Орган слуху та рівноваги
•
14 recomendaciones•32,438 vistas
Лекція "Гістологія органу слуху та рівноваги" (Автор - доц. Ходоровська А.А., Буковинський державний медичний університет, 2012)
Recomendados
Más contenido relacionado
La actualidad más candente
La actualidad más candente (20)
Destacado
Destacado (20)
Similar a Орган слуху та рівноваги
Similar a Орган слуху та рівноваги (20)
Último
Último (17)
Орган слуху та рівноваги
- 1. Органи чуття. Орган слуху та рівноваги Лектор –кандидат медичних наук, доцент кафедри Ходоровська Алла Анатоліївна
- 2. Нервова пластинка Розвиток внутрішнього слухові ямки вуха починається 19-21 добу 19-21 доба ембріогенезу в ектодермі слухові формується потовщення – у пухирці вигляді слухових плакод. З 21-23 добу відбувається вп’ячування слухових 21-23 доба слухова плакод і утворення слухових частина ямок. На 28 добу відбувається відшарування і утворення вестибулярна 28 доба частина слухових пухирців. На 6 тижні у слуховому пухирці можна виділити 2 частини: вестибулярну, яка перетвориться в еліптичний 7 тиждень мішечок з півколовими каналами і сферичний мішечок та слухову, в який формується завитковий 8 тиждень канал.
- 3. Нервова пластинка Завитковий канал слухові поступово росте, завитки ямки збільшуються і він 19-21 доба відокремлюється від слухові еліптичного мішечка. пухирці На 7-ому тижні відбувається диференціація 21-23 доба волоскових сенсорних та слухова частина підтримуючих клітин органа слуху та рівноваги. Завитковий канал разом зі 28 доба вестибулярна частина спіральним органом має вигляд трубки, яка вп’ячується у завитки кісткової завитки. З епітелію базальної 7 тиждень Завитковий канал стінки перетинчастого каналу утворюється спіральний орган, який містить рецепторні слухові 8 тиждень Завитковий канал клітини.
- 4. A – утворення лабиринтних плакод; B – становлення слухових ямок; C – формування слухових міхурців; D-E – формування перетинчастого лабіринту.
- 5. Перефирійною частиною органа слуху та рівноваги є вухо, яке складається з трьох частин: зовнішнього вуха, яке сприймає звукові коливання, а також лінійні та кутові прискорення в тому числі прискорення сили важкості; середнього вуха, елементи якого передають коливання барабанної перетинки на перелімфу завитки; внутрішнього вуха, де коливання перелімфи трансформуються у нервові імпульси, які починаються аферентним нервом, який передає імпульси на асоціативні нейрони і далі в кору великого мозку.
- 6. Органи чуття за походженням і будовою класифікують на 3 типи: Нейросенсорні (первинночутливі), їхні рецепторні клітини є нервові і утворюються зі стінки мозкових пухирців до них відносяться: орган зору орган нюху Сенсоепітеліальні (вторинночутливі) їхні рецепторні клітини є епітеліальні і утворюються з ектодерми, до них відносяться: орган слуху та рівноваги орган смаку Рецепторні (капсульовані та некапсульовані) нервові закінчення, які не мають чіткої органної будови.
- 7. Вухо складається з трьох частин Слухові Півколові Мушля кісточки канали Завитка Барабанна Слухова (Євстахієва) перетинка труба Зовнішнє Середнє Внутрішнє вухо вухо вухо
- 8. Зовнішнє вухо складається вушна мушля барабанна перетинка зовнішній слуховий прохід
- 9. Вушна мушля утворена з еластичного хряща вкритого з обох сторін шкірою.
- 10. Слуховий прохід • Стінки у зовнішній третині побудо- вані з хряща і сполучної тканини; у внутрішній частині – кістковою тканиною скроневої кістки; • Поверхня вистлана шкірою, яка містить волосяні мішочки з волос- ками, сальні та видозмінені потові залози (церумінозні залози), які виробляють вушну сірку.
