організація читацького клубу за інтересами в бібліотеці копия

1. Copyright © Wondershare Software

2. Клуби та об’єднання за інтересами - одна із найбільш важливих форм
диференційованої роботи з різними групами читачів по задоволенню їх
читацьких потреб.
Вони можуть стати логічним продовженням індивідуальної роботи з
читачами.
Клуб - це добровільне об єднання людей, що мають єдину мету, інтереси,
яке створюється для спілкування, для обміну думками, удосконалення знань
в тій чи іншій галузі науки, літератури, людської діяльності.
В клубах можуть реалізовуватись організаторські і творчі здібності
громадян, їхні потреби у спілкуванні, організації змістовного відпочинку,
культурно-просвітницької діяльності серед населення, у відродженні,
збереженні і розвитку національної культури, фольклору, народних традицій
і звичаїв; в охороні здоров’я населення , природи і навколишнього
середовища, пам’яток історії і культури; розвитку художньої і технічної
творчості.
Клуби за інтересами, об’єднання створюються і діють на основі
добровільності, повноправності їх членів, самоврядування, законності та
гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї дозвіллєвої діяльності :

3. За напрямками клуби та
об’єднання класифікуються:
• Суспільно-політичні / по вивченню правових знань, міжнародних
відносин, історії та ін..
• Патріотичної та військово-патріотичної спрямованості;
• Виробничо-технічні / технічна творчість, моделювання /
• Природничі /любителів астрономії, фізики, математики, краєзнавців,
городників, квіткарів, садівників, екологічні/;
• Морально-етичної спрямованості;
• Художньо-мистецької та естетичної спрямованості / любителів музики,
пісні, театру, кіно, літератури, образотворчого мистецтва,
фотомистецтва, декоративно-прикладного мистецтва і ін../

4. Клуби та об’єднання можуть бути створені і
на основі вікових інтересів.
• За віковою ознакою / клуб підлітків, дітей, молодшого
віку, клуб літніх людей /;
• За соціальною ознакою / воїнів – ветеранів, молодої
сім»ї /;
• За професійною ознакою /лікарів, вчителів та ін.. /
• За ознакою статі / жіночі, клуби дівчат, юнаків/.

5. Організаційна структура клубу за
інтересами.
• Клуб - насамперед це місце інтелектуального спілкування, обміну
думками, що сприяє вдосконаленню і розвитку різнобічних знань у
різних сферах діяльності, встановленню особистості. В основі різних
клубів лежить певна зацікавленість людей, їх захоплення , покликання,
закладений у них творчий потенціал.
• Читачі об’єднуються в клуби за різними інтересами та захопленнями,
але інтерес до книги є спільним і важливим для них елементом.
• Одна з причин успішності та популярності клубу - правильний вибір
його тематичної спрямованості. Для цього потрібно спочатку
визначитися, для якої категорії читачів ви хочете створити клуб, потім
за допомогою спостережень, індивідуальних бесід з’ясувати інтереси цієї
групи читачів, і відповідно до виявлених інтересів - визначити профіль
клубу. Тільки після цього можна приступити до організаційних заходів.

6. • Клуби популярні серед читачів саме тому, що дають змогу обмінятися
думками і виступити зі своїми зауваженнями про прочитане, про те, що
хвилює найбільше, поспілкуватися з однодумцями. Організаційна структура
клубу за інтересами складається з кількох компонентів: керівник, рада
(актив) клубу, члени клубу, об’єкт впливу (учасники клубних заходів).
• КЕРІВНИК - він же організатор, а нерідко й фахівець. Його завдання - не
тільки поповнювати власні знання, а й сприяти пізнавальній активності
членів клубу.
• РАДА ( актив ) - основний орган самоврядування клубу. Він приймає
рішення та організовує їх виконання. Кожен член ради веде певну ділянку
діяльності клубу, або виконує конкретні завдання з організації та проведення
заходів.
• ЧЛЕНИ КЛУБУ - його основне, найбільш активне ядро ( 15-20 чоловік).
Саме вони беруть участь у розробці та здійсненні заходів, встановлюють
контакти з різними організаціями. Саме тому на зустрічах учасників
об’єднань, клубів перевага віддається активним формам спілкування:
обговоренням, диспутам і дискусіям. Методика створення клубів за
інтересами різних видів має багато спільного, особливо на першому,
організаційному етапі

