2. Н. А. Черкун
Організація
навчально-виховної роботи
з дітьми різновікової групи
(з досвіду роботи)
Жовтневе
Черкун Н. А. Організація навчально-виховної роботи з дітьми
різновікової групи (з досвіду роботи)
2
3. с. Жовтневе 2010р.,
Решетилівського району, Полтавської області
Верстка і друк: Черкун Н.А.
Рецензент: Славко О. О., завідуюча Жовтневим ДНЗ «Барвінок»
Черкун Наталія Анатоліївна
Організація навчально-виховної роботи
з дітьми різновікової групи
(з досвіду роботи)
Посібник складений на основі досвіду багаторічної роботи в
різновікових групах дитячого садка з урахуванням сучасних
педагогічних технологій.
В посібнику запропоновано конспекти занять для роботи в
різновікових групах, дидактичні ігри, план роботи гуртка з
логіко-математичного розвитку.
Матеріали посібника можуть бути використані вихователями
дитячих садків в роботі за Базовою програмою розвитку дитини
дошкільного віку «Я у Світі»
ЗМІСТ
1. Робота педагогів у різновіковій групі………………………………...5
2. Здійснення навчального процесу в різновіковій групі…………..….6
3
4. 3. Форми організації навчальної діяльності...…………………………..7
4. Мовленнєвий розвиток………………………………………………….8
5. Логіко-математичний розвиток………………………………………...9
6. Художньо-естетичний розвиток……………………………………….9
7. Фізичний розвиток……………………………………………………..11
8. Ігрова діяльність в різновіковій групі………………………………..11
9. Трудова діяльність……………………………………………………..12
10. Сфера «Природа»……………………………………………………...14
11. Сфера «Культура»……………………………………………………..26
12. Сфера «Люди»…………………………………………………………36
13. Сфера «Я Сам»………………………………………………………...57
14. Свята та розваги……………………………………………………….67
15. Дидактичні та розвиваючі ігри……………………………………….81
16. Використана література……………………………………………….91
4
5. РОБОТА ПЕДАГОГІВ
У РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ
Сьогодні дедалі більшого
поширення
набуває
комплектування
різновікових
груп. Робота у таких групах має
певну складність: від вихователя
вимагається великий такт і
майстерність, знання специфіки
роботи з різними віковими групами, вміння співвідносити програмові
вимоги з індивідуальними особливостями вихованців, здатність розуміти і
бачити кожну дитину і всю групу в цілому. З одного боку таке
комплектування груп дає змогу спільного перебування братів та сестер в
одній групі, інших родичів, сусідів близького віку, які товаришують; з
другого боку – “об’єктивують пріоритет морально-духовного розвитку
дошкільника над інтелектуальним...” (Коментар до Базового компонента
дошкільної освіти в Україні”, с.25).
Однак, дещо ускладнюючи роботу педагогів, поєднання в одній групі
різних за віком дітей, відкриває водночас широкі можливості для
міжвікового спілкування. Спільна діяльність вихованців містить значні
резерви: в ній здійснюється взаємовплив дітей різного віку,
взаємодопомога, навчання молодших старшими. Міжвікова взаємодія
дітей є особливо цінною, тому що дає змогу педагогу використовувати
фактор взаємонавчання. Взаємонавчання може бути більш дієвим, ніж
прямий вплив на дітей з боку педагога.
В різновікових групах створюються сприятливі умови для спілкування
молодших дітей зі старшими. В групах, укомплектованих таким чином,
дитина два роки знаходиться у ролі молодшого і два – старшого за віком.
Це дуже важливо з точки зору дошкільників, які у молодшому віці
потребують індивідуального спілкування з більш старшими. В зв’язку з
цим особливого значення, як засіб спілкування, набуває цілеспрямоване
формування дитячого мовлення. В спільній діяльності, в грі формуються
нові форми і функції мовлення, розвивається така важлива якість
поведінки, як невимушеність, складається механізм самооцінки і
самоконтролю. Спілкування з однолітками надає почуття свободи, веде до
розвитку фантазії, активізації творчого потенціалу особистості.
Практика виховання дітей у різновікових групах має багато позитивних
моментів. У процесі роботи в таких групах педагогові легше відійти від
уніфікації й приділяти більше уваги індивідуально зорієнтованому
вихованню, а опосередковано – через старших дітей – передавати
молодшим набутий досвід міжособистісних взаємин, інформацію про
норми та правила поведінки тощо.
В різновіковій групі діти зростають добрішими, вихованішими, адже
5
6. старшим випадає турбуватися про молодших, а ті хочуть бути схожими на
них. Вихователь при цьому діє опосередковано, передаючи малятам через
старших дітей позитивні приклади міжлюдських стосунків у колективі,
підключаючи механізми саморозвитку, власної активності самих дітей. А
дотримання педагогом умов організації роботи у різновікових групах
забезпечує необхідний рівень знань, умінь і навичок її вихованців.
ЗДІЙСНЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
В РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ
Навчальний процес у різновікових групах здійснюється з використанням
фронтальних, групових та індивідуальних форм організації навчання.
Найбільш раціональною формою організації навчання в різновіковій
групі є заняття за одним розділом програми з диференціацією навчальних
завдань для кожної вікової підгрупи. Спільні завдання розв’язує
вихователь в процесі фронтального навчання, а ті, що стосуються дітей
певного віку, - на заняттях з віковою підгрупою. Взаємозв’язок двох типів
занять
вихователь
забезпечує
способами їх організації. Наприклад,
першу половину заняття вона
працює з однією підгрупою. Потім
підключає решту дітей і розв’язує
спільні для обох підгруп завдання.
Або навпаки: заняття розпочинає з
усією групою, а потім молодші ідуть
гратися, а старші продовжують
займатися з педагогом.
Існує й інша форма організації
навчання – заняття з віковою
підгрупою. При цьому краще вдається врахувати індивідуальні
особливості дітей. Скорочується кількість організаційних моментів,
завдяки чому підвищується змістова щільність заняття. Під час роботи
вихователя з віковою підгрупою, де 10-12 дітей, є можливість спілкуватися
з кожним із них, тобто здійснювати індивідуальний підхід. У зв’язку з цим
і результативність при груповому навчанні значно вища, ніж при
фронтальному. Тому вважається припустимим скорочення тривалості
підгрупових занять порівняно з фронтальними. Однак організація навчання
за віковими підгрупами може бути ефективною лише за умови участі в
ньому помічника вихователя і чіткого розподілу обов’язків між ним і
педагогом.
Такий взаємозв’язок загальногрупових занять та занять з підгрупами
дітей, дозволяє вихователю правильно дозувати учбове навантаження для
дітей різного віку, попереджує їхню стомлюваність. А також допомагає
вирішувати специфічні для дітей окремих вікових підгруп учбові завдання.
При проведенні занять, на яких одночасно присутні діти чотирьох, п’яти
6
7. і шести років, педагогу необхідно максимально забезпечувати активність і
працездатність дітей у всіх підгрупах. З цією метою уникати довгих
монотонних бесід, багатослівних пояснень, вміти підібрати оптимальний
темп і ритм заняття. На заняттях по зображувальній діяльності та з
мовленнєвого спілкування використовувати різні прийоми для зміни пози
дитини: запросити до дошки, попросити чим-небудь допомогти товаришу;
доцільно вводити в хід занять різноманітні фізкультхвилинки тощо.
1.
2.
3.
1.
2.
3.
1.
2.
3.
4.
5.
1.
2.
3.
1.
1.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ступінчастий початок заняття
Починають роботу старші діти, з якими педагог вивчає нову тему.
Підключаються молодші діти.
Діалог, у якому беруть участь усі діти.
