1. Ціна договірна
Середа
1 березня 2017 року
№9 (20148) Перша обласна громадсько-політична газета
www.kray.ck.ua
Тільки перевірені та цікаві новини з усієї Черкащини читайте на www.kray.ck.ua
Проктолог:
лікуйте хворобу
вчасно
стор.8
стор.2
У Драбівській гімназії
вода тече не по трубах,
а по стінах будівлі
Виробники
фарбують
жовтки
хімією?
стор.9
стор.4
«Квартира під охорону-2017» —
соціальна акція від поліції охорони
З 15 по 31 березня в Україні стартує весняна соціальна акція
«Квартира під охорону-2017». Її мета — посилення захисту майна
громадян і протидія квартирним крадіжкам. Про умови акції читачам
«Черкаського краю» розповів начальник управління поліції охорони в
Черкаській області, полковник поліції Василь Курятник.
Н
адання знижки на проведен-
ня монтажних робіт у розмірі
50 відсотків, а учасникам АТО
та родинам загиблих учасників АТО
(за умови надання підтверджуючих
документів) — знижки в розмірі 75
відсотків від вартості послуги, — чіт-
ко окреслив мету акції поліцейський.
Він додав, що торік у ході такої ак-
ції засобами охорони обладнали по-
над 150 квартир громадян, що утричі
більше, ніж у звичайний період. Те-
пер обладнання квартири буде ко-
штувати від 6 тисяч гривень, а щомі-
сячна абонплата — 150 гривень.
— Аналіз показників минуло-
го року вказує на певне зростан-
ня вартості послуг управління. Що
спричинило підвищення цін?
— Відповідно до постанови Ка-
бінету міністрів України за №834 та
Положення «Про Управління поліції
охорони в Черкаській області», фі-
нансування діяльності здійснюється
виключно за рахунок коштів, отрима-
них за договорами охорони на умо-
вах повного госпрозрахунку. Тож у
зв’язку з підвищенням рівня міні-
мальної заробітної плати та на ви-
конання вимог Закону України «Про
державний бюджет на 2017 рік»,
зростання втричі комунальних по-
слуг, послуг зв’язку, суттєво збіль-
шились витрати на забезпечення
функціонування управління та відра-
хування до бюджету. Звертаю увагу
й на те, що управлінням поліції охо-
рони у 2016 році сплачено податків
(ПДВ, ПДФО, ЄСВ, військовий збір,
податок на землю, на нерухомість)
на загальну суму 16 мільйонів 917
тисяч гривень.
— Скільки квартир нині охоро-
няє управління і чи були допущені
крадіжки в 2016 році?
— Нині управління охороняє
близько 6,5 тисячі помешкань гро-
мадян. Крадіжок протягом 2016 року
вдалося не допустити. При спробах
проникнення до житла затримано
43 особи, яких передали до черго-
вих частин територіальних підрозді-
лів поліції.
— Які причини скоєння квар-
тирних крадіжок?
— До скоєння квартирних краді-
жок спонукає зниження прожитко-
вого рівня населення, застосування
судами до злочинців мір запобіжно-
го заходу, не пов’язаних із арештом
(яких лише 30 відсотків), що веде до
скоєння нових злочинів, у тому числі
й крадіжок. Не останню роль у цьо-
му відіграло і звільнення осіб з місць
позбавлення волі за законом Сав-
ченко. На руку злодіям спрацьовують
також елементарне нехтування гро-
мадянами засобами охорони, зали-
шення житла без нагляду та безпеч-
ність громадян (і особливо дітей) при
спілкуванні зі сторонніми особами.
— Злодії — ще ті вигадники. Які
способи вони застосовують за-
для проникнення в чуже
житло? стор.3
Гарячий метал
«Уманьферммашу»
Вперше побачити золотий потік
розплавленого металу з ливарної
печі, блиск, іскри — це вражає. Сяйво
гарячого металу — явище особливе,
його не порівняти ні з вогнем, ні з
найяскравішим електричним світлом.
Коли на ПАТ «Уманьферммаш» почав
працювати повністю реконструйований
ливарний цех, заводські новачки
спеціально забігали, щоб подивитися,
як плавка з печі виходить.
Л
иварний цех реконструювали минуло-
го року, однак розповісти про цю по-
дію — знакову для виробництва — ге-
неральний директор ПАТ «Уманьферммаш»,
заслужений машинобудівник України Анато-
лій Ліпкан погодився тільки після того, коли
підрозділ запрацював із повною віддачею й
точністю годинникового механізму.
— Ливарний цех — найстаріший підрозділ
нашого підприємства, значно старіший від
самого заводу, — розповідає Анатолій Васи-
льович. — З числа первістків уманської про-
мисловості. «Уманьферммаш» почав працю-
вати у 1969 році, а ливарка, заснована ще
у ХІХ столітті, дісталась нашому заводу як
місцева спадщина. Старенький цех давно не
відповідав потребам сучасного машинобу-
дування, до того ж розташований в іншому
кінці міста, далеко від заводу. Тепер ми пе-
ревели ливарку на нашу основну територію
на вулиці Енергетичній. Але це вже зовсім
інше виробництво. Переобладнали, освоїли
сучасну технологію, підготували майстрів-
плавильників. Цех уже випробуваний у ро-
боті, віддача на належному рівні.
Постійний рух виробництва — освоєння
нових технологій, видів продукції, каналів
збуту — основа соціально-економічної стра-
тегії генерального директора А.В.Ліпкана.
Досконала технологія — якісна продукція
— успішна реалізація — високий прибуток.
Першою ланкою цього нерозривного лан-
цюжка є творча думка керівника, кінцевою —
добрий заробіток заводчан. До слова, темп
росту середньої заробітної плати за мину-
лий рік — понад 134 відсотки. Реконструкція
ливарного цеху — тільки один із прикладів
такого «руху виробництва». Адже в перео-
снащення виробництва, інноваційні техно-
логії протягом двох останніх років вкладено
понад 16 мільйонів гривень.
На заводі з гордістю показують уже ви-
пробувані в роботі новинки. «Араміс» — таку
романтичну назву дали незвичайному стан-
ку, для якого навіть окремий бокс
у цеху вигородили.
промисловість
ФотоОлегаГаніна
2. 1 березня 2017 року2 Панорама
Щиросердечно вітаємо з днем народження
керівника нашого трудового колективу,
директора ТОВ АПК «СТЕП»
Олександра Володимировича
Оробченка!
Бажаємо на кожен день міцного здоров’я, хоро-
шого настрою і родинного щастя!
Хай прихильною буде до вас ваша доля, хай успіх
буде вашим супутником щодень, хай Божа благодать
і благословення оберігають вас нині й повсякчас!
З повагою
працівники бухгалтерії,
тракторної бригади та автопарку,
ферми та зернотоку
ТОВ АПК «Степ» Драбівського району
Актуально
Юрій Ткаченко,
голова
Черкаської ОДА:
про госпітальні
округи
Довкола ство-
рення госпітальних
округів зараз біль-
ше домислів, аніж
фактів. Тому я і дав
завдання керівникам районів посилити ін-
формування про цю реформу, щоби жителі
мали більше достовірної інформації.
