Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №84
Період моніторингу:
з 1 грудня по 31 грудня 2023 року
У цьому випуску:
Парламент криміналізував товарну контрабанду
Уряд продовжив дію заборони на ввезення товарів походженням з росії
Час проходження військової служби посадовими особами митних органів в особливий період зараховуватиметься до строку перебування в спеціальному званні
Уряд затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Затверджено план заходів щодо реалізації Стратегії інтегрованого управління кордонами
Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року
Пропонується оновити Податковий кодекс України
Уряд затвердив рішення про припинення дії Угоди між Україною і Білорусією про вільну торгівлю
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
20-те підприємство в Україні отримало статус АЕО
РНБО застосувало санкції до осіб, пов’язаних з контрабандною діяльністю
Президент України пропонує повернути кримінальну відповідальність за контрабанду товарів та недостовірне декларування
В Україні оформлено першу декларацію в системі спільного транзиту (NCTS)
Розпочав діяти новий порядок заповнення та видачі митницею сертифіката EUR.1 або EUR-MED
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд затвердив переліки товарів експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квоти на 2020 рік
- Продовжено експеримент з організації надсилання доручень правоохоронних органів в електронному вигляді
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №81
Період моніторингу:
З 1 липня по 11 серпня 2023 року
Перед Вами черговий випуск Інформаційного бюлетеня «Моніторинг
сприяння торгівлі в Україні», продукт Інституту економічних
досліджень та політичних консультацій, який публікується за
підтримки Європейського союзу, МФ “Відродження” та ATLAS Network у
рамках проекту “Підтримка громадської ініціативи “За чесну та
прозору митницю”. Ми прагнемо надати Вам найсвіжішу та найбільш
актуальну інформацію стосовно стану реалізації митної реформи та
впровадження заходів сприяння міжнародній торгівлі в Україні.
Тому для нас дуже важлива Ваша думка, відгуки та побажання щодо
комунікаційних зв'язків та методів надання інформації на адресу:
customs@ier.kyiv.ua
У цьому випуску:
Внесені зміни до Митного Кодексу щодо використання митних декларацій для здійснення внутрішнього транзиту
Денонсовано Угоду між про співробітництво під час здійснення спільного контролю на українськоросійському державному кордоні
Внесені зміни до переліку товарів, ввезення яких в Україну здійснюється без забезпечення сплати митних платежів
Припинено Угоду між Україною та КНДР про торговельно-економічне співробітництво
Внесені зміни до Митного кодексу в частині зміни порядку визначення країни походження товарів
Пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом оптичні прилади для спостереження
Ще дві компанії отримали статус авторизованого економічного оператора (АЕО)
Статистика застосування NCTS
Оновлено методичні рекомендації при застосуванні процедури спільного транзиту (NCTS)
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №83
Період моніторингу:
з 16 жовтня по 30 листопада 2023 року
У цьому випуску:
Внесено зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік
Уряд встановив граничні строки розрахунків при експорті окремих видів сільгосппродукції
Між Україною та ЄС запроваджено Альтернативні правила походження товарів
Уряд затвердив порядок подання інформації для підготовки повідомлень, та запитів у рамках СОТ
Уряд збільшив граничну чисельність працівників центрального апарату Держмитслужби
Пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції та ухиляння від оподаткування
З 01 грудня 2023 року набули чинності зміни до правил ввезення та обліку гуманітарної допомоги
Десять нових підприємств отримали сертифікати про статус АЕО
Держмитслужба узгодила з DG TAXUD відтермінування переходу на застосування NCTS Фаза 5
У цьому випуску:
Уряд зупинив перебіг граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними до 24 лютого 2022 року з контрагентами з рф та Білорусі
Електронну чергу перетину кордону поширено на більшу кількість МАПП
Дозволено експорт м’яса великої рогатої худоби, м’яса курей, яєць, жита, проса
Доповнено перелік товарів, заборонених до ввезення в Україну з росії
З 9 листопада 2023 року припинить дію українсько-російська Угода про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів
Проекти нормативно-правових актів
Пропонується затвердити нову редакцію Порядку перевірки достовірності сертифікатів і декларацій про походження товару з України
Пропонується змінити ставки вивізного та ввізного мита на окремі види продукції тваринництва
Уряд тимчасово заборонив експорт цукру
У Волинській області запрацюють два «сухі порти» для експорту агропродукції
З 1 червня 2023 року на кордоні з Румунією запрацював пілотний проєкт, що сприятиме зменшенню черг перед пунктами пропуску
На кордоні з Румунією відкриють додатково пункт пропуску
Ліквідовано митний пост «Вільча» на українсько-білоруському кордоні
Держмитслужба оновила методичні рекомендації щодо заповнення декларацій на товари при процедурі спільного транзиту
РНБО застосувало санкції до осіб, пов’язаних з контрабандною діяльністю
Президент України пропонує повернути кримінальну відповідальність за контрабанду товарів та недостовірне декларування
В Україні оформлено першу декларацію в системі спільного транзиту (NCTS)
Розпочав діяти новий порядок заповнення та видачі митницею сертифіката EUR.1 або EUR-MED
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд затвердив переліки товарів експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квоти на 2020 рік
- Продовжено експеримент з організації надсилання доручень правоохоронних органів в електронному вигляді
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №81
Період моніторингу:
З 1 липня по 11 серпня 2023 року
Перед Вами черговий випуск Інформаційного бюлетеня «Моніторинг
сприяння торгівлі в Україні», продукт Інституту економічних
досліджень та політичних консультацій, який публікується за
підтримки Європейського союзу, МФ “Відродження” та ATLAS Network у
рамках проекту “Підтримка громадської ініціативи “За чесну та
прозору митницю”. Ми прагнемо надати Вам найсвіжішу та найбільш
актуальну інформацію стосовно стану реалізації митної реформи та
впровадження заходів сприяння міжнародній торгівлі в Україні.