- 11. Барабанна перетинка Відокремлює зовнішній слуховий прохід від порожнини середнього вуха - це сполучнотканинна пластинка, яка містить два шари колагенових волокон; у передньоверхньому квадраті волокна відсутні, ця частина перетинки не натягнута і носить назву перетинки Шрапнелля. •З зовнішньої сторони вкрита багатошаровим плоскім зроговілим епітелієм, а з внутрішньої епітелієм слизової оболонки середнього вуха.
- 12. Середне вухо представлено Середнє вухо барабанною порожниною, яка розташована в скроневій кістці заповнена повітрям та вкрита епітелієм. В середині якої розташовані слухові кісточки: • молоточек (e) • коваделко(f) • стремінце (i) Порожнина середнього вуха сполучається з носоглот- кою за допомогою слухової труби • слухова труба (k)
- 13. Середнє вухо Молоточек Молоточек крепиться до барабанної Коваделко перетинки. Основа стремінця щільно закриває Стремінце овальне вікно, яке веде до вестибулярної частини внутрішнього вуха. Коваделко розташовано між молоточком і стремінцем. Слухова труба з’єднана з носоглоткою.
- 14. Слухові кісточкі утворюють систему ричагів, які здійснюють коваделко передачу звукових коливань від барабанної перетинки з більшою поверхнєю до овального отвору з меншою поверхнєю, що в свою чергу забезпечує молоточек передачу звукової енергії з повівтрянного середовища у середо- Барабанна вище заповнене рідиною перетинка стремінце у внутрішньому вусі.
- 15. •В кістковій стінці барабанної порожнини стремінце Овальне вікно нижче овального вікна розташоване кругле вікно завитки. коваделко •Воно закрито еластичною фіброзною перетинкою, яка молоточек видокремлює порожнину середнього вуха від барабанних сходів. •Овальне вікно забезпечує можливість руху рідини у Завитка Кругле вікно внутрішньому вусі. слухова труба
- 16. При дії звука коливання основи стріменця передаються до завитки і викликають в ній коливання рідини, при цьому перетинка, яка закриває кругле вікно, також коливається. Порожнина середнього вуха через слухову (Євстахієву) трубу сполучається з носоглоткою, що дозволяє регулювати тиск повітря в середньому вусі. слуховий овальне прохід вікно вестибулярні перетинчастий сходи канал helicotrema кругле базилярна барабанні мембрана вікно сходи звукова порожнина хвиля середнього вуха слухова (Євстахієва) труба
- 17. Зазвичай стінки слухової труби прилягають одна до Середне вухо одної, тому при швидкій зміні тиску повітря, що відбувається, наприклад, при польоті в літаку, на рівні барабанної перетинки Барабанна перетинка виникає різниця тисків, що Зовнішнє викликає відчуття Слухова «закладеності вух». вухо труба Для усунення цього дискомфорту рекомендується здійснювати ковтальні рухи або позіхати, при цьому слухова труба розкривається і тиск вирівнюється. Рецепторні клітини
- 18. Слухова труба з’єднана з носоглоткою Слухова труба Слухова труба
- 19. Внутрішнє вухо сформовано кістковим лабірин- том, всередині якого знаходиться перетинчастий лабіринт, в якому виділяють дві частини: 1) слухова – завитка (орган слуху); 2) вестибулярна – орган рівноваги.
- 21. Перетинчастий лабіринт
- 22. Внутрішнє вухо В лабіринтах виділяють дві частини: слухова – завитка (орган слуху); вестибулярна – орган рівноваги.
- 23. вестибулярна Кістковий лабіринт слухова
- 24. вестибулярна Перетинчастий лабіринт слухова
- 25. Кістковий лабіринт містить: Півколові канали Завитку Присінок
- 26. Присінок – це центральна частина лабіринту, яка представлена порожниною овальної форми. Ззаду вона п`ятьма отворами сполучається з півколовими каналами, а спереду з каналом завитки.
- 27. Завитка представлена кістковим каналом, який утворює 2,5 оберти навколо кісткової осі – стриженя. Зсередини кісткова стінка вкрита окістям.
- 28. Півколові ампулярне розширення канали розташовуються у трьох взаємно пер- пендикулярних площинах. Кожний канал закінчується двома ніжками, одна з яких перед впаданням у присінок утворює ампулярне розширення. Кістковий лабіринт заповнений перилімфою.