7. Етапи створення клубів за інтересами.
• Перший етап - прийняття рішення про створення клубу, ініціатива
може виходити як від читачів, так і від бібліотекарів. Читацька
ініціатива звичайно, досить позитивна і бажана, однак, як показує
практика, найчастіше ініціатором створення клубів за інтересами є
працівник бібліотеки.
• Здебільшого бібліотекарі організовують клуб, виходячи зі своїх
інтересів. Якщо бібліотекар любить вірші, він створює клуб
любителів поезії, якщо захоплюється музикою - клуб шанувальників
музики, добра господиня організовує клуб «Господарочка» і т.д. Це
одна з позитивних сторін професії бібліотекаря, оскільки крім
професійних інтересів на робочому місці можна реалізувати свої
захоплення, хобі.
• Недарма кажуть, що для отримання доброго результату до справи
треба докласти душу. І тому, що бібліотекар з душею віддається
своїй справі, - важлива запорука успішної роботи. Його
небайдужість, особиста зацікавленість, безсумнівно, передадуться
читачам, який буде заражати їх своїм ентузіазмом.

8. • ДРУГИЙ ЕТАП - організація творчих контактів, встановлення зв’язків з
установами, що можуть бути корисні в діяльності клубу.
• ТРЕТІЙ ЕТАП -виявлення та залучення читачів до діяльності клубу.
Необхідно зібрати якомога більше побажань читачів, вивчити їх інтереси,
щоб найбільшою мірою відповідати їх очікуванням. Допоможуть в цьому
різноманітні форми виявлення інтересів - анкети опитування, альбоми
відгуків, скриньки пропозицій, зрештою бесіди, тет-а-тет і ін..
Можна розповсюдити анкету
«Ваша думка, читач»
П и т а н н я
• Чим ви цікавитесь окрім роботи?
• Що ви робите у вільний від роботи / чи навчання / час?
• Що поряд з навчанням, найбільшою мірою поповнює ваші знання?
• Якщо б у Вас було більше вільного часу, чим би Ви займались?
• З якою метою ви читаєте?
• Чи хотіли б Ви спілкуватись з читачами бібліотеки?
• Ваша думка про можливість такого спілкування в рамках клубу за
інтересами?
• Чи хотіли б Ви стати членом клубу, якщо він відповідатиме Вашим
інтересам?
• Які питання Ви хотіли б порушити на майбутніх засіданнях клубу ?

9. • ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП - вибір назви клубу, розробка символіки та
атрибутики: девіз, емблема, значок, однакові аксесуари / хустка, шарф
та ін../ - по можливості.
• Найчастіше тут присутні елементи гумору, при оформленні
використовуються знайомі символи.
• Необхідно заохочувати будь-яку корисну ініціативу учасників,
спрямовану на вироблення, приміром яскравої назви клубу / Аеліта,
Прометей, Світоч, Літературні проліски, Поетичні п’ятниці,
Фольклорний переспів /
• Девіз може бути обраний в залежності від характеру і напряму
роботи клубу в суворо офіційній або жартівливій формі /наприклад, у
формі закликів, приказок; «Поважай думку інших», «Не зазнавайся»,
«Нам роки не біда, бо душа молода», «Сім тисяч як?», «Сто тисяч
чому?» та ін..
• Дуже важливо до розробки атрибутики клубу залучити всіх її
учасників

