Перша допомога при механічних травмах та кровотечах

1. Перша допомога при ударах,
вивихах, переломах,
розтягненні зв'язок.
Припинення кровотеч. Перша
допомога при пораненнях

2. Ціль уроку: Навчитись розрізняти види механічних травм і
ушкоджень та надавати першу допомогу відповідно до кожного
випадку.
Травма — ушкодження в організмі людини, спричинене зовнішніми
чинниками.
Механічні травми - це травми спричинені дією механічного впливу (удари,
порізи, скручення, стиснення, тощо) на організм людини.

3. Перша допомога при ударах, вивихах,
переломах, розтягненні зв'язок

4. Перша допомога при ударах (забої)
Найчастіше удару зазнають поверхневі м'які тканини— шкіра і підшкірна жирова
клітковина. Травми після таких випадків можуть бути різними, але
найрозповсюдженіші з них - забої.
Забій - це закрите механічне ушкодження м'яких тканин і органів без видимого
порушення їх анатомічної цілості. Виникає внаслідок падіння з невеликої висоти або
удару, нанесеного тупим предметом.
Тяжкість забиття визначається характером травмівного агента, видом тканин, на які
припала дія, та їх станом (кровонаповнення, тонус).

5. Забій. Прояви травми.
Основними клінічними проявами забою є:
- сильний біль, який виникає одразу; це пов'язано з ушкодженням значної кіл кості
больових рецепторів в ділянці ураження;
- припухлість, вразлива при пальпації, без чітких меж; наростає протягом д кількох годин
(до кінця першої доби), що пов'язано з розвитком травматичного набряку і запальних
змін;
- гематома, час її появи залежить від глибини ураження; при забитті шкіри підшкірної
жирової клітковини гематома утворюється практично одразу, при більшій глибині вона
може проявитись у вигляді синця через 2—3 доби; колір синця змінюється через розпад
гемоглобіну;
- порушення функції відбувається не одразу, а в міру збільшення гематоми набряку; при
цьому активні рухи супроводжуються вираженим больовим синдромом, пасивні рухи
теж можуть бути болісними.

6. Забій. Перша допомога
1. Припинення дії травмівного чинника.
2. Туга пов'язка.
3. Холод місцево (для зменшення гематоми).
4. Знеболення.
5. Спокій (іммобілізація).

7. Перша допомога при вивихах
Вивих - це стійкий зсув суглобових поверхонь одна щодо
одної.
Травматичні вивихи виникають при дії на зчленовані кістки
певної механічної сили; як правило, це трапляється внаслідок
непрямої травми (падіння на витягнуту або зігнуту кінцівку)
або надмірного скорочення м'язів. Найчастіше трапляється
вивих плеча, він становить 50—60 % усіх вивихів.

8. Вивих. Прояви
Прояви вивиху:
- больовий синдром;
- деформація в ділянці суглоба і зміна осі кінцівки; вимушене,
специфічне для кожного вивиху положення кінцівки, зміна
довжини кінцівки (частіше — скорочення); відсутність активних і
обмеження пасивних рухів у суглобі; «пружна фіксація»: під час
пасивного руху при спробі виведення кінцівки з вимушеного
положення спостерігається еластичний пружний опір, після чого
вона повертається в початкове положення; рентгенологічне
дослідження.

9. Вивих. Перша допомога
Перша допомога при вивиху полягає в проведенні заходів, направлених на
зменшення болю:
-холод на місце пошкодженого суглоба,
- знеболювальне
- іммобілізація кінцівки у тому положенні, яке вона прийняла після травми.
Верхню кінцівку підвішують на косинці, нижню – іммобілізують за допомогою
шин або підручних засобів. Вправлення вивиху здійснює лікар.При вивихах
верхніх кінцівок потерпілого направляють на вищий рівень медичного
забезпечення(пішки, транспортом).Потерпілих з вивихом нижніх кінцівок
транспортують в положенні лежачи.

10. Перша допомога при переломах
Переломом називають порушення анатомічної цілості кістки.
Класифікація переломів:
За наявністю ушкодження шкірних покривів:
1. Закриті, тобто без порушення цілості шкіри і слизових
оболонок.
2. Відкриті, тобто з ушкодженням шкіри і слизових оболонок,
коли рана сполучається із зоною перелому.

