1. З досвіду роботи над
проблемою
ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ВМІНЬ ПІД
ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОГО
ЦИКЛУ ПРИ НАПИСАННІ ПРОЕКТІВ У УЧНІВ
СЕРЕДНІХ КЛАСІВ ЯК ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ НАПИСАННЯ НАУКОВО-
ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ.
2. пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів
навчанням,
підвищення їх розумової активності,
спонукання до творчості,
виховання школяра як життєво й соціальне
компетентної особистості, здатної здійснювати
самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в
різноманітних життєвих ситуаціях,
вироблення вмінь практичного і творчого застосування
здобутих знань.
3. на використання таких педагогічних технологій з
допомогою яких не просто поповнювалися б
знання й уміння з навчального предмета, а й
розвивалися такі якості учня, як пізнавальна
активність, самостійність, уміння творчо
виконувати завдання.
.
Вчитель має орієнтуватися
4. на рівні структурної одиниці спрямованості
особистості свідчить про те, що учень охоче
засвоює ту чи іншу інформацію,
більше того — має міцно сформовану потребу в
якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі
мотиви цієї діяльності.
Пізнавальна активність
5. відзначають високу ефективність застосування
дослідницьких прийомів і методів у навчанні для
поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та
творчої діяльності, для формування в них
відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької
позиції в сприйнятті осмисленні й світу.
6. що особливістю навчально-дослідницької
діяльності учня є суб'єктивне відкриття цим нових
знань на основі індивідуальної актуалізації
попередньо засвоєних ним же знань і вмінь,
уведення їх до особистісного пізнавального
простору.
Навчання як дослідження
припускає
7. становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових
знань і використання їх в умовах творчості, на формування
нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх
пізнавальної ціннісної орієнтації.
Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється
учнями, які засвоюють новий досвід, у т. ч. і дослідницько-
пізнавальний.
Дослідницька практика школярів повинна відповідати
науковим методам знання, розширювати зміст їхньої освіти й
удосконалювати підготовку до майбутньої діяльності.
8. Необхідно, щоб безперервно відбувалась
різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність -
у співпраці з учителями, батьками, іншими дітьми.
Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив,
відразу починають панувати лінощі та примус.
Тоді труднощі в навчанні стають неподоланними, і
дитина, яка була старанна і дисциплінована, вже не
зможе набути справжніх знань та навичок.
Дитина повинна розвиватись і
навчатись кожної миті.
9. Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів - процес
складний і довготривалий.
Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по
собі.
Завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати
дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за
виконанням учнями науково-дослідницьких робіт;
Аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі,
найефективніші шляхи виконання роботи,
Розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів
поєднувати дослідницьку діяльність з науковою,
З'ясовувати можливості подальшого застосування результатів
роботи.
10. 1. Навчальна науково-дослідницька робота учнів середніх,
старших класів, передбачена діючими учбовими
програмами.
До таких дослідницьких робіт можна віднести навчальні
дослідницькі проекти та реферати з добре висвітленими
практичними частинами.
2. Науково-дослідницька діяльність над висвітленнями
проблем локального та глобального характеру та
способами їх розв’язання
Існує і застосовується два основні
види науково-дослідницької роботи
учнів:
11.
УЧНІ НАБУВАЮТЬ УМІННЯ
окреслення конкретної проблеми, розв’язування якої вимагає знань, дослідницької
діяльності, критичного всебічного аналізу та пошуку;
теоретична, практична, пізнавальна значущість очікуваних результатів;
самостійна діяльність учнів (індивідуальна, парна, групова);
структурування змістової частини проекту із зазначенням поетапних результатів;
використання системи наукових методів дослідження, яка передбачає певну
послідовність дій:
визначення об’єкта, предмета, завдань дослідження;
окреслення гіпотези дослідження;
відбір методів дослідження;
збір, систематизація, аналіз інформації;
обговорення результатів роботи (презентація, публікація, веб – сторінка, тощо);
підбиття підсумків, оформлення та презентація результатів;
оцінка проекту;
висновки, визначення нових проблем дослідження.
12.
Інтелектуальними (працювати з інформацією, аналізувати,
систематизувати, узагальнювати, встановлювати асоціації з раніше
вивченим, робити висновки; творчими (висувати ідеї, знаходити варіанти
розв’язання проблеми, передбачати можливі наслідки рішень);
Комунікативними (відстоювати власну точку зору, знаходити компроміс,
прогнозувати свій результат);
Соціальними (відповідати за результати своєї праці, розуміти і поважати
точку зору інших).
Вчитель виконує такі функції:
Допомагає учню у пошуку джерел інформації, одночасно сам будучи
ним;
Координує весь процес роботи над проектом;
Підтримує і заохочує учня до безперервного руху вперед у роботі над
проектом,
Допомагає, але не виконує роботи замість нього
13. В 5 класі при вивченні природознавства
відбувається підготовчий етап формування
дослідницьких вмінь, формуються навички щодо
написання міні-проектів, групових проектів і як
наслідок навички роботи з додатковою науковою
літературою, джерелами інтернету.
Слід навчити учнів вимогам щодо оформлення
проектів: тема. мета, основний зміст дослідження,
висновки.
В процесі вивчення предметів
освітньої галузі природознавство
14. Продовжуються та удосконавлюються вміння щодо
написання проектів.
Але вони вже повинні містити план, бути більшими за
обсягом, при написанні використовуватись кілька
джерел наукової літератури та вказувати їх, містити
додатки, обчислення, самостійне (власне) дослідження
по можливості.
Вироблення цих вмінь стане значним підгрунтям при
написанні науково-дослідницьких робіт у наукових
товариствах у подальшому навчальному процесі.
В курсі вивченні біології в 6 та 7
класах