.

1. Опис досвіду класного керівника
Торговицької ЗШ I-III ступенів
ім. Є. Ф. Маланюка
Екало Наталії Миколаївни.
Стаж класногокерівництва:п’ятнадцать років.
Проблема, над якою працюю четвертий рік: ” Психолого – педагогічні
умови, методи, засобистворення культу моральностів учнівському
середовищі.”
Моє кредо: Навчаючи – вчусь.
Становлення української державності, побудовагромадянського
суспільства,інтеграція Українив світове та європейськеспівтовариство
передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру і визначають
основнінапрямимодернізації виховного процесу. Форми і методи виховання
спираються на народнітрадиції, кращі надбання національної та світової
педагогіки і психології. Метою виховання є становлення громадянина
України, патріота своєї країни,готовогосамовіддано розбудуватиїї як
суверенну, незалежну, демократичну,правовуі соціальну державу, здатного
виявляти національну гідність, знати свої обов’язкиіправа. Показником
моральної вихованостіособистостівиступає єдність моральної свідомостіта

2. поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формоюта моральної за
змістом життєвої позиції. В основуморального виховання покладено
гуманістичний підхід. Завдання цього напрямку виховної роботи – сприяти
розвиткув дітях таких якостей, як доброта, людяність, щирість, повага одне
до одного.Учнімають відкрити для себе незаперечну істину: кожна людина,
що приходить у світ, є унікальною особистістю. І цінність цієї особистості
вимірюється перш за все її ставленням до своєї родини, друзів, оточуючих,
батьківщини,народних традицій. З цією метою мною була проведенанизка
годинспілкування та бесід на таку тематику: «Дружбаі товаришування»,
«Про обов’язоківідповідальність», «Про сміливість і хоробрість»,«Тиі твої
товариші», «Як ти розмовляєш», «Правдивість і чесність», «Що посієш, те й
пожнеш», «Покарання та заохочення», « Про добротуйувагу до людей»,
«Добребути дівчиною, добребути хлопцем», «Посварилися – помирилися»,
«Світ краси», «Ким я буду і яким», « Хто ми?», «Добре – погане»,
«Толерантність та нетерпимість», «Урокитолерантності», «Краснеслово –
ключ до всіх сердець», «Моєспілкування з людьми», «Молодіжне дозвілля»,
«Жити – значить спілкуватися», «Як правильно вирішувати конфлікти», «Як
правильно дружити», «Ні агресії і насильству», та інше.
Класний керівник — стрижень виховного процесу. Це нитка, яка зв'язуєв
одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. На мою
думку, класний керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і
психолог, і соціальний педагог, і педагог-організатор.
Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого
товариша, добротуматері, строгість батька. Адже для учня в школі немає
ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповістипро
негараздиз предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім'ї?
Від класного керівника залежить ступінь сформованостіучнівського
колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика
робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб
справжньогопедагога. Захоплення викладача стає захопленням учнів. І
хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовнісхожі на своїхбатьків, риси
характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже
байдужість породжуєбайдужість. І лише вогонь породжуєвогонь!
Наш клас – 14 учнів. Кожен з них - це унікальна, неповторнаособа, одна
єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’юі пошаною
ставитися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є,
тобто ставитися до себе й інших з терпінням і повагою.