Ми подали на центральний рівень про-
позицію про створення п’яти госпітальних
округів: Черкаського, Лівобережного, Шев-
ченківського, Центрального та Західного.
Уже мали відповідну розмову в Міністерстві
охорони здоров'я. До речі, активно до від-
стоювання інтересів області в цьому питанні
долучається наш нардеп Сергій Рудик.
Вважаю, що якраз п’ять округів є опти-
мальним варіантом для області. Стільки ма-
ємо і підрозділів нашого обласного Центру
екстреної медичної допомоги. Коли форму-
вали його структуру — тоді якраз проаналі-
зували все: починаючи від інфраструктури
до забезпечення лікарень тощо.
Нинішня реформа — це продовження
децентралізації та передання повноважень
громадам, поліпшення якості медичних по-
слуг. Саме громади на місцях вирішува-
тимуть, як усе має функціонувати, як роз-
поділяти ресурс, а не їм диктуватимуть це
згори. Причому лікарні ніхто не закривати-
ме, їх хіба що можуть перепрофілювати. Але
знову ж таки це вирішуватиме місцева гро-
мада.
про медичні новації
Уже зараз, не чекаючи загальнодержав-
них реформ, ми почали впорядковувати
нашу мережу медичних закладів і підвищу-
вати якість надання там медичної допомо-
ги. Ідеться як про створення комфортних
умов там, так і про оснащення. В області та-
кож триває інформатизація медичних закла-
дів, тобто впровадження електронної систе-
ми супроводу пацієнтів (електронна черга,
електронні картки пацієнтів тощо).
На минулому тижні мав робочу поїздку
до Канівщини. Обговорив із місцевою вла-
дою впровадження там наших медичних прі-
оритетів. Нещодавно в центральній район-
ній лікарні запрацював новий кабінет для
проведення ультразвукової діагностики.
Придбали туди й сучасний рентгенодіагнос-
тичний комплекс. Коли є співпраця на різ-
них рівнях, то завжди є результат. У цьому
випадку маємо продуктивну взаємодію на
державному, районному та міському рівнях.
Плюс сприяння нардепа, обраного по цьому
округу, Владислава Голуба. І попереду має-
мо ще багато роботи. Аби надати пацієнтові
повноцінну допомогу — спершу слід провес-
ти якісне діагностування. Тому першочерго-
вого оновлення потребує приймально-діа-
гностичне відділення лікарні. Цю роботу ми
вже розпочали й у інших медзакладах об-
ласті.
Окрім того, обговорив із місцевим ке-
рівництвом питання закупівлі автомобілів
швидкої допомоги. Цьогоріч в області пла-
нуємо оновлювати відповідний автопарк.
Ми це визначили серед пріоритетів розви-
тку галузі охорони здоров’я.
про перспективну співпрацю
На минулому тижні мав зустріч із керівни-
цтвом SojitzCorporation та ISUZUMotorsLtd.
Ці японські компанії співпрацюють із нашим
ПАТ «Черкаський автобус». Запропонував їм
партнерство в підготовці технічних кадрів.
Область має хорошу навчальну базу.
Було б добре, щоби наші студенти практи-
кувалися у кращих компаніях. Вони ж мати-
муть змогу формувати собі якісний кадро-
вий резерв. Наші японські партнери цим
зацікавилися. Сподіваюся, що ця зустріч
стане поштовхом до подальшої активізації
співробітництва.
Сприяння налагодженню двосторон-
ніх партнерських відносин між іноземни-
ми та регіональними підприємствами є од-
ним із пріоритетних напрямів нашої роботи.
Як і створення привабливого бізнес-кліма-
ту та розвиток інфраструктури для інвесту-
вання. До речі, зважаючи на відновлюваль-
ні тенденції в економіці, ми сподіваємося на
зростання попиту на продукцію автомобіле-
будування.
На Черкащині реанімують
Іваньківський цукровий завод,
що на Маньківщині. Обласна
державна адміністрація
звернулася до Кабінету
міністрів України з ініціативою
одержання права розпорядження
підприємством органами
виконавчої влади, вивівши його
з підпорядкування Агентства
Держрезерву.
Ц
е дасть змогу залучити інвес-
тора, який зможе відновити
діяльність заводу, модернізу-
вавши його виробничі потужності. У
цьому переконані маньківчани, вва-
жаючи, що це — єдиний шлях його
порятунку, адже сьогодні завод —
один із найбільших боржників регі-
ону.
Голова Маньківської райдержад-
міністрації Ігор Віштак, який прибув
на засідання тимчасової комісії з пи-
тань погашення заборгованості з ви-
плати заробітної плати, каже, що на
початок лютого цього року завод мав
заборгованість із зарплати в 1,7 млн.
грн.
— Наразі ж неможливо навіть роз-
робити графік погашення заборгова-
ності з виплати заробітної плати, у
зв’язку з відсутністю фінансування
підприємства з Державного агент-
ства резерву України, якому під-
порядковане, — зауважив очільник
Маньківщини. — У той же час за пе-
ріод з квітня 2016 року до січня 2017
року за рахунок коштів поворотної
фінансової допомоги від товарови-
робників вдалося дещо зменшити
заборгованість по зарплаті — на 570
тис. гривень.
— Важливо, що колектив заводу,
товаровиробники, районне керівни-
цтво зацікавлені у збереженні під-
приємства, — сказав директор за-
воду Іван Бевз, — адже на території
району вирощується достатня кіль-
кість цукрового буряку — лише торік
близько 2,5 тис. га. А тому ми впев-
нені, у заводу є майбутнє.
До відома депутатів
Черкаської обласної
ради
24 березня 2017 року
скликається чергова
тринадцята сесія обласної
ради сьомого скликання.
На розгляд сесії вносять-
ся питання:
1. Про Програму економіч-
ного і соціального розвитку
Черкаської області на 2017 рік.
2. Звіт про виконання об-
ласного бюджету за 2016 рік.
3. Про внесення змін до
рішення обласної ради від
23.12.2016 №11-2/VII «Про об-
ласний бюджет на 2017 рік».
4. Про хід виконання рішен-
ня обласної ради від 19.09.2014
№34-5/VI «Про обласну про-
граму «Надання медичної до-
помоги хворим нефрологічного
профілю» на 2014-2017 роки».
5. Питання управління май-
ном обласної комунальної
власності.
6. Різне.
Початок роботи сесії облас-
ної ради о 10-ій годині в сесій-
ному залі Будинку рад.
Драбів
Потоп
у школі-гімназії
Раніше це траплялося епізодично.
А тепер, у пору танення снігу, тут
переживають справжній потоп. Вода
тече по стінах, у класних кімнатах
утворюються калюжі, відпадає
штукатурка. Стінами повзе цвіль.
Н
айбільш небезпечна обстановка в
їдальні, а ще в кабінетах хімії та бі-
ології, в яких взагалі припинили за-
няття, щоб не замкнула електропроводка.
Із потопом борються вчителі та учні, під-
ставляючи відра й баняки, вимочують ка-
люжі ганчірками.
