dfv

1. Лабораторна робота № 18
Тема: Функціональні проби серцево – судинної системи
Мета: Навчитися проводити ортокліностатичну пробу та пробу Даніні – Ашнера
Обладнання: секундомір, стетофонендоскоп, вимірювач артеріального тиску, канапа.
Теоретичне обґрунтування
Різні стани організму і навантаження на м’язи потребують неоднакову кількість
кисню для аеробного забезпечення енергією. Тому у різних положеннях тіла ЧСС і АТ
будуть змінюватись. У живому організмі всі органи і системи взаємопов’язані. Існує
багато соматовісцеральних рефлексів, коли дія (подразнення) на зовнішні органи
змінює роботу внутрішніх. Перевірити це можна на рефлексі Ашнера.
Хід роботи:
Робота виконується бригадою з 6 чоловік.
1. Провести активну ортокліностатичну пробу Мартіна. Виміряти ЧСС і АТ:
а) у положенні лежачи;
б) одразу ж після переходу у вертикальне положення;
в) через 10 хв. стояння у ненапруженій позі;
г) зразу ж після повернення в горизонтальне положення;
д) щохвилинно до одержання стабільних первинних показників.
У здорових людей після переходу у вертикальне положення пульс частішає не більше,
як на 10 ударів/за хвилину, а АТ підвищується не більше, як на 5 мм. рт. ст. При
переході лежачи – стоячи у перші 15сек ЧСС може підвищуватися на 6-18 у/хв.
Підвищення ЧСС більше, ніж на 18 у/хв. свідчать про підвищену активність
симпатичного відділу ВНС.
При переході стоячи – лежачи ЧСС зменшується на 4-12 у/хв. Зменшення більш ніж
на 12 свідчать про підвищену активність парасимпатичного відділу ВНС. Ці зміни
відбуваються завдяки складним вестибуло-стволово-дієнцефальним серцевим
рефлексом.
Скласти таблицю індивідуальних показників:
Положення тіла ЧСС
(уд/хв)
Ат, мм рт ст
Лежачи
Стоячи одразу
Стоячи через 10 хв
Лежачи зразу
Лежачи через 1 хв
Лежачи через 2 хв
Лежачи через 3 хв
І т.д. до стабільного рівня
2. Провести пробу Даніні – Ашнера. Положення – сидячи або лежачи з закритими
очима.
Першому досліднику декілька разів визначили пульс (за 10 сек. на променевій
артерії досліджуваного) до одержання стабільних результатів, перерахувати на
хвилину.

2. Потім другому досліднику накласти долоні на повіки досліджуваного і великими
пальцями надавити на бокові поверхні очного яблука, поступово на протязі 5 сек.
посилюючи тиск (без болю). Через 5 сек. різким рухом відняти руки, а першому
досліднику підрахувати пульс за 5 сек. з подальшим перерахуванням на хвилину.
Реакція може бути різною і пульс може почастішати (більший симпатичний вплив),
зменшитися (більший парасимпатичний вплив), або не змінитися (рівновага відділів
ВНС). Реакцію позначити числом із знаком ,, + ’’ ,, - ’’.
3. Скласти таблицю результатів по групі:
№ п/п ЧСС, уд/хв Переважає
активність
відділу
Фонова Після
натискування
Зміна
+;-
Іванов 60 72 +12 симпатичний
Сидоров 78 54 - 24 парасимпатичний
4. Розв’язати задачу: На скільки відсотків збільшилась (зменшилась) ЧСС у положенні
стоячи порівняно з положенням лежачи?
5. Засвоїти терміни:
Ашнера рефлекс – зміна ЧСС при натискуванні на очне яблуко.
ВНС – вегетативна НС, що має два відділи: симпатичний і парасимпатичний.
Ортокліностатична проба – вимірювання ЧСС та АТ у різних положеннях тіла
(лежачи, стоячи).
Соматовісцеральний рефлекси – рефлекторні реакції внутрішніх органів на
подразнення рецепторів зовнішніх органів.
6. Відповісти на запитання.
6.1 ЧСС в залежності від положення тіла.
6.2 АТ в залежності від положення тіла.
6.3 Чому змінюється ЧСС та АТ із зміною положення тіла?