04.12.2022.pdf

Міністерство освіти і науки України
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПТСР У ПІДЛІТКІВ,
ЯКІ ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ВІЙНИ
Методичний посібник
Синьоок Валентина Іванівна,
практичний психолог,
учитель початкових класів
Чорнобаївської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №1
Чорнобаївської селищної ради
Черкаської області
ЧЕРКАСИ - 2022

2
Синьоок В.І. Психологічні особливості прояву ПТСР у підлітків, які зазнали впливу війни
Психологічні особливості прояву ПТСР у підлітків, які зазнали впливу війни. /
Методичний посібник. / Упорядник: – Синьоок В.І. - Чорнобай, 2022 р.
Війна в Україні! Вона стала психотравмуючим фактором для багатьох
підлітків, зокрема тих, що перебували безпосередньо у зоні бойових дій. Страх
смерті, переживання за своїх близьких, тривожність... Звісно, це все не мине
безслідно і проявиться в дорослому житті. Десятки тисяч родин разом із дітьми
вимушено залишили власні домівки задля збереження власного життя. Такі події
викликають у підлітків травматичний стрес та істотно порушують базове відчуття
безпеки.
Методичний посібник присвячений проблемі психологічної діагностики
підлітків, які постраждали внаслідок кризових, травмівних подій в Україні. В
розділах посібника характеризується проблема “підлітки і стрес”, “травматичний
стрес”; подаються діагностичні методики, які показали свою ефективність у
роботі з травмованими підлітками і які в цілому складають певний
психодіагностичний комплекс.
Матеріали апробовано під час емпіричного дослідження особливостей
переживання підлітками кризових ситуацій війни. При вмілому і комплексному
застосуванні діагностичного інструментарію для виявлення ПТСР та на основі
достовірних даних результатів діагностики у підлітків, які отримали психічні
травми, будуть сформовані передумови зниження рівня психосоматичної
травматизації.
Посібник адресовано дитячим психологам-консультантам, психотерапевтам,
шкільним психологам, соціальним педагогам, що отримали додаткову підготовку
з кризового консультування. Разом з тим він буде цікавим і корисним також
фахівцям інших “допоміжних” професій, представникам громадських і
волонтерських організацій – усім, хто зайнятий у сфері психологічної, медичної і
соціальної допомоги постраждалим дітям.

3
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ..............................................................................3
ПЕРЕДМОВА....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО
СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ ...................................................................7
1.1. Сутність та показники посттравматичного стресового розладу .......................7
1.2. Особливості посттравматичного стресового розладу особистості у
підлітковому віці.......................................................................................................10
1.3. Надання психосоціальної допомоги підліткам, які зазнали впливу війни.13
Висновки до розділу 1. .............................................................................................15
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ПЕРЕЖИВАННЯ ПІДЛІТКАМИ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ........................................17
2.1. Діагностичні методики для вивчення ПТСР ....................................................17
2.2. Особливості посттравматичних порушень у підлітків, які зазнали впливу
війни...........................................................................................................................21
Висновки до розділу 2. .............................................................................................26
ВИСНОВКИ ....................................................................................................................28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................................30
ДОДАТКИ .......................................................................................................................32
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ПТСР – посттравматичний стресовий розлад, посттравматичний синдром

4
ПЕРЕДМОВА
Сьогодні ще один день війни. Для сучасного українського суспільства
проблема психологічної допомоги людям, що постраждали внаслідок травмівних
обставин війни є гостро актуальною. Події 2022 року звернули увагу психологів
на одну з найбільш вразливих категорій населення до впливу емоційної напруги в
суспільстві, руйнування безпечності оточуючого середовища, різкого порушення
звичного способу життя, різного роду втрат – підлітків.
Війна вже вплинула на психіку підлітків. У першу чергу це відображається в
тривожності, адже дітей ніхто не готував до війни і не вчив, як сприймати
теперішні події. Підлітки постійно перебувають в напрузі через нерозуміння, чого
чекати завтра. У них з’являються нервові зриви, істерики, неслухняність, бійки з
іншими дітьми. Другим важливим моментом є соціалізація. Наразі підлітки цього
позбавлені, а їм необхідне спілкування з однолітками. Його відсутність чи
недостатня кількість виражається у потребі бути почутим, відчути свою
значимість і проявляти самовираження. Багато підлітків зараз покинули свої
домівки і вимушено живуть на чужій території. Це, знову ж таки, сприймається як
нерозуміння того, чому вони повинні покидати свої речі, іграшки, своє минуле
життя. З'явилися тривога, страх, нерозуміння, сум і незнання, як себе поводити.
Багато підлітків зараз бореться із депресією, не хочуть розмовляти, стали
замикатись у собі, присутня агресивність, а в декого це проявляється у вживанні
алкоголю чи наркотиків. Тому потрібно допомогти їм з цим справитись.
Варто підкреслити, що в даний час діють чимало заходів (курси, вебінари,
воркшопи, коучинги, семінари, супервізійні підтримки) у галузі підготовки
фахівців до надання психологічної допомоги постраждалим підліткам, але рівень
задоволення запиту фахівців стосовно організаційних та методичних питань
надання допомоги підліткам, які зазнали впливу війни, все ще залишається
низьким. Однією із причин є недостатнє дослідження проблеми підлітків, що

5
постраждали внаслідок травмівних подій та надання їм допомоги при розладах,
що викликані цими подіями (гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий
розлад тощо). Тому нагальною є потреба у розробленні комплексного підходу до
опрацювання психотравми, що означає системне бачення нормальних і
симптоматичних процесів, які відбуваються з травмованими підлітками; підбір
системи діагностичних методик і відновлювальних методів, які екологічно і
послідовно опрацьовують руйнівні психоемоційні стани юного клієнта, що
виникли внаслідок значних травмівних чинників. Зрозуміло, що модель такої
роботи передбачає застосування психодіагностичних методів. У даному
посібнику презентуються психодіагнотичні методики, які, по-перше, вже
показали свою ефективність в опрацюванні підліткової психотравми, по-друге,
являють собою певний комплекс. Мається на увазі той факт, що був зроблений
акцент на методики, які найбільше відповідають підлітковій природі і дозволяють
діагностувати травму екологічно, безпечно для підлітка, також мають потенціал
для “зцілення”.
У першому розділі посібника аналізується проблема “підлітки і стрес” –
визначаються основні поняття, висвітлюються прояви травматичного стресу і
ознаки посттравматичного стресового розладу, виокремлюються основні напрями
роботи психолога з травмованими дітьми. Розглядається також проблема надання
психосоціальної допомоги підліткам, які зазнали впливу війни – значення взаємин
у підлітковому віці для формування внутрішнього алгоритму подолання кризової
ситуації. Другий розділ присвячено діагностичним методикам, які показали свою
ефективність у роботі з дитячою психотравмою і які в цілому у посібнику
представлено як певний комплекс. Зазначимо, що кожна діагностична методика
подається на основі досвіду використання її автором у сучасних кризових умовах
і відповідних його узагальнень і модифікацій; виклад кожної з методик здійснено
за певною схемою: загальні відомості про методику, її діагностичні можливості
щодо психотравми. Авторка посібника свідома того, що проведена робота з
використання комплексу психодіагностичних методик у допомозі травмованим
підліткам потребує подальших досліджень. Зокрема, передбачається вивчення і

6
осмислення в контексті роботи з підлітковою психотравмою діагностичних арт-
терапевтичних та ігрових методик. Важливим завданням і перспективою
подальших досліджень вбачається інтеграція до створеного комплексу
діагностичних методик [4, с. 6], у яких більшою мірою залучатиметься до
діагностики психотравми свідомість дитини.

7
РОЗДІЛ 1
НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО
РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Сутність та показники посттравматичного стресового розладу
Усе наше життя пов’язане зі стресами, адже стресові імпульси присутні в
усіх сферах життя та діяльності людини. Саме слово «стрес» у перекладі з
англійської означає «напруга». Вона може бути викликана зовнішніми
(наприклад: перегрівання або холод) чи внутрішніми (страх за життя, конфлікти)
чинниками, величина яких переходить певну межу. Стрес (від англ. Stress –
напруга, тиск) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію
(подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової
системи [12].
Феномен стресу багато вчених вивчають у взаємодії з пізнанням, емоціями та
дією (Дж. Еверілл, П. Фресс, Р. Кан). Інформаційну концепцію стресу розробив
М. Гoрoвиць. Р. Грiн тa Б. Вiлсoн досліджували стрес в межах психосоціального
підходу. У вітчизняній психології вчені В. А. Гaнзeн, В. М. М'ясищeв пов’язували
поняття стресу з поняттям напруження. Л. М. Aболін та Т. I. Aболіна розглядали
стрес як процес, що призводить до психічних відхилень. Н. М. Русалова,
В. В. Суворова вивчали стрес в контексті емоцій. Психологічні особливості
людини в стресових ситуаціях досліджували В. А. Бодров, А. М. Вейн,
Л. В. Куликов, К. В. Судаков [9]. А вчені Ю. А. Баранов, А. П. Мухін,
С. В. Чермянін досліджували особливості переживання стресів людиною в
екстремальних умовах.
Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Теорія стресу,
запропонована Г. Сельє, є найбільш популярною [14]. В рамках цієї теорії
механізм виникнення стресу такий: усі біологічні організми мають життєво

8
важливий уроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Цю
рівновагу можуть порушити сильні зовнішні подразники (стресори), після чого
організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для
організму порушення і є станом стресу [14].
На стресори всі люди реагують по-різному. Те, що є стресом для одного,
може бути зовсім безболісним для іншого. Простий приклад: учень із середнім
рівнем знань, який одержує шість балів, цілком задоволений, а в учня із високим
рівнем знань така ситуація може викликати хворобливий стресовий стан. Різними
можуть бути і форми реакції на стрес: в одного це швидкоплинне співчуття, а в
іншого, при тих же обставинах – глибокий відчай. Також думка, що стрес може
бути викликаний тільки неприємними подіями, є хибною! До стану стресу може
призвести і надмірна радість. Наприклад, стрес від успішної здачі іспиту може
викликати в організмі такі ж зміни, як стрес, викликаний сильним переляком [9].
Психологічні наслідки стресу такі: нездатність розслабитися, сонливість,
послаблення пам’яті та уваги, тривога, постійне безпричинне занепокоєння
і нервозність, відчуття безпорадності та безсилля, депресія, почуття, що може
статися щось погане. Стрес впливає лише на психіку і не завдає шкоди фізичному
стану. Впливаючи на психіку, стрес впливає на організм в цілому. Наприклад,
тахікардія, гіпертонія, серцево-судинна дистонія, хвороби органів дихання,
виразкова хвороба шлунка часто є наслідком стресів [6]. Існує поняття
«психосоматичні захворювання», під якими розуміються цілком реальні «фізичні»
хвороби.
Найбільш небезпечним і болючим є травматичний стрес [17], де результатом
дії стресора є порушення в психічній сфері. В таких випадках стресорами
виступають травматичні події – екстремальні критичні ситуації з потужним
негативним наслідком, що несуть загрозу життю людини або значимих для неї
близьких людей. Такими травмуючими подіями є автокатастрофи, стихійні лиха,
війни, кримінальне насильство і т. ін. Вони докорінно порушують базове відчуття
безпеки, викликають переживання травматичного стресу, психологічні наслідки
якого різноманітні. Травматичний стрес перевантажує фізичні, психологічні,

9
адаптаційні можливості людини. Після пережитої травми розвиваються
порушення, що зачіпають не тільки самого учасника травмуючої події, а й членів
його сім’ї. Наслідки травми можуть проявлятися через багато років, раптово, на
тлі загального благополуччя, і з часом погіршення стану стає більш вираженим
[17].
Для деяких людей факт переживання травматичного стресу стає причиною
появи у них в майбутньому посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Посттравматичний стресовий розлад – це тяжкий психічний стан, який виникає в
результаті одиничної або повторюваної психотравмуючої події (воєнних дій,
серйозних нещасних випадків, спостережень за насильницькою смертю,
природних або техногенних катастроф, роль жертви знущань, тероризму,
сексуального насилля і т. ін.) [12]. За статистикою, посттравматичний стресовий
розлад зустрічається у 20-25% людей, які пережили сильні негативні потрясіння
[19, с. 37].
ПТСР характеризують трьома групами симптомів:
1. Повторне переживання психотравмуючої події.
2. Прагнення уникнути стимулів, що нагадують про психологічну травму.
3. Підвищена вегетативна активація, у тому числі емоційне збудження,
посилена реакція занепокоєння, тривога (Додаток Ж, таблиця 1.1.).
Симптоми ПТСР можуть з’явитися поступово, раптово або нагадувати про
себе час від часу. Вони можуть «запускатися» чимось, що нагадує людині про
страшну подію або пов’язано з нею, а можуть виникати ніби «на рівному місці».
Це може бути шум, запах, образи, слова-якорі, місце події [8]. Серед емоцій
переважають гнів, смуток, надмірна пильність, емоційне заціпеніння,
дратівливість, почуття безвиході і відчуття відчуженості, почуття провини,
сорому, самозвинувачення, почуття недовіри та зради, інтенсивні відчуття
неспокою та «несправедливості долі» [8], негативне самосприйняття (зокрема
відчуття самознецінення або нікчемності).
Вплив тривалих, екстраординарних психотравмуючих подій, які пов’язані із
загрозою життю, призводить до певних особистісних змін: загострюються одні