Тому для нас дуже важлива Ваша думка, відгуки та побажання щодо
комунікаційних зв'язків та методів надання інформації на адресу:
customs@ier.kyiv.ua
У цьому випуску:
Внесені зміни до Митного Кодексу щодо використання митних декларацій для здійснення внутрішнього транзиту
Денонсовано Угоду між про співробітництво під час здійснення спільного контролю на українськоросійському державному кордоні
Внесені зміни до переліку товарів, ввезення яких в Україну здійснюється без забезпечення сплати митних платежів
Припинено Угоду між Україною та КНДР про торговельно-економічне співробітництво
Внесені зміни до Митного кодексу в частині зміни порядку визначення країни походження товарів
Пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом оптичні прилади для спостереження
Ще дві компанії отримали статус авторизованого економічного оператора (АЕО)
Статистика застосування NCTS
Оновлено методичні рекомендації при застосуванні процедури спільного транзиту (NCTS)
Щомісячний моніторинг сприяння торгівлі в Україні №83
Період моніторингу:
з 16 жовтня по 30 листопада 2023 року
У цьому випуску:
Внесено зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік
Уряд встановив граничні строки розрахунків при експорті окремих видів сільгосппродукції
Між Україною та ЄС запроваджено Альтернативні правила походження товарів
Уряд затвердив порядок подання інформації для підготовки повідомлень, та запитів у рамках СОТ
Уряд збільшив граничну чисельність працівників центрального апарату Держмитслужби
Пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції та ухиляння від оподаткування
З 01 грудня 2023 року набули чинності зміни до правил ввезення та обліку гуманітарної допомоги
Десять нових підприємств отримали сертифікати про статус АЕО
Держмитслужба узгодила з DG TAXUD відтермінування переходу на застосування NCTS Фаза 5
У цьому випуску:
Уряд зупинив перебіг граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними до 24 лютого 2022 року з контрагентами з рф та Білорусі
Електронну чергу перетину кордону поширено на більшу кількість МАПП
Дозволено експорт м’яса великої рогатої худоби, м’яса курей, яєць, жита, проса
Доповнено перелік товарів, заборонених до ввезення в Україну з росії
З 9 листопада 2023 року припинить дію українсько-російська Угода про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів
Проекти нормативно-правових актів
Пропонується затвердити нову редакцію Порядку перевірки достовірності сертифікатів і декларацій про походження товару з України
Пропонується змінити ставки вивізного та ввізного мита на окремі види продукції тваринництва
Уряд тимчасово заборонив експорт цукру
У Волинській області запрацюють два «сухі порти» для експорту агропродукції
З 1 червня 2023 року на кордоні з Румунією запрацював пілотний проєкт, що сприятиме зменшенню черг перед пунктами пропуску
На кордоні з Румунією відкриють додатково пункт пропуску
Ліквідовано митний пост «Вільча» на українсько-білоруському кордоні
Держмитслужба оновила методичні рекомендації щодо заповнення декларацій на товари при процедурі спільного транзиту
Нормативно-правові акти, що набрали чинності
- Затверджено опис та зразки форменого одягу працівників Держмитслужби
- Україна додатково заборонила ввозити з Росії пшеницю, олію та деякі інші товари
- Уряд збільшив статутний капітал Експортно-кредитного агентства
- Затверджено порядок виконання митних формальностей при застосуванні NCTS
Проєкти нормативно-правових актів
- Пропонується змінити порядок здійснення ліцензування й квотування зовнішньоекономічних операцій
- Пропонується дерегуляція окремих аспектів здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- Пропонується вдосконалити показники виробничих і технологічних операцій щодо визначення країни походження товару
- Зміни до порядку обліку осіб, які є учасниками відносин, що регулюються законодавством з питань митної справи
Новини
- В Україні видано перший сертифікат авторизованого економічного оператора (АЕО)
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд затвердив перелік товарів, який підлягає заходам контролю при імпорті
- Держпродспоживслужба затвердила план перевірок на 2019 рік
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Парламент удосконалив правила фітосанітарного контролю;
- Уряд затвердив форму загального ветеринарного документа;
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Обмежено кількість міжнародних та експрес відправлень, що можуть надходити без сплати митних платежів
- Нові правила ввезення товарів у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі
- Визначено переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягатиме ліцензуванню у 2018 році
- Продовжено дію заборони ввезення окремих товарів, походженням з РФ в Україну
- Вдосконалено механізми розмитнення товарів у портах
- Уряд затвердив Стратегію розвитку системи управління ризиками
- Продовжено вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Продовжено дію заборони ввезення в Україну окремих товарів з Росії
- Розширено перелік товарів, заборонених до ввезення в Україну з Росії
- Прийнято рішення про реорганізацію ДФС України
- Спрощено внесення змін до складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі
- Продовжено термін дії режиму звільнення від сплати ПДВ при імпорті відходів та брухту чорних і кольорових металів
- Затверджено товари, імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню в 2019 році
- НБУ затвердив нову систему валютного регулювання
