Посібник

1. 1
Формування комунікативної компетентності
молодших школярівзасобами гуманної педагогіки
Уроки розвитку зв’язного мовлення в 2 класі
Абетка чеснот

2. 2
Відділ освіти Уманської міської ради Черкаської області
міський методичний кабінет
Формування комунікативної компетентності
молодших школярів засобами гуманної
педагогіки
Уроки розвитку зв’язного мовлення
в 2 класі
Абетка чеснот
Умань 2014

3. 3
Автори: Бень Н.В., Жук Н.М., Заболотна О.П., Кацалап Г.М., Лісіна В.Д.,
Мимрук С.Д., Муляревич В.В., Плахотнюк О.Ф., Полянчук Л.М.,
Пономаренко А.М., П’ятківська А.Л., Тичук Т.В., Фрай Л.М., Чаплигіна
Н.А., Чичук З.К.
Упорядники: Муляревич В.В., учитель початкових класів НВК
№1,П’ятківська А.Л., учитель початкових класів Уманської ЗОШ І-ІІІ ст.
№11ім.М.П.Бажана Уманської міської ради.
Рецензенти:КравчукО. В. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
методики початкового навчання Уманського державного педагогічного
університету ім. Павла Тичини .
Осіяненко Н.М. – методист міського методичного кабінету відділу освіти
Уманської міської ради Черкаської області.
Формування комунікативної компетентності молодших школярів
засобами гуманної педагогіки.
Уроки розвитку зв’язного мовлення в 2 класі. Абетка чеснот
Посібник укладено відповідно до Державного стандарту початкової
загальної освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від
20.04.2011 №462, навчальних Програм, затверджених наказом
МОНмолодьспорту України від 12.09.2011р. №1050.
У посібнику подано розробкиуроків з розвиткузв’язногомовлення з
української мови для учнів 2 класу, створених на основі абетки чеснот.
Пропоновані матеріали допоможуть учителям реалізовувати основні
принципи гуманної педагогіки, а дітям - практично засвоїти програмовий
матеріал з розвитку мовлення та виховувати в собі позитивні моральні
якості. Для учнів початкових класів, студентів педагогічних навчальних
закладів, учителів.

4. 4
Схвалено методичною радою міського методичного кабінету :
протокол № від .12.2014 року.
Посібник створено міською творчою лабораторією вчителів 3-х
класів загальноосвітніх навчальних закладів міста Умань, яка працює над
проблемою «Системний такомпетентнісний підхід до впровадження
нового Державного стандарту початкової загальної освіти»

5. 5
Зміст
1. Передмова ..……………………………………………………. 4
2. Урок 1. Звуки і букви. Склад. Наголос. Алфавіт. Абетка чеснот.
Скромність. ………………………………………………………… 20
3. Урок 2. Говоримо, записуємо, відповідаємо (відповіді на
запитання). Абетка чеснот. Працьовитість. …………………... 29
4. Урок 3. Складання деформованихречень. Абетка чеснот.
Чуйність. .. ………………………………………………………. 36
5. Урок 4. Мова і мовлення. Складання розповідіза серією
малюнків і запитаннями. Абетка чеснот. Прощення. … ………. 46
6. Урок 5. Речення і текст (визначення теми тексту, добір
заголовка). Абетка чеснот. Щедрість. …………………………… 59
7. Урок 6. Будова тексту. Відновлення тексту з деформованих
складових частин. Абетка чеснот. Доброта. …………………….. 69
8. Урок 7. Засобизв’язкуречень у тексті. Абетка чеснот.
Щирість. .......................................................................................... 81
9. Урок 8. Говоримо – слухаємо, читаємо – пишемо (відновлення
деформованихречень). Абетка чеснот. Милосердя. …………… 91
10. Урок 9. Типи текстів. Складання тексту за початком. Абетка
чеснот. Радість. …………………………………………………….. 100
11. Урок 10. Загадковийсвіт птахів (складання загадки). Абетка
чеснот. Патріотизм. ………………………………………………. 110
12. Урок 11. Вчимося малювати словами(опис іграшки). Абетка
чеснот. Лагідність. ………………………………………………. 121
13. Урок 12. Складання казки з деформованихречень. Абетка
чеснот. Чемність. …………………………………………………. 128
14. Урок 13. Вчимося розповідати(побудоватексту-розповіді за
опорнимисловами). Абетка чеснот. Чесність. ………………….. 137
15. Урок 14. Слухаємо, говоримо,описуємо (опис синички). Абетка
чеснот. Співчуття. ………………………………………………. 142
16. Урок 15. Книга – джерело знань. Складання тексту-міркування.
Абетка чеснот. Дружба. ………………………………………… 150
17. Урок 16. Складання записки. Слова ввічливості. Абетка чеснот.
Ввічливість. ……………………………………………………….. 162
18. Урок 17. Творчівиди роботинад текстом. Абетка чеснот.
Повага. … ……………………………………………………….. 178
19. Списоквикористаної літератури. ……………………………… 186

6. 6
Передмова
Гуманізація педагогічного процесу
Гуманна педагогіка - явище не нове у житті людства. Адже кожен
учитель за_своєю суттю має бути гуманістом. ' Такими були
В.Сухомлинський,
Я. Корчак, Г.Сковорода, Я.Коменський, Д.Узнадзе та інші, на
творчій спадщині яких і базуються ідеї гуманної педагогіки.
Головна мета вчителя-гуманіста - виховання благородної людини.
Вчитель має виявляти у своїй роботі терпіння, сприймати дитину такою,
якою вона є, бути оптимістом, стати захисником дитинства, олюднити
середовище навколо дітей.
Синонімом і тотожним поняттям "гуманної педагогіки" є поняття,
яке відоме в педагогіці значно раніше - "гуманістична педагогіка".
В центрі уваги гуманістичної педагогіки - унікальна цілісна
особистість, яка прагне до максимальної реалізації своїх можливостей
(самоактуалізації), відкрита для сприймання нового досвіду, здатна на
свідомий і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях.
Гуманістична педагогіка досягає цілей за допомогою створення емоційно
стимулюючого шкільного навчального середовища, заохочення ініціативи
учнів, встановлення конструктивних міжособистісних стосунків у класі;
розробкиосвітніх програм, які максимально розвивають потенціал і творчі
здібності учнів, спільне обговорення у класі проблем пізнавального
процесуі способів його оцінки, відмови від використання оцінки як форми
тиску на школярів.
Така побудова педагогічної взаємодії дає змогу використовувати
різні форми навчальної діяльності — від гнучких і спонтанних на етапі

7. 7
самовизначення учнів і формування в них пізнавальних інтересів, до
досить жорстких, що спираються на стійку мотивацію і потреби дітей.
Освіта має сприяти найповнішому розкриттю здібностей людини,
задоволенню її різноманітних освітніх потреб, оволодінню
загальнолюдськими цінностями, допомогти встановити гармонійні
взаємовідносини з навколишнім середовищем, суспільством і природою.
Основними гуманістичними напрямами у педагогіці визначено такі,
що потребують:
1) невеликих раціоналізаторських змін існуючого навчального
матеріалу з гуманітарних предметів;
2) кореляції і координації оновленого змісту гуманітарних та
негуманітарних дисциплін відповідно до соціального стану і
життєдіяльності особистості;
3) інтенсифікації нового змісту гуманітарних предметів у навчальних
програмах;
4) гуманізації негуманітарних предметів;
5) створення нових інтегрованих тематичних розділів і курсів з
гуманітарних предметів;
6) загальної реформи змісту і процесу освіти з педоцентристським і
андроцентристським (схильність нехтувати перспективою) підходом;
7) координації навчальних планів і програм стосовно різноманітних
форм позакласної та позашкільної роботи.
Гуманізація виховання і навчання - це реалізація принципів
світогляду у процесі побудови стосунків між педагогом і вихованцем, в
основі якого - повага до людей, турбота про них; в центрі педагогічної