3. У виховній роботізі своїмиучнямия керуюся Конституцією України,
Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного
виховання, Національною програмою«Діти України», ЗаконамиУкраїни
«Про загальну середнюосвіту», програмою«Основніорієнтири виховання
учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»,
нормативнимидокументами, наказами, розпорядженнямиПрезидента
України, Міністерства освіти та науки, обласного управління та районного
відділу освіти.
Починаючи працювати з колективом, я поставила перед собоютакі виховні
цілі:
вивчити особливостікожної дитини, її фізичний, психологічнийстан, сім'ю,
індивідуальні особливостіі здібності;
формування дружнього, організованого колективучерез активізацію форм
індивідуального впливу та колективної праці;
розвитокучнівського самоврядування;
виховання в учнів позитивнихрис характеру;
виховання бережливого ставлення до державного та власного майна;
залучення до виховання батьків;
навчання методом підтримки доброго здоров’я, особистої гігієни;
активізувати роботуучнівського колективу через участь у загальношкільних
заходах;
продовжуватитрадиції, що започаткувалися у період навчання в початковій
школі, розвиватиїх.
Спираючись на досягнення сучасноїпедагогічноїнауки,
використовуючиметодинародноїпедагогіки, я шукаю нових підходів у
вихованні, які б відповідали потребам у розвиткукомпетентної особистості,
були б спрямованіна прищеплення моральних цінностей. Всю систему
навчально-виховної роботив класі спрямовуюна вивчення потенціалу
особистостіучня, створення сприятливихумов для розвиткукожної дитини.
Розуміючисучасні вимогивиховання, як класний керівник прагну
організувати виховний процес, що формував би повноцінну цілісну
особистість, індивідуальність, національну гідність, совість і честь кожного
мого вихованця.

4. Своюроботуз класом завждирозпочинаюз вивчення сім’ї,
індивідуальних особливостейкожного учня. Мене цікавить не лише питання
навчання та ставлення до нього, а й рівень вихованостіучня, його розуміння
життя, ставлення до своїхбатьків, друзів, бо успіх виховної роботикласного
керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній
світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки. Тому
вивчити, чим живе учень, які його інтереси й нахили, особливостіволі й риси
характеру, - це означаєзнайти правильний шлях до серця, використати
найдоцільніші методипедагогічного впливу. Як класний керівник, я досягаю
поставленої мети через заохочування учнів до процесусамовиховання,
навчаючи їх підготовці та організації колективних творчихсправ групи,
багато часу приділяю морально-етичному, національному та художньо-
естетичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку,
відповідальності, культури поведінки.
Важливим завданням для мене є виховати багатогранну, всебічно
розвиненулюдину, достойного громадянина. Виконання цього завдання,
впровадження особистісноїорієнтації я здійснюю за допомогоютаких
напрямків:тісна співпраця з соціальним педагогом, педагогом-організатором,
психологом;роботаз обдарованимидітьми; конфліктність; навчання
здоровомустилюжиття; роботаз батьками; труднощі навчання; знайомство з
національними традиціями; духовний розвиток.
Крім того, учні є активними учасниками традиційних загальношкільних
свят. Учні із задоволенням беруть участь у конкурсах, вікторинах, у
багатоплановій природоохоронній діяльності, що сприяєформуванню
екологічної культури, моральної активностіособистості, вихованнютаких
загальнолюдськихцінностей, як чуйність, чесність, правдивість,
працелюбність, справедливість, гідність, милосердя, толерантність, совість,
доброзичливість, готовність допомогтиіншим, обов'язковість,
добросовісність, ввічливість, делікатність, тактовність.
Як і кожен класний керівник, знаходжуся у постійному пошуку інноваційних
концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою
виховання свідомого громадянинасвоєї держави.
Звичайна роботакласного керівника не повинна обійти такий бік, як
виховання «проблемнихдітей». Це потребує багато часу, сил та помічників,
наприклад, допомагаєдосвід А.С.Макаренка. Дуже ефективним є
заохочування таких дітей до класних справ, взаємодопомогаоднокласників,
завантаження вільного часудітей гуртковоюроботою, відвідування клубів за