11. Для відкритого перелому характерні біль, наявність рани у
місці перелому та кровотеча, неприродне положення
кінцівки, хрускіт у місці перелому та уламки кістки в рані.
Закритий перелом має ті ж симптоми, проте відсутня рана.
На місці перелому утворюється гематома, кінцівка
збільшується в об'ємі.
Перелом. Прояви

12. 1. Розріжте одяг над раною
2. Накладіть на рану чисту, стерильну пов’язку
3. Допоможіть травмованій людині прийняти положення, яке завдає найменше болю
4. Зафіксуйте пошкоджену кінцівку (накладіть шину чи використайте підручні засоби)
5. Вкрийте людину термопокривалом/покривалом.
При закритому переломі повторіть теж саме, починаючи з пункту №3. До прибуття екстреної медичної допомоги
постійно наглядайте за травмованою людиною.
Перелом. Перша допомога

13. Перша допомога при розтягненні зв’язок
Під розтягненням розуміють ушкодження тканин з частковими
розривами та збереженням анатомічної цілості.
Може трапитись при різкому, раптовому русі і спричинюється
дією сил з протилежними напрямками або дією сили при
фіксованому органі, кінцівці. Частіше ушкоджуються зв'язки
суглобів, особливо гомілковостопного.

14. Розтягнення зв’язок. Прояви
Клінічні ознаки нагадують забій з локалізацією у ділянці
суглобів.
Спостерігаються:
— біль;
— припухлість;
— гематома;
— порушення функції виражене більшою мірою, ніж при
забитті.

15. Розтягнення зв’язок. Перша
допомога
1. Місцево холод і стисна пов'язка для обмеження рухів і
запобігання появі гематоми.
2. Знеболення.
3. Іммобілізація.
4. З 3-ї доби теплові процедури і поступове відновлення
навантажень.

16. Припинення кровотеч. Перша допомога при
пораненнях
Кровотеча — це витікання крові із
кровоносних судин при порушенні
їхньої цілісності.
Види кровотеч:
Анатомічно: артеріальні, венозні,
капілярні.
Стосовно зовнішнього середовища:
зовнішні, внутрішні

17. Кровотечі. Прояви
Артеріальна кровотеча:
- кров яскраво червоного кольору виходить з рани з пульсацією відповідно до
серцевого ритму
Венозна кровотеча:
- кров темно вишневого кольору витікає з рани рівномірно, не зупиняється
Капілярна кровотеча:
- кров має світле забарвлення, з часом зупиняється, витікає порівняно повільно.

18. Кровотечі. Перша допомога.
При артеріальній кровотечі перш за все
вище місця поранення в тих точках, де
прощупується пульс, треба притиснути
пальцем ушкоджену судину, а потім
накласти джгут або закрутку.
Щоб не пошкодити шкіру і нерви, їх
накладають на одяг або тканину. Під них
підкладають супровідну записку, в якій
вказується час накладання. Це пов’язано з
тим, що тканини без кровопостачання
можуть бути 1,5-2 год. (в теплу пору року)
або 1 год. (в холодну), інакше настане їх
омертвіння.

19. Кровотечі. Перша допомога.
При кровотечі з глибокої рани для тимчасової її
зупинки можна зробити тампонаду рани марлею,
яка утримується також тугою пов'язкою.
При кровотечах із крупних артерій для термінової
зупинки кровотечі можна користуватися
притискуванням артерії вище від місця її
ушкодження до найближче розташованої кістки.
Так, при ушкодженнях сонної артерії або крупних її
відгалужень вона може бути притиснута по
внутрішньому краю грудинно-ключично-соскового
м'яза до поперечних паростків шийних хребців на
рівні шостого шийного хребця.

20. Кровотечі. Перша допомога.
Черевна аорта може бути притиснута
кулаком до хребтового стовпа, пахова
артерія - до головки плечової кістки по
передній границі волосся пахвової ямки при
відведеній руці, підключична - до 1 ребра в
надключичній ділянці зовні від прикріплення
грудинно-ключично-соскового м'яза;
стегнову - до горизонтальної гілки лобкової
кістки під пахвиною зв'язкою на середині її
протягу; плечову артерію притискують до
плечової кістки по внутрішньому боку
біцепса.

21. Кровотечі. Перша допомога.
Стискуюча пов'язка накладається при венозних і
капілярних кровотечах. Дрібні судини притискуються
до м'яких тканин і швидко тромбуються. На місце, яке
кровить, накладають кілька шарів стерильної марлі з
ватою або пропрасованого полотна. Потім цю пов'язку
туго закріплюють бинтом.

22. Перша допомога при пораненнях
● невеликі поранення, садна після обробки шкіри навколо них
настойкою йоду або перекисом водню заклеюють
лейкопластиром чи медичним клеєм БФ-6;
● не можна видаляти із ран сторонні тіла або бруд, тому, що
можна пошкодити судини і викликати кровотечу;
● шкіру навколо рани протирають від країв до периферії
шматочком марлі, бинта або вати, яка змочена спиртом,
спиртовим розчином йоду. (не можна заливати рану йодом!)
● із бинта або індивідуального пакета зробити салфетку такого
розміру, щоб вона закривала усю рану, накласти її на ранову
поверхню, забинтувати або приклеїти смужками
лейкопластиру;

23. ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ!