Результати дослідження незалежного експерта Зарько Н. І.

1. Правові норми та існуюча практика
колективних переговорів із
укладення колективних договорів
(результати дослідження)
Зарько Надія Іванівна
Незалежний експерт

2. Правова основа функціонування механізму
колективно-договірного регулювання
соціально-трудових відносин:
 Ратифіковані Україною конвенції Міжнародної
організації праці (МОП)
 Закони України
 Підзаконні та нормативно-правові акти Кабінету
Міністрів України, центральних і місцевих органів
виконавчої влади

3. Закони України з питань колективно-
договірного регулювання соціально-
трудових відносин
а) Визначення основних засад, процедур ведення колективних переговорів,
змісту і суб'єктів колективних договорів:
 Кодекс законів про працю України, 1972 р.;
 «Про колективні договори та угоди», 1993 р.;
 «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», 1999 р.;
 «Про організації роботодавців», 2001 р.;
 «Про соціальний діалог в Україні», 2010 р.
б) Колективно-договірне регулювання в окремих сферах праці:
 Господарський кодекс України 2003 р.;
 «Про охорону праці», 1992 р.;
 «Про оплату праці», 1995 р.;
 «Про відпустки», 1996 р.
в) Відповідальність за порушення законодавства та врегулювання
розбіжностей:
 Кодекс України про адміністративні правопорушення, 1984 р.;
 «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», 1998 р.

4. Порівняння правових норм чинного
законодавства з питань колективних
переговорів із укладення колективних угод
№ Правова норма Закон України «Про
колективні договори і угоди»
Закон України «Про соціальний
діалог в Україні»
1. Рівні укладення а) Державний – генеральна угода
(на двосторонній основі);
б) галузевий – галузева угода (на
двосторонній основі);
в) регіональний - регіональна угода
(на двосторонній основі);
г) підприємство, установа,
організація – колективний договір
(на двосторонній основі)
а) Національний – генеральна угода (на
тристоронній або двосторонній основі);
б) галузевий – галузева (міжгалузева)
угода (на тристоронній або двосторонній
основі);
територіальний - територіальна угода (на
тристоронній або двосторонній основі);
г) локальний (підприємство, установа,
організація – колективний договір (на
двосторонній основі)
2. Сторони
Генеральної угоди
професійні спілки, які об’єдналися
для ведення колективних
переговорів і укладення
генеральної угоди;
всеукраїнські об’єднання професійних
спілок, легалізовані відповідно до Закону,
які налічують не менш як сто п’ятдесят
тисяч членів, мають у своєму складі
профспілки, їх організації у більшості
адміністративно-територіальних одиниць
України, не менш як три всеукраїнських
профспілки та визнані репрезентативними
в установленому Законом порядку;

5. Порівняння правових норм чинного
законодавства з питань колективних
переговорів із укладення колективних угод
власники, або уповноважені ними
органи, які об’єдналися для
ведення колективних переговорів і
укладення генеральної угоди і на
підприємствах яких зайнято
більшість найманих працівників
держави;
всеукраїнські об'єднання організацій
роботодавців, на підприємствах членів
яких працюють не менш як двісті тисяч
працівників, які мають у своєму складі
об'єднання організацій роботодавців у
більшості адміністративно-територіальних
одиниць України, а також не менш як три
всеукраїнські об'єднання організацій
роботодавців та визнані
репрезентативними на національному рівні
в установленому Законом порядку;
Кабінет Міністрів України;
3. Сторони галузевої
угоди
професійні спілки чи об’єднання
профспілок або інших
представницьких організацій
трудящих, які мають відповідні
повноваження, достатні для
ведення переговорів, укладення
угоди та реалізації її норм на
більшості підприємств, що входять
в сферу їх дії;
всеукраїнські профспілки, та їх об'єднання,
що діють у межах певного виду або кількох
видів економічної діяльності, членами яких
є не менш як три відсотки працівників,
зайнятих у відповідній галузі та які визнані
репрезентативними на галузевому рівні в
установленому Законом порядку;

6. Порівняння правових норм чинного
законодавства з питань колективних
переговорів із укладення колективних угод
власники, об’єднання власників
або уповноважені ними органи;
всеукраїнські об'єднання організацій
роботодавців, створені за галузевою
ознакою, що діють у межах певного виду
або кількох видів економічної діяльності;
на підприємствах членів яких працюють не
менш як п'ять відсотків працівників,
зайнятих у відповідному виді (видах)
економічної діяльності та які визнані
репрезентативними на галузевому рівні в
установленому Законом порядку;
відповідні центральні органи виконавчої
влади;
4. Сторони
регіональної
(територіальної)
угоди
об’єднання профспілок чи інші
уповноважені трудовими
колективами органи;
обласні, місцеві профспілки, їх організації та
об'єднання, створені за територіальною
ознакою, членами яких є не менше двох
відсотків зайнятого населення у відповідній
адміністративно-територіальній одиниці та
які визнані репрезентативними на
територіальному рівні в установленому
Законом порядку;

