збірник

1. Відділ освіти Маньківської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
«Шляхи підвищення якості
навчання української мови та
літератури»
ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ
РАЙОННОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ
ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
ЛЮТИЙ, 2017 р.
1

2. МАНЬКІВКА
Шляхи підвищення якості навчання української мови та літератури //
Матеріали районної науково-практичної інтернет-конференції./ Автор-
упорядник І.П.Трунденко. – Маньківка: відділ освіти Маньківської РДА
РМК, 2017. – 42 с.
Збірник містить матеріали учителів української мови та літератури, які
мають досвід дослідницької діяльності з актуальних проблем шляхів
підвищення якості навчання української мови та літератури в загальноосвітніх
навчальних закладах.
Тексти представлено у авторській редакції. Автори несуть повну
відповідальність за зміст публікації, а також за добір і точність наведених
фактів, цитат, власних імен та інших відомостей.
2

3. ЗМІСТ
1. Гладченко А.М. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ ЗАСОБАМИ
ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
5-10
2. Коломієць Г.Ф. ВИХОВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТРИ
11-16
3. Лавринюк О.М. ВИКОРИСТАННЯ ПОДІЄВОГО АНАЛІЗУ («СЛІДОМ ЗА
АВТОРОМ») ПІД ЧАС ТЕКСТУАЛЬНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ПРОГРАМОВИХ
ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
17-23
4. Мандра Л.М. ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ
РІДНОЇ МОВИ
24-30
5. Полюга Л.М. ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА
КАТЕГОРІЯ
31-37
6. Трунденко І.П. РЕАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НАВЧАННЯ У РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
38-42
3

4. Конституцією України визначено: «Державною мовою в Україні є
українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування
української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України»
(стаття 10).
Знання української мови є життєвою необхідністю на рівні
комунікативної, професійної і соціальної дієвості. Тому одним із важливих
шляхів організації освітнього процесу у загальноосвітніх навчальних
закладах району, забезпечення високих результатів навчально-пізнавальної
діяльності учнів, їх відповідності освітнім стандартам є створення системи
відслідковування результатів на кожному з етапів навчання.
Основна роль учителя української мови сьогодні – по-перше, не лише
дати певну суму знань з мови учневі, а й навчити його вчитися, самостійно
здобувати знання, застосовувати їх на практиці, по-друге, вчителі повинні
бути готовими до сучасної соціальної ролі, тобто формувати самодостатню
особистість, конкурентноспроможного фахівця, по-третє бути готовими до
професійних технологій, до нових інформаційно-комунікаційних технологій
навчальної діяльності.
Сьогодні сучасність ставить високі вимоги до професійності вчителя,
тому він повинен бути готовим до змін, відкритим до новацій. Щоб виховати
учня-творця, педагог сам повинен стати творцем, дослідником, новатором.
Саме тому матеріали, розміщені у посібнику, представляють досвід з
актуальних питань шляхів підвищення якості навчання української мови та
літератури в загальноосвітніх навчальних закладах та можуть бути корисними
учителям української мови та літератури загальноосвітніх навчальних
закладів та методистам.
4

5. Гладченко Алла Миколаївна,
учитель української мови та літератури
Чорнокам'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Маньківської районної ради
Черкаської області
РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ
У статті розкрито необхідність використання інноваційних
педагогічних технологій навчання для підвищення знань учнів, акцентовано
увагу на перспективності інноваційних технологій.
Сучасна епоха – це епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, глобалізації.
Вона диктує свої умови життя, пропагує інші цінності, висуває нові вимоги
до людини нового. Щоб іти в ногу з часом і постійно задовольняти запити
високоерудованих і допитливих учнів, сучасний учитель не може залишатися
на старих позиціях і зупинятися на досягнутому. Життя доводить, що в
складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає
рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і
використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень ). Тому
перед учителем постають питання:
• Як сформувати індивідуальність дитини?
• Як розкрити творчий потенціал кожного учня?
• Які педагогічні технології доцільно обрати?
• Як зробити кожен урок словесності цікавим?
• Як досягти творчої співпраці вчителя і учня?
• Як створити ситуацію успіху?
5

6. Кевін Келлі сказав: «Якщо знання – це новий капітал, то інновації – нова
валюта». Єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети
є інноваційні технології навчання.
Інноваційні технології:
• розвивають творчі здібності;
• формують здатність до самостійної праці;
• привчають до колективної діяльності;
• створюють умови для розвитку й самореалізації;
• стимулюють почуття гідності й самоповаги;
• підвищують якість навчання;
• роблять навчання захоплюючим і змістовним;
• збуджують інтерес до поглибленого вивчення предмета;
• закладають навички роботи з різними інформаційними джерелами.
Рушійною силою інноваційної діяльності є педагог як творча
особистість, оскільки суб'єктивний чинник є вирішальним під час пошуку,
розробки, упровадження і поширення нових ідей. Творчий учитель має
широкі можливості і необмежене поле для інноваційної діяльності, оскільки
на практиці може експериментувати і переконуватися в ефективності
методик навчання, коригувати їх, здійснювати докладну структуризацію
досліджень навчально-виховного процесу, пропонувати нові технології та
методи навчання. Основна умова такої діяльності - інноваційний потенціал
педагога. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття
знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє
розвитку творчої особистості [2, с.98].
Реалізація інноваційних технологій на уроках української мови має
конкретну мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень
відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Сучасним можна назвати той урок, що побудований на засадах
розвиваючого навчання, а також сприяє розвитку в учнів розумових
операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації,
6

7. класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між
різноманітними фактами, явищами, а також виробленню навичок логічного
структурування. Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання,
яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії.
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі
є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.
Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті;
пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо
закладене там природою. І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом
досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід
забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування
інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними
ознаками є:
• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з ними;
• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного
учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає
чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю
якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно
вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.
На всіх етапах уроку я використовую інтерактивні методики, які поєдную з
традиційними для забезпечення «зони психологічного комфорту», а також
для запобігання зниження уваги протягом уроку, недопущення зниження
інтересу до навчального матеріалу, для подолання дискомфорту через
недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання та
враховуючи рівень навчальної підготовки учнів.
7

