2. Довідка
про моніторинг першого циклу початкової освіти (адаптаційний період)
30 грудня 2020 року Доповідач заступник директора з
навчально-виховної роботи Марія Ілемська
Початок навчання у школі – визначний момент у житті дитини. Він
кардинально змінює весь спосіб її буття.
Свій новий статус школяра дитина не завжди усвідомлює повною мірою,
але обов’язково відчуває і переживає його: пишається тим, що стала дорослою;
з’являється бажання бути успішною в навчанні. Для першокласника це означає
те саме, що бути хорошим і улюбленим. Дитина переконана в тому, що у неї
повинно все виходити, тому сильно переживає через свої невдачі, не завжди
розуміє їх причини.
Початок навчання для кожної дитини є сильним стресом: її переповнюють
почуття радості, захоплення або здивування, і водночас вона відчуває тривогу,
розгубленість, напруження. Через це в першокласників у перші тижні
відвідування школи знижується опірність організму, можуть порушуватися сон,
апетит, підвищуватися температура, загострюватися хронічні захворювання.
Діти можуть без причини вередувати, дратуватися, плакати. Вони легко
відволікаються, не здатні довго зосереджуватися, мають низьку працездатність і
швидко стомлюються. Тому початкова освіта передбачає поділ на два цикли:
І – 1-2 класи – адаптаційно-ігровий,
ІІ – 3-4 класи – інтегровано-предметний, що враховують вікові особливості
розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання
розбіжностей, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
2020 рік став роком завершення адаптаційно-ігрового циклу навчання для
дітей, які першими здобувають освіту за новим Державним стандартом
початкової школи. Пропоную розглянути результати моніторингових досліджень
за першим циклом навчання початкової школи.
Завдання моніторингу:
- проаналізувати й оцінити мотиваційну готовність дітей до другого циклу
навчання;
- оцінити ефективність освітнього процесу з точки зору Державного стандарту
початкової освіти;
3. - проаналізувати якість навчання і спланувати корекційну діяльність з
урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
Мета моніторингових досліджень:
1. Діагностична:
– діагностувати стан освітнього процесу;
- створити атмосферу зацікавленості, довіри та спільної творчості.
2. Мотиваційна:
- формувати в дітей відповідальне ставлення до оволодіння ключовими
компетентностями;
- підвищити відповідальність педагогів за рівень сформованості у дітей ключових
компетентностей та наскрізних умінь;
- забезпечити впровадження сучасних освітніх технологій, активних форм та
методів у повсякденну практику освітнього процесу.
3. Розвивальна:
- сприяти успішній самореалізації учня як особистості, громадянина і фахівця;
- розвивати потреби комунікативно-діяльнісної спрямованості.
Напрямки моніторингових досліджень:
1. Аналіз облаштування освітнього середовища.
2. Спостереження за роботою дітей та вчителів на уроках.
3. Аналіз рівня сформованості в учнів наскрізних умінь.
4. Діагностичні роботи.
5. Результати анкетування дітей, батьків, учителів.
6. Індивідуальні бесіди, консультації з батьками, учнями, педагогами.
Особливістю Нової української школи є організація освітнього середовища,
що сприяє вільному розвитку творчої особистості дитини. З цією метою дизайн
освітнього простору класних кімнат спрямовано на розвиток дитини та мотивації
її до навчання. Зокрема, створено одномісні робочі місця, які легко
трансформуються для групової роботи. Є телевізор, ноутбук. У кожному класі
оновлено навчальне обладнання, створено осередки для гри, художньо-творчої
діяльності, куточок живої природи; дитяча класна бібліотека; осередок
відпочинку з килимом, кріслами-пуфами. Кожна дитина має в класі кейс для
зберігання шкільного приладдя, підручників. Вчителі творчо та креативно
4. підійшли до облаштування освітнього простору. У класних кімнатах підготовлені
та оновлюються стенди, розроблені правила; освітній простір активно
використовується для проведення ранкових зустрічей, які сприяють формуванню
наскрізних умінь школярів. Про роль створеного сприятливого освітнього
середовища для успішного навчання, подальшого розвитку дітей педагоги
впродовж останніх двох років зауважують на психолого-медико-педагогічному
консиліумі. Там детально аналізуються всі аспекти освітньої діяльності,
піднімаються питання, які потребують детальнішого вивчення, намічаються
шляхи подальшого корегування чи певного вирішення.
Під час спостереження за роботою учнів та вчителів початкових класів на
уроках з’ясовано, що час, відведений для різних форм організації освітньої
діяльності, розподіляється не збалансовано: переважає загально-класна форма
організації роботи школярів, якою керує учитель, а роботі учнів у парах та
невеликих групах, де вони можуть бути автономними, приймати рішення,
розв’язувати конфлікти без безпосереднього впливу вчителя, відводиться
близько 5-10 хвилин на уроці. Зокрема на уроках математики більше часу
займають адаптивні види активності, коли учні працюють у зошитах; працюють
із підручником; беруть участь у перевірці знань. Менше – неадаптивні, коли
здобувачі освіти проявляють дослідницьку чи творчу активність; беруть участь у
дидактичних та інших іграх тощо. Тобто навчання з математики в початковій
школі мало підтримує розвиток творчого потенціалу учнів. На уроках української
мови учні висловлюють цікаві думки, власні пропозиції та ідеї, ставлять суттєві
запитання. Тобто на цих уроках здобувачі освіти більше залучені до процесу
пізнання під час пошуку власних рішень, на основі аналізу інформації, яку
отримували з кількох джерел. Також самостійно обирають джерела для читання
і пояснюють свій вибір. На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» діти
розв’язують проблеми, взяті з повсякденного життя, розповідають про свій
досвід. Однак досліди часто носять демонстраційний характер, а висновки і
узагальнення можуть сформулювати далеко не всі учасники освітнього процесу.
Спостереження за освітньою діяльністю показали, що впродовж уроку учні
ставлять запитання переважно спонтанні чи організаційні, а не з проханням щось
обґрунтувати. Це відповідає їхнім віковим особливостям. У співпраці між
учителем і учнями на уроках трапляються прояви домінування з боку вчителя.
Педагоги рідше за інше спонукають їх до командної роботи або дискусії, так як
не всі діти дотримуються прийнятих правил, можуть поводитись не керовано.
На кінець другого року навчання стосовно формування наскрізних умінь
третьокласники мають значні успіхи та демонструють помітний прогрес. У 3-А і
5. 3-В класах є по троє дітей та одна – в 3-Б класі, які досягають результату з
допомогою вчителя. Для п’яти учнів 3-В класу необхідна допомога з боку
вчителя стосовно:
- виявлення самостійності у роботі,
- праці зосередженої,
- вирішування конфліктів мирним шляхом,
- знаходження успішних шляхів вирішення проблем. А в 3-А класі є одна дитина,
яка потребує уваги і допомоги наставника при:
- висловленні своєї думки та поясненні її,
- виявленні самостійності в роботі,
- виявленні старанності у навчанні,
- постановці запитання про нове, незрозуміле,
- праці зосередженій.
Моніторинг формування ключових компетентностей відбувався на основі
аналізу діагностичних робіт з предметів:
- «Українська мова» – 3-В клас (вчителі Білик В.С., Старчевська О.В.),
- «Математика» –3-Б клас (учитель Самборська Л.З.),
- інтегрованого курсу «Я досліджую світ» – 3-А клас (учитель Баволяк
М.О.).
Матеріали дослідження подані у формі узагальнюючих таблиць, на основі
яких побудовані діаграми. Це дає змогу побачити певні прогалини та вчасно їх
усунути. Головне за загальними результатами класу – не втратити кожну дитину
як особистість.
6. ПРО 1 Спостерігає за навколишнім світом/, експериментує, моделює
ПРО 2 Розуміє, аналізує, узагальнює інформацію природничого змісту
ПРО 3Розуміє взаємозв’язки між об’єктами та явищами природи
ПРО 4 Розв’язує проблемні завдання та ситуації природничого характеру
СЗО 1 Турбується про здоров’я, безпеку та добробут
ГІО 2 Орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до
його розвитку
7. МАО 2.2 Розв’язує рівняння, перевіряє корінь рівняння
МАО 2.3 Обирає дані для розв’язування ситуації, обґрунтовує вибір дій
МАО 3.2 Досліджує різні шляхи розв’язання проблемної ситуації
МАО 3.3 Планує послідовність виконання дій у обчисленнях, перевіряє
правильність виконання
МАО 3.4 Розкриває зміст поняття «іменоване число», виконує дії з
іменованими числами
МАО 4.3 Виконує дії додавання та віднімання багатоцифрових чисел на
основі нумерації
МАО 4.5 Обчислює периметр трикутника
8. МОВ 3.1 Створює письмові висловлювання
МОВ 3.3 Виявляє та виправляє допущені помилки у власному тексті
МОВ 3.4 Аналізує та редагує власне письмове висловлювання
МОВ 4 Досліджує власне індивідуальне мовлення
Кожен з учителів впродовж року здійснює моніторинг формування ключових
компетентностей учнів з предметів. Відповідні бланки зберігаються в
учнівському портфоліо і є доступними для всіх учасників освітнього процесу.