7. Порівняння правових норм чинного
законодавства з питань колективних
переговорів з укладення колективних договорів
місцеві органи виконавчої влади
або регіональні об’єднання
підприємців, якщо вони мають
відповідні повноваження;
організації роботодавців, їх об'єднання, що
діють на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці, на
підприємствах членів яких працюють не
менше п'яти відсотків зайнятого населення у
відповідній адміністративно-територіальній
одиниці та які визнані репрезентативними на
територіальному рівні в установленому
Законом порядку;
місцеві органи виконавчої влади, що діють на
території відповідної адміністративно-
територіальної одиниці, також можуть бути
органи місцевого самоврядування в межах
повноважень, визначених законодавством;
5. Сторони
колективного
договору на
підприємстві
одна або кілька профспілкових чи
інших уповноважених на
представництво трудовим
колективом органи, а у разі
відсутності таких органів –
представники трудящих, обрані і
уповноважені трудовим
колективом;
власник або уповноважений ним
орган.
первинні профспілкові організації, а в разі їх
відсутності - вільно обрані для ведення
колективних переговорів представники
(представник) працівників;
роботодавець та/або уповноважені
представники роботодавця.

8. Суб'єкти сторони власників
Генеральної угоди
Кількість організацій роботодавців (підприємців) – учасників колективних
переговорів та укладення Генеральної угоди
Рік
укладення
Загальна
кількість
Із загальної кількості:
ВООР* ВАПР** ВООР та ВАПР, які
делегували свої
повноваження
2004 22 1 2 19
2008 24 2 2 20
2010 45 21 - 24
•*Всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, утворені відповідно до Закону України “ Про
організації роботодавців ”;
•** Всеукраїнські асоціації, об'єднання підприємців і роботодавців, утворені відповідно до Закону
України “ Про об'єднання громадян ”

9. Суб'єкти профспілкової сторони
Генеральної угоди
Рік
Всеукраїнські об'єднання профспілок Всеукраїнські галузеві профспілки, що
не входять в об'єднання
Загальна
кількість
діючих
Кількість
суб'єктів
Генеральної
угоди
% від
загальної
кількості
Загальна
кількість
діючих
Кількість
суб'єктів
Генеральної
угоди
% від
загальної
кількості
1995 рік
Статистика
відсутня 3
Статистика
відсутня 7
2002 рік 9 8 88,9 % 26 16 61,5 %
2004 рік 12 6 50 % 44 18 40,9%
2008 рік 15 6 40 % 62 11 17,7%
2010 рік 16 6 37,5 % 92 11 11,9%

10. Суб'єкти діючих та зареєстрованих
галузевих угод
Рік Загальна
кількість угод
Із них укладена за участю:
Державних
органів влади
Асоціацій
підприємців,
власників
окремих
підприємств
Об'єднань
організацій
роботодавців
, створених
відповідно до
Закону
Профспілок
2003 75 75 11 - 75
2011 95 65 38 7 95

11. Рівні колективних переговорів та їх
взаємозв'язок

12. Національний рівень: Генеральна угода
У прийнятому в 1993 році Законі про колективні договори визначено, що на угодою на
державному рівні регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-
економічної політики і трудових відносин щодо:
 гарантій праці та забезпечення продуктивної зайнятості;
 мінімальних соціальних гарантій оплати праці і доходів всіх груп і верств населення,
які б забезпечували достатній рівень життя;
 розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів;
 соціального страхування;
 трудових відносин, режиму праці і відпочинку;
 задоволення духовних потреб населення;
 умов зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в
оплаті праці;
 забезпечення рівних та можливостей жінок і чоловіків.

13. Структура та розподіл зобов'язань сторін
Генеральної угоди на 2010-2012 роки
РОЗДІЛ Положення, зобов'язання
Всього СД/СЗ СВ КМУ СП
1. Розвиток вітчизняного виробництва для
забезпечення продуктивної зайнятості
78 18 30 24 6
2. Оплата праці 29 16 4 6 3
3. Охорона праці, умови праці та
відпочинку, охорона навколишнього
природного середовища
27 11 5 11 -
4. Соціальний захист 27 11 - 16 -
5. Задоволення духовних потреб 20 5 1 9 5
6. Соціальний діалог 11 11 - - -
7. Заключні положення 11 10 - 1 -
Всього зобов'язань / у % до загальної
кількості
203 82
40,4%
40
19,7%
67
33%
14
6,8%

14. Причини неврахування положень Генеральної
угоди в угодах нижчого рівня:
 часові рамки колективних переговорів і термін дії угод різних рівнів
не співпадають. Наприклад, значна частина галузевих і
регіональних угод укладена на 2009-2011 роки, навіть ті, які за
терміном дії співпадають з генеральною угодою, тобто на 2010-
2012 роки були укладені раніше, ніж генеральна (листопад 2010
року);
 суб’єкти колективних угод нижчого рівня не перебувають у сфері
дії сторін, що підписали генеральну угоду;
 суб’єкти угод не враховують рекомендації реєструючого органу
щодо окремих положень угод, які погіршують умови працівників,
порівняно з генеральною угодою.