8. 8
уваги - інтереси і проблеми дитини; формування у дітей ставлення до
людини як до найвищої цінності.
Тому гуманізацію освіти доцільно розглядати як поширення ідей
гуманізму на зміст, форми і методи навчання та забезпечення освітнім
процесом вільного і всебічного розвитку особистості, її діяльнісної участі
у житті суспільства.
І тоді гуманність ми теж розглядаємо яклюдяність, людинолюбство,
повагу до людей та їхніх переживань. Це одна з провідних моральних цін-
ностей, яка має формуватись у сучасної людини в процесі виховання та
навчання.
Основним засобом гуманізації освіти є її гуманітаризація, що
включає два аспекти:
1) нарощування знань про людину, людяність, виокремлення
гуманітарного аспекту у всіх навчальних предметах;
2) покращення якості викладання гуманітарних предметів і
гуманізація викладання негуманітарних предметів через їх зміст;
формування ціннісних орієнтацій, творчої мотивації.
Гуманізація і гуманітаризація освіти потребують психологізації
педагогічного спілкування, підвищення рівня комунікативної
компетентності вчителя, бо часто будь-який зміст спілкування учителя й
учня знецінюється психологічно неграмотною комунікацією.
Гуманізація освітнього середовищав сучасномунавчальному закладі
- це формування матеріально-просторового середовища, що відповідає
потребам розвитку дітей і формується на основі знання дитячої психології
та реалізації принципів природовідповідного навчання, пробудження у
дітей системи функцій саморозвитку та їх оптимальної реалізації.

9. 9
Однією із найважливіших якостей людяності, від розуміння якої
залежить дуже багато - є почуття гідності. Саме тому гуманна педагогіка
орієнтована на повагу почуттів і виховання розумної сердечності та
духовності.
Наш виховний процес буде гуманним, якщо ми:
- оточимо дитину створеними нами образами добра, любові, краси,
щирості, відданості, мужності, справедливості, поваги,
співпереживання;
- спрямуємо її погляд на свій власний, духовний світ і допоможемо
знайти й осягнути свій шлях, місію, призначення;
- розвиватимемо позитивне мислення, чітке мовлення,
відповідальність за свої вчинки, думки і слова;
- розвиватимемо волю, сміливість, самостійність, стверджуватимемо у
ній щирість, бажання говорити правду, бути уважними до думок
інших;
- допоможемо осягнути зміст поняття совість і жити по совісті;
- збуджуватимемо бажання пізнавати, інтерес до знань.
Наш виховний процес буде гуманнішим і зверненим до особистості
дитини, якщо самі спрямованідо духовного гуманізму, бо ми творці цього
процесу. Він буде таким, які ми самі.
Якщо у духовному світі особистості панують злість, заздрість,
ненависть, почуття власності, гордині, зазнайства, і життя їм
підпорядковується, то з таким внутрішнім світом нестимемо нещастя і
руйнацію багатьом, не тільки тепер, а й у майбутньому.
Та коли у духовному світі переважають світлі образи і думки,
благородні почуття і спрямування, культура і героїчне життя, то відтак у
зовнішньому світі стверджуватимемо моральні цінності.

10. 10
Якщо в освіті буде закладене спрямування дати учням шлях до
самопізнання, до осягнення у собі істини, лише тоді освіта стане
гуманною. Вона спрямує учнів до творіння добра, навчить, як його робити,
зрощуватиме в них любов. Підхід до дитини стане сутнісновідповідним,
особистісновідповідним.
К.Д.Ушинський пояснює нам, що все шкільне учіння і все шкільне
життя мають бути наповнені розумним, релігійним і моральним
компонентами. У школі має панувати серйозність, яка допускає гумор, але
не перетворює справи на жарт, справедливість без прискіпувань, доброта
без слабкості, порядок без педантизму, і, найголовніше, — постійна розу-
мова діяльність. Тодідобріпочуття і прагнення самі розвинуться у дітей, а
задатки поганих схильностей, набутих раніше, дещо вирівняються. Цей,
так би мовити, гігієнічний вплив школи діє непомітно, проте надзвичайно
сильно. Він набагато важливіший того патологічного впливу, який чинить
школа заохоченнями, покараннями, моральними настановами.
У гуманному виховному процесі, метою якого є виховання
благородної людини, ми повинні тримати себе гідно. Наш виховний
процес буде гуманним і зверненим на особистість, якщо ми самі також
спрямовані до духовного гуманізму.
Навчально-пізнавальна діяльність учня стимулюється не лише
цікавим навчальним матеріалом, різноманітними методами його
викладання, а й характером стосунків, які сповідує педагог у процесі
навчання. В атмосферідоброзичливості, любові, довіри, співпереживання,
поваги учень з інтересом і легко сприймає навчально-пізнавальне
завдання.
Вихідними педагогічними позиціями, якіпередують встановленню
гуманних стосунків між учнем і вчителем, Ш.О.Амонашвілі вважає:

11. 11
1. Управління навчанням і всім шкільним життям дітей з позиції їхніх
інтересів. Здійснити це можливо за допомогою методичних
прийомів, які ставлять учня у ситуацію вільного вибору і
самостійного прийняття рішень.
2. Постійно вірити у можливості і перспективи кожної дитини. Слід
оптимістично ставитися до навчальних успіхів і поразок кожного
учня.
3. Співробітничати зі школярами у процесі навчання. Співробітництво
з учнями — це об'єднання інтересів і зусиль вчителя та учня у
вирішенні пізнавальних завдань. Учень при цьому є самостійно і
вільно діючою особистістю.
4. Бути етичним і тактовним до учнів, поважати і підтримувати їхню
гідність.
Діти мають почуватися творцями процесу навчання. Для цього слід
будувати стосунки з учнями на основі взаємодовіри, піднімати авторитет
кожного з них серед товаришів і в сім'ї. Постійно формувати і виховувати
взаємоповагу у дитячому колективі, навчати етиці спілкування.
Виказувати жвавий інтерес до захоплень, інтересів і справ кожного учня.
Ш.О.Амонашвілі визначає наступні принципи гуманної
педагогіки:
1. Любити дитину. Любов — це людське сонце. Сонце випромінює
тепло і світло, без яких не було б життя на Землі. Вчитель же має
випромінювати людську добротуі любов, без яких неможливо вихо-
вати гуманну душу в людині. Дитина стає щасливою, як тільки
відчуває, що вчитель її любить щиро і безкорисливо. Педагогіка
любові не терпить грубощів, тиску, ігнорування повсякденного
життя дитини. Все це складає темну силу педагогіки, педагогічне

12. 12
зло, яке здатне зруйнувати світле життя дитини, внести в нього
розгубленість, розчарування, злість.
2. Олюднити середовище, в якому живе дитина. Олюднення
середовища означає увагу до усіх сфер спілкування дитини з метою
забезпечення її душевного комфорту і рівноваги. Жодна сфера
спілкування не повинна дратувати дитину, породжувати в ній страх,
невпевненість, смуток, приниження. Неузгодженість різних сфер
спілкування у вихованні викликає коливання душі дитини, вона
розгублюється, може озлобитись. Тоді дитина легко знаходить
притулок у "тихому омуті". Обов'язок учителя - об'єднати всі ці
сфери, переобладнати їх в інтересах дитини.
3. Прожити в дитині своє дитинство. Це правильний шлях до довіри
дитини і пізнання життя учня. Тому що в основугуманної педагогіки
покладено глибоке розуміння сутності дитини. Вищою мірою
гуманної педагогіки Ш.О.Амонашвілі вважає творчість
В.О.Сухомлинського.
Саме тому, Ш.О.Амонашвілі називає свої узагальнення результатів
теоретичних і науково-експериментальних пошуків, які стосуються
початкового етапу освіти в руслі загальної теорії гуманно-особистісного
підходу до дітей у педагогічному процесі і вкладаються у цілісну освітню
систему, Школою Життя .
Мовлення дитини і особливості його розвитку
Над письмовим мовленням дітей ведеться систематичнаповсякденна
робота, і вчителю в основному відомі вимоги, яким повинні відповідати
письмові роботи учнів. З точки зору цих вимог навчальні завдання, які
виконуються учнями у письмовій формі, систематично аналізуються і
оцінюються вчителем. Поступово в процесі цієї роботи учні

