1. ГЕРПЕС ВІРУС 1 ТА 2 ТИПУ
Виконав студенти 6 курсу 9-х групи
Урсул Іван Вікторович
Викладач:КириленкоТ.В.
2. ГЕРПЕС
• Простий герпес - хронічна рецидивуюча антропонозна вірусна інфекція спричинена герпес вірусом 1 та 2
типу, що характеризується везикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках або генералізованим
поліорганним ураженням. Входить до ВІЛ-асоційованих інфекцій.
• Збудник: ГВЛ-1(herpes labialis) та ГВЛ-2 типу (genitalis).
• Родина: Herpesviridae.
• Рід: Simplexvirus
• Морфологія: ДНК запакована в капсид правильної форми, вкритий ліпідною оболонкою з шипоподібними
виступами, нуклеокапсид містить групоспецифічні, а ліпідна оболонка - типоспецифічні білки.
• Здатні пожиттєво зберігатися в латентній формі в нервових гангліях і викли-кати ураження шкіри і СО
різноманітної локалізації.
• Культивування: культура клітин Нер-2, Неа, Дейтрот-6, ембріона людини, курячих фібробластів, нирок
мавп; цитопатична дія (дегенерація клітин, внутрішньоядерні включення, симпласти).
• Антигени: глікопотеїни зовнішньої оболонки типоспецифічні антигени, білки нуклеокапсиду
групоспецифічні антигени.
• Стійкість: гине при 50°С - через 30 хв, 100 °С - 5 хв, стійкий до низьких температур, швидко інактивується під
дією УФ, жовчі, органічних розчинників.
3. Епідеміологія
• Джерело інфекції: хворий та вірусоносій
• Механізм передачі: аерогенний, контактний, фекально-оральний, вертикальний, гемоконтактний
• Шлях зараження: повітряно-крапельний, шкіра та слизові, статевий Механізм передачі ВГЛ-1 -
аерогенний. Основний шлях передачі - повітряно-капельний, контактний (іграшки, предмети побуту).
ВГЛ-2 - статевий шлях, трансплацентарна передача, інфікування під час пологів.
• Сприйнятливість: висока, часто безсимптомне носійство чи малосимптомні форми
• Провокуючі чинники: переохолодження, стрес, травма, тривале л-ння ГКС, імуносупресія, супутні
захворювання, радіоактивне опромінення.
• Поширеність: повсюдно
• Сезонність: осінньо-зимова
4. СИМПТОМИ
Інкубаційний період: 4-12 діб.
• герпетична екзема: на тлі ураженої шкіри зʼявляються везикули з геморагічним вмістом + регіонарний лімфаденіт.
• герпетичний везикульозний дерматит: перед появою висипу відчуття печіння, біль, гіперемія -* пухирці вміст
яких стає каламутним - розрив пухи-рців -> поверхневі ерозії - кірки (рубці не залишаються); гарячка, головний
біль.
• герпетичний гінгівостоматит - гарячка + пухирці на гіперемованій СО -»
• поверхневі ерозії -> печіння і біль.
• герпетичний фаринготонзиліт - везикулярна висипка на задній стінці глотки, мигдаликах, охриплість голосу,
кашель.
• герпетичний менінгіт - відсутне ураження шкіри і СО, хронічний рецидивуючий перебіг, фебрильна температура,
довго зберігаються менінгеальні симптоми, лімфоцитарний плеоцитоз в лікворі.
• герпетичний енцефаліт - некротичний енцефаліт, шлях проникнення в ГМ - гематогенний, невральний;
локалізація - некрози в сірій речовині (тім'яні і медіобазальні відділи); присутній геморагічний компонент + на-
бряк лобної і тімʼяних долей.
• Клініка: катаральні прояви ВДШ, головний біль, нудота, блювання; неврологічні симптоми на 1-2-ий день
хвороби - вогнищева симптоматика + екстрапірамідні симптоми + стовбурова симптоматика із бульбарними
розладами, розлади психічної сфери, початкова ознака - порушення свідомості (оглушення - > сопор - кома).
5. Клінічні варіанти: гострий, підгострий, хронічний, рецидивуючий; псевдотуморозний; стовбуровий,
енцефаломієлітичний.
Періоди: загальноінфекційних проявів, неврологічних порушень, реконвал-сценції, залишкових явищ.
Д-ка: лейкоцитоз, зсув ЛФ вліво, 1 ШОЕ, в лікворі - лімфоцитарний/змішаний плеоцитоз, збільшення білку,
глюкоза - знижена або норма.