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Прийнято системний Закон про валюту та валютні операції
- Уряд ліквідував Міжвідомчий центр із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань митної справи і так зв. “Чорню сотню”
- Новий експеримент Уряду заради боротьби з контрабандою на митниці
- Уряд вніс зміни до Порядку видачі ветеринарних документів
- Внесено зміни до Митного Кодексу України
- Уряд створив Раду з питань торгівлі та сталого розвитку
- НБУ зберіг норми обов’язкового продажу валютних надходжень
Моніторинг сприяння
торгівлі в Україні №80
Період моніторингу:
Червень 2023 року
У цьому випуску:
Внесені зміни до Порядку ведення УКТ ЗЕД
Уряд затвердив методику оцінювання якості виконання завдань інтегрованого управління кордонами
Пропонується звільнити резидентів від відповідальності за порушення строків розрахунків за операціями з експорту
Пропонується звільнити від сплати судового збору Держмитслужбу під час розгляду справ у справах про нарахування та сплату митних платежів
Удосконалення Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів
1 вересня 2023 року Україна перейде до застосування NCTS Фаза 5 (NCTS P5)
Держмитслужба оновила контактні номери телефонів Служби підтримки з питань NCTS
Удосконалення Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів
Читайте у свіжому випуску “Моніторингу сприяння торгівлі в Україні” (травень-червень)
Уряд утворив Бюро економічної безпеки України
Затверджено Порядок застосування заходів впливу до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства
Проєкт постанови Уряду щодо врегулювання процедури моніторингу відповідності підприємства критеріям АЕО
Оприлюднено проєкт порядку провадження митної брокерської діяльності
Розпочато дослідну експлуатацію інформаційної системи «Митний аудит» та електронного журналу пункту пропуску морського сполучення
Держмитслужба запускає систему HelpDesk для бізнесу
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд змінив Порядок забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельноекономічній сфері в рамках СОТ
Проекти нормативно-правових актів:
- Пропонується скасувати експортне митно на насіння деяких олійних культур
- ДФС пропонує удосконалити Положення про митні декларації
Новини:
- ДФС працює над спрощенням формальностей у торгівлі з ЄС
- ДФС та представники митних органів країн-членів ГУАМ підписали Протокол про взаємодію щодо боротьби з митними правопорушеннями
- Уряд змінив норми, що регулюють контроль товарів, що імпортуються в Україну
- Мінфін удосконалює механізм функціонування “єдиного вікна” на митниці
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Підвищено експортне мито на металобрухт та продовжено термін його дії
- Уряд змінив перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті товару в Україну
- Уряд удосконалив процедури в рамках функціонування “єдиного вікна” на митниці
- Удосконалено процедуру одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Нормативно-правові акти, що набрали чинності
- Затверджено опис та зразки форменого одягу працівників Держмитслужби
- Україна додатково заборонила ввозити з Росії пшеницю, олію та деякі інші товари
- Уряд збільшив статутний капітал Експортно-кредитного агентства
- Затверджено порядок виконання митних формальностей при застосуванні NCTS
Проєкти нормативно-правових актів
- Пропонується змінити порядок здійснення ліцензування й квотування зовнішньоекономічних операцій
- Пропонується дерегуляція окремих аспектів здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- Пропонується вдосконалити показники виробничих і технологічних операцій щодо визначення країни походження товару
- Зміни до порядку обліку осіб, які є учасниками відносин, що регулюються законодавством з питань митної справи
Новини
- В Україні видано перший сертифікат авторизованого економічного оператора (АЕО)
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд затвердив перелік товарів, який підлягає заходам контролю при імпорті
- Держпродспоживслужба затвердила план перевірок на 2019 рік
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Парламент удосконалив правила фітосанітарного контролю;
- Уряд затвердив форму загального ветеринарного документа;
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Обмежено кількість міжнародних та експрес відправлень, що можуть надходити без сплати митних платежів
- Нові правила ввезення товарів у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі
- Визначено переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягатиме ліцензуванню у 2018 році
- Продовжено дію заборони ввезення окремих товарів, походженням з РФ в Україну
- Вдосконалено механізми розмитнення товарів у портах
- Уряд затвердив Стратегію розвитку системи управління ризиками
- Продовжено вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Продовжено дію заборони ввезення в Україну окремих товарів з Росії
- Розширено перелік товарів, заборонених до ввезення в Україну з Росії
- Прийнято рішення про реорганізацію ДФС України
- Спрощено внесення змін до складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі
- Продовжено термін дії режиму звільнення від сплати ПДВ при імпорті відходів та брухту чорних і кольорових металів
- Затверджено товари, імпорт та експорт яких підлягає ліцензуванню в 2019 році
- НБУ затвердив нову систему валютного регулювання
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Прийнято системний Закон про валюту та валютні операції