8. Роботу в парах, у малих групах, використання інтерактивних прийомів
«Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи - навчаюсь»,
«Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Ажурна пилка», різних
варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ
«Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Передай крейду»,
«Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ» поєдную з
традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного
спрямування: сенкан, «виступ у суді», інтерв'ю з письменником чи героєм,
«створення» фільму, вернісаж ілюстрацій до твору, вернісаж ідей, рольова
гра, літературна гра та ін.
Велике зацікавлення старшокласників викликає застосування такої
форми отримання інформації - активної лекції, яка, на відміну від
традиційної, створює умови для виникнення сумнівів і запитань у слухачів
[1, с.14].
Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання таких
активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в
досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією,
групова дискусія, підсумкова бесіда, рефлексія. Вважаю важливим
поступове введення елементів інтерактивного навчання (як і будь-якої
інновації), скурпульозне вивчення інструментарію як учителем, так і учнем,
адже невпевненість чи невірна установка на початку роботи у такій ситуації
не дасть бажаного результату та призведе до марного витрачання робочого
часу на уроці. Поєдную академічні та прагматичні знання, стимулюю
самостійну пізнавальну діяльність, використовую «Метод проектів» на
заключних (підсумкових) уроках у старших класах. Метод проектування
допомагає учневі бути не пасивним реципієнтом готових знань, а суб'єктом
навчання, який активно включається у спільну діяльність, відчуває себе
рівноправним учасником діалогу, співтворцем. Це саме той вид діяльності,
який наочно демонструє практичне застосування набутих знань.
8

9. Особливо популярними є ігрові проекти, де вчитель може задіяти
артистично обдарованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку
дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра [2, с.99].
Вдало вписуються у структуру уроку і елементи так званих довгострокових
проектів: дослідницьких та інформаційних, які я використовую у вигляді
випереджувальних завдань, для створення проблемних ситуацій у ході
вивчення нового матеріалу та як підсумок на етапі закріплення,
систематизації і узагальнення знань.
Одним із важливих видів діяльності вважаю проблемне навчання, яке
активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і
закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до
самостійного вирішення поставленого завдання. Тому елементи такого
навчання застосовую на окремих етапах вивчення програмового матеріалу та
на відповідних етапах уроку: постановка проблемного завдання на початку
вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових
уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше -
в епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі. Прагну
донести до учнів таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом
знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників,
словників, довідників.
Взявши за основу створення психологічного комфорту та активну
взаємодію в процесі навчання, керуюся такими принципами:
• головним є не предмет, якому я навчаю, а особистість, яку формую;
• кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що
необхідно для реалізації її планів;
• кожна думка, висловлена учнем, має право на існування й варта уваги.
На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі,
допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного,
неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це: уроки -
відкриття, уроки – дослідження, уроки – ділові ігри, уроки – подорожі, уроки
9

10. – погляди в історію, уроки – практикуми; уроки – лінгвістичні проекти;
уроки – роздуми.
На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху, і за таких
обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості,
реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої
здібності. І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями,
уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку
зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло
однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.
Список використаної літератури:
1. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О.
Пометун, Л. Пироженко. – К.: «А.С.К», 2002. – с. 135.
2. П'яст Н.Й. використання інтерактивних методів на заняттях української
мови // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 2010., №1.
3. Бабич І. Л. Впровадження інноваційних технологій в навчальний процес /
І. Л. Бабич // Інноваційна професійно-технічна освіта: пошуки шляхів
оновлення: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конфер. (26-30
березня 2012 р.). – Донецьк: ІПО ІПП УМО, 2012. – с. 24-28.
4. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. - К.: А.С.К., 2004.
10

11. Коломієць Галина Федорівна,
учитель української мови та літератури
Вікторівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
імені Героя Радянського Союзу С.П. Кобця
Маньківської районної ради
Черкаської області
ВИХОВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ
МОВИ ТА ЛІТЕРАТРИ
У статті висвітлено актуальні питання виховання творчої
особистості на уроках української мови та літератури. Найефективнішими
шляхами вирішення цієї проблеми є інтерактивне і особистісно-
зорієнтоване навчання та проектна діяльність.
Розбудова України, окрім змін у політиці й економіці, вимагає
переосмислення всієї системи освіти. Досвід європейських країн, зокрема
Німеччини, Великобританії, Фінляндії, доводить, що в сучасному світі, який
постійно змінюється, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює
людина гнучка, креативна, здатна до аналізу і використання нових ідей та
рішень. Це людина, яка володіє рішучістю, вмінням не зупинятися на
досягнутому, готова знайти вихід із будь-якої ситуації.
У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як
ніколи актуальні дидактичні заповіді В. Сухомлинського, які полягають у
пробудженні й розвитку в кожній дитині природних здібностей та творчого
підходу до вирішення життєвих завдань. Отже, метою всієї освітньої
діяльності є виховання творчої особистості. Що для цього необхідно? На
кожному уроці чи позакласному заході педагоги мають створити атмосферу
11

12. творчої діяльності, творчого пошуку, творчої активності, творчого
спілкування і творчого мислення.
Великі можливості для виконання завдань сучасної освіти мають уроки
української мови та літератури. І єдиним, на мою думку, найефективнішим
засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний
підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне
функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої
особистості.
У своїй педагогічній практиці я апробовую спосіб інтеграції окремих
елементів таких сучасних технологій: проектне навчання, інтерактивна
технологія та особистісно – зорієнтоване навчання.
Незважаючи на розмаїття нововведень, головною формою організації
навчальної діяльності залишається урок. Яким же він має бути? Сучасний
урок – це урок, на якому не домінує учитель, а веде з учнями активний
діалог, спрямовує діяльність не на клас в цілому, а на особистість кожного
учня. На мою думку, головним є не предмет,якого я навчаю, а особистість,
яку я формую. Ідеал сучасного навчання – людина із гнучким розумом, зі
швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями.
Тому нестандартні уроки української мови та літератури і форми роботи на
них сприяють формуванню такої особистості.
Які нестандартні уроки я впроваджую? Це уроки - дослідження, уроки –
ділові ігри, уроки-подорожі, уроки-конкурси, уроки-роздуми, уроки-диспути.
Але творчість сучасних учителів-словесників необмежена. Вивчаючи досвід
колег на семінарах, у педагогічній пресі, я ознайомилася з моделями уроків-
парадоксів, уроків-панорам, уроками-творчими звітами тощо. Потрібно
пам’ятати, що проведення нестандартних уроків вимагає від учителя
ретельної підготовки. Адже нетворче, неглибоке застосування цієї
інноваційної технології веде до формування уроків-штампів, які вражають
лише зовнішнім блиском, але в них не проглядається життєва глибина.
12