13. 13
усвідомлюють, засвоюють критерії, яким повинне відповідати все те, що
вони в тій або іншій формі розкривають в письмовому мовленні.
Цього ніяк не можна сказати відносно роботи над усним мовленням
учнів. Вимоги, яким повинна відповідати ця форма мовлення, критерії, за
якими необхідно його оцінювати, менш відомі вчителю, тим більше
невідомі учням.
Розвитокусного мовлення дитини залежить від ряду умов. Для того,
щоб усне мовлення дитини розвивалося, необхідно, щоб вона якомога
більше практикувалася в цьому плані, щоб її мовна практика була
активною. Для цього необхідно, щоб дитина говорила на уроках, на
зборах, в гуртках не тільки на вимогу вчителя, але щоб вона відчувала
потребу, необхідність в мовному спілкуванні. Іншими словами, однією з
основнихпередумов розвиткуусного мовлення учня є формування у нього
мотиву до цієї діяльності, потреби в ній.
Розвитокмовлення дитини слід починати з роботи над розширенням
кола її уявлень, понять, з роботи над вихованням її пізнавальних інтересів.
Процес накопичення цих уявлень і понять (якщо він правильно
організований) супроводжується тим, що дитина починає відчувати
потребу в словах, якими можна відзначити (назвати) спостережувані нею
предмети і явища, потребу в мовних засобах, якими можна найбільш
адекватно ці явища і враження описати, осмислити для себе і розказати
про них іншим.
Завдання вчителя полягає в тому, щоб дати ці мовні засоби дитині.
Велике місце у зв’язку з цим на уроках повинні займати вправи на опис і
характеристику натуральних предметів, вправи в складанні розповідей за
власними спостереженнями і враженнями. Необхідно, щоб діти розуміли,
що в мові є безліч слів, які на перший погляд здаються аналогічними,

14. 14
насправді ж одне з них не завжди може замінити інше. Поняття
«сміливий», наприклад, може мати безліч відтінків, що виступають в
різних словах, які не завжди можна замінити: хоробрий, безстрашний,
доблесний, мужній, відважний, рішучий, і потрібно уміти вибрати те або
інше значення слова в контексті.
Не менше значення для висловлення змісту сприйнятого має також
структура речення, послідовність слів, що забезпечує той або інший
логічний наголос у фразі; таким же істотним є і питання про характер
зв’язку однієї думки з іншою. З метою розвитку усного мовлення учнів
необхідно в доступній формі пояснити всі ці значення, зв’язки і
залежність, які є в словесному тексті.
При цьому необхідно пам’ятати, що в процесі читання і переказів
тексту учні не в змозі самостійно усвідомити ці мовні факти. Для того,
щоб вони зрозуміли смислову і структурну залежність між словами і
частинами тексту, треба цю залежність їм показати і зробити її тим самим
предметом спеціального розгляду і усвідомлення.
Причини мовленнєвих помилок молодших школярів та їх аналіз
У початкових класах робота над помилками утруднена майже
повною відсутністю теоретичної основи: ті короткі граматичні відомості,
які передбачені програмою початкових класів, абсолютно недостатні для
виправлення і попередження мовних помилок.
Мовні помилки діляться на лексико-стилістичні, морфолого-стилістичні і
синтаксично-стилістичні.
Охарактеризуємо п’ять найбільш типових помилок лексико-
стилістичної групи:

15. 15
1. Повторення одних і тих самих слів.
Лексичний повтор властивий для учнівських творів усіх класів і
зустрічається в мовленні будь-якого типу. Причому, у текстах-описах
невиправдані повторитрапляються частіше, ніж у розповідях. Здебільшого
повторюються іменники та займенники.
Під моїм вікном росте берізка. У берізки стрункий стовбур, біла кора з
чорними цяточками, тоненькі опущені вниз віти. Влітку берізка вкрита
зеленими листочка (3 клас, опис).
Причини помилки: по-перше, малий об’єм уваги учня; він забув, що
тільки що спожив слово, і вибирає його знову. Саме ж повторення
викликається тим, що це слово вже активізоване. Друга причина помилки
– малий словниковий запас школяра.
Молодші школярі порівняно легко виявляють і виправляють
повтори, якщо вони, одержавши відповідні вказівки вчителя, уважно
перечитують свій текст.
Поширеним також є повтор дієслів та прислівників. Трапляється
невдалий повтор і серед інших частин мови.
До цього ж розряду недоліків, що порушують вимогу правильності
мовлення, належить і тавтологія, трактують як невиправдане використання
спільнокореневих слів.
2. Вживання слова в неточному або невластивому йому значенні, в
результаті нерозуміння значення слова або його відтінків.
Приклад: Ми перейшли через гірський курган (потрібно: хребет).
Помилки такого типу є наслідком невисокого загального мовленнєвого
розвитку, недостатньої начитаності, бідності словника.
3. Порушення загальноприйнятого (фразеологічного) сполучення слів.
Вітер поступово приймав силу (потрібно: набирав силу).

16. 16
Причина помилок – малий мовнийдосвід, бідність фразеологічного запасу.
4. Вживання слів без урахування їх емоційно-експресивного або оцінного
забарвлення.
У нашій школі провели цікавий захід – прогулянку в ліс (слово захід,
доречний в діловому мовленні, зовсім недоречно в художній розповіді).
Помилки подібного роду пов’язані з недостатнім чуттям мови, з
нерозумінням стилістичних характеристик слова.
5. Вживання діалектних і просторічних слів.
Петя йшов взаді (тобто позаду).
Усунення діалектизмів і просторічих слів можливе тільки на основі знань
про літературну мову.
До групи морфолого-стилістичних помилок належать: неправильне
утворення форм слів, неправильна словозміна або словотворення.
Вкажемо три відносно стійких типи помилок цієї групи:
1. Використання діалектних або просторічних форм.
Вони хочуть – він хочить, замість вони хочуть – він хоче.
Такі помилки викорінюються під впливом загального мовного
розвитку дітей.
2. Пропуск морфем, найчастіше суфіксів (і постфіксів).
Можна вказати дві причини подібних помилок. Перша: дитині важко
вимовляти слова з скупченням приголосних. Отже, боротися з цими
помилками слід, розвиваючи у школярів дикцію. Друга причина – вплив
просторіччя.
3. Утворення форми множини тих іменників, які вживаються тільки
в однині: З’їв два супи (треба: дві тарілки супу).

17. 17
Причина цих помилок – прагнення молодших школярів до
конкретності.
Помилки в словосполученнях і реченнях (синтаксико-стилістичні
помилки). Вони дуже різноманітні; тут розглядаються шість найбільш
поширених типів помилок.
1. Порушення керування, найчастіше прийменникового.
Добро перемагає над злом; сміялися з нього (під впливом діалекту); всі
раділи красою природи (треба: раділи (чому?) красі) і т.п.
Дієслівне керування діти засвоюють за зразком, в живому мовленні,
в читаних текстах. Тому помилки в керуванні попереджаються на основі
аналізу текстів і складання словосполучень певних типів: розробляються
системи вправ з найбільш „небезпечними” дієсловами.
2. Порушення узгодження, найчастіше – присудка з підметом.
Саші дуже сподобалося ялинка.
Причини помилоккриються в самому механізмі складання речення (і
його записі); почавши речення, учень ще не обдумав, як його закінчить.
Уважне перечитування тексту, особливо вголос, допомагає усунути
помилки подібного роду.
3. Невдалий порядок слів в реченні, що призводить до спотворення
сенсу.
Вузька смужка тільки з берегом зв’язує острів (треба: Тільки вузька
смужка зв’язує острів з берегом).
Причина помилки в тому, що учень не промовив речення (вголос або
про себе), перш ніж записати його.