10. • ПЯТИЙ ЕТАП - вибір органів самоврядування - голови, членів ради,
активу.
• Керівник - він же організатор, його завдання - не тільки поповнювати
власні знання, а й сприяти пізнавальній активності членів клубу.
• Бібліотекар може бути як керівником клубу, так і його заступником.
Навіть якщо бібліотекар не очолює роботу клубу, він має бути
обов’язковим учасником всієї роботи клубу, надавати професійну
допомогу /підбирати необхідну літературу, аудіовізуальні матеріали,
готувати перегляди, або огляди літератури і пропагувати роботу клубу.
• Рада - це основний орган самоврядування клубу. Він приймає рішення
та організовує їх виконання. Кожен член Ради веде певну ділянку
діяльності клубу, або виконує конкретні завдання з організації та
проведення заходів.

11. • ШОСТИЙ ЕТАП - планування роботи клубу. Як відомо, плани бувають
довгострокові /річні/ і оперативні / місяць/. Важливо враховувати, щоб клуб -
форма організації дозвілля, тому в діяльності клубу важливе розумне поєднання
тематичної та розважальної частин програми, організація цікавих, нестандартних
заходів. Ще щодо планування. Головне тут не пов’язуючи власної думки,
пробудити читацьку ініціативу, розвинути її як природну потребу в колективній
діяльності, бібліотекар має підтримувати ініціативу учасників клубу, давати
можливість їм себе проявляти і в плануванні роботи клубу, і в підготовці та
проведенні засідань, заходів.
• СЬОМИЙ ЕТАП - розробка основних форм засідань клубу. Вся видима частина
діяльності клубу - його засідання. Вони можуть проходити у формі різних
масових заходів, як традиційних так і інноваційних. Це і літературні,
літературно-музичні вечори, що в сучасних умовах часто проводяться за зразком
салонів, віталень. Дискусії, диспути / ці форми сприяють придбанню навиків
між особового спілкування, виховують уміння слухати, приймати чужу думку і
формулювати власну, вечори запитань і відповідей, конкурси, зустрічі з
цікавими людьми, вечори відпочинку, презентації і ін.
• ВОСЬМИЙ ЕТАП - популяризація літератури, стимулювання читацької та
пізнавальної діяльності. Це обов’язкова умова функціонування бібліотечних
клубів за інтересами – те, що визначає його специфіку.

12. ДОКУМЕНТАЦІЯ КЛУБУ ЗА
ІНТЕРЕСАМИ
• СТАТУТ (ПОЛОЖЕННЯ ) - це документ, що регламентує всю
діяльність клубу. Статут, як правило, починається з епіграфа, що може
бути гаслом і девізом. Затверджується керівником організації, установи,
на базі яких він створений. У цьому документі будуть прописані всі
основні сторони організації та діяльності клубу: назва клубу, ким
організований, де і для кого; цілі і завдання; права та обов’язки
членів, дата створення клубу і органи самоврядування.
• ПЛАН РОБОТИ є важливим документом клубу, де вказуються назва
заходів, термін виконання, відповідальні особи.
• ПАСПОРТ КЛУБУ - за інтересами є також не менш важливим
документом. Він потрібен як і положення чи статут.
Звітність про роботу клубу здійснюється в щоденниках роботи
бібліотеки та звітній частині план-звіту.
/Робота бібліотеки в рамках клубу за інтересами - такий розділ у
звіті/.

13. Список членів клубу
ПІБ Рік народження Місце
навчання
Місце роботи Адреса
телефон
Відповідальний за…
У кожного клубу можуть бути свої традиції і ритуали / урочистий прийом в
його члени, святкування пам’ятних подій у житті колективу, днів
народження, спільні поїздки, екскурсії, відвідини театру, кіно / які
зближують учасників, сприяють підвищенню рівня спілкування,
створенню особливої атмосфери.

