Сучасний національний одяг українців

1. ВідродженняВідродження
народних традицій.народних традицій.
Сучасний національнийСучасний національний
одяг українціводяг українців

2. Приступаючи до розмови про сучаснийПриступаючи до розмови про сучасний
український народний одягукраїнський народний одяг, слід розглянути ті, слід розглянути ті
фактори, що мали і мають вплив на формуванняфактори, що мали і мають вплив на формування
народного побуту взагалі і зокрема одягу. Головніші знародного побуту взагалі і зокрема одягу. Головніші з
тих факторів такі: Зовнішнє оточення або природнітих факторів такі: Зовнішнє оточення або природні
умови, де проходить життя нашого народу: добрийумови, де проходить життя нашого народу: добрий
клімат, багатство землі, краса краєвидів - гаї, сади таклімат, багатство землі, краса краєвидів - гаї, сади та
широчінь степових просторів.широчінь степових просторів.
Культурна спадщина, що її ми дістали від своїхКультурна спадщина, що її ми дістали від своїх
предків: матеріальні явища побуту та звичаї й обряди.предків: матеріальні явища побуту та звичаї й обряди.
Іншими словами - матеріальна і духовна традиціяІншими словами - матеріальна і духовна традиція
нашого народу. Культурні зв'язки, взаємини, щонашого народу. Культурні зв'язки, взаємини, що
складаються з іншими народами. Головніший моментскладаються з іншими народами. Головніший момент
тих взаємин - вплив сусідніх культур.тих взаємин - вплив сусідніх культур.
І, нарешті, останній, дуже важливий момент: мистецькіІ, нарешті, останній, дуже важливий момент: мистецькі
здібності народу. Цей фактор - логічний висновок відздібності народу. Цей фактор - логічний висновок від
трьох попередніх.трьох попередніх.
Усе це разом являє собою могутню рушійну силуУсе це разом являє собою могутню рушійну силу
культурного прогресу народного побуту.культурного прогресу народного побуту.

3. ““Мистецтво кожного промислу – це свояМистецтво кожного промислу – це своя
школа досвіду, своя історія”.школа досвіду, своя історія”.
““Народна художня традиція, як моваНародна художня традиція, як мова
народу, є сам народ з його історією”.народу, є сам народ з його історією”.
Одяг рухомий елемент з усьогоОдяг рухомий елемент з усього
комплексу народного мистецтва, такийкомплексу народного мистецтва, такий
елемент, що не тільки легко сприймаєелемент, що не тільки легко сприймає
зовнішні впливи сусідніх культур, а йзовнішні впливи сусідніх культур, а й
моду, новини в одязі.моду, новини в одязі.

4. Мода - вигадка міста, а місто -
культурний центр. Це робить
вивчення одягу цікавим і в
той самий час - складним.
Український народній одяг
вивчати тяжко ще тому, що
народ наш живе на
величезній території з
різними природними
умовами та неоднаковим
впливом сусідніх народів.
Крім того, народ наш прожив
складне історичне життя
повне боротьби і неспокою.
Все це не сприяло
збереженню чисто
національних прикмет по
всій території України.
Найбільше відмінностей у
пограничних районах -
вплив сусідів а найменше у
центральних місцевостях
України, де національних
прикмет збереглося
найбільше.

5. Прикрашати одяг - основнеПрикрашати одяг - основне
призначення вишивки.призначення вишивки.
Кінець ХІХ – початок ХХ ст.. –Кінець ХІХ – початок ХХ ст.. –
це період, коли вишивкаце період, коли вишивка
набула масового застосуваннянабула масового застосування
на жіночому та чоловічомуна жіночому та чоловічому
одязі вишивання, образний,одязі вишивання, образний,
орнаментальний лад,орнаментальний лад,
набувають чітко означених рис.набувають чітко означених рис.
Композиційне вирішенняКомпозиційне вирішення
української вишивкиукраїнської вишивки
відзначається безмежноювідзначається безмежною
фантазією, колоритом.фантазією, колоритом.

6. З давніх – здавен і до сьогодні
Вишивка виступає як естетичне
духовне самовираження народу,
його морального етикету, як
утвердження краси земного життя.
Починається кожна вишивка з
підготовки матеріалу – вибору
тканини, ниток, голки та інше.
В мене голочка слухняна
День у день працює зрання,
Щоб квітки на рукаві
Зацвітали, мов живі.
Вміє голка вишивати,
Підрубити фартушок
Помережить сорочок.
Голку вліво, голку вправо –
Вишиває квіти вправно.
Маки наче жар горять
Всіх навколо веселять.
А волошки в жовтім житі,
Наче тільки - що умиті,
Ожили на полотні
Й освітлили наші дні.

7. Вишивка - це унікальне
мистецтво народної графіки,
вона зберегла і несе в собі
багатовікову культуру народної
декоративної лінії. Стібки нитки
– лінії – прямі по горизонталі
або вертикалі, діагональні –
основа творення складальних
орнаментальних форм. Вона
домінанта вишивального
мистецтва. З неї починається
безперервний процес творення
– від простих елементів до
складних мотивів
орнаментальних форм.

8. Легкі рухи розміщення вишивок
–
орнаментів, сполучень,
приводить
до утворення складних,
наперед
задуманих “серцю милих”
узорів.
Найкращі узори створювались
як
обереги для одягу для дорогих
людей, для особливих
святкових
подій. Творча жіноча праця,
зв’язана з образами добра,
захисту, надії.