10
особливості особистості, інші – нівелюються. На фоні таких подій проявляються
невластиві людині риси. Оточуючі можуть сприймати людину із ПТСР як таку,
яку підмінили. Значення у розвитку посттравматичного синдрому мають зовнішні
фактори та резервні можливості організму [13]. Діти, підлітки, люди похилого
віку більш вразливі до появи психопатологічних реакцій на стрес. У жінок та
підлітків частота ПТСР в середньому в два рази вища, ніж у чоловіків [19, с. 38].
Таким чином, посттравматичний стресовий розлад являє собою цілісний
комплекс симптомів порушення психічної діяльності, що виник в результаті
одноразової або періодичної зовнішньої надсильної травмуючої дії на психіку
людини, це постійне нервове напруження, пов’язане із співпереживанням
страждань оточуючих, страхом, приниженням і т. п. Для ПТСР характерний стан
підвищеної тривожності, що має негативний вплив на здоров’я.
1.2. Особливості посттравматичного стресового розладу особистості
у підлітковому віці
Підлітки є активними свідками процесів, що відбуваються в суспільстві.
Події, які відбуваються в країні, безпосередньо впливають на них. Діти
підліткового віку більш чутливі до психічних травм, ніж дорослі, тому ризик
розвитку ПТСР у них значно вищий. Це стосується абсолютно всіх екстремальних
ситуацій, які викликають посттравматичний розлад (війни, катастрофи, фізичне
насильство, тяжка хвороба або смерть одного з батьків, переміщення в інше місце
проживання) [16].
Дітям підліткового віку, котрі пережили травматичні події, досить важко
зрозуміти, що з ними сталося. Це зумовлено їх віковими особливостями – їм не
вистачає фізіологічної, психологічної та соціальної зрілості. Підлітки не можуть
повністю усвідомити зміст того, що відбувається, вони запам’ятовують саму

11
ситуацію, свої відчуття і переживання в ту мить (у пам’яті залишається вереск
гальм, гул вертольотів, звуки ударів, вибуху, свист падаючого снаряда, жар вогню
тощо). Сприйняття дійсності стає безладним, хаотичним, починає відзначатися
плутаниною, втрачається «структура світу», в якому підлітки живуть [11]. За
даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 20-25% постраждалих
підлітків в екстремальних ситуаціях (при відсутності фізичного травмування)
прояви сильного стресу трансформуються в ПТСР як хворобу, в якій
проявляються фізіологічні і психологічні симптоми.
Спектр посттравматичних симптомів у підлітків включає в себе зміни на
фізіологічному, емоційному, когнітивному і поведінковому рівнях. До загальних
посттравматичних симптомів, характерних для підліткового віку належать:
На емоційному рівні:
- страхи, фобії – це найперша реакція на пережитий стрес;
- невмотивовані коливання настрою, дратівливість, плаксивість;
- неможливість контролювати ситуацію;
- несумісність нового досвіду зі звичною реальністю;
- гнів, злість, спрямовані на тих, хто поряд: батьків, однокласників, сусідів;
- почуття провини за те, що трапилося;
- втрата стабільності та впевненості в собі, адже незвичні обставини
порушили звичний спосіб життя і це є джерелом тривоги і невпевненості;
- розвивається емоційна холодність [7].
На когнітивному рівні:
- погіршення концентрації уваги, неможливість зосередитися;
- порушення пам’яті: стають забудькуватими, часто не можуть пригадати
важливу персональну інформацію;
- дисоціативна фуга – нездатність згадати минуле, безлад, плутанина думок;
- погіршення уже сформованих когнітивних навичок;
- з’являються думки про смерть.
На фізіологічному рівні:
- порушення сну, часті пробудження, внаслідок кошмарних снів;

12
- скарги на болі в животі, головні болі, що не мають фізичних причин;
- тремтіння, тики, посмикування;
- розлад процесів травлення;
- схематизація – стан, пов’язаний з рецидивуючими та соматичними
скаргами, тривалістю кілька років [7].
На поведінковому рівні:
- різка зміна поведінки: не хочуть розлучатися з батьками, навіть ненадовго,
мають потребу в їх постійній присутності, контакті і заспокоєнні;
- регрес у поведінці – повернення до поведінки, яка властива молодшому
віку, втрачають навички охайності, смокчуть пальці, гризуть нігті або
взагалі поводяться, як малюки;
- ворожість і конфліктність у стосунках з оточуючими, з’являється впертість,
гнів, агресивність;
- поведінка уникнення або страху (страх виходити з дому, залишатися
одному або бути в замкненому просторі);
- порушення розвитку соціальних навичок [7].
Підлітки, які мають травматичний досвід, стають дуже вразливими,
інтенсивність переживань може бути занадто сильною для їх віку. Як і дорослі,
вони намагаються уникати ситуацій, що нагадують про трагічну подію, у них
нерідко спостерігаються емоційні напади при зустрічі з «подразником», які
проявляються неадекватною поведінкою, криком, плачем, емоційним
заціпенінням. Порушення соціальної адаптації у підлітків виявляється в тому, що
вони втрачають можливість уявити себе дорослим навіть у фантазії – вони стають
замкнутими, дратівливими, примхливими [13].
У підлітків ще не сформований свій індивідуальний стиль подолання впливів
екстремальних ситуацій, тому вони потребують своєчасної зовнішньої підтримки.
У разі відсутності допомоги у підлітків спостерігається загострення девіантних
форм поведінки, підсилення станів депресії, розвиток психопатологічних
розладів, зниження їх соціальної адаптації тощо. У важких випадках ці симптоми
можуть тривати протягом декількох місяців.

13
Перенесені травмуючі події в підлітковому віці великою мірою підвищують
ризик психічних розладів у дорослому житті. Найчастіше це афективні та
тривожні розлади, ПТСР, суїциди, залежна поведінка (алкоголізм, наркоманія,
нехімічні форми залежності), розлади харчування та сексуальної поведінки. Важкі
та тривалі травми викликають порушення особистісного розвитку: низька
самооцінка, негативне самосприйняття (зокрема відчуття самознецінення або
нікчемності), порушення міжособистісних стосунків у дорослому віці [13].
Таким чином, у підлітків, які пережили травматичні події, можуть виникати
різноманітні варіанти розладів соціальної адаптації та розвиватися ПТСР.
1.3. Надання психосоціальної допомоги підліткам, які зазнали впливу війни
Всім підліткам, які зазнали впливу війни і пережили травмуючі події,
необхідна психосоціальна підтримка, яка передбачає звільнення від спогадів про
минуле, які її переслідують і від інтерпретації подальших емоційних переживань
як нагадувань про травму, а також в тому, щоб підлітки могли активно
включитися в сьогодення [11]. Для цього їм необхідно знову навчитися
контролювати власні емоційні реакції і знайти для травматичної події, яка
сталася, належне місце в загальній тимчасовій перспективі свого життя та в
особистій історії. Психолог Резеда Попова детально описала, якої допомоги
потребує потерпілий (Див. додаток З, таблиця 1.2.).
Діагностична робота повинна стати передумовою до зцілення підлітків, які
мають психічну травму. Для відновлення підлітків із травматичним досвідом
доцільно використовувати групову терапію. Така форма організації допомоги є
досить ефективною, адже діти з більшим ентузіазмом працюють у групі: вони
мають можливість спостерігати за тим, як інші переживають спалахи інтенсивних
афектів, можуть бути в ролі того, хто допомагає, що дозволяє здолати відчуття
власної нецінності і разом швидше пропрацьовують негативні переживання.