18. 18
Робота над правильним порядком слів починається ще в I класі: діти
самі, перечитуючи текст, можуть покращити порядок слів в реченнях.
Дуже корисні для попередження подібних помилок вправи з
деформованим текстом.
4. Порушення смислового зв’язку між займенниками і тими
словами, на які вони вказують або які замінюють.
Коли Коля прощався з батьком, він (батько чи Коля?) не плакав.
Учневі речення цілком зрозуміле. Поглянути ж на текст очима
читача він поки не вміє, цьому треба вчити: потрібна практика
самоперевірки або взаємоперевірки. Звикнувши замислюватися над роллю
займенника, школярі в подібних випадках самостійно виправляють,
перебудовують текст.
5. Вживання дієслів в неспіввіднесених тимчасових і видових
формах там, де слід вжити один і той самий час, один і той самий вид.
Насувалася темна хмара, і полив дощ. Незнайомець входить в хатину і
поздоровкався.
У першому випадку зміщений вид, у другому – зміщені вид і час.
Помилки свідчать про низький мовний розвиток учнів. Усуваються вони
на основі смислового і мовного аналізу тексту.
6. Невміння знаходити межі речень. Зустрічається у двох
варіантах:
а) невиправдане ділення складного речення на прості.
Двірник коли підмітав двір. Зламав паростки тополі.
б) невміння ділити текст на речення.
Мисливець одного разу йшов лісом, з гущавини вийшла ведмедиця з
ведмежатами, мисливець, сховався на дереві, ведмедиця стала
занурювати ведмежати у воду...

19. 19
В усному варіанті подібні речення інтонаційно не розділяються.
Основа виправлення помилок цього типу – різні вправи з реченнями,
зокрема розділення тексту, надрукованого без крапок, на окремі речення.
Нагадаємо, що немовні помилки – це композиційні, логічні помилки, .а
також спотворення фактів.
Типова композиційна помилка – невідповідність твору, розповіді,
викладу заздалегідь складеному плану, тобто невиправдане порушення
послідовності у викладі подій, фактів, спостережень.
Причини композиційних помилок криються в підготовці до твору.
Можливо, що спостереження, накопичення матеріалу, відбір фактів були
проведені учнем безсистемно, безпланово; можливо, що учень в процесі
підготовки недостатньо чітко уявляв собі, що саме потрібно сказати на
початку розповіді, що потім і як його закінчити. Композиційна помилка –
це результат невміння охопити в думках весь об’єм розповіді, невміння
володіти матеріалом, розташовувати його за своїм задумом. Такі складні
навички формуються поступово.
Окрім вищенаведених помилок часто трапляються і помилки
логічного характеру. До них належать.
1. Пропуск необхідних слів, а іноді і істотних епізодів, фактів, ознак
описуваного предмету.
2. Порушення логічної послідовності і обґрунтованості.
3. Безглузді, парадоксальні думки: Ранок хилився до вечора.
Від логічних помилок слід відрізняти спотворення фактичного матеріалу.
Прийшов зимовий місяць листопад (потрібно: осінній).
Система роботи по попередженню вищенаведених помилок
складається з наступних елементів:
а) виправлення мовних помилок в зошитах учнів;

20. 20
б) класна робота над загальними, типовими помилками на уроках, аналізу
перевірених творів;
в) індивідуальна і групова позаурочна робота над окремими
(індивідуальними) помилками, їх виявлення, з’ясування і виправлення;
г) система стилістичних і інших мовних вправ, в яких враховуються
можливі і найбільш вірогідні мовні помилки, мовний аналіз текстів на
уроках;
ґ) мовні вправи перед кожною розповіддю, твором з метою підготовки
школярів до використання лексики майбутнього тексту, його фразеології,
деяких синтаксичних конструкцій;
д) навчання школярів самоперевірці і самостійному вдосконаленню
(редагуванню) творів.
Всі мовні помилки повинні бути виправлені як в усному, так і в
писемному мовленні учня.
Наприклад, школяр, який допустив помилку, повинен засвоїти
правильний варіант, а якщо можливо, то і усвідомити причину помилки.
Помилки виправляються або самим учнем – це найкращий спосіб, або
вчителем, якщо учень сам виправити помилку не може. Виправлення
помилки полягає в перебудові речення або словосполучення, в заміні слів,
в додаванні необхідного, в закресленні зайвого (залежно від типу
помилки). Перевіряючи твір, вчитель виправляє ті помилки, які діти самі,
навіть з його допомогою, виправити не зможуть, і готує учнів до
виправлення решти помилок в колективній або індивідуальній роботі. На
уроці, присвяченому аналізу твору або, зачитуються кращі роботи,
розбираються недоліки змісту, розкриття теми, орфографічні і типові
мовні помилки. Виділяється 10-15 хвилин на виправлення якогось типу
помилок. Вимоги до такого фрагмента уроку:
1) тема чітко виділяється і повідомляється учням;

21. 21
Наприклад: „Заміна невдало вибраного слова”.
2) аналізуються літературно-художні зразки, що дозволяють
прослідкувати, як вибирає слово письменник.
3) даються тексти, що містять помилки; школярі їх знаходять,
виправляють і пояснюють доцільність заміни слова. Так діти готуються до
самоперевірки і редагування тексту власного твору.
Індивідуальні помилки виправляються поза уроком з окремими
учнями або з невеликими групами. Тільки в індивідуальній бесіді можуть
бути усунені композиційні помилки, спотворення фактів, логічні помилки,
а з числа мовних – деякі діалектні і просторічні слова і форми, невдала
побудова деяких речень, в більшості випадків – вибір слова. Тут, як і в
класній роботі, важливо добиватися високої пізнавальної активності
школяра: він повинен не тільки зрозуміти, в чому його помилка, але і
вирішити завдання, пов’язане з її виправленням.
Самоперевірка і редагування проводяться на завершальній стадії
уроку письма, коли написання тексту в першому варіанті вже закінчене.
Вчитель стежить за роботою учнів і надає індивідуальну допомогу в
самоперевірці і виправленнях. Діти замінюють слова, усувають повтори,
змінюють порядок слів, іноді вносять композиційні зміни в текст.

22. 22
Тичук Т.В.,учитель початковихкласів
Уманської міської гімназії
Уманської міської ради Черкаськоїобласті
Урок 1. Звуки і букви. Склад. Наголос. Алфавіт.
Абетка чеснот. Скромність.
Ключовікомпетентності:
вміння вчитися:
- навчально-організаційні вміння і навички; дотримується режиму
розумовоїпраціпід час виконання навчальних завдань;
загальномовленнєві вміння і навички:
- виділяє під час читання і слухання важливі за змістом слова; нове,
незрозуміле;
контрольно-оціннівміння:
- оцінює своюдіяльність за орієнтирами, поданими вчителем;
інформаційно-комунікативна:
- знаходить у тексті конкретні відомості;
загальнокультурна:
- дотримується правилповедінки на уроці;
здоров’язбережувальна:
- розпізнаєправильне і неправильне сидіння за партою;
соціальна:
- співпрацює в команді.