15. Галузевий рівень: галузева угода
Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми щодо:
 нормування і оплати праці, зокрема, встановлення для підприємств галузі
(підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації
на основі єдиної тарифної сітки та мінімальних розмірів доплат і надбавок
з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп, умов
зростання фондів оплати праці, встановлення міжпосадових
(міжкваліфікаційних) співвідношень в оплаті праці;
 встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій , пільг у сфері
праці та зайнятості;
 трудових відносин, умов і охорони праці;
 житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації
оздоровлення та відпочинку;
 забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків і жінок.

16. Порівняння структури
діючих галузевих угод
Невиробнича сфера Промисловість
Галузева угода у сфері
охорони здоров'я
на 2007-2011 роки
Галузева угода у сфері
торгівлі та послуг
на 2009-2011 роки
Галузева угода гірничо-
металургійного
комплексу
на 2011-2012 роки
Галузева угода
машинобудівного
комплексу
на 2010-2012 роки
Назви розділів угод
1. Загальні положення 1. Загальні положення 1. Загальні положення 1. Сторони, що уклали
угоду.
2. Загальні положення.
2. Створення умов для
забезпечення стабільного
розвитку галузі,
продуктивної зайнятості.
3. Зайнятість.
2. Сприяння розвитку
торгівельної діяльності та
підприємництва.
3. Трудові відносини:
3.1. У сфері зайнятості та
соціального захисту
працівників
2. Сприяння розвитку
виробництва,
забезпечення
продуктивної зайнятості,
запобігання банкрутству
підприємств.
3. Створення умов для
забезпечення стабільного
розвитку галузі.
4. Зайнятість.
4. Оплата праці. 3.2. У сфері нормування
та оплати праці
3. Оплата і нормування
праці
5. Оплата праці.
6. Нормування праці.

17. Порівняння структури
діючих галузевих угод (продовження)
Охорона здоров'я Торгівля та послуги Металургія Машинобудування
5. Умови праці та
відпочинку.
3.3. У сфері охорони,
умов праці та відпочинку.
4. Робочий час та час
відпочинку.
5. Охорона праці та
здоров'я працівників.
7. Режим праці та
відпочинку.
8. Охорона праці.
6. Соціальний захист та
задоволення культурних
потреб.
4. Забезпечення
соціальних прав та
гарантій.
6. Соціальний захист та
задоволення культурних
потреб.
7. Робота з молоддю.
9. Соціальні гарантії.
10. Робота з молоддю.
5. Забезпечення
конструктивної взаємодії
та соціального
партнерства.
8. Гарантії діяльності і
дотримання прав
профспілок.
9. Соціальне партнерство.
11. Гарантії діяльності
профспілок.
7. Заключні положення. 6. Заключні положення. 10. Контроль за
виконанням галузевої
угоди.
12. Контроль за
виконанням угоди.
13. Критерії оцінки
виконання угоди.
14. Відповідальність
сторін за виконання угоди.
15. Заключні положення.

18. Стан укладення галузевих угод
Станом на 31 грудня 2011 року в Україні зареєстровано та
діє 5 галузевих угод, із них укладені в таких видах
(секторах) економічної діяльності:
 промисловість – 30;
 транспорт – 10;
 будівництво – 14;
 зв’язок – 3;
 агропромисловий комплекс – 7;
 невиробнича сфера (охорона здоров'я, наука і освіта,
державні органи управління) - 31

19. Динаміка кількості найманих працівників
підприємств, установ, організацій за видами
економічної діяльності
Вид діяльності 2000 рік 2008 рік 2009 рік 2010 рік 2000/10 + -
Усього зайнято (тис.
осіб)
16 044,0 13 938,9 12 948,5 12564,2 - 3 479,8
Сільське господарство,
мисливство, рибальство
2 785,7 1 000,8 905,9 805,9 - 1 978,8
Промисловість 4 474,2 3 579,6 3 184,6 3 031,1 - 1 443,1
Будівництво 781,7 745,6 570,0 496,6 - 285,1
Торгівля, ремонт
автомобілів, побутових
виробів; діяльність готелів
та ресторанів
1 206,6 1 562,8 1 415,5 1 316,7 + 110,1
Діяльність транспорту та
зв'язку
1 178,5 1 078,5 1 039,7 1 009,7 - 168,8
Фінансова діяльність 165,2 385,2 338,9 317,6 + 152,4
Операції з нерухомим
майном, оренда
766,3 967,1 938,8 917,8 + 151,5

20. Сфера охоплення галузевими угодами
(гірничо-металургійний комплекс)
Профспілка трудящих
металургійної та
гірничодобувної промисловості
України
ВОООР “ Федерація металургів
України ”
ВОООР “ Федерація
роботодавців гірників України ”
металургійне виробництво та
виробництво готових металевих
виробів (підсекція ДJ)
виробництво: коксу (23.10.0);
вогнетривких керамічних виробів
(26.26.0); чавуну, сталі та
феросплавів (27.10.0); труб (27.2);
кольорових металів (27.4); інші види
оброблення сталі (27.3)
добування корисних копалин, крім
паливно-енергетичних (підсекція
СВ)
добування залізних руд (13.10.0) добування: бітумінозних сланців та
пісковику (11.10.4); уранової та
торієвої руд (12.00.0); металевих
руд (13); інші галузі добувної
промисловості (14)
Загальна чисельність
працівників за КВЕД
483,2 тис. Загальна чисельність
працівників за КВЕД
342,2 тис. Загальна чисельність
працівників за КВЕД
135,5 тис.
Членів профспілки 314,8 тис. Працівників на
підприємствах-членах
ВОООР
100,5 тис. Працівників на
підприємствах-членах
ВОООР
134,9 тис.
% охоплення 65,2% % охоплення 29,4% % охоплення 99,6%