13. До інноваційних технологій у навчанні української мови та літератури
належить інтерактивне навчання. Це навчання «занурене» у спілкування.
Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності.
Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе.
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного
навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні трійки»,
«Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка»,
«Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання
інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери
доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб
зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на
успіх, виявити здібності до творчості.
Серед багатьох методів, які стимулюють інтерес учнів до нових знань,
сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у
конкретній діяльності, застосовую метод проектів. В основі проекту лежить
дослідження певної проблеми, що передбачає рівень творчої активності
учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається
свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні оформлюють результати
досліджень у формі доповідей, рефератів, повідомлень, презентацій.
Інноваційним у навчанні української мови та літератури вважаю
запровадження в 11 класах шкільного «незалежного» оцінювання знань
учнів, яке я проводила упродовж кількох років у профільних (філологічний
рівень) класах. У кінці навчального року, у визначений дирекцією школи
день, протягом трьох спарених уроків учні 11 класу виконували
індивідуальні тестові завдання, що складалися з трьох частин: українська
мова, українська література та власне висловлювання. Кількість завдань, їх
структура і складність були ідентичними державним тестам ЗНО за
попередній рік. Учнівські роботи перевіряли учителі-словесники, які не
викладали в цих класах. Пробне шкільне тестування разом з іншими
інноваційними технологіями давало добрі результати, адже випускники
13

14. Вікторівської ЗОШ І-ІІІ ступенів отримували високі бали на ЗНО з
української мови та літератури.
Прикладом уроку-дослідження, на якому я застосувала інноваційні
технології, був урок української літератури в 11 класі на тему «Література
рідного краю. Творчість поета-земляка Миколи Костецького». У сучасних
педагогічних технологіях велика увага приділяється пробудженню в дітей
інтересу до теми, яка вивчається, та зв’язок її з життям і досвідом учнів.
Тому, готуючись до уроку, ми провели в школі зустріч із поетом, на якій
одинадцятикласники багато дізналися про його життя і творчість. Зустріч
залишила в учнів незабутні враження, адже дуже цікаво було почути, що
народився і виріс Микола Костецький у рідному для них селі, закінчив
Вікторівську середню школу, у кожному прочитаному поетом вірші учні
впізнали вчителів, односельчан, рідну школу, мальовничі куточки сільської
природи. Поет подарував школі свої збірки віршів «Квіт папороті», «Життя –
одне», книги документально-публіцистичних статей про видатних людей
Черкащини, життя яких є взірцем для наслідування. Кожен учасник зустрічі
також отримав номер газети «Земля батьків», в редакції якої тоді працював
Микола Андрійович, з надзвичайно цікавими матеріалами про перебування
на Черкащині Т.Г.Шевченка.
Розповідь про працьовитий хліборобський рід поета, яку почули учні під
час екскурсії до батьківської хати, зокрема про відомого на Маньківщині
його дідуся-садівника, фотографії , які зробили самі учні, самостійне
ознайомлення з поетичними збірками – усе це склало основу учнівських
презентацій. Готуючи проекти, учні самі вибирали теми, наприклад: «Життя і
творчість Миколи Костецького», «Мотиви лірики поета», «Афоризми у
віршах поета», «Музичні композиції як асоціації до віршів» тощо. На уроці
використовувалися діапроектор, індивідуальні та групові форми роботи.
Працюючи в парах, одинадцятикласники визначали мотиви творчості поета,
досліджували художні особливості віршів. Вони декламували напам’ять
поезії, які найбільше вразили, з аргументацією вибору. На уроці звучали
14

15. музичні композиції, які, на їхнє переконання, асоціюються зі змістом творів.
Такі міжпредметні зв’язки сприяють розширенню кругозору дітей, розвитку
їх естетичних смаків. Проаналізувавши поетичну творчість Миколи
Костецького, учні відповіли на проблемне питання: «У чому призначення
Людини на землі?» Основна думка їхніх роздумів - людина має прожити
активне, насичене добрими справами життя.
Основним завданням уроків української мови та літератури є виховання
творчої особистості. Тому більшість вправ, які виконують учні на уроках,
мають бути творчими. На уроці української літератури, досвідом
проведення якого я поділилася, домашнім завданням було: «Написати власне
висловлювання на одну з тем: «Нема второваних доріг. У кожного своя
стежина», «Свою в житті створити пісню Приходить кожен у цей світ»,
«Чванливі і безпутні діти, До України пригорнімсь», «Любім безкорисно й
розтане Лід підлості, кривди і зла», Усе на землі від любові», «Дай , Боже,
Дай, Боже, Миру і злагоди!» Ці афористичні вислови учні виписали з поезій
Миколи Костецького. Вони доповнили їхні збірнички влучних висловів,
які можна буде використати як цитати чи епіграфи до творів, у тому числі
на ЗНО.
На цьому уроці учні отримали позитивні емоції, висловили своє
розуміння тем, ідей, образів. Їхні відповіді не були шаблонними, бо
підкріплювалися побаченим і почутим про життя і творчість поета, а також
результатами самостійних досліджень.
Демократизація нашого суспільства вимагає від сучасної освітньої
системи впровадження інноваційних технологій. Інноваційним є те, що
викликає в учнів інтерес, активізує їхню діяльність, готує до прийняття
сміливих рішень й адекватної поведінки в самостійному житті та розв’язання
складних завдань і викликів.
Список використаної літератури:
15

16. 1. Заболотний О. Урок української мови: традиції й інновації.-Бібліотечка
«Дивослова». – 2009. - № 5.
2. Науменко Є., Чхайло О. Проектне навчання на уроках української мови та
літератури. – Х.:Вид.група «Основа». – 2008.
3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології
навчання. – К ., 2003.
4. Сухомлинський В. Сто порад учителеві. – Рад. шк., 1988.
5. Фасоля А. Особистісно-зорієнтований урок літератури – мета, зміст,
технологія уроку. – Бібліотечка «Дивослова». - № 8. – 2004.
16