- Уряд ліквідував Міжвідомчий центр із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань митної справи і так зв. “Чорню сотню”
- Новий експеримент Уряду заради боротьби з контрабандою на митниці
- Уряд вніс зміни до Порядку видачі ветеринарних документів
- Внесено зміни до Митного Кодексу України
- Уряд створив Раду з питань торгівлі та сталого розвитку
- НБУ зберіг норми обов’язкового продажу валютних надходжень
Моніторинг сприяння
торгівлі в Україні №80
Період моніторингу:
Червень 2023 року
У цьому випуску:
Внесені зміни до Порядку ведення УКТ ЗЕД
Уряд затвердив методику оцінювання якості виконання завдань інтегрованого управління кордонами
Пропонується звільнити резидентів від відповідальності за порушення строків розрахунків за операціями з експорту
Пропонується звільнити від сплати судового збору Держмитслужбу під час розгляду справ у справах про нарахування та сплату митних платежів
Удосконалення Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів
1 вересня 2023 року Україна перейде до застосування NCTS Фаза 5 (NCTS P5)
Держмитслужба оновила контактні номери телефонів Служби підтримки з питань NCTS
Удосконалення Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів
Читайте у свіжому випуску “Моніторингу сприяння торгівлі в Україні” (травень-червень)
Уряд утворив Бюро економічної безпеки України
Затверджено Порядок застосування заходів впливу до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства
Проєкт постанови Уряду щодо врегулювання процедури моніторингу відповідності підприємства критеріям АЕО
Оприлюднено проєкт порядку провадження митної брокерської діяльності
Розпочато дослідну експлуатацію інформаційної системи «Митний аудит» та електронного журналу пункту пропуску морського сполучення
Держмитслужба запускає систему HelpDesk для бізнесу
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Уряд змінив Порядок забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельноекономічній сфері в рамках СОТ
Проекти нормативно-правових актів:
- Пропонується скасувати експортне митно на насіння деяких олійних культур
- ДФС пропонує удосконалити Положення про митні декларації
Новини:
- ДФС працює над спрощенням формальностей у торгівлі з ЄС
- ДФС та представники митних органів країн-членів ГУАМ підписали Протокол про взаємодію щодо боротьби з митними правопорушеннями
- Уряд змінив норми, що регулюють контроль товарів, що імпортуються в Україну
- Мінфін удосконалює механізм функціонування “єдиного вікна” на митниці
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Підвищено експортне мито на металобрухт та продовжено термін його дії
- Уряд змінив перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження при імпорті товару в Україну
- Уряд удосконалив процедури в рамках функціонування “єдиного вікна” на митниці
- Удосконалено процедуру одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
Más de Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
2. 2
Шановні читачі!
Перед Вами черговий випуск Інформаційного бюлетеня «Моніторинг
сприяння торгівлі в Україні», продукт Інституту економічних
досліджень та політичних консультацій, який публікується за
підтримки Європейського союзу, МФ “Відродження” та ATLAS Network у
рамках проекту “Підтримка громадської ініціативи “За чесну та
прозору митницю”. Ми прагнемо надати Вам найсвіжішу та найбільш
актуальну інформацію стосовно стану реалізації митної реформи та
впровадження заходів сприяння міжнародній торгівлі в Україні.
Тому для нас дуже важлива Ваша думка, відгуки та побажання щодо
комунікаційних зв'язків та методів надання інформації на адресу:
customs@ier.kyiv.ua
3. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій 3
Зміст
Нормативно-правові акти, що набрали чинності........................................................................... 4
Парламент криміналізував товарну контрабанду……………………………………………………………………………………………...….…. 4
Уряд продовжив дію заборони на ввезення товарів походженням з росії…………………………………...……………………..… 5
Час проходження військової служби посадовими особами митних органів в особливий період
зараховуватиметься до строку перебування в спеціальному званні………………………….………………………………………….... 5
Уряд затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік….…………….. 5
Затверджено план заходів щодо реалізації Стратегії інтегрованого управління кордонами ...……………………………... 6
Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року ………………………………………………………………………………... 7
Проекти нормативно-правових актів………..................................................................................... 9
Пропонується оновити Податковий кодекс України ……………………………………………………………….……………………………….. 9
Новини.......................................................................................................................................... 10
Уряд затвердив рішення про припинення дії Угоди між Україною і Білорусією про вільну торгівлю ……….…………. 10
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю………………………………………..10
20-те підприємство в Україні отримало статус АЕО……………………………………………………………………………………...…………. 11
4. 4
НОРМАТИВНО - ПРАВОВІ АКТИ, ЩО НАБРАЛИ ЧИННОСТІ
Парламент криміналізував товарну
контрабанду
Закон України від 9 грудня 2023 року № 3513-IX
«Про внесення змін до Кримінального та Кримі-
нального процесуального кодексів України
щодо криміналізації контрабанди товарів»
Парламент запровадив кримінальну відповідаль-
ність за незаконне переміщення товарів через
митний кордон України.