- 29. Перетинчастий лабіринт Півколові канали Завитка Присінок
- 30. Перетинчастий лабіринт Так, як і кістковий, складається з присінка, який має два розширення перетинчастого лабіринту: сферичне (мішечок або сакулюс) та еліптичне (маточка або утрікулюс), які з`єднуються вузьким каналом. •Три півколові протоки , які п`ятьма отворами відкриваються в Всередині еліптичний мішечок та перетинчастого протока завитки, яка лабіринту циркулює сполучається зі сферичним ендолімфа. мішечком.
- 31. Слухова частина внутрішнього вуха – розташовується по всій довжині завитки. На внутрішній поверхні кісткового лабіринту знаходиться кістковий виступ – спіральна кісткова пластинка, потовщене окістя якої утворює лімб. Зовнішня поверхня кісткового лабіринту теж має потовщення – спіральну зв’язку.
- 32. Порожнина кісткового лабіринту завдяки перетинчастому лабіринту поділяється на три поверхи: 1 верхній – вестибулярні сходи 2 середній – завиткова протока 3 нижній – барабанні сходи •Сходи з’єднуються між собою на верхівці завитки отвором (геліко- тремою) і заповнені перилімфою. •Протока на вер- 2 1 хівці завитки закін- чується сліпо і заповнена ендо- 3 лімфою.
- 33. вестибулярні сходи барабанні сходи
- 35. На аксіальному розрізі завитки протока завитки має вигляд трикутника та два сліпих кінця. Протока завитки має три стінки. Зовнішня стінка утворена судинною смужкою, судинна яка лежить на спіральній смужка зв`язці. Судинна смужка представлена багаторядним епітелієм, який виконує секреторну функцію. ! Це єдиний в нашому організмі епітелій, що містить кровоносні судини.
- 36. Верхня стінка розташована під кутом 450 та називається мембрана вестибулярною або Рейснера мембраною Рейснера. Це тонка сполучно- судинна тканинна пластинка смужка вкрита зі сторони ендолімфи одношаровим плоским епітелієм, а з боку перилімфи – ендотелієм.
- 37. Нижня стінка завиткової протоки утворена базилярною пластинкою з радіально оріентованих колагенових волокон на якій лежить спіральний (кортієв) орган. спіральний (кортієв) орган
- 38. Спіральний (кортієв) орган складається з двох груп клітин: •сенсоепітеліальних (волоскових) • підтримуючих За своєю топографією усі клітини поділяються на: зовнішні внутрішні Межею між ними служить тунель. текторіальна мембрана
- 39. Сенсоепітеліальні (волоскові) клітини не контактують з базальною мембраною, їх тіла лежать на поверхні підтримуючих клітин. Базальна поверхня цих клітин оплетена аферентними та еферентними чашеподибними нервовими закінченнями. Апікальна частина клітини вкрита кутикулою, через яку проходять стереоцилії. Над спиральним органом вільно нависає покривна (текторіальна) мембрана. Сенсоепітеліальні текторіальна мембрана клітини
- 40. Базальна поверхня цих клітин оплетена аферентними та еферентними чашеподибними нервовими закінченнями. стероцилій кутикула волоскова Нервові клітини клітина синапс ЦНС аферентне волокно
- 41. Завитковий канал та кортієв орган 1 – базилярна пластинка; 7 – зовнішні волоскові клітини; 13 – судинна смужка; 2 – зовнішні клітини-стовпи; 8 – внутрішні волоскові клітини; 14 – вестибулярна мембрана; 3 – внутрішні клітини-стовпи; 9 – спіральний лімб; 15 – спіральна зв'язка; 4 – внутрішній тунель; 10 – покрівна мембрана; 16 – канал завитки; 5 – зовнішні підтримуючі клітини; 11 – спіральний ганглій; 17 – вестибулярні сходи; 6 – внутрішні підтримуючі клітини; 12 – спіральна пластинка; 18 – барабанні сходи.