5. інтересами, роботоюна користь школі, класу, також необхідна умова –
стимуляція самовдосконалення дітей ( створення ситуації успіху).
В своїйроботія використовуюнаступні методи: метод групової дискусії,
метод опитування, метод спостереження і метод бесіди, метод анкетування,
метод зіткнення поглядів і позицій, метод незавершеного речення,
оповідання, метод соціометричного вибору.
Групова дискусія – метод групового обговорення, що дозволяєвиявитивесь
спектр думок членів групи, можливі шляхи досягнення мети та знайти
спільне групове розв’язання проблеми. Застосування цьогометодумає два
дуже важливих наслідки. З одного боку. Ми навчаємо вихованців способів
знаходження ефективних рішень, що можна застосовуватив різних ситуаціях
як шкільного, так і позашкільного – подальшого – життя. З другого боку,
груповадискусія створюєефективне освітнє середовище, у якому
формуються різноманітні комунікативні компетенції, рефлексія,
розвиваютьсякреативність і безліч інших важливих людських здібностей.
Метод опитування. Завдякийому виявляються ціннісні орієнтації
вихованців, знання, настанови, позиції, ставлення до однолітків,
навколишнього світу й себе.
Метод спостереження.Спостереження полягаєв збираннісистематизуванні
фактів, випадків, особливостейповедінки вихованців. Методика вимагає
визначення мети й об’єктаспостереження ( які саме якості й особливості
вивчати), а також тривалості та способів фіксування результатів.
Спостереження дозволяє « спостерігатиза учнем в природнихумовах».
Метод бесіди – гнучкіший спосіб вивчення вихованців порівняно з
опитуванням. Бесіда може бути стандартизованоюабо вільною .У першому
випадку заздалегідь сформульованізапитання ставлять в певній
послідовності, щоб було легше опрацьовувати. Вільна бесіда Дозволяє
варіювати запитання з метою отримання точніших, докладніших відомостей.
Не слід плутати діагностичну бесіду з виховною. Слід уникати грубих
повчань. Потрібно ставитися до учня уважно і шанобливо, а учень повинен
відчувати, що ним щиро цікавляться й бажають йому допомогти.
Метод анкетування дозволяєотриматирізні відомості про особистісні
якості, цінності, взаємини, мотиви діяльності вихованців. За формоюанкети

6. бувають відкритими ( вільну відповідь формує учень) і закритими( потрібно
обративаріант з – поміж запропонованихвідповідей.
Метод зіткненняпоглядів, позицій – дозволяєзвертатися до вихованців із
проханням висловити своюдумку; порадити, як ставитися до певного явища,
поведінки, проблеми.
Метод незавершеногоречення доречно використовуватидля коригування
своєї роботи, внесення змін у навчально – виховний процес.
Метод соціометричноговибору дозволяєвиразитикількісно та графічно
структуру міжособистіснихвзаємин у колективі. Соціограма – це графічне
зображення ставлення респондентів однедо одного;задопомогоюцього
методу можна розв’язатидва завдання:виявити лідерів та ізольованих дітей;
з’ясувативзаємні симпатії й ступень згуртованостіколективу.
В своїйроботікласного керівника я використовуюнаступні формироботи:
дискусія, рольовагра, змагання, художня творчість, рольовийтренінг,
психологічна задача.
Дискусія– дебати на визначену тему між учнями – учасниками , що
репрезентують різні точки зору.
Рольова гра – форма вільного самовияву, розгортається у виглядізмагання
або виконання якихось ситуацій. Реалізується учнем у взятії на себе ролі,
згідно з певними правилами поведінки, що регулюють її виконання.
Змагання – зустріч учнів для здобуття першості з певного виду діяльності.
Художня творчість розвиваєздібності, вміння, розширюєзнання, на
підставі чого виникає продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю,
унікальністю.
Рольовий тренінг – різновид соціально – психологічного тренінгу,
орієнтований на використання активних методів групової психологічної
роботи.
Невід’ємною частиноюроботи класного керівника – є робота з батьками.
В.О.Сухомлинськийписав: « В наші дні немає важливішого у сфері
виховання завдання, ніж навчити батька й матір виховувати своїхдітей».
Сім’я – клітинка соціального організму, яка живе з ним у єдиному ритмі,
відображає у своємускладі, мов краплинка води, і великі ідеї, і велику
загальну мету.

