1. РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО
ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
У проекті освітнього стандарту (НУШ) однією з вимог до результату навчання
є вимога, за якою дитина: «Регулює власний емоційний стан…», «Збагачує
естетичний та емоційно-чуттєвий досвід…» Це, власне, і є результатом роботи з
розвитку емоційного інтелекту школяра. Формування почуттів людини (дитини)
– необхідна умова розвитку людини як особистості.
Але питання розвитку емоційного інтелекту школярів обговорюється не
перший рік в середовищі освітян. Особливо серед вчителів-словесників. Як
зазначав Ю.І. Ковбасенко, звертаючись до учнів 10-х класів, «Читаючи й
аналізуючи твір…, сучасний читач просто змушений ставати на позицію
персонажів, сприймати світ їхніми очима, немов «влізати в шкуру» людини
будь-якої епохи чи країни…»
Саме уроки літератури є найкращою можливістю сприяти розвитку емоційного
інтелекту школяра. Робота з будь-яким художнім твором починається з питань:
«Які емоції викликав твір (герой)?», «Які почуття виникали, коли читали твір?»
тощо. Стосується це й ілюстрацій до творів, і екранізацій чи знятих за мотивами
творів художніх та мультиплікаційних фільмів. Особливою силою впливу на
розвиток емоційної сфери особистості (за самою своєю природою і
призначенням) відрізняються, на мою думку, ліричні твори.
Реалізація завдань із розвитку емоційного інтелекту учнів може здійснюватися
практично на кожному уроці літератури, на будь-якому етапі: знайомство з
автором твору, дослідження формування характеру героя твору, порівняльна
характеристика образів персонажів, образ ліричного героя тощо.
Форми роботи можуть бути так само різні в залежності від теми, мети уроку,
часу на вивчення теми, віку дітей, матеріально-технічного забезпечення та
обладнання кабінету. Це окремі завдання та їх комплекси, елементи уроків.
Пропоную кілька видів завдань для учнів різних класів.
5 клас
Арабська народна казка «Синдбад-Мореплавець» (третя подорож)
Образ Синдбада. Утілення віри в перемогу людини над обставинами.
Учні отримали завдання: прочитати (казку в повному обсязі – влітку) про першу
подорож Синдбада-Мореплавця.
(Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: дає
характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості;
висловлює враження та власне ставлення до подій)
1. Запитання до учнів:
- Яке враження справив на вас Синдбад, коли ви читали казку вперше?
- Яким ви побачили героя до першої подорожі?
2. - Які риси він виявив під час першої подорожі?
- Що спонукало героя знову відправитись у подорож, незважаючи на
небезпеки, що чатують на людину у незвіданих країнах?
(питання можуть варіюватись в залежності від відповідей учнів та їх
підготовки)
2. Пропонуємо кожному записати на стікері ту рису характеру
Синдбада, яка справила найбільше враження, і прикріпити стікер на дошку
(білу).
3. На дошці (на другому її боці або на плакаті) намальовано силует
людини (на нашому уроці він мав вигляд людини у національному одязі)
4. Вчитель бере один стікер і зачитує написане. Наприклад,
«розумний», «сильний», «добрий», «легковажний»…
(Як варіант, можна запитати кількох учнів – найменш активних, яку саме
рису визначили вони)
5. І варіант: – розподіляємо стікери, розділивши силует віссю на «до
першої подорожі» та «після першої подорожі» (Як змінився герой після
першої ж подорожі?)
ІІ варіант: – в залежності від того, чого саме стосується характеристика –
фізичних можливостей людини, розумових чи душевних (духовних), діти
самі підказують, що можна розподілити розумові характеристики вгорі,
духовні біля серця і із задоволенням домальовують серце у силуеті.
У випадку, коли повторюються характеристики, стікери можна
наліплювати один на одний і використати у висновку як найпомітнішу чи
вагомішу рису Синдбада.