14. РЕКЛАМА РОБОТИ КЛУБУ
• Висвітлення в засобах масової інформації роботи клубу бібліотеки
з метою залучення до роботи в клубах представників громадських
організацій, краєзнавців, народних умільців та просто бажаючих
долучитися до участі в роботі клубу.
• В куточку для читачів відображають інформацію /фото/ про
діяльність клубу; програму засідань клубу на ……. Рік;
• На сайті бібліотеки, в соц..мережах, блогах /якщо є така можливість
/.

15. КЛУБИ ЗА ІНТЕРЕСАМИ
КРАЄЗНАВЧОГО СПРЯМУВАННЯ
• ЛЮБАВА
Літературно-музичний клуб «ЛЮБАВА» - в його основі є глибоке вивчення ,
збереження та відродження пісенних традицій нашого краю, вивчення
народознавства, розвиток творчих здібностей, поєднання зусиль для добрих і
корисних справ.
• УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
Клуб за інтересом «Український віночок» - у своїй діяльності цей клуб
приділяє велику увагу популяризації літератури з питань відродження
народних традицій , обрядів, духовності, формуванню у користувачів
естетичного смаку та знання традицій фольклорного життя краю.
• КАЛИНА
Клуб «КАЛИНА» - основний напрямок його популяризація книги та бібліотеки,
пошукова та краєзнавча робота з історії звичаїв і традицій краю, розвиток
літературознавчих та літературно-поетичних, естетичних знань та смаків,
змістовного і цікавого дозвілля молоді.

16. • ПОРАДНИЦЯ
Теми засідань у «Порадниці» звучать по- жіночому красиво і лагідно:
«Від кохання світяться зірки» - година цікавих відкриттів
«Зоріє в небі мамина любов» - літературно-художня експедиція
«Спасівські метафори» - народознавчі мініатюри
«У родинному колі: моє і наше щастя» - екскурс у потаємне
«Знайди себе: світ наших захоплень» - вечір творчості і краси.
«Хай буде шана в кожній хаті, і дух сімейний за столом» - родинно-сімейне
свято.
• «ОСІННЄ ЗОЛОТО»
Форми зустрічей у клубах поважних людей:
«Намалюю портрет дідуся, намалюю бабусин портрет» - вечір вшанування;
«Мої роки – круті сходи, де радість і смуток зі мною» - вечір спогад
«Сніги, сніги, а за снігами -роки і сивиною вбілена земля»
«Осені вогонь горобиновий» - вечір подяки.

17. • Пізнавальні заходи:
«Бабусю рідненька, ти все на світі знаєш»
«Секрети баби Галі»
«Ти – мені, а я Тобі»
«Розкажи мені про мене»
«Фольклорна академія»
. Розважальні програми:
«Бабусі – приколюсі»
«Я ще літо…»
«Мелодії весни для осені й зими
«Ретро - Новий рік»
Конкурс - освідчення в любові до бабусь.
Творчі вечори - бенефіси:
«Немає віку у натхнення»
«Моя пісня ллється від серця й до серця»

18. • КЛУБ МОЛОДОЇ СІМ'Ї
Мета клубу молодої сім'ї - допомогти молодим подружжям будувати сімейні
відносини.
Ця проблема може бути поступово розглянута в ході розкриття тем:
-«Всьому початок є любов» - літ.муз. вечір;
-«Сім'я студентська», «Двоє на дозвіллі», «Що вбиває любов?» -диспути,
обговорення книг, обговорення кінофільмів;
-« Таємниці спілкування»; «Як запобігти конфлікту» - круглі столи, розбір
ситуацій, ділові ігри;
«Мистецтво бути жінкою», «Що таке сім'я?».
Закінчити річну програму сімейного клубу доцільно великим комплексним
заходом / День сім'ї, свято сім'ї/, до якого включити різноманітні конкурси
/страв, одягу, загадок, приказок, пісень, віршів про сім'ю, кохання/.
КОНКУРСИ: «Хто вибере найкращу книгу для чоловіка /жінки/?
«Що ми можемо розповісти своїй жінці /чоловіку/?
«Хто вибере найкращий подарунок?»
До програми клубу можна включити і літературні зустрічі.