Взимку був інший клопіт: у школі було
холодно. Через це діти хворіють, що ви-
кликає нарікання батьків. У Драбівській
школі-гімназії навчається 600 учнів.
Школа-гімназія — це колишній довго-
буд, що до цього простоював 16 років, а
потім у 2010 році приміщення добудува-
ли й ввели в дію. Звичайно ж із фанфара-
ми. Після того невдовзі почалися пробле-
ми із дахом: через неправильне з’єднання
з парапетами вода тече не по трубах, а
по стінах.
Як рятівний вихід із становища — в ра-
йоні розробили проект заміни даху над
їдальнею, для цього з районного і селищ-
ного бюджету спрямували понад 700 ти-
сяч гривень. А на відновлення даху над
всією спорудою потрібно понад 2 мільйо-
ни гривень. Допомогти з коштами на вря-
тування навчального закладу влада Дра-
бівського району проситиме в обласної
ради.
Валентина Андрійченко
Місцевий час: Звенигородка
Села — без шкіл
К
атастрофічно зменшується кількість учнів у сільських школах
Звенигородщини. Якщо наповнюваність класів у місті стано-
вить 21, то в селах — 9 учнів. При цьому видатки на одного
учня в сільських школах — понад 30 тисяч гривень, тоді як у міських
— 7979. Що й стало основною причиною оптимізації Кобиляцького
НВК та реорганізації й пониження ступеня в Богачівській Попівській,
Чичиркозівській на Гусаківській загальноосвітніх школах.
Наступного навчального року така доля чекає ще кілька навчаль-
них закладів.
Райспоживтовариство
«виживають» конкуренти
Н
ещодавно наказав довго жити ресторан Звенигородського
районного споживчого товариства, який «вижили» числен-
ні приватні «питейні» заклади, зокрема й ресторан «Козаць-
кий», не так давно відкритий біля автостанції. В досить просторому
приміщенні колись єдиного в Звенигородці ресторану райСТ тепер
розмістився гіпермаркет з одягом, взуттям, текстилем. Хоч гаран-
тії в тому, що й тут його не обійдуть уже існуючі конкуренти, немає.
І працює, як співає
П
еред початком і після завершення минулої сесії Звенигород-
ської районної ради депутатам і запрошеним довелося вияви-
ти свої вокальні здібності та знання Гімну України — відповід-
на апаратура, що озвучує його в сесійному залі, раптово відмовила.
Надто добре це виходило у запрошених на сесію, а точніше у сіль-
ських голів, серед яких особливо виділявся чудовий голос їх коле-
ги з Юрківки Валентини Цегельної, яка й у своїй громаді є заспіву-
вачем усіх добрих справ. Свідчення цього — диплом за виборене в
2016 році перше місце серед сільрад району Юрківською сільською
радою, вручений Валентині Григорівні на цій же сесії.
Марина ЛЕСЬ
Перспектива
Іваньківський цукрозавод
планують реанімувати
рейтинг
Золотоніський район —
перший по тваринництву
На колегії управління агропромислового розвитку
облдержадміністрації було повідомлено, що Золотоніський район
за підсумками роботи торік посів перше місце в рейтингу
за результатами роботи тваринницької галузі.
Ч
астка району в загальному ви-
робництві області — 20%. Тва-
ринництвом тут займаються 18
господарств. У тваринницькій галузі
зайнято 1034 особи, тобто 41% пра-
цюючих у сільському господарстві ра-
йону.
Наш кор.
3. 31 березня 2017 року Панорама
ФотоОлегаГаніна
...ремонт доріг
У Черкасах розпочали ямковий ремонт доріг.
Проводяться роботи у місцях концентрації ДТП і
там, де велика інтенсивність руху автотранспор-
ту. Вже йде підготовка карт під асфальтування.
Також ведуться перемовини щодо постачан-
ня асфальту на роботи, заплановані у березні.
В місцях, де руйнування дорожнього покриття
ускладнює або унеможливлює рух транспорту,
де глибина вибоїн більша за нормативні роз-
міри, і там, де у зв’язку з несприятливими по-
годними умовами заміна асфальту неможлива,
проводиться підсипання ям сколом. Провели
підсипку на перехресті вулиць Менделєєва-Дах-
нівської, тобто біля обласної лікарні. Також про-
ведено підсипання і готуються карти на асфаль-
тування по вулиці Симиренка та розі вулиць
Сагайдачного-Нарбута-Симиренка. З 28 лютого
КП «ЧЕЛУАШ» веде ремонтні роботи на естака-
ді мосту, що на проспекті Хіміків. За допомогою
рециклера ліквідовано ямковість на розв’язці
вулиць Сумгаїтська-Лісова Просіка до вулиці
Одеська, яка унеможливлювала проїзд.
...боротьбу
зі стихійною торгівлею
Під час засідання виконкому вивчали питан-
ня щодо боротьби зі стихійною торгівлею та на-
ведення ладу в місцях, де вона існує, відповідно
до чинного законодавства. Влада Черкас не
одноразово досліджувала проблему, відтак ві-
домо, що суб’єкти, що ведуть стихійну торгівлю
на міських вулицях та тротуарах, мають легаль-
ні точки роздрібної торгівлі в дозволених міс-
цях. Крім того, частина так званих «стихійників»
— взагалі не жителі Черкас. Тому питання при-
ведення існуючого стану до порядку давно на
часі. Наприкінці тижня у міськвиконкомі відбу-
деться розширена нарада за участю влади міс-
та та представників правоохоронних органів і
контролюючих служб. У нас є бажання навести
лад на тротуарах, газонах, вулицях та місцях за-
гального користування.
...долю футбольної команди
«Черкаський Дніпро»
Нещодавно відбулося спільне засідання тре-
нерської ради і представників засновників кор-
порації «Міжнародне фізкультурно-спортивне
об’єднання «Футбольний клуб «Черкаський Дні-
про», представників міської та обласної влади,
депутатів. Обговорили питання подальшої долі
футбольної команди «Черкаський Дніпро», адже
найгострішою є проблема її фінансування. За-
робляти достатньо коштів клуб не може і благо-
дійної підтримки теж замало. Відтак президент
Корпорації «Міжнародне фізкультурно-спортив-
не об’єднання футбольний клуб «Черкаський
Дніпро» Володимир Лашкул запропонував ре-
формувати структуру корпорації, створивши му-
ніципальний футбольний клуб «Черкаси».
Хочу наголосити, що розвиток і підтримка
спорту — один із головних пріоритетів міської
влади. І ми неодноразово надавали фінансову
допомогу клубу. Однак повністю взяти його на
утримання громади міста Черкаси не можемо.
У ході обгорнення вирішили створити робочу
групу й розглянути можливість передачі «Чер-
каського Дніпра» у спільну комунальну власність
міста та області. Найближчим часом, думаю, це
питання розглянуть як міські, так і обласні де-
путати.
Життя Черкас
Анатолій Бондаренко
відверто про…
Міський голова Черкас, голова обласної
організації партії «Батьківщина», розповів
про ремонт доріг, боротьбу зі стихійною
торгівлею та долю футбольної команди
«Черкаський Дніпро».
(Закінчення.
Початок на 1-ій стор.)
— Одним із найпоширеніших
способів проникнення до жит-
ла є підбір ключів. Злодій підби-
рає ключі до дверних замків, без-
перешкодно потрапляє до житла і
викрадає гроші, цінні речі та все
інше, що може збути. Дуже часто
злодії проникають у житло за до-
помогою прийому «віджим склопа-
кета». Не гребують вони і старим
дідівським способом зламування
серцевини замка. Трапляються ви-
падки потрапляння у житло грома-
дян через їхню ж необачність, тоб-
то шляхом вільного доступу.
— Як швидко можливо під-
ключити квартиру під охорону?
— При зверненні громадян із
метою встановлення сигналізації
фахівці УПО виїжджають у зруч-
ний для замовника час для обсте-
ження житла та встановлюють за-
соби сигналізації в найкоротший
термін (від 1 до 3 діб). Крім того,
для громадян, у яких раптово ви-
никла необхідність відрядження,
існує спеціальна послуга «Термі-
нова охорона», за допомогою якої
тимчасово встановлюються засо-
би сигналізації на період відсут-
ності власника протягом 1-2 годин
від моменту звернення. Оплата
залежить від терміну користуван-
ня послугою та інших особливос-
тей об’єкта (місце розташування,
технічна укріпленість, площа при-
міщень).
— У чому перевага поліції
охорони перед приватними охо-
ронними структурами?
— У поліції охорони в групах
реагування задіяні для служби
працівники поліції, які закінчили
спеціалізовані навчальні заклади
Департаменту поліції охорони та
мають відповідну кваліфікацію, на-
ділені Законом України «Про на-
ціональну поліцію» спеціальними
повноваженнями, забезпечені вог-
непальною зброєю та спеціальни-
ми засобами. Досвід поліцейських
груп реагування становить у се-
редньому 15 років служби. Щороку
кількість громадян, які довіряють
своє майно саме поліції охорони,
збільшується. Близько 100 об’єктів
та квартир переходять під охорону
поліції від недержавних охоронних
структур щорічно.
До того ж групи реагування за-
безпечені новими, сучасними ав-
томобілями, які оснащені світло-,
гучномовними пристроями, віде-
ореєстраторами, JPS-пристроями
місцевизначення рухомих об’єктів,
мобільним і радіозв’язком. Най-
ближчим часом заплановане при-
дбання індивідуальних відеореє-
страторів кожному поліцейському.
До того ж усе обладнання, яке ви-
користовується, проходить необ-
хідну сертифікацію.
— Які плани та перспективи
поліції охорони на найближчий
рік?
— Насамперед для безпеки ді-
тей проводимо системну роботу з
органами місцевої влади зі вста-
новлення кнопок тривожного ви-
клику в навчальних закладах. Про-
довжуємо і встановлення систем
«Терміновий виклик поліції» в гро-
мадських місцях для оперативного
реагування на надходження сигна-
лів «тривога!» з метою припинен-
ня, попередження правопорушень
чи розкриття по гарячих слідах.
На даний час на територіях обслу-
говування в межах області вста-
новлено 535 систем «Терміновий
виклик поліції», позначених відпо-
відними покажчиками.
— І що це дає?
— У разі порушення публічного
порядку та безпеки, скоєння пра-
вопорушення, будь-який грома-
дянин, побачивши інформаційну
наліпку, може звернутися до ад-
міністрації з проханням терміно-
во викликати поліцію. Після над-
ходження сигналу «тривога!» за
лічені хвилини на місце події при-
буває група реагування поліції
охорони. В 2016 році припинено
167 правопорушень на об’єктах,
де встановлені системи тривожно-
го виклику нарядів поліції, по га-
рячих слідах затримано 182 особи.
— Чи налагоджено взаємо-
дію зі структурними підрозділа-
ми поліції, і зокрема з патруль-
ною поліцією?
— Як із головним управлінням
Національної поліції в Черкась-
кій області й патрульною поліцією,
так і з іншими підрозділами нала-
годжено повну співпрацю та вза-
ємодію, обмін інформацією. На-
ряди груп реагування управління
поліції охорони включені до єдиної
дислокації сил та засобів, які за-
діяні на охорону публічної безпе-
ки та порядку. З метою оператив-
ного реагування на сигнали про
правопорушення, що надходять
по спецлінії «102», отримання ви-
черпної інформації про обставини
їх скоєння, прикмет підозрюваних
тощо здійснено підключення до
інформаційно-телекомунікаційної
підсистеми «Цунамі».
По спецлінії «102» у 2016 році
нарядами груп реагування УПО
здійснено 465 виїздів, при цьому
затримано 44 особи.
— Чи надає поліція охорони
інші послуги, окрім забезпечен-
ня охорони квартир чи підпри-
ємств?
— Окрім цього фахівці управ-
ління надають послуги щодо фі-
зичної охорони окремих осіб,
супроводу цінних вантажів та гро-
шових коштів. Наші працівники
нині охороняють як окремих чер-
кащан, так окремих жителів інших
областей. Буквально на днях пра-
цівникам нашого управління дові-
рили супровід дуже цінної ікони з
Ватикану. Вона прибула з-за кор-
дону в аеропорт «Бориспіль», звід-
ки її наші працівники супроводжу-
вали в один із регіонів України.
Для отримання детальної
інформації та замовлення
послуг поліції охорони
звертайтеся за адресою:
м.Черкаси, вул. Хоменка, 3/1,
телефон 63-34-06,
та за номерами контактно-
інформаційного центру:
097 050 22 20,
073 050 22 20,
099 050 22 20.
Володимир ЛИМАРЕНКО
безпека
«Квартира під охорону-2017» —
соціальна акція від поліції охорони
Довідка «Черкаського краю»:
63 роки виповнилось відтоді, як
при обласному управлінні міліції
почала працювати служба державної
охорони. Від початку реформування
міліції у поліцію діяльність служби
контролює управління поліції
охорони в Черкаській області.
Очолює управління досвідчений
правоохоронець, полковник поліції
Василь Курятник (на знімку), який
керував обласною службою державної
охорони задовго до початку реформи.
Нині у штаті управління працює 180
правоохоронців атестованого складу та 300 вільнонайманих
працівників. У розпорядженні управління є 19 груп реагування.
Сумлінність та висока професійність працівників управління
забезпечує постійне зростання клієнтської бази. Так, за
останні п’ять років кількість об’єктів, взятих під охорону
управління, зросла з 3,5 до 6,5 тисячі.
Майже весь штат чергових пункту централізованого
спостереження — жінки. «На цих тендітних плечах тримається вся
робота управління», — каже полковник поліції Василь Курятник
Пункт централізованого спостереження — серце і розум
управління. Тут приймають інформацію про спрацювання
тривожної сигналізації, обробляють її та координують роботу
груп реагування.
4. 1 березня 2017 року4 Репортер
Офіційно
Ми пропонуємо
співпрацю грома-
дянському суспіль-
ству: якщо в когось
є інформація щодо
виплати коштів за
мітинги чи інші за-
ходи, ми просимо звертатися до нас
із цією інформацією. Якщо громадя-
ни дізнаються, що десь буде прохо-
дити виплата коштів, то хай громадя-
ни нам повідомляють.