14
Згуртування, відновлення кола друзів і дружба є одним із вагомих елементів у
роботі з дітьми, які мають травматичний досвід, це сприяє активізації природніх
механізмів подолання наслідків стресу у підлітків через взаємне відреагування
подібних емоційних станів, через відчуття єдності, через позитивні враження від
взаємодії з однолітками [15].
Найбільш успішними техніками у роботі з дітьми, що зазнали впливу гострих
стресових чинників, є техніки арт-терапії (малювання, ліплення з пластиліну та
глини), пісочної терапії, ігрової психотерапії, тілесно зорієнтованої психотерапії,
народної терапії (виконання колискових пісень).
Групова робота проводиться у поєднанні з різними видами індивідуальної
терапії. При індивідуальній роботі необхідно дати можливість підлітку висловити
все, що його турбує, виявляючи зацікавленість. Доцільно пояснити, що стан, який
переживає підліток, властивий всім, хто пережив травмуючі події і він
тимчасовий.
Дуже важливо, щоб підліток відчув розуміння і побачив готовність
допомогти не лише з боку фахівців, але і з боку близьких і рідних. Підлітки
гостро відчувають те емоційне тло, яке транслюють їхні батьки і вибудовують
власне світосприйняття, орієнтуючись саме на нього. Врівноважений стан батьків
є основним фактором, який забезпечує успішну динаміку усього процесу.
Потужним засобом психологічної реабілітації є щирий прояв проблем підлітка та
терпіння. Відсутність цих якостей в близьких людей призводить інколи до
трагічних наслідків [11].
В навчальному закладі головним джерелом підтримки для дітей є педагоги,
вони є модуляторами і ретрансляторами суспільних настроїв у дитячому
середовищі. Висвітлюючи навіть негативну інформацію щодо бойових дій,
учитель має структурувати та стабілізувати її. В учнів як отримувачів інформації
замість того, щоб скласти руки і поринути у депресію, має з’явитися стимул щось
робити і допомагати один одному, підтримувати позитивними переконаннями і
думками [15].

15
Таким чином, психосоціальна допомога підліткам, які зазнали впливу війни –
це реабілітація на всіх етапах формування нової системи значимих стосунків. А
саме: відновлення і затвердження власних зв’язків з природним, соціальним і
культурним просторами життя, реструктурування в свідомості реальності
зовнішнього світу, співвіднесення їх з реальностями світу внутрішнього.
Висновки до розділу 1
Під тиском реальності часто руйнується багато планів і сподівань, істотно
підвищується рівень ризику виникнення стресу в усіх верств населення. Стрес –
це особливий стан психіки, організму в цілому, який визначається широкою
мобілізацією функціональних резервів для подолання будь-якого стресового
(часто екстремального) впливу. У різних людей різні власні ресурси для
подолання стресу.
Травматичний стрес є найбільш небезпечним, це особлива форма реакції
людського організму на негативні впливи навколишнього світу, пов’язані із
загрозою здоров’ю або життю. Такі події глибоко торкаються психіки
постраждалої людини. Наслідки пережитих психологічних і фізичних травм іноді
не проходять одразу й безслідно, тоді й виникає таке явище, як посттравматичний
стрес.
У підлітків, які зазнали психотравмівного впливу, можуть виникати
різноманітні варіанти розладів адаптації. В більшості випадків вони мають окремі
психопатологічні прояви: прагнуть до ізоляції і обмежують контакти,
підвищується стомлюваність і знижується активність, швидко змінюється
настрою, напади безпричинної дратівливості, зниження яскравості емоційних
реакцій, нав'язливі спогади, втрата життєвих інтересів, поведінка уникання,
безконтрольна агресія. Підлітковий вік характеризується максимальними
диспропорціями в рівнях та темпах фізичного і психічного розвитку, вираженими
соціальними протиріччями і є найбільш сприятливим для того, що в цей період

16
життя людини найчастіше виявляються психічні захворювання, загострюються
патологічні риси характеру, підвищується схильність до ситуаційно обумовлених
патологічних реакцій. Саме тому ПТСР досить часто вражає підлітків, які
перебували в зоні бойових дій.
Свій індивідуальний стиль подолання впливів екстремальних ситуацій
у підлітків ще не сформований. Підлітки потребують своєчасної зовнішньої
підтримки, яка зміцнює їхні навколишні та особистісні ресурси, сприяє прояву
більш гнучких, соціально адаптивних форм поведінки, допомагає подолати
наслідки впливу травмуючих ситуацій і загострення девіантних форм поведінки
та запобігає розвитку психопатологічних розладів. Вирізняються три основні
напрями роботи з підлітками, які знаходились у ситуації гострого стресу: робота з
середовищем, в якому перебувають діти, робота з близьким оточенням дитини,
робота з самою дитиною. Головне завдання – повернути підлітка до можливості
нормально жити далі.

17
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ПЕРЕЖИВАННЯ ПІДЛІТКАМИ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ
2.1. Діагностичні методики для вивчення посттравматичного стресового
розладу
Військові події, що відбуваються в Україні, привертають увагу спеціалістів
до проблеми збереження психічного та фізичного здоров’я підлітків. Результати
численних досліджень показали, що психологічний стан підлітків, який
розвивається внаслідок впливу травматичної події, пов’язаної з війною, не
належить до жодної з відомих у практиці класифікацій. Наслідки такої травми
можуть проявитися через тривалий час, раптово, на фоні загального зовнішнього
добробуту, і згодом це погіршення стану стає усе більш чітко вираженим [3].
Необхідність своєчасної та ефективної діагностики психологічних змін, що
відбуваються з підлітками в ситуації, пов’язаною з війною, виходить із
загальновизнаного положення про психотравматизацію, якою буде обумовлений
можливий розвиток як психічної, так і психосоматичної патології у підлітків.
До проблематики, що пов’язана із вивченням посттравматичного стресового
розладу зверталися як зарубіжні так і українські вчені, а саме О. Л. Туриніна,
Р. Лазарус, Р. Волошин, Л. Б. Наугольник, науковий доробок яких стосується
вивчення механізмів розвитку ПТСР, його симптоматики, фаз та причин розвитку;
Н. В. Пророк, С. І. Яковенко, Н. В. Тарабріна, О. А. Блінов, О. В. Тімченко, які
значним чином впровадили в психологічну практику технології діагностики та
подолання стресових розладів, у тому числі ПТСР; Л. Т. Музичко, І. Малкіна-Пих,
праці яких були спрямовані на психологічну допомогу в кризових ситуаціях;
Г. Сельє, чия фундаментальна робота заклала теоретичні основи поняття про
ПТСР і загальний адаптаційний синдром.