21. Кількість працівників за організаційно-
правовими формами господарювання та
видами економічної діяльності у 2010 році
Вид економічної
діяльності
Середньо
облікова
кількість
штатних
працівників
(тис. осіб)
У тому числі за формами господарювання, %
Державні
підприємства
Комунальні
підприємства
Відкриті
акціонерні
товариства
Товариство з
обмеженою
відповідаль-
ністю
Приватні
підприємства
Усього 10 758,5 3,9 3,8 9,4 18,9 3,9
Будівництво 380,1 1,6 1,8 8,8 40,7 11,2
Торгівля 904,1 0,4 1,5 2,1 64,6 11,5
Охорона здоров'я 1268, 5 0,6 1,6 0,1 1,6 0,5
Транспорт 726,3 7,8 6,3 5,7 13,6 2,4
Добування вугілля 282,4 10,4 - 18,0 4,8 0,5
Металургійне
виробництво
339,3 1,5 0,1 52,0 16,7 1,7
Виробництво
машин та
устаткування
253,3 10,7 0,8 39,3 19,2 2,8

22. Кількість працівників за джерелами
фінансування та видами економічної
діяльності у 2010 році
Вид економічної діяльності
Середньооблікова кількість штатних працівників
усього, тис. осіб
із них оплата праці яких фінансується за
рахунок бюджетних коштів
усього, тис. осіб у % до загальної
кількості
Україна 10 758,5 3 615,5 33,6
Промисловість 2 841,8 5,5 0,2
Добувна промисловість 445,6 - -
Будівництво 380,1 1,2 0,3
Торгівля 904,1 0,9 0,1
Діяльність транспорту 726,3 5,6 0,8
Охорона здоров'я 1 268,5 1 173,9 92,5
Надання комунальних послуг 368,9 204,5 55,4

23. Перешкоди, проблеми ефективної дії
галузевих угод:
 недостатність представництва та легітимності соціальних партнерів в
певних видах (секторах) економічної діяльності;
 зменшення облікової чисельності штатних працівників підприємств у
галузях, де традиційно діють профспілки;
 не спів падання галузевої структури профспілок і організацій роботодавців
із класифікацією видів економічної діяльності;
 “ відставання ” темпів створення організацій роботодавців від структурних
змін в економіці;
 суттєве зменшення питомої ваги підприємств, що перебувають у сфері
управління державних органів влади, які виступають суб'єктом сторони
власників;
 недостатня взаємна інформованість представницьких галузевих
організацій про склад суб’єктів, інтереси яких вони уповноважені
представляти, і як результат – невизначеність сфери дії галузевих угод.

24. Регіональний рівень
 Угоди на регіональному рівні (стаття 8 Закону “ Про колективні договори
і угоди ”) регулюють норми соціального захисту найманих працівників
підприємств, включають вищі, порівняно з генеральною угодою соціальні
гарантії, компенсації, пільги.
 Станом на 31.12. 2011 року укладено і зареєстровано 29 регіональних
угод: в Автономній Республіці Крим (1), усіх областях (24), містах Києві (3)
та Севастополі (1).
 У деяких регіонах (Волинська, Донецька, Миколаївська, Хмельницька
області) укладаються районні та галузеві обласні угоди).
 Суб'єктами сторін регіональних угод є обласні державні адміністрації,
обласні організації роботодавців та їх об'єднання, профспілки та їх
об'єднання. В окремих регіонах в укладенні угод беруть участь місцеві
органи самоврядування (обласні ради).

25. Динаміка співвідношення найманих працівників
підприємств, установ, організацій та
зайнятого населення по регіонам
РЕГІОН
У % до загальної кількості зайнятих
2000 рік 2008 рік 2009 рік 2010 рік
Україна 79,5 66,5 64,1 62,0
Донецька 79,1 69,4 68,4 66,3
Закарпатська 60,7 44,9 44,7 43,9 ( ! )
Івано-Франківська 61,0 55,7 52,6 50,6
Миколаївська 84,5 58,6 55,5 53,7
Хмельницька 85,7 55,5 53,3 52,4
Чернівецька 78,4 46,2 44,2 42,5 ( ! )
м. Київ 87,2 87,9 87,3 83,2