17. Лавринюк Олександр Миколайович,
учитель української мови та літератури
Кищенецької загальноосвітньої школи І-ІІІступенів
Маньківської районної ради
Черкаської області
ВИКОРИСТАННЯ ПОДІЄВОГО АНАЛІЗУ («СЛІДОМ ЗА АВТОРОМ»)
ПІД ЧАС ТЕКСТУАЛЬНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ПРОГРАМОВИХ
ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
У статті містяться теоретичні та практичні матеріали, у яких
висвітлені особливості різних типів аналізу художніх творів, які найчастіше
використовуються на уроках української літератури у школі, та подані
зразки їхнього застосування на прикладах окремих програмових творів.
Запропоновані матеріали допоможуть учителю виховати кваліфікованого
читача, спроможного осягнути змістові глибини художнього твору.
Подієвий аналіз художніх творів («слідом за автором») – один із
найпоширеніших типів аналізу в практиці роботи вчителя. В його основі –
уважний розгляд окремих закінчених фрагментів, їх обговорення, виконання
на їх матеріалі певних завдань. Усе це робиться з метою осмислення
авторської думки – ідеї твору. Ключовими словами подієвого аналізу є: план
твору, переказ прочитаного, зміст, розгляд епізодів, порядок і значення подій
у творі.
Готую запитання до аналізу не за принципом «А чи знають вони це?», а
за принципом «А як вони це розуміють?».За такого підходу в системі
запитань для бесіди обов’язково включаю запитання високого рівня на
кшталт: А чому автор саме так вибудовує композицію твору? Як це впливає
17

18. на його загальну ідею? Чи випадково автор вводить у твір цього героя?
Носієм якої ідеї він є? Як пояснюють думку автора ці вчинки героя? На що в
пейзажі або інтер’єрі варто звернути особливу увагу? Про що говорить цей
авторський орієнтир? тощо.
Рухаючись «слідом за автором» в осягненні твору, учні постійно
орієнтуються на запитання: «Куди веде нас автор?», «До якого висновку ми
маємо прийти, прочитавши твір?» Дуже важливо, щоб загальне осмислення
книги відбулося.
«Організовано рухатися слідом за автором» допомагає використання
методу «Спрямоване читання і міркування».
Приклад подієвого аналізу твору з використанням методу
«Спрямоване читання і міркування»
(Емма Андієвська. «Казка про яян»)
Спрямоване читання і міркування
Учитель. Зараз ви будете читати казку Емми Андієвської «Казка про
яян». Цей твір змусить нас замислитися про важливі речі: як потрібно
ставитися до людей? Як жити у суспільстві? Як не стати егоїстом?
Завдання
1. Прочитайте перший абзац казки і скажіть, що вас найбільше
здивувало.
Читання першого абзацу мовчки, «про себе».
Колись пастушок, переплигуючи зі скелі на скелю за козою, що
відбилася від решти, посковзнувся й упав у глибочезне провалля. Коли він
розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке
складається з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі
весь час завалюються.
Зупинка
Обговорення за запитаннями:
– Отже, ви прочитали перший абзац твору. Що вам здалося
найбільш дивним?
18

19. – Давайте з’ясуємо значення слова вежа. Що це таке? Якою ви
уявляєте вежу?
Словникова робота. Якщо ми звернемося до Вікіпедії, то прочитаємо
таке визначення поняття вежа: башта – висока вузька споруда, що має
спеціальне призначення».
Вежі бувають:
— оборонні (наприклад, сторожові або фортечні вежі);
— міські (ратуші, вокзалу, годинникові);
— культові (дзвіниця, мінарет);
— інженерні (водонапірна, пожежна, радіотелевізійна);
— промислові (бурові, опори лінії електоропередач тощо);
— хмарочоси;
— розважальні (оглядова, для стрибків з парашутом, для стрибків у воду,
лижний трамплін, для вільного падіння)
— спостережні (прикордонні, припортові, командно-диспетчерский
пункт в аеропорту, обсерваторні).
 Як ви гадаєте, а для яких потреб жителі міста будують вежі?
Завдання. Розгляньте зображення різних веж. Як ви уявляєте, на яку із
запропонованих веж найбільше схожі ті, які будують жителі казкового міста?
19
Троїцька вежа – найвища
вежа Кремля
Телевізій вежа
у Чехії
Вежа Донжон у
Франції

20. Учитель. Так, очевидно, жителі казкового міста будують вежі, схожі на
французьку вежу. Звичайно, вони лише значно менші за розміром – кожен
будує для себе.
– Чи хотіли б ви жити в такій вежі? Що вас не влаштовує в такому
житлі?
– То що можна сказати про жителів казкового міста, які будують
собі такі вежі?
Завдання
– Прочитайте наступні два абзаци.
– Перевірте, чи дійсно такі люди живуть у казковому місті, якими ви
їх уявили.
– Будьте готові зачитати речення, яке пояснює, чому жителів міста
називають яянами.
Читання мовчки абзацу
– Тут живуть самі яяни, – відповів нарешті старий. – Кожен яянин знає
тільки своє «я» і тому запитань другої людини просто не чує. Я ж почув
тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підпори, які досі тримали
мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й
завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил.
Обговорення
– Чи справдилися ваші припущення щодо жителів міста? Чи дійсно
вони такі, якими ви їх уявили? Вони егоїсти? Які риси егоїстів ви
в них помітили?
– Зачитайте речення, яке пояснює, чому жителів міста називають
яянами.
Завдання
– Прочитайте наступний уривок до слів «За рогом моєї вежі лежать
кельми для новоприбулих, бери собі якусь і починай будувати
свою вежу».
20

21. – Знайдіть відповідь на два запитання: Чому вежі яян постійно
руйнуються? Що свідчить про те, що в місті крім корінних яян,
живуть ще й ті, які, як пастушок, випадково потрапили у місто і
стали яянами?
Читання мовчки «про себе» наступного уривку
– Усі тут харчуються власним «я». Коли воно вичерпується, яянин
умирає, проте «я» кожного із яян таке невичерпне, що всі тутешні мешканці
майже вічні. Мене опали немощі тільки тому, що я чужинець і справжнім
яянином так ніколи й не став, хоч і прожив тут майже весь свій вік. Я ледве
пам'ятаю, що на початку свого життя під час сварки на кораблі, де я
виконував обов'язки юнги, я випав за борт і опинився у цьому місті.
Обговорення
– Яке речення пояснює, чому вежі яян постійно руйнуються?
– Чи доводилося вам будували на пляжі із піску якісь споруди
(будинки, замки, вежі)? Чи просто це? Чи завжди виходило у вас
те, що ви задумували? Чому ваші споруди часто руйнувалися?
– Чи допомагав вам хтось у вашому будівництві? А як легше
будувати – самому чи разом із рідними, друзями? Чому більше
шансів вибудувати споруду із піска, якщо робити її з татом або
другом?
– Чи є у місті ті, хто випадково потрапив у місто і став яянином?
Завдання
Прочитайте наступний уривок до слів «і тому брами не відчиняються».
З’ясуйте, який вихід є із міста. Висловіть припущення, чому ніхто жодного
разу не вийшов з цього міста?
Читання мовчки «про себе» наступного уривку
– Невже з цього міста немає виходу?
– Ще на початку, коли я щойно сюди потрапив, я здибав одного
юродивого, який сидів біля каміння цієї вежі, котру я оце марно будую. Він
повідав мені, що місто має сім брам і з кожної можна вийти, хоча досі жоден
21