Завданнями такої роботи є:
1. Оцінити навчальну спроможність учнів до опанування ключовими
компетентностями.
2. З’ясувати причини недостатнього рівня якості знань дітей.
3. Скласти програму регулювання та корекції рівня оволодіння ключовими
компетентностями відповідно до вимог Держаного стандарту.
9. Важливим компонентом освітнього процесу в початковій школі є
оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного,
діяльнісного, суб’єкт-суб’єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію
вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників. Основними
функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна,
прогностична, розвивальна, навчальна, виховна, управлінська.
Навчальні досягнення учнів початкової школи підлягають
формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню.
Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється вербально.
Формувальне оцінювання , метою якого є відстеження особистісного
розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи
компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є
невід’ємним складником освітнього процесу та потребує постійного здійснення.
В ході проведення дослідження з учителями відбувалися
індивідуальні бесіди, під час яких з’ясовано, що педагоги формувальне
оцінювання школярів здійснюють шляхом педагогічного спостереження за
навчальною діяльністю, яке фіксується в індивідуальних картках навчального
поступу учня, аналізу учнівських портфоліо результатів діагностичних робіт,
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів, що в свою
чергу активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення. Однак
під час відвіданих уроків було встановлено, що процес взаємооцінювання та
сомооцінювання не є системним і потребує вдосконалення. В ході контролю за
перевіркою учнівських зошитів встановлено, що результати формувального
оцінювання вчителі відображають за допомогою оцінних суджень. Проте
судження не завжди об’єктивні, конкретні та слугують зразком каліграфічного
письма, іноді відображають оцінювання особистісних рис, а не роботи дитини.
Про результати анкетування дітей, батьків, учителів, порівняння опитувань,
проведених на початку і по завершенні першого циклу початкової освіти
(адаптаційний період) доповість практичний психолог школи Ольга Яковина.
Беручи до уваги всі проаналізовані аспекти, результати анкетування дітей,
батьків, учителів, спираючись на інформацію, отриману під час індивідуальних
бесід з учасниками освітнього процесу можна зробити наступні висновки.
Формування у дітей уміння вчитися відбувається шляхом виховання в учнів
адекватної самооцінки. Під адекватною самооцінкою розуміємо: впевненість у
собі та самокритичність. Самооцінка молодшого школяра виробляється на основі
критерію оцінювання освітньої діяльності і є дуже чутливою до оцінних суджень
вчителя. Тому вчитель повинен враховувати, що:
10. 1 Адекватна самооцінка учня розвивається на фундаменті позитивної
загальної оцінки (базисне сприйняття учня).
2 Адекватна самооцінка повинна бути усвідомленою, диференційованою.
3 Сформувати адекватну дитячу самооцінку допомагає можливість самим
оцінювати свою роботу.
4 Крім розвитку самооцінки невід’ємною частиною роботи педагогів є
оцінювання ключових компетентностей здобувачів освіти. Наповнюючи
оцінне судження змістом, вчитель повинен спиратись на три основні
принципи:
- кожне зусилля учня має оцінюватися окремо;
- вироблення чітких критеріїв оцінювання, де кожна з його
складових обговорюється з дітьми;
- дитяча самооцінка передує оцінці дорослого.
5 Існує необхідність у використанні прогностичної самооцінки, тобто:
- коли дитина оцінює себе до виконання завдання, потім
погоджується або не погоджується сама з собою після його
виконання;
- коли дитина оцінює себе до виконання завдання, а потім ще раз –
після учительської перевірки.