Нагадаємо, що у 2012 році відбулася декриміна-
лізації товарної контрабанди в Україні. Криміна-
льно караним залишилося незаконне перемі-
щення через митний кордон України культурних
цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових
речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або
боєприпасів, лісоматеріалів або пиломатеріалів
цінних та рідкісних порід дерев та лісоматеріалів
необроблених. У свою чергу, незаконне перемі-
щення через митний кордон України інших
товарів стало провиною відповідно до норм
Митного кодексу України.
З 2012 року лунали постійні заклики щодо кримі-
налізації так званої товарної контрабанди і
повернення норм Кримінального кодексу в
редакції до 2012 року.
З ухваленням цього закону парламент припинив
дискусії з цього питання. Відповідно до норм
ухваленого закону:
порушення митних правил здійснене в
значному і великому розмірі, що до цього
часу підпадали під дію норм Митного кодексу
України як адміністративна провина, віднесе-
но до кримінального злочину – контрабанди;
посилено відповідальність за контрабанду
підакцизних товарів із більш суворими санкці-
ями;
недостовірне декларування товарів прирівня-
ли до переміщення через митний кордон
України предметів контрабанди з прихову-
ванням від митного контролю, тобто до
контрабанди;
передбачили низку кваліфікуючих ознак
контрабанди;
Норми про криміналізацію контрабанди товарів
наберуть чинності з 1 липня 2024 року.
Під контрабанду товарів підпадатимуть дії,
спрямовані на переміщення через митний
кордон України поза митним контролем або з
приховуванням від митного контролю товарів
(крім підакцизних товарів та електричної енергії),
вчинені в значному розмірі. Зокрема, нормами
закону передбачено кримінальну відповідаль-
ність за товарну контрабанду вартістю від 7,57 до
15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 тис
грн, а вартістю понад 15,14 млн грн - відповідаль-
ність від штрафу в 850 тис грн до позбавлення
волі на 11 років з конфіскацією майна. Для
підакцизних товарів вартістю від 1,136 до 2,271
млн грн діятиме санкція від 340 тис грн штрафу
до 6-ти років позбавлення волі, а вартістю понад
2,271 млн грн - від 1,275 млн грн штрафу до 12-ти
років в’язниці з конфіскацією майна.
Важливою є норма, яка описує ознаки перемі-
щення через митний кордон України предметів
5. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій 5
НОРМАТИВНО - ПРАВОВІ АКТИ, ЩО НАБРАЛИ ЧИННОСТІ
контрабанди з приховуванням від митного
контролю. Під цим законодавець розуміє умисне
переміщення предметів контрабанди з викорис-
танням спеціально виготовлених схованок та
інших засобів чи способів, що утруднюють їх
виявлення, або шляхом надання одним товарам
вигляду інших, або з поданням до митного
органу як підстави для переміщення товарів
підроблених документів чи документів, одержа-
них незаконним шляхом, або таких, що містять
завідомо неправдиві відомості, що підлягають
обов’язковому декларуванню відповідно до
законодавства з питань митної справи, та якщо
зазначені документи та відомості необхідні для
визначення розміру належних до сплати митних
платежів та/або для підтвердження дотримання
встановлених законодавством заборон та обме-
жень щодо переміщення товарів через митний
кордон України.
Джерело: http://surl.li/qdfop
Уряд продовжив дію заборони на вве-
зення товарів походженням з росії
Постанова Кабінету Міністрів України № 1356
від 22 грудня 2023 року «Про внесення змін до
постанови Кабінету Міністрів України від 30
грудня 2015 р. № 1147»
Уряд продовжив дію заборони на ввезення
товарів походженням з росії (згідно з переліком)
до 31 грудня 2024 року. Відповідна заборона
була запроваджена наприкінці 2015 року у
відповідь на аналогічні дії росії щодо товарів
українського походження.
Джерело: http://surl.li/qdfpj
Час проходження військової служби
посадовими особами митних органів в
особливий період зараховуватиметься
до строку перебування в спеціальному
званні
Постанова Кабінету Міністрів України № 1378
від 27 грудня 2023 року «Про внесення зміни до
пункту 3 Порядку присвоєння спеціальних звань
посадовим особам митних органів»
Згідно з урядовим рішенням період проходжен-
ня військової служби за призовом під час мобілі-
зації, на особливий період, військової служби за
призовом осіб із числа резервістів в особливий
період посадовими особами митних органів буде
зараховуватися до строку перебування в спеціа-
льному званні.
Це позитивно вплине на рівень матеріального
забезпечення та статус працівників митних
органів, що призвали до лав збройних сил в
особливий період, а також буде справедливим
щодо призваних працівників митних органів.