22. мешканець цього міста не міг відчинити брами з тієї простої причини, що
ніхто з тутешніх мешканців не спроможний вимовити коротесенького слова,
що відчиняє ці брами.
– Яке ж це слово?
– Це слово знають усі яяни: звичайнісіньке «ти». Але коли хтось із яян, –
а це стається так рідко, що про це ходять лише легенди, – отож коли хтось із
яян пробує вимовити «ти», в устах яянина це чомусь завжди обертається на
«я», і тому брами не відчиняються.
Зупинка
Обговорення за запитаннями
– Скільки існує виходів з міста? (Сім)
– А які у вас є припущення: чому жоден із тих, хто потрапив до
міста, не спробував відчинити браму і вийти з нього? Чому вони не
шукали виходу з міста, а натомість брали кельми і будували свою
вежу?
– Пофантазуйте, а якби ви потрапили в місто яянів, чи шукали б ви з
нього виходу?
Завдання
Дочитайте казку до кінця.
Знайдіть відповідь на запитання: чому пастушок зміг відчинити браму,
яку ніхто ніколи не відчиняв?
Читання мовчки «про себе» тексту казки до кінця
– Тепер ти бачиш, який гарний цей світ! – вигукнув козопас і торкнувся
старого, аби обережно зсадити його з плечей на землю. Та замість дідуся він
намацав тільки мішок, по гузир1
наповнений самоцвітами.
Обговорення
 Чому брама навстіж відчинилася перед пастушком?
Спільне обговорення
Зробіть припущення, чому пастушок не залишився у місті яянів? Чому
він не почав будувати власну вежу?
22

23. Учитель. Ви сказали, що хлопчик не залишився в місті, тому що не
егоїст. Знайдіть у творі підтвердження своїй думці.
Учитель. Так, ми вже знаємо найпершу ознаку егоїста. Він знає тільки
своє «я».
Завдання. Порахуйте в останньому уривку, скільки разів пастушок
звертається до інших і називає займенник ти.
– Про що це говорить
– Що означають самоцвіти у мішку, який виніс хлопчик із міста?
Вправа «Зроби свій вибір!»
Учитель. Діти, перед вами
зображення цегли. Встаньте, будь
ласка, ті, хто сам будуватиме свою
вежу.
Сідайте.
А тепер встаньте ті, хто покличе на допомогу своїх рідних і друзів.
Сідайте.
А тепер встаньте ті, хто не буде будувати своєї вежі.
 Чому ви зробили такий вибір?
Учитель. Давайте відчинемо свої душі і серця для інших людей,
прийдемо на допомогу тим, хто її потребує, підтримаємо тих, хто опинився в
біді, порадіємо разом із тими, хто переживає щасливі миті життя! І життя
обов’язково віддячить нам самоцвітами добра і любові!
Найчастіше, як і рекомендують науковці, аналіз «слідом за автором»
використовую у V – VІІ класах. Аналіз будую, спираючись на подієву основу
твору: від учинку до характеру, від події до смислу.
Список використаної літератури:
1. Лавринюк О. Використання подієвого аналізу («слідом за автором»)
під час текстуального опрацювання програмових творів української
23

24. літератури. [Електронний ресурс]. – Режим доступу – http://
metodportal/com/ node/29617.
Мандра Лариса Михайлівна,
учитель української мови та літератури
Кривецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
Маньківської районної ради
Черкаської області
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ
РІДНОЇ МОВИ
У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості.
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є
всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.
У даній роботі зібрана практична основа інноваційного навчання на
уроках української мови, розкриваються інтерактивні методи навчання
вивчення української мови. Може бути корисною для підвищення
ефективності уроку.
На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі,
допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного,
неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як
правило,
- уроки - відкриття,
- уроки – дослідження,
- уроки – ділові ігри,
- уроки – подорожі,
24

25. - уроки – практикуми;
- уроки – казки;
- уроки – лінгвістичні проекти;
- уроки – роздуми.
Доцільним є використання на уроках при вивченні нового матеріалу
блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.д. Це полегшує обговорення, аналіз
навчального матеріалу, де основні поняття з теми фіксуються в опорних
схемах, а потім засвоюються шляхом неодноразового повторення, добирання
прикладів, мета яких – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити
відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорною схемою.
Спираючись на досвід учителів-мовників у 7 класі пропоную такі опори
при вивченні теми «Сурядні сполучники» [1, с.6]:
44
ЄднальніЄднальні
РозділовіРозділові
ПротиставніПротиставні
І, ТА (І),
НЕ ТІЛЬКИ…,
АЛЕ І, НІ…НІ,
ЯК…, ТАК І
І, ТА (І),
НЕ ТІЛЬКИ…,
АЛЕ І, НІ…НІ,
ЯК…, ТАК І
А, АЛЕ, ЗАТЕ,
ТА(АЛЕ),
ОДНАК
А, АЛЕ, ЗАТЕ,
ТА(АЛЕ),
ОДНАК
АБО, ЧИ,
ТО…ТО,
НЕ ТО…НЕ ТО
АБО, ЧИ,
ТО…ТО,
НЕ ТО…НЕ ТО
Сурядні сполучники
У 8 класі в узагальненні теми «Просте речення»:
При вивченні та повторенні теми «Частини мови»:
25
Прості
складні
Ускладне
ні
неусклад
нені
Повні
неповні
Поширені
,
непошире
ні
Односклад
ні
двоскладні
Окличні
неокличні
речення
Розповідні
Питальні
спонукальні