11. Рекомендації моніторингу:
Вчителям початкових класів:
- Дотримуватися збалансованого розподілу часу уроку між формами
організації освітньої діяльності;
- Забезпечувати належний рівень проведення дослідницьокої діяльності на
уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»;
- Застосовувати диференційований підхід, здійснювати індивідуальну
роботу;
- Забезпечувати системний підхід при здійсненні формувального
оцінювання шляхом удосконалення прийомів самооцінювання та
взаємооцінювання;
- Оцінні судження прописувати каліграфічно, з конкретизацією роботи у
відповідності до змісту виявлених недопрацювань;
- Спланувати корекційну діяльність;
- Неухильно дотримуватись принципів педагогіки партнерства;
- Оновлювати освітнє середовище в класі;
- Поповнювати класну бібліотеку актуальною літературою;
- Постійно зацікавлювати, підтримувати, розвивати впевненість у собі, своїх
можливостях, підтримуючи і підвищуючи самооцінку учнів. Практичні поради
поєднувати з похвалою;
- Сприяти соціалізації, надавати допомогу у встановленні контактів з
однолітками дітям з високим і підвищеним рівнем шкільної тривожності.
Підвищувати їхній рейтинг серед дітей класу, створюючи ситуації успіху, давати
відповідальні доручення;
- При проведенні опитування, враховуючи тривожність окремих учнів,
дозволяти відповідати з місця, даючи можливість письмової відповіді, з метою
уникнення зайвого хвилювання та забезпечення успішності виконання завдання;
- Сприяти самовираженню учнів, використовуючи індивідуальні завдання
(виступи перед класом, участь у конкурсах, виконання доручень, пов'язаних із
творчим підходом і проявом індивідуальності);
- Пробуджувати активність, підкреслювати мотиваційні компоненти
діяльності, підвищувати почуття відповідальності через систему виховних
заходів в учнів із заниженим рівнем тривожності;
12. - Надалі зміцнювати довіру дітей до дорослого, щоб уникнути
дезадаптивних процесів в умовах старшої школи.
Практичному психологу Ользі Яковині:
✓ проводити корекційну роботу з дітьми “групи ризику” та
індивідуальні бесіди з батьками;
✓ діагностувати можливу показну байдужість у дітей із заниженим
рівнем тривожності, з метою встановлення психологічних захистів, активного
витіснення страхів та тривоги, з подальшою організацією корекційної роботи.
Вчителю образотворчого мистецтва Миколі Бойку сприяти втіленню задумів
щодо естетичного оформлення освітнього середовище в коридорах школи.
Дирекції школи облаштувати розвивальне освітнє середовище в коридорах та на
подвір’ї закладу освіти.
Батькам:
• З’ясовувати з чим саме пов’язана тривожність дітей (навчальний процес,
стосунки з учителями або однолітками, страх покарання тощо). Для спокійно і
дружелюбно проводити бесіди з дитиною;
• Ділитися з дитиною досвідом, як ви справляєтеся з ситуаціями, які
викликають у вас тривогу;
• Під час здійснення освітнього процесудистанційного навчання
підтримувати вдома чіткий розпорядок дня: час прийому їжі, виконання
домашніх завдань, організація відпочинку, дозвілля тощо;
• Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими
й одноліткам, розвивати адекватне ставлення до оцінювання і думок інших
людей;
• Щоб перебороти скутість, допомагати дитині знімати напругу
за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ.
• Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,
ставтеся до її обурення з розумінням і повагою: допомагайте їй усвідомити
і сформулювати свої претензії до вас.
• Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розказуйте дитині про те,
як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знаходьте разом із нею вдалу
форму висловлення невдоволення.
• Не порівнюйте свою дитину з іншими. Порівнюйте її із самою собою (тією,
якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
13. • Вислуховуйте дитину, коли вона говорить про свої мрії. Важливо, щоб
дитина вміла фантазувати і прагнула здійснити їх.
• Пам’ятайте: ваша дитина — це, до великої міри, ваш відбиток і вона теж
має право на помилку.
Рішення:
1. Визнати рівень реалізації І циклу початкової освіти задовільним.
2. Учасникам освітнього процесу забезпечити виконання рекомендацій
моніторингу.
3. Адміністратору сайту Ользі Лозіцькій рекомендації моніторингу
оприлюднити на сайті школи у розділі моніторингова діяльність до
06.01.2021 року.
4. Про хід виконання рекомендацій моніторингу заслухати на нараді при
директорові школи у квітні 2021 року.