18
У нашому освітньому закладі навчаються підлітки із числа внутрішньо
переміщених осіб, які прибули із Донецької, Луганської областей. Вони пережили
психотравмуючі події і стали безпосередніми свідками подій, що пов’язані з
війною, чули вибухи снарядів, бачили танки та іншу військову техніку. Їх сім’ї
втратили житло, деякі підлітки – своїх близьких. Характерним для них був стан
відчаю, страху, невпевненості, жалю, тривоги. Всі вони потребували захисту,
підтримки і їм було запропоновано психологічну допомогу. Підлітки були
поінформовані стосовно мети та задач нашої роботи і дали згоду на її проведення.
Для дослідження були обрані 21 підліток із числа внутрішньо переміщених осіб,
віком від 11 до 17 років та 21 підліток (контрольна група), віком від 11 до 17
років, які з народження є місцевими жителями.
Основними завданнями роботи були: підібрати та апробувати
психодіагностичні методи дослідження та емпірично виявити особливості прояву
складових посттравматичного стресового розладу; обґрунтувати критерії та
визначити рівні діагностичних індикаторів посттравматичного порушення.
На основі теоретичного аналізу були виділені компоненти
посттравматичного стресового розладу, а саме: тривожність, фрустрація,
агресивність, ригідність, невротичність, наполегливість, самоконтроль, схильність
до ризику, репресивність, роздратованість, комунікабельність, врівноваженість,
реактивна агресивність, сором’язливість, відкритість, екстраверсія, емоційна
лабільність, маскулінність, особистісно-адаптативний потенціал, нервово-
психічна стійкість, моральна нормативність. Із перерахованих компонентів для
дослідження у підлітків ми обрали тривожність, фрустрацію, агресивність,
ригідність, невротичність, депресивність. Їх вираженість у підлітків показує
схильність особистості сприймати негативні впливи.
У даний час в Україні досить мало діагностичного інструментарію для
дослідження ПТСР саме в підлітків. Як показала практика, в роботі з підлітками,
які мають ознаки ПТСР, існує необхідність мати адаптований до
соціокультурного середовища відповідний діагностичний інструментарій. Для
вирішення завдань експрес-діагностики українським дослідником, психологом

19
О.А. Бліновим був розроблений авторський опитувальник скринінгу ПТСР [1]. В
роботі з постраждалими внаслідок дії травматичного стресу він звертає
першочергову увагу на емоційний стан, в якому знаходиться людина, а також
термін часу після критичного інциденту, важкість захворювання, гостроту
протікання і тривалість проявів наслідків травматичного стресу. Цю методику ми
використали у своєму дослідженні.
Існують діагностичні опитувальники, переклад яких зроблено українською
мовою із закордонних джерел. Вони дозволяють здійснювати діагностику
наслідків впливу травматичного стресу [1]. Враховуючи компоненти ПТСР, для
дослідження посттравматичних порушень у підлітків, які зазнали впливу війни,
нами було підібрано такі психодіагностичні методики:
- тест самооцінки психічних станів Г. Айзенка;
- методика діагностики рівня невротизації Л. Вассермана;
- методика визначення рівня тривоги Бека (BECK ANXIETY INVENTORY);
- опитувальник для скринінгу посттравматичного стресового розладу
О.А. Блінова;
- методика PTSS-10 (нім. версія: Maercker, 1999).
З метою самооцінки станів тривожності, фрустрації, агресивності та
ригідності підлітків було використано методику Г. Айзенка (Додаток А).
Методика складається із сорока запитань та включає такі шкали:
Тривожність – переживання емоційного неблагополуччя, пов'язане
з передчуттям небезпеки або невдачі. Будь-яка нестабільність, порушення
звичного ходу подій може привести до розвитку тривожності [12].
Фрустрація (лат. frustratio – обман, невдача, марне очікування, розлад,
руйнування (планів, задумів) – психічний стан, що виникає в ситуації
розчарування, нездійснення якої-небудь значущої для людини мети, потреби.
Виявляється в гнітючій напрузі, тривожності, відчутті безвихідності і відчаю.
Виникає в ситуації, яка сприймається особистістю як невідворотна загроза
досягненню значущої для неї мети, реалізації тій або іншої її потреби [12].

20
Ригідність (від латин. rigidus - жорсткий, твердий) – утрудненість, аж до
повної нездатності, в зміні наміченої суб'єктом програми діяльності в умовах, що
об'єктивно вимагають її перебудови. Виділяють когнітивну, афектну і
мотиваційну ригідність. Когнітивна ригідність виявляється в труднощах
перебудови сприйняття і уявлень в ситуації, що змінилася. Афектна ригідність
виражається у відсталості афектних (емоційних) відгуків на об'єкти емоцій, що
змінюються. Мотиваційна ригідність виявляється в тугоподвижній перебудові
системи мотивів в обставинах, що вимагають від суб'єкта гнучкості і зміни
характеру поведінки [12].
Агресивність (лат. aggressio - нападати) – стійка характеристика суб'єкта,
схильність, що відображає його відношення до поведінки, метою якої є
спричинення шкоди що оточує, або подібний афективний стан (гнів, злість).
Причинами агресивності можуть виступати різного роду конфлікти, зокрема
внутрішні, при цьому такі психологічні процеси як емпатія, ідентифікація,
децентрація – стримують агресію, оскільки є ключем до розуміння інших і
усвідомлення їх самостійної цінності [12].
Для виявлення рівня невротизації в підлітків було використано методику
діагностики рівня невротизації Л. Вассермана (Додаток Б), яка складається із
сорока запитань та визначає високий, середній та низький рівні невротизації.
Для діагностики рівня тривоги використано шкалу тривоги Бека (The Beck
Anxiety Inventory - BAI) (Додаток В), це клінічна тестова методика, призначена
для скринінгу тривоги і оцінки степені її виразності.
Для діагностики наявності стресового розладу було використано
опитувальник для скринінгу посттравматичного стресового розладу О.А. Блінова
(2018) (Додаток Г). Опитувальник розроблено на основі сучасної нормативної
бази і дозволяє оперативно встановлювати ознаки посттравматичних стресових
розладів і здійснювати оцінку ступеня прояву психічних станів у результаті
травматичної події. Питання опитувальника відображають зміст критеріїв ПТСР.
Для діагностики посттравматичного стресового розладу застосовано
методику PTSS-10 (Додаток Д), де перераховано список проблем, які можуть

