1. Комунальний заклад Слов'янської районної ради Донецької області «Центр з
обслуговування закладів освіти Слов'янського району»
Районний методичний кабінет
Маяківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
«Нове викладання «Чорної ради»
Пантелеймона Куліша в школі:
до 160-річчя першого
україномовного
історичного роману»
Драннікова Алла Василівна,
учитель української мови та
літератури
2017 рік
2. Роман П. Куліша «Чорна рада»: проекція на сучасність
Одне з найважливіших завдань сучасної освіти – відновлення
історичної пам’яті у молодого покоління, формування активного
громадянина, здатного критично мислити і в майбутньому приймати участь у
державотворчих процесах. Без перебільшення, ґрунтовне і вдумливе
вивчення української літератури може стати фундаментом формування такої
особистості. Учням треба доносити думку, що література не тільки дає нам
естетичну насолоду, не тільки збагачує інформацією про життя людей різних
часів та епох, а й дає ключ до розв’язання власних життєвих проблем, дає
відповіді на проблемні питання сучасності. Добре,коли вчитель спонукає
учнів проектувати основні проблеми, ідеї художнього твору на сучасність,
робити висновки, узагальнення. Це привчає старшокласників замислюватись
над загальними проблемами – суспільними, моральними, філософськими,
формує їх переконання.
Особливо великі можливості для цього дає вивчення історичного
роману П. Куліша «Чорна рада». Наводимо фрагмент уроку на тему «Показ
протистояння сил державотворення і руїнництва у романі М.Куліша «Чорна
рада». Дійові особи – носії різних ідей».
1. Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Івана
Брюховецького.
Дев’ятикласники, підготувавши вдома цитатну характеристику образів
Якима Сомка та Івана Брюховецького, за допомогою вчителя доходять
висновку, що в образі Якима Сомка П. Куліш відобразив власний ідеал
українського гетьмана: розумної, талановитої, освіченої людини, здатної
об’єднати в самостійну єдину державу усі роз’єднані землі країни. Тоді як
проголошений на Чорній раді січовиками гетьман Іван Брюховецький -
підступна, хижа, владолюбна людина, політичний авантюрист без честі і
совісті. Своїм фальшивим народолюбством і демагогічними обіцянками він
привернув до себе усіх, на кого тільки можна було опертися для здобуття
гетьманської булави.
Учитель. Перед нами – події далекого минулого. А якщо порівняти їх із
подіями сьогодення?
Чи є такі типи, як Сомко і Брюховецький, серед можновладців зараз?
Якими засобами не гребував Брюховецький, щоб досягти влади?
3. Як йому вдалося обманути козацьку голоту?
Як у сучасній політиці називається явище, коли неправдою та
примарними обіцянками політики прихиляють до себе симпатії
виборців? (популізм)
У чому шкода цього явища і як кожен із нас може йому протистояти?
(Очікувана відповідь учнів. Перш за все – цікавитися тим, що відбувається
довкола, бути активним громадянином, не лінуватися збирати інформацію та
критично її осмислювати. І тільки тоді робити свідомий вибір, а не рухатися
шляхом привабливих обіцянок та дешевої популярності. Кожному з нас у
дорослому житті треба навчитися судити про політиків тільки по їхніх
справах, а не по обіцянках.)
2. Характеристика образів козацької старшини. (Іван Шрам,
Михайло Черевань, Матвій Гвинтовка)
На дошку спроектовано план порівняльної характеристики.
1. Хмельниччина - спільне славне минуле Івана Шрама, Михайла Череваня та
Матвія Гвинтовки. Вплив героїчної епохи на козацьку верхівку.
2. Моральні, естетичні та політичні ідеали представників козацької знаті:
а) ставлення до України та різних соціальних верств;
б) Ставлення до влади: нехтування чи палке бажання насолодитися нею;
в) політичні цілі, стосунки з кандидатами на булаву;
г) моральні та естетичні ідеали;
д) сімейні стосунки та обов’язки;
е) загальна оцінка свого життя.
3. Загальна думка про характери і вчинки представників козацької верхівки.
За таким планом можна розгорнути диспут або в бесіду ввести хоча б його
елементи. Дискутування допомогло б учням краще зрозуміти негативні
сторони козацької старшини. За допомогою проблемних питань вчитель
може спрямувати бесіду учнів у необхідне русло:
4. Учитель: Що ви знаєте про минуле Івана Шрама, Михайла Череваня і Матвія
Гвинтовки?
Учитель:Чи можемо твердити, що воно було справді славним?
(Очікувана відповідь учнів. Минуле в цих заможних козаків було подібним. І
Шрам, і Черевань, і Гвинтовка брали участь у визвольній боротьбі
українського народу проти Польщі, займаючи високі посади у війську
Хмельницького. Черевань збагатився завдяки військовим трофеям. А
Гвинтовка за Хмельницького керував розвідниками і здобув неабиякої слави
(«О, далеко наша Гвинтовка досягає!»). Після війни Гвинтовці дісталася
посада полкового осаула в Золотаренка, але амбітний, егоїстичний і
славолюбний Матвій прагнув полковницької булави і добився її зрадою.)