6. Висновки:
- Які нові риси виявив Синдбад під час першої подорожі?
- Які риси, на вашу думку, допомагали йому долати труднощі й
небезпеки?
- А які змушували знову пускатися у мандри?
6 клас
А. П Чехов. «Товстий і тонкий»
Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої
деталі.
(елемент спостереження за текстом твору)
(Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: характеризує
ставлення персонажів до світу, природи, людей, мистецтва; пояснює вчинки
персонажів, мотиви їхньої поведінки; розкриває внутрішні порухи, поривання,
мрії та прагнення персонажів )
Аналізуємо кульмінаційний момент твору.
3. Після виконання завдання, передбаченого підручником О.М. Ніколенко (с. 115,
№6), визначити дієслова, що розкривають зміни у внутрішньому стані персонажа
(тонкого), базуючись на визначених дієсловах, пропонуємо учням описати
емоції, що переживає тонкий (його дружина, син).
10 клас
Образ Гамлета. Роль монологів у розкритті образу героя.
(Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: оцінює чинники
(цінності, ідеали, стани)духовного життя і вчинків літературних персонажів)
Звертаємо увагу на те, що серед найвідоміших монологів Гамлета, є менш
згадувані, але не менш вагомі. Наприклад, монолог зі сцени 2 дії ІІІ (діалог
Гамлета з Гільденстерном): «Ну от, ви мене зовсім за ніщо маєте!...»
1. Фіксування враження, що справив монолог героя.
- Пропонуємо підготовленому учню озвучити монолог.
- Інші учні мають записувати на аркушах (фіксувати) власні враження,
що виникають під час читання, і загортати частину аркуша, таким чином
приховуючи свій напис.
2. Обговорення.
- Учні називають почуття і переживання Гамлета, що виявилися в
цьому монолозі.
- З’ясовуємо, чи може вплинути на слухача почуття, погляди та
бачення актора, що виконує роль Гамлета.
- Запитуємо, чи вважає хтось, що слід було читати монолог інакше.
3. Порівняння вражень.
4. Перегляд епізоду з фільму із Смоктуновським у ролі Гамлета.
- Учні так само фіксують свої враження і загортають аркуш.
5. Учні розгортають аркуші і порівнюють записи.
6. Обговорення (вчитель спостерігає, наскільки точно учні можуть
зрозуміти вияви емоцій сторонніх людей)
(Як варіант, можна переглянути той самий епізод з Мелом Гібсоном у ролі
і порівняти)
11 клас
Дж. Джойс. Автобіографічне есе «Джакомо Джойс». «Потік свідомості»
Створення колажу під час опрацювання поняття «потік свідомості».
1. Спостереження за текстом. Пропонуємо учням під час роботи з
текстом записати (намалювати, передати символами) відповіді на такі
запитання:
- Які образи фіксує свідомість героя? (зорові, слухові, тактильні)
- Що «я» (Джакомо) бачу? (кам’яні сходи; стіни замку, вони теж
кам’яні; лати;залізні канделябри; різьблені сходи і на них завитки…)
4. - Що «я» чую? (стукіт каблучків;луна від стукоту;голос…)
- Що «я» відчуваю? (холод; пустку…)
- Що «я» думаю? (середньовіччя, звук каблучків різкий, пустий; жінка
на підборах, високих...)
- Що «я» згадую? (минуле, середньовіччя,давніх майстрів-ковалів, що
зробили ці звивисті сходи…)
2. Створення колажу на матеріалі спостережень за текстом (робота в
групах дає кращі й цікавіші результати)
3. По закінченні роботи (час обмежений) учні мають обґрунтувати свій
спосіб зображення (пояснюють символи, малюнки), посилаючись на
фрагмент тексту, що досліджували.
(Звертаємо увагу, що деякі слова мимовільно викликають асоціації, образи.
Таким чином маємо змогу перейти до інших ознак своєрідного стилю Дж.
Джойса)
