Вокально хорова робота на заняттях ДНЗ

1. Вокально-хорова робота на
заняттях
З досвіду роботи музичного
керівника ДНЗ № 6
Кочубеєнко К.В.

2. «Заспівають діти - заспіває
народ», - писав Ушинський К.Д.

3. Моя музично-педагогічна
діяльність в дитячому садку
визначається педагогічною
ідеєю навчити дитину співати
гарно, чітко, виразно, з любов'ю і
настроєм, а найголовніше красиво,
з великою самовіддачею, що ми і
намагаємося реалізувати в процесі
занять.

4. Метою моєї роботи стало
оволодіння дітьми дошкільного
віку співочими навичками.

5. Для реалізації мети були
поставлені завдання:
До • виховання у дітей любові та інтересу до співочої діяльності
Ре
• розвиток емоційної чуйності у дітей
Мі
• формування співочих навичок
Фа • розвиток виконавської майстерності
Соль
• розширення музичного кругозору та уявлення про навколишній світ
Ля
• засвоєння навичок хорового співу
Сі
• розвиток дитячої пісенної творчості

6. В роботі з дітьми я
керувалася наступними принципами:
1. Цілеспрямованість, систематичність, плановість.
Полягає в чіткому плануванні занять з дітьми, їх
систематичність і цілеспрямованість. Для
музичного розвитку дітей дуже важливо, щоб пісня
звучала в різних видах діяльності дошкільників, а
не тільки на музичних заняттях. Пісня може
звучати на ранковій гімнастиці, на прогулянці в
теплу пору року, під час трудових процесів і т. д.
2. Принцип диференційованого підходу до роботи з
дітьми та обліку їх індивідуальних особливостей
3. Принцип доброзичливості та відкритості.

7. Після підбору репертуару
починається вокально-хорова робота.

8. В першу чергу, дітям нагадуються правила співочої
установки, і постійно контролюється їх виконання, адже
від того, наскільки вільно і, в той же час, активно
відчуває себе той, що співає, залежить відповідний
фізичний стан, правильне дихання, необхідний характер
звуку, емоційність.

9. Співацька установка - це правильне положення
корпусу при співі, від якого великою мірою залежить якість звуку і
дихання. При навчанні дітей співу треба стежити за тим, як діти
сидять, стоять, тримають голову, корпус, як відкривають рот.
Співацька установка (правила співу):
-сидіти (стояти) рівно;
-не сутулитися;
-корпус і шию не напружувати
-голову тримати прямо, не нахиляючи її і не опускаючи, але без напруги;
-дихання брати вільно (не брати в середині слова);
-співати природним голосом, уникаючи різкого, форсованого звучання;
рот треба відкривати вертикально, а не розтягувати в ширину щоб
уникнути крикливого, «білого» звуку;
-нижня щелепа повинна бути вільна, рухливі губи, пружні.

10. Вокально-хорові навички:
-дихання;
-звукоутворювання;
-дикція;
-чистота інтонування;
-ансамбль.

11. Ритмодекламація - це синтез поезії та музики. У сучасній
музичній методиці навчання дошкільнят ритмодекламації
розглядається як одна з перспективних форм розвитку музичного
слуху, голосу, відчуття ритму і виразної мовної інтонації в дітей.
До тих пір, поки дитина не навчиться контролювати свою мову,
важко сподіватися, що він зможе правильно і виразно співати.
На заняттях навіть погано співаючі діти з великим
задоволенням беруть участь у ритмодекламації.

12. Малювання голосом.
Цей вид діяльності являє собою вільне ковзання голосом по
намальованим лініях. Перш ніж почати працювати з
намальованими моделями, діти пробують зображати
голосом завивання хуртовини, вітру, політ жука або птиці,
стрибки жаб, підстрибує м'яч, краплі дощу, що падають
зірки.... З точки зору методики, це одна з самих
незвичайних і оригінальних форм, коли дитина не почуває
себе такою, що погано співає. Це спосіб, який вчить
дитину самостійно управляти лінією руху голосу,
направляючи її так, як він може. Надалі такі моделі
виконуються по малюнку й по руці педагога, що показує, в
якому напрямку вести голос. Виконання повинно бути
спокійним і неквапливим, без різких вигуків, з м'яким
вдихом і видихом. Висхідні, низхідні, що кружляють лінії
повинні повисати в просторі, танути.

14. Пісенна творчість.
У розвитку співочих навичок надається велике значення дитячої
пісенної імпровізації. Вмінню творити, самостійно шукати
пісенні інтонації дітей треба навчати, формувати у них
музичний смак, добиватися стійких співочих навичок. І головне,
розвивати вміння чисто інтонувати з музичним супроводом і без
нього, співати природним голосом.
Прагнення до пісенної творчості проявляється у дітей рано.
Починаючи з молодшої, середньої груп виявляємо ці схильності і
сприяємо їх успішному розвитку. У старшій групі триває робота
над закріпленням навичок, отриманих дітьми в молодшому
дошкільному віці, але на більш якісному рівні. Головна мета -
розширити музичний досвід дітей, сформувати навички
самостійних імпровізацій, а також допомогти дітям подолати
невпевненість, сором, зняти напруження, розвинути уяву, увагу,
пам'ять.

15. Всі перераховані вище вокальні навички
(звукоутворювання, дикція, дихання,
чистота інтонації, стрункий, злитий
спів) тісно пов'язані між собою. Робота
над ними ведеться одночасно, а навички
розвиваються поступово.

16. Інсценізація пісні «Варенички».

17. Поспівка «Півник».

18. Колядки

19. Дякую за увагу!