Самоаналіз уроку з історії України в 10 класі. Тема: "Західноукраїнська народна республіка"

1. 1
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
ім. М.В.Остроградського
САМОАНАЛІЗ УРОКУ
«ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА»
Виконала: Білоцерківець Тетяна
Анатоліївна,
учитель історії Кунцівської
загальноосвітньої школи
I – III ступенів
Новосанжарської районної ради
Полтавської області,
історія й суспільні дисципліни
ПОЛТАВА
2016

2. 2
Самоаналіз уроку в 10 класі
Тема: Західноукраїнська народна республіка
1. Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного
планування були визначені очікувані результати уроку – ймовірні вміння учнів:
1) визначати хронологічну послідовність подій утворення ЗУНР; 2) показувати
на карті місця основних подій, пов’язаних з утворенням ЗУНР; 3) на основі
аналізу різних джерел інформації: а) визначати причинно-наслідкові зв’язки
між подіями, явищами та процесами періоду проголошення ЗУНР; б)
характеризувати внутрішню та зовнішню політику ЗУНР; в) складати
політичний портрет Є. Петрушевича; г) аналізувати перебіг подій українсько-
польської війни
2. Урок є складовою частиною теми 3 – «Український державотворчий
процес (1917-1921) рр.» курсу «Історія України». Він є логічним і
хронологічним продовженням попередніх тем, що висвітлюють етапи
державотворчого процесу 1917 – 1921 рр. в Україні. Державотворчий процес в
Україні означеної доби – цілісний процес, в отже наступні уроки в даній темі
розглядатимуть подальші події в контексті саме цього процесу. Специфіка
даного уроку полягає у висвітлені особливостей революційного
державотворчого процесу на західноукраїнських землях. Тож, маючи базові
знання з перебігу революційних подій на Наддніпрянщині, учні матимуть
можливість порівняти події Української революції на території різних держав,
у складі яких перебувала Україна на 1917-1919 рр. Урок також готує учнів до
сприйняття логічного продовження наступного етапу визвольних змагань –
радянсько-польської війни.
3. При плануванні даного уроку було враховано те, що даний клас є
досить сильним і підготовленим до різноманітних форм і методів роботи. За
результатами попереднього досвіду й даними постійних спостережень за
учнями саме цього класу, було виявлено, що вони мають достатні навички
аналізу та узагальнення матеріалу, роботи в групах, висловлювання власної
думки та мотивованих висновків. Навчальні можливості школярів були
використані на уроці достатньою мірою. Діти зарекомендували себе гарними
аналітиками, виявили схильність до групової та парної роботи, що буде
враховано при плануванні інших уроків. Названі форми і методи викликали їх
інтерес, який і став двигуном активної діяльності.
4. Завдання, що вирішувались на уроці: загальноосвітні – ознайомити
учнів з передумовами і причинами створення та падіння держави на

3. 3
західноукраїнських землях, з державним устроєм ЗУНР; сформувати власний
погляд та оцінку щодо діяльності уряду ЗУНР; з’ясувати причини втрати
державності; розвиваючі – формувати вміння аналізувати, критично оцінювати
історичні події і явища, аргументовано пояснювати причини протистояння на
західноукраїнських землях; розвивати вміння працювати з додатковими
джерелами інформації; виховні – виховувати в учнів інтерес до вивчення своєї
історії, повагу до історії України, традицій державотворення, почуття
національної гордості за свій народ. Пріоритетними виступали завдання
розвиваючого й виховного плану, оскільки, спираючись на вищеназвані
характеристики означеного класу, можна було бути впевненою, що
загальноосвітні завдання уроку вирішились би ними й самостійно при прикрій
нагоді, якби така трапилась. До того ж пріоритету виховним завданням надали
й надзвичайно сильно виражені патріотичні настрої 10 класу (особливо на фоні
російсько-української війни).
5. Структура уроку передбачала: організаційний момент, актуалізацію
опорних знань учнів, мотивацію навчальної діяльності, викладення нового
матеріалу, вирішення проблемної ситуації й домашнє завдання. Час на уроці
був розподілений на мою думку, раціонально, однак активна робота учнів на
уроці і їх бажання висловитися внесло у цей розподіл деякі корективи. Дещо
затяглася актуалізація опорних знань, що передбачала відповіді на запитання
щодо раніше вивчених тем. Оскільки всі теми, що стосуються Української
революції є досить резонансними й неоднозначними щодо їх оцінок,
неодноразово виникали ситуації, де зіштовхувалися досить полярні думки й
судження. Тому початковий етап уроку вимагав м’якого втручання вчителя
щодо спрямування уроку в необхідне русло.
6. Головний акцент уроку протягом вивчення теми робився на наступних
поняттях: Галичина, ЗУНР, УНР, Акт Злуки, Національна Рада, Соборність і
особах: Кость Левицький, Є.Петрушевич. Тема уроку є досить насиченою
іменами, поняттями, датами, тож завданням вчителя було спрямовувати
пояснення нового матеріалу в потрібне русло, не дозволяючи ані собі, ані дітям
загубитися в масі другорядних понять і фактів. Але нам вдалося виділити
об'єкти міцного засвоєння і не відволікатися на другорядні речі (які не будуть
навіть згадані в ЗНО).
7. Для розкриття нового матеріалу було обрано дослідницький та
частково-пошуковий методи навчання з застосуванням роботи в парах,
роботи зі схемами і таблицями, фронтальної бесіди, роботи з текстами.