Роман Смик,
керівник департаменту з питань
запобігання політичній корупції НАЗК
итатаЦ
Інформація про виконання обласного бюджету за 2016 рік
За 2016 рік до обласно-
го бюджету надійшло 5 млрд.
439,4 млн. грн., з них до за-
гального фонду — 5 224,9 млн.
грн., спеціального фонду —
214,5 млн. грн.
До загального фонду об-
ласного бюджету надійшло
574,7 млн. грн. власних дохо-
дів, що становить 115,0 відс.
до завдання на звітний пері-
од, понад план надійшло 75,1
млн. грн. Забезпечено приріст
надходжень проти відповідно-
го періоду минулого року на
50,0 відс.
До обласного бюджету на-
дійшло 421,3 млн. грн. податку
на доходи фізичних осіб, 69,4
млн. грн. податку на прибу-
ток підприємств, 45,3 млн. грн.
рентної плати та плати за ви-
користання інших природних
ресурсів, 28,6 млн. грн. адміні-
стративних зборів та платежів,
9 млн. грн. плати за розміщен-
ня тимчасово вільних коштів
бюджету та 1,1 млн. грн. усіх
інших платежів.
До спеціального фонду об-
ласного бюджету надійшло
190,3 млн. грн. власних дохо-
дів, з них власні надходжен-
ня бюджетних установ — 159,8
млн. грн., екологічний податок
— 30 млн. грн., кошти від від-
шкодування втрат сільськогос-
подарського та лісогосподар-
ського виробництва — 0,2 млн.
грн., всі інші платежі — 0,3 млн.
грн.
За 2016 рік забезпече-
но приріст надходжень проти
2015 року з податку на дохо-
ди фізичних осіб на 139,4 млн.
грн., або на 49,4 відс., подат-
ку на прибуток підприємств —
на 30,4 млн. грн. (+78,1 відс.),
рентної плати та плати за ви-
користання інших природних
ресурсів — на 10,7 млн. грн.
(+30,9 відс.), екологічного по-
датку — на 7,9 млн. грн. (+35,4
відс.), адміністративних зборів
та платежів — на 2,6 млн. грн.
(+9,8 відс.).
Отримано 4 643,1 млн. грн.
міжбюджетних трансфертів з
державного бюджету (102,4
млн. грн. дотацій та 4 540,7
млн. грн. субвенцій), 26,3 млн.
грн. субвенцій з місцевих бю-
джетів та 5,0 млн. грн. гранту
Європейського союзу.
До спеціального фонду об-
ласного бюджету повернуто
кредитів, наданих громадянам
на будівництво (реконструк-
цію) та придбання житла, — 0,6
млн. грн., кредитів, наданих ін-
дивідуальним сільським забу-
довникам, — 0,5 млн. грн.
Видатки обласного бюдже-
ту виконані у сумі 5 427,1 млн.
грн., з них загального фонду —
5 136,4 млн. грн., спеціального
— 290,7 млн. грн.
*Примітка: у співстав-
них обсягах, без урахуван-
ня переданих на фінансуван-
ня з бюджетів міст обласного
значення установ професійно-
технічної освіти.
Із загального фонду бю-
джету на утримання установ
обласного підпорядкування,
фінансування обласних про-
грам і заходів спрямовано
1 300,4 млн. грн., передано
міжбюджетних трансфертів ін-
шим бюджетам 3 836,0 млн.
грн.
На захищені статті витрат
використано 1 117,9 млн. грн.
(86,0 відс. обсягу видатків). У
складі таких видатків заробітна
плата з нарахуваннями — 650,7
млн. грн., медикаменти та про-
дукти харчування — 240,0 млн.
грн., оплата комунальних по-
слуг та енергоносіїв — 114,0
млн. грн., підготовка кадрів ви-
щими навчальними закладами
І-ІІ рівнів акредитації — 82,7
млн. грн., соціальне забезпе-
чення — 30,5 млн. грн.
Забезпечено своєчасність
виплати заробітної плати, роз-
рахунків за комунальні послу-
ги та енергоносії. Кредитор-
ська заборгованість станом на
01.01.2017 відсутня.
До бюджету розвитку (спе-
ціального фонду) передано
92,6 млн. грн.
Видатки спеціального фон-
ду обласного бюджету (без
урахування субвенцій іншим
бюджетам) виконані у сумі
247,8 млн. грн.
За рахунок власних надхо-
джень бюджетних установ про-
фінансовано 156,4 млн. грн.,
у тому числі по закладах осві-
ти — 24,6 млн. грн., охоро-
ни здоров’я — 67,0 млн. грн.,
соціального захисту та соці-
ального забезпечення — 31,5
млн. грн., культури і мистецтва
— 1,5 млн. грн., фізичної куль-
тури і спорту — 0,4 млн. грн.,
закладах ветеринарної меди-
цини — 31,1 млн. грн., інші —
0,3 млн. грн.
Видатки за рахунок над-
ходжень до бюджету розвитку
(без міжбюджетних трансфер-
тів) становлять 81,3 млн. грн.,
за рахунок природоохоронного
фонду — 4,5 млн. грн.
На виконання обласних
програм надано кредитів в об-
сязі 1,4 млн. грн., з них моло-
діжного житлового будівництва
— 0,6 млн. грн., забезпечення
житлом учасників АТО та чле-
нів їх сімей — 0,1 млн. грн.,
та підтримки індивідуального
житлового будівництва на селі
«Власний дім» — 0,7 млн. грн.
Також спрямовано 5,6
млн. грн. коштів гранту Євро-
пейського союзу на створен-
ня регіонального навчально-
практичного Центру розвитку
багатофункціональних коопе-
ративів.
Із загального обсягу видат-
ків іншим бюджетам протягом
звітного періоду з обласного
бюджету перераховано 3 878,9
млн. грн., у т.ч.:
стабілізаційної дотації —
51,0 млн. грн.;
субвенцій з державного
бюджету — 3 762,1 млн. грн.;
субвенцій місцевим бю-
джетам за рахунок коштів об-
ласного бюджету —
58,6 млн. грн., у тому числі
на утримання об’єктів спільно-
го користування —
2,1 млн. грн., інших цільо-
вих субвенцій місцевим бю-
джетам — 56,5 млн. грн.;
субвенції державному бю-
джету на виконання програм
соціально-економічного та
культурного розвитку регіонів
— 7,2 млн. грн.
Директор департаменту
фінансів
Н.Кравченко
(Закінчення.
Початок на 1-ій стор.)
Ц
е сучасна установка з програм-
ним управлінням для техноло-
гічного розкрою листового ме-
талу, — детально пояснює заступник
директора з виробничо-технічних пи-
тань Сергій Жорницький. — Завдя-
ки «Арамісу» скорочено п’ять вироб-
ничих операцій. Процес, який раніше
займав кілька тижнів, тепер викону-
ємо за добу. І якість — бездоганна!
Звичайно, «Араміс» — дороговартісна
установка, але менше, ніж за рік оку-
пила себе.