26. Порівняння структури діючих
регіональних угод
Донецька область Івано-Франківська Миколаївська Хмельницька м. Київ
Загальні положення Загальні положення Загальні положення Загальні положення Загальні положення
1. Сприяння
вітчизняному
виробництву та
забезпечення
продуктивної
зайнятості
1. У сфері розвитку
виробництва
2. Забезпечення
продуктивної
зайнятості
1. Зобов'язання сторін
у сфері розвитку
виробництва і
підприємництва та
забезпечення
продуктивної
зайнятості
1. У сфері соціально-
економічних та
виробничих відносин.
2. Забезпечення
продуктивної
зайнятості та
соціального захисту
від безробіття.
1. Економічна
політика м. Києва та
участь профспілок і
організацій
роботодавців у її
виробленні та
реалізації.
2. Зайнятість,
гармонізація попиту
та пропозицій робочої
сили.
2. У сфері оплати
праці та підвищення
доходів населення.
3. У сфері оплати
праці.
3. Зобов'язання сторін
у сфері оплати праці.
3. Оплата праці та
трудові відносини.
3. Оплата праці.
3. Охорона праці та
здоров'я, умови праці
та відпочинку
4. Охорона праці та
здоров'я.
5. Трудові відносини
та правовий захист
населення.
4. Зобов'язання сторін
у сфері охорони праці
та здоров'я.
4. Охорона праці,
здоров'я працюючих
та навколишнього
середовища.
4. Охорона праці,
здоров'я, забезпечення
безпечної
життєдіяльності
населення.

27. Порівняння структури діючих
регіональних угод (продовження)
Донецька область Івано-Франківська Миколаївська Хмельницька м. Київ
4. Соціальний захист
населення.
6. Соціальний захист. 5. Зобов'язання сторін
у сфері соціального
захисту та
задоволення духовних
потреб.
5. Задоволення
соціальних гарантій.
5. Соціальні виплати
та гарантії.
5. Задоволення
соціально-культурних
і духовних потреб
населення.
7. Задоволення
соціально-культурних
і духовних потреб
населення.
6. Збереження та
розвиток соціально-
побутової сфери.
7. Організація
оздоровлення,
культури і спорту.
6. Соціальне
партнерство.
8. Розвиток
соціального діалогу.
6. Соціальний діалог. 6. Соціальний діалог. 8. Соціальний діалог.
9. Гарантії
профспілкової
діяльності.
7. Механізм реалізації
угоди.
9. Заключні
положення.
7. Заключні
положення.
7. Заключні
положення.
10. Механізм
реалізації зобов'язань
регіональної угоди.

28. Колективні договори на підприємствах,
установах, організаціях
Колективний договір, що укладається на підприємствах, в установах та організаціях –
найпоширеніша і найважливіша форма колективно-договірного регулювання
виробничих, соціально-економічних, трудових відносин, зокрема:
 змін в організації виробництва і праці;
 забезпечення продуктивної зайнятості;
 нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної
плати, інших соціальних виплат, умов регулювання фондів оплати праці та
встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
 встановлення гарантій компенсацій, пільг;
 участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку
підприємств (якщо це передбачено статутом);
 умов і охорони праці, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
 забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування,
організації оздоровлення і відпочинку працівників;
 гарантій діяльності профспілок чи інших представницьких організацій трудящих.

29. Порівняння структури діючих
колективних договорів
Товариство
з обмеженою
відповідальністю
“Миколаївський
глиноземний завод”
Приватне акціонерне
товариство
“ Фірма Бакалія “
Міська клінічна
лікарня № 9
м. Київ
Комунальне
підприємство
“Оболонь-ліфтсервіс”
І. Загальні положення. Загальні положення
1. Мета укладення
договору.
2. Сторони договору та їх
повноваження.
3. Сфера дії договору.
4. Термін дії договору і
набуття ним чинності.
5. Порядок внесення змін
та доповнень до договору.
І. Загальні положення.
ІІ. Роль і місце
адміністрації, профкому,
працівника установи, їх
взаємодія.
І. Загальні положення
V. Ділове середовище та
інформування.
І. Виробничі відносини
6. Оплата праці
ІІІ. Питання виробничої
діяльності.
ІІ. Виробничо-економічна
діяльність і розвиток
підприємства.
VІ. Забезпечення
зайнятості.
ІІ. Забезпечення
продуктивної зайнятості.
ІІІ. Забезпечення
продуктивної зайнятості,
трудові відносини, режим
праці та відпочинку.

30. Порівняння структури діючих
колективних договорів (продовження)
“ Миколаївський
глиноземний завод ”
“ Фірма Бакалія “ Міська клінічна
лікарня № 9
“ Оболонь-ліфтсервіс”
ІV. Навчання і розвиток. ІV. Підготовка,
підвищення кваліфікації і
загальноосвітнього рівня
кадрів.
ІІ. Оплата праці, соціальні
гарантії та пільги
ІV. Оплата праці. V. Оплата праці.
ІІІ. Робочий час і час
відпочинку.
ІІІ. Трудові відносини,
режим праці та час
відпочинку
V. Робочий час і
відпочинок.
VІІ. Охорона праці та
навколишнього
середовища.
ІV. Охорона праці та
здоров'я.
VІ. Охорона праці та
здоров'я працюючих.
Соціальні гарантії, пільги
та компенсації
VІ. Охорона праці.
V. Соціальні пільги та
гарантії, соціальне
страхування, побутове,
культурне, медичне
обслуговування,
організація оздоровлення
і відпочинку працівників.
VІІ. Соціальні пільги та
гарантії, забезпечення
житлово-побутового,
культурного, медичного
обслуговування,
організація оздоровлення
і відпочинку працівників.

