1. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК
ТВОРЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
УЧИТЕЛЯ І УЧНЯ
ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЩОДО РОЗВИТКУ ЖИТТЄВОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНЯ.
Підсумки роботи над проблемним питанням
МО вчителів початкових класів
3. Роботу вчитель проводить під девізом, яким
став вислів В. Сухомлинського
«Учителю треба менше самому говорити на
уроці, думати і говорити повинні учні. Не
можна за них думати, виконувати роботу».
Учні Ірини Миколаївни приймають активну
участь у плануванні уроку, визначають свої
очікування від нього.
Проблемне питання
“Зв’язок навчання з життям та формування практичних
компетентностей на уроках читання”
4. В практику своєї роботи педагог запровадила систему опереджувального
ознайомлення з літературними творами учнями самостійно вдома. Система
роботи з опереджувального домашнього читання дає можливість не
перевантажуючи урок, оптимально використовувати час на уроці для
різноманітних видів діяльності над текстом, розвиває пізнавальні інтереси
учнів. Для того, щоб навчити кожну дитину використовувати знання у
різноманітних навчальних та життєвих ситуаціях, вчитель використовує
навчально-творчу діяльність, спрямовану на розв’язування навчально –
творчих завдань. Її результат – самовдосконалення та саморозвиток
особистості.
Особистісно зорієнтоване навчання на уроках читання, на думку
вчителя, — передумова активної пізнавальної діяльності учнів:
нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує у дітей
інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та
інтелектуальному розвитку школярів.
6. Під час роботи вчитель керується такими принципами:
* навчання повинно бути цікавим, яскравим і емоційним;
* урок – це вогник, що підтримує пізнавальний інтерес;
*щодо учня, - то кожен має відчути радість відкриття,
творчості, захоплення.
На кожному уроці проводить вирішення проблем і проблемних
ситуацій. Цей вид роботи формує соціально - творчу, соціально
- активну особистість учня. Вважає, що оволодіти навчальним
предметом - означає навчитися розв’язувати не лише
передбачені державним освітнім стандартом завдання, а й такі,
що потребують певної незалежності мислення, творчих
пошуків, оригінальності, винахідливості.
Проблемне питання “Формування комунікативної компетентності на
уроках читання в початковій школі
7. У своїй роботі Валентина Володимирівна намагається
проводити різні за змістом і формою уроки. На
кожному з них діти вчаться мислити, робити власні
висновки, логічно висловлювати свої думки,
збагачують словниковий запас, розвивають увагу,
тренують пам’ять, вчаться фантазувати . Вчитель
старається працювати так, щоб процес засвоєння
знань, оволодіння вміннями і навичками, розвиток
творчих можливостей неминуче супроводжувався
формуванням інтересу до навчання.
Головне в роботі вчителя початкових класів – навчити дитину
вчитися .
9. Протягом останніх п’яти навчальних років
Катерина Петрівна ставила перед собою мету —
виховання особистості учня-творця, учня, котрий буде
спроможний у своїй подальшій життєдіяльності
створювати матеріальні й духовні цінності, змінювати
на краще суспільне життя і себе, аналізувати й
оцінювати наслідки цих змін, доводити цінність
власних думок іншим людям. Такий учень має
володіти певними знаннями, вміннями, якостями.
Проблемне питання
«Розвиток життєвих компетентностей учнів»
10. Своїх вихованців педагог навчала наступних
інтелектуально-творчих умінь:
1) уміння планувати свої дії на декілька кроків уперед;
2) уміння розмірковувати;
3) уміння доводити власну думку;
4) вміння створювати власні "продукти", а саме: казки,
вірші тощо, використовуючи навчальний матеріал.
На уроках виробляє в учнів уміння віднаходити
помилки, усвідомлювати та виправляти їх. Для
досягнення успіху у соціумі вчить дітей бути
здатними конструктивно взаємодіяти з іншими. В
основі такої здатності лежать комунікативні вміння
та емоційно-вольові якості.
12. Проблемне питання
«Зв’язок навчання з життям та формування компетентностей учнів».
Треба так перебудувати навчально-виховний
процес,
щоб учні не були пасивними об’єктами його; щоб вони брали
активну участь в ньому під керівництвом педагога”
Григорій
Ващенко
Саме компетентнісний підхід дає можливість створити
комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває
свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й
продемонструвати знання, відчути впевненість в собі. На
своїх уроках вчитель дає можливість кожному вихованцеві
відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей,
віру у власні сили, відчути радість від здолання труднощів,
допомогти зрозуміти, що легко в житті нічого не дається,
скрізь треба докласти зусиль .
13. *Активізує навчальну діяльність роботою в парах, групах, колективно та
індивідуально.
*Для стимулювання розумового розвитку дітей використовує на уроках дидактичні
ігри.
*Розвиває логічне мислення учнів шляхом використання ребусів, кросвордів, вправ
з логічним навантаженням, нестандартних завдань.
*Під час пізнання учнями багатого світу природи, вивчення рідного слова, розвиває
творчі здібності, спонукає школярів до проведення дослідницької діяльності,
складання віршів, оповідань, описів, казок, загадок.
Зв’язок навчання з життям, формування компетентностей
сприяють розвитку в учнів навички критичного, творчого,
толерантного мислення, вміння протистояти ідеологічному
тиску та маніпуляціям, сприймати невизначеність не як
життєві обмеження, а як можливість побудови кращого життя.
Впливає на виховання майбутнього громадянина України -
людини, здатної брати на себе відповідальність, слідуючи
моральним принципам загальнолюдської моралі добра,
милосердя, справедливості й працелюбства.
15. Найважливішою функцією початкової школи
виявляється формування світогляду і
компетентностей, яких потребує життя. У
зв’язку з цим пріоритетного значення набуває
розгорнуте оволодіння кожним учнем
початкової школи умінням вчитися. Вирішити
це завдання, на думку педагога, можна лише
тоді , коли вчитель у своїй роботі використовує
крім традиційних технологій навчання також
інноваційні технології.
Проблемне питання «Формування ключових компетентностей учнів на
уроках шляхом критичного мислення».
16. Щоб зацікавленість учнів до навчання не знижувалась, на
уроках вчитель пропонує вправи на розвиток уміння
висловлювати здогади, припущення, доводити справедливість
певних стверджень; завдання з логічним
навантаженням;використовує цікавинки (завдання для
інтелектуального самовдосконалення).
Така організація навчальної діяльності сприяє розвитку
пізнавальної активності та критичного мислення.
Завдяки критичному мисленню:
*учні адаптуються у мінливих життєвих ситуаціях;
* вміють бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи раціонального
вирішення;
* усвідомлюють, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;
*здатні пропонувати нові ідеї, творчо мислити;
*уміють працювати з інформацією;
*уміють працювати у колективі, різних ситуаціях.