23. 23
Предметнікомпетентності
( конкретизованінавчальніцілі, очікуванірезультати)
Початковийрівень:
- має уявлення про моральнукатегорію – скромність;
- називає людські чесноти.
Середній рівень:
- адекватно оцінює себе , свої вчинки;
- пояснюєзначення слів, прислів’їв;
- розрізняєсловапротилежні за значенням.
Достатній рівень:
- звертає увагу на свої недоліки;
- добираєпояснення слів із тлумачного словника;
- відтворює зміст прочитаного.
Високий рівень:
- виховує прагнення до саморозвитку, кращі людські якості;
- встановлює відповідність між словами в реченні;
- бере участь в обговоренніопрацьованоїінформації;
- презентує творчезавдання.
План уроку
1. Складання слова скромність із звуків. Пояснення значення слова.
Звертайся до словничка« Слово про слово». (Додаток1)

24. 24
2. Гра «Назви слово протилежне за значенням». (Додаток 2)
3. Добериі запиши протилежні за значенням слова до слова
скромність. Звертайся до словничка«Слово про слово».
4. Прочитай прислів’я . Поміркуй, як його доповнити. Використай
слова з довідки. Допиши їх.(Додаток3)
5. Запиши словаза абеткою, беручидо уваги першу і другу букви в
слові.(Додаток4)
6. Знайомство з оповіданням Ю. Ярмиша «Апельсин і сонце».(Додаток
5)
7. Прочитай перший абзац тексту. Випиши словаспочатку з наголосом
на першому складі, потім - на другомускладі і, нарешті, - на
третьому.
8. Склади і запиши прислів’я. Поясни, що вони означають.
Використовуйїх при спілкуванні.(Додаток 6). Роботав парах.
9. Складання учнями порад «Я - людина серед людей».(Додаток7)
10. Обговорення ситуацій в групах, складання прислів’їв, пояснення їх
значень. Роботав групах. (Додаток8)
11.Презентація виконаного завдання.
12.Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання:
підготуй словничок«Людськічесноти».
Додаток 1
Скласти словоіз таких звуків: [с],[р],[о],[м],[к],[н],[і],[с],[т'].
Слово про слово
Скромний – не хвалиться своїмидобримивчинкамиі здійснює їх за
внутрішнім бажанням, не вимагає до себе особливого ставлення.

25. 25
Ввічливий, вихований, чемний – той, хто дотримується правилкультури
спілкування і культури поведінки.
Доброзичливий – той, хто бажає людям добра.
Уважний – той, хто виявляє увагу і повагу до інших.
Щирий – той, хто завжди чистосердечновиражає свої думки і почуття.
Хвалькуватий – той, хто любить себе хвалити, схильний до вихваляння.
Додаток 2
Гра «Назви слово протилежне за значенням»
Вродливий--------- некрасивий Чесний------------брехливий
Добрий ------------злий Сміливий------------боягуз
Розумний----------дурний Чуйний------------- байдужий
Додаток 3
Прислів’я
…. з ніг зіб’є, …. на ноги поставить.
Слова для довідки: зазнайство, скромність.
Додаток 4
Записати слова за абеткою
Чесність, доброта, чуйність, скромність, ввічливість, щедрість, совість.

26. 26
Додаток 5
Знайомство з оповіданням Ю. Ярмиша «Апельсин і сонце»
На лужку біля моря хтось кинув зернятко Апельсина. Зернятку
сподобалось на новому місці. Там було, вогко. І зернятка стало рости
маленьке деревце. А потім на деревці з’явився Апельсин. І ось що з цього
вийшло.
Навколо зеленіла лише маленька ввічлива травичка, яка вклонялася
навіть слабенькому вітерцеві, та якісь незграбні кущики. А Апельсин був
гарний, жовтий, круглий.
„Я зовсім, як Сонце, – подумав Апельсин, – ну чисто як Сонце. З
усього видно – ми брати. Недарма Сонце так яскраво світить мені!”
І Апельсин страшенно запишався. Він навіть уже не вітався з
травичкою та кущами. А тільки від ранку до вечора нахвалявся, що він, як
саме Сонце, а може, навіть кращий.
– Мені, Апельсинові, нічого ховати вночі свою красу, як Сонцю.
Якось восени на лужку з’явилась Людина.
– Дивись-но, Апельсин виріс, – здивувалася вона й зірвала Апельсин.
Людина віднесла його додому й кинула в ящик. Там уже лежало
чимало інших Апельсинів, і тепер ніхто не міг знайти нашого знайомого.
Навколо було стільки плодів – і більших, і кращих за нього.…А людина,
яка з’їла потім тім цей Апельсин, сказала, що він був страшенно кислий.
- Як поводився Апельсин?
- До чого призводять зарозумілість і хвастощі?

27. 27
Додаток 6
Скласти і записати прислів’я
1. Совість, така, й, честь, яка.
2. Розумніший, скромніший, той, хто.
3. Зневажають, скрізь, а, скромних, хвальків, поважають.
Додаток 7
Скласти поради «Я – людина серед людей»
1. Потрібно завжди бути скромним, не вихвалятися, не зазнаватися.
2. Не будь хвальком! Не вихваляйся своїмиуспіхами, знаннями, речами.
3. Допоміг товаришеві – не підкреслюй цього. Ніколи не хвались.
4. Старайся робитидобро скромно, непомітно.
Додаток 8
Обговоривши ситуації, попробуйте скласти своє прислів’я
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
1.Скромнийне хвалиться своїмидосягненнямив навчанні і праці, не
вважає, що він все знає.
СИТУАЦІЯ

28. 28
В класі хлопчик та дві дівчинки. Хлопчик щось пише, дівчата
витирають парти.
- Чим ви тут займаєтесь?— запитую.
- Ми парти миємо, а він двійку одержав. Його залишили
переписувати. Сергійко п’ять помилок зробив. Йомудвійку поставили. А
мені одинадцять балів поставили!
- Одинадцять — це добре. Тільки навіщо хвалитися?
- Ось подивіться,--потягнула мене хвастуха. Вона безцеремонно
взяла у хлопчика зошит і стала показувати:
- Дивіться: раз два три…- п’ять помилок! Бачите, двійка стоїть?А у
мене одинадцять!
Дівчинка рада своїйоцінці, але, мабуть, не менше і тому, що у
хлопчика двійка.
ЗАПИТАННЯ
1. Які властивостіхарактеру проявилися увчинках дівчинки?
2. Як ви їх оцінюєте?
3. Що потрібно було б зробитина місці дівчинки?
2.Добріділа і вчинки здійснюються не показ.
СИТУАЦІЯ
ТАТОВА ПОРАДА
Хлопчина вбіг із дворув хату,

29. 29
До тата голосно гука:
-А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я — чутливий
І маю серцезолоте?
Замисливсь тато на хвилину
І так сказав йому на те:
- Коли тебе в тяжку годину
Людина виручить з біди,
про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробишсам добро колись,-
Про це забудь аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались!
Л. Компанієць
ЗАПИТАННЯ
1. Яку пораду дав синовібатько?
2. Чому він порадив пам’ятати добро,яке зроблять йому, і забути добре
діло, яке він зробить сам кому-небудь?
3. Як ви вважаєте це правильно?Чому?

30. 30
3.Прагнути переборюватихвастливість, самовпевненість.
ГУМОРЕСКА
НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ
Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде,
Та, як пішов, і не прийшов, нема його ніде!
І ти, ніколи не хвались,
Коли не можеш, - не берись!
ЗАПИТАННЯ
1. Як відноситься автор до кота?
2.Чому не люблять хвалькуватих?
3.Чому хвастливість засуджують?