7. Перед тим, як планувати роботуз батьками, необхідно ретельно вивчити
сім’ї, їх матеріально-побутові умови, соціальний стан, взаємини між членами
родини, ставлення батьків до школи, участь батьків у вихованні своїхдітей.
Соціальні психологистверджують:якщо сім’я зацікавлена у вихованні
особистостідитини, то сили школи потроюються. Адже цей розвиток
успішний лише завдяки спілкуванню, взаєморозуміннюі співпраці з
батьками.
Батьківський актив є опороюу моїйроботі. Він допомагаєістотно
звільнитись від безлічі «побічних» навантажень. Це надає можливість мені
зосередитисьна педагогічній творчості, забезпечитиіндивідуальний підхід
до «найскладніших» вихованців. Відомо, що всі батьки мають хоч якийсь
педагогічний хист, за допомогоюанкетування це дуже легко виявити. Один
чудово розв’язуєзадачі, другий – розповідає – заслухаєшся, третій –
справжній фізорг або майстер виробничого навчання. Дуже важливо ці
вміння виявити і використати.
Для того, щоб батьки бажали йти до школи, вони повинні бачити
зацікавленість вчителя у процесінавчання і виховання. Коли я віддаю весь
свій час, всю свою душу дітям, серця батьків не залишаються байдужими.
У роботіз батьками використовуюколективні бесіди, диспути, зустрічіза
круглим столом.
Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в
організації груповихта позашкільних заходів, також співпрацюємо з
учнівським комітетом та адміністрацією школи. Найбільш ефективною є
допомогабатьківського комітету в оновленні та поповненні матеріально-
технічної базикласу.
Батьківські зборивідіграють особливуроль у встановленні контактів між
сім’єю й школою. Під час батьківських зборів слід повідомлятине тільки про
успішність учнів та дисципліну,події,що відбулися в класі, але й розповідати
батькам про психологію, вікові особливостідітей, прийомипедагогічного
впливу на них. Варто запрошувати на батьківські зборивчителів –
предметників, шкільного психолога, соціального педагога. Пропоную
наступні теми на батьківські збори:« Увага – ваша дитина п’ятикласник»,
« Успіх вашої дитини», « Уміння виховувати – це мистецтво», « Вчимося
батьківської майстерності( практичні поради)», «Батьки і діти – живемо
дружно!», « Першочергово потребаучня – знання», « Такі різні діти! Що з

8. ними робити?», «Якзіпсувати стосунки з дітьми, та й самих дітей», «
Жорстокість серед школярів», та інше.
На останок хочу нагадати кілька золотихправил класного керівника:
Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо,
коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, і у стосунках
з нею чесний і відвертий.
Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що
вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Вчитель
повинен бажати дитині лише добра, виховувати у ній добро своїмивласними
вчинками, і вона відповість взаємністю.
Класний керівник має створитидоброзичливийучнівськийколектив, в якому
кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею люди, з інтересами яких треба
рахуватися.
Вчителю слід дорожитидовір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її
почуття. Тодіміж учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі
стосунки. Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість,
недоторканість особистості, гідність дитини.
І завершити опис свого досвідукласного керівника, мені хотілося б словами
видатного педагогаВолодимира Сухомлинського:« Твореннялюдини –
найвище напруження всіх наших сил. Це і життєва мудрість, і
майстерність, імистецтво. Діти – не тільки і не стільки джерело радості.
Діти – це щастя, створене нашою працею.»
Список літератури:
Ми – майбутнє України. Сценарії/ Упоряд. О.Л.Співак. – Х.: Ранок – НТ,
2007. – 144с. – ( Виховні заходи).
Класному керівнику: створення й розвитокколективу, класу/ уклад. А.Г.
Дербельова, А.В. Кунцевська. – Х.: Вид. група « Основа», 2012. – 191, [1] с. –
( Серія « Тренінги в педагогічній практиці» ).

9. Довідник класного керівника, 5 – 6 класи/Л. В. Цибульова, В.В. Билдіна, Л.І.
Єфремова– Х.: Веста: Видавництво « Ранок», 2007. – 160 с.
Довідник класного керівника в запитаннях та відповідях/ авт.. – упоряд. М. Є.
Канцедал, О. М. Кравцова. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 384 с.
Щоденник класного керівника, 5 – 11 класи/ Н. В. Жаровська, Т. В. Муляр –
Х.: Ранок, 2010. – 174 с.