Ще одна новинка в цеху — уста-
новка для наплавлення робочих орга-
нів грунтообробних механізмів — плу-
гів, борін, культиваторів. Як зазначив
Сергій Петрович, завдяки цій операції
строк експлуатації, тобто робочий вік
машини, збільшується вдвічі. При та-
кій якості продукція з уманських цехів
може успішно конкурувати з аналога-
ми відомих європейських марок. Сьо-
годні чимало техніки «Уманьфермма-
шу» експортують у країни близького
зарубіжжя, також працюють уманські
машини на полях Румунії, Болгарії,
Сирії, Лівану, Казахстану.
Минулої осені завод здобув чер-
гову перемогу в загальноміському
конкурсі «Підприємство року» в рід-
ній Умані. А в кінці 2016-го прийшла
добра новина з Києва: Міжнарод-
на академія рейтингових технологій
і соціології (МАРТІС) «Золота форту-
на» відзначила ПАТ «Уманьферммаш»
медаллю «Трудова слава» у номінації
«За сприяння розвитку агропромис-
лової галузі України».
За всіх умов, навіть у найваж-
чу пору економічної кризи, «Умань-
ферммаш» залишається головним
меценатом регіону. Немає в місті лі-
кувального чи навчального закладу,
якому б не підставив плече допомо-
ги завод. Анатолію Ліпкану завжди ві-
домі проблеми і потреби уманських
лікарень, шкіл, дитсадків. Вікна, две-
рі, комп’ютерна техніка, медичне об-
ладнання — найдовший список не пе-
рерахує всієї допомоги, адже за два
роки у благодійництво вкладено сім
мільйонів гривень. Зокрема в Умані
на стадіоні «Сокіл» виріс просторий
сучасний спорткомплекс. Уже з по-
чатку нинішнього року для допомо-
ги місту і людям асигновано понад 80
тисяч гривень. Допомагали з оргтех-
нікою музичному училищу, НВК №7.
Свіжий приклад — участь у фінансу-
ванні загальноміського свята Масля-
ної.
Не тільки уманчанам допомагає
«Уманьферммаш». Анатолій Васильо-
вич, як ніхто, розуміє, що таке під-
тримка для людини у біді й ніколи не
відмовляє в допомозі. В серпні ми-
нулого року генеральний директор
дізнався про нещастя у сім’ї Олени
Білоус з села Свинарка Умансько-
го району — важку хворобу двох ді-
тей. І виділив 20 тисяч на операцію та
імплантацію органів слуху для Саш-
ка і Марійки Білоусів. Восени трьом
юним уманчанам з діагнозом ДЦП ви-
ділив кошти на лікування у міжнарод-
ній реабілітаційній клініці у Трускав-
ці. «Допомога людям, особливо дітям,
молоді — це інвестиції у майбутнє»,
говорить Анатолій Васильович.
Ольга ОХРИМОВИЧ
промисловість
Гарячий метал «Уманьферммашу»
Названо
потенційну
вартість
гектара землі
Гектар землі
сільськогосподарського
призначення може коштувати одну
тисячу доларів, коли в Україні
скасують мораторій на її продаж.
Про це заявив голова наглядової
ради агрохолдингу KSG Agro Сергій
Касьянов.
У
цьому питанні (ціни на сільськогос-
подарську землю в Україні) не вар-
то будувати ілюзій. Потрібно бути
реалістами й орієнтуватися на резуль-
тати роботи в полях. Мене дивує, коли
всерйоз міркують про 5-6 тисяч доларів
за гектар, у той час як у набагато більш
правових державах — сусідніх Угорщи-
ні чи Польщі — ціна гектара не переви-
щує 2-3 тисячі доларів. У нас же під час
оцінки землі треба виходити з вартос-
ті оренди. Якщо вона становитиме 100
доларів, то одну тисячу доларів (нині це
близько 28 тис. грн.) може коштувати
гектар, — зазначив Касьянов.
Експерт вважає нереальними оцінки
в 80-100 тис. грн. за гектар.
Замість податкової поліції буде
створено новий орган контролю.
Прем’єр-міністр Володимир
Гройсман запропонував, щоб
це була Служба фінансових
розслідувань України. Він вважає,
що це припинить тиск на реальний
сектор української економіки.
Невдовзі близько 5 мільйонів
українців можуть опинитися без
телебачення через повний перехід
України на цифрове мовлення, який
запланований на липень 2017 року.
Про це на своїй сторінці у соцмережі
написав народний депутат Віталій
Купрій.
Цьогоріч держава виділила 204
мільйони гривень для лікування
українців за кордоном. Як
стверджують фахівці, цих коштів
катастрофічно мало, до того ж
проконтролювати якість лікування
і навіть інколи й долю виділених
коштів непросто.
У православних християн розпочався
Великий піст, який триватиме до
16 квітня — свята Воскресіння
Христового.
резонанс
українські новини
Офіційний звіт головного управління Державної казначейської
служби України у Черкаській області про виконання обласного бю-
джету за 2016 рік з пояснювальною запискою та аналітичними ма-
теріалами розміщено на веб-сайті обласної ради та обласної дер-
жавної адміністрації.
Назва КТКВ
Викона-
но за
2016
рік, млн.
грн.
Відхилення до
відповідного
періоду 2015
року
млн.
грн.
відс.
Державне управління 5,9 0,5 8,5
Освіта* 359,8 4,1* 1,1*
Охорона здоров’я 826,8 104,1 14,4
Соціальний захист та соціальне
забезпечення 179,7 24,8 16,0
Культура і мистецтво 53,8 -1,7 -3,1
Засоби масової інформації 1,0 0,1 5,9
Фізична культура і спорт 22,9 3,3 16,8
Будівництво 21,0 -12,2 -36,7
Сiльське і лiсове господарство,
рибне господарство та мисливство
45,4 -2,8 -5,9
Транспорт, дорожнє господарство,
зв’язок, телекомунікації та
інформатика
7,6 1,4 21,9
Інші послуги, пов’язані з
економічною діяльністю 0,3 -0,2 -36,0
Охорона навколишнього
природного середовища та ядерна
безпека
0 -1,4 -100,0
Запобігання та ліквідація
надзвичайних ситуацій та наслідків
стихійного лиха
1,2 -0,7 -35,5
Цiльовi фонди 7,8 -2,4 -23,4
Видатки, не віднесені до основних
груп 15,0 2,9 24,0
Всього по видатках 1 548,2 119,8 7,7
Дані щодо виконання видатків загального, спеціального
фондів обласного бюджету за 2016 рік
5. 51 березня 2017 року Довкілля
О
лександре Ми-
колайовичу, як
відомо, багато
лісу не буває.
І всі десять державних
лісогосподарських під-
приємств, які входять
до складу обласного
управління лісового та
мисливського госпо-
дарства, минулого року
не тільки виконали, а й
перевиконали план з лі-
сорозведення та лісо-
відновлення.
— Так, ми висадили
лісові культури на площі
1465 гектарів. З них 29
гектарів — це нові ліси.
Додати до цього ще по-
над 200 гектарів природ-
ного поновлення і в ціло-
му маємо в області 1698
гектарів молодих лісів.