31. 31
Пономаренко А.М., учитель початковихкласів
УНВК «ЗОШ І-ІІІ ст.№10-медична гімназія»
Уманської міської ради Черкаськоїобласті
Урок 2. Говоримо, записуємо, відповідаємо(відповідіна
запитання).
Абетка чеснот. Працьовитість.
Ключовікомпетентності:
вміння вчитися:
- самоорганізовуватисьдо навчальної діяльності,планувати свої дії,
доводитироботудо кінця, вчитися контролюватисвої дії;
загальномовленнєві вміння і навички:
- слухати прочитане, розповідь учителя або товаришів, виділяти
змістовні факти, зв`язано висловлюватись в контексті змісту;
іноформаційно-комунікативна:
- знаходити інформацію з різних джерел;
загальнокультурна:
- прагнути бути культурним у спілкуванні з вчителем та
однокласниками, продуктивно працювати в групі, виявляти
ініціативу;
громадська:
- бережливо ставитися до природи;
здоров`язбережувальна:
- дотримуватись гігієнічних норм під час уроку.

32. 32
Предметнікомпетентності :
Початковийрівень:
- Запам`ятовують персонажів,послідовність подій,
- Відтворюють елементи змісту прочитаного.
Середній рівень:
- Дають відповіді на запитання.
Достатнійрівень:
- Пояснюють значення прислів`їв,добирають самостійно.
Високий рівень:
- Висловлюють і аргументують власну думку й своє ставлення до
прочитаного.
- Описують малюнки.
План уроку
1. Слухання та обговорення вірша «Якщо ти хочеш більше мати» Г.Акулов
(Додаток№1)
2. Читаємо оповідання Ш. Сагдулли « Куди роботаховається» (Додаток
№2)
3. Розповідь-бесідавчителя про важливість професій.
4. Добір та пояснення прислів`їв. ( Додаток№3)
5. Роботаза запитаннями (Додаток№4)
6. Роботав групах (Додаток №5)
7. Складання та запис в зошиті відповідей на запитання

33. 33
8. Гра «Додайсловечко» (Додаток №6)
9.Розляд та обговорення ілюстрацій до казок про працю (Додаток №7)
10.Підведення підсумків уроку та повідомлення вчителем домашнього
завдання. Вивчити прислів`я або приказки про працю.
Додаток 1
Послухайте вірш і визначте тему нашого уроку:
Якщо ти хочещ більше мати,
Тодіпрацюй, працюй, мій брате,
І не жалій ні сил, ні рук,
Доколив грудяхсерця стук.
Тодів світі гірко жити,
Як не працювати,
Нема чого їсти, пити
І що одягати.
Навіть схочеться напитись
У спеку водички,
Требабуде нахилитись
До струмка чи річки.
Бо, як кажуть добрілюди:
«Праця всіх годує!

34. 34
Від роботисила буде,
А от лінь – марнує»
Додаток 2
КУДИ РОБОТАХОВАЄТЬСЯ
Дівчинка вирішила після вечері помити посуд.
— Мамо, сказала вона, — тепер я завжди допомагатимутобі. І ніколи не
стомлюся.
Мати була зворушена. Вона пригорнуладо себе доньку.
— Гаразд. Якщо так, донечко, тодізавтра перед моїм поверненням
додомузробищось у хаті. Що саме — побачишсама.
— Добре, мамо, я все зроблю, тобінічого не-залишиться!
На другий день мати пішла на роботу. А дівчинка погралася у себе в
дворі. Потім побігла до подружок. І раптом згадала про свою обіцянку все
поробитивдома.
— Ой, пропала моя голівонька! — вигукнула вона. Дівчинка стояла у
дворіі дивилася на всі боки. За що б їй узятися?Але чомусь ніякої роботи
не бачила. Якби їй кинувся у вічі віник, вона підмела б у дворі. Попався б
совок — прибрала б сміття, ганчірка — помила б підлогу на веранді.
Раптом вона побачила на веранді ляльку. Дівчинка взяла її і почала
гратися. Настав вечір, уся сім'я зібралася в хаті. Після вечері мама спитала:
— Ну, що ти сьогодні, донечко, встиглазробитив хаті?
— Ой, — відповіла дівчинка, — я шукала роботуі не знайшла її. Колити
йшла з дому, заховала усі роботи!
— Як це так вийшло. Віник і совокпід ґанком, ганчірка он там, на
цвяшку. Тобітреба навчитися самій знаходити роботу.

35. 35
Наступного дня дівчинка знайшла собіроботу:підмела у дворі,
викинула сміття, помила підлогу. Отак вона навчилася допомагатимамі.
Ш. Сагдулла
Творчі завдання:
- Що пообіцяла дівчинка мамі?
- Чому вона нічого не зробила?
- Що вона відповіла мамі на її запитання?
Додаток 3
Народна мудрість:
 Бджола мала,а й та працює.
 Без діла слабіє сила.
 Без охоти нема роботи.
 Без охоти не скоро йдуть до роботи.
 Без початку нема кінця.
 Без труда нема плода.
 Більше робити, а менше – говорити.
 Діло майстра величає.
 Праця чоловіка годує, а лінь – марнує.
 Хто дбає, той і має.
Додаток 4
Подумайте і скажіть чи можна назвати людинупрацьовитою, якщо
вона:
 завжди знаходить для себе посильнуроботу;

36. 36
 не любить сидіти склавши рук;
 із задоволенням виконує будь-яку роботу;
 старанно працює тоді, коли за нею спостерігають;
 робить тільки те, що їйподобається;
 уміє все робити;
 завжди допомагаєдорослим.
Додаток 5
Діти об’єднуютьсявгрупи. Їм роздають картки із зображенням різних
професій. Діти повинні подумати і розповісти, якіякості повинні мати
представникицих професій,щоб їхня роботаприносиларадість людям.
(Кухар – смачно готує, щоб страви були усім корисні; продавець – уважно
ставиться до покупців.)
Додаток 6
Гра: «Додай словечко»
 Праця чоловіка годує, а …(лінь марнує).
 Бджола мала, а й …(та працює).
 Де господардобреробить -… (там і поле добреродить).
 Не одежа красить людину, а …(добрісправи).
 На дерево дивись як родить, а …(на людину як робить).
 Терпіння і труд …(все перетруть).
 Сім раз відміряй, а …(одинраз відріж).
 Зробив діло - …(гуляй сміло).
Додаток 7

37. 37
Казка «Колосок»
Казка «Дідова дочка та бабина дочка»
Казка «Попелюшка»

38. 38
Лісіна В.Д., учитель початковихкласів
Уманської ЗОШ І-ІІІ ст. №3
Уманської міської ради Черкаськоїобласті
Урок 3. Складаннядеформованихречень.
Абетка чеснот. Чуйність.
Ключові компетентності:
вміння вчитися:
- навчально-організаційні вміння і навички: дотримується режиму
навчальної діяльності, включається в роботу відразу після вказівки
вчителя; доводить роботу до кінця;
- загальномовленнєві: говорить в повільному темпі, чітко, вільно,
виразно, з відповідною силою голосу; запитує про незрозуміле,
невідоме;
- загально пізнавальні: робить висновок (з допомогою вчителя)
узагальнення за результатами виконання навчального завдання;
- контрольно-оцінні: оцінює свою діяльність за орієнтирами,
поданими вчителем; контролює послідовність виконання роботи, її
проміжні та кінцеві результати.
інформаційно-комунікативна:
- знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань;
обговорює отриману інформацію;
громадянська:
- прагне бути культурним у спілкуванні з однокласниками;
загальнокультурна:
- діє згідно з прийнятими правилами поведінки у класі;
соціальна:

39. 39
- співпрацює в парі та групі, проявляє ініціативу, уміє брати на себе
відповідальність;
здоров’язберігаюча:
- дбайливо ставиться до свого здоров’я,дотримується гігієнічних
норм.
Предметнікомпетентності
(конкретизованінавчальніцілі, очікуванірезультати):
Початковийрівень:
- складає речення на задану тему за допомогою питань;
- розуміє необхідність вживання висловів "вибач, будь-ласка".
Середній рівень:
- складає деформованіречення;
- намагається дотримуватися навичокмовленнєвого етикету в
усному і писемномумовленні;
Достатній рівень:
- розрізняєгарніта погані вчинки, їх мотиви і наслідки;
- використовуєсловаввічливостіі вводить їх у речення;
Високий рівень:
- має чітке уявлення про те - що мова є найдосконалішим засобом
спілкування;
- дотримується навичокмовленнєвого етикету в усному і
писемному мовленні;
- самостійно робить необхідні висновки;
- усвідомлює необхідність співчуття, чуйності у спілкуванні з
людьми; розрізняє гарні та погані вчинки, їх мотиви та наслідки;
усвідомлює необхідність будувати дружні стосунки між однокласниками.