- 42. зовнішні волоскові текторіальна клітини (покрівна) мембрана клітини Гензена клітини внутрішні Клаудіуса волоскові клітини внутрішні пограничні клітини клітини клітини Дейтерса Бьотхера клітини- стовпи фалангові клітини Внутрішні волоскові клітини в кількості 3500, мають форму глечика і ле- жать в один ряд. Для них характерно цент- ральне розташування ядра та рівномірний розподіл мітохондрій по цитоплазмі.
- 43. Внутрішні волоскові клітини На апікальній поверхні розташовуються лінійно 50-70 стереоцилій.
- 44. зовнішні волоскові текторіальна (покрівна) мембрана клітини клітини Гензена клітини Клаудіуса внутрішні волоскові клітини внутрішні пограничні клітини клітини клітини Дейтерса Бьотхера клітини- фалангові стовпи клітини Зовнішні волоскові клітини циліндричної форми в кількості 12000- 20000, лежать в 3-5 рядів. Для них характерно розташування ядра в базальній частині та скупчення мітохондрій на апікальному та базальному полюсах.
- 45. Зовнішні волоскові клітини На апікальній поверхні 100-300 стереоцилій розташовуються у вигляді літери V або W. Зовнішні сенсорні клітини значно чутливіші до звуків більшої інтенсивності.
- 46. покривна мембрана стереоцилії волоскові Збудження клітини внутрішніх і зовнішніх волоскових клітин відбувається при контакті стереоцилій з нервові базальна покривною мембраною, волокна мембрана яка не притискається покривна мембрана до поверхні кортієвого органа, а зміщується відносно нього (ковзає). нервові волокна
- 47. Стереоцилії містять велику кількість щільно розташованих фібрил до складу яких входять скорочувальні білки (актин і міозин), завдяки чому вони змінюють своє положення, а також фермент ацетилхолінестераза, який зростає при дії нетривалих звукових коливань і навпаки. Це призводить до збудження рецепторних клітин внаслідок чого виникає рецепторний потенціал. кіноцілій стереоліцій
- 48. Інформація передається аферентним волокнам, що є відростками нервових клітин спірального ганглію і далі в кору великого мозку. стероцилій кутикула волоскова Нервові клітини клітина синапс ЦНС аферентне волокно
- 49. Підтримуючі клітини спірального органа, на відміну від сенсоепітеліальних, лежать на базальній мембрані базилярної пластинки. Їх цитоплазма багата на тонофібрилли. До цієї групи клітин належать: - клітини-стовпи (зовнішні та внутрішні) - фалангові клітини (зовнішні та внутрішні) - пограничні клітини (зовнішні та внутрішні)
- 50. зовнішні текторіальна волоскові (покрівна) мембрана клітини клітини Гензена клітини Клаудіуса внутрішні волоскові клітини внутрішні пограничні клітини клітини клітини Дейтерса Бьотхера клітини- фалангові клітини стовпи Клітини-стовпи мають форму піраміди, розташовуються двома рядами так, що їхні основи розсунуті, а вершини контактують. Між ними утворюється просвіт трикутної форми, що називається тунелем. Через нього проходять безмієлінові нервові волокна, які йдуть від нейронів спірального ганглію до сенсорних клітин.
- 51. зовнішні текторіальна волоскові (покрівна) мембрана клітини клітини Гензена клітини Клаудіуса внутрішні волоскові клітини внутрішні пограничні клітини клітини клітини Бьотхера Дейтерса клітини- стовпи фалангові клітини Фалангові клітини Клітини циліндричної форми. На апікальному полюсі клітини мають чашеподібні заглибини, в яких містяться волоскові клітини і пальцеподібні відростки (фаланги), які розмежовують сенсорні клітини. N.b. Зовнішні фалангові клітини – клітини Дейтерса
- 52. зовнішні текторіальна волоскові клітини клітини (покрівна) мембрана Гензена клітини Клаудіуса внутрішні волоскові клітини внутрішні пограничні клітини клітини клітини Дейтерса Бьотхера клітини- стовпи фалангові клітини Зовнішні пограничні клітини (клітини Гензена) Клітини циліндричної форми. Їхня висота поступово зменшується у латеральному напрямку, цитоплазма містить багато глікогену, ядра розташовані на різних рівнях. На вершинах цих клітин багато мікроворсинок.