4. 4
Працездатність учнівського колективу забезпечувалася активним введенням в
урок елементів інтерактиву, організацією діалогу між учителем і учнями,
використанням мультимедійних засобів, задля візуалізації епохи, аудіо
матеріалів, наявністю роздаткового матеріалу для кожного учня (карток для
групової роботи), створенням дружелюбної, психологічно-комфортної
обстановки. На уроці учні були поділені на три творчі групи. Учні самі
розподілили завдання по підготовці проекту та обрали лідера групи для його
захисту. Така робота сприяє розвитку творчості та фантазії, формуванню вмінь
брати на себе відповідальність та відповідати за результати своїх дій, вмінь
працювати в групі. Завдання для роботи груп були диференційовані, оскільки в
класі присутні діти з різним типом темпераменту й різними темпами виконання
робіт. Тож для тих, хто роботу виконував швидко, завдання передбачалися
більш насиченими, такими, що вимагали додаткових досліджень. Діяльність
учнів спрямовувалася на формування таких ключових і предметних
компетентностей, як інформаційна (набуття нових знань з різних джерел),
логічна (аналіз інформації з різних джерел, структурування понять,
класифікація заходів тощо), хронологічна (періодизація, співвідношення подій
і явищ), просторова (орієнтація у історичному просторі), аксіологічна (вміння
давати оцінки, що базуються на власних переконаннях, порівняння,
узагальнення).
8. Контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок учнів здійснювався на
етапах актуалізації знань (фронтальне опитування), на етапі розв’язання
проблемної ситуації (даний етап на цьому уроці ми об’єднали з узагальненням
знань). Учні пропонували свої шляхи вирішення проблеми, контролюючі й
виправляючи один одного (само- і взаємооцінювання), завдання вчителя –
підштовхнути дітей до правильної й адекватної відповіді.
9. Для максимальної результативності уроку були залученні ресурси
навчального кабінету: на уроці були задіяні ілюстративні матеріали (слайди та
портретК.Левицького, Є.Петрушевича), які не просто грали роль оформлення
класу, а й допомагали відтворити історичну обстановку, краще уявити риси
означених політичних діячів. Активно використовувалися настінна карта та
атласи, мультимедійна дошка, підручники.
10. На уроці підтримувалася доброзичлива психологічна атмосфера. Учні
були відкритими для сприйняття інформації й діалогу, оскільки комунікативні
здібності учнів 10 класу є досить високими. Вчитель працює з учнями цього
класу протягом 5 років, тож знає сильні й слабкі сторони кожного, а учні, в
свою чергу, знають, чого чекати від учителя. Відносини між учителем і учнями

5. 5
можна назвати демократичними, взаємодовірливими й шанобливими, що
відобразилося на загальній атмосфері уроку.
11. Що стосується непередбачених ситуацій, то досвід учительської
діяльності переконує в необхідності мати запасний сценарій. Для мене таким
запасним варіантом були елементи дидактичної гри, яку ми часто
використовуємо на уроках (сенкан). Якби запропоновані методи не вдалися,
можна було б використати ще один вид дослідження – простіший від обраного
– дослідження тексту підручника з наступним складанням розгорнутого плану
чи організацією репродуктивної бесіди.
12. Я вважаю, що досягти запланованих результатів уроку вдалося, також
вдалося вирішити поставлені задачі. Здоров’язберігаюча робота на уроці
концентрувалася у зміні видів навчальної діяльності, рівномірному
навантаженні на всіх учнів класу, також у тому, що при підготовці уроку були
враховані вікові та індивідуальні особливості учнів: високий інтерес до
вивчення даного предмету, високий розвиток загальнонавчальних умінь та
навичок, добрі потенціальні можливості оволодіння новою інформацією,
достатньо висока мотивація, що стимулювалася використанням нетрадиційних
методів роботи на уроці.