26. самостійні службові
іменник
займенник
прикметник
числівник
прислівник
дієслово
сполучник
прийменник
частка
Частини мови
вигуквигук
дієприкметник
дієприслівник
При вивченні теми «Іменник як частина мови» розділ «Іменники істот
і неістот» можна подати у вигляді такої схеми:
іменники
істот неістот
Назви людей за різними ознаками,
їх імена, прізвища, псевдоніми
Назви птахів, тварин,
риб, комах
Назви міфічних істот
Імена, прізвища героїв
казок, байок
Назви померлих
Назви іграшкових виробів, що
наділяються властивостями людей
Загальні назви, що вживаються
на позначення людей
Назви речей
Назви сукупності осіб
Назви частин організму
людини й тварини
Назви страв
Назви мікроорганізмів
Тема: «Іменники власної та загальної назви»
іменники
власні загальні
Прізвища, імена,
по батькові, псевдоніми
людей
Назви найвищих
державних
та урядових посад
Індивідуальні назви
установ, організацій, газет,
творів, готелів, пароплавів
Назви визначних
історичних подій, свят,
урядових нагород
Географічні та
астрономічні назви
Назви релігійних свят,
постів, культових імен
Клички тварин
Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння
виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентується
на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять.
Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах,
групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем довели, що навчання під
26

27. силу всім. Така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої
особистості учня.
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів
інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні
(змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм»,
«Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії [3, с.5].
Так у 8 класі вивчаючи тему: «Однорідні члени речення» учням можна
запропонувати вправу «Додай блиску і об’єму» Завдання: Обрати речення,
яке можна було б поширити другорядними членами. Перебудувати його,
спробувати пояснити, чому це зробили.
Зоровий диктант. Записати текст під диктовку, розставляючи
пропущені розділові знаки. Підкреслити і пояснити вивчені пунктограми й
орфограми.
Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче
розпатланих обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких
дзвонів. Дід говорить що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до
їхнього маяння прислухаюсь до їхнього співу і мені теж хочеться полетіти
за лебедями, тому й підіймаю руки наче крила. І радість і смуток і срібний
передзвін огортають та й огортають мене своїм снуванням. Доповнити
текст усною розповіддю про свої спостереження над світом природи.
Бесіда-естафета Які означення є однорідними?(учень має право назвати
лише одне правило, потім передати слово іншому).
На уроках застосовую такі технології, як: «Дерево рішень»,
«Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в малих групах, «Навчаючи –
вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення» та ін.[1,
с.25].
Метод «Прес» використовую за такою схемою:
Я вважаю, що…
↓
Тому що, …
27

28. ↓
Наприклад, …
↓
Отже, таким чином…
Інтерактивна технологія «Мікрофон».
Використувати можна на етапі підсумку уроку, поставивши до учнів
питання: Чи досягнута мета уроку?
Чи довідались вони щось нове?
Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо?
Чи сподобався урок? Чим?
Чого не вдалося досягти на уроці?
Що було особливо вдалим?
Вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с-,
використовую інтерактивну технологію «Мозковий штурм»:
Якого правила стосується сполучення слів «кафе птах»?
Сформулюйте це правило.
Наведіть приклади слів на це правило.
На етапі формування вмінь і навичок має місце інтерактивна технологія
«Займи позицію» [4,с.6]. Наприклад, в 6 класі при вивченні теми «Групи
прикметників за значенням» всі учні витягують аркуш з написаним на
ньому прикметником. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами:
«якісні», «відносні», «присвійні», кожен повинен підійти до відповідного
аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.
Не менш цікавими є на уроках мови у 5 - 6 класах: кросворд, вікторина,
аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи»,
«Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку»,
«Вірю – не вірю», «Визбирувач», «Сортування», «Найрозумніший», «Мовна
дуель», «Останнє слово – за тобою», «Хто швидше», «Лінгвоестафета», «Ти –
учитель», «Словопіраміда»[2, с.14] тощо.
28

29. Учні люблять також ігрові завдання, які дають можливість і
активізувати увагу учнів, і відпрацювати засвоєні знання, і зняти
напруження, і підвищити продуктивність роботи. Наприклад: за темою
«Антоніми» (5 клас) на етапі актуалізації опорних знань пропоную учням
ігрове завдання «Відгадай загадку»:
Куций хвіст і довгі ноги.
Уночі і вдень – тривоги.
Миру й спокою не знаю:
Всіх боюся, утікаю. (Заєць)
Учні відгадують загадку і підкреслюють пари слів (куций – довгі, уночі
– вдень, тривоги - спокою).
Вивчаючи тему «Написання прізвищ» (6 клас), на етапі закріплення
знань учням пропоную розв’язати лінгвістичну задачу:
Після закінчення уроку вчитель попросила учня покликати до кабінету
Онищенка. Хлопець, вийшовши з кабінету, замислився: кого ж потрібно
покликати, адже в класі є і Олена Онищенко, і Петро Онищенко?
На етапі формування вмінь і навичок застосовую різноманітні ігрові
завдання за темою «Вживання апострофа»(5 клас) Наприклад: Розв’язати
ребуси. Пояснити написання даних слів.
7Я (сім’я), гір (підгір’я)
я
Орфографічна естафета
Клас ділиться на команди (за рядами). На дошці записано слово з
орфограмою (наприклад, директор). Кожен член команди повинен написати
слово з орфограмою, яке б починалося буквою, на яку закінчилося
попереднє. Виграє команда, що швидше впорається із завданням.
(Наприклад: директор – «Рукавичка» - ательє…).
«Зайвина» Тема. Іменник. Повторення (6клас). Визначити «зайве»
слово, обґрунтувати свій вибір.
29

30. 1. Марш, вежа, круча, плече, надія.
2. Дріжджі, радощі, окуляри, листки, ножиці.
3. Листоноша, дружина, староста, слуга, сирота.
Для перевірки рівня засвоєння теоретичних знань використовую гру
«Ти – мені, я - тобі». Учні заздалегідь мають підготувати питання з теорії
теми, що вивчається, для однокласників.
Так, наприклад, при вивченні теми «Будова слова. Словотвір» (6 клас)
доречною є лінгвістична гра «Відгадай слово»:
А)Відгадайте слово, у якому: корінь від слова земля, суфікси від слів
весняний, ліжко, закінчення від слова лопата (землянка).
Б) Відгадайте слово: державна пісня + частина світу (гімназія).
В) Відгадайте слово: вороняче слово + гральна карта (картуз).
Г) Відгадайте слово, у якому: префікс від слова безбарвний, корінь від
слова вода, суфікс від слова парний, закінчення від слова гарний (безводний).
Також учні отримують домашнє завдання (для виконання за бажанням)
ігрового характеру: скласти кросворд, ребус, лінгвістичну задачу, «Зайвину».
Такі завдання, як правило, діти виконують із задоволенням, докладаючи і
знання, і творчі здібності.
Крім того, використовую в 5 – 7 класах нетрадиційні уроки: мовний
турнір, брейн-ринг, урок-казка, урок-подорож, урок-вікторина, урок-
дослідження, які також зацікавлюють учнів і підвищують рівень пізнавальної
діяльності і мотивації до вивчення рідної мови.
Список використаної літератури:
1. Молодків В. Інноваційні технології на уроках української мови та
літератури (з досвіду роботи ). 2015.
2. Рудницька О.Б. Нетрадиційні завдання з української мови. 5-9 класи.
Посібник для вчителя. – Тернопіль: Мандрівець, 2004.
30