31. Порівняння структури діючих
колективних договорів (продовження)
“ Миколаївський
глиноземний завод ”
“ Фірма Бакалія “ Міська клінічна
лікарня № 9
“ Оболонь-
ліфтсервіс”
VІІІ. Гарантії діяльності
профспілкової
організації.
VІ. Гарантії діяльності
профспілкового
комітету.
VІІ. Повноваження
профкому.
VІІІ. Гарантії діяльності
профспілкової
організації.
ІХ. Цілі співпраці сторін,
що закріплюють
принципи соціального
партнерства.
VІІІ. Порядок вирішення
трудових спорів.
Х. Заключні положення. VІІ. Обов'язки та
відповідальність сторін.
Контроль за
виконанням.
ІХ. Відповідальність
сторін за порушення і
невиконання
колективного договору.
ІХ. Заключні положення

32. Динаміка кількості укладених договорів і
охоплених ними найманих працівників
Рік
Кількість укладених та
зареєстрованих
колективних договорів,
одиниць
Кількість працівників, охоплених колективними
договорами
тис. осіб у % до облікової кількості
штатних працівників
2010* 105 014 8 967,6 81,6
2009 94 964 9 038,3 83,9
2008 95 656 9 429,3 83,4
2007 94 485 9 596,1 82,4
2006 92 479 9 575,0 82,7
*У 2010 році до загальної форми звітності включено підприємства і відокремлені підрозділи із
кількістю найманих працівників 10 і більше осіб, до 2009 року включно наведені дані без урахування
працівників статистично малих підприємств. Станом на 01.12.2011 р. за даними Єдиного державного
реєстру підприємств в Україні діяло 1322429 підприємств, установ і організацій, із них 1267017 із
статусом юридичної особи.

33. ВИСНОВКИ
 Аналіз структури, змісту положень, механізмів контролю та стану виконання діючих
колективних договорів і угод всіх рівнів свідчить про наступне:
 переважна більшість колективних угод всіх рівнів укладена на основі моделей, які
було розроблено робочими групами фахівців, делегованих тристоронніми
партнерами, в рамках реалізації в Україні Проекту МОП з Декларації в 2002-2003
роках;
 існують суттєві відмінності між угодами різних рівнів в частині співвідношення
положень, що носять характер домовленостей, положень, якими встановлюються
норми (умови) праці та зайнятості, і положень, що носять характер зобов’язань
сторін щодо досягнення певного рівня зайнятості та створення умов для цього
(удосконалення законодавства, розроблення та впровадження цільових програм,
комплексу заходів тощо);
 сфера дії колективних угод національного, галузевого та регіонального рівнів
обмежена складом суб’єктів сторін та їх повноваженнями у вирішенні питань, що
віднесені законодавством до сфери колективно-договірного регулювання на певних
рівнях;

34. ВИСНОВКИ
 допускається невідповідність умов праці та зайнятості, встановлених в колективних
договорах на підприємствах, умовам, визначеним колективними угодами вищого
рівня;
 досить значна частина положень колективних угод носить формальний характер, про
що свідчать встановлені терміни їх дії та періодичність і зміст внесених змін.
Особливо це стосується бюджетної сфери, що пов’язано із законодавчим
обмеженням колективно-договірного регулювання оплати праці;
 недостатність розвитку партнерських відносин на галузевому рівні та невідповідність
галузевої розгалуженості профспілок і організацій роботодавців структурі видів
економічної діяльності впливає на ефективність дії галузевих угод;
 стан виконання колективних угод та результати вирішення колективних трудових
спорів обумовлюють необхідність удосконалення механізмів контролю за їх
виконанням, а також розширення переліку підстав для встановлення дисциплінарної,
адміністративної та кримінальної відповідальності осіб, винних у порушенні
законодавства про колективні договори.

35. РЕКОМЕНДАЦІЇ
 На основі проведеного дослідження структури, змісту діючих колективних угод
всіх рівнів, механізмів контролю та законодавчих норм, що містяться в чинних
законодавчих актах, пропонується наступне:
 1. Передбачити у проекті Трудового кодексу (чи в новій редакції Закону про
колективні договори і угоди) визначення правового статусу колективних угод всіх
рівнів як нормативного акту, яким регулюються трудові, соціальні, економічні
відносини на відповідному рівні та встановлюються норми, соціальні гарантії, пільги у
сфері праці та зайнятості.
 2. Оскільки термін «угода» і «договір» мають однакове значення, пропонується
вживати термін «колективна угода» на відповідному рівні.
 3. Враховуючи особливості і відмінності застосування положень угод, що носять
загальний характер домовленостей і рекомендацій, укладати колективні угоди на
рівнях, вищих за підприємство, на тристоронній основі, розмежувавши зобов’язання
центральних і місцевих органів влади, як власника підприємств і як органу державної
влади, що мають визначені законодавством повноваження щодо формування і
забезпечення реалізації державної політики у певних сферах. У цьому випадку сфера
дії значної частини положень угод розшириться.