40. 40
План уроку
1. Актуалізація опорних знань:
- читання деформованого речення;
- відповідь на запитання. (Додаток 1)
2. Бесіда з метою оголошення теми уроку:
- читання віршів Л. Костенко «Перекинута шпаківня» О. Журлива
«Голуби» (Додаток 2)
3. Робота з деформованими прислів’ями. (Додаток 3)
4. Читання вчителем вірша «Чарівник» М.Лісової з метою
формування задуму висловлювання (Додаток 4).
5. Добір слів з протилежним значенням до слова «чуйний» (Додаток
5).
6. Очікувані результати (Додаток 6).
7. Читання деформованого тексту «Павучок-Повзучок». Вправа
«Мозковий штурм» (Додаток 7).
8. Фізкультхвилинка
9. Розв’язання морального завдання (Додаток 8).
10. Виконання творчого завдання (словесний малюнок) «Живі
картинки» (Додаток 9).
11.Робота в групах. Виконання творчого завдання «Добрі справи»
(Додаток 10).
12.Презентація виконаного завдання.
13.Вправа «Закінч речення» (Додаток 11).
14. Гра «Подаруй своєму сусідові по парті чуйні слова»
15.Підведення підсумків уроку. Аналіз очікуваних результатів.
Висновок. Оцінювання. (Додаток 12).

41. 41
Додаток 1
Прочитайте вислів:
«мову Україну любіть і солов’їну її!»
- Що ви зрозуміли з вислову?
- Чи являється даний вислів реченням? Чому?
- Що виражає речення?
- У якому порядку потрібно розмістити слова?
Любіть Україну і мову її солов’їну!
- До чого закликає речення?
- Чому мову називають солов’їною?
Додаток 2
Л. Костенко «Перекинута шпаківня»
Плаче шпак уранці після зливи,
Де шумлять на греблі явори,
Що шпаківню вітер чорногривий
Перекинув денцем догори.
Борсаються бідні шпаченята,
Як його зарадити біді?
Кліпають із пітьми оченятами:
— Випадемо, татку, що тоді?
Ще якби їм день чи півторадні,
Ще якби їм днів хоча б із п'ять!
Бо вони ще ж зовсім безпорадні, —
Падаючи, ще не полетять.
Як же, хлопці, хатку ви прибили,
Що її порушили вітри?!
Плаче шпак уранці після зливи,

42. 42
Де шумлять на греблі явори...
О. Журлива «Голуби»
Дмитрик любить голубів:
сам хатинку їм зробив.
Змайстрував тоді драбинку
й приладнав їм до хатинки.
Поодинці по драбинці
ходять раді голуби
І до хлопчика воркують:
- Дуже вдячні ми тобі!
- Які почуттявикликають вірші?
- Яка головна думка об’єднує дані вірші?
Додаток 3
Робота з деформованими прислів’ями.
Людина починається а поділене горе вдвічі менше.
Семеро воює з будь-якої біди виручить.
Поділена радість подвійна, той і сам має.
Чуйне серце а один горює.

43. 43
Хто людям добра бажає з добра
Додаток 4
М. Лісова «Чарівник»
Чарівник я, все умію.
Бути магом, хто не мріє?!
Правда, можна ним й не буть,
Просто треба чуйним буть
І про совість не забуть.
Добрі ж справи - завжди з нами,
Мить – і стали чудесами!
- Як автор називає добрі справи?
- Якою повинна бути кожна людина?
- Про що потрібнонезабувати при спілкуванні з іншими людьми?
Додаток 5
До поданого слова добери слова з протилежним значенням:
чуйний - (черствий, байдужий, недобрий).
Назви одним словом: людина, яка проявляє турботу до інших - (чуйна).
Додаток 6
Що ви очікуєте від уроку? (Висловлювання дітей)
- А я очікую, що ви будете гарно працювати в групах…

44. 44
Додаток 7
Читання деформованого тексту «Павучок-Повзучок»
«Павучок-повзучок»
У водіставку по бігав Павучок-Повзучок. тоне Він не, - Павучкові мов
лапки, човникималенькі. Назустріч Мурашка повзла. попросилаВона:
- бігати Навчи мене водіпо.
- Добре, - Павучок відповів -Повзучок.
на воду Спробуваластупити Мурашка, не втонула та мало. Від вона
образизаплакала. шкода Павучкові стало і він Мурашки сказав:
Не плач, я тобі свої дам черевички-човники, по водіі ковзатися ти
зможеш.
дуже Мурашка зраділа, черевички взула по воді і побігла. Павучок-
Повзучокна щасливу подивився Мурашку і подарувати їй вирішив
назавжди черевички.
робитиА що ж мені без черевичків? – подумав Павучок-Повзучок… -
плести Я павутинку тепер буду!
повелося З того павучки часу так і, що, які не по воді ковзаються, плетуть
павутиння собі.
Мозковий штурм «Як вчинити героям казки?»
Розвиток швидкості реакції передбачає тренування такої якості як
креативність. Швидкість думки – кількість ідей, що виникають за одиницю
часу. Гнучкість думки – здатність швидко і без внутрішніх зусиль

45. 45
переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в
одому контексті, можна використати в іншому.
Запитання до казки
- Чи сподобалось вам, як вчинив Павучок-Повзучок?
- Яким був Павучок-Повзучок? (добрим, чуйним, щедрим).
- Чому він вирішив назавжди подарувати свої черевики Мурашці?
Додаток 8
Обговоренняситуації
«Попереду вас іде старенький дідусь. В одній руці в нього важка
сумка, а в другій – палиця. Дідусь зупинився відпочити, поставив сумку і
палицю. Раптом палиця впала. Ви проходили і все це бачили. Що ви
повинні зробити?
На дворі грався маленький хлопчик. Його мама сиділа на лавці і
в’язала шапочку. Хлопчик побіг за м’ячем, впав, забив коліно, лежить і
плаче. Ви сиділи навпроти і все бачили. Що б ви зробили?»
Додаток 9
«Живі картинки» (творче завдання)
Уявіть собі, що раптом ожили всі предмети - як вони допомагають
людям? (Наприклад: «Вікно – пропускає у кімнату сонячніпромінці і
свіже повітря»; «Олівці – допомагають людині намалювати щось
прекрасне»;«Ковдра – зігріває, дарує затишок і тепло тощо).

46. 46
Додаток 10
Малюнок «Добрісправи»
Роздайтедітям картки з назвами або малюнки різних мешканців лісу.
Кожен повинен придумати і скласти словесний малюнок про якусь добру
справу, яку лісовий мешканець зробить для своїх сусідів (наприклад:
«Білочка почастує смачним грибним супом», «Бджілка вилікує від застуди
медом»).
Додаток 11
«Закінчи речення»
Вправа починається з інтенсивної роботиуяви та мислення. В ній
бажана така ситуація, в якій з'являютьсяцікаві, привабливі рішення.
Ви чуйна, уважна, турботлива людина. Словом і ділом намагаєтесь
зробити приємне для оточуючих вас людей.
Закінчи речення: «Для мами я…»
«Для бабусі я…»
«Для друга я…»
«Для вчителя я…»
«Для сестрия…»
«Для брата я…»
Додаток 12
Підведенняпідсумківуроку . Аналіз очікуванихрезультатів.

