3. 3 листопада 1922 року на
Курщині
(с.
Тьоткіне
Глухівського району) в сім’ї
робітника
народився
майбутній
український
письменник і педагог Олексій
Петрович Столбін.
Мати, Ганна Степанівна, українка з Волині.
Батько, Петро Васильович, –
росіянин з м. Глушково.
4. На схилі свого віку Олексій
Столбін
видасть
книгу
«Листопад. Короткі фрагменти
мого життя», де буде згадувати:
«Все
моє
свідоме
життя
пов’язане
з
Україною,
куди
переїхали батьки, коли мені пішов
п’ятий
рік.
Спочатку
до
Конотопа, потім – до села Грузького.
Тут батьки придбали глинобитну
хату під соломою.»
З автобіографії письменника
5. «Я не пригадую, щоб
мати примушувала мене
готувати уроки. Доходило до
того, що вона ховала від
мене книжки і єдину гасову
лампу.
Тоді
я
з
каламарчика,
залізної
трубочки
і
гнотика
майстрував
каганчик, забирався з ним
на
піч,
завішувався
простирадлом
і
читав, читав, читав… Іноді
до ранку».
Столбін О.П. Листопад.
Короткі фрагменти довгого
життя.
6. «… ще з дитинства мав потяг до
малювання. Цю іскру Божу помітив Роберт
Донатович (вчитель малювання) і почав
старанно
роздмухувати
її.
Він
посприяв, щоб наша школа переплатила
на моє ім’я журнал «Юний художник». І
дарували мені не м’ячі, як було, а
фарби, кольорові олівці, альбоми для
малювання.»
Столбін О.П. Листопад. Короткі фрагменти
довгого життя.
Талант
малювати
залишився
у
письменника і по цей час. Тому майже всі
його книжки мають авторське художнє
оформлення.
7. «І треба було так статися, що вчителька
української мови і літератури дала написати
твір «На колгоспному подвір’ї». Я відвідав
конюшню і по своїй простоті описав усі
неподобства, які там побачив. Коні
недоглянуті, негодовані, непоєні, хворі, конюхи
пиячать. Твір надрукували в районній газеті.
Ефект був разючим. Як бомба розірвалась…. І
ось тоді я зрозумів силу друкованого
слова, вирішив стати журналістом».
«Спокій мені тільки сниться»: інтерв’ю з письменником.
// Добротворець / В. Голубченко. – Суми, 2007.
8. 1938 рік - закінчив сім класів Грузчанської школи на
Конотопщині.
«Мати приймає відчайдушне рішення – везти мене по науку до
Києва.
Якщо в Грузькому я був відмінником, гордістю школи, то в Києві
не тягнув і на трієчки. Просто мені бракувало загального
розвитку, начитаності, сміливості, комунікабельності. Дійшло до
того, що мене хотіли пересадити на клас нижче.
Класний керівник розтлумачив мені:
- Раджу тобі читати, читати й читати. Не пригодницьку
літературу, а переважно науково-популярну. І коли знатимеш
набагато більше, ніж у підручнику, у тебе теж розв’яжеться язик.
Відтоді усі вечори, вихідні, свята, канікули я проводив в
бібліотеці… усе читав, всотуючи, наче губка, корисне з книг.
Перше півріччя я закінчив без двійок. Восьмий клас – з чотирма
трійками».
Столбін О.П. Листопад. Короткі фрагменти довгого життя.
9. 1941-1947 роки перебував у
лавах червоної Армії в якості
механіка винищувача авіації.
За мужність і відвагу під час
Великої Вітчизняної війни
нагороджений орденами і
медалями.
10. В 1949 р. почалась педагогічна
діяльність Олексія Петровича:
вчитель мови і літератури
В’язівської середньої школи;
завуч Грузчанської середньої
школи;
12. директор Конотопської середньої школи №40.
Ця школа прославилась
цікавими формами
трудового виховання
учнів, а також міцною
дружбою з Конотопським
паровозоремонтним
заводом.
Школа і завод – це була
єдина дружна сім`я.
Про школу №40 в м. Конотоп згадував письменник Анатолій
Давидов: «Не звичайна то була школа. Як переступиш
поріг, немов би в зоосад потравляєш: у вольєрах звірі, різні
птахи, прямо в коридорі акваріум з екзотичними рибами. А
ще були учнівські майстерні по ремонту одягу, взуття і
меблів. Директорський кабінет ніколи не зачинявся, і
господарював у ньому не Олексій Петрович, а учні.»
Голубченко В. Добротворець. Педагогічна та просвітницька діяльність
письменника О.П.Столбіна.
13. 1961-1962 роки - заступник директора Сумського
обласного інституту вдосконалення кваліфікації
вчителів.
«Та я не жалкую, що доля
закинула мене в той інститут. Там я
одразу
звернув
увагу
на
тендітну, симпатичну, скромну
методистку
іноземної
мови
Міщенко Тетяну Агеївну.
Ми з нею в одній супрязі
долаємо всі негаразди нашого
життя-буття.
Вона
перший
читач, коректор і прискіпливий
рецензент усіх моїх творів. А
раніше
була
навіть
вірним
супутником
у
моїх
далеких
мандрах».