Їх могло бути й набага-
то більше, якби під заліс-
нення почали виділяти-
ся землі, непридатні для
сільськогосподарського
використання, по суті —
пустирі. От тільки орга-
ни місцевого самовряду-
вання передавати їх під
заліснення держлісгос-
пам не поспішають. Хоча
це деградовані грунти,
на яких окрім лісових на-
саджень нічого більше не
росте, хіба що бур’яни. І
наші роз’яснення, що ліс
— це головний виробник
кисню, виконує цілу низ-
ку функцій — водоохо-
ронних, водорегулюючих,
ґрунтозахисних, клімато-
утворюючих тощо — ситу-
ацію не змінюють.
Держлісгоспи прак-
тично вже вичерпали свої
резерви для висаджуван-
ня нових лісів. За останні
п’ять років створено лісо-
вих насаджень на нелісо-
вих площах 880 гектарів,
останні 29 гектарів ми за-
ліснили минулоріч. Лісис-
тість же області становить
15,4 відсотка. До лісосте-
пової природно-кліматич-
ної зони, в якій ми живе-
мо, необхідно збільшити
цей показник хоча б до
16%, тим більше зараз,
коли глобальне потеплін-
ня змінює клімат не в кра-
щий бік. Ліси ж можуть
його пом’якшити, що над-
звичайно важливо як для
здоров’я людей, так і для
сільгоспвиробництва.
Лісівники дбають не
тільки про сьогодніш-
ній день, а й про майбут-
нє. Для нас саджали ліси
наші діди та прадіди, ми
сьогодні створюємо ліси
для майбутніх поколінь. І
це будуть здорові та гар-
ні ліси, які працюватимуть
на покращення екології в
нашому краї, для суспіль-
ства та соціально-еконо-
мічного розвитку нашої
держави.
— З погляду на май-
бутнє в лісгоспах об-
ласті створено й потуж-
ну насіннєву базу.
— Лісонасіннєва спра-
ва — це головна пере-
думова вирощування
продуктивних, якісних і
стійких насаджень.
Ще в 70-их роках ми-
нулого століття у лісовому
господарстві Черкащи-
ни розпочалися роботи з
переведення насінництва
лісових порід на селек-
ційно-генетичні засади.
І сьогодні ми маємо ре-
зультат — генетичні ре-
зервати, архівно-маточ-
ні та клонові плантації,
постійні лісонасіннєві ді-
лянки з насіння плюсових
насаджень і плюсових де-
рев. Селекційна робота
проводиться на науковій
основі.
У Смілянсько-
му, Черкаському та
Чигиринському лісгоспах
діють сучасні холодильні
установки для довготри-
валого зберігання насін-
ня, Канівським лісгоспом
введено в дію нову шиш-
косушарку, Черкаський
лісгосп придбав устатку-
вання для очищення на-
сіння сосни. Підготовка
насіння — це безперерв-
ний і надзвичайно відпо-
відальний процес. Тому й
увага до нього особлива.
До цьогорічної куль-
турної компанії в розсад-
никах держлісгоспів уже
підготовлено 10,2 міль-
йона штук сіянців основ
них лісоутворюючих порід
— сосни звичайної, дуба
звичайного та червоно-
го, акації, горіха чорного.
Маємо також 132 тисячі
саджанців декоративних
рослин, які реалізовувати-
муться населенню, уста-
новам та організаціям для
озеленення. А ще заготу-
вали 79,3 тонни лісово-
го насіння — для посіву в
розсадниках та створення
лісових культур.
Проведена велика ро-
бота з будівництва нових
та реконструкції існую-
чих теплиць у всіх держ-
лісгоспах, облаштування
сучасних систем поливу.
На майже п'яти гектарах
лісових розсадників вста-
новлено крапельне зро-
шування. Робота в цьому
напрямку буде продовже-
на.
Плануємо цьогоріч
відтворити ліси на площі
1675 гектарів, з них лісо-
відновлення становитиме
1372 гектари, природне
поновлення — 200 гекта-
рів, захисні насадження —
13 гектарів.
— Сьогодні лісова
галузь переживає не-
прості часи. В суспіль-
стві формується дум-
ка: лісівники тільки те й
роблять, що рубають та
продають ліс.
— Давайте оперува-
ти реальними цифрами і
фактами, а не популіст-
ськими інсинуаціями, на
основі яких хтось робить
політичну кар’єру, а ко-
мусь це потрібно й для
якихось власних цілей.
П е р ш о ч е р г о в и м
завданням лісівників
завжди було, є і буде
створення високопро-
дуктивних здорових лі-
сових насаджень. Так,
за попередні десять ро-
ків лісгоспи області виса-
дили лісів на площі в 13,5
тисячі гектарів і вирости-
ли більш ніж 160 мільйонів
сіянців. А тут і комплекс
доглядів за лісом, і охо-
рона та захист від шкід-
ників, пожеж, браконьєрів
та багато інших лісівничих
робіт. Думається, який це
обсяг, роз’яснювати не
треба.
Щодо рубок. Ліс — це
відновлюваний ресурс і
лісівники збирають до-
стиглий урожай, як і на
будь-якому виробництві.
Бо ж результат лісівничої
праці — стиглі лісові на-
садження, які, окрім еко-
логічної складової, спри-
яють розвитку економіки
регіону й держави в ці-
лому. Будь-які рубки зді
йснюються ощадливо і
виважено по відношен-
ню до природи, на основі
комплексних досліджень
насаджень, з дотриман-
ням усіх встановлених ви-
мог. При цьому всі зру-
би в обов’язковому
порядку заліснюються.
А рубки формування
молодняків — це як свого
роду прополювання, щоб
молодим і міцним дере-
вам дати більше світла й
простору для росту. Ми-
нулого року ми здійснили
їх на площі понад дві ти-
сячі гектарів.
Протягом 2016-го від
рубок головного корис-
тування заготовлено 307
тис. кубометрів дереви-
ни, від рубок формуван-
ня та оздоровлення лісів
— 325,8 тис. кубометрів.
Обсяг реалізованої про-
дукції склав 596 мільйо-
нів гривень. Це на 129,5
мільйона гривень біль-
ше, ніж у 2015-му році,
оскільки на 240 гривень
зросла реалізаційна ціна
одного знеособленого ку-
бометра деревини.
Минулого року суттєво
зріс попит на дров’яну де-
ревину для технологічних
потреб та паливні дрова,
які ми реалізовуємо пере-
дусім населенню та закла-
дам соцсфери.
У своїй господарсько-
фінансовій діяльності ми
повністю відкриті для гро-
мадськості й співпрацює-
мо з нею.
Усі підприємства лі-
сової галузі області ми-
нулого року спрацюва-
ли прибутково. Чистого
прибутку отримано 71,3
мільйона гривень, 34,5
мільйона гривень направ-
лено на освоєння капі-
тальних інвестицій. 187,6
мільйона власних коштів
підприємств спрямова-
но на ведення лісового
господарства. Придба-
но сучасну техніку, об-
ладнання, запроваджено
нові технології. Примі-
ром, щоб моніторити по-
жежну ситуацію в он-
лайн режимі, Черкаський
та Кам’янський лісгоспи
придбали квадрокоптери.
