Висвітлює величну постать М.Шашкевича як реформатора, що підніс народну мову до гідності і культурних мов і започаткував нову літературну добу на Галичині.
маркіян шашкевич – будитель народного духу в галичині
1. Маркіян Шашкевич – будитель
народного руху в Галичині
(210 р. від дня народження українського письменника, поета,
священника, громадсько-освітнього діяча)
2. Шашкевич Маркіян Семенович (псевдонім Руслан
Шашкевич) – найталановитіший із поетів-членів літературного
гуртка „Руська трійця”, якого він був. У його доробку – вірші на
історичні теми, ліричні поезії, проза та переклади із
слов’янських літератур. Запровадив народну мову
в популярні й наукові видання, у шкільні підручники,
проголосив ідею єдності всього українського народу.
3. Народився 6 листопада 1811 року
в с. Підлиссі Золочівського повіту
на Галичині, в сім’ї священника
4. Навчався у львівській і бережанській гімназіях, у
Львівській духовній семінарії, паралельно відвідував
лекції в університеті.
В час перебування в семінарії Маркіян Шашкевич розпочав свою
творчу діяльність, організував літературний гурток молоді. Перші
твори з’явилися у збірнику «Русалка Дністрова» - перша книга
народною українською мовою в Галичині (1837 р.)
5. У 1833 році разом з Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким
організовує літературно-культурницький гурток «Руська
трійця», що поставив за мету відродження народної мови в
письменстві й церковних проповідях.
6. Душею -Руської трійці- став М. Шашкеиич.
Обділений здоров'ям і міцним тілом, він мав сильну
душу, сповнену, за словами І. Франка, «неложною
любов’ю до рідного народу». Маркіян, як керівник
гуртка завів альбом для запису крилатих фраз,
цитат, українських віршів. Вони й стали основою для
першої рукописної збірки юних українофілів «Син
Русі». У ній автори палко заклипали до єднання
навколо української ідеї:
Дайте руки, юні други.
Серце к серцю най припаде.
Най щезають тяжкі туги.
Ум охота най засяде.
7. У 1834 р. був підготовлений до
друку збірник «Зоря»,
а 1837 р. в Будапешті надруковано
альманах «Русалка Дністрова»,
який вирішально вплинув на
розвиток української літератури в
Галичині. Освічена громадськість
зустріла «Русалку...» досить
скептично. Проте Іван Франко
вважав «Русалку Дністрову»
«явищем наскрізь революційним».
8. Навколо «Руської трійці» об'єднувалася
молодь, що прагнула працювати для добра
свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич,
М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з
польським революційним підпіллям. Збираючи
усну народну творчість, вивчаючи історію
рідного народу, перекладаючи твори
слов'янських будителів та пишучи власні
літературні й наукові твори, учасники
угрупування твердили, що «русини» Галичини,
Буковини й Закарпаття є частиною
українського народу, який має свою історію,
мову й культуру.
9. У 1836 Маркіян Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і
Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в
українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова
о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і
Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Яків Головацький
видав «Читанку» Маркіяна Шашкевича для малих дітей (1850).
10. Маркіян Шашкевич – найвидатніший
поет-романтик передшевченківської доби,
один із основоположників громадянської
лірики в українській літературі.
З основними засадами світогляду
романтизму пов’язані пошуки шляхів до
національного самоусвідомлення українського
народу на Галичині провідним діячем «Руської
Трійці» М. Шашкевичем.
11. На перше місце у своїх поглядах поет
ставить мову, розглядаючи її найважливішою
зовнішньою і внутрішньою ознакою
національної самобутності.
Першим на Галичині Шашкевич починає
проповіді у львівських церквах українською
мовою, складає українську «Читанку» для
навчання рідною мовою, збирає матеріали для
видання граматики.
12. У 1838 році поет одружився
з дочкою священника
Юлією Крушинською з с. Деревня
на Жовківщині. Саме, у цій
місцевій церкві, брали шлюб Юлія
Крушинська та Маркіян Шашкевич.
У 1839 р. народився син
Володимир, майбутній письменник
і журналіст
13. У 1838 році Шашкевич закінчує греко-католицьку духовну
семінарію. Після висвячення його призначили парохом в
село Нестаничі на Радехівщині. У Нестаничах о. Маркіян
служив найдовше.
Після Нестанич Маркіян Шашкевич був переведений
парохом у село Новосілки, де
служив недовго. Ще на
попередньому місці він
захворів, хвороба швидко
прогресувала.
14. Помер М. Шашкевич в 1843 році у злиднях від
туберкульозу і був похований у Новосілках Лісних.