31. 3.Скрипник Т. І. Інтерактивні технології навчання у розвитку творчих
здібностей на уроках української мови та літератури (з досвіду роботи).
Полтава. 2011.
Полюга Людмила Михайлівна,
учитель української мови та літератури
Молодецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Маньківської районної ради
Черкаської області
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ТА ЛІТЕРАТУРИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА КАТЕГОРІЯ
У статті здійснюється аналіз термінів «компетентність»,
«компетенція», «компетентнісний підхід». Розглядаються деякі аспекти
розвитку професійної компетентності вчителя української мови та
літератури, проводиться детальний аналіз основних складових професійної
компетентності педагога-філолога.
Визначення основних напрямів модернізації професійної освіти в Україні
неможливе без урахування її мети – формування компетентного,
висококваліфікованого конкурентноспроможного спеціаліста, який буде
відповідати міжнародним вимогам і стандартам якості. Важливу роль у
цьому процесі відігріють учителі-практики, які покликані забезпечувати
ефективну діяльність загальноосвітнього закладу, де цілеспрямовано
виховується й розвивається особистість, а це відповідно підносить рівень
вимог держави й суспільства до особистісно-професійного розвитку
педагогів. Саме цим значною мірою визначається успішність виконання
31

32. соціального замовлення держави й потреб суспільства щодо підготовки
гуманних, компетентних, конкурентноздатних спеціалістів [2, с.8].
Зазначені тенденції в розвитку професійної освіти на сучасному етапі,
залучення її до загальних цивілізаційних процесів знайшли відображення в
реформуванні вищої педагогічної освіти, яка відіграє важливу роль у
формуванні економічного, інтелектуального, морального й культурного
потенціалу сучасного суспільства.
Загальна характеристика професійної компетентності вчителя передбачає
залучення людини до загального культурного світу цінностей, і саме в цьому
просторі людина реалізує себе як спеціаліст, професіонал, тобто, «людина,
яка володіє не тільки достатнім обсягом знань, умінь і навичок…, але й
здатністю до безперервної самоосвіти» [3, с.39]. Зміст професійної
компетентності вчителя розглядається як сукупність знань і вмінь, які
визначають результативність професійної праці; комплекс професійних знань
і професійних значущих особистісних якостей; прояв єдності професійної та
загальної культури.
З огляду на актуальність реалізації компетентнісного підходу на
сучасному етапі розбудови системи педагогічної освіти в Україні нагальним
є розроблення проблеми розвитку професійної компетентності вчителів-
філологів, критерієм оцінювання якої є не тільки система сформованих
предметних або міжпредметних компетенцій, а й позапредметних, не
прив’язаних до навчальних предметів «Українська мова» та «Українська
література», вияв у словесника ключових компетенцій, що відображаються в
інтелектуальній, комунікативній, інформаційній, суспільно-політичній та
особистісній сферах. Треба враховувати, що на сучасному етапі
розширюються функції вчителя української мови та літератури, пов’язані з
пошуковою, науково-дослідницькою, соціальною, культурно-
просвітницькою діяльністю.
Педагогічна компетентність учителя-філолога, на думку
О. О. Анісімової, Л. М. Мітіної, Г. В. Мітіна – це «гармонійне поєднання
32

33. предмета, методики й дидактики викладання, умінь і навичок (культури)
педагогічного спілкування, а також способів і прийомів саморозвитку,
самовдосконалення, самореалізації», або за визначенням А. О. Трофименко
«категорія педагогічної науки та особистісної інтегративної характеристики
суб’єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок
цілепокладання, цілездійснення навчальної діяльності, має певний досвід її
організації й аналізу результатів із визначенням розвитку» [6, с.18].
Нагальність підвищення ефективності навчання, створення сприятливих
умов для викладацької та навчальної діяльності актуалізують проблему
професійної компетентності вчителя-філолога в галузі психології. В
основі психологічної компетентності – знання загальної та вікової
психології, психічних процесів, уміння визначати рівень і мотиви розвитку
особистості й позитивно впливати на вдосконалення спеціаліста.
В умовах гуманізації освіти значної уваги потребує розробка таких
прийомів педагогічної діяльності, які сприятимуть становленню
компетентних учителів-словесників. Важливу роль у розв’язанні цього
завдання відіграє процес формування лінгвістичної, або мовної
компетентності, який є невід’ємною складовою професійної діяльності
вчителя-філолога. Обізнаність учителя української мови та літератури з
новітніми технологіями, методиками викладання філологічних предметів,
його практичний досвід і творчість, ділове співробітництво сприяють не
тільки формуванню й розвитку учнівської лінгвістичної компетентності, а й
удосконаленню та підвищенню мовної й комунікативної культури вчителя.
Лінгвістична компетентність учителя-філолога передбачає засвоєння знань з
української мови як знакової системи, її розвиток, будову та функціонування,
збагачення індивідуального лексичного запасу й граматичної будови мови,
формування здатностей аналізувати та оцінювати мовні факти, володіння
орфографічними й орфоепічними нормами.
Вчитель-філолог має бути взірцевим користувачем української мови,
який не має права на мовні помилки; вербальні засоби, якими послуговується
33