9. Вишивка – це не тільки
майстерне творіння
золотих рук народних
умільців, а й скарбниця
вірувань, звичаїв,
обрядів, духовних
устремлінь, інтелекту
українського народу.
Численні орнаментальні
зображення тварин,
птахів, рослин, дерев,
квітів, стверджують, що
наші предки обожнювали
їх, опоетизовували природу не
лише у фольклорі, а й
декоративному мистецтві.

10. Чимало священних
символів, відомих ще з
давніх-давен нині
підміненої форми.
Популярні зараз написи,
як-от: “на щастя, на
долю”, наші пращури
шифрували у знаках
орнаментів. Так, вишита
восьмикутна зірка
означала Бога, Сонце,
хвиляста лінія —
нескінченність життя,
стилізована калина —
уособлення дівочої краси,
молодості, кохання,
виноград — символ
благополуччя, квіткові
пуп’янки вказували на
дітей і продовження роду.

11. Вишивання як національна традиція
сприяє формуванню у дівчат і
жінок терпіння, відчуття краси. В
минулому дівчина мала вишивати
милому сорочку, хустину, рушники.
Вишитий своїми руками одяг був
одним
із головних показників
працьовитості
юнки, стійкості традицій які дійшли
через
століття до наших часів.
Дівчина сорочку вишивала
Хрестиком барвистими
нитками
– ніби свою долю виглядала
Ранками і срібними ночами.
Де він, той, що серце
приголубить,
Для душі відкриє синє море
І навіки руки ті полюбить,
Що для долі вишили узори?

12. З вечора тривожного аж до
ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала
Чорну та червону нитку клала.
Що та чорна ниточка – то
страждання,
А червона ниточка - то кохання
Але чорна ниточка часто
рвалась,
А червона ниточка легко
клалась.
Вийду я в неділеньку на
гулянку,
Подарую милому вишиванку.

13. Новим етапом є вишивка одягу
України 90 –х років. В сьогодні,
в бурхливу епоху науково –
технічного прогрес актуально
звучить питання, яким
задавався колись видатний
просвітитель філософ і поет
Г. Сковорода “Для чего делаем
материи, вышиваем их
Разными нитками и взору
приятными цветами
обвешиваемся онными?».
Він сам відповів на це
питання:“Для радости
сердца».

14. Гоп, скок, веселенько!
Вправна донька я у неньки.
Мене ненечка навчала
Усього, що добре знала.
Я ж матусю поважаю,
Роботящою зростаю.
Сорочки я вишиваю
І родину прославляю.
Ось які чудові квіти!
Буде матінка радіти.
Роботи представлені у нашій
презентації “Сучасний
національний одяг
українців”
виконала вишивальниця
Мирослава Кот

15. Рукава нової української
сорочки з стоячим
комірцем широко відкриті,
а там де шиють відкладні
комірці, рукава
збираються в чохли.
Комір чоловічої сорочки
звичайно буває вишитий
сірими, чорними, або
синіми і червоними
нитками. Маніжка та кінці
рукавів теж вишиті, але
вже іншим візерунком ніж
комірець.

16. Робота над одягом – творчий процес, а вишивка один з
елементів композиції, тому її продумують під час створення
декоративного оздоблення одягу. А прикрашають одяг і
предмети побуту вишивальниці. Робота вишивальниці – це
великий творчий пошук у використанні техніки вишивання і
кольорового вирішення. Вишивальниця повинна вміти
втілити в життя задум художника й надати йому неповторного
зачарування індивідуальності. Техніка вишивання дуже
обширна й різноманітна за трудоємністю, а це вимагає від
вишивальниці акуратності, посидючості й терпіння. Крім того
люди цієї професії повинні мати художній смак, вправні руки
й хороший зір.

18. Сучасна народна вишивка одягу
розвивається на основі традиційної
спадщини і досягнень художньої культури
народу. ЇЇ розвиток проходив у єдиному
Руслі сучасного народного мистецтва.
Художнє багатство української народної
вишивки на одязі обумовлене яскраво
виділеними провідними центрами
вишивального мистецтва, які є в усіх
етнографічних зонах України. Основою
творчого життя підприємств народних
художніх промислів України є
безперервний розвиток народних художніх
традицій, в якій таїться оптимістична сила і
енергія художньої творчості.
Найважливішим явищем сучасного
вишивального мистецтва одягу
є безперервний процес появи нових
талановитих майстрів з їх яскраво
вираженою манерою, індивідуальністю,
авторів нових відкриттів та носіїв
колективного досвіду.

19. Дивовижна сила творчого обдарування
вишивальниць, виявлена в їх хисті
створювати вироби високої художньої
вартості, нести в життя гуманістичні
ідеали. Здобутки народних майстрів
нерозривно пов’язані з їхнім
світосприйманням, ерудицією, з
відчуттям найтонших нюансів краси
природи і краси колективного досвіду,
повагою до нього. Вони обізнані з
досягненнями вітчизняної і світової
культури, а працюючи в різних
локальних місцевих традицій,
спричиняючи до виникнення нових
напрямів, розвитку вишивки як
одягового, так
і інтер’єрного призначення.

21. Життя підтверджує, що вишивка
одягу як вид народного мистецтва
постійно живе, розвиваючись,
збагачуючись новими аспектами
філософсько – естетичного
звучання. Постійно зростає її
популярність і зацікавленність
нею.

22. ТакимТаким є сучаснийє сучасний
народний одягнародний одяг