Віртуальна виставка з нагоди книги-ювіляра у 2023 році «Енеїди» І. Котляревського.

1. ЕНЕЇДА
225 років
Віртуальна виставка
з нагоди книги-ювіляра у 2023 році "Енеїди" І. Котляревського

2. У 1798 році побачило світ перше видання поеми “Енеїда” Івана Котляревського.
З висоти нашого часу подія сприймається як свідчення початку нової доби, зародження
нової української літератури і українського національного відродження. У 1842 році
вийшло повне посмертне видання, яке підготував особисто Іван Котляревський.
Над своїм твором Котляревський почав працювати у 1794 році.
Довгий час його “Енеїда” поширювалася в рукописних списках, які подекуди суттєво
відрізнялися один від одного. Зрештою одна з копій дісталася до рук видавця й мецената
родом з Конотопа, колезького асесора Максима Парпури. Той завідував друкарнею
Медичної колегії, де мав за помічника ще одного українця, вихідця зі Стародубщини,
Йосипа Каменецького. Спільними зусиллями вони 1798 року видали перші три частини
“Енеїди”.
Тільки 1809 року вже сам Котляревський опублікував чотири частини
поеми коштом полтавського поміщика Семена Кочубея.

3. Роботу над п’ятою і шостою частинами “Енеїди” Котляревський провадив до кінця життя.
Незадовго до смерті він продав рукопис харківському видавцеві, надвірному радникові
Йосипу Волохінову. 1842 року перше повне видання “Енеїди” вийшло у типографії
Харківського університету. Саме за ним поема безліч разів передруковувалася аж до
наших днів.
Наразі “Енеїда” Івана Котляревського вважається першим твором нової української
літератури. Її багато критикували, ба навіть звинувачували автора у насмішкуватому
ставленні до українців, у висміюванні власної історії та культури. Проте з іншого боку,
поема просякнута ностальгією за козацькими часами, які тоді сприймалися як зовсім
недавнє минуле. Саме вона заклала підвалини красного письменства розмовною
українською мовою – тією, якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість
мешканців України.

4. Перші ілюстрації до поеми «Енеїда» були зроблені у 1874 році
Порфирієм Мартиновичем. Ілюстрували поему і видатні українські
художники ХХ століття. Стали відомими праці Василя Корнієнка,
Адальберта Штірена, Георгія Нарбута та Івана Падалки. Вдалими
ілюстраціями були Мирона Левицького у 1936 році та Михайла
Дерегуса у 1937 роках. У післявоєнний час поему ілюстрували Іван
Їжакевич, Федір Коновалов, Олександр Довгаль, Анатолій Базилевич.
Сучасними ілюстраторами стали Валентин Гордійчук, Іван Будз та
інші.
ІСТОРІЯ ІЛЮСТРАЦІЙ ДО ПОЕМИ "ЕНЕЇДА"
ІСТОРІЯ ІЛЮСТРАЦІЙ ДО ПОЕМИ "ЕНЕЇДА"

5. Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка, —
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

6. Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах;
А те шепнула сука Геба...
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в гринджолята павичку,
Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса.
Еней був тяжко не по серцю
Юноні — все її гнівив;
Здававсь гірчійший їй від
перцю,
Ні в чім Юнони не просив;
Но гірш за те їй не любився,
Що, бачиш, в Трої народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Парис, Пріамове дитятко,
Путивочку Венері дав.

7. Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиїхсь багацько виллє сліз.
Пошли на його лихо злеє,
Щоб люди всі, що при Енеї,
Послизли і щоб він і сам...
За сеє ж дівку чорнобриву,
Смачную, гарну, уродливу
Тобі я, далебі, що дам".
"Здоров, Еоле, пане-свату!
Ой, як ся маєш, як живеш—
Сказала, як ввійшла у хату,
Юнона. — Чи гостей ти ждеш-.."
Поставила тарілку з хлібом
Перед старим Еолом-дідом,
Сама же сіла на ослін.
"Будь ласкав, сватоньку-старику!
Ізбий Енея з пантелику,
Тепер пливе на морі він.

10. 1. "Енеїда" І. П. Котляревського в мовних загадках Петра
Щербака. Коломия : Вік, 1998. 494 с.
2. Котляревський І. П. Вибране. Київ : Веселка, 1981. 236 с.
3. Котляревський І. П. Енеїда : Поема. Київ : Дніпро, 1983. 224 с.
4. Котляревський І. П. Енеїда. Харків : Прапор, 2004. 270 с.
5. Проект Енеїда. Візуальна історія легендарної поеми. Київ :
Артбук, 2017. 150 с.
6. Шевчук В. О. Вершинний твір українського бароко. 3-тє вид.
Київ : Веселка, 2008. 38 с.
СПИСОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ЗАДІЯНОЇ НА ВИСТАВЦІ
ЛІТЕРАТУРИ, ЗАДІЯНОЇ НА ВИСТАВЦІ

11. «З появою «Енеїди” забуте і закинене
під сільську покрівлю слово, наче фенікс
з попелу, воскресло знову»
М. Коцюбинський