36. РЕКОМЕНДАЦІЇ
 4. Для оптимізації переговорного процесу, забезпечення дієвого контролю та
виконання угод всіх рівнів:
 4.1) доповнити перелік підстав для встановлення дисциплінарної чи
адміністративної відповідальності осіб, уповноважених сторонами, за порушення
законодавства про колективні угоди:
 порушення прав представників сторін під час ведення колективних переговорів;
 порушення прав суб’єктів щодо приєднання до угоди;
 перешкоджання здійсненню контролю за виконанням угоди;
 не забезпечення ознайомлення працівників з умовами чинної колективної угоди
(рівень підприємства).
 4.2) встановити часові рамки проведення колективних переговорів з укладення угод
різних рівнів, а також передбачити укладення угоди у році, що передує року початку її
дії;
 4.3) кожній стороні розробляти плани заходів щодо реалізації положень угод з
визначенням відповідальних посадових осіб;
 4.4) розробити механізм контролю за усуненням допущених порушень законодавства
у змісті колективних угод, виявлених під час повідомної реєстрації;

37. РЕКОМЕНДАЦІЇ
 4.5) поновити у формах державної статистичної звітності підприємств дані про стан
виконання положень колективних угод за розділами оплата праці; охорона праці;
умови зайнятості;
 4.6) забезпечити доступ роботодавців та трудящих до змісту колективних угод всіх
рівнів шляхом розміщення їх в друкованих та електронних засобах масової
інформації.
 5. Загальні пропозиції щодо оптимізації структури та змісту положень
колективних угод:
 5.1) «розвантажити» угоди від положень, які стосуються питань, вирішення і
врегулювання яких можна здійснювати застосовуючи інші форми і механізми
соціального діалогу, такі як консультації, діяльність інститутів соціального діалогу
тощо, а також від положень, що носять неконкретний, загальний характер, або
повторюють норми законодавства без встановлення їх вищого рівня;
 5.2) положення угод щодо «задоволення духовних та культурних потреб»,
«забезпечення житлом» розглядати у руслі додаткових пільг і соціальних гарантій
працівників, у разі домовленості сторін та за наявності відповідних фінансово-
економічних умов в галузі, регіоні, на підприємстві;

38. РЕКОМЕНДАЦІЇ
 5.3) передбачити в угодах всіх рівнів наскрізні положення щодо:
 забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок;
 створення умов для недопущення дискримінації у сфері праці за ознакою реального
або приписуваного статусу ВІЛ-інфікованої особи, забезпечення необхідних заходів
щодо створення безпечних умов праці, особливо в тих галузях і на підприємствах, де
існує підвищений ризик ВІЛ-інфікування під час виконання службових обов’язків;
 недопущення дискримінації за будь-якими ознаками (статі, віку, захворювання,
національності, віросповідання, партійного членства).
 6. З метою посилення взаємозв'язку між колективними угодами різних рівнів, та з
урахуванням єдиної сфери регулювання, запровадити єдину структуру (модель)
колективних угод з різним наповненням залежно від рівня укладення та компетенції
суб'єктів переговорного процесу.

39. Модель колективної угоди
Назва розділу
Основні положення
Генеральна угода Галузева угода Регіональна угода Колективна угода
на підприємстві
Загальні положення Мета укладення угоди; сфера дії та застосування; терміни дії та набрання чинності; повна
назва сторін угоди та їх повноваження (перелік суб'єктів з координатами подати в
додатку); зазначення угод вищого рівня, положення яких застосовуються, даючи їх повну
назву); порядок внесення змін та доповнень до угоди
Розділ І. Сприяння
розвитку
вітчизняного
виробництва
(стабільному
розвитку галузі;
економічному
розвитку регіону;
ефективній
діяльності
підприємства) для
забезпечення
продуктивної
зайнятості
населення
(працівників)
забезпечення
виконання цільових
програм розвитку
вітчизняного
виробництва;
удосконалення
механізмів
фінансово-
кредитної підтримки
окремих галузей;
організація системи
професійного
навчання;
встановлення
темпів зростання
рівня зайнятості…
забезпечення
стабільного
розвитку галузі та
продуктивної
зайнятості
працівників;
впровадження
перспективно
конкурентних
напрямів діяльності
та механізмів
стимулювання
підприємств галузі;
встановлення
допустимої межі
вивільнення…
зростання обсягів
виробництва,
продуктивності
праці, фінансової
стабілізації
підприємств регіону;
забезпечення
розвитку базових
галузей та
самодостатності
розвитку регіону,
підвищення його
фінансової
самостійності;
показники
зайнятості…
технічне
переозброєння
виробництва;
підвищення його
технічного рівня,
впровадження нової
техніки,
прогресивних
технологій,
автоматизації і
механізації
виробничих
процесів; умови
перенавчання та
підвищення
кваліфікації…