Джерело: http://surl.li/qeuvw
Уряд затвердив переліки товарів, експорт
та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та
квот на 2024 рік
Постанова Кабінету Міністрів України № 1302
від 27 грудня 2023 року «Про затвердження
переліків товарів, експорт та імпорт яких підля-
гає ліцензуванню, та квот на 2024 рік»
Уряд оновив щорічну постанову, якою щорічно
затверджує відповідні переліки товарів, експорт
та імпорт яких регулюється шляхом запрова-
дження квот та/або ліцензій.
6. 6
НОРМАТИВНО - ПРАВОВІ АКТИ, ЩО НАБРАЛИ ЧИННОСТІ
Зокрема, затверджено:
1. Обсяг квот товарів, експорт яких підлягає
ліцензуванню. До цих товарів, зокрема,
віднесено: сіль, придатну для споживання
людьми; вугілля кам’яне, антрацит; природний
газ українського походження; деревину паливну;
срібло; золото, відходи або брухт дорогоцінних
металів; мазут; коксівне вугілля (тільки марки
“К”).
При цьому, уряд встановив експортні квоти на
дві товарні позиції:
коксівне вугілля марки «К» у розмірі 900 тис.
тонн на рік;
рідке паливо (мазут) у розмірі 540 тис. тонн
на рік;
2. Перелік контрольованих речовин
(озоноруйнівних речовин та фторованих
парникових газів), експорт та імпорт яких підля-
гає ліцензуванню згідно з додатками 2 та 3;
3. Перелік товарів (аграрної продукції), експорт
яких підлягає ліцензуванню згідно з додатком 4.
До таких товарів, зокрема, віднесли пшеницю і
меслин, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві
боби, насіння ріпаку або кользи, насіння соняш-
нику, олію соєву, олію соняшникову, сафлорову
або бавовняну та олію ріпакову.
Цей інструмент дозволяє контролювати експорт
значущих товарів і оперативно реагувати на
економічну та безпекову ситуацію в країні шля-
хом обмеження вивезення стратегічної продук-
ції, важливої для національної безпеки країни.
Джерело: http://surl.li/qeuwe
Затверджено план заходів щодо
реалізації Стратегії інтегрованого
управління кордонами
Розпорядження Кабінету Міністрів України
№ 1196 р від 22 грудня 2024 року
«Про затвердження плану заходів на 2023 -
2025 роки щодо реалізації Стратегії інтегровано-
го управління кордонами на період до 2025
року»
Уряд затвердив план заходів на 2023 - 2025 роки
щодо реалізації Стратегії інтегрованого управлін-
ня кордонами на період до 2025 року.
Стратегію було схвалено 24 липня 2019 року і
розраховано на період до 2025 року.
Інтегроване управління кордонами - це скоорди-
нована діяльність компетентних державних
органів України та військових формувань, спря-
мована на створення та підтримання балансу між
забезпеченням належного рівня прикордонної
безпеки і збереженням відкритості державного
кордону України для законного транскордонного
співробітництва, а також для осіб, які подорожу-
ють.
Стратегія визначає основні напрями системного
формування державної політики розвитку та
ефективного управління державним кордоном
України на період до 2025 року. Метою Стратегії
є забезпечення розвитку зовнішньоекономічних
зв’язків та міжнародної торгівлі, сприяння пере-
7. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій 7
НОРМАТИВНО - ПРАВОВІ АКТИ, ЩО НАБРАЛИ ЧИННОСТІ
міщенню осіб і товарів через державний кордон
України та належна його захищеність. Вона спря-
мована на запровадження ефективних інструмен-
тів співпраці та координації на внутрішньовідом-
чому, міжвідомчому, міжнародному рівнях, а
також з приватним сектором.
Заходи плану реалізації Стратегії спрямовані на
виконання 9-ти стратегічних цілей, кожний захід
містить індикатор виконання, терміни виконання з
відповідними індикаторами та відповідних вико-
навців – органи державної влади.
Джерело: http://surl.li/qeuwn
Уряд затвердив Національну стратегію
доходів до 2030 року
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27
грудня 2023 р. № 1218-р «Про схвалення Націо-
нальної стратегії доходів до 2030 року»
Національна стратегія доходів України - це дорож-
ня карта реформування податкової та митної
систем до 2030 року, а також удосконалення
процедур податкового та митного адмініструван-
ня, яка необхідна для забезпечення потенціалу
задоволення фіскальних потреб у середньостро-
ковій перспективі. Вона спрямована на підтримку
економічного зростання через зменшення нерів-
ності та неефективності в політиці та адміністру-
ванні доходів.
Національна стратегія містить перелік основних
реформ, зокрема в митній сфері. Це викладено у
вигляді стратегічних цілей та заходів з їх реалізації.
У митній сфері це:
посилення антикорупційних заходів та підви-
щення довіри до митних органів;
підтримка та співпраця з бізнесом;
розвиток міжнародного митного співробітниц-
тва;
інституційний розвиток митних органів;
розвиток ІТ та забезпечення технічними
засобами митного контролю;
гармонізація митного законодавства України із
законодавством ЄС;
розбудова правоохоронної функції митних
органів.
Наведені цілі реалізуються через низку відповід-
них заходів.
Основою реформування митної системи є євро-
пейська інтеграція. Зокрема, очікується, що
Україна імплементує Митний кодекс ЄС. Також
планується пройти оцінку відповідності вітчизня-
ного митного законодавства до законодавства ЄС
та отримати відповідний висновок Європейської
Комісії.