Працюємо успішно
— підвищується й зар
плата наших працівників,
яка проти 2015-го року
збільшилась на 3300 гри-
вень і складає на даний
час 9600 гривень. За рів-
нем середньої заробітної
плати ми займаємо зараз
другу позицію в загаль-
ногалузевому рейтингу.
І — найголовніше.
Протягом 2016-го року
лісгоспами Черкаського
ОУЛМГ сплачено до зве-
деного бюджету 217,5
мільйона гривень подат-
ків, зборів та обов’язкових
платежів, що на 90,2 міль-
йона гривень більше, ніж
у 2015 році.
Від усієї суми подат-
ків місцеві бюджети по-
повнилися на 54,7 міль-
йона гривень, проти 38,4
мільйона у 2015 році. З
них рентної плати за спе-
ціальне використання лі-
сових ресурсів сплачено
25,6 мільйона гривень. До
Єдиного соціального вне-
ску держлісгоспи області
перерахували 42,2 міль-
йона гривень.
— Нещодавно були
прийняті зміни до «Са-
нітарних правил у лі-
сах України». І сприй-
няті вони не тільки
лісівниками, а й людь-
ми, далекими від лісо-
вої справи, досить не
однозначно.
— І для цього є нема-
ло підстав. Приміром, з 1
квітня до 15 червня, від-
повідно до вимог статті
39 Закону України «Про
тваринний світ», у лісах
запроваджується так зва-
ний «період тиші», коли
заборонено здійснюва-
ти санітарні рубки. Але
ж саме навесні відбува-
ється розвиток більшос-
ті шкідників. Приміром,
той же вершинний коро-
їд літає та розмножується
саме в квітні-травні. Ми ж
тепер не маємо права в
цей період очищувати ліс
від хворих дерев, через
що й здорові насадження
будуть віддані на поталу
короїду.
Або згідно з новими
правилами встановле-
но критерій повноти на-
саджень при відводі для
рубки — 0,1. На таких рі-
динах (бо при подібній
повноті насадження цю
ділянку вже не можна на-
звати лісом) масово засе-
лятимуться в грунті хрущі,
розростатиметься зла-
кова рослинність, відбу-
ватиметься задерніння і
загалом практично буде
втрачено лісове середо-
вище. Тому коли така ді-
лянка всохне зовсім і ми її
зможемо очистити, ство-
рити нові лісові культури
на ній буде дуже складно.
А ще — це величезні кош
ти на хімобробіток.
Окрім того, на окре-
мих об’єктах ПЗФ руб-
ка сухостійних дерев за-
боронена взагалі. І що
робити, коли такі дере-
ва знаходяться біля до-
ріг і становлять загро-
зу для руху транспорту?
Санітарні рубки для того
й призначаються, щоб
звільняти ліс від хворих
дерев, які становлять для
нього небезпеку. Відміна
цих заходів призведе до
того, що ліс почне гинути,
що передусім позначить-
ся на екології. Суттєвими
будуть і втрати лісгоспів,
а відтак зменшаться і їх
відрахування до бюджетів
усіх рівнів.
Не можу не згадати
про проблему Черкасько-
го бору. Сьогодні діюче
законодавство, нова ре-
дакція «Санітарних правил
у лісах України», норма-
тивна база по природо-
заповідному фонду при-
зводять до того, що ми
втрачаємо десятиліття ро-
боти наших попередників.
Є сотні гектарів сосно-
вих насаджень, яким по-
над 150 років, що масово
вражені омелою австрій-
ською (природо-заповід-
ний фонд, зелена зона),
— вони вже давно не ви-
конують своїх основних
функцій. Зрубати та оно-
вити цей ліс нам не до-
зволяє неузгодженість за-
конодавства, а там би вже
протягом кілька десяти-
літь міг би зростати моло-
дий, здоровий ліс і вико-
нувати екологічні функції.
Має бути окремий під-
хід до кожної природно-
кліматичної зони, бо в
кожної зони свої умови
для створення насаджень,
природного поновлен-
ня та ін. Так, приміром,
на Черкащині, якщо в пе-
рестиглих вільхових та
акацієвих насадженнях
своєчасно не провес-
ти санітарно-оздоровчих
заходів, вони втратять
здатність до природно-
го поновлення. Такі на-
садження просто будуть
зрубані як сухостій, а лі-
соводи матимуть пробле-
ми зі створення лісових
культур на цих ділянках,
та ще й змушені будуть
витрачати на це величезні
кошти. А земельні ділян-
ки, де зрубають сухостій-
ну вільху, взагалі пере-
творяться у болота.
Будь-які нововведен-
ня в законодавстві пови-
нні бути продуманими,
фахово обгрунтованими
й орієнтованими на пози-
тивний результат. Хтось
повинен нести відпові-
дальність за прийняття рі-
шень і за результат у май-
бутньому від цих рішень.
— Упорядковані,
ошатні ліси Черкащини
— це її гордість.
— І я щиро вдячний
усім працівникам нашої
галузі за їх самовіддану і
нелегку працю зі збере-
ження, примноження, за-
хисту та раціонального
використання лісових ба-
гатств. Сьогодні активно
триває підготовка до вес-
няної лісокультурної кам-
панії, коли головне наше
завдання — якісно та у
досить стислі строки про-
вести всі необхідні ро-
боти з посадки лісу. Вже
починаємо готуватися до
пожежонебезпечного пе-
ріоду, аби максимально
попередити весняні заго-
рання.
Попри всі перепони,
які доводиться нам дола-
ти, штучне формування
в суспільстві навіть яко-
їсь упередженості про-
ти лісівників, ми робили,
робимо і будемо робити
свою роботу відповідаль-
но, добросовісно й на ви-
сокому професійному рів-
ні — для розвитку наших
лісів, покращення стану
довкілля, виконання всіх
своїх соціальних і фінан-
сових зобов’язань перед
народом та державою. А
користуватимуться ре-
зультатом і дадуть оцінку
нашій роботі наступні по-
коління.
Інтерв’ю вела
Наталя Віргуш
Олександр Дзюбенко:
«Ліси Черкащини
ростуть у майбутнє»«Усі гаї подібні до Едему», — писала Леся
Українка. Те ж саме можна сказати про ліси
Черкащини — напрочуд гарні, енергетично світлі,
розкішні в своєму розмаїтті, ніби вони й справді
є відображенням раю на нашій землі.
От тільки створені вони не стільки природою, як
самими людьми — поколіннями лісівників області,
які з року в рік надзвичайно багато роблять для
розвитку та відтворення лісового фонду
нашого краю.
Наскільки ефективно діє лісове господарство
Черкащини, підтверджують і його незмінно
лідируючі позиції в рейтингу Державного
агентства лісових ресурсів України.
Про здобутки й перспективи лісової галузі області,
проблеми, які доводиться лісівниками вирішувати,
— й наша розмова з начальником Черкаського
обласного управління лісового та мисливського
господарства Олександром Дзюбенком.