Ступінчасте закінчення заняття
Заняття розпочинається з усією групою.
Молодші діти беруть участь у спільному занятті 15-20хв. Старша
підгрупа залучена до різних видів діяльності протягом 25-30хв.
Молодша підгрупа залишає заняття з помічником вихователя, а
вихователь продовжує роботу зі старшою підгрупою.
Ступінчасті початок і кінець заняття
Починають роботу старші діти.
Приєднуються молодші діти. Старші в ролі “вихователя” навчають
малюків, демонструють способи виконання завдання, контролюють
виконання завдання.
Виконання завдань (для кожної підгрупи – диференційовано).
Підведення підсумків. Молодші діти закінчують заняття.
Старші виконують індивідуальні завдання.
Одночасна діяльність дітей,
але з різним програмовим змістом для кожної підгрупи
Ігрові дії молодших дітей у спеціально створеному середовищі
(підпорядкованому темі заняття) під наглядом помічника вихователя
чи вихователя.
Організоване заняття.
Після виконання завдань підгрупи міняються місцями.
Поточна організація діяльності дітей
Працює одна підгрупа, а друга доповнює результат її діяльності
(конструювання, зображувальна діяльність, мовленнєва творчість).
Окрема діяльність дітей
Кожну підгрупу залучено до різних видів діяльності з різним
змістом.
МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК
Розвиток мови дітей у перші роки життя – важливе завдання виховання,
оскільки оволодіння рідною мовою тісно пов’язане з розвитком свідомості
7
8. дитини, з пізнанням нею навколишнього світу, тобто розумовим її
розвитком.
Мова відіграє вирішальну роль у формуванні психічної діяльності
дитини. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання.
У спільній діяльності зі старшими дітьми, завдяки наслідуванню
молодшими дошкільниками мови старших, у малюків починає швидкими
темпами розвиватися мова: вони засвоюють її основні звороти і форми,
збільшують свій словниковий запас, удосконалюють звуковимову і
граматичну правильність мовлення. Тому найсприятливіші умови для
наслідування мови старших створюються в різновікових групах.
На кожному занятті вихователь повинен намагатися використати
якнайчастіше віршоване слово, загадку, прислів’я, щоб заняття було не
лише цікавим, а й спрямованим на збагачення словника дітей.
Розвиток мовлення дітей педагог має здійснювати не лише на заняттях, а
й у повсякденній діяльності, під час режимних моментів, адже це дає
широкі можливості для спілкування молодших дошкільників зі старшими
дітьми. Вихователь повинен спрямовувати молодших дітей на таке
спілкування. Якщо дитина звертається з запитанням до вихователя, то в
окремих випадках вона може молодшого відіслати з цим запитанням до
старшої дитини: “А ти підійди, будь ласка, до Валі і запитай...” або:
“Підійди, будь ласка, до Владика і попроси: “Владику, розстібни, будь
ласка, мені ґудзики.” А так як малюки забувають вживати такі слова, як
“будь ласка”, “дякую”, “вибач”, “доброго ранку”, “до побачення”, то таке
спілкування дає можливість для засвоєння ввічливих форм мови
молодшими дітьми. А за завданням вихователя діти старшої підгрупи
можуть нагадувати меншим про потребу вживання ввічливих слів при
кожній нагоді. Коли діти старшої підгрупи допускають окремі помилки в
мові, то вихователь негайно виправляє їх в присутності молодших дітей, бо
їх можуть наслідувати малюки. Наприклад: “Юро, ось так розстібни
пуговички” - каже дитина, а вихователь виправляє: “Ґудзики правильно
казати, ґудзики. Повтори, Владику, і навчи Юру, як слід говорити”.
У вільний від занять час слід доручати окремим дітям старшої підгрупи
розповісти молодшим казку, прочитати вірш напам’ять, пояснити
ілюстрації в книжці, тобто створювати умови для мовної активності
старших дошкільників, розвитку їхньої розмовної і зв’язної мови.
Заняття з мовленнєвого розвитку вихователь може проводити як з усією
групою, але з різними завданнями для кожної вікової підгрупи, так і
окремо з кожною підгрупою. З усією групою вихователь проводить такі
заняття, як розгляд картин і розповіді за ними; читання деяких художніх
оповідань і бесіда за їхнім змістом; розповідання казки; дидактичні ігри з
іграшками і предметами; перегляд діафільму; екскурсії-огляди;
спостереження; показ театрів. А такі заняття, як творчі розповіді, словесні
дидактичні ігри, етичні бесіди, читання і переказування художніх
(програмних) творів, написання листів проводити тільки з дітьми старшої
8
9. підгрупи, а заняття з навчання грамоти тільки з дітьми 6-го року життя.
Заняття по заучуванню віршів проводити як з усіма дітьми, так і окремо з
кожною підгрупою. Об’єднувати найчастіше дітей слід тоді, коли
молодшій підгрупі потрібно лише повторити вірші. На початку заняття
вихователь повторює вірші з молодшими дітьми, а потім починає
заучувати новий вірш зі старшою підгрупою. Якщо ж вірш складний за
змістом і великий за розміром, то його заучує вихователь окремо з кожною
підгрупою.
ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК
Заняття по формуванню у дітей елементарних математичних уявлень
вихователь проводить як фронтально з усією групою, але ставлячи різні
програмові завдання для кожної вікової підгрупи, так і окремо з кожною
віковою підгрупою дітей, якщо заняття включає в себе повідомлення дітям
нових знань. Так як кількість занять з математики невелика, то
фронтальних занять вихователь планує мало, а в основному це заняття з
віковими
підгрупами.
Тому основна робота по
закріпленню знань дітей з
математики відбувається
під час індивідуальної
роботи з дітьми та під час
проведення дидактичних
ігор. Цікаві розвиваючі
ігри
математичного
напрямку з досвіду сім’ї
Нікітіних, які працювали
зі
своїми
дітьми
з
раннього віку і мали вражаючі результати: “Склади квадрат”, “Рамки і
вкладиші М.Монтесорі”, “Таблиця сотні”, “Дроби” та інші. Ці ігри
використані педагогом в роботі гуртка «Дослідники-чомусики».
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК
Образотворче мистецтво має велике значення для всебічного розвитку
дітей.
В старшій різновіковій групі заняття з малювання, ліплення і аплікації
вихователь проводить з дітьми 4-6 років одночасно. Так, як заняття з
шестирічками з малювання потрібно проводити, відповідно вимог
програми, частіше, то тоді вихователь проводить заняття зі старшими, а
для менших планує іншу діяльність.
Підбір тем для занять вихователь здійснює за такими напрямками:
ускладнення програмового завдання, яке вихователь ставить перед дітьми;
навчання дітей використовувати в роботі різні виражальні засоби.
При виконанні одного і того ж завдання, кожна вікова підгрупа виконує
9
10. різний об’єм роботи.
Наприклад,
діти
чотирьох
років
зображують
один
предмет, а діти п’яти і
шести років – два, три
і
більше.
Або
вихователь пропонує
усій
групі
для
зображення один і той
самий предмет, але з
різними вимогами до
його виконання. Так,
зображення, виконані малюками, за формою, будовою, кольором лише
наближені до натури, а в роботах старших повинно бути передано
особливості форми і будови предмета, відображені різні відтінки кольору.
Однакові предмети можуть бути зображені дітьми шляхом використання
різних зображувальних матеріалів або різної техніки декоративного
оформлення. Наприклад, менші діти малюють гуашшю, а старші –
аквареллю. Або на занятті з ліплення на тему “Пташка” діти чотирьох
років ліплять загальний вигляд, діти п’яти років передають образ
декоративної пташки з використанням наліплень, а діти шести років
прикрашають виліплену пташку наліпленнями і заглибленим рельєфом. А
в занятті з аплікації, “Запрошуємо на чай”, молодша підгрупа вирізає
предмети чайного сервізу по прямій (чашки), а старша (блюдця) – по колу.
