молоді та
спорту
http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/index