Слава про будителя національної свідомості й
зачинателя нової української літератури в Галичині
почала зростати посмертно.
У 1893 тлінні останки його перенесено до Львова.
У 1911 році на Білій Горі в с. Підлисся М. Шашкевичу
було встановлено величний пам'ятник у вигляді
хреста на масивному гранітному постаменті, що
символізує поневолений народ, який прийде до
визволення і воскресіння.
24. Цікаві факти
Схованка за поясом
Після цензурної невдачі з допущенням до друку збірки
«Зоря», коли було накладено резолюцію «Не дозволено до
друкування», сміливість «руської трійці» не сподобалася
поліції. Було зроблено ретельний обшук, перевірено всі речі,
однак нічого, крім підручників, у семінаристів не виявили.
Самої збірки поліція не знайшла, бо Маркіян Шашкевич
під час обшуку встиг заховати її за поясом.
Найвродливіша галичанка
У короткому 32-річному житті Маркіяна Шашкевича однією з
найцікавіших сторінок є його сім’я. Юлію Крушинську, уродженку села
Деревні Жовківського повіту, дружину Шашкевича. тодішні галицькі
газети називали найвродливішою жінкою Галичини. З нею Маркіян
прожив всього п’ять років.
«Чи знаєш, люба, чим твій погляд сяє? Чарівним блиском щастя
неземного. І перед ним гризота відступає, життя вогнем займається від
нього», - так поетично писав дружині 1837 року М. Шашкевич.
25. Без прижиттєвого портрета
Маркіян Шашкевич був середнього зросту, меткий,
яснорусий, синьоокий, лице мав худорляве, ніс невеликий.
Він, як вважали, навіть трохи скидався на дівчину. Мав
рідкісний дар промовця і вмів заохотити товаришів до праці.
Таким описав його 1846 року в статті «Пам'ять Маркіяну-
Руслану Шашкевичу» Яків Головацький.
Прижиттєвих портретів Маркіяна Шашкевича не
збереглося. А з посмертних збереглися тільки репродукції.
Один із найдавніших у техніці літографії був надрукований
1893 року в журналі «Зоря».
Отже, відомі портрети М. Шашкевича – це лише
приблизне відтворення зовнішности одного з будителів
Галичини.
Захоплював своєю освіченістю
Сучасники захоплювалися освіченістю Маркіяна
Шашкевича «Людина чудових здібностей»
Крім обов’язкових тоді німецької, польської, грецької і
латинської, він володів також чеською, сербською і
російською мовами.
27. Маркіян Шашкевич // Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ
століття) [Текст] : підр. / П. П. Хропко, О. Д. Гнідан, П. І. Орляк та ін. – К. : Либідь,
1992. – С. 457-475
У підручнику подається загальна характеристика літературного процесу перших десятиріч
XIX ст., висвітлено шляхи розвитку бурлеску та травестії, просвітительського реалізму та
романтизму, а також зв’язки української літератури з літературами слов’янських народів.
Вміщено нариси про творчість І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, М. Шашкевича, Є.
Гребінки, М. Костомарова та ін. Для студентів філологічних факультетів педагогічних вузів.
Петраш О. О. «Руська трійця»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні
літературні послідовники [Текст] / О. О. Петраш. – 2-ге вид., доп. – К. : Дніпро, 1986. – 230
с. : іл.
У книзі розповідається про громадську та літературну діяльність у ЗО-40-х роках XIX ст. членів гуртка
передової української молоді «Руська трійця» на чолі з Маркіяном ІІІашкевичем. Зосереджується увага на
літературно-публіцистичній, фольклористичній діяльності провідних учасників гуртка. Окремі сторінки
присвячені славетному альманаху «Русалка Дністровая». Йдеться також про послідовників справи
«Руської трійці» – М. Устияновича, А. Могильницького та Р. Моха.
Видання розраховане на широке коло читачів.
28. Українська романтична поезія Шашкевича
Шашкевич М. Твори [Текст] / М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький;
Упоряд., вступ. ст. та приміт. М. Шалати. – К. : Дніпро, 1982. – 367 с. : іл.; портр.
До книги ввійшли кращі твори трьох найвизначніших письменників Західної України
першої половини XIX ст., активних борців проти соціального і національного гноблення
слов'янських народів, за об'єднання українських земель.
Шашкевич М. Твори [Текст] / Маркіян Шашкевич. – К. : Видавництво
художньої літератури Дніпро, 1973. – 190 с.