На такому занятті діти працюють в парах (молодший і старший),
створюючи одну композицію.
Процес сприймання дітьми іграшки чи картинки вихователь здійснює
диференційовано для кожного віку. Так, при проведенні обстеження
предмета старші діти можуть аналізувати його на відстані, а малятам дає
можливість предмет обстежити ще й дотиковим способом.
В кінці заняття вихователь залучає дітей кожної вікової підгрупи до
оцінки й аналізу робіт на лише своїх, а й інших дітей групи. Взаємоаналіз і
взаємооцінка мають велике виховне значення. Малюки, з цікавістю
розглядаючи роботи старших товаришів, набувають певного досвіду у
створенні образу. При цьому зростає як і авторитет старших дітей, так і
відповідальність під час виконання роботи.
ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК
Заняття з фізичного виховання проводити можна з усією групою
одночасно, але розділяючи дітей на підгрупи, під час виконання основних
рухів. Під час таких занять конче необхідна допомога помічника, який
10
11. буде стежити за правильністю виконання молодшими дітьми уже
знайомого руху, вихователь навчатиме старших дітей новому. В
залежності від фізичного розвитку дитини, вихователь тимчасово може
перевести слабшу дитину із старшої підгрупи в меншу, чи навпаки. Під час
виконання загальнорозвиваючих вправ збільшує дозування для старших ,
або ускладнює вправи. А під час бігу, діти біжать двома підгрупами в
різних напрямках: старші по зовнішньому, а молодші по внутрішньому
колу. Рухливу гру на заняття вихователь підбирає для обох підгруп, але з
різним варіантом виконання, який відповідає віку дітей. Так, якщо гра з
лазінням, то для чотирирічних дітей вона передбачає підлізання (“гра
“Пожежники”).
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ В РІЗНОВІКОВІЙ ГРУПІ
Особливе значення в розвитку дітей від двох до шести років мають
творчі (рольові) ігри. Гра, як провідний вид діяльності дошкільняти,
спрямовує на пізнання навколишнього світу у процесі відтворення
повсякдення та праці людей. Для дітей сюжетно-рольова гра це
захоплююче заняття, яке разом з цим є важливим засобом виховання і
розвитку малюка.
Стимулюючи розвиток гри в різновіковій групі, вихователь враховує те,
що дошкільнята вже мають певні ігрові навички, які сформувались у них
поза дошкільним закладом. Але незважаючи на те, що у дітей накопичений
достатній досвід для розвитку задуманої гри і сформований стійкий
інтерес до неї, вони не завжди можуть самостійно розподілити ролі і
розвинути сюжет гри. Тому вихователь в цьому випадку не дає вказівок як
розпочати гру і як саме гратись, а лише допомагає дітям “оживити” уяву і
розподілити ролі. Коли, наприклад, не можуть діти розвинути сюжет гри
“Пошта”, то вихователь з допомогою навідних запитань відтворює в
пам’яті дітей екскурсію на пошту, уточнюючи, хто працює там і що
робить. Після цього в грі з’являються крім листоноші і приймальниці
посилок, листів, телеграм, шофери по доставці пошти тощо. А при
розподілі ролей між дітьми враховує інтереси і симпатії дітей; вікові та
індивідуальні особливості менших і старших дошкільнят; намагається
задовольнити ігрові інтереси кожного з них, надаючи можливість проявити
себе; може використати ігрову роль для самоствердження дитини в
різновіковій групі.
Для оптимізації ігрової діяльності дітей різного віку слід користуватися
такими принципами:
• правильна організація ігрової діяльності дітей різного віку як
визначальна умова досягнення мети й результату гри;
• послідовність (гру починають старші, трохи згодом до них
приєднуються молодші);
• одночасність (діти починають грати разом, через деякий час молодші
11
12. закінчують, а старші продовжують);
• кожна підгрупа грає у свою гру;
• ігри однакові, але з різним програмовим змістом;
• показ і пояснення здійснюютьють старші для молодших.
Проведення багатьох “класичних” у дошкільному віці ігор (“Лікарня”,
“Сім’я”, “Дитячий садок” тощо) особливо ефективні з погляду виховання
саме в різновіковій групі, бо тут збігаються інтереси всіх дошкільнят і
задовільняються інтереси і запити кожного.
ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
В. Сухомлинський влучно зазначив: “Народна педагогіка, яка знає
чарівну силу праці, відкрила перед нами нові джерела виховної мудрості,
невідомі в книжній педагогічній теорії. Ми переконалися, що тільки
завдяки праці, у якій є піт, і мозолі, і втома, людське серце стає чутливим,
ніжним. Народна педагогіка знає, що для дитини посильне і що
непосильне, й вимагає починати трудове виховання з того часу, тільки-но
дитина навчиться нести своєю рукою ложку від тарілки до рота”.
Усвідомлюючи важливість трудового виховання, кожен вихователь
здійснює цілеспрямовану роботу по залученню дітей до праці. У
різновіковій групі використовує трудові доручення, колективну працю,
чергування. Так, трудові доручення – це конкретні завдання, які
виконуються декількома дітьми чи однією дитиною (індивідуальні і
колективні доручення). Даючи такі доручення по виконанню якоїсь певної
роботи, вихователь повинен пояснити для чого це потрібно, тобто мотивує
своє прохання: “Сашо, допоможи мені, будь ласка, прибрати іграшки, бо у
нас такий безлад.” Даючи доручення всім дітям, педагог враховує вікові
особливості та індивідуальні можливості кожного. Колективну працю
вихователь організовує як на вулиці, так і в приміщенні. В різну пору року
це завдання, пов’язані з прибиранням на ігровому чи спортивному
майданчиках, праця на огороді, квітнику, допомога двірнику тощо. В
приміщенні – це перш за все господарсько-побутова праця: складання
іграшок,
посібників,
будівельного
матеріалу;
прибирання в шафах для
одягу;
підготування
матеріалів до занять тощо.
Доручаючи вихованцям
таку роботу, вихователь
ставить за мету викликати у
них бажання і вміння
працювати
в
колективі,
виховувати
почуття
відповідальності за спільну
12
13. справу.
Організовуючи колективну працю в різновіковій групі вихователь
повинен дотримуватися наступних вимог:
• обов’язковий розподіл дітей на ланки, склад яких постійно
змінюється;
• зміст праці повинен бути знайомий дітям;
• сформованість у дітей навичок роботи в колективі;
• об’єднання дітей різновікової групи для колективної праці
здійснювати тільки з урахуванням їхніх індивідуальних
особливостей і усталених взаємовідносин.
Базовою программою розвитку «Я у Світі» рекомендовано різні види
чергувань: по їдальні, по куточку природи, по підготовці до занять і
прибиранні матеріалів після закінчення роботи. Під час організації різних
видів чергувань вихователь враховує ряд положень:
• незалежно від кількісного співвідношення дітей різного віку,
обєднання дітей для чергувань вихователь здійснює після засвоєння
кожним послідовності роботи за одним столом, так як за кожним
столом зміст і об’єм роботи одинакові ( перш за все це стосується
дітей середнього віку);
• дітей п’яти і шести років об’єднує з початку року, бо вони вже
засвоїли деякі види праці;
• якщо діти середнього віку мають досвід чергувань по їдальні, то
об’єднує їх із старшими з початку року;
• організовуючи чергування дітей чотирьох років, вихователь
обов’язково закріплює за ними стіл, тим самим обмежуючи об’єм
роботи. Старшим вихованцям дає більший обсяг роботи і, крім того,
доручає їм допомагати меншим дітям, які чергують разом з ними;
• якщо дитина вперше виконує обов’язки чергового, то вихователь
вчить його чергувати індивідуально, а набуті навички закріплюються
під “керівництвом” кого-небудь із старших дітей.
