Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри: https://op.biem.sumdu.edu.ua Більше про життя інституту http://biem.sumdu.edu.ua Фейсбук Кафедри БОО: https://www.facebook.com/groups/475802569193305 Інстаграм: https://www.instagram.com/sumdu_kafedra_boo/

1. 1. Поняття податкової звітності.
2. Податкова декларація.
3. Порядок та терміни подання податкової звітності. Зберігання документів.
4. Сутність електронної звітності, її переваги.

2. є формування базових
компетентностей щодо щодо складу, структури, змісту та
порядку складання й подання податкової звітності до
податкових органів та навичок заповнення чинних форм
податкової звітності.

3. - документи, які відповідно до
законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на
підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору
(обов'язкового платежу). Наведене вище визначення також не заперечує
використанню контролюючими органами даних бухгалтерського обліку та
фінансової звітності як складовій податкової звітності.

4. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова
декларація) - документ, що подається платником податків (у
тому числі відокремленим підрозділом у випадках,
визначених Податковим Кодексом) контролюючому органу у
строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється
нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи
документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого
(виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб,
суми утриманого та/або сплаченого податку.
https://cabinet.tax.gov.ua/form

5. - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого
розрахунку);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та
номер паспорта;
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування органу державної податкової служби, до якого подається
звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових
осіб платника податків;
- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб
платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника
податку (за наявності).

6. - календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) -
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного
(податкового) місяця;
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати
квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що
настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5
Податкового Кодексу- протягом 60 календарних днів, що настають за останнім
календарним днем звітного (податкового) року;
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня
року, що настає за звітним;
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців
- протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного
(податкового) року.

7. - перший звітний
(податковий) період року, визначений відповідним розділом
цього Кодексу. Якщо останній день строку подання податкової
декларації припадає на вихідний або святковий день, то
останнім днем строку вважається операційний (банківський)
день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні
строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за
правилами та на підставах, які передбачені Податковим
Кодексом.

8. - документи (у тому числі податкова звітність,
звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та
акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних,
заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші
документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства
щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення,
та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом
України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на
виконання цього Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника
та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у
форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку;

9. Податку властиві такі ознаки (більшість з цих ознак властиві також і
зборами):
1) обов'язковість сплати;
2) безеквівалентність (індивідуальна безоплатність) (держава не бере на
себе обов'язок щодо надання окремому платнику податку певного
індивідуального еквіваленту, рівного його платежу);
3) відсутність цільового призначення (платнику податку невідомо, на
фінансування яких саме потреб держава витратить одержані кошти);
4) регулярність стягнення (податок вноситься періодично, у чітко
встановлені законодавством строки);
5) законодавча закріпленість (податок встановлюється виключно державою
на підставі закону);
6) примусовість сплати (за порушення платником податку встановлених
правил оподаткування передбачається відповідна відповідальність).

10. Елемент податку – це системна категорія податку, що розкриває
його сутнісні характеристики. Можна виділити дві групи елементів
податків: функціональні елементи і організаційні елементи.
- Функціональні елементи податків визначають функціонально-
сутнісні особливості механізму стягнення податків.

11. Строки сплати податки поділяються на:
– періодичні (деклараційні; авансові; авансово-
деклараційні);
– термінові ;
– періодично-термінові.

12. Місце декларування та сплати податку обумовлюються при
визначенні порядку сплати податку. Податок може сплачуватися і
декларуватися:
– за місцем податкової реєстрації платника податку;
– за місцем знаходження майна або ресурсів, наявність яких обумовлює
виникнення податкового зобов'язання;
– за місцем здійснення операції, виконання якої обумовлює виникнення
податкового зобов'язання.

13. 1)за формою оподаткування:
– прямі податки.
Пряме оподаткування вважається найсправедливішим, оскільки більші податки
платить той, хто має більш високі доходи та більше майна.
– непрямі податки;
2) за економічним змістом об'єкта оподаткування:
– прибуткові податки;
– майнові податки;
– податки на споживання;
– податки на різні дії.
3) за економічною функцією:
– податки на споживання
– податки на працю
– податки на капітал;
– екологічні податки;

14. 4) за рівнем встановлення (ст. 8 ПКУ):
– загальнодержавні (ст. 9 ПКУ):
– податок на прибуток підприємств;
– податок на доходи фізичних осіб;
– податок на додану вартість;
– акцизний податок;
– екологічний податок;
– рентна плата;
– мито.
– місцеві (п. 10.1 ПКУ):
– податок на майно;
– єдиний податок.
До місцевих зборів належать (п. 10.2 ПКУ):
– збір за місця для паркування транспортних засобів;
– туристичний збір.

15. Існує кілька способів розмежування прямих і непрямих податків:
– в залежності від ознак сплати;
– в залежності від участі у формуванні ціни;
– в залежності від джерела сплати.

16. Основними перевагами прямого оподаткування с:
– економічні;
– регулюючі;
– соціальні.
Основними недоліками прямого оподаткування є:
– організаційні;
– контрольні;
– нерівномірний розподіл надходжень прямих податків по регіонах;
– прямі податки не можуть бути стабільним джерелом;
– прямі податки обтяжують підприємницьку діяльність.

17. Перевагами непрямого оподаткування є:
– організаційні;
– вигідні для країн, де спостерігається прогрес в економіці,;
– впливають па рівень споживання;
– є фіскально ефективними;
– є непомітними для споживача, приховані в ціні товару;
– рівномірність розподілу податкового тягаря між платниками податків.
До недоліків непрямого оподаткування відносяться:
– здійснюють значний вплив на загальний рівень цін;
– сплачуються непропорційно доходу платників;
– в умовах ринкової економіки обмежують розмір прибутку суб'єктів
господарювання.

18. Податкова оптимізація – організаційні заходи в рамках чинного
законодавства, пов’язані з вибором часу, місця та видів діяльності,
створенням і супроводом договірних взаємин з метою збільшення грошових
потоків компанії за рахунок зниження податкових платежів
Податкова оптимізація проявляється такими діями:
1) правомірна дія, яка передбачає, що платник податків має право
вибрати для укладення та виконання угоди такий спосіб, який буде
мінімально обтяжувати його податковими платежами. Така дія є
правомірною і не тягне за собою будь-якої відповідальності платника
податків.
2) правомірна дія, яка передбачає, що платник податків спеціально
створює ланцюг правомірних юридично значимих дій (угод), єдиною чи
переважаючою ціллю яких є зменшення податкового обтяження.

19. Основні причини, які спонукають платників податків до незаконної
мінімізації оподаткування:
Економічні – велике та несправедливе податкове навантаження, збільшення частки
збиткових підприємств, інфляція, низький рівень платіжної дисципліни.
Соціальні – низький рівень податкової культури в суспільстві, недовіра до
податкових органів, постійне зниження платоспроможності населення, негативне
ставлення населення до оподаткування.
Організаційні – неефективна система податкового адміністрування, низький
кваліфікаційний рівень працівників податкових органів, низький рівень податкового
контролю.
Правові – нестабільність та недосконалість податкового законодавства,
необізнаність із податковим законодавством, правова незахищеність платників
податків.

20. Можна виділити такі в межах поточної
діяльності підприємства:
– вибір найбільш підходящої сфери діяльності, режиму і системи
оподаткування;
– простий алгоритм розрахунку податкових зобов'язань;
– спрощення звітності та подання її в електронній формі;
– отримання всіх можливих пільг;
– максимальне відтермінування сплати податків;
– застосування спеціальних схем для мінімізації податкового
навантаження;
– податковий аналіз;
– податковий аудит;
– податковий моніторинг тощо.

21. Дякую за увагу!