29. Шашкевич М. Поезії / Маркіян Шашкевич. – К. : Мультимедійне видавництво
Стрельбицького, 2019. – 50 с.
Маркіян Шашкевич – письменник, громадський і культурний діяч, провісник національного
відродження на західноукраїнських землях. Захоплюючись, як і всі романтики, героїкою
княжих часів і козацької доби, Шашкевич робив перші спроби сформувати історичне
мислення. У філософсько-теологічних поезіях у прозі «Псалми Русланові», у віршах,
статтях і нарисах Шашкевич обстоює культ розуму, поєднаного з мораллю й красою,
розуму, який би не домінував над вільною чуттєвістю людини. І. Франко вважав
Шашкевича засновником «справді нової, справді народної школи літературної», а його
діяльність – свідченням прогресивних тенденцій у культурі Галичини й України.
Шашкевич М. Ярослав / Маркіян Шашкевич. – К. : Мультимедійне видавництво
Стрельбицького, 2017. – 50 с.
Маркіян Шашкевич – письменник, громадський і культурний діяч, провісник національного
відродження на західноукраїнських землях. Захоплюючись, як і всі романтики, героїкою княжих
часів і козацької доби, Шашкевич робив перші спроби сформувати історичне мислення. У
філософсько-теологічних поезіях у прозі «Псалми Русланові», у віршах, статтях і нарисах Шашкевич
обстоює культ розуму, поєднаного з мораллю й красою, розуму, який би не домінував над вільною
чуттєвістю людини. І. Франко вважав Шашкевича засновником «справді нової, справді народної
школи літературної», а його діяльність – свідченням прогресивних тенденцій у культурі Галичини й
України.
30. Русалка Дністровая [Текст] : Фольклорно-літературний альманах / Маркіян
Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. – К. : Український пріоритет, 2019. –
224 с.
Цю книжку понад 180 років тому, напередодні появи Шевченкового "Кобзаря", уклали
львівські романтики М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький, названі згодом "Руською
Трійцею". Першим двом було тоді по 25, а третьому – 22 роки. Судилося цій книжці "Русалці
Дністровій", започаткувати нову, народну літературу на західноукраїнських землях, а водночас –
українське культурне і політичне відродження краю. Книжка наснажена великою любов'ю до
народної пісні, до української старовини, до всього рідного; сильний у ній дух соборництва
України. Сьогодні "Русалка Дністровая" – не тільки важливий документ суспільного життя
української нації, але і фактор, що продовжує працювати на розвиток свідомості українців.
Пропоноване видання "Русалки ..." розраховане на всіх, кому не байдужа українська духовність.
Шашкевич М. Русалка Дністрова. / Маркіян Шашкевич. – К. : Центр навчальної
літератури, 2020. – 156 с.
Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає
надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка
Дністрова» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток
української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь
революційним».
31. Українські поети-романтики / Петро Гулак-Артемовський, Микола Костомаров,
Євген Гребінка, Маркіян Шашкевич, Михайло Петренко. – К. : Мультимедійне
видавництво Стрельбицького, 2017. – 212 с.
Поезія українського романтизму у цій добірці представлена низкою імен, які увійшли до
золотого фонду української літератури – Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка,
Микола Костомаров, Михайло Петренко, Маркіян Шашкевич. Їхній творчості притаманні
психологізм, акцент на почуттях ліричного героя, трагізм у поєднанні із
сентиментальністю. Поривання до незвіданого, бажання здійнятися над буденністю, яка
тисне — загальні настрої романтичної поезії, своєрідним маніфестом якої є вірш Михайла
Петренка «Дивлюся на небо та й думку гадаю».
Маркіян Шашкевич // Дніпрова хвиля [Текст] : хрестоматія / За ред. П. П.Кононенка.
– К. : Радянська школа, 1991. – С. 111. – Зміст: «Хмельницького обстурненіє Львова»;
«Слово до чтителей руського язика».
У книзі висвітлюється історико-літературний процес, включені імена письменників, переважна
більшість яких друкувалися ще в 20-30-х роках, які посіли визначне місце в історії української
літератури. Деякі з творів подаються в скороченнях. Подані або розгорнуті статті, або біографічні
довідки про письменників, що дає більш-менш системне уявлення про особистість митця, його життя,
ідейно-художній зміст найважливіших творів, що дасть можливість зрозуміти епоху, в яку творив і жив
письменник, вартість того мистецького доробку, який він залишив нащадкам.
В хрестоматії дотримано хронологічний принцип. Спочатку подається українська народнопоетична
творчість, потім – література Київської Русі та давня українська література, дожовтнева і українська
сучасна література.