Залучення дітей до посильної праці, до виконання нескладних трудових
завдань може стати основою формування багатьох соціально – моральних
якостей: бажання та вміння працювати, бути корисним комусь; поваги до
людей праці, шанобливого ставлення до виготовленого ними; вміння
долати труднощі й завдяки власним зусиллям досягти бажаних
результатів; відчуття задоволення своєю роботою.
СФЕРА «ПРИРОДА»
«Висаджування багаторічних квітів»
Тематичне заняття
13
14. Завдання: розвивати інтерес у дітей до пироднього оточення.
Виховувати бережне ставлення до рослин, працелюбність, бажання
прикрашати довкілля. Розширити уявлення дітей про зміни у стані рослин
на весні (початок руху соку, поява листя, квітів), про різномаїття квітів,
їхнє значення для життя комах, для людей. Уточнити і розширити знання
дітей про способи розмноження рослин: насінням, цибулинками,
живцюванням; ознайомити з новим способом розмноження - діленням
куща. Вчити прийомам правильного висаджування.
Матеріал: кущики ромашки, рубенії, лійки, ілюстрації квітів ромашки
і рудбекії.
Словник: багаторічні квіти, рудбекія.
Художнє слово: вірш М.Позанської "Ромашки", прислів'я: "Зробив
діло - гуляй сміло".
Хід заняття: заняття розпочати на вулиці біля клумби.
- Діти, подивіться навколо, і скажіть, які зміни відбулися у природі
з приходом весни? Так, з настанням тепла у рослин почався рух
соку і вони почали рости: з'явились листочки, квіти. А які квіти
зараз ростуть на нашій клумбі? А які, будуть цвісти пізніше?
- Яке значення мають квіти для рослин і комах? Чи потрібні вони
людям? Навіщо?
- Сьогодні ми з вами будемо розсаджувати багаторічні квіти. А хто може
пояснити , які це багаторічні квіти? Так, це квіти, які ростуть не один
рік.Подивіться на клумбу і назвіть багаторічні квіти, які вже ростуть
на ній? Так, це незабудка, лілія, піонія, флокси. А ось
послухайте вірш і відгадайте про яку він квітку?
Читає вірш М.Позанської "Ромашки"
На стрункій високій ніжці,
Біля річки на лужку,
У косинці Білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Посміхнулася мені....
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала - ні!
- Про яку це квітку вірш я вам прочитала?
- Так, це дійсно ромашка, крім ромашки ми посадимо з вами квітку з
іншою назвою, але чимось схожою з ромашкою. Ця квітка називається
рудбекією. (Повторити назву квітки з дітьми) . Ось розгляньте
ілюстрацію і відмітьте схожість і розбіжність між цими квітами. Як
ви відмітили, квіточки цих рослин схожі за будовою, але у рудбекії
пелюсточки жовтого кольору, а серединка - чорного.
- А ось розгляньте тепер і кущики цих рослин, опишіть листя.
Молодці.
- А ще між ними спільне те, що ромашка і рудбекія – багаторічні
14
15. квіти.
- Ну що ж, а зараз приступимо до роботи. Кущики квітів будемо
садити в ямки, які ми приготували заздалегідь з хлопчиками.
Подивіться, як треба робити: беремо однією рукою рослину і
опускаємо її в ямку. Розправимо корінці і добре поллємо, щоб
наша квіточка прийнялася. Тепер засиплемо ямку землею до
стебельця. Землю навколо квітки треба притиснути обома руками,
щоб вона прилягла до корінців.
Пара дітей (старший з молодшим) показують етапи роботи.
Вихователь підказує, поправляє дітей, наголошує і звертає увагу
інших дітей на основні етапи роботи.
- Розподіліться по-двоє, візьміть лійки і квіти. Хто яку квітку буде
садити?
Під час роботи вихователь і помічник вихователя допомагають дітям,
заохочують.
«Весела подорож»
Інтегроване заняття для дітей молодшої різновікової групи
з пріоритетом пізнавального та мовленнєвого розвитку
Завдання: розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, навички
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Виховувати інтерес до
тваринного світу, любов та бережне відношення до тварин природного
довкілля. Закріпити знання дітей про свійських тварин і птахів та диких
тварин, способи життя, харчування; вчити розрізняти та називати дорослих
тварин та їхніх дитинчат, вправляти у звуконаслідуванні. Вчити дітей
молодшої групи розуміти, а дітей середньої – вживати в активному
мовленні поняття «свійські», «домашні» та «дикі» тварини. Вправляти
дітей в лічбі (молодші діти від 1 до 3, середні – від 1 до 5), в умінні
встановлювати рівність та нерівність множин, використовуючи поняття:
порівну, більше, менше.
Словник: качка, каченята, курка, курчата, коза, козенята, корова,
телята, ведмідь, білка, заєць; домашні, свійські тварини, дикі тварини;
порівну, більше, менше.
Художнє слово: загадка та вірші про тварин (в ході заняття).
Матеріал: демонстраційний: площинне зображення ставка, лугу, дерев,
кущів, іграшки – тварини; роздатковий: площинні зображення рибок,
шишки, горішки; картинки до дидактичної гри «Хто де живе?».
Підготовча робота: розучити з дітьми та музичним керівником
пісеньку-танок «Вийшла курочка гулять», малорухливу гру «Ловись,
рибко» та гру «Автобус».
Хід. Вихователь пропонує дітям подорож автобусом (малорухлива гра
«Автобус»: діти стають парами, ніби пасажири в автобусі і йдуть. На слово
«Зупинка» - діти розходяться: бігають, стрибають).
15
16. Перша зупинка – «Ставок та лужок» (вихователь активізує молодших
дітей):
- Хто плаває у ставку? (Качки) Як звати велику пташку? (Качка) Як
звати маленьких її діток? (Каченята) Як кричать качки? Скільки
качок? А каченят?
- Хто пасеться на лугу? (Корова, теля, коза, козеня, курка, курчата)
- Як звати діток курки? (Корови, кози)
- Як кричить корова? (Теля, коза та козенята, курка, курчата)
- Всі ці тварини живуть поряд людей, які за ними доглядають:
годують, поять ці тварини називають свійські або кажуть «домашні»
тварини.
- Що люблять їсти ці домашні тварини? Як ви можете за ними
доглядати?
Пісенька-танок «Вийшла курочка гулять».
Друга зупинка – «Лісок»:
Зайченя вухате,
Сіре, волохате.
По ліску стрибає –
Щось погризти шукає.
- Що любить їсти зайчик. А де він живе? Кого боїться?
Веселенький це звірок:
Плиг з ялинки на дубок.
Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає.
Хоч мала сама на зріст,
Та великий має хвіст.
По гілках стрибає –
Горішки збирає.
- Хто це за звірок? А що любить гризти білочка?
«Білочка»
Г. Демченко
-Де ти, білочко, живеш?
Що ти, білочко, гризеш?
-У зеленому ліску,
У дуплі, у соснячку,
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки!
- Скільки шишок назбирала білочка? А горішків?
Діти молодшої групи лічать від 1 до 3, середньої – від 1 до 5.
- Чого більше? Чого менше? Скільки потрібно дозбирати білочці
шишок, щоб їх стало порівну з горішками? (Діти добавляють шишок,
щоб стало порівну з горішками: молодша група дітей – на один
предмет, середня – на два)
16
17. - Скільки тепер шишок і горішків? (Порівну)
Він великий, вайлуватий,
Буркотливий та кудлатий.