47. 47
Фронтальна бесіда
- Що ми робили на уроці?
- Чи справдились ваші очікування від уроку?
Метод «Прес»
- Як ви гадаєте, чи знадобляться вам у майбутньому отримані
знання?
На дошці прикріплено опорніслова для висловлювання:
- Я вважаю,що…
- Тому що…
- Наприклад…

48. 48
БеньН.В. учитель початковихкласів
Уманської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім.В.І.Чуйкова
Уманської міської ради Черкаськоїобласті
Урок 4. Мова і мовлення. Складаннярозповідіза серією
малюнків та запитаннями.
Абетка чеснот. Прощення.
Ключові компетентності:
вміння вчитися:
- навчально-організаційні:включається в роботувідразу після вказівки
вчителя; доводить роботу до кінця; орієнтується у часі та береже
його;
- загальномовленнєві: говорить в повільному темпі, чітко, вільно,
виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя,
відповідає на запитання за відомою і вільною моделлю; з повагою
звертається до вчителя, учнів; запитує про незрозуміле, невідоме;
зв’язно (трьома-чотирма реченнями) передає почуте;
- загально пізнавальні: робить (з допомогою вчителя) висновок
узагальнення за результатами виконання навчального завдання;
- контрольно-оцінні: оцінює свою діяльність за орієнтирами,
поданими вчителем;
інформаційно-комунікативна:
- знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань;
обговорює отриману інформацію;
громадянська:
- прагне бути культурним у спілкуванні з однокласниками;
загальнокультурна:

49. 49
- діє згідно з прийнятимиправилами поведінки у класі;
соціальна:
- продуктивно співпрацює в групі, використовує різні ролі, проявляє
ініціативу, підтримує та керує власними взаєминами з іншими,
конструктивно розв’язує суперечливіпитання та проблеми,
досягаючиконсенсусу, уміє брати на себе відповідальність;
здоров’язберігаюча:
- дбайливо ставиться до свого здоров’я.
Предметнікомпетентності
(конкретизованінавчальніцілі, очікуванірезультати):
Початковийрівень:
- передає зміст малюнка;
- розуміє необхідність вживання висловів "вибач, будь-ласка",
"я був неправий", "я більше так не буду".
Середній рівень:
- складає розповідь за малюнком за допомогою питань;
- намагається дотримуватися навичокмовленнєвого етикету в
усному і писемномумовленні;
Достатній рівень:
- розрізняєгарні та погані вчинки, їх мотиви і наслідки;
- використовуєсловапрощення і вводить їх у речення;
складає розповідь за малюнком;
Високий рівень:
- має чітке уявлення про те, що мова є найдосконалішим
засобом спілкування;
- дотримується навичокмовленнєвого етикету в усному і
писемному мовленні;

50. 50
- самостійно, в процесіпрактичного порівняння різних
засобів спілкування, робить необхідний висновок;складає розповідь за
малюнком;
- усвідомлює необхідність прощати від усього серця людину,
яка завинила перед ними, і забувати про її провину; визнає свою провину
та намагатися виправити свої помилки; розрізняє гарні та погані вчинки, їх
мотиви і наслідки; ввести в активний словник учнів такі вирази: "вибач,
будь-ласка", "я був неправий", "я більше так не буду", "я не хотів тебе
образити", "мені дуже соромно"; усвідомлює необхідність будувати
дружні стосунки між однокласниками, поважати батьків.
План уроку
1. Вступна бесіда з метою оголошення теми уроку:
- читання вчителем уривку вірша В.Сосюри «Любіть Україну»
- відповіді на запитання. (Додаток1)
2. Роботаз прислів’ями . Гра «Скриньканародноїмудрості» (Додаток
2).
3. Читання вчителем вірша «Чарівник» М.Лісової з метою формування
задуму висловлювання (Додаток3).
4. Інтерактивна вправа «Дерево очікування». Бесіда. (Додаток4).
5. Словничокморальнихпонять. Конкурс «Чарівні слова».
Опрацювання правил. (Додаток5)
6. Фізкультхвилинка . Мирилки. (Додаток 6).
7. Завдання з розвиткутворчої уяви ( технологія ТРВЗ) «Неіснуюча
картина». (Додаток7).
8. Розгляд серії малюнків. Відповіді на запитання. (Додаток8).
9. Складання розповідіза серією малюнків. Редагування розповідей.
10. Підведення підсумків уроку вчителем. Аналіз очікуваних
результатів. Висновок. (Додаток9).

51. 51
Додаток 1
В.Сосюра «Любіть Україну»
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
- Якими словами поет характеризує українську мову?
- Поміркуй, що об’єднує українців.
- Чому поет назвав українську мову солов’їною?
- Розкажи, що ти уявляєш, коли чуєш слово Україна?
Додаток 2
Збери «Скринькународної мудрості». З’єднай прислів’я. Поясни, як
ти їх розумієш.

52. 52
- Запиши прислів’я, у якому розкривається значення рідної мови в
житті людини.
- Запиши прислів’я, у якому йдеться про значення культури
спілкування.
Додаток 3
- Діти, послухайте вірш і поміркуйте над кожним його словом.
Чарівник я, все умію.
Бути магом, хто не мріє?!
Правда, можна ним й не буть,
Просто треба чуйним буть
І про совість не забуть.
Вода все
сполоще,
душу й серце
обігріло.
Рідна мова -
не полова:
золотий
ключ.
Красне
слово -
тільки злого
слова ніколи.
Щире слово,
добре діло
її за вітром
не розвієш.
Від теплого
слова
й лід
розмерзає.

53. 53
Добрі ж справи - завжди з нами,
Мить – і стали чудесами!
М. Лісова
- Якою повинна бути кожна людина?
- Про що потрібнонезабувати при спілкуванні з іншими людьми?
- Як автор називає добрі справи?
Сьогодні на уроці ми поговоримо про моральні поняття. На
основі цього складемо усну розповідь за серією малюнків.
Додаток 4
Колективна робота
На дошці – дерево без листя. Назва дерева «Дерево очікування».
Кожен учень отримує листочок.
- Подумайте і напишіть на листочках про що ви очікуєте дізнатись на
уроці ?
- В кінці уроку перевіримо чи справдились ваші очікування.
Бесіда вчителя.
Вам іноді доводилось терпіти образи інших людей. Хтось образив
дошкульним словом, а хтось вчинив зло проти вас, Як має поводити себе
людина у цьомувипадку,яку образили?Відповісти злим словом на образу.
Добряче дошкулити кривднику. Чи краще не відповідати злом на зло.
Можливо краще витримати образу і пробачити. Дати відповіді на ці питання
допоможе сьогоднішній урок.
Додаток 5

54. 54
Словничок моральних понять
Доброта - чутливість стан душі людини, що спонукає творити добро.
Милосердя – готовність допомогти кому-небудь або вибачити із
співчуття, людяності.
Порядність – чесність, нездатність до низьких, поганих вчинків.
Чутливість – уміння легко відкликатися на чужі біди, нужди, готовність
допомогти.
Любов – почуття сердечної приязні, готовність робити добро.
Прощення – це вияв любові, вміння щиросердно прощати образи.
Завдання «Хто знаєнайбільше чарівних слів?»
- Чи легко прощатилюдині, яка завинила перед тобою?
- У кого вам найчастіше доводилосьпроситипробачення?
- Якісловави використовуєтеприцьому?(учні, по черзіназиваютьчарівні
слова).
Опрацюванняправил
Діти, прочитайте і запам’ятайте правила.
- Не робитого другим, що тобі не миле.
- Люби людей і все живе на Землі.
- Світ стає кращим завдяки твоєму доброму життю.
- Не соромсядоброти, а соромся злоби.
- Завжди приходь на допомогутому, хто її потребує.
- Прощай іншим їх провиниі тобі прощатимуть.
Додаток 6
Мирилки