Передбачено й антикорупційні заходи. Зокрема,
пропонується запровадити атестацію митників та
їх систематичну перевірку на доброчесність (за
допомогою поліграфа). Працівники пунктів пропу-
ску носитимуть натільні камери для унеможлив-
лення отримання хабарів.
Крім цього, передбачається надання підрозділам
внутрішньої безпеки митниці повнова-
жень проводити оперативно-розшукову діяль-
ність. Також оперативно-розшукову діяльність
зможуть проводити митні органи – у контексті
8. 8
НОРМАТИВНО - ПРАВОВІ АКТИ, ЩО НАБРАЛИ ЧИННОСТІ
розслідування випадків контрабанди.
В економічній площині уряд має намір посили-
ти контроль за правомірністю застосування
звільнень від сплати митних платежів. Пільгове
митне оподаткування планують гармонізувати з
нормами ЄС. Також планується відновити
проведення документальних перевірок на
митниці.
Разом зі збільшенням повноважень митників
уряд планує створити спеціальний підрозділ,
який буде реагувати на звернення громадян та
бізнесу (HelpDesk). Зловживання на митниці
планують зменшити, зокрема через запрова-
дження єдиного підходу до митного оформлен-
ня товарів. Серед інших пропозицій у контексті
реформи митниці, які планує реалізувати уряд
у наступні шість років, є:
налагодження обміну попередньою митною
інформацією з іншими країнами;
розвиток спільного контролю на пунктах
пропуску;
підвищення зарплат митників до ринкового
рівня, запровадження нової системи KPI для
митників та ІТ-систем для моніторингу їх
виконання;
розвиток ІТ-рішень на митниці, зокрема
стандартизація та уніфікація систем митного
оформлення;
оснащення пунктів пропуску сучасними
технічними засобами.
Джерело: http://surl.li/qeuwr
Пропонується оновити Податковий
9. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій 9
ПРОЕКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ/НОВИНИ
кодекс України
Проєкт Закону України (реєстр. номер 10321
від 21.12.2023 року) «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо приведен-
ня деяких норм у відповідність із Законом
України “Про Митний тариф України” та
уточнення окремих положень»
Дата реєстрації: 21 грудня 2023 року
Ініціатор: Народні депутати України
Проєкт закону спрямований на внесення техніч-
них змін у Податковий кодекс України, якими
усувається невідповідність у кодуванні товарів
для уникнення ускладнень під час адміністру-
вання податку на додану вартість, акцизного
податку, податку на прибуток підприємств та
податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, проєктом передбачається заміна
термінології: поняття «основні фонди» поняттям
«основні засоби»; поняття «статутний фонд»
поняттям «статутний капітал»; заміни слів
«реабілітаційна установа» словами
«реабілітаційний заклад» задля зрозумілого та
однозначного трактування норм права. Також
виключено з переліку ставок із податку на
прибуток підприємств, які застосовуються до
доходів нерезидентів, ставку 20%, яка застосо-
вувалася до доходів нерезидентів за виробниц-
тво та/або розповсюдження реклами, у зв’язку
із винятком 2 з Кодексу положення щодо
оподаткування таких доходів.
Також уточнюються положення щодо підакциз-
них товарів.
Джерело: http://surl.li/qeuww
10. 10
НОВИНИ
Уряд затвердив рішення про
припинення дії Угоди між Україною і
Білорусією про вільну торгівлю
Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт
про припинення дії Угоди між Урядом України і
Урядом Республіки Білорусь про вільну торгівлю
та протоколів до неї.
Відповідне рішення ще має схвалити Верховна
Рада України.
Джерело: http://surl.li/qeuxj
Держмитслужба розпочала пілотний
проєкт щодо здійснення постмитного
контролю
Держмитслужба почала реалізацію пілотного
проєкту щодо здійснення постмитного контро-
лю як однієї із форм контролю, визначеною
статтею 336 Митного кодексу України. Мета
проєкту - практична реалізація положень статті
337-1 МКУ.
Проведення постмитного контролю полягає в
перевірці інформації, зазначеної в митній декла-
рації, та поданих документів.
Основними напрямами здійснення постмитного
контролю є:
контроль за правильністю визначення бази
оподаткування;
контроль за правильністю класифікації това-
рів згідно з УКТЗЕД;
контроль за визначенням країни походжен-
ня товарів;
контроль за наданням пільг в оподаткуванні,
повнотою та своєчасністю сплати митних
платежів;
контроль за достовірністю декларування ва-
гових, кількісних та якісних показників, техні-
чних та фізико-хімічних характеристик това-
рів, що впливають на рівень оподаткування;
контроль за дотриманням визначених МКУ
вимог митних режимів;
контроль за дотриманням суб’єктами ЗЕД
положень законодавства з питань нетариф-
ного регулювання.
Постмитний контроль не проводиться щодо всіх
митних оформлень.