Любить дуже полювати –
З річки рибок діставати.
Гра «Ловись, рибко» (Діти, стають, розтавивши ноги на ширину плеч.
Нахиляючись вперед, не згинаючи ніг, дістають з підлоги рибку).
- Зайчик, білочка, ведмідь – живуть де? Тому їх називають дикими
тваринами. Як потрібно себе поводити з ними?
Гра «Автобус» - повернення до дитячого садка. Молодша підгрупа
дітей залишає заняття. З дітьми середньої підгрупи проводиться
дидактична гра «Хто де живе?» (Діти розкладають картинки із
зображеннями тварин і домашніх, і диких до ілюстрацій, де зображено ліс,
сарай, конуру тощо). Вихователь вправляє дітей у вживанні в мовленні
дітей слів «домашні», «дикі» тварини.
Зірочки і сузір’я
Інтегроване заняття з пріоритетом пізнавальної, мовленнєвої
та художньо-естетичної ліній розвитку
Завдання: розвивати у дітей творчу уяву, фантазію, логічне мислення,
збагачувати словник епітетами, узагальнюючими словами. Виховувати
інтерес до астрономічних знань, до малювання з використанням
нетрадицій-них технік, добре ставлення до оточуючих і близьких людей.
Розширити і уточнити знання дітей про Сонце, як зірку, про зірки. Ввести
узагальнююче слово в словник дітей «сузір’я», дати знання про сузір’я
Малої та Великої Ведмедиці. Закріпити назви кольорів, продовжувати
вчити розрізняти «веселі» та «сумні» з них, мімікою лиця показувати
радість і сум. Ознайомити з новою нетрадиційною технікою малювання
свічкою.
Матеріал: вірші про зірочки, площинні зображення Сонця і зірочок,
полотно синього кольору з вишитими на ньому різнокольоровими
зірочками, ілюстрації сузір’їв Великої та Малої Ведмедиці та інші;
матеріали до ігор «Сонечко і зірочки», «Знайди таке саме сузір’я»; аркуші
паперу з намальованими на них зірками фломастерами, свічки, гуаш та
акварель для вибору дітьми, пензлі, пластикові стаканчики з водою,
серветки.
Словник: зірочки, яскраві, веселі, різнобарвні, сузір’я, Сонце, гаряче,
велике, добре, лагідне, привітне тощо.
Попередня робота: виготовити з дітьми заготовки для малювання: на ½
аркуша намалювати фломастерами різнокольорові зображення зірочок.
Хід. Вихователь зачитує вірш:
Ніжна зірка срібно-біла
До нас в групу залетіла.
Буде з нами вона грати,
17
18. Про сузір’я розповідати.
- Сьогодні ми будемо розмовляти про зірочки.
- Хто знає, що таке зірки? (припущення дітей)
- А яка найбільша зірка? - Сонце.
- А хто щось може розповісти про сонечко? – Сонечко, яке? Воно
дарує всім своє світло і тепло – воно добре, ласкаве, лагідне,
привітне, тепле. А як ми можемо подарувати одне одному своє
тепло?(Обійнятися) А нашим гостям? (Подарувати посмішку)
- Сонце – найбільша зірка в Космосі, яка дуже гаряча, а зірки –
маленькі сонечка, які знаходяться так далеко, що до них ніхто не
може долетіти, навіть найшвидша і найбільша ракета.
- Хто і коли з вас, діти, бачив зірочки і де ви їх бачили?(Вдень їх не
видно)
Гра «Сонечко і зірочки»
- Чи можна порахувати зірочки на небі? Чому?
- Якщо хочете сьогодні
дізнатися, де живуть
зірочки, то одягнемо
ці атрибути і уявимо
себе
зірочками
і
потрапимо з вами до
їхньої
домівки
–
Космосу.
Раз,
два,
три
–
Зірочками стали ми.
Почали усі крутитись,
Щоб у Космосі опинитись.
Діти підходять до простеленого на землі полотна, що являє собою
уявний Космос.
- Ось ми і дома. Подивіться, скільки тут наших сестричок,
різнокольорових зірочок. Які вони мають кольори? Чи є тут чорні та
коричневі кольори? Тут лише веселі, яскраві кольори. А чорний і
коричневий – сумні кольори.
Мімічна гімнастика «Веселі – сумні»
- Люди давно спостерігали за зоряним небом і помітили, що зірки
розміщені завжди однаково і тоді почали давати назви скупченням
зірок - ось Велика і Мала Ведмедиці – це сузір’я(розглянути
ілюстрації). Знайдіть їх тепер на полотні.
- А ці на що схожі?(розглянути ілюстрацію)
18
19. Гра «Знайди таке саме сузір’я»
- Давайте знімемо наші зірочки і викладено з нього своє сузір’я,
придумаємо йому назву.
- А нам вже час повертатися до групи, то ж підготуйтеся, замружте
очі:
Раз, два, три –
Ось і дітьми стали ми.
Час до групи повертатись Малюванням час займатись.
- Подивіться, наші зірочки світять нам (показує на полотно).
Пальчикова гімнастика.
Світять зірочки вгорі,
Усім людям на землі.
Мерехтять вони ось так,
Ніби вогники горять.
То великі, то малі
Світять зірочки вгорі.
- А тепер намалюємо наші з вами сузір’я, для цього ми будемо
наводити намальовані вже нами зірочки свічкою, а потім аркуш
зафарбуємо темним кольором. На тому місці, де ви водили свічкою,
аркуш не зафарбується. Це справжній фокус вийде у нас.
Розглянути малюнки, запитати, хто яку придумав назву своєму сузір’ю.
Гра «Що яке?» (Сонце яке, зірочки які?)
“Подорожуємо осінніми стежками”
Комплексне заняття з прiорiтетом пізнавальної, мовленнєвої
та художньо-естетичної ліній розвитку
Завдання: розвивати мовлення, дикцію, пам'ять. Виховувати інтерес до
змін в природі; бережливе ставлення до живої природи. Закріплювати
знання дітей про осінь: назви осінніх місяців, правила поведінки в природі,
дарів осені: овочі і фрукти; птахи, що відлетіли. Повторити вивчені вірші
про осінь.
Матеріал: ілюстрації птахів, овочів, фруктів, атрибути до гри “Знайди
листочок”, “Звари борщ, компот”.
Підготовка дітей: вивчення віршів та загадок про осінь, осінні місяці.
Хід. Вірш О. Пчілки “Прийшла осіння пора”.
Вихователь: - Як швидко літо проминуло!
Прийшла осінняя пора.
Немов на крилах, поминуло
Кохане літечко з двора!
Садок марніє по-тихеньку,
Пожовклі падають листки,
Вітрець не віє вже тепленько, 19
20. Жене похмурії хмарки.
Посох горошок на городі,
Мачок вже цвіт давно згубив,
Високий соняшник на грядці
Журливо голову схилив.
- Які ще ви знаєте вірші про осінь?
А. Камінчук “Жовта осінь”
Чи насправді, а чи сон це:
Жовті верби, жовте сонце,
Жовті трави, жовті доли,
Жовте листя, жовте поле.
Це насправді не здалося
Жовте небо, жовта осінь.
Б. Писаренко “Осінь”
Понад нашим гаєм
У височині
Осінь пропливає
В золотім човні.
Засинають равлики
В листі на землі,
І летять журавлики
У теплі краї.
Л. Повх “Жабка”
Журилась під осінь
Малесенька жабка:
- Уже потемніла
У соняха шапка.
І жовтими стали
Листочки у клена,
А я іще й досі
Зелена-зелена...
М. Пономаренко “Одягнула осінь”
Одягнула осінь золоту хустину
Та й пішла уранці в гості на долину.