- 53. зовнішні текторіальна волоскові (покрівна) мембрана клітини клітини Гензена клітини Клаудіуса внутрішні волоскові клітини внутрішні пограничні клітини клітини клітини Дейтерса Бьотхера клітини- стовпи фалангові клітини Зовнішні підтримуючі клітини (клітини Клаудіуса) мають кубічну форму і поступово переходять в епітелій судинної смужки.
- 54. Орган рівноваги Орган рівноваги перетинчастого Вестибулярна частина лабіринту складається з маточки і мішечка присінка та трьох півколових протоків.
- 55. Орган рівноваги Розрізняють п’ять рецепторних ділянок: пляма маточки, пляма мішечка та три ампульних гребінці (в ампулярних розширеннях). Стінка структур вистелена плоским епітелієм. У ділянці де формуються плями і гребінці епітелій стає кубічним.
- 56. Пляма або макула мішечка та маточки представлена епітелієм, який лежить на базальній мембрані і складається із волоскових (сенсорних) і підтримуючих клітин. Поверхня епітелію вкрита отолітовою мембраною. 2 1 1 – отолітова мембрана; 2 – отоліти; 3 – волоскові клітини; 4 – нервові волокна; 5 – підтримуючі клітини. 3 4 5
- 57. Волоскові сенсорні клітини кіноцилія обернені апікальними поверхнями, на яких розташовані волоски, у порожнину лабіринту; базальний стереоцилії полюс цих клітин контактує з нервовими закінченнями і не досягає базальної мембрани. Волоскові клітини поділяють на два типи. • Клітини І типу грушоподібні, мають широку круглу основу, оточену нервовими закінченнями, які утворюють навколо неї футляр у вигляді чаші. •Клітини ІІ типу мають призматичну форму і крапкоподібні нервові закінчення біля основи. аферентне волокно На апікальній поверхні цих клітин є кутикула, від якої відходять 60-80 нерухомих волосків – стереоцилій, і один рухомий волосок кіноцилія, яка еферентне волокно має будову скоротливої війки.
- 58. Підтримуючі клітини розташовуються безпо- середньо на базальній мембрані, відрізняються статотоконії ендолімфа темними овальними ядрами, містять велику кількість мітохондрій. На їх вершинах є велика кількість мікровор- синок. кіноцилія Поверхня епітелію отолітова вкрита драглистою мембрана отолітовою ІІ тип мембраною, у якій містяться отоліти або статоконії, побудовані з криста- ликів карбонату І тип підтримуючі кальцію. клітини
- 59. Пляма еліптичного мішечка – це рецептор лінійних прискорень і гравітації, а пляма сферичного мішечка – рецептор гравітації та вібрації. При відповідних рухах голови і тіла отолітова мембрана, подібна до плоского каменя, намагається ковзнути відносно плями і тягне волоски сенсорних клітин, що призводить до виникнення нервових імпульсів.
- 60. Ампульні гребінці Мають вигляд попе- півколовий канал речної складки в ампулі півколової протоки, яка ампула вистелена сенсорними волосковими та підтри- муючими клітинами, купол подібними за будовою та ендолімфа інервацією до клітин плям. Апікальна поверхня цих клітин вкрита желати- І тип ноподібним куполом, ІІ тип який має форму дзвона Підтри- без порожнини, висотою муючі клітини близько 1мм.
- 61. Ампульний гребінець півколовий канал ампула купол ендолімфа І тип ІІ тип підтримуючі клітини
- 62. Ампульний гребінець (забарвлення гематоксилін-еозином) 3 2 1 1 – сполучнотканинна основа гребінця; 2 – покривний епітелій гребінця; 3 – желатиноподібний купол.
- 63. Ампульні гребенці є рецепторами кутових прискорень. • При рухах голови або прискореному обертанні всього тіла купол легко змінює своє положення під впливом руху ендо- лімфи. • Відхилення купола подразнює волоскові клітини, викликаючи їхнє збудження.
- 65. Дякую за увагу!