21
зустрічатись в осіб, що пережили дуже важку травмівну подію. Респондент
повинен обрати із переліку ті проблеми, які турбували його протягом останніх
семи днів.
Діагностичний інструментарій нашого дослідження підбирався з
урахуванням можливості використання його в експерименті, відповідно до мети,
завдань роботи, вікових особливостей підлітків та критеріїв валідності й
надійності, які визначалися в попередніх роботах дослідників і були підтверджені
в нашій роботі.
За узагальненими результатами роботи та на основі обґрунтованих при
здійсненні теоретичного аналізу критеріїв були визначені наступні рівні
посттравматичного стресового розладу: високий, середній та низький.
2.2. Особливості посттравматичних порушень у підлітків
Формулювання методичних підходів до вивчення психологічних розладів дає
нам змогу проведення діагностичної роботи з аналізу компонентів
посттравматичного порушення. В процесі діагностичної діяльності ми
дотримувались необхідних наукових критеріїв і спостерігали за досліджуваним
явищем з метою пояснення мотивів поведінки підлітків та прогнозування
подальшого розвитку подій.
Згідно з результатами, отриманими за методикою визначення психічних
станів Г. Айзенка, виявлено, що у 10 підлітків із внутрішньо переміщених осіб
діагностовано високий рівень тривожності, у 8 – середній, а в 3 – низький. Це
свідчить про те, що у підлітків переважає високий рівень тривожності. В 11
підлітків переважає високий рівень фрустрації, у 8 – середній, у 2 – низький. Цей
стан характеризується розчаруванням, нездійсненням значущої для людини мети.
При переживанні фрустрації нерідко спостерігається залишкова невпевненість в
собі, а також фіксація способів дії, що застосовувалися в ситуації фрустрації.
Також у 9 респондентів виявлено високий рівень ригідності, у 9 – середній, у 3 –

22
низький. У 9 підлітків переважає високий рівень агресивності, у 8 – середній, а в 4
низький. У підлітків контрольної групи, як це видно з рис. 2.2., показники мають
інший кількісний склад. Високий рівень агресивності, фрустрації, агресії,
ригідності у підлітків із внутрішньо переміщених осіб свідчить про те, що вони
віддзеркалюють події минулого в своїх відчуттях і поведінці, оскільки перебували
на території, де проводились бойові дії, а це спричинило великий негативний
вплив на психіку підлітків. Результати методики відображені в гістограмі на рис.
2.1.
Рис. 2.1.
Рис. 2.2.
0
5
10
15 10 11
9 9
8 8 8 9
3
2 4
3
Результати кількісного аналізу за методикою
визначення психічних станів Г. Айзенка (вибірка 1)
Високий рівень Середній рівень Низький рівень
0
5
10
15
3
3
3
2
7
6 8
5
11 12
10
14
Результати кількісного аналізу за методикою
визначення психічних станів Г. Айзенка (вибірка 2)
Високий рівень Середній рівень Низький рівень

23
Провівши діагностику рівня невротизації Л. Вассермана, ми отримали такі
результати: у 10 підлітків із внутрішньо переміщених осіб виявлено високий
рівень невротизації, у 9 – середній, а в 2 – низький. Це свідчить про те, що у таких
підлітків переважає високий рівень невротизації (рис. 2.3.).
Рис. 2.3.
Згідно з результатами, отриманими за методикою на визначення рівня
тривоги Бека (BAI), виявлено, що незначний рівень тривоги проявився у 6
підлітків із внутрішньо переміщених осіб, середня вираженість тривоги
простежувалася в 11 осіб, а дуже високий рівень тривоги спостерігався у 4
респондентів (рис. 2.4.).
Рис. 2.4.
0
5
10
15
Високий
рівень Середній
рівень Низький
рівень
10
9
2
1
8
12
Результати кількісного аналізу
за методикою діагностики рівня невротизації
Л. Вассермана
Вибірка 1 Вибірка 2
0
5
10
15
Високий
рівень
Середній
рівень
Низький
рівень Тривога
відсутня
4
11
6
0
0 2
12
7
Діагностичні результати за методикою визначення
рівня тривоги Бека (BAI)

24
Якщо порівняти із контрольною групою, то симптомів тривоги не
спостерігається у 7 підлітків, низький рівень тривоги виявлено у 12 осіб, середній
рівень – у 2 респондентів, високого немає. Отримані діагностичні результати
свідчать про те, що у підлітків із внутрішньо переміщених осіб значно переважає
підвищений рівень тривоги, що в свою чергу засвідчує прояв ознак ПТСР.
Рис. 2.5.
Проаналізувавши результати опитувальника скринінгу посттравматичного
стресового розладу О.А. Блінова, отримано такі результати: 2 підлітки із
внутрішньо переміщених осіб мають наявні підпорогові ознаки ПТСР (розлади
адаптації), 14 респондентів потребують поглибленого обстеження на предмет
ПТСР, а в 5 підлітків їх відповіді в опитувальнику вказують на ймовірність
наявності ПТСР (рис. 2.5.). Кількість підлітків, які мають високу вірогідність
ПТСР, у другій вибірці відсутні.
За методикою PTSS-10, із перерахованого списку проблем, які можуть
зустрічатись в людей, що пережили дуже важку подію, респонденти обирали із
переліку ті проблеми, які турбували їх протягом останніх семи днів. Найчастіше
підлітки обирали: розлади сну, страшні сни про події, що сталися; пригнічений
настрій, полохливість від різких звуків і рухів; дратівливість; перепади настрою;
страх, коли щось нагадує про місце події. А також: фізичне напруження та
0
5
10
15
5
14
2
0
0
3
12
6
Діагностичні результати за опитувальником для
скринінгу ПТСР О.А. Блінова

25
потреба уникати інших людей. За показниками «посттравматичний обтяжливий
стан» спостерігається у 5 підлітків із внутрішньо переміщених осіб (рис. 2.6.).
Рис. 2.6.
Результати всіх проведених діагностичних методик відображено в таблиці
2.2. (Додаток Л).
Для підтвердження отриманих даних за двома методиками – опитувальником
скринінгу посттравматичного стресового розладу О.А. Блінова та методикою
PTSS-10 для оцінки посттравматичних реакцій – були встановлені кореляційні
зв’язки (рівень значущості  = 0,05, за t-критерієм Стʼюдента). Проведено
кореляційний аналіз структурних компонентів обох методик, який здійснювався
шляхом порівняння для двох вибірок та зіставлення усереднених значень двох
інтегральних показників із вищезгаданими показниками вибірок 1 і 2 (Додаток К,
таблиця 2.1.). Встановлено, що в цілому рівень кореляції високий. Найбільша
кореляція між показниками скринінгового опитувальника ОС ПТСР і методикою
PTSS-10 – р≤0,001 – за шкалою ПТСР.
Отже, за отриманими результатами, підлітки із внутрішньо переміщених осіб
мають достовірно вищі всі діагностичні показники психопатологічної
симптоматики. При цьому в них усереднені значення «загального індексу
важкості симптомів» та «загальної кількості стверджувальних відповідей»
0
2
4
6
8
10
12
14
16
Вірогідність
ПТСР висока Вірогідність
ПТСР середня Вірогідність
ПТСР низька Ознаки ПТСР
відсутні
5 6
10
0
0 1
4
16
Діагностичні результати за методикою PTSS-10
Вибірка1 Вибірка 2

26
знаходиться між показниками «норма» та «ПТСР», що достатньо логічно
узгоджується із результатами за іншими методиками та фактом тривалого
перебування під впливом травмуючих подій.
Висновки до розділу 2
В процесі психологічної допомоги підліткам, які зазнали травматизації,
одним із перших кроків є психодіагностика. Її реалізація починається з
комплексного психологічного дослідження, яке вимагає серйозного аналізу та
інтерпретації отриманих результатів. Для дослідження підібрано комплекс
діагностичних методик, за допомогою яких було обстежено підлітків на наявність
післятравмівного стресового розладу.
За результатами методики визначення психічних станів Г. Айзенка видно, що
у підлітків, які зазнали впливу війни спостерігається високий рівень агресивності,
фрустрації, ригідності. Діагностичне дослідження тривожних станів засвідчило,
що переважна більшість підлітків (18 осіб) із першої вибірки перебували у
підвищеному стані тривожності, що говорить про ознаки тривожного розладу.
Наявність виражених депресивних тенденцій зафіксовано у 5 підлітків. За
опитувальником для скринінгу ПТСР О. А. Блінова посттравматичний стресовий
розлад ймовірний у кожного п'ятого підлітка із внутрішньо переміщених осіб. За
даним опитувальником в першій вибірці кількість підлітків з імовірним ПТСР
вища на п'ять, також на одинадцять осіб більше мають наявні розлади адаптації. У
них суттєво більш виражені узагальнені показники симптомів ПТСР. За
результатами методики PTSS-10 визначено, що у п’яти підлітків із внутрішньо
переміщених осіб спостерігаються показники посттравматичного обтяжливого
стану. При цьому, за всіма досліджуваними методиками кількість підлітків, які
мають високу вірогідність ПТСР є достатньо високою – це кожний п’ятий
респондент.

27
Кореляційний аналіз структурних компонентів ПТСР, проведений за двома
методиками – опитувальником скринінгу посттравматичного стресового розладу
О.А. Блінова та методикою PTSS-10 – показав, що рівень кореляції високий.
Таким чином, психологічні травми, зумовлені війною, мають довготривалі
наслідки для психіки підлітків; вплив війни підвищує ризик розвитку багатьох
і нерідко тривалих форм фізичної, психологічної та соціальної дезадаптації,
а кожний п'ятий підліток із внутрішньо переміщених осіб має показники
посттравматичного стресового розладу.

28
ВИСНОВКИ
1. Кризова ситуація та важкі події в нашій країні дали змогу визначити
цінність людського життя і здоров'я. Порушення психічного здоров’я є одним із
наслідків військових конфліктів. Найчастішою формою психічних порушень у
підлітків, які пережили небезпечні для життя ситуації, є посттравматичні стресові
розлади.
Нами було проаналізовано наукову психологічну літературу та співвіднесено
поняття «стрес», «травматичний стрес» і «посттравматичний стресовий розлад».
Виділено діагностичні критерії ПТСР, а саме: підліток пережив психотравмуючу
подію; ця подія служить предметом постійних переживань; постійно уникає
стимулів, які пов’язані з травмою; має постійні ознаки підвищеної збудливості,
які були відсутніми до травми; тривалість симптомів, зазначених вище, не менше
одного місяця; даний розлад порушує життєдіяльність підлітка в соціальній,
навчальній та інших важливих сферах життя. Наукові дослідження
посттравматичного стресового розладу – це відносно нова тенденція і її значення
в умовах сьогодення буде зростати.
2. Психологи зазначають, що посттравматичний стресовий розлад –
хвороба уяви і провини. А найрозвиненіша уява саме в дітей і підлітків, які
образно відчувають війну, навіть якщо не бачили всіх її проявів. Вік має неабияке
значення. І якщо маленька дитина послухається батьків, котрі скажуть, що вона в
цьому не винна, то з підлітками 11+ усе складніше. Вимушену зміну звичного
життя вони сприймають як власну поразку або покарання, їм важко зрозуміти, що
сталося з ними. Це зумовлено, насамперед, їх віковими особливостями, їм не
вистачає соціальної, фізіологічної та психологічної зрілості. Спектр
посттравматичних симптомів у підлітків включає в себе зміни на фізіологічному,
емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях і потребують діагностики.
3. Проаналізувавши методики для визначення ПТСР, ми підібрали
діагностичний інструментарій для процедури визначення у підлітків

29
травматичних стресових порушень, зумовлених війною. Комплекс методик
підбирався з урахуванням можливості використання його в експерименті,
відповідно до мети та завдань роботи та у відповідності з віковими особливостями
підлітків і критеріями валідності й надійності.
4. Емпірично дослідивши психологічні особливості підлітків із
внутрішньо переміщених осіб, ми виявили, що у 10 респондентів переважає
високий рівень тривожності, в 11 осіб – високий рівень фрустрації, у 9 – високий
рівень ригідності, у 9 – високий рівень агресивності. Крім того, спостерігається
депресія середньої тяжкості у 5 респондентів, помірної тяжкості – у 6.
Потребують поглибленого обстеження на предмет ПТСР 16 осіб, а
посттравматичний обтяжливий стан спостерігається у кожного п'ятого підлітка із
внутрішньо переміщених осіб.
Для підтвердження отриманих даних нами було використано метод
математичної статистики t-критерій Стьюдента. Проведено кореляційний аналіз
структурних компонентів за опитувальником скринінгу посттравматичного
стресового розладу О.А. Блінова та методикою PTSS-10. Встановлено, що рівень
кореляції високий. Найбільша кореляція (р≤0,001) між показниками за шкалою
ПТСР.
Отже, у кожного п’ятого підлітка із внутрішньо переміщених осіб наявний
посттравматичний стресовий розлад, половина всіх підлітків мають високий
рівень тривожності, фрустрації, агресивності та невротизації. Таким чином, наше
припущення, що підлітки, які зазнали впливу війни, переживають фрустрацію,
мають підвищену тривожність та наявні ознаки ПТСР, є справедливим відносно
проведеного діагностування та опрацьованої літератури на дану тему. Відомості
про статистичні дані, що у 20-25% осіб, які пережили травматичний стрес,
розвивається ПТСР, також мають підтвердження у нашій роботі.
При вмілому і комплексному застосуванні діагностичного інструментарію
для виявлення посттравматичного стресового розладу та на основі достовірних
даних результатів діагностики у підлітків, які отримали психічні травми, будуть
сформовані передумови зниження рівня психосоматичної травматизації.