По сухій травиці тихо походжає
І берізкам коси в золото вбирає.
Накрапає дощик, землю поливає,
Осені доріжки чисто вимиває.
Походжає осінь мокрими стежками,
Укриває землю диво-килимами.
- Сьогодні ми з вами помандруємо осінніми стежками.
Пісня:
Наш поїзд рушає, колеса біжать,
20
21. А в поїзді нашім малята сидять.
А ось і зупинка, скоріше вставать,
Осінні місяці пора зустрічать.
Вересень. Про нього в народі кажуть: “Вересневий час - сім погод у нас”.
Жовтий вересень, мов сонях,
До дерев підкрався в сад
І розлігся на осонні
Смакувати виноград.
Георгій Петрук
Жовтень. “Жовтень ходить по краю, виганяє птахів з гаю”.
Сумує жовтень в нашому саду,
Поодцвітали мальви сніжнобілі,
Хмелі перебродили у меду,
І журавлі полинули у вирій.
Надія Кибальчич
Листопад. “Листопад – не лютий, проте спитає, чи взутий”.
Все листопади вдаль перенесли...
Бузкова тиша... Сад тривожно-синій.
Смородина ще в залишках роси,
А на гілках цвіте холодний іній.
Надія Кибальчич
- Назвіть всі місяці по черзі.
Пісня: Наш поїзд рушає, колеса біжать,
А в поїзді нашім малята сидять.
А ось і зупинка, пора нам вставать
Овочі й фрукти усі нам назвать.
Розгляд овочів і фруктів.
- Чим корисні?
- Розподіліть на овочі і фрукти.
Гра “Звари борщ, компот” (грають двоє дітей, які до площинних
зображень каструлі і глечика підставляють чи то овочі чи фрукти).
Пісня: Наш поїзд рушає, колеса біжать,
А в поїзді нашім малята сидять.
А ось і зупинка, пора нам вставать.
Пташок, що відлетіли, треба всім знать.
Розглянути ілюстрації, назвати тих птахів, що відлетіли.
Прикмети. Ворони кружляють – на сніг, ховаються в гілках – на мороз,
ходять по землі – на потепління.
Гра “Літає – не літає”(діти роблять рухи: махи руками, присідання).
Слова до гри: синиця – лисиця, коса – оса, пташка – комашка, корона –
ворона.
Пісня: Наш поїзд рушає, колеса біжать,
А в поїзді нашім малята сидять.
21
22. А ось і зупинка, пора нам вставать.
Ягодам й листочкам пару підібрати.
Гра “Знайди листочок” (див. додаток)
Вірш “Ой, навіщо мені листя...” Микола Чернявський
Ой, навіщо мені листя,
Коли вже іде зима,
Коли холодно вже стало
І пташок ніде нема.
Краще скину я листочки
І тихесенько засну.
Буду спати, буду ждати
Сонце, радість і весну.
Гра “Дощик”
Дощик лише десь шумить, (тертя руками)
Ось вже дужче капотить, (руки схрещені, зігнуті в ліктях. Потирання
долонями плечей).
Капати сильніше став – (поплескування по колінах долонями)
Прямо ляпати почав. (плескання в долоні)
А тепер грозою й громом
Нас лякає безсоромно. (тупання ногами)
Дощику, переставай. (плескання)
Діток наших не лякай. (поплескування по колінах)
Ти не капай, не шуми. (потирання долонями плечей, тертя руками)
Сонечко, усім світи! (руки підняти вгору – потягнутись).
Вірш “Недалеко зима” Катерина Перелісна
Вітер свище. Вітер виє,
Дощ осінній дрібно сіє,
Жовкне листя, в’януть квіти,
Скрізь калюжі по налито.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні комашки,
І метеликів нема –
Недалеко вже зима.
«Чарівна сніжинка»
Комплексне заняття з пріоритетом мовленнєвого розвитку
Завдання: розвивати артикуляційний апарат, повторити артикуляцію
свистячих звуків. Виховувати відповідальність за життя птахів, яким
необхідна людська допомога взимку. Продовжувати вчити складати
речення за сюжетними картинками, старша група - складати розповіді за
наочністю та з власного досвіду. Вправляти в умінні визначати перший і
останній звук в слові, старша група всередині слова.
Матеріал: дзеркальце, дошка, сюжетні картинки, предметні картинки,
сніжинка з паперу.
22
23. Хід заняття:
Діти з вихователем знаходять сніжинку.
Вихователь: - Діти, ця сніжинка не справжня, вона чарівна, бо щойно я
взяла її до рук і почувся мені віршик, якого раніше я ніколи не чула, це
мабуть вона мені його нашепотіла. Ось послухайте уважно і закінчіть його:
Засипало снігом усе навкруги:
Села й міста, ліса і садки.
І звідки взялася оця білизна?
Та це завітала у гості зима...
Діти: - Зима.
Вихователь: - Цей вірш незвичайний тим, що в ньому чути одні й ті самі
звуки. Які саме?( З, С, Ц). Мабуть сніжинка хоче, щоб ми погралися з
ними і пригадали як їх правильно вимовляти. Давайте візьмемо дзеркальця
і виконуємо вправу "Язик - чарівник" - артикуляційна вправа.
Знаємо, що наш язик - дивовижний чарівник.
Все, що ми захочемо, зробить він охоче.
Перетвориться спочатку на малесеньку лопатку.
Язик лопаткою тримай, поки лічу я - не ховай.
1, 2, 3, 4, 5 - можеш язичок сховать.
Гостру голочку язик вже давно робити звик.
Його гостреньким потримайте, поки рахую - не ховайте.
1, 2, 3, 4, 5 - можеш свій язик сховать.
День і ніч, ні на хвилину, не спиняється годинник.
Язичок зроби ось так: тік - так, тік - так.
Наша гойдалочка мила діткам всім дарує крила.
Вгору - вниз, вгору - вниз опустись і піднімись.
Розтягни до вушок губки, язичок за нижні зубки,
Гіркою язик тримається — так ця вправа називається.
Наш язик - чарівник показав усе, що зміг.
- А зараз перевіримо, чи готовий твій язичок вимовляти звуки з, с, ц:
Засичав на нас гусак: с- с- с
Заспівав для нас комар: з - з - з
Не сичи, не співай, тишу дай: ц.
Щоб красиво вимовляти, треба чистомовки знати:
В Юлі є коса - са - са – са.
Стрічка у косі - сі - сі – сі.
Ой, яка коса - са - са - са.
Зайчик кору зїв з лози - зи - зи – зи.
Повсихала вся лоза — за - за – за.
Зайчику, не їж лозу - зу - зу – зу,
Утікай мерщій з лози — зи — зи — зи.
- Наша сніжинка літала і багато чого бачила. Ось подивіться на цю
картинку, розгляньте її уважно і назвіть слова, в яких є наші звуки
з, с , ц .
23
24. Запитання вихователя: - Чому назвав ти це слово, чи правильно вибрав
слово Юра?
Дидактична гра " Знайди звук в слові ". Вихователь роздає картинки..
- Розгляньте картинки. В кого картинка зі звуком з на початку слова.
Підійди і постав її на дошку першою. Промов так це слово, щоб ми
добре почули звук з. Давайте допоможемо Ані. ( Діти виставляють
картинки за розміщенням свистячих звуків в словах. Старші
визначають звуки в середині слів)
- Молодці ви все правильно зробили. А тепер відпочинемо.
- Фізпауза "Зима".
Дружно вийдемо, малята,
На подвір'я погуляти.
І куди не кинеш зір,
Всюди іграм і розвагам
Надається перевага,
Їдуть діти на санчатах,
З гір спускаються завзято
Мчать на санках із трампліна
У ясну погожу днину.
Стали ми на ковзани.
Закружляли на льоду,
Мов сніжинки на льоту.
А тепер ми сніжок купу
Наліпили на всю групу.
Дружно сніжинки всі кидаймо,
Потім всі відпочиваймо.
Відпочили ручки, ніжки,
Йдуть рівненько по доріжці.
Повертаймось до кімнати,
Слід нам далі працювати.
Діти, відгадайте загадку:
Ясна зірка срібно - біла
На рукав з гори злетіла.
Поки ніс її сюди - стала краплею води.
- Що це за зірка, діти? Так , це сніжинка. Наша сніжинка засумувала, бо не може
нам розповісти де вона була, що вона бачила, а все вона нам зобразила в
картинках. Ми їх розглянемо і розкажемо все про неї.
Дидактична гра "Сніжинка розповідає".
Діти середньої групи розповідають кількома реченнями. В ході гри назвати
зимуючих птахів.
- Як потрібно допомагати їм взимку?
- Діти, щось знову я пригадала вірш, який на шепотіла мені сніжинка.
Повторне читання вірша вихователем; разом з дітьми; читання вірша пошепки,
голосно. Розповідь вірша дітьми.
24
25. - Нам сьогодні сніжинка
розповіла і вірш, і де вона
була і що бачила показала.
А ми давайте їй заспіваємо
пісню " Зима", а її
залишимо у нас в групі,
може вона нам ще щось
цікаве розповість.
Підсумок заняття.
СФЕРА «КУЛЬТУРА»
«Без верби й калини нема України»
Комплексне заняття для дітей старшої різновікової групи з пріоритетом
пізнавального та художньо-естетичного розвитку.
Завдання: розвивати пам'ять, логічне мислення, творчу уяву, естетичний
смак. Виховувати інтерес і повагу до національних традицій, любов до
рідної землі, поетичного слова. Ознайомити дітей з народною символікою:
вербою і калиною, значенням їх для українців: верба служила як
будівельний матеріал (ст. група), використовували як очищаючий засіб
для води; калину цінували як за її красу, так і за цілющі властивості
(середня і старша групи);
Вчити дітей розуміти поетичні рядки, слухати пісні, відгадувати загадки,
розуміти прислів'я і приказки, ознайомити дітей з усною народною
творчістю, а саме з бувальщинами.
Матеріал: макет садиби української хати з тином, гілочки верби й
калини і ілюстрації, вироби з верболозу, записи пісень про вербу і
калину, вірші, прислів'я ,приказки і загадки, самовар вода.
Методи і прийоми: прослуховування пісень, читання віршів,
приказок, прислів'їв, загадування і відгадування загадок, розгляд
25
26. ілюстрацій, розповідь вихователя, запитання, пояснення поняття
"бувальщина''', аналіз.
Словник: збагачувати словник дітей пислів’ями, ввести в
активний словник дітей поняття "бувальщина", вербові котики, тин.
Підготовка вихователя: перегляд літератури наукової художньої,
підбір приказок, прислів'їв загадок, запис пісень, підбір ілюстрацій,
виробів з лози,
Підготовка дітей: спостереження в повсякденному житті за вербою і
калиною, вивчення віршів і прислів'їв, розучування пісні "Ой є в лісі
калина" із ритмічними рухами.
Хід заняття. Групова кімната убрана українськими вишитими
рушниками, у вазах стоять гілочки верби і калини, стоїть макет
української хати з тином.
Вихователь залучає дітей старшої групи прослухати запис пісні на вибір
про вербу.
- Діти, якими словами починається пісня ? А де у нас стоять гілочки
верби ? В яку пору року можна побачити їхній цвіт? Чому вербові
бруньки мають назву "котики" - на що, схожий вербовий цвіт?
Вербова гілка зацвіла
У мене на столі,
Як символ сонця і тепла,
Ще схованих в гіллі,
Як знак зеленої весни,
Котра ще в далині. М.Рильський
Верба - здавна одне з найпоширеніших дерев на Україні, одне з
найулюбленіших в народі. Здавна вона супроводжує людські поселення і
оселі. Нею обгороджували ставки, береги річок, дороги, бо вербове
коріння не давало воді розмивати береги, вітрові вивіювати землю, а
вербовими лозами плели тин для огорожі садиби. Ось погляньте, так він
виглядав.
Розглянути макет.
Народна мудрість давно завбачила: де ростуть верби, там чисті джерела
води, а в пісні співається: «Ой у полі вербиченька, там стояла
криниченька». І справді, з давніх давен криниці копали переважно під
вербою, тому казали; «Там криниця, де вербиця». Річ в тім, що верба, а
саме її стовбур, очищає воду, поліпшує смакові якості, надаючи їм
«вербового руху». Тому, де копали колодязі, клали вербову дощечку, а
невеличку, завбільшки з долоню, – у відро з водою.
Здавна уславлені в нашому народі вироби з верби. Колись з цієї
деревини виготовляли легкі та надійні човни, корита та музичні
інструменти, дерев’яні ложки, з лози плели різні кошики, ось такі,
наприклад…(розглянути вироби з лози).
В народі, щоб побажати комусь добра, кажуть: «Будь високим як
верба, а багатим як земля». А ще в народі кажуть: «Без верби і калини
нема України». Чому так кажуть в народі?
До заняття приєднуються діти середньої групи.
- Заходьте, малята, зараз я розповім вам про калину, а ви разом з
нами послухайте.
Слухають пісню про калину в записі.
Запропонувати пригадати пісню, яку знають діти «Ой є в лісі калина»
і виконати під неї танцювальні рухи.
26
27. - Калина полюбила українську землю, на якій вона гано росте, а
народ шанує її за пишну вроду і цілющі властивості. Нема такого
села, де б за тином чи біля криниці, у лузі чи на березі водойми не
росла, не квітла рясним білим цвітом навесні, не рум’яніла
червоними кетягами аж до зими.
Розглянути ілюстрації. Зачитати вірш Т. Г. Шевченка:
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
- А які ви знаєте вірші про калину?
На морозі, як жарини,
В лузі ягоди калини.
Ось горобчик: «Жив-жив-жив»
Дзьобнув ягідку й ожив.
-Я ледь з голоду не згинув,
Красно дякую, калино!
Р. Журавльова
Ось калина над рікою
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте, променисте –
Розквітає як вогні…
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько, і мені.
М. Познанська
- Червона калина є символом отчого краю, нашої України. Коли в давнину
козак вирушав у далеку путь, мати напувала його калиновим чаєм і давала
з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала гілку калини до коня,
щоб нагадувала козакові домівку, матір, кохану.
Ще від своєї бабусі я почула бувальщину – це така невеличка історія у
вигляді оповідання, яка відбувалася насправді. Так ось: ішли двоє дорогою,
дивляться, - щось червоніє в лузі. Один каже: - Це калина спіє. А другий:Коли ж вона тут виросла? Це мабуть щось інше. Підійшли ближче,
придивилися, аж то дівчина гуляла: рум'яна та гарна - ну зовсім як калина.
З того часу, тільки де виросте дівчина хороша та рум'яна, то про неї
кажуть: «Та дівчина, як калина». А ще є й інше прислів'я: «Стоїть у дворі
дівонька, як ставом калинонька».
- А ви яке знаєте прислів'я?
Діти пригадують їм знайоме: «Щоки червоні, як кетяги калинові» - чому
так кажуть у народі?
- А хто з вас знає загадку про цю рослину?
Діти згадують знайому їм загадку: «У вінку зеленолистім, у червоному
намисті видивляєтьсяу воду на свою хорошу вроду?»
- Молодці, а відгадайте моєї.