34. філолог, стають показником його справжньої інтелектуальної лінгвістичної
культури. Саме тому лінгвістична компетентність учителя-філолога набуває
державної ваги. Педагог під час виконання своїх безпосередніх обов’язків
виступає в різних комунікативних ролях, тому високий рівень його
лінгвістичної компетентності є невід’ємною умовою ефективної діяльності
навчальних закладів.
Ще однією важливою складовою професійної компетентності вчителя
української мови та літератури є комунікативна компетентність, яка
виявляється у свідомому спілкуванні між людьми (міжособистісний досвід),
що формується й актуалізується в умовах безпосередньої людської взаємодії.
Тобто під комунікативною компетентністю розуміємо здатність особистості
будувати власну мовленнєву поведінку відповідно до реальних ситуацій
спілкування, передусім професійного.
Компетентний учитель української мови та літератури має бути
повноцінною професійною особистістю, яка володіє не тільки системою
спеціальних знань, умінь і навичок, а й здатністю діяти в конкретній
життєвій ситуації, будувати комунікацію з іншими людьми, здійснювати
нормативну мовленнєву діяльність. Останнє передбачає наявність умінь
адекватно висловлюватись і адекватно розуміти сказане та прочитане. Тому
вчитель-філолог повинен мати уявлення про комунікативні наміри учасника
комунікативної ситуації і способи мовного вираження його задуму, а також
про закономірності вживання мовних одиниць в усному та писемному
мовленні.
Вчитель-філолог повинен бути компетентним у сфері застосування
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для оптимізації професійної
діяльності та змоги навчати учнів адекватно діяти в інформаційному
суспільстві.
Необхідною умовою інформатизації педагогічної діяльності вчителя-
словесника є формування та розвиток здатності вирішувати задачі, пов’язані
з обробкою інформації, використовуючи сучасні інформаційні й
34

35. комунікаційні технології, проявляючи наявність ІКТ-компетентності,
забезпечуючи педагогові можливість успішно продовжувати освіту протягом
усього життя та використовувати набуті вміння у своїй професійній
діяльності.
Окреслимо детальніше особливості методичної компетентності вчителя
української мови та літератури. О. М. Семеног запевняє, що методична
підготовка вважається системоутворюючим чинником професійної
підготовки вчителя-філолога. Водночас це відносно самостійна система з
власним змістом, функціями, будовою. Вона забезпечується вивченням
циклу навчальних дисциплін (методики викладання української мови,
української/ зарубіжної літератури або шкільного курсу української мови,
української/ зарубіжної літератури та ін.), спецкурсів і спецсемінарів; участю
в науково-дослідній і науково-методичній роботі та педагогічній діяльності
[5, с.245]. Основу цієї компетентності складають знання методологічних і
теоретичних основ методики навчання мови, концептуальних основ,
структури й змісту засобів навчання, вміння застосовувати мову в
педагогічній діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції.
Актуальною проблемою сучасної освіти є усвідомлення потреби нової
гуманістичної парадигми навчання, яка формує особливу атмосферу
естетичного й етичного ставлення до людей, ставить за мету формування
такого спеціаліста української мови та літератури, рівень підготовки якого
гармонійно поєднує освіченість, професіоналізм, духовність, моральну
вихованість, розвиток особистості вчителя у відповідності з духовними
цінностями національної та загальнолюдської культури. Саме тому
обов’язковою складовою професійної компетентності філолога є формування
культурологічної компетентності, яка передбачає усвідомлення мови як
форми вираження національної культури, взаємозв’язку мови та історії
українського народу, національно-культурної специфіки української мови та
української мовної поведінки, формування мовної картини світу, оволодіння
35

36. національно-маркованими одиницями мови, українським мовним етикетом,
культурою міжнаціонального спілкування.
Таким чином, конкретизуючи підсумки теоретичних напрацювань із
проблеми змістового наповнення поняття «професійна компетентність
учителя-філолога», зробимо узагальнення визначень складових професійної
компетентності вчителів-філологів, що дає змогу сформулювати такі
теоретичні пропозиції:
а) сутність розвитку професійної компетентності вчителя-філолога
полягає в засвоєнні особистістю професійних ролей учителя та вихователя на
основі поглиблення знань, умінь, розвитку професійної мотивації для
забезпечення творчої самореалізації в педагогічній діяльності, де особистість
учителя-філолога характеризується його професійною спрямованістю;
б) професійний філолог має вміти аналізувати й готувати навчальний
матеріал, який вимагає від педагога лінгвістичної компетентності
(опанування знань про лінгвістику як науку, загальних відомостей про мову;
перевірка знань і вмінь із фонетики, лексикології, граматики, синтаксису
тощо); культурологічної компетентності, що включає відомості про мову як
національно-культурний феномен; педагогічної компетентності
(усвідомлення ролі вчителя, конструювання власного педагогічного досвіду);
психологічної компетентності, яка охоплює вміння оцінювати здібності,
можливості, психологічні особливості; комунікативної компетентності
(вміння правильно користуватися вербальними й невербальними засобами в
процесі спілкування); методичної компетентності (володіння дидактичними
методами й прийомами та вміння застосовувати їх у процесі навчання);
інформаційної компетентності(набуття й переробка інформації в професійно-
педагогічній діяльності);
в) система професійної компетентності вчителя-філолога є відкритою.
Останніми роками сукупність видів професійної компетентності вчителя
української мови та літератури постійно поповнюється. Джерелом для цього
виступають особливості освітньої підготовки в педагогічному ВНЗ,
36

37. упровадження державних освітніх стандартів вищої професійної та середньої
загальної освіти, тенденції модернізації сучасної освіти та ін.
Професійна компетентність учителя-філолога є важливим компонентом
особистості педагога, творчим чинником, здатним пробудити душу учня,
вона є і метою, і результатом педагогічного впливу системи освіти на
особистість учителя.
Список використаної літератури:
1. Варбан Є. О. Стратегії подолання життєвих криз в юнацькому віці:
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07
«Педагогічна та вікова психологія» / Є. О. Варбан. – К., 2009. – с. 20.
2. Клокар Н. І. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах
післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого підходу:
монографія / Н. І. Клокар. – К. : Либідь, 2010. – с. 528.
3. Коновалов О. Ю. Методологічні аспекти розвитку інформаційно-
програмного і програмно-методичного забезпечення навчального процесу /
О. Ю. Коновалов // Нові технології навчання. – 2000. – № 31. – с. 39–45.
4. Корнієнко С. І. Сутність і основні характеристики лінгвістичної
компетентності майбутніх учителів болгарської мови / С. І. Корнієнко //
Педагогічні науки. – Вип. 4. – Бердянськ, 2009. – с. 161–165.
5. Трофименко А. О. Формування навчальних компетентностей у майбутніх
учителів предметів гуманітарного циклу: автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної
освіти» / А. О. Трофименко. – Тернопіль, 2008. – с. 22.
37