• герпетична хвороба очей - фолікулярний конʼюнктивіт, блефарит з дріб-ними безбарвні пухирці по краю повік
чи поверхневим деревовидним кератитом, можлива поява неглибокої виразки на рогівці. У пацієнтів з
імунодефіцитом - хоріоретиніт.
• дисемінована герпетична хвороба (ВІЛ-інфіковані, новонароджені, вроджені імунодефіцити) - герпетичний
езофагіт (пов-ві ерозії на СО), ураження шкіри і СО ротової порожнини, очей і ЦНС, внутрішніх органів; гер-
петичний енцефаліт, гепатит, пневмонія.
• герпетичний гепатит (особи з ослабленим імунітетом) - гарячка, фебрильна температура, 1 БР, АЛТ,АСТ.
• герпетичний панарицій - при контакті через пошкоджену шкіру - частіше в області подушки одного пальця +
біль, напруга, пухирці в ділянці нігтьового ложа і на кінці пальця швидко перетворюються на пустули +
загально-інтоксикаційний синдром.
• аногенітальна герпетична інфекція - біль у ділянці статевих органів, патологічні виділення, дизурія,
виразкові ураження зовнішніх статевих органів, промежини, сідниць, шийки матки і піхви. При первинному
інфікуванні у жінок часто лихоманка, невралгія, закрепи, везикули в області статевих органів, в нижній
частині спини або по задній частині ніг; у чоловіків більш мʼякий первинний перебіг, везикули на тілі пеніса
або головки з уретритом; герпетичний проктит при аноректальному статевому акті (біль під час дефекації,
тенезми, закрепи, імпотенція і затримка сечі). У жінок реактивація ВПГ-2 провокується менструацією та
безладним статевим життям.
Ускладнення: інфікування ранових поверхонь, гнійно-запальні процеси шкіри, сепсис, кахексія, неврологічні
розлади, кома, ДВ3, викидні/мертвонародження, погіршення/втрата зору.
6. Діагностика
ЗАК: лейкопенія, лімфоцитоз, можлива тромбоцитопенія, анемія, збільшене ШОЕ.
БАК: підвищеня амінотрансфераз, гіпербілірубінемія ЗАС: мікрогематурія,
лейкоцитурія (терпетичний уретрит).
Прямі методи (верифікація):
Вірусологічна діагностика (зішкріб з основи виразки при знятті верхнього шару
везикули) - визначити вірус.
Електронна мікроскопія
ПЛР (зішкріб з основи виразки при знятті верхнього шару везикули) - ко-пій/мл.
Непрямі методи (скринінг):
Серологічна діагностика: РЗК, ІФА, РІФ, РЛА.
7. ЛІКУВАННЯ
• Епізодична терапія (лікування рецидивів) - для зниження ризику неврологічних ускладнень, зменшує важкість
та тривалість захворювання, забезпечує симптоматичне полегшення.
• Супресивна терапія (запобігти рецидивам і вірусовиділенню) - пацієнти із частими або важкими рецидивами;
ВІЛ-інфіковані із генітальним герпесом, що бажають знизити ризик передачі вірусу своїм статевим партнерам,
особи з пригніченим імунітетом з тривалими важкими спалахами інфекції.
• Етіологічна - бажано розпочати протягом 48-72 год від появи ознак або сим-птомів інфекції.
• Tab. Acicloviri по 400 мг п/о 3 р/д протягом 7-10 днів або 200 мг п/о 5 р/д протягом 7-10 днів.
• Tab. Valacicloviri по 1000 мг п/о 2 р/д 7-10 днів.
• Tab. Famcicloviri по 250 мг п/о 3 р/д 7-10 днів.
• Sol. Foscaviri 500 ml по 40 мг/кг в/в кожні 8-12 год 2-3 тижні.
• Місцеве лікування - перевага надається пероральним препаратам. Креми ма-ють статистично істотний вплив на
тривалість герпесу - Доконазол (скоро час загоєння герпесу від 18 годин до 3 днів), Пенцикловір кожні 2 год
(эменшує тривалість епізоду герпесу губ на 0,7 днів), Адикловір (на 0,5 днів).
8. • Симптоматичне: Парацетамол, Ібупрофен, Лідокаїн 5% мазь місцево 2-3 р/д при необхідності.
• При генітальному герпесі - анальгетики, сидячі ванни (вода кімнатної температури протягом 10-20 хвилин до
відчуття полегшення).
Профілактика
• Неспецифічна:
- використання презервативів, уникати безладних статевих стосунків; недопуск до роботи з дітьми (особливо
молодшого віку та новонародженими);
- при ураженні грудей - тимчасова відмова від грудного вигодовування.
• Специфічна: не розроблена.