Навесні зацвіте білим цвітом, а в жнива червоним плодом.
Й не дівка, а червоні стрічки носить.
- Молодці, добре ви відгадуєте загадки, розумієте прислів'я, а чи
знаєте ви які на смак ягоди калини? Так, гіркі та кислі, але все таки
вони дуже корисливі, бо лікують багато хвороб? А хто знає, що вона
27
28. лікує? А як нею лікуються? Так, п'ють чай, заварюючи гілочки
калини. А ще готують з калини смачні страви: печуть пироги, варять
кисіль, їдять з медом.
Дати дітям скоштувати ягоди калини з медом. Запропонувати чай з
калини.
- Ось така вона, калина. Не дарма й наша група має таку гарну назву,
як ця рослина. Як називається наша група? Так. А ще на Україні є
різні села і селища, назви яких походять від калини: Калинівка,
Калинова Балка, Калинів, Калиновий Гай. Як ви гадаєте, чому
люди їх так назвали.
- Давайте ми з вами навесні посадами кущик калини , щоб
милував він око своєю красою. Хочете зробити таку добру справу?
Чому? Так , бо калина красива і корисна, є символом України, адже
не дарма Тарас Шевченко написав рядки:
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма
Без калини нема України,
Без народу Вкраїни нема.
«Будуємо казкове місто»
Інтегроване заняття для дітей молодшої різновікової групи
з пріоритетом пізнавального розвитку
Завдання: Розвивати логічне мислення, творчу уяву, конструктивні
здібності. Збагачувати словниковий запас. Виховувати інтерес до
оточуючого світу, обережність біля проїжджої частини дороги, екологічно
доцільну поведінку з рослинами (середня підгрупа). Дати дітям поняття
про місто і вулиці в ньому: вулиця поділяється на тротуар та проїжджу
частину; кожна вулиця має свою назву, а будинок свій номер, кожне село
та місто мають назви. Вправляти дітей в умінні конструювати будівлі
(одно-двоповерхові будинки), використовуючи будівельний матеріал та
різнокольорові кубики. Закріпити поняття: «один-багато», «широкийвузький», «високий-низький», цифри (від 1 до 3 – молодша підгрупа, від 1
до 5 – середня). Закріпити знання про призначення кольорів світлофора,
пішохідного переходу, дорожних знаків (молодшим – два знайомих, дітям
середнього віку – ще два нових) та правила поведінки біля проїжджої
частини дороги.
Словник: місто, тротуар, вулиця, номер будинку, водії, пасажири,
пішоходи, дорожні знаки.
Матеріал: будівельний матеріал; різнокольорові кубики та конуси;
цифри від 1 до 5; іграшки – автомобілі, маленькі ляльки; три круги
червоного, зеленого, жовтого кольорів; картонні смужки білого кольору,
дорожні знаки, площинні зображення дерев та кущів.
Попередня робота: виготовлення з дітьми середньої підгрупи
площинні зображення дерев та кущів.
28
29. Хід. Заняття вихователь починає з усією групою та вступною бесідою
про своє село, та про будівлі, які в ньому дітям знайомі: магазини, лікарня,
пошта, школа тощо.
- Яке найближче місто до нашого села?
- Що ви запам’ятали, коли були в Полтаві?
- Який вид транспорту є в Полтаві, а в нас немає? (Тролейбуси)
- Чим місто відрізняється від нашого села?
- А давайте і ми сьогодні спробуємо побудувати своє маленьке
казкове місто. Використаємо для цього будівельний матеріал,
різнокольорові кубики, конуси. Що з них ми побудуємо? (Будинки)
Вихователь розподіляє дітей на чотири групи, в якої кубики певного
кольору, для подальшої можливості давати назви вулицям.
- Будинки будуйте не лише одноповерхові , а й багатоповерхові. Хто
їх зможе побудувати? Які будинки вищі, а які нижчі? Скільки в місті
будинків?
- В кожному селі чи місті є дороги. Для чого вони?
Діти викладають з дощечок дві дороги у вигляді перехрестя.
Вихователь декламує:
- Всі дороги мають ноги.
- Як це можна знать?
- Дуже просто, бо дороги
Всі кудись біжать.
- Ось у нас вже є будинки та дороги. Ряд будинків утворюють вулицю.
Кожна вулиця має свою назву, а кожен будинок має свій номер, щоб
легше було віднайти у великому місті ту чи іншу вулицю, той чи
інший будинок. Давайте і ми з вами дамо назви нашим вулицям.
Наприклад, вулиця, де знаходяться червоні будинки, буде називатися
«Червона». А як назвемо інші три? (Зелена, Синя, Жовта).
Я і в місті, й на селі,
Обабіч мене будинки
І великі, і малі.
(Вулиця)
Так само діти нумерують будинки (молодша підгрупа від 1 до 3, а середня
– від 1 до 5).
- А хто знає назву своєю вулиці та номер будинку? (Діти називають).
- Ось в нашому казковому місті є вже вулиці, будинки та дороги. Ось
по дорогах вже їдуть машини (виставляє вихователь іграшки –
автомобілі)
Рухлива гра «Кольорові автомобілі»
Червоне світло загориться –
Треба швидко зупиниться.
Жовте світло – підожди,
А зелене – можна йти!
29
30. Вихователь роздає дітям площинні зображення рулів і читає вірш та
показує три круги – кольори світлофора, а діти на певні слова тексту і
зображення кругів, то бігають, то чекають.
Запам’ятайте всі надовго –
Від дорослих до дітей:
Є для транспорту дороги,
Тротуари для людей.
- А чи є в нашому місті тротуари? Давайте їх побудуємо з вужчих
дощечок. Які дороги в порівнянні з тротуарами? (Ширші) Які
тротуари в порівнянні з дорогами? (Вужчі)
- Ось тепер жителям нашого містечка є місця для ходьби. Ті, хто
ведуть машини – водії, ті хто їдуть в автобусах – пасажири, а ті, хто
йдуть пішки – пішоходи.
- А як же переходити дорогу нашим пішоходам? Для цього слід
відвести спеціальні місця – пішохідні переходи. Хто знає як вони
виглядають?
Вихователь спочатку показує дітям як викласти картонні смужки, а
потім діти самі працюють, а якщо хтось знає із старших дітей –
допомагають молодшим.
Діти з вихователем повторюють правила поведінки біля проїжджої
частини дороги, та знаки: «Увага, діти», «Пішохідний перехід».
- Кожне місто чи село має назву. Як називається наше село? Як місто?
А яку назву дамо нашому казковому містечку? (Пропозиції дітей).
Молодці.
Молодша підгрупа – залишають заняття, середня - доповнюють
містечко площинними зображеннями дерев і кущів та проводять бесіду –
діалог про користь від них та як берегти їх. Ознайомити дітей з новими
знаками – «Проїзд заборонено», «Лікарня». Вихователь залучає дітей до
сюжетної гри в казковому містечку.
«Запрошуємо на чай»
Інтегроване заняття з пріорітетом пізнавального
та художньо-естетичного розвитку
Завдання: розвивати естетичні почуття (ритму, кольору, композиції).
Виховувати організованість, ініціативність, самостійність, бажання зробити
приємне іншим. Вчити дітей передавати форму певного посуду (чашка з
блюдцем). Закріплювати різні прийоми вирізування (старша група округлі форми з квадратного паперу, середня група - робити косі зрізи),
викладання і акуратного наклеювання зображення. Продовжувати вчити
складати візерунки з готових рослинних елементів. Вчити працювати
групками, домовлятися між собою про певну роботу. Закріпити правила
безпеки при користуванні електроприладами, знаряддям праці
(ножницями). Продовжувати формувати вміння сервірувати стіл у певній
30