40. Модель колективної угоди
Назва розділу Генеральна угода Галузева угода Регіональна угода Колективна угода
на підприємстві
Розділ ІІ. Оплата та
нормування праці.
встановлення
темпів зростання
розміру середньої
заробітної плати,
розміру заробітної
плати
некваліфікованого
працівника не
бюджетної сфери;
переліку і розмірів
доплат і надбавок
до тарифних ставок,
окладів і посадових
окладів працівників
підприємств,
установ і
організацій, що
мають міжгалузевий
характер; умов
підвищення
мінімальної
заробітної плати…
встановлення для
підприємств галузі
мінімальних
гарантій заробітної
плати відповідно до
кваліфікації на
основі єдиної
тарифної сітки та
мінімальних розмірів
доплат і надбавок з
урахуванням
специфіки, умов
праці окремих
професійних груп;
умов зростання
фондів оплати
праці; встановлення
міжпосадових
(міжкваліфікаційних)
співвідношень в
оплаті праці…
визначення
реальної вартості та
ціни робочої сили в
регіоні з
урахуванням його
соціальних,
виробничих,
екологічних та інших
факторів;
встановлення
темпів зростання
номінальної
заробітної плати
працівників,
зайнятих в економіці
регіону та розміру
тарифної ставки
робітника першого
розряду на
підприємствах
комунальної
власності…
визначення форм і
систем оплати
праці;
встановлення
частки основної
заробітної плати у
середній заробітній
платі працівників
підприємства та
питомої ваги фонду
оплати праці у
структурі витрат на
виробництво;
встановлення
мінімальної
тарифної ставки для
робітників, які
виконують просту
некваліфіковану
роботу та розміри
тарифних ставок і
схеми посадових
окладів працівників

41. Модель колективної угоди
Назва розділу Генеральна
угода
Галузева угода Регіональна
угода
Колективна угода
на підприємстві
Розділ ІІІ. Режими
праці та відпочинку.
умови та порядок
перенесення
робочих днів;
перелік норм
щодо режимів
праці та
відпочинку для
встановлення в
угодах нижчого
рівня…
встановлення для
підприємств галузі
загальних умов щодо
режимів праці та
відпочинку: тривалість
робочого часу,
запровадження
неповного робочого дня,
скороченої тривалості
робочого тижня,
надання додаткових
відпусток….
дотримання
законодавства про
працю на
підприємствах
регіону;
збереження та
розвиток бази
санаторно-
курортного й
літнього
оздоровлення
трудящих …
умови застосування
контрактної форми
при прийнятті на
роботу та
переведення
працівника на іншу
роботу;
встановлення
тривалості робочого
часу, умови надання
додаткових
відпусток…
Розділ ІV. Охорона
праці та здоров'я
працівників і
навколишнього
природного
середовища.
запровадження
загальнодержавни
х програм з
охорони праці,
навколишнього
середовища тощо;
механізми
стимулювання
впровадження
екологічно чистих
технологій…
галузеві норми
безоплатної видачі
спецодягу;
встановлення розміру
витрат на охорону праці
для підприємств галузі;
умови створення
медичних служб на
підприємствах із
шкідливими умовами..
забезпечення
фінансування
заходів з охорони
праці з місцевого
бюджету;
впровадження
системи
страхування
виробничих
ризиків…
проведення
атестації робочих
місць; визначення
розмірів відрахувань
коштів до фонду
охорони праці
підприємства від
фактичного обсягу
реалізованої
продукції …

42. Модель колективної угоди
Назва розділу Генеральна угода Галузева угода Регіональна угода Колективна угода
на підприємстві
Розділ V.
Соціальний захист,
пільги та
компенсації.
розвиток,
удосконалення і
умови
функціонування
системи соціального
страхування;
запровадження і
упорядкування
переліку пільг і
компенсацій та
категорій громадян,
яким вони
надаються;
створення умов для
відтворення
трудових ресурсів
(оздоровлення,
навчання, побутове
обслуговування)…
умови здійснення за
рахунок прибутку
підприємств галузі
додаткових
соціальних виплат;
запровадження
недержавного
пенсійного,
медичного
страхування;
надання
підприємствам
дотацій, пільг,
кредитів для
часткового
фінансування
соціальної
інфраструктури….
забезпечення при
формуванні
місцевих бюджетів
виділення
асигнувань для
вирішення проблем
соціального захисту
відповідних
категорій громадян;
визначення
необхідного рівня
обслуговування
населення
відповідно до
нормативів
мінімальних
соціальних потреб…
встановлення
переліку та умов
надання пільг і
компенсацій
працівникам
(житлово-побутове
забезпечення,
компенсація витрат
на навчання,
утримання дітей,
ритуальні послуги
тощо, матеріальне
заохочення та
допомога,
відрахування коштів
на культурно-
масову,
фізкультурну і
оздоровчу роботу)…
Заключні положення Підрозділи: порядок взаємодії сторін під час реалізації угоди; порядок здійснення
контролю за виконанням угоди; критерії оцінки виконання положень угоди із визначенням
переліку об'єктивних обставин, за яких може бути призупинення дії окремих положень чи
зниження рівня встановлених розмірів грошових виплат.

43. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
З повагою Зарько Н.І.