e5hy4trb

1. ВПЛИВ СОНЯЧНОЇ АКТИВНОСТІ
НА БІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
Підготував:
Студент групи 3
Коляда Тарас

2. План
1. Сонце. Його хімічний склад.
2. Сонячна активність та цикли.
3. Вплив сонячної активності на погоду та клімат Землі.
4. Сонячна активність і біосфера Землі.
5. Сонячна активність і тваринний світ.
6. Вплив сонячної активності на людину.
7. Вплив сонячної активності на систему крові людини.
8. Висновки.

3. Сонце – зірка, але зовсім особлива для нас через свою близькість до Землі. Сонце
нічим не відрізняється від багатьох далеких зірок, просто ми знаходимося
достатньо близько до нього і маємо можливість спостерігати за ним.
Властивості нашого навколишнього середовища сильно залежать від
особливостей сонячного випромінювання. Біологічно ми дуже чутливі до
високоенергетичного, електромагнітного і корпускулярного сонячного
випромінювання
Сонце у розрізі

4. Сонце. Його хімічний склад.
Сонце — центральне і наймасивніше тіло Сонячної
системи. Його маса приблизно в 333 000 раз більша за масу
Землі та у 750 разів перевищує масу всіх інших планет,
разом узятих. Сонце — потужне джерело енергії, яку воно
постійно випромінює в усіх ділянках спектра
електромагнітних хвиль — від рентгенівських і
ультрафіолетових променів до радіохвиль. Це
випромінювання сильно впливає на всі тіла Сонячної
системи: нагріває їх, позначається на атмосферах планет,
дає світло й тепло, необхідні для життя на Землі. Хімічний склад Сонця (за кількістю атомів) визначено з
аналізу сонячного спектра:
• водень становить близько 90%,
• гелій — 9,88%,
• інші елементи — порядку 0,1%, зокрема: на 1 млн
атомів водню припадає 851 атомів кисню, 398 вуглецю, 123
неону, 100 азоту, 47 заліза, 38 магнію, 35 кремнію, 16 сірки,
4 аргону, 3 алюмінію, по 2 атоми нікелю, натрію і кальцію, а
також зовсім небагато всіх інших елементів.
Плазма
ниткоподібної
форми, що з'єднує
регіони з різною
магнітною
полярністю.
Супутник Hinode,
12.01.2007
Знімок Сонця 9 квітня 2013
року на довжині хвилі 17 нм.
Зображення від NASA/SDO

5. Сонячна активність та цикли.
Комплекс явищ, викликаних генерацією потужних
магнітних полів на Сонці, називають сонячною активністю.
Ці поля проявляються у фотосфері як сонячні плями та
викликають такі явища, як сонячні спалахи, генерацію
потоків прискорених частинок, зміни рівня
електромагнітного випромінювання Сонця в різних
діапазонах, корональні викиди маси, збурення сонячного
вітру, варіації потоків галактичних космічних променів,
тощо.
Одним з найбільш поширених показників рівня сонячної активності є число Вольфа, пов'язане з
кількістю сонячних плям на видимій півсфері Сонця. Загальний рівень сонячної активності змінюється з
характерним періодом, приблизно рівним 11 років. Цей період витримується неточно і в XX столітті був
ближчим до 10 років, а за останні 300 років варіювався приблизно від 7 до 17 років. Циклам сонячної
активності надають послідовні номери, починаючи від умовно обраного першого циклу, максимум якого
був 1761 року. 2000 року спостерігався максимум 23-го циклу сонячної активності.
Діаграми спостережень активності Сонця

6. Вплив сонячної активності на погоду та клімат Землі.
Встановлено, що крім екваторіального кільцевого
струму, в районах геомагнітних полюсів на віддалі
20° вночі та 10° удень на висоті близько 100 км
приблизно вздовж магнітних паралелей також тече
електричний струм. Після надходження від Сонця
посиленого потоку заряджених частинок деяка їхня
кількість затримується у високих широтах і підсилює
цю течію. Збільшення струму призводить до
додаткового розігріву атмосфери.
Від місця розігріву вниз до тропосфери проникає
хвилеподібний імпульс, який далі вздовж поверхні
Землі поширюється впродовж кількох годин до
низьких широт. Ці хвилі є тим енергетичним мостом
між іоносферою і тропосферою, який передає
енергію корпускулярних сонячних потоків
погодному шару повітря. Вони підсилюють
меридіональну циркуляцію повітря і зменшують
зональну.

7. Сонячна активність і біосфера Землі.
Було зібрано багато зрізів дерев з чітко вираженими річними кільцями. Серед них були зрізи секвої
віком 3 200 років і дев'ятнадцяти 500-річних дерев. У всіх дерев визначали товщину річних кілець з
точністю до 0,01 мм. Виявилося, що в роки максимумів сонячної активності приріст дерев був
більшим, ніж у роки мінімумів. А те, що врожайність сільськогосподарських культур і відповідно ціни
на них співвідносяться з кількістю сонячних плям, стало вже класичним прикладом.

8. Сонячна активність і тваринний світ.
До тваринного світу належать бактерії та віруси, що спричиняють різноманітні захворювання у
людей і тварин. Через зміну їхньої чисельності та поведінки сонячна активність впливає на
поширення епідемій і пандемій (розповсюдження хвороби на цілі країни та материки), а також на
поширення епізоотій (масових захворювань тварин). Як показав О. Чижевський, у роки високої
сонячної активності виникають пандемії холери, грипу, дизентерії, дифтерії тощо.

9. Вплив сонячної активності на людину.
Вплив виявляється по-різному:
• через зміну електричних властивостей тканин людського організму;
• через вільні радикали у клітинах;
• через індукційні струми, що виникають в організмі під впливом
геомагнітних полів;
• через зміну проникності клітинних мембран тощо.
Як наслідок, у людей з хворобами серцево-судинної системи під час
геомагнітних бур погіршується стан, збільшується число інфарктів та
інсультів. У здорових людей змінюється сприйняття часу, сповільнюється
рухова реакція, різко знижується короткочасна пам'ять, об'єм та
інтенсивність уваги.
Різкі й часті збільшення збуреності геомагнітного поля, впливаючи на
візерунок біопотенціалів мозку, погіршують сон.
Люди з порушеннями функцій головного мозку в такі дні часто
потрапляють на лікарняне ліжко.

10. Вплив сонячної активності на систему крові людини.
Під час геомагнітних бур швидкість згортання крові
зменшується на 8%. А кількість білих кров'яних тілець -
лейкоцитів, від яких, як відомо, залежить опірність
організму різним інфекційним захворюванням, у роки
активного Сонця знижується в 1,5-1,7 раза.
Отже, можна з упевненістю сказати, що ізоляція біосфери
від дії космічних чинників відносна. Біосфера дуже чуйно
реагує на зміну параметрів зовнішнього середовища. У
зв'язку з цим дуже важливо вести регулярні спостереження
за Сонцем і вміти аналізувати різні явища на ньому. Саме
цим і займаються багато обсерваторій світу.

11. Висновки
Можливість спостережень за сонячною активністю відкриває нам нові можливості
в теперішньому і майбутньому.
Єдиний спосіб захистити себе від небажаних проявів сонячної активності, це мати
інформацію про прогнозовані значення сонячної активності. Для отримання
прогнозних значень потрібні безперервні спостереження.
Отже, спостереження за сонячною активністю є надзвичайно важливими для
людства.