30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Блінов О.А., Максименко С.Д., Черненко І.О. Опитувальник скринінгу
посттравматичного стресового розладу (ОС ПТСР): наук.-метод. видання /
О.А. Блінов, С.Д. Максименко, І.О. Черненко. К.: Талком, 2019. 23 с.
2. Діти та війна: навчання технік зцілення: Навчальне видання / Патрік Сміт,
Етл Дирегров, Уільям Юле та ін. – Львів: Вид-во Інституту психічного
здоров’я Українського католицького університету, 2014. 98 с.
3. Зливков В. Л., Лукомська С. О., Федан О. В. Психодіагностика особистості у
кризових життєвих ситуаціях. – К.: Педагогічна думка, 2016. 219 с.
4. Кісарчук З. Г., Омельченко Я. М., Біла І. М., Лазос Г. П. Психологічна
допомога дітям у кризових ситуаціях: методи і техніки: методичний
посібник/ за ред. З. Г. Кісарчук. – К. : 2015. 232 с.
5. Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования //
Эмоциональный стресс: физиологические и психологические реакции / Под
ред. Л. Леви. Л., 1970. 178 с.
6. Матковська Т.М. Сучасний патоморфоз невротичних та неврозоподібних
розладів у підлітків: Автореф. дис... к-та медичних наук: 14.01.16 /
Харківська медична академія післядипломної освіти. Х., 2002. 20 с.
7. Музичко Л. Т. Психологічна допомога молоді із посттравматичними
порушеннями // Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницького
державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди «Вища освіта
України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». IV
том. Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди, 2016. с. 175-184.
8. Мюллер М. Якщо ви пережили психотравмуючу подію / пер. з англ. Діана
Бусько; [наук. ред. Катерина Явна]. – Львів: Видавництво Українського
католицького університету: Свічадо, 2014. 120 с.
9. Наугольник Л. Б. Психологія стресу: підручник / Л. Б. Наугольник. – Львів:
Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.

31
10. Пророк Н. В. Особливості посткризової психологічної діагностики дітей /
Освіта України в умовах військового конфлікту на Донбасі: матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Лисичанськ, 27 лютого
2017 р.). – Лисичанськ: ФОП Чернов О. Г., 2017. С. 157–161.
11. Психологічна допомога дитині у психотравмуючій ситуації. Методичний
посібник. / Уклад.: Г. Б. Растроста. – Суми. НВВ КЗ СОІППО: 2018. 64с.
12. Приходько Ю. О., Юрченко В. І. Психологічний словник-довідник: Навч.
посіб., 4-те вид., випр. і доп. – К.: Каравела, 2020. 418 c.
13. Романовська Д.Д., Ілащук О.В. Профілактика посттравматичних стресових
розладів: психологічні аспекти. Методичний посібник. – Чернівці:
Технодрук, 2014. 133 с. URL: http://bibl.com.ua/pshologiya/35992/index.html
14. Селье Г. Психофизиология стреса. М., 1991.
15. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та
постконфліктний період: методичні рекомендації / Н. П. Бочкор,
Є. В. Дубровська, О. В. Залеська та ін. – Київ: МЖПЦ «ЛаСтрада-Україна»,
2014. 84 c.
16. Туриніна О. Л. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ. вищ.
навч. закл. / О. Л. Туриніна. – К.: ДП “Вид. дім “Персонал”, 2017. 160 с. –
Бібліогр.: с. 149–159.
17. Харченко В. Є., Шугай М. А. Психологічна діагностика та корекція
посттравматичного стресового розладу особистості: методичний посібник /
В. Є. Харченко, М. А. Шугай. – Острог: Видавництво Національного
університету «Острозька академія», 2015. 160 с.
18. Цихоня В.С. Пам’ятка про посттравматичний стресовий розлад. Ліки
України. 2016. (№7-8 (203-204)). С. 37-39.
19. Юнісеф, Дитячий фонд, Україна. Експрес оцінка соціально психологічного
становища дітей в Донецькій області / URL:
[http://www.unicef.org/ukraine/ukr/Rapid_Psychosocial_Assesment_of_Children_
in_Donetsk_Oblast_ua.pdf]

32
Додаток А
Тест «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк)
Тест дозволяє оцінити деякі неадаптивні стани (тривога, фрустрація, агресія) і
властивості особистості (тривожність, фрустрованість, агресивність і ригідність).
Інструкція. Уважно прочитайте опис різних психічних станів.
Якщо цей опис збігається з Вашим станом і стан виникає часто, то необхідно
оцінити його в 2 бали. Якщо цей стан виникає зрідка, то ставиться один бал. Якщо
не збігається з Вашим станом – 0 балів.
Опис станів.
І. Шкала тривожності:
1. Не почуваю впевненості в собі.
2. Часто через дрібниці червонію.
3. Мій сон неспокійний.
4. Легко впадаю в зневіру.
5. Турбуюся тільки про уявлювані неприємності.
6. Мене лякають труднощі.
7. Люблю копатися у своїх недоліках.
8. Мене легко переконати.
9. Я недовірливий.
10.Я важко переношу час очікування.
II. Шкала фрустрації:
1. Нерідко мені здаються безвихідними ситуації, з яких усе-таки можна знайти
вихід.
2. Неприємності мене сильно розстроюють, я падаю духом.
3. Під час великих неприємностей я схильний без достатніх підстав
звинувачувати себе.
4. Нещастя і невдачі нічому мене не вчать.
5. Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її марною.
6. Я нерідко почуваюся беззахисним.

33
7. Іноді в мене буває стан розпачу.
8. Я почуваю розгубленість перед труднощами.
9. У важкі хвилини життя іноді поводжуся по дитячому, хочу, щоб пожаліли.
10.Вважаю недоліки свого характеру непоправними.
ІІІ. Шкала агресивності:
1. Залишаю за собою останнє слово.
2. Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника.
3. Мене легко розсердити.
4. Люблю робити зауваження іншим.
5. Хочу бути авторитетом для інших.
6. Не задовольняюся малим, хочу найбільшого.
7. Коли розгніваюся, погано себе стримую.
8. Волію краще керувати, ніж підкорятися.
9. У мене різка, грубувата жестикуляція.
10.Я мстивий.
IV. Шкала ригідності:
1. Мені важко змінювати звички.
2. Нелегко переключати увагу.
3. Дуже насторожено ставлюся до всього нового.
4. Мене важко переконати.
5. Нерідко в мене не виходить з голови думка, якої слід було б позбутися.
6. Нелегко зближуюся з людьми.
7. Мене засмучують навіть незначні порушення плану.
8. Нерідко я виявляю впертість.
9. Неохоче йду на ризик.
10.Різко переживаю відхилення від прийнятого мною режиму дня.
Обробка результатів.
Підрахуйте суму балів за кожною групою запитань:
І. З 1 по 10 запитання – шкала тривожності;
ІІ. З 11 по 20 запитання – шкала фрустрації;

04.12.2022.pdf

Recomendados

Recomendados

Más contenido relacionado

La actualidad más candente

La actualidad más candente (20)

Similar a 04.12.2022.pdf

Similar a 04.12.2022.pdf (20)

Más de Репетитор Історія України

Más de Репетитор Історія України (20)

Último

Último (14)

04.12.2022.pdf