Проведення постмитного контролю конкретних
митних оформлень здійснюється митницею за
результатами застосування системи управління
ризиками. Також здійснення постмитного конт-
ролю можливе лише щодо митних декларацій,
оформлення яких завершено не пізніше ніж за
30 календарних днів до початку здійснення
постмитного контролю.
Під час проведення постмитного контролю мит-
ниця, яка здійснила митне оформлення товару,
11. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій 11
НОВИНИ
може запитати документи, які не подавались до
митного оформлення, але містять відомості, що
дозволяють перевірити заявлені в митній декла-
рації дані.
Постмитний контроль не є документальною
перевіркою дотримання вимог законодавства
України з питань митної справи. Податкові
повідомлення-рішення за результатами
проведення постмитного контролю не виносять-
ся.
Водночас, результати постмитного контролю
враховуються системою управління ризиками та
під час відбору підприємств для проведення до-
кументальних перевірок у подальшому.
У разі виявлення помилок та/або невідповідності
в даних, митниця інформує декларанта про такі
невідповідності.
Джерело: http://surl.li/qeuxp
20-те підприємство в Україні отримало
статус АЕО
Держмитслужба надала 20-ий сертифікат про
статус Авторизованого економічного оператора
(АЕО) підприємству ТОВ “Бюро Вин” (засновник
мережі Goodwine).
АЕО – це особливий статус, який засвідчує висо-
кий ступінь довіри митниці до суб'єкта господа-
рювання та надає йому можливість користувати-
ся перевагами та спрощеннями при митному
оформленні, як, наприклад, зниження рівня ри-
зику щодо переміщуваних товарів; першочерго-
вість виконання митних формальностей; випуск
товарів за місцезнаходженням підприємства;
спрощена процедура декларування тощо.
Визнання статусу АЕО українських компаній мит-
ними органами інших країн, зокрема ЄС (після
укладання відповідних двосторонніх договорів
про взаємне визнання), означатиме, що, напри-
клад, країни ЄС у такому випадку мають довіряти
українським АЕО компаніям як і європейським
компаніям, а, відповідно, обсяг заходів контролю
щодо товарів, які ввозяться українськими АЕО до
ЄС, зменшиться.
Джерело: http://surl.li/qeuxt
12. “Моніторинг сприяння торгівлі в Україні” є продовженням випусків Щомісячного моніторингу сприяння
торгівлі в Україні, який готувався Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у рамках
проекту “Діалог зі сприяння торгівлі”, за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування
Міжнародного фонду “Відродження”.
Запропонований інформаційний бюлетень є продовженням попереднього і публікується в рамках проєкту
“Підтримка громадської Ініціативи “За чесну та прозору митницю”, який реалізується за підтримки
Європейського союзу, Міжнародного фонду “Відродження” та ATLAS Network і є моніторингом реалізації
митної реформи та заходів зі сприяння міжнародній торгівлі.
Публікація складається з трьох частин:
нормативно-правові акти, що набрали чинності
проекти нормативно-правових актів
новини
Ми розуміємо, що малому та середньому бізнесу не вистачає часу на проведення аналізу нового
законодавства або можливих нормативних новацій. Також, значна кількість таких актів складна для розуміння
пересічної людини. “Моніторинг сприяння торгівлі в Україні” покликаний привернути увагу до цікавих подій,
нововведень законодавства України, що стосуються сфери спрощення процедур торгівлі і можуть
безпосередньо впливати на суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Також у цих публікаціях ми будемо
робити аналіз проектів нормативних актів із цієї тематики.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) - міжнародно визнаний незалежний
український аналітичний центр, заснований у 1999 році.
ІЕД займається аналізом проблем економічного розвитку, міжнародної торгівлі та ділового клімату (зокрема в
секторі МСП), бере участь у розробці документів політики національного та регіонального рівня.
ІЕД регулярно випускає власний макроекономічний прогноз для України та бере участь у розробці консенсус-
прогнозу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Команда соціологів ІЕД проводить регулярні опитування підприємств та експертів із метою оцінки ділового
клімату та очікувань українського бізнесу. ІЕД успішно поєднує свою аналітичну діяльність з адвокацією змін
та участю в громадському житті України. ІЕД співпрацює з центральними та місцевими органами влади,
вітчизняними та закордонними аналітичними центрами, організаціями громадянського суспільства.
Робота ІЕД фінансується за рахунок грантів, благодійних внесків та коштів технічної допомоги.
WWW.TFD.IER.COM.UA ВУЛ. РЕЙТАРСЬКА 8/5-А, 01054 КИЇВ ТЕЛ. +38 (044) 278-63-42 ФАКС +38 (044) 278-63-36
Застереження
Моніторинг сприяння торгівлі в Україні підготовлений ІЕД і має виключно інформаційний характер. Хоча
ми доклали щонайбільших зусиль для підготовки якомога точнішої публікації, ми не беремо на себе жодної
відповідальності за можливі помилки. Інститут не несе зобов'язань за будь-які збитки чи інші проблеми, які
виникли прямо чи опосередковано через використання будь-якої частини цієї публікації. У разі використання
обов'язковим є посилання на Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Європейського Союзу,
Міжнародного фонду “Відродження”, ATLAS Network та (або) Інституту економічних досліджень та
політичних консультацій.