Учитель:Чи відбилася Хмельниччина на матеріальному й духовному
становищі козацької верхівки?
Черевань і Гвинтовка прикипіли до свого багатства. Черевань взагалі з хутора
нікуди не виїздив, а Гвинтовка запанував на польсько-російський манер (то
він вів себе як князь, заради чого й одружився з ляшкою, то, як російський
поміщик, полював з хортами й обзивав слуг «чертями»).
Війна, а потім легке збагачення зруйнували в душах цих людей почуття
милосердя. Навіть доброзичливого Череваня. Коли він з родиною приїжджає
до Гвинтовки в трофейному ридвані, княгиня, впізнавши свою карету, мліє, а
Черевань, сам люблячий батько, зі сміхом і навіть насолодою розповідали, як
козаки розправилися з князем і дітьми, що їхали в цій кареті: князя віддали
татарам в полон, а маленького сина кінськими копитами потоптали.
Учитель. У козацької шляхти, як би там не було, завжди були священними
поняття доблесті, лицарства, бойового побратимства. Як же ставляться до
цих принципів Шрам, Черевань, Гвинтовка?
5. (Очікувана відповідь учнів. Поняття України як батьківщини-матері, мені
здається, існує тільки для Шрама. Він плаче над її долею, хоч сльозинки не
пустив, коли загинули старші сини, бореться за соборність та й, врешті, гине
заради України. Для Череваня поняття України уособлює його хутір: «А що
нам, брате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти, або пити, або ні в чому хороше
походити?» Гвинтовка на перший план ставить власне багатство, високий
титул і розкіш, а не Україну. Шрам так характеризує суть Гвинтовченого
«патріотизму»: «І Єремі дорога була Україна, і він махав за нею шаблею: як
не махати, боронячи свої маєтності?»).
Учитель. А що здобули Шрам, Черевань і Гвинтовка після Ніжинської ради?
(Очікувана відповідь учнів. Черевань нічого не втратив і нічого не здобув,
хоч на самій раді через наївність мало не поплатився головою. Гвинтовка в
почестях і славі завдяки підлості і зраді добився-таки полковницького
пірнача, а Шрам утратив все. Наприкінці роману автор констатує: «Шрам
паволоцький, жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю
вину на одного себе. І Тетеря окаянний не усумнивсь його, праведного, як
бунтовника, на смерть осудити й осудивши, повелів йому серед обозу
військового голову одтяти»).
Учні разом з вчителем доходять висновку, що у романі представлено три
типи козацької старшини. Шрам - тип людей, здатних довести свою любов до
Батьківщини не словом, а ділом. Черевань – керується принципом «моя хата
з краю», Гвинтовка не гребує ніякими засобами заради своєї мети – жити у
розкоші й багатстві.
Учитель. Проблемні питання.
А тепер поміркуймо. Чому ж все-таки державотворчі процеси,
започатковані Богданом Хмельницьким, після його смерті
згортаються?
6. Чому українські землі втрачають ознаки державності?
Що є однією з причин цієї історичної трагедії – доби Руїни? (Очікувана
відповідь учнів: більшість представників тогочасної еліти дбали перш
за все про свої інтереси, прагнули влади та збагачення, не гребуючи
ніякими засобами в боротьбі за владу. Між козацькою старшиною не
було єдності).
Учитель.
А як ви оцінюєте ті факти, що гетьмани писали доноси на своїх
політичних суперників і російському царю, і польському королю,
покладалися на підтримку сусідів?
Як ви вважаєте, чому П. Куліш вибрав для художнього переосмислення
ганебний, а не героїчний момент в історії України?
Очікувані відповіді учнів.
Це для того, щоб ми зрозуміли, що розрізненість і міжусобиці гублять
державу.
Історія не раз вчила українців об’єднуватися в здобутті незалежності, в
захисті державності, але вони часто виявлялися поганими учнями, і, на
жаль, досі мало чого навчилися.
Учитель. До яких іще висновків ніби підштовхує автор роману? У чому ж
порятунок для України?
Очікувана відповідь учнів.
П. Куліш підводить своїх сучасників і наступні покоління, тобто нас з
вами, до висновків про необхідність національної злагоди українців, до
усвідомлення того, що провідною силою для розумної організації
українського суспільства є його культурна, освічена, політично свідома,
здатна до мудрого державотворення частина.
Для сильних учнів домашнім завданням такого уроку може бути
творче завдання на тему «Порівняльний аналіз ідейної спрямованості твору
7. Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…» та роману П.Куліша
«Чорна рада»».