Столбін
О.
Листопад.
Короткі
14. 1963-1975 роки – перший заступник завідуючого
Сумського облвно. Протягом цього часу виходять художні
книги: «Давайте дружить», «Школа романтиків», «Вожата
з берізок», «Барабани б’ють тривогу», «Школьные
лесничества», «Зозулин хутір», «Берендеї».
Книга «Школьные лесничества».
Основна ідея : для учнів Природа має
стати найголовнішим Учителем, бо саме
в
неї
вони
вчаться
всьому
доброму, людяному і вічному.
15. В 1968 році вийшла книга «Вожата з берізок». Зливи
листів з відгуками на книгу надійшли у видавництво.
З листа старшої вожатої Ніни
Слободян:
«А я не можу, як Оксана
Коваль, перечити не тільки
директору, а й учителям.
Хоч вони постійно сварять
мене».
З листа:
«Ваша вожата просто
самовпевнене
знахабніле дівчисько, обурювався директор
школи з Полтави. –
Своєю зухвалою
поведінкою вона
підриває авторитет
старших і за віком, і за
освітою, і за досвідом
роботи. З яких це пір
яйця починають курей
вчити».
16. Визнання письменницького таланту на офіційному рівні
спонукало до прийняття рішення: Олексій Петрович за власним
бажанням залишив престижну чиновницьку посаду в
облвно, завершив вагому за результатами педагогічну
діяльність, за що був відзначений медаллю А. С. Макаренка і
якій віддав майже чверть віку, з них 14 років як керівник, - аби
зосередитись
на
літературному
поприщі,
впритул
долучитися, за його словами, до «виховання інженерів
людських душ».
17. Перша віха багатого на події життя плавно
перейшла у другу – професійне заняття
літературною творчістю.
1974 рік – прийнятий до лав Спілки письменників.
18. 1975 рік - на громадських засадах очолив Сумське
обласне літературне об’єднання .
1985 – 2000 роки – очолює Сумську організацію Спілки
письменників .
«Пишними квітами, хлібом-сіллю, теплотою щирих сердець зустрічала
Сумська земля відомих українських письменників. Їх приїзд знаменував
створення обласної організації Спілки письменників України.»
Серед дорогих гостей
були:
Павло
Загребельний, Віктор
Кава,
Віталій
Виноградов, Анатолій
Мороз, Дмитро Білоус,
Юрій
Мушкетик, Володими
р Канівець, Леонід
Татаренко…
19. Про історії письменницької організації
О.П.Столбін розповідає у книгах «Через
терни», «На зламі тисячоліть».
Письменник з документальною точністю
розповідає як крок за кроком ставало на ноги
письменництво Сумщини.
20. Олексія Петровича добре знають на Сумщині: у
школах і бібліотеках, коледжах і університетах.
Скрізь
він
бажаний
гість,
цікавий
співрозмовник, неперевершений оповідач.
21. 1984 рік - стає лауреатом літературної премії ім. М.Трублаїні.
2000 рік - стає лауреатом літературної премії ім. М.Хвильового.
Це солідний внесок
письменника О.П. Столбіна до
загальнодержавної літературної
скарбниці.
Майже всі його твори перевидані
російською мовою. Не менш
важливе і те, що впродовж 14 років
він - член редколегії журналу
«Піонерія» (нині «Однокласник»).
22. Внесок і справді вагомий: 23 різножанрові
резонансні художні твори, близько 50 окремих
гостросюжетних оповідань.
23. Крилаті вислови у
творах О.П.Столбіна
Якщо хочеш узнати людину, зроби її
начальником.
Сад - то найкращий пам’ятник за життя.
«Барабани б’ють тривогу»
Ліс муром не обнесеш. На нього замка не
повісиш. І сторожів біля кожного дерева не
поставиш. Найкращий захист лісів – це любов
до зеленого друга. А прищеплювати цю любов
треба з дитинства.
Ліси заслужено називають легенями землі
«Берендеї»
24. Ніколи не лінуйся робити
людям добро
Якщо людині залишилося
жити всього один день, то і
тоді не пізно почати все
спочатку.
Байдужість
–
найстрашніше зло.
Тільки півню байдуже –
прокукурікав, а там нехай
хоч не розвидняйся
»
«Горіхове озеро
25. Час не автобус. Він не знає заднього
ходу.
Є ще таке поняття, як обов’язок. І
чоловіча гідність. Вони поруч ходять.
«Залишаюсь собою»
У житті, як в авіації: можна назубок
вивчити всі інструкції, але поки в польоті
не наробиш помилок і не виправиш
їх, літати не навчишся.
«Кар’єра»
26. Інвалід навчання.
Ледачого вчать не молоком, а голодом.
Риболовля – що гра в лотерею.
«Чортова дюжина».
А з людьми треба по-людському.
Кожна дитина – це своєрідний
пересувний вулкан, нормальне
виверження якого -творчість.
Головне уміти постояти за себе і за
справу, якій ти служиш.
«Моя неспокійна любов».
27. Відгуки читачів про творчість О.Столбіна
Є багато вдячних і схвальних відгуків про Олексія
Петровича Столбіна – добру, щедру, чесну, доброзичливу
людину, педагога від Бога і талановитого письменника. Ось
декілька з них.
28. «Олексій Петрович не вчив мене в школі, та я його
вважаю за свого вчителя, бо в кого ж, як не в
нього, вчитися життєвій мудрості, письменницькому
хисту, а ще вірності темі, незрадливості в юності
обраного творчого шляху».
Анатолій Давидов, головний редактор журналу
«Барвінок», - Ленінська правда, 1984, 4 лютого
Зустрічаючись з Олексієм Петровичем, розумієш, що це
добра людина, інтелігент з почуттям гумору. Його душа
випромінює любов до рідної землі, до батьків, до природи, до
людей. Саме так любити свою батьківщину хотіла б і я.
Мудрі його слова допомагають мені йти життям
розумнішою і добрішою.
Олеся Линник, учениця 10-го класу.
Повісті О. Столбіна є актуальними і в наші дні, бо
перебудову суспільства треба починати з освіти та
виховання.
Інна Коваленко, учениця 10 класу.
29. Ксенія Марчук ( ЗОШ №18, 7 клас.
Бібліотека-філія №3):
«Одна з моїх найулюбленіших книжок
О. Столбіна «Віце-губернатор Заплави».
Чому? Тому, що вона актуальна і в наш
тяжкий час. Це розуміємо навіть ми діти. Ми теж небайдужі, ми вболіваємо
за природу, ми б хотіли жити і
навчатись в незалежній Україні. А саме
такі головні герої книжок О. Столбіна.
Мене багато чому навчив твір
письменника:
як
любити
рідну
Сумщину,
як
захищати
добро
і
справедливість,
як
рятувати
річки, озера, заплави, як жити по совісті
з друзями на цій чарівній землі».
Уривок з відгуку.
30. Не менш цікавим, ніж
малюнки самого
автора, є дитяче
бачення змісту його
творів.
31.
32.
33.
34. Завжди поруч з Олексієм Петровичем його рідні – донька
Людмила, онуки, правнуки.
Продовження мрій, сподівань, життєвих уподобань
відомого українського письменника.
Життя продовжується…
35. Голубченко В.Ю. Добротворець: Педагогічна та просвітницька
діяльність письменника О.П. Столбіна / В.Ю. Голубченко. - Суми :
Мрія-1 ЛТД, 2007. - 120 с.
Удовенко Г. Крилаті вислови у творах О.П. Столбіна
Г.М. Удовенко. – Суми : Нота-бене. – 2012. – 52 с.
/
Столбін О. Листопад. Короткі фрагменти
О.П.Столбін. – Суми : Мрія, 2005. – 180 с.
/
довгогожиття
Хвостенко Г.І. Олексій Столбін: Нарис життя і творчості /
Г.І. Хвостенко. - Суми : Мрія-1 ЛТД, 2007. - 200 с. - (Літературний
портрет)
Як на довгій ниві : життя і творчість О.П. Столбіна :
біобібліографічний покажчик. - Суми : Мрія-1, 2010.
Столбін О. На зламі тисячоліть / О. Столбін. – Суми, 2001. – 135 с.
Столбін О. Через терни.../ О. Столбін. – Суми: Козацький
вал, 1998. – 123 с.
36. Вертіль О. Слово і зброя механіка Столбіна / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. - 2010. - №76 (24
квіт.). - С. 11 : портр.
Спогади сумського письменника Олексія Столбіна про Велику Вітчизняну війну. (Бібліотеціфілії №3 Сумської централізованої бібліотечної системи ім. Т.Г. Шевченка присвоєно ім’я
письменника).
Мартиненко В. Створено музей Олексія Столбіна / В. Мартиненко // Ярмарок. - Голубченко
В.Ю. Добротворець: Педагогічна та просвітницька діяльність письменника О.П. Столбіна /
В.Ю. Голубченко. - Суми : Мрія-1 ЛТД, 2007. - 120 с.
8 квітня в бібліотечній філії №3 Сумської міської ЦБС ім. Олексія Столбіна відбулася
презентація книг "Добротворець" В. Голубниченка і "Олексій Столбін" Г. Хвостенка. Учасники
заходу відвідали новостворений музей-вітальню письменника О.Столбіна. Мудрик П.
Вшанування письменника / П. Мудрик // Суми і сумчани. - 2007. - №49(7 груд.). - С. 12.
Бібліотеці-філії
№3
Сумської
міської
ЦБС
Столбіна, письменника, котрий багато творів присвятив дітям.
присвоєно
ім'я
Олексія
Мудрик П. Чим живе нині письменник : Інтерв'ю з Олексієм Столбіним / П. Мудрик ; П. Мудрик
// Суми і сумчани. - 2007. - №39(28 верес.). - С. 12.
Поляков А. Взнос в будущее / А. Поляков // Панорама. - 2012. - №14 (28 марта-4 апр.). - С.
А18.
Про спільний захід, проведений О. Столбіним та молодим обдаруванням Катериною
Онопрієнко